ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
26.04.2024р. Справа №905/174/24
Господарський суд Донецької області у складі судді Харакоза К.С.,
розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМИСЛОВО-ТОРГОВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ШАБО», с.Шабо, Білгород-Дністровський район, Одеська область,
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «УА`ТТ-ІНВЕСТМЕНТ ГРУП» (ТОВ «УА`ТТ-ІНВЕСТМЕНТ ГРУП»), м.Краматорськ, Донецька область,
про стягнення 1238251,35 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОМИСЛОВО-ТОРГОВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ШАБО», звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «УА`ТТ-ІНВЕСТМЕНТ ГРУП» (ТОВ «УА`ТТ-ІНВЕСТМЕНТ ГРУП») про стягнення 1238251,35 грн. вартості несплаченого товару.
Підставами звернення позивача до суду стало невиконання відповідачем обов`язку повної та своєчасної оплати товару за договором поставки № 14-10-2013 від 14.10.2013, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 1238251,35 грн.
Ухвалою суду від 19.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/174/24, справу визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Щодо повідомлення відповідача про розгляд справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Згідно з частиною одинадцятою статті 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Судом встановлено, що відповідач у справі електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» не зареєстрував.
21.02.2024, 09.04.2024 копія ухвали господарського про відкриття провадження у справі направлялась поштовим відправленням на адресу відповідача відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Однак, поштовий конверт повернуто органом поштового зв`язку із довідкою ф. 20 з відміткою "за закінченням терміну зберігання".
Згідно із положеннями частини шостої статті 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день вручення судового рішення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Виходячи зі змісту статей 120, 242 ГПК, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил Правила надання послуг поштового зв`язку, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у низці постанов, а саме від 17.11.2021 у справі №908/1724/19, від 14.08.2020 у справі №904/2584/19, від 13.01.2020 у справі №910/22873/17, від 07.09.2022 у справі №910/10569/21, від 01.03.2023 у справі №910/18543/21, від 30.03.2023 у справі № 910/2654/22.
Також, згідно ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України Про доступ до судових рішень для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень).
Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою суду про відкриття провадження у справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Приймаючи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача про розгляд справи.
Станом на дату ухвалення рішення відповідач відзив на позовну заяву не надав.
Відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Відповідно до статті 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Будь-яких заяв або клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до статті 252 ГПК України від учасників справи на адресу суду не надходило.
За таких обставин, не вбачаючи підстав для розгляду даної справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи з власної ініціативи, суд розглядає справу в порядку частини 8 статті 252 ГПК України за наявними в ній матеріалами в межах встановленого чинним процесуальним законодавством строку, без проведення судового засідання.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Суть спору та зміст спірних правовідносин.
За змістом позовної заяви, суть спору полягає у спонуканні відповідача до виконання грошових зобов`язань на користь позивача, що виникли внаслідок поставки товару позивачем за Договором № 14-10-2013 від 14.10.2013.
Відносини, що склалися між сторонами підпадають під правове регулювання ст. 6, 11, 509, 530, 655, 692, 712 Цивільного кодексу України та ст. 173-175, 193, 265 Господарського кодексу України, за змістом яких, зокрема, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлі-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За сукупністю положень ст. 2, 13, 73, 76, 78 ГПК України, на позивача покладається обов`язок доведення належними та допустимими доказами факту існування між сторонами договірних відносин, здійснення поставки, а також настання строку виконання зобов`язань відповідачем.
Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та статями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За змістом ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Встановлені судом обставини справи.
14.10.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОМИСЛОВО-ТОРГОВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ШАБО» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАІС-ДІСТРИБЬЮШН» (ідентифікаційний код 38351958) (покупець) укладений договір поставки № 14-10-2013 від 14.10.2013, відповідно до п. 1.1 якого, постачальник зобов`язується на умовах, передбачених цим договором, поставити та передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити постачальнику: алкогольну продукцію (далі - товар), відповідно поданим заявкам, які складаються на кожну партію товару, і після підписання їх сторонами є невід`ємною частиною цього договору. Асортимент і вартість, по якій товар поставляється покупцю, вказуються в додатках (специфікаціях) до даного договору, які є невід`ємною частиною цього договору.
За поясненнями позивача назва відповідача була змінена з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАІС-ДІСТРИБЬЮШН» на Товариство з обмеженою відповідальністю «УА`ТТ-ІНВЕСТМЕНТ ГРУП», також змінена адреса відповідача.
Пунктами 2.4, 2.5. договору встановлено, що по кількості і якості покупець приймає товар у момент передачі йому товару у присутності повноважних представників сторін (або транспортній організації). Підтвердженням приймання товару покупцем є підпис його уповноваженої особи в товарній накладній (товаротранспортній накладній) на (відвантаження) приймання партії товару. Днем та часом поставки товару є дата та час підписання Відповідачем товаросупровідних документів в момент передання товару.
Відповідно до п. 3.1., 3.2. Договору кількість товару, що поставляється постачальником покупцеві за даною угодою, складається з кількості усіх здійснених постачань товару здійснених впродовж терміну дії цього договору. Вартість договору складається з вартості усіх зроблених постачань впродовж терміну дії цього договору.
Згідно пункту 3.5. Договору (в редакції Додаткової угоди №12 від 20.02.2018), оплата вартості кожної окремої партії товару відбувається протягом 33 календарних днів з дати відвантаження такої партії товару, крім оплати коньячної продукції, оплата якої здійснюється протягом 26 календарних днів з дати відвантаження такої партії товару.
Згідно п. 3.6. Договору сплата відбувається в гривнях України за безготівковим розрахунком шляхом перерахування грошових коштів платіжним дорученням на поточний рахунок постачальника. При здійсненні розрахунків за допомогою платіжного доручення датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, при цьому покупець зобов`язаний вказувати в графі «призначення платежу» належний номер і дату договори постачання і видаткової накладної, відповідно до яких поставляється товар, за який здійснюється оплата.
Договір набуває чинності з моменту підписання його обома сторонами і діє до 31.12.2022. У разі, якщо жодна зі сторін за місяць до закінчення терміну дії цього договору не повідомить у письмовій формі іншу сторону про своє бажання припинити договірні відносини за цим договором, то він вважається автоматично продовженим на наступний календарний рік (пункти 8.3., 8.4. договору в редакції додаткової угоди від 09.12.2021).
Договір підписаний представниками сторін.
Згідно акту звіряння від 30.06.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОМИСЛОВО-ТОРГОВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ШАБО» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАІС-ДІСТРИБЬЮШН» заборгованість покупця за поставлений товар за період з 01.06.2023 по 30.06.2023 складала 1295408,47 грн.
На виконання умов договору позивач у період з 01.07.2023 по 11.09.2023 здійснив поставку відповідачу товару на суму 465842,88 грн., що підтверджується видатковими накладними № Ш-00009268 від 10.07.23, № Ш-00009920 від 21.07.23, № Ш-00010262 від 28.07.23, № Ш-00010786 від 08.08.23, № Ш-00012002 від 31.08.23, № Ш-00012465 від 11.09.23, товарно-транспортними накладними за вказаний період.
У період з 07.07.2023 по 08.09.2023 відповідач частково сплатив заборгованість на загальну суму 523000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками по рахунку.
Таким чином, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань, за останнім утворилась заборгованість перед позивачем за поставлений товар на підставі договору поставки у загальному розмірі 1238251,35 грн., у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача вказаної заборгованості.
Оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на порушення відповідачем умов договору поставки.
Джерела права, акти їх застосування та мотиви, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення.
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються нормами Цивільного та Господарського кодексів України, а також умовами Договору поставки.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог та заперечень проти них, суд виходить з наступного.
Частиною 3 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частина 1 ст. 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно з ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частина 2 ст. 712 ЦК України встановлює, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Факт поставки позивачем товару відповідачу підтверджений матеріалами справи та відповідачем не оспорений.
Згідно з нормами ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Враховуючи положення пункту 3.5 договору, відповідач мав розрахуватися за окрему партію товару протягом 33 календарних днів з дати відвантаження партії товару.
Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України відносно обов`язковості договору для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Враховуючи вище наведені норми законодавства та встановлені судом фактичні обставини щодо отримання відповідачем товару, у останнього виникло зобов`язання з його оплати.
З огляду на наведені норми закону, враховуючи, що відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги не спростовано, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 1238251,35 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача повністю.
Керуючись ст. 12, 13, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 126, 129, 236-241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМИСЛОВО-ТОРГОВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ШАБО» до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «УА`ТТ-ІНВЕСТМЕНТ ГРУП» (ТОВ «УА`ТТ-ІНВЕСТМЕНТ ГРУП») про стягнення 1238251,35 грн., задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УА`ТТ-ІНВЕСТМЕНТ ГРУП» (ТОВ «УА`ТТ-ІНВЕСТМЕНТ ГРУП») (84300, Донецька область, Краматорський район, м.Краматорськ, вул. Стуса Василя, б. 64; ідентифікаційний код 38351958) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМИСЛОВО-ТОРГОВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ШАБО» (67770, Одеська область, Білгород-Дністровський район, с.Шабо, вул.Швейцарська, 10; код ЄДРПОУ 32751876) 1238251,35 грн. заборгованості, 18573,77 грн. витрати зі сплати судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно із ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі http://dn.arbitr.gov.ua.
Суддя К.С. Харакоз
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 26.04.2024 |
Оприлюднено | 01.05.2024 |
Номер документу | 118700993 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань банківської діяльності |
Господарське
Господарський суд Донецької області
Харакоз Костянтин Сергійович
Господарське
Господарський суд Донецької області
Харакоз Костянтин Сергійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні