Рішення

від 18.04.2024 по справі 911/3978/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" квітня 2024 р. м. Київ Справа № 911/3978/23

Господарський суд Київської області у складі судді Сокуренко Л.В. за участю секретаря судового засідання Друккера Д.Д., дослідивши матеріали справи

За позовом Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

до Приватного підприємства «Будівельна компанія «Крот»

про стягнення 136 000,00 грн

Учасники судового процесу:

від позивача: Ваховська К.А.;

від відповідача: не з`явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Північне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Приватного підприємства «Будівельна компанія «Крот» про стягнення 136 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не сплатив штраф, накладений рішенням адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 20.06.2023 № 60/59-р/к, у зв`язку з чим позивачем подано зазначену позовну заяву до відповідача про стягнення 68 000,00 грн штрафу та 68 000,00 грн пені.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.01.2024 відкрито провадження у справі № 911/3978/23 та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Надано відповідачу строк для подачі відзиву на позов, а позивачу відповіді на відзив. Призначено підготовче засідання у справі на 18.01.2023.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5, 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України, до єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, а також з урахуванням того, що у відповідача відсутній електронний кабінет, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 04.01.2024 була направлена відповідачу на його адресу-місцезнаходження, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Дмитрія Ростовського, буд. 34, смт Макарів, Київська обл., 08001.

Однак зазначене поштове відправлення повернулось на адресу Господарського суду Київської області з відміткою працівника поштової установи «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси, вважається днем вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.

У даному випадку судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідачі не були позбавлені права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 04.01.2024 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

З урахуванням зазначеного вище, Господарський суд Київської області зазначає, що судом було вжито усіх належних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи судом, у зв`язку із чим суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву.

18.01.2024 у підготовче засідання представники сторін не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час підготовчого засідання були повідомлені належним чином.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.01.2024 відкладено підготовче засідання у справі № 911/3978/23 на 22.02.2024, про що занесено до протоколу судового засідання.

З метою повідомлення сторін про дату та час наступного підготовчого засідання, судом складено ухвалу-повідомлення від 18.01.2024 та направлено останню позивачу в його електронний кабінет, а відповідачу на його адресу-місцезнаходження.

22.02.2024 у підготовче засідання з`явився представник позивача та надав усні пояснення по справі. Представник відповідача у підготовче засідання повторно не з`явися, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час підготовчого засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.02.2024 відкладено підготовче засідання у справі № 911/3978/23 на 20.03.2024, про що занесено до протоколу судового засідання.

З метою повідомлення відповідача про дату та час наступного підготовчого засідання, судом складено ухвалу-повідомлення від 22.02.2024 та направлено останню відповідачу на його адресу-місцезнаходження.

20.03.2024 у підготовче засідання з`явився представник позивача та надав усні пояснення по справі. Представник відповідача у підготовче засідання втретє не з`явися, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час підготовчого засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.03.2024 вирішено закрити підготовче провадження у справі № 911/3978/23 та призначити справу до судового розгляду по суті на 18.04.2024, про що занесено до протоколу судового засідання.

З метою повідомлення відповідача про дату та час призначеного судового засідання, судом складено ухвалу-повідомлення від 20.03.2024 та направлено останню відповідачу на його адресу-місцезнаходження.

18.04.2024 в судове засідання з`явився представник позивача та надав усні пояснення по суті спору відповідно до яких позовні вимоги підтримував в повному обсязі та просив суд позов задовольнити, посилаючись на наступне.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що рішенням адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 60/59-р/к від 20.06.2023 у справі № 56-3.5/20-2019 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» на відповідача накладено штраф у розмірі 68 000,00 грн за вчинення порушення, яке передбачене п. 4 ч. 2 ст. 6 та п. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлені головою територіального відділення строки. Проте відповідач, всупереч приписам ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», не сплатив штраф, накладений зазначеним рішенням, у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу, у зв`язку із чим позивач просить суд стягнути з відповідача 68 000,00 грн штрафу та 68 000,00 грн пені.

18.04.2024 в судове засідання представник відповідача не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не подав, про розгляд справи судом був повідомлений належним чином.

Наразі суд зазначає, що неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України).

Зі змісту п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що суд розглядає справу за відсутності учасника справи, якого було належним чином повідомлено про судове засідання, та яким не було повідомлено про причини неявки.

Згідно ч. 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За приписами ст. 9 Конституції України, статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України» і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами документів, ратифікованих законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов`язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.

Водночас ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.

У рішенні 15-рп/2004 від 02.11.2004 Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м`якого покарання) визначено, що справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом і засобах, що обираються для їх досягнення.

Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов`язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч. 1 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі «ЮніонЕліментаріяСандерс проти Іспанії» (AlimentariaSanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 18.04.2024 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши усні пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області

ВСТАНОВИВ:

20.06.2023 адміністративною колегією Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі позивач) було прийнято Рішення № 60/59-р/к «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» у справі № 56-3.5/20-2019, яким:

1. Визнано, що Приватне підприємство «Звягель-Буд» та Приватне підприємство «Будівельна фірма «Крот» (ідентифікаційний код юридичної особи 36083280, смт Макарів, Київська обл.) (далі відповідач) вчинили порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджений дій, які стосуються спотворення результатів торгів, під час участі у процедурі закупівлі з капітального ремонту і реставрації за предметом ДК 021:2015:45453000-7 Будівельні роботи по об`єкту «Капітальний ремонт військової будівлі № 3/476, учбовий корпус, м. Бердичів, Житомирська область, НЦ ССО (додаткові роботи)», яка проводилась Північним територіальним квартирно-експлуатаційним управління Міністерства оборони України за допомогою електронної системи «Prozorro», ідентифікатор закупівлі UA-2018-10-30-001726-с.

3. За вчинення правопорушення, яке викладене в пункті 1 резолютивної частини цього рішення, відповідно до частини п`ятої статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції», накладено на Приватне підприємством «Будівельна фірма «Крот» (ідентифікаційний код юридичної особи 36083280, смт Макарів, Київська обл.) штраф у розмірі 68 000,00 гривень.

Відповідно до змісту резолютивної частини Рішення № 60/59-р/к від 20.06.2023, штраф підлягає сплаті у двомісячний строк з дня одержання рішення. Відповідно до статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», протягом п`яти днів з дня сплати штрафу суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати до Антимонопольного комітету України документи, що підтверджують сплату штрафу. Рішення може бути оскаржене до господарського суду у двомісячний строк з дня його одержання.

Отже, Рішенням адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 60/59-р/к від 20.06.2023 у справі № 56-3.5/20-2019 на Приватне підприємством «Будівельна фірма «Крот» накладено штраф у розмірі 68 000,00 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є антиконкурентні узгоджені дії.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» антиконкурентними узгодженими діями, зокрема визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.

Згідно з приписами ст. 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов`язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Статтею 238 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб`єктів господарювання адміністративно-господарські санкції, в тому числі, адміністративно-господарський штраф (ч. 1 ст. 239 Господарського кодексу України).

У ч. 1 ст. 241 Господарського кодексу України вказано, що адміністративно-господарський штраф це грошова сума, що сплачується суб`єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» рішення та розпорядження, що приймаються органами Антимонопольного комітету України, головами його територіальних відділень відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції, надаються особам, які беруть участь у справі, у вигляді їх копій, посвідчених у порядку, встановленому законодавством. Особливості порядку надання та оприлюднення рішень, розпоряджень встановлюються законодавством про захист економічної конкуренції.

Положеннями абз. 1 ч. 1 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначено, що рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

Як зазначив позивач, Північне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України направляло копію Рішення № 60/59-р/к від 22.06.2023 разом із супровідним листом Відділення № 60-02/2776 від 22.06.2023 на юридичну адресу ПП «БК «Крот» відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Димитрія Ростовського, буд. 34, смт Макарів, Київська обл., 08001. Однак Рішення № 60/59-р/к не було вручено відповідачу та повернуто на адресу позивача з відміткою на довідці ф.20 ПАТ «Укрпошта»: «адресат відсутній за вказаною адресою», що підтверджується рекомендованим повідомленням з конвертом № 0303515118473, копія якого долучено до матеріалів справи.

Приписами ч. 1 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено, що у разі, якщо вручити рішення, розпорядження немає можливості, зокрема, внаслідок відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб`єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою, рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України «Голос України», газета Кабінету Міністрів України «Урядовий кур`єр», «Офіційний вісник України», друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).

На виконання наведених вище приписів законодавства, позивачем було опубліковано Рішення № 60/59-р/к від 20.06.2023 у справі № 56-3.5/20-2019 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» на сторінках (стор. 16) газети Кабінету Міністрів України «Урядовий кур`єр» № 155 (7553) від 03.08.2023, копія якої міститься в матеріалах справи.

Вказана газета Кабінету Міністрів України «Урядовий кур`єр» № 155 (7553) від 03.08.2023 розміщена за посиланням https://ukurier.gov.ua/media/newspaper/adv/2023-08-02/155_7553r.pdf.

З урахуванням наведених вище приписів ч. 1 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», Рішення № 60/59-р/к від 20.06.2023 у справі № 56-3.5/20-2019 вважається врученим відповідачу через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, тобто 14.08.2023 (з урахуванням того, що 10-й день (13.08.2023) припадає на неділю).

Відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов`язковими до виконання. Рішення та розпорядження органу Антимонопольного комітету України набирають чинності з дня їх прийняття.

Згідно з ч. 3 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Строки, передбачені абзацом першим цієї частини, зупиняються на час розгляду судом справи про оскарження рішення органу Антимонопольного комітету України у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а також на час проведення перевірки чи перегляду рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органом Антимонопольного комітету України.

Отже, останнім днем сплати відповідачем штрафу, накладеного Рішенням № 60/59-р/к від 20.06.2023 у справі № 56-3.5/20-2019, з урахуванням ч. 3 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», є 16.10.2023 (враховуючи те, що 14.10.2023 припадає на суботу).

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Крім того, позивачем в резолютивній частині Рішення № 60/59-р/к від 20.06.2023 повідомлено осіб, на яких накладено штраф, що рішення може бути оскаржене до господарського суду у двомісячний строк з дня його одержання.

Судом встановлено, що відповідач не скористався своїм правом та не оскаржував Рішення Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 60/59-р/к від 20.06.2023 у справі № 56-3.5/20-2019 до господарського суду. Протилежного суду не доведено, доказів оскарження зазначеного рішення до суду не надано.

Доказів проведення перевірки чи перегляду рішення № 60/59-р/к від 20.06.2023 у справі № 56-3.5/20-2019 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органом Антимонопольного комітету України матеріали справи не містять.

За таких обставин, враховуючи, що Рішення № 60/59-р/к від 20.06.2023 не оскаржене відповідачем, суд дійшов висновку, що Рішення Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 60/59-р/к від 20.06.2023 у справі № 56-3.5/20-2019 є законним та, відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та ст. 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», обов`язковим до виконання.

Відповідно до ч. 13 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» протягом п`яти днів з дня сплати штрафу та пені суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

В матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем штрафу в сумі 68 000,00 грн в дохід загального фонду Державного бюджету України у визначений Рішенням Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 60/59-р/к від 20.06.2023 та антимонопольним законодавством України строк. Протилежного суду не доведено, доказів сплати штрафу в добровільному порядку до суду не надано.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб`єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв`язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про стягнення не сплачених у добровільному порядку штрафів та пені.

Відповідно до ч. 7 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Частиною 14 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» встановлено, що суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням наведеного вище, приймаючи до уваги, що рішення Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 60/59-р/к від 20.06.2023 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» у справі № 56-3.5/20-2019 станом на дату розгляду даної справи є чинним, враховуючи, що рішення органів Антимонопольного комітету України є обов`язковими до виконання, а також те, що в матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем в добровільному порядку накладеного на нього штрафу в сумі 68 000,00 грн, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача штрафу в сумі 68 000,00 грн в дохід Державного бюджету України нормативно та документально доведеними, а тому в цій частині підлягають задоволенню.

Звертаючись до суду із даним позовом, позивач, з посиланням на приписи ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», також просить суд стягнути з відповідача нараховану пеню в загальній сумі 68 000,00 грн за прострочення сплати відповідачем штрафу, накладеного на нього Рішенням № 60/59-р/к від 20.06.2023.

Відповідно до п. 1 ст. 231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.

Нарахування пені зупиняється на час розгляду органом Антимонопольного комітету України заяви особи, на яку накладено штраф, про перевірку чи перегляд рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Проте, як було встановлено судом вище, рішення Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 60/59-р/к від 20.06.2023 у справі № 56-3.5/20-2019 відповідачем в судовому порядку не оскаржувалась. Обставин перевірки чи перегляду рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції судом також не встановлено.

Відтак, зупинення нарахування пені за порушення строків оплати штрафу, згідно чинного законодавства, не відбувалося.

Звертаючись до суду з вимогою про стягнення з відповідача 68 000,00 грн пені, позивач визначив, що сума штрафу, накладеного на відповідача відповідно до Рішення № 60/59-р/к від 20.06.2023 складає 68 000,00 грн.

Розмір пені за один день прострочення складає 10 20,00 грн (68 000,00 грн х 1,5%).

Нарахування пені позивачем здійснено за період з 17.10.2023 (наступний день після закінчення строку на оплату штрафу 16.10.2023) до 25.12.2023 включно. Прострочення відповідачем сплати штрафу складає 70 днів.

За 70 днів прострочення сплати штрафу сума пені, відповідно до розрахунку позивача, становить 71 400,00 грн (70 днів х 1020,00 грн).

Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Позивач, керуючись ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», за прострочення строків оплати штрафу, визначеного Рішенням Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 60/59-р/к від 20.06.2023 у справі № 56-3.5/20-2019, нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 68 000,00 грн, що не перевищує розміру штрафу, накладено на відповідача вказаним рішенням.

Враховуючи наведене вище, оскільки заявлений позивачем до стягнення розмір пені відповідає вимогам, встановленим ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», викладені обставини у їх сукупності свідчать про законність і обґрунтованість позовних вимог позивача до відповідача про стягнення пені в розмірі 68 000,00 грн.

Судом встановлено, що позивач листом № 60-02/5187 від 11.12.2023 звертався до відповідача з вимогою сплатити в добровільному порядку протягом 5 днів з дня отримання зазначеного листа штраф у розмірі 68 000,00 грн та пеню у розмірі 68 000,00 грн в дохід загального фонду Державного бюджету України та надіслати Північному міжобласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України документи, що підтверджують сплату зазначеної заборгованості. Крім того, попереджено відповідача, що у разі несплати штрафу та пені у добровільному порядку, органи Антимонопольного комітету України стягнуть штраф та пеню у судовому порядку. Однак, зазначений лист залишений відповідачем без відповіді, а вимоги без задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов`язковими до виконання.

Відповідно до частини 7 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені, органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Частиною 9 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» встановлено, що суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету.

Станом на дату звернення позивачем до суду із даною позовною заявою, в матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем пені в розмірі 68 000,00 грн в дохід Державного бюджету України. Протилежного матеріали справи не містять.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, зважаючи на встановлені факти, чинність і обов`язковість Рішення Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 60/59-р/к від 20.06.2023 на момент розгляду даної справи та враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та належних доказів на заперечення відомостей, повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення нарахованої пені в сумі 68 000,00 грн підлягають задоволенню повністю.

Слід зазначити, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).

Приймаючи до уваги висновки суду про повне задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2 684,00 грн.

Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Будівельна компанія «Крот» (місцезнаходження: вул. Димитрія Ростовського, буд. 34, смт Макарів, Макарівський район, Київська обл., 08000; код ЄДРПОУ 36083280) штраф у розмірі 68 000,00 грн та пеню у розмірі 68 000,00 грн та зарахувати зазначену суму в дохід загального фонду Державного бюджету України за кодом класифікації доходів бюджету: 21081100, «Адміністративні штрафи та інші санкції», на діючий рахунок IBAN УДКСУ за місцем реєстрації суб`єкта господарювання.

3. Стягнути з Приватного підприємства «Будівельна компанія «Крот» (місцезнаходження: вул. Димитрія Ростовського, буд. 34, смт Макарів, Макарівський район, Київська обл., 08000; код ЄДРПОУ 36083280) на користь Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (місцезнаходження: вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 45, м. Київ, 03035; код ЄДРПОУ 21602826) 2 684,00 грн судового збору.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно ч. 1 ст. 256, ст. 257 та п. п. 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 29.04.2024.

Суддя Л.В. Сокуренко