Ухвала

від 29.04.2024 по справі 908/1241/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

29.04.2024 Справа № 908/1241/24

м. Запоріжжя Запорізької області

Суддя Господарського суду Запорізької області Ярешко Оксана Володимирівна, розглянувши заяву за вих. № 1712 від 23.04.2024 Товариства з обмеженою відповідальністю Запоріжжяелектропостачання (вул. Олександрівська, буд. 35, м. Запоріжжя, 69063) про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Комунального унітарного підприємства Житло-Сервіс Пологівської міської ради (вул. Суворова, буд. 7, м. Пологи, Пологівський район, Запорізька область, 70600) грошової заборгованості

ВСТАНОВИВ:

23.04.2024 у Господарський суд Запорізької області через систему «Електронний суд» надійшла заява за вих. № 1712 від 23.04.2024 Товариства з обмеженою відповідальністю Запоріжжяелектропостачання про видачу судового наказу щодо стягнення з Комунального унітарного підприємства Житло-Сервіс Пологівської міської ради заборгованості за договором № 42в про постачання електричної енергії споживачу від 01.01.2022 у розмірі 137534,80 грн. заборгованість за спожиту електроенергію з 01.01.2022 28.02.2022.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.04.2024 вказану заяву передано для розгляду судді Ярешко О.В.

В обґрунтування вказаної заяви заявник посилається на такі обставини. Між ТОВ Запоріжжяелектропостачання та Комунальним унітарним підприємством Житло-Сервіс Пологівської міської ради укладено договір № 42в про постачання електричної енергії споживачу від 01.01.2022 шляхом приєднання споживача до договору про постачання електричної енергії споживачу на умовах комерційної пропозиції «Універсальна» за 2022 додаток 3 до договору. У відповідності з пунктом 3.3 розділу 3 «Умови постачання» договору, 3.1. Початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до цього договору. У порушення умов договору в частині оплати вартості електричної енергії та п. 4.12 ПРРЕЕ, у Боржника виник борг за спожиту електричну енергію, обсяг якої підтверджується повідомленням ПАТ Запоріжжяобленерго від 25.12.2023 № 007-66/6223, додатком № 1 до якого є Інформація щодо споживання електричної енергії КОМУНАЛЬНИМ УНІТАРНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ "ЖИТЛО-СЕРВІС" ПОЛОГІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (код ЄДРПОУ 35614772) та складає 45 630 кВт*год з 01.01.2022 - 28.02.2022, у зв`язку з чим у останнього явилась заборгованість у розмірі 137 534 грн. 80 коп.

Розглянувши подану заяву та додані до неї документи, суд відмовляє у видачі судового наказу з таких підстав.

Відповідно ч. 2 ст. 12 ГПК України, наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Згідно ч. 1 ст. 147 ГПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

Як визначено ст. 148 ГПК України, судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно ч.ч. 1, 2 ст. 154 ГПК України, суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п`яти днів з дня її надходження. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника. За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 152 ГПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.

Згідно п.п. 3, 4 ч. 3 ст. 150 ГПК України, до заяви про видачу судового наказу додається копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Відповідно до ст. 181 ГК України, господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 1 ст. 207 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За приписами ч. 1 ст. 148 ГПК України, судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі.

Заявником не виконано вимоги п. 3 ч. 3 ст. 150 ГПК України щодо додання до заяви про видачу судового наказу копії договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості.

Так, додана до заяви копія договору про постачання електричної енергії споживачу з додатком 3 - комерційної пропозиції «Універсальна» за період з 01.01.2022 по 31.12.2022, не містять ані їх підпису, ані номеру 42в, про який зазначено в заяві.

Заявник у заві посилається на пункт 3.1 розділу 3 «Умови постачання» договору, яким визначено, що початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до цього договору.

Заяви-приєднання, підписаної боржником, до заяви про видачу судового наказу не додано.

Додані до заяви копії актів прийняття-передавання товарної продукції, також боржником (споживачем) не підписані. З розрахунку заборгованості вбачається здійснення боржником часткової сплати боргу, однак, доказів на підтвердження цієї обставини не надано.

Враховуючи викладене, суд відмовляє у видачі судового наказу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 150 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ГПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 21, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Відповідно ч. 2 ст. 151 ГПК України, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Керуючись ст.ст. 150, 152, 153, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю Запоріжжяелектропостачання у видачі судового наказу за заявою вих. № 1712 від 23.04.2024 про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Комунального унітарного підприємства Житло-Сервіс Пологівської міської ради заборгованості за договором № 42в про постачання електричної енергії споживачу від 01.01.2022 у розмірі 137534,80 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею 29.04.2024 та може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до ст.ст. 255, 256 ГПК України.

Суддя О.В. Ярешко