Рішення

від 29.04.2024 по справі 910/2347/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.04.2024Справа № 910/2347/24

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбаське промислово-транспортне підприємство"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАЛЬ ЕКСПЕРТ"

про стягнення 454 812,65 грн

Суддя О.В. Гумега

секретар судового засідання

Патрікеєва Т.В.

Представники: без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Донбаське промислово-транспортне підприємство" (далі - позивач, ТОВ "ДОНПРОМТРАНС") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАЛЬ ЕКСПЕРТ" (далі - відповідач, ТОВ "СТАЛЬ ЕКСПЕРТ") про стягнення попередньої оплати за Договором поставки № 64/12 від 26.03.2021 в розмірі 454 812,65 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем були надані позивачу рахунки-фактури на оплату накладок 2Р-65 Б/У в загальній кількості 44,25 тон та на загальну суму 825 785,45 грн (Специфікація № 1 до Договору поставки № 64/12 від 26.03.2021), оплату яких у наведеній сумі позивач здійснив у повному обсязі. Проте, відповідач здійснив поставку накладок 2Р-65 Б/У лише в кількості 20 тон на загальну суму 370 972,80 грн та не поставив останні в кількості 24,52 тони вартістю 454 812,65 грн у встановлений Договором строк, а також не задовольнив вимогу позивача про повернення отриманої за Договором попередньої оплати в розмірі 454 812,65 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.02.2024 позовну заяву ТОВ "ДОНПРОМТРАНС" прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/2347/24, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

Суд повідомляв позивача та відповідача про відкриття провадження у справі № 910/2347/24.

В матеріалах справи наявні докази отримання позивачем ухвали Господарського суду міста Києва від 29.02.2024 про відкриття провадження у справі № 910/2347/24.

Матеріали справи містить повідомлення про доставку електронного листа позивачу до його електронного кабінету.

Поштове відправлення №0600252772216 з ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.02.2024 у справі № 910/2347/24 було направлене відповідачу за адресою, зазначеною у позовній заяві, яка відповідає адресі місцезнаходження відповідача згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ ГПК України.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 ГПК України).

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, відповідно до статей 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.

З`ясувавши обставини справи, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, та дослідивши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

Відповідно до частин 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (частини 1, 2 ст. 73 ГПК України).

Приписами статей 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно статей 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 165 ГПК України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.

Частиною 4 наведеної статті ГПК України встановлено, що якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Частиною 8 ст. 165 ГПК України встановлено, що відзив подається в строк, встановлений судом.

Оскільки відповідач не подав відзив у встановлений строк без поважних причин, суд відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 ГПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частин 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначення умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною 1 статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

З огляду на встановлений ст. 204 ЦК України принцип презумпції правомірності правочину, суд приймає Договір як належну підставу, у розумінні норм статті 11 ЦК України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

26.03.2021 між ТОВ "ДОНПРОМТРАНС" (далі - покупець, позивач) та ТОВ "СТАЛЬ ЕКСПЕРТ" (далі - продавець, постачальник, відповідач) укладено Договір поставки №64/12 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов?язується передати у власність покупця, а покупець зобов?язується прийняти та оплатити на умовах даного Договору продукцію (далі - «товар»). Ціна, кількість, асортимент товару вказані в Специфікаціях, які є невід?ємною частиною цього Договору.

26.03.2021 сторони підписали Специфікацію № 1 до Договору, відповідно до якої постачальник зобов?язався здійснити поставку, а покупець прийняти та оплатити товар на умовах Договору, а саме - накладка 2P-65 б/у, в кількості 44,52 тон, загальною вартістю 825 785,45 грн з ПДВ.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір поставки №64/12 від 26.03.2021 є договором поставки.

Згідно з приписами статті 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічні за змістом положення містяться у статті 712 ЦК України, відповідно до яких за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 662 ЦК України встановлено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до частини 1 статті 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 ГК України).

Предметом позову в даній справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача суми попередньої оплати на підставі Договору поставки №64/12 від 26.03.2021.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України (далі - ГК України). Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до пункту 2.1. Договору, кількість товару зазначається в Специфікаціях до цього Договору.

Умови цього Договору викладені сторонами у відповідності до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів "Інкотермс" (в редакції 2010 року), які застосовуються із урахуванням особливостей, пов?язаних із внутрішньодержавним характером цього Договору, а також тих особливостей, що випливають із умов цього Договору (п. 3.1 Договору).

Згідно з п. 3.2 Договору, поставка товару здійснюється згідно умов та у термін, які зазначені в Специфікаціях до цього Договору.

Умовами п. 6.1 Договору сторони встановили, що ціни на товар, що поставляється за цим Договором встановлюються в національній валюті України, вказуються у Специфікаціях та включають в себе всі податки і збори, інші обов??язкові платежі, а також вартість тари, упаковки, маркування, та інші видатки постачальника пов?язані з поставкою товару.

Відповідно до п. 6.5 Договору, умови оплати - Покупець здійснює оплату вартості товару у відповідності з умовами, зазначеними у Специфікації.

Розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються в безготівковому порядку, шляхом переказу покупцем грошових коштів на поточний рахунок постачальника, що визначений у розділі 12 цього Договору (п. 6.7 Договору).

Згідно з п. 7.5 Договору, у разі не передачі товару постачальником в терміни встановлені даним Договором, постачальник повертає на письмову вимогу покупця в 5-ти денний термін передоплату за товар.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до « 30» квітня 2022 року (п. 10.1.Договору).

Закінчення строку дії цього Договору не звільняє сторони від виконання прийнятих на себе зобов?язань за цим Договором (п. 10.2.Договору).

Відповідно до Специфікації № 1 до Договору, сторони погодили наступні умови:

- умови оплати: 100% передоплата за фактом наявності продукції при умові надання рахунків, видаткових накладних та документу який підтверджує якість товару (сертифікат, паспорт тощо);

- допустимий толеранс за кількістю закупівлі: +/- 10%;

- ???умови поставки: DAP - склад покупця ТОВ "ДОНПРОМТРАНС" дільниця станції Мостиська, у відповідності з Правилами "Інкотермс - 2010";

- термін поставки: на протязі 10 робочих днів з моменту отримання письмової Заявки;

- з урахуванням цієї специфікації, загальна сума по договору складає: 825 785,45 грн (вісімсот двадцять п?ять тисяч сімсот вісімдесят п?ять гривень 45 копійок), в т.ч. ПДВ 137 630,91 грн (сто тридцять сім тисяч шістсот тридцять гривень 91 копійка).

19.04.2021 відповідачем був наданий Рахунок-фактура № СФ-0000308 від 19.04.2021 на оплату Накладок 2P-65 Б/У в кількості 22,0 тони на загальну суму 408 070,08 грн з ПДВ.

На виконання умов Договору та Специфікації № 1 до Договору позивач перерахував на рахунок відповідача 408 070,08 грн, що складає 100% вартості замовленого товару по Рахунку-фактурі № СФ-0000308, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 2397 від 20.04.2021.

30.07.2021 відповідачем був наданий Рахунок-фактура № СФ-0000334 від 30.07.2021 на оплату Накладок 2Р-65 Б/У в кількості 22,520 тон на загальну суму 417 715,37 грн з ПДВ.

На виконання умов Договору та Специфікації № 1 до Договору позивач перерахував на рахунок відповідача 417 715,37 грн, що складає 100% вартості замовленого товару по Рахунку-фактурі СФ-0000334, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями № 5113 від 02.08.2021 на суму 380 618,09 грн, №5188 від 05.08.2021 на суму 37 097,28 грн.

Таким чином, позивач здійснив 100% попередньої оплати за товар на підставі вказаних Рахунків-фактур на загальну суму 825 785,45 грн відповідно до умов Договору та Специфікації № 1 до Договору.

Однак, відповідач здійснив поставку товару лише частково, у кількості 20,0 т на загальну суму 370 972,80 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи видатковою накладною №РН-0000140 від 05.07.2021.

Відповідачем не було поставлено позивачу відповідно до Специфікації № 1 до Договору решту товару на загальну суму 454 812,65 грн.

Отже, з урахуванням положень статті 530 Цивільного кодексу України та умов Специфікації № 1 до Договору, станом на час розгляду справи по суті строк виконання відповідачем зобов`язання з поставки товару настав.

Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відтак, не передання продавцем, який одержав суму попередньої оплати, товару у встановлений строк, надає покупцеві право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

При цьому, виходячи з положень вказаної норми права, до предмета доказування у даній справі входить встановлення наявності чи відсутності певних юридичних фактів, а саме: підстав виникнення у сторін зобов`язань з купівлі-продажу, зокрема, у відповідача обов`язку поставити певний товар у встановлений строк; здійснення позивачем попередньої оплати; порушення відповідачем відповідного зобов`язання передати товар.

З матеріалів справи вбачається, що 15.11.2023 позивач звернувся до відповідача з заявкою № 13/355 від 15.11.2023 про поставку передплаченого товару вартістю 454 812,65 грн на склад позивача, що підтверджується накладною АТ «Укрпошти» №5000605454966 про відправлення, а також описом про вкладення до цінного листа та фіскальним чеком.

03.01.2024, у зв`язку з відсутністю поставки, відповідно до п. 7.5 Договору, позивач направив на адресу відповідача вимогу №13/373 від 03.01.2024 про повернення суми попередньої оплати в розмірі 454 812,65 грн за непоставлений товар.

Проте, станом на момент розгляду справи по суті матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів повернення відповідачем грошових коштів в сумі 454 812,65 грн на рахунок позивача.

Відповідач не подав відзиву на позовну заяву та не спростував наданих позивачем доказів, зокрема, не надано до матеріалів справи будь-яких належних та допустимих доказів передання позивачу товару на загальну суму 454 812,65 грн або доказів повернення відповідної суми передоплати.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, приймаючи до уваги належне виконання позивачем умов Договору в частині здійснення попередньої оплати товару, враховуючи, що відповідачем не спростовано факту порушення взятих на себе зобов`язань поставити оплачений товар, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення основного боргу в сумі 454 812,65 грн підлягають задоволенню.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. При цьому частиною 2 наведеної статті ГПК України передбачено, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Позивачем в позовній заяві наведено попередній (орієнтовний) розмір суми судових витрат, який складається з суми судового збору в розмірі 6 822,19 грн.

Відповідач попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, до суду не подав.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

3 огляду на наведені приписи ст. 129 ГПК України та повне задоволення позову, судовий збір у сумі 6 822,19 грн покладається на відповідача.

Керуючись статтями 56, 58, 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 126, 129, 165, 236-238, 241, 327 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАЛЬ ЕКСПЕРТ" (Україна, 03142, місто Київ, ВУЛИЦЯ ВАСИЛЯ СТУСА, будинок 35-37, офіс 905; код ЄДРПОУ 39668334) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбаське промислово-транспортне підприємство" (Україна, 50053, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, вул. Мусоргського, будинок 15; код ЄДРПОУ 31366355) 454 812,65 грн (чотириста п`ятдесят чотири тисячі вісімсот дванадцять гривень 65 коп.) основного боргу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАЛЬ ЕКСПЕРТ" (Україна, 03142, місто Київ, ВУЛИЦЯ ВАСИЛЯ СТУСА, будинок 35-37, офіс 905; код ЄДРПОУ 39668334) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбаське промислово-транспортне підприємство" (Україна, 50053, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, вул. Мусоргського, будинок 15; код ЄДРПОУ 31366355) 6 822,19 грн (шість тисяч вісімсот двадцять дві гривні 19 коп.) судового збору.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 29.04.2024.

Суддя Оксана ГУМЕГА