Рішення

від 29.04.2024 по справі 910/1840/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.04.2024Справа № 910/1840/24Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новинка" про стягнення 1 142 014,48 грн,

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання),

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У лютому 2024 року Департамент комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новинка" (далі - Товариство) про стягнення неустойки в розмірі подвійної орендної плати у розмірі 1 142 014,48 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Товариством його зобов`язань за укладеним між сторонами договором про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (цілісного майнового комплексу комунального підприємства "Новинка" за адресою: бульвар Вацлава Гавела, 20) від 5 квітня 2018 року № 2647 (ЦМК), - у частині своєчасного повернення орендованого майна.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20 лютого 2024 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення її недоліків.

22 лютого 2024 року позивач на виконання вимог вказаної ухвали подав до суду документи для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27 лютого 2024 року вищенаведену позовну заяву Департаменту прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/1840/24 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

Крім того, цією ухвалою відповідачу було визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення копії даної ухвали.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, у порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 11 статті 242 ГПК України, у разі відсутності в учасника справи електронного кабінету, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Оскільки на час прийняття вищевказаної ухвали суду відомості про наявність у Товариства електронного кабінету були відсутні, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи та про його право подати відзив на позовну заяву, копія ухвали суду від 27 лютого 2024 року про відкриття провадження у справі № 910/1840/24 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: 49094, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, будинок 26-Б, а також на адресу орендованого відповідачем приміщення: 03065, місто Київ, вулиця Вацлава Гавела, будинок 20.

Проте поштові конверти з копіями зазначеної ухвали були повернуті підприємством поштового зв`язку на адресу суду без вручення Товариству, у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

Згідно з пунктом 5 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 статті 3 цього Закону визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (частина 1 статті 4 цього Закону).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою суду від 27 лютого 2024 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Проте Товариство в установлений строк відзиву на позовну заяву не подало, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направило.

Положеннями частини 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Жодних інших заяв чи клопотань від сторін справи не надходило.

Беручи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність достатньої кількості документів для її розгляду по суті, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Частиною 4 статті 75 ГПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30 червня 2023 в справі № 910/2599/23, яке набрало законної сили у встановленому законом порядку, за позовом Департаменту до Товариства стягнення 757 881, 62 грн заборгованості по орендній платі за договором про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 5 квітня 2018 року № 2647 у задоволенні вимог позивача відмовлено.

Вищенаведеним рішенням Господарського суду міста Києва встановлено, що 5 квітня 2018 року між Товариством та Департаментом було укладено договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 2647, за умовами якого останній передав, а відповідач - прийняв в оренду, цілісний майновий комплекс комунального підприємства "Новинка", що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, розташований за адресою: бульвар Вацлава Гавела, будинок 20, для побутового обслуговування населення.

Пунктом 3.11. вказаного правочину передбачено, що у разі припинення (розірвання) договору Товариство сплачує орендну плату до дня повернення об`єкта за актом приймання-передачі включно. Закінчення строку дії цього договору не звільняє Товариство від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі.

За умовами пункту 3.1. договору орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21 квітня 2015 року № 415/1280, та рішенням постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 16 січня 2018 року, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - лютий 2018 року, 73 008,53 гри.

Підпунктом 4.2.19 пункту 4.2 договору передбачено, що Товариство зобов`язане після припинення дії цього правочину протягом 3-х календарних днів передати орендоване майно по акту приймання-передачі Департаменту. Акт приймання-передачі об`єкта підписується сторонами. У разі невиконання цього пункту, Товариство сплачує неустойку в подвійному розмірі орендної плати та інших платежів.

Умовами пункту 9.1. договору встановлено, що останній є укладеним з моменту його підписання сторонами і діє з 5 квітня 2018 року до 3 квітня 2021 року.

Вказаним рішенням Господарського суду міста Києва також встановлено, що договір оренди від 5 квітня 2018 року № 2647 припинив свою дію 3 квітня 2021 року, у зв`язку з закінченням строку, на який його було укладено. Однак, Товариство орендовані приміщення станом на 3 квітня 2021 року за відповідним актом приймання-передачі не передало, а повернуло фактично об`єкт оренди позивачу лише 23 лютого 2022 року, що підтверджується актом приймання-передачі цілісного майнового комплексу від цієї ж дати, підписаним уповноваженими представниками обох сторін.

Враховуючи вищевказані обставини, у зв`язку з несвоєчасним поверненням об`єкта оренди за актом приймання-передачі після закінчення дії договору оренди, Департамент заявив до стягнення з Товариства неустойку в розмірі подвійної орендної плати за період з 4 квітня 2021 року по 23 лютого 2022 року в загальному розмірі 1 142 014,48 грн.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною 1 статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення (частина 2 статті 785 ЦК України).

Частиною 1 статті 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Таким чином неустойка, стягнення якої передбачено частиною 2 статті 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і для притягнення наймача, який порушив зобов`язання, до такої відповідальності необхідна наявність його вини (умислу або необережності) відповідно до вимог статті 614 ЦК України.

За висновком суду, неповернення орендованого майна за договором після закінчення строку оренди відбулося виключно з вини самого Товариства, яке не повернуло і за наявними у матеріалах справи доказами не намагалося повернути об`єкт оренди у визначений договором строк. Докази, які спростовують означений висновок, у матеріалах справи відсутні.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача неустойки за час прострочення повернення зазначеного об`єкта оренди.

Разом із цим, з наданого позивачем розрахунку заявленої до стягнення суми вбачається, що остання нарахована за період з 4 квітня 2021 року по 23 лютого 2022 року включно.

Відповідно до частини 2 статті 251 ЦК України терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (частина 2 статті 252 ЦК України).

Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Частиною 1 статті 255 ЦК України встановлено, що якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку.

Умовами підпункту 4.2.19 пункту 4.2 договору сторони прямо передбачили, що Товариство зобов`язане повернути Департаменту орендоване майно по акту приймання-передачі протягом 3-х календарних днів після припинення дії цього правочину.

З вищевказаних положень договору та нормативних приписів чинного законодавства вбачається, що Товариство зобов`язане було з повернути позивачу орендоване майно до 6 квітня 2021 року включно. Відтак, нарахування неустойки слід здійснювати з наступного дня після настання строку виконання зобов`язання. При цьому, день фактичного виконання Товариством зобов`язання також не включається в період часу, за який здійснюється стягнення зазначеної неустойки.

За таких обставин, судом було здійснено перерахунок заявленої до стягнення позивачем неустойки за належний період її нарахування.

Обґрунтований розмір неустойки в розмірі подвійної орендної плати, за розрахунком суду, складає 1 106 771,71 грн. За таких обставин, вищезазначена позовна вимога підлягає задоволенню в частині вказаної суми. Вимога про стягнення 35 242,77 грн неустойки є необґрунтованою, а відтак та не підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, позов Департаменту підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Новинка" (49094, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, будинок 26Б; ідентифікаційний код 32103439) на бюджетний рахунок спеціального фонду міського бюджету міста Києва (отримувач - ГУК у м. Києві/Солом`янський район/18010600, код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувач - Казначейство України, рахунок ІВАN: UA228999980334169812000026010, код класифікації доходів бюджету - 18010600, найменування коду класифікації доходів бюджету - орендна плата з юридичних осіб) 1 106 771 (один мільйон сто шість тисяч сімсот сімдесят одну) грн 71 коп. неустойки в розмірі подвійної орендної плати за користування орендованим майном після закінчення терміну оренди.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Новинка" (49094, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, будинок 26Б; ідентифікаційний код 32103439) на користь Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 10; ідентифікаційний номер 19020407) 16 599 (шістнадцять тисяч п`ятсот дев`яносто дев`ять) грн 18 коп. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 29 квітня 2024 року.

Суддя Є.В. Павленко