Рішення

від 24.04.2024 по справі 911/3391/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2024 р. м. Київ Справа № 911/3391/21

Розглянувши матеріали справи за позовом Центральної випробувальної державної лабораторії Держпродспоживслужби в Київській області та м. Києві

до Товариства з обмеженою відповідальністю Прайм лайт

про стягнення 105 733,00 грн.

Суддя Т.П. Карпечкін

Без виклику представників сторін.

обставини справи:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Центральної випробувальної державної лабораторії Держпродспоживслужби в Київській області та м. Києві (далі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю Прайм лайт (далі відповідач, ТОВ Прайм лайт) про стягнення 105 733,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.12.2021 відкрито провадження у справі № 911/3391/21, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч.ч. 1-2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 248 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 4 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України за клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться (ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Оскільки відповідач, належним чином повідомлений про розгляд даної справи, у встановлений судом строк, відзиву на позов та клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надіслав, доказів повної або часткової сплати ним заборгованості, яка є предметом даного спору, не надав, клопотань про відкладення розгляду справи з метою надання додаткового часу для подання відзиву від відповідача не надходило, суд вважає, що, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для винесення рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між Центральною випробувальною державною лабораторією Держпродспоживслужби в Київській області та м. Києві (замовник) та ТОВ Прайм лайт (учасник) 13.04.2021 2017 укладено Договір № 38 про закупівлю рідинного палива (далі Договір), згідно умов п. 1.1 якого, учасник зобов`язується поставити Замовникові Паливо рідинне (бензин), код за ДК 021:2015 09130000-9 Нафта і дистиляти. (Бензин А-95), (далі - Товар), зазначені в цьому Договорі та специфікації до нього, а Замовник - прийняти і оплатити такий Товар. Товар постачається однією партією (сім тисяч п`ятсот літрів) та передається Замовнику у вигляді відпускних облікових талонів (карток) номіналом 10 літрів та 20 літрів. Термін дії відпускних облікових талонів (карток) - протягом 6 місяців або року з моменту підписання даного договору, в залежності від торгової марки мережі автозаправочної станції (далі - АЗС).

Згідно п. 1.2 Договору, найменування (номенклатура, асортимент) та кількість Товару наведені у специфікації (Додаток №2), що є невід`ємною частиною цього Договору. .

Пунктом 3.1 Договору визначено, що ціна цього Договору становить 193 950 (Сто дев`яносто три тисячі дев`ятсот п`ятдесят грн.) грн. 00 коп., з урахуванням 20% ПДВ 32 325 (Тридцять дві тисячі триста двадцять п`ять) грн. 00 коп. (ціна Договору визначається з урахуванням Закону "України "Про податок на додану вартість"). "Учасник не може змінювати ціну на Товар, крім випадків коригування ціни Договору згідно чинного законодавства України.

Відповідно до п. 4.1 Договору, розрахунки проводяться після поставки товару шляхом оплати замовником за отриманий товар протягом 7 банківських днів з моменту його отримання, шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок постачальника згідно видаткових накладних.

Місце поставки товарів: 08133, м. Вишневе, Київська обл., Києво - Святошинський р-н, вул. Балукова, 26 (п. 5.3 Договору).

Пунктом 7.3.1. Договору у випадку, якщо Замовнику буде відмовлено в заправці транспортного засобу, на автозаправочній станції, при пред`явленні відпускних облікових талонів, які були надані Учасником на виконання умов Договору, Замовник має право розірвати Договір в односторонньому порядку. За таких обставин талони на Товар повертаються Учаснику, а Учасник зобов`язаний повернути Замовнику кошти за такі талони та сплатити штраф в розмірі 1000 (одна тисяча) грн.00 коп.

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2021 року, а в частині взаєморозрахунків - до моменту повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим Договором.

До Договору сторони уклали: додаток № 2 - Специфікація, в якій погодили поставку товару Бензин А-95 (по талонах) в кількості 7 500 л за ціною 25,86 грн. за літр на загальну суму з ПДВ 193 950,00 грн.

Як зазначає позивач та підтверджується матеріалами справи, останнім було здійснено повну оплату товару по договору в сумі 193 950 грн. що підтверджується платіжним дорученням № 114 від 16.04.2021 з призначенням платежу: за бензин видаткова накладна № 114 від 16.04.2021; Договір № 38 від 13.04.2021 в т.ч. ПДВ 32 325,00 грн.

Паливо було передано у вигляді відпускних облікових талонів, випущених фірмою Інтеркард.

Позивач вказує, що на момент, коли за наданими талонами перестали відпускати пальне, останнім було використано талони у кількості 3 450 літрів на суму 89 217,00 грн.

Разом з тим заправка автомобілів позивача за отриманими талонами припинилась проводитись оскільки при зверненні 03.07.2021, 05.07.2021, 02.07.2021, 02.07.2021 представників позивача до вказаних відповідачем АЗС їх працівники відмовили у відпуску бензину А-95 за талонами відповідача оскільки вони не проходять по базі та не дають змоги для проведення операцій, про що складені відповідні доповідні записки.

22.09.2021 позивач звернувся до відповідача з претензією за № 398, в якій пропонував повернути залишок сплачених коштів у сумі 104 733,00 грн. та сплатити штраф у розмірі 1000 грн шляхом банківського переказу на рахунок, зазначений у договорі, та узгодити спосіб отримання залишку талонів.

Претензія була отримана відповідачем 27.09.2021, однак залишена без відповіді та задоволення.

У зв`язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду та просив стягнути з відповідача 104 733,00 грн заборгованості за невикористані талони та 1 000,00 грн штрафу.

Вході розгляду спору відповідач відзив на позов не надав, позовні вимоги не заперечив та не спростував.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.

Пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Як вбачається із обставин справи, внаслідок укладеного Договору, фактично між сторонами виникли правовідносини з поставки товару бензину А-95 у талонах.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач придбав у відповідача бензин А-95 у талонах в загальній кількості 7 500 л, вартістю 193 950,00 грн, які позивачем сплачено 16.04.2021, з яких залишились не використаних талонів на суму 104 733,00 .

Із суті правовідносин, що виникли між сторонами, та виходячи з обставин справи, зокрема, здійснення позивачем оплати товару у повному розмірі, суд зазначає, що фактично позивачем придбано товар на умовах передоплати, тому до правовідносин застосовуються положення ст. 693 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Суд також звертає увагу, що враховуючи суть правовідносин між сторонами та специфіку придбання палива у спосіб придбання талонів, мету придбання таких - мати можливість їх пред`явлення на АЗС для отримання палива у погодженій кількості та у межах строку дії таких карток, позивачу мали бути передані картки, які уже на час передачі мали бути забезпечені узгодженою кількістю палива, доступного для фактичного отримання позивачем при пред`явленні картки на АЗС. Договором між сторонами не визначалося додаткових умов чи дій позивача для отримання палива на АЗС при пред`явленні карток.

Відповідач ні в процесі досудового спілкування з позивачем, ні під час розгляду справи, не довів об`єктивних обставин неможливості виконання взятих на себе зобов`язань, оплачених позивачем у повному обсязі.

Приписами ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України встановлено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ст. 7 Цивільного кодексу України цивільні відносини можуть регулюватися звичаєм, зокрема звичаєм ділового обороту. Звичаєм є правило поведінки, яке не встановлене актами цивільного законодавства, але є усталеним у певній сфері цивільних відносин.

За загальним правилом для отримання товару на АЗС покупець пред`являє оператору АЗС картку на пальне. Оператор АЗС здійснює відповідну ідентифікацію картки на пальне, здійснює фактичну передачу (видачу) товару відповідної марки та кількості, після чого картка на пальне залишається у оператора, що є підтвердженням факту отримання покупцем товару зі зберігання відповідного асортименту та кількості.

Відповідно до обставин справи позивач не має можливості придбати пальне за талонами, придбаними у відповідача в червні, оскільки АЗС, визначені відповідачем, відмовляються видавати пальне. Про такі труднощі в придбанні пального позивач повідомляв відповідача у вересні 2021, проте, реакції на такі зауваження та відповіді не надав, обміну талонів не запропонував і не здійснив.

Як встановлено вище, у позивача на час звернення з позовом до суду залишаються талони на бензин А-95 на суму 104 733,00 грн, які позивач не зміг з незалежних від нього причин обміняти на АЗС на відповідне паливо.

Суд звертає увагу, що під час розгляду справи відповідач, будучи обізнаним про розгляд даної справи, не заперечив і не спростував такої обставини.

Як передбачено ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Згідно з позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 11.09.2020 року у справі № 910/16505/19, тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Аналізуючи твердження та подані на їх підтвердження докази позивачем і ненадання жодних доказів на їх спростування відповідачем, керуючись наведеним критерієм доказування, суд доходить висновку, що зазначені вище докази, надані позивачем, відповідають критеріям належності та вірогідності, тому вважаються такими, що підтверджують наведені позивачем обставини щодо реалізації ним придбаних у відповідача талонів лише частково та неможливості реалізації решти талонів на суму 104 733,00 грн.

Вартість невикористаного пального позивач визначає, відмінусувавши від суми оплати по накладній (193 950,00 грн) 89 217,00 грн як суму отоварених талонів.

Відтак, обставину неможливості реалізувати частину карток, придбаних у відповідача, суд визнає доведеною та не спростованню. Наведене у свою чергу не відповідає умовам зобов`язань, що виникли між сторонами, адже, здійснюючи повну оплату товару палива у талонах, сторона (позивач) розраховувала на відпуск відповідного пального на відповідних АЗС, обов`язок забезпечення здійснення якого належить відповідачу.

Так, відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як зазначено в ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд також звертає увагу, що відповідно до ст. 669 Цивільного кодексу України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Як встановлено судом вище, та не спростовано відповідачем, із претензії позивача вбачається, що позивач, виявивши неможливість отримання палива на АЗС по талонах, вимагав у відповідача повернення сплачених позивачем коштів.

Після отримання такої претензії відповідач жодним чином не відреагував Протилежного відповідачем під час судового розгляду не доведено.

Суд звертає увагу, що кожна сторона договору має добросовісно користуватися наданими їй правами, не допускати зловживання правом, його використання на шкоду іншим особам (ст. 13 Цивільного кодексу України).

Враховуючи встановлені вище обставини, не спростовані відповідачем, суд доходить висновку про обгрунтованість позовних вимог і наявність у позивача права на отримання від відповідача грошових коштів у розмірі вартості товару, який з незалежних від позивача причин не міг бути отриманий згідно з умовами договору на АЗС. Відтак, позовні вимоги щодо стягнення 104 733,00 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім основного боргу, позивач нараховує 1 000,00 грн штрафу на підставі п. 7.3.1. Договору.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пунктом 7.3.1. Договору у випадку, якщо Замовнику буде відмовлено в заправці транспортного засобу, на автозаправочній станції, при пред`явленні відпускних облікових талонів, які були надані Учасником на виконання умов Договору, Замовник має право розірвати Договір в односторонньому порядку. За таких обставин талони на Товар повертаються Учаснику, а Учасник зобов`язаний повернути Замовнику кошти за такі талони та сплатити штраф в розмірі 1000 (одна тисяча) грн.00 коп.

Перевіряючи правомірність нарахування штрафу, суд зазначає, що він нарахований правомірно тому підлягає задоволенню в сумі 1 000,00 грн.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги в сумі 105 733,00 грн підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору, відповідно до статей 123, 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі в сумі 2 270,00 грн.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 129, 233, 236-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайм лайт» (79044, м. Львів, вул. Єфремова, 84/1 Б, код ЄДРПОУ 42151468) на користь Центральної випробувальної державної лабораторії Держпродспоживслужби в Київській області та м. Києві (08133,Київська область, м. Вишневе, вул. Балукова, 26, код ЄДРПОУ 05453717) 104 733 (сто чотири тисячі сімсот тридцять три) грн 00 коп основного боргу , 1 000 (одна тисяча) грн 00 коп штрафу та 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст. ст. 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Т.П. Карпечкін