Рішення

від 26.04.2024 по справі 916/575/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" квітня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/575/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Погребна К.Ф. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи №916/575/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ІНФОКС (вул. Шулявська, 5, м. Київ, 04116; код ЄДРПОУ 14289688) в особі філії ІНФОКСВОДОКАНАЛ (вул. Басейна, 5, м. Одеса, 65039; код ЄДРПОУ 26472133)

до відповідача: Житлово-будівельного кооперативу "ПРИМОРСЬКИЙ-12" (65114, Одеська обл., місто Одеса, просп. Небесної сотні (Маршала Жукова), буд. 33; код ЄДРПОУ 20994089)

про стягнення 109 606,59грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю ІНФОКС в особі філії ІНФОКСВОДОКАНАЛ звернулось до господарського суду із позовною заявою до Житлово-будівельного кооперативу "ПРИМОРСЬКИЙ-12" про стягнення 109 606,59грн.

Ухвалою від 20.02.2024р. судом, у порядку ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ІНФОКС в особі філії ІНФОКСВОДОКАНАЛ було залишено без руху.

20.02.2024р. до господарського суду надійшла заява (вх. №6979/24) Товариства з обмеженою відповідальністю ІНФОКС в особі філії ІНФОКСВОДОКАНАЛ про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.02.2024р. за даним позовом було відкрито провадження у справі №916/575/24 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

Вказаною ухвалою суду було запропоновано сторонам надати у відповідні строки заяви по суті спору, а також роз`яснено сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.

Відповідачу ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана в межах строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, на його юридичну адресу, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Як вбачається з матеріалів справи, надіслана судом відповідачу рекомендованим листом з позначкою "Судова повістка" ухвала про відкриття провадження у справі була повернута поштовою установою з відміткою "адресат відсутній за вказаною адерсою"

Суд зауважує, що згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу вищенаведених положень законодавства, день спроби вручення поштового відправлення за адресами місцезнаходження відповідача, який зареєстрований у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу відповідної ухвали суду.

Отже, оскільки ухвала суд про відкриття провадження у справі направлена судом за належною адресою відповідача і повернута поштою, суд доходить висновку, що відповідач повідомлений про відкриття провадження у справі та прийняття позовної заяви до розгляду.

Також, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з ч.ч.5, 7 ст. 252 ГПК України ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учассуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.

Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Зі змісту ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, з огляду на що суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Згідно положень ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи суд встановив наступне.

07.10.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю Інфокс в особі філії Інфоксводоканал (виконавець) та Житлово-будівельним кооперативом "ПРИМОРСЬКИЙ-12" (колективний споживач) було укладено типовий договір №10565 з колективним споживачем про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.

Відповідно до п.4 Договору інформація про об`єкт водоспоживання: адреса об`єкта водоспоживання м. Одеса, вул. Небесної сотні, 33.

Згідно з п.п.1, 6 Договору виконавець зобов`язується своєчасно надавати колективному споживачу послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, а колективний споживач зобов`язується оплачувати надані послуги за тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у порядку, строки та на умовах, передбачених договором. Плата за послуги розраховується виходячи з розміру затверджених тарифів на послуги та обсягу спожитих послуг, визначеного відповідно до законодавства.

Відповідно до п.17 Договору встановлено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 30 числа поточного місяця.

Згідно п.18 Договору обсяг спожитих послуг визначається за показаннями вузла комерційного обліку, взятого виконавцем на абонентський облік.

Зняття показань вузла (вузлів) комерційного обліку здійснюється щомісячно виконавцем у присутності колективного споживача, крім випадків, коли зняття таких показань здійснюється виконавцем за допомогою систем дистанційного зняття показань.

Пунктами 22, п.п. 1 п. 33 Договору передбачено, що обсяг наданих колективному споживачу послуг з централізованого водовідведення визначається на рівні обсягів спожитих ним послуг з централізованого водопостачання та постачання гарячої води. Колективний сповивач зобов`язаний оплачувати надані послуги за тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені Договором.

Відповідно до п.56 Договору він укладається строком на один рік. Якщо за один місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від Договору, Договір вважається продовженим на один рік. З огляду на те, що жодної домовленості між сторонами про припинення дії Договору в обумовлені ним терміни не було, тому вказаний Договір є діючим та таким, що підлягає виконанню.

Як вказує позивач, згідно умов Договору, Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання розрахунок заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення, обслуговування та заміну комерційного вузла обліку, обслуговування системи автоматичної передачі даних за період з 01.05.2023 по 01.12.2023 здійснювався Позивачем на підставі дистанційного зняття показань комерційного вузлу обліку.

Розрахунок заборгованості здійснений за тарифами затвердженими Постановою НКРЕКП від 22.12.2021 № 2841.

Відповідно до Постанови НКРЕКП № 2841 від 22.12.2021 були встановлені наступні тарифи: на централізоване водопостачання - 17,916 грн. за 1 м3 з ПДВ (14,93 грн. за 1м3 без ПДВ); на централізоване водовідведення - 17,244 грн. за 1 м3 з ПДВ (14,37 грн. за 1м3 без ПДВ).

Згідно ст. 6 Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання визначено, що витрати оператора зовнішніх інженерних мереж на обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку (їх складових частин) відшкодовуються споживачами відповідної комунальної послуги, шляхом сплати виконавцю комунальної послуги внесків на обслуговування та заміну вузла комерційного обліку.

Розміри внесків для споживачів комунальних послуг та власників (співвласників) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання визначаються окремо для кожної будівлі та встановлюються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад (ст.3 та ст.6 Закону).

Розмір внесків за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку включаються до плати виконавцю відповідної комунальної послуги й у рахунку відображаються окремо.

Внески за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку - регулярні платежі, визначені окремо для кожної будівлі, що враховують витрати на обслуговування вузлів комерційного обліку за кожною комунальною послугою та витрати операторів зовнішніх інженерних мереж, пов`язані із встановленням, обслуговуванням або заміною вузлів комерційного обліку (за наявності), тобто підтримання у робочому стані комерційного вузла обліку питної води у будинку.

Позивач вказує, що у зв`язку із неналежним виконанням умов Договору у відповідача утворилась заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення, плати за обслуговування та заміну комерційного вузлу обліку у розмірі 156 606,59 грн., що підтверджується розрахунком суми боргу.

За посиланнями позивача, філією Інфоксводоканал неодноразово було надіслано на адресу відповідача досудове попередження та акти звірки, та відповідачем було частково сплачено заборгованість в сумі 47 000грн. З урахування цих оплати, як зазначає позивач, за відповідачем рахується заборгованість в сумі 109 606,59грн.

Отже, посилаючись на вищенаведені обставини Товариства з обмеженою відповідальністю Інфокс в особі філії Інфоксводоканал звернулось до суду з відповідним позовом, в якому просить суд стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "ПРИМОРСЬКИЙ-12" борг за послуги водопостачання та водовідведення, обслуговування та заміну комерційного вузлу обліку за період з 01.05.2023 по 01.12.2023 у сумі 109 606,59 грн.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

У відповідності до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Правочин, різновидом якого є договори основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, стаття 12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Частиною 1 статті 15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно із частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно із приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Приписами статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Приписами статті 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В свою чергу, частинами 1 та 2 статті 67 ГК України передбачено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В свою чергу, частиною 1 статті 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як встановлено статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в частинах 1 та 7 статті 193 ГК України, в яких визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до частини 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 902 ЦК України, в свою чергу, встановлено, що виконавець повинен надати послугу особисто.

При цьому положеннями статті 903 ЦК України визначено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, зазначає, що між сторонами виникли господарські зобов`язання, підставою яких є письмовий Договір з колективним споживачем про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення від 07.10.2020 р. № 10565.

При цьому ТОВ "ІНФОКС" виконано належним чином взяті на себе за умовами укладеного Договору обов`язки надавши Житлово-будівельного кооперативу Приморський-19 послуги з водопостачання та водовідведення, за період з 01.05.2023 р. по 01.12.2023 р.

Так, згідно з розрахунком позивача заборгованість відповідача за надані послуги з водопостачання та водовідведення за період з 01.05.2023 по 01.12.2023 становить 154 349,51грн. та за послуги з обслуговування та заміну комерційного вузлу обліку за період з 01.05.2023 по 01.12.2023 становить 2 257,08грн.

Поряд з цим, як встановлено судом відповідачем частково було сплачено заборгованість за надані послуги з водопостачання та водовідведення в сумі 47 000грн., що платіжними дорученнями, а саме платіжні доручення №426 від 24.01.2024р. на суму 30 500грн. з призначенням платежу: за водопостачання ЖБК Приморський-19 та №420 від 25.12.2023р. на суму 16 500грн. з призначенням платежу: за водопостачання ЖБК Приморський-19 урахування чого, заборгованість за надані послуги з водопостачання та водовідведення відповідача склала 107 349,51грн.

З огляду на те, що відповідач не надав до суду жодних заперечень щодо наявної заборгованості та матеріали справи не містять доказів її погашення відповідачем господарський суд вважає позовні вимоги ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" в частині стягнення з відповідача заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення у сумі 107 349,51 грн. цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, як встановлено судом до суми заборгованості позивачем також віднесено заборгованість за послуги з обслуговування та заміну комерційного вузлу обліку за період з 01.05.2023 по 01.12.2023 в сумі 2 257,08грн.

Відповідно до п.10 ч.1 ст. 1 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" обслуговування вузлів обліку - огляд, опломбування/розпломбування, періодична повірка (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж), ремонт засобів вимірювальної техніки, які є складовою частиною вузла обліку, забезпечення дистанційної передачі результатів вимірювання (за наявності), ремонт та заміна допоміжних засобів вузла обліку, а за згодою власника (співвласників) будівлі також охорона або страхування вузла обліку.

За змістом ч.1 ст. 6 названого Закону обслуговування та заміна вузлів комерційного обліку здійснюються оператором зовнішніх інженерних мереж відповідно до цього Закону, якщо інше не передбачено договорами про надання комунальних послуг, укладеними відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги", з урахуванням вимог Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність".

Витрати оператора зовнішніх інженерних мереж на обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку (їх складових частин) відшкодовуються споживачами відповідної комунальної послуги, а також власниками (співвласниками) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання у такій будівлі, шляхом сплати виконавцю комунальної послуги плати за абонентське обслуговування - за умови укладення індивідуальних договорів або індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг та з урахуванням особливостей, визначених цим Законом і Законом України "Про житлово-комунальні послуги".

Обслуговування та заміна вузла (вузлів) комерційного обліку за рахунок співвласників суб`єктами господарювання, уповноваженими на виконання таких робіт, залученими співвласниками багатоквартирного будинку, здійснюються за умови: укладення колективних договорів про надання комунальних послуг; укладення договорів про надання комунальних послуг з колективним споживачем; прийняття рішення співвласниками про порядок обслуговування та заміну вузла (вузлів) комерційного обліку відповідно до законодавства.

Враховуючи наведені положення, господарський суд зауважує, що відшкодування послуг обслуговування та заміни вузлів комерційного обліку (їх складових частин) відбувається на договірних засадах.

Так, як встановлено судом 07.10.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю Інфокс в особі філії Інфоксводоканал (виконавець) та Житлово-будівельного кооперативу "ПРИМОРСЬКИЙ-12" (колективний споживач) укладено типовий договір №10565 з колективним споживачем про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.

Дійсно положеннями договору передбачено обов`язок відповідача вносити плату за встановлення, обслуговування та зміну вузлів комерційного обліку послуг.

Відповідно до п.8 Договору розмір внесків за обслуговування вузлів комерційного обліку визначається окрема для кожної будівлі з розрахунку на один рік та коригується щороку.

Як зазначає позивач, з січня 2022р. ним введено плату за обслуговування автоматизованої передачі даних, для тих споживачів, які встановили таку систему. У розмірі 117,35грн. (Наказ від 30.12.2021 №179-о/д).

Між тим, розмір внесків за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку послуг з централізованого водопостачання встановлюється виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до вимог Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та становить суму зазначену у додатковій угоді (п.9 Договору).

Поряд з цим, позивачем не надано та в матеріалах справи відсутня відповідна додаткова угода, в якої мала бути закріплена сума розмірів внесків за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку послуг з централізованого водопостачання та яку відповідачу необхідно сплачувати відповідно до умов договору.

Більш того суд зазначає, що в матеріал справи взагалі відсутні будь які докази або відомості які б підтверджували факт укладання між сторонами відповідної додаткової угоди.

Отже, враховуючи наведене, господарський суд зазначає про відсутність в матеріалах справи доказів укладання між сторонами додаткової угоди, з урахуванням чого вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованість за послуги з обслуговування та заміну комерційного вузлу обліку за період з 01.05.2023 по 01.12.2023 в сумі 2 257,08грн. задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст.79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Інфокс в особі філії Інфоксводоканал.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю ІНФОКС (вул. Шулявська, 5, м. Київ, 04116; код ЄДРПОУ 14289688) в особі філії ІНФОКСВОДОКАНАЛ (вул. Басейна, 5, м. Одеса, 65039; код ЄДРПОУ 26472133) до Житлово-будівельного кооперативу "ПРИМОРСЬКИЙ-12" (65114, Одеська обл., місто Одеса, просп. Небесної сотні (Маршала Жукова), буд. 33; код ЄДРПОУ 20994089) задовольнити частково.

2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "ПРИМОРСЬКИЙ-12" (65114, Одеська обл., місто Одеса, просп. Небесної сотні (Маршала Жукова), буд. 33; код ЄДРПОУ 20994089) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ІНФОКС (вул. Шулявська, 5, м. Київ, 04116; код ЄДРПОУ 14289688) в особі філії ІНФОКСВОДОКАНАЛ (вул. Басейна, 5, м. Одеса, 65039; код ЄДРПОУ 26472133) заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення у сумі 107 349 (сто сім тисяч триста сорок дев`ять)грн. 51 грн. та судовий збір в розмірі 2 965 (дві тисячі дев`ятсот шістдесят п`ять)грн. 65коп.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 26 квітня 2024 р.

Суддя К.Ф. Погребна