Ухвала

від 29.04.2024 по справі 910/4949/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

29.04.2024Справа № 910/4949/24Господарський суд міста Києва у складі судді Карабань Я.А. розглянувши матеріали заяви Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гріндсан" заборгованості в розмірі 975,48 грн, яка виникла за договором ВМ-24/22 на право користування місцями для розташування елементів вуличної торгівлі від 23.06.2022,

УСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради із заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гріндсан" заборгованості в розмірі 975,48 грн, яка виникла за договором ВМ-24/22 на право користування місцями для розташування елементів вуличної торгівлі від 23.06.2022.

Відповідно до статті 12 Господарського процесуального кодексу України, господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, зокрема в порядку наказного провадження.

Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Підстави та порядок видачі судового наказу врегульовано положеннями розділу ІІ ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 147 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 148 Господарського процесуального кодексу України, судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи-підприємці (частина 3 статті 147 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст.149 Господарського процесуального кодексу України заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для подання позовної заяви.

За приписами ст. 27 Господарського процесуального кодексу України позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Приписами статті 30 Господарського процесуального кодексу України встановлені правила виключної підсудності господарських спорів.

Так, відповідно до частини третьої статті 30 Господарського процесуального кодексу України спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Частиною 1 статті 181 Цивільного кодексу України визначено, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

Словосполучення "з приводу нерухомого майна" необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.

Тому до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми частини третьої статті 30 ГПК України.

Зазначені правові висновки щодо застосування правила виключної підсудності спорів з приводу нерухомого майна викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.05.2023 у справі № 925/1298/21.

Так, відповідно до п.2 договору ВМ-24/22 на право користування місцями для розташування елементів вуличної торгівлі від 23.06.2022 уповноважений орган надає користувачу право за плату тимчасового використовувати місце під розташування елементу вуличної торгівлі загальною площею 20,00 кв.м за адресою: м.Одеса, вул. Тракторна, 1 (згідно прив`язки до місцевості) на територіях, які є комунальною власністю територіальної громади міста Одеси, або інших об`єктах, що перебувають на утриманні органів, підприємств, установ та/або організацій Одеської міської ради та не передані у власність іншим особам.

Отже, об`єктом правочину, порушення якого визначено підставою звернення з заявою в цій справі, є право користування нерухомим майном (земельною ділянкою), що розміщено в місті Одесі.

За таких обставин заява Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гріндсан" заборгованості в розмірі 975,48 грн, яка виникла за договором ВМ-24/22 на право користування місцями для розташування елементів вуличної торгівлі від 23.06.2022 повинна розглядатись за місцезнаходженням нерухомого майна (земельної ділянки).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.31 Господарського процесуального кодексу України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншому суду.

Частиною 3 ст.31 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої п.1 ч.1 цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Застосовуючи правило виключної підсудності, матеріали справи даної заяви слід направити для розгляду за місцезнаходженням нерухомого майна (земельної ділянки), тобто до Господарського суду Одеської області.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 30, 31, 149, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1. Заяву Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гріндсан" заборгованості в розмірі 975,48 грн, яка виникла за договором ВМ-24/22 на право користування місцями для розташування елементів вуличної торгівлі від 23.06.2022 передати за виключною підсудністю до Господарського суду Одеської області.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 253-259 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Я.А.Карабань