Рішення

від 29.04.2024 по справі 918/275/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" квітня 2024 р. м. Рівне Справа № 918/275/24

Господарський суд Рівненської області у складі судді О. Андрійчук, за участю секретаря судового засідання О. Гуменюк, розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Акціонерного товариства "Банк Інвестицій та заощаджень"

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Димне м`ясо від Тараса",

до відповідача-2 ОСОБА_1

про солідарне стягнення 329 063,37 грн,

за участю представників:

від позивача: не з`явився,

від відповідача-1: не з`явився,

від відповідача -2: не з`явився,

УСТАНОВИВ:

У березні 2024 року Акціонерне товариство "Банк Інвестицій та заощаджень" звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Димне м`ясо від Тараса" та ОСОБА_1 про солідарне стягнення 329 063,37 грн, з яких: 266 467,55 грн основного боргу, 15,82 грн заборгованості за процентами, 62 580,00 грн заборгованості за комісією.

Стислий виклад позиції позивача, заперечень відповідачів.

Згідно із позовною заявою, 16.11.2021 між позивачем (банк) та відповідачем-1 (позичальник) укладено кредитний договір №SME/BC/03-31, відповідно до умов якого банк відкрив позичальнику поновлювальну відкличну кредитну лінію та надав позичальнику кредити в її межах - 600 000,00 грн зі строком дії включно до 15.11.2024, а позичальник зобов`язався використати кредит на цілі, зазначені в п. 1.6 цього договору, своєчасно та у повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитом, виконати інші умови цього договору та повернути банку кредит у строки, встановлені цим договором. Прийняті на себе зобов`язання за кредитним договором банк виконав, перерахувавши позичальнику кошти в розмірі 600 000,00 грн. Заразом відповідач-1 свого обов`язку з повернення кредиту, процентів та комісії належним чином не виконав, станом на 04.03.2024 заборгованість відповідача-1 за кредитним договором становить 329 063,37 грн, з яких: 266 467,55 грн основного боргу, 15,82 грн заборгованості за процентами, 62 580,00 грн заборгованості за комісією. Крім того, 16.11.2021 між позивачем та відповідачем-2 в забезпечення виконання умов договору від 16.11.2021 укладено договір поруки №SME/BC/03-31 -Р, за яким поручитель відповідає солідарно перед кредитором у повному обсязі за порушення боржником зобов`язань за кредитним договором. Ураховуючи викладене, позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів загальну сум боргу в розмірі 329 063,37 грн.

У матеріально-правове обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на ст. 11, 525, 526, 530, 553, 554, 569, 599, 612, 625, 626, 1054 ЦК України тощо.

Відповідачі відзиву у строки і порядку, визначені ГПК України та ухвалою суду від 19.03.2024, не надали, відтак розгляд справи здійснюється за наявними матеріалами.

При цьому суд зазначає, що ухвала суду направлялася ТОВ "Димне м`ясо від Тараса" на адресу: 33013, м. Рівне, вул. Кавказька, 9-А, та ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_1 . Направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (відповідні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17).

Процесуальні рішення, заяви і клопотання сторін, результати їхнього розгляду.

Ухвалою суду від 19.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначене на 15.04.2024.

Частинами 6, 7 ст. 176 ГПК України передбачено, що у разі, якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, що не є підприємцем, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи. Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом п`яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду.

У зв`язку з тим, що відповідачем-2 у справі № 918/275/24 є фізична особа, що не є підприємцем, Господарський суд Рівненської області звернувся до Управління Державної міграційної служби у Рівненській області та Управління Державної міграційної служби у Київській області з проханням надати у п`ятиденний строк з дня отримання звернення суду інформацію про місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 15.04.2024 у судовому засіданні оголошено перерву на 29.04.2024.

19.04.2024 та 22.04.2024 з Управління Державної міграційної служби у Рівненській області та Управління Державної міграційної служби у Київській області надійшла інформація про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

29.04.2024 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Інших заяв та клопотань не надходило.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності та взаємозв`язку, оцінивши надані докази, суд установив таке.

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

16.11.2021 між позивачем (банк) та відповідачем (позичальник) укладено кредитний договір №SME/BC/03-31 (кредитний договір), за умовами п. 1.1 якого банк надає позичальнику кредит у сумі 600 000,00 грн, а позичальник зобов`язується своєчасно та у повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитом, комісії та інші платежі, передбачені цим договором, використати кредит за цільовим призначенням, виконати інші умови цього договору та повернути банку кредит у терміни, встановлені цим договором.

Згідно з п. 1.2. кредитного договору розмір процентів за користування кредитом складає 0,01% процентів річних. Додатково позичальник сплачує на користь банку комісію за надання кредиту в розмірі 2,49 % процентів від суми кредиту, зазначеної в п. 1.1. цього договору, та щомісячну комісію за супроводження кредиту в розмірі 1,49% від суми кредиту, зазначеної в п. 1.1. договору.

Пунктом 1.3. кредитного договору передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути кредит банку 15.11.2024. Сторони дійшли згоди встановити графік повернення кредиту та сплати інших платежів, що наведений у додатку № 1 до цього договору.

Відповідно до п. 1.4.кредитного договору кредит надається для поповнення обігових коштів, придбання основних засобів, рефінансування кредитної заборгованості.

Кредит надається в безготівковій формі в день укладення цього договору шляхом перерахування з рахунку для обліку кредитної заборгованості на рахунок позичальника, зазначений у п. 11.2. цього договору (п. 4.2. кредитного договору).

За п. 5.1. кредитного договору проценти нараховуються щоденно на суму кредиту, що фактично надана позичальнику і не повернена банку протягом всього строку наявності такої суми, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та році. При цьому день надання кредиту враховується, а день повернення кредиту не враховується при нарахуванні процентів. Комісія за супроводження кредиту нараховується щомісяця, в останній робочий день поточного місяця на суму кредиту, зазначену в п. 1.1. договору протягом строку дії цього договору.

Згідно з п. 5.2. кредитного договору проценти та комісії, нараховані за місяць, позичальник зобов`язаний сплачувати щомісяця не пізніше 15 календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому такі проценти та комісії були нараховані. Проценти та комісії, нараховані за місяць, в якому відбувається повне повернення кредиту, повинні бути сплачені не пізніше дня повернення кредиту. Позичальник має право сплатити комісію за супроводження кредиту за весь строк користування кредитом, у тому числі за рахунок отриманих кредитних коштів. При цьому у разі дострокового часткового або повного погашення кредиту комісія за супроводження кредиту не підлягає поверненню.

Відповідно до п. 5.4. кредитного договору у випадку, якщо строк погашення заборгованості за кредитом, що зазначений в додатку №1 до цього договору, припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, визначений відповідно до законодавства України, то позичальник має здійснити погашення заборгованості за кредитом не пізніше наступного робочого дня відповідного строку, встановленого для вчинення певної дії.

Комісія за надання кредиту сплачується позичальником одноразово в день надання кредиту за рахунок кредитних коштів шляхом договірного списання банком суми комісії в розмірі, зазначеному в п. 1.2.1. договору, з поточному рахунку позичальника, зазначеного у п. 11.2. цього договору (п. 5.5. договору).

Згідно з п. 7.1. кредитного договору позичальник зобов`язується повернути банку кредит у термін, зазначений у п. 1.3. цього договору. Повернення кредиту до настання зазначеного терміну вважається достроковим. У випадках, передбачених цим договором або чинним законодавством України, позичальник зобов`язаний на вимогу банку повернути кредит достроково.

Відповідно до п. 8.2. кредитного договору надання кредиту здійснюється відповідно до його цільового призначення, визначеного у п. 1.4. цього договору, шляхом переказу коштів з рахунку з обліку кредитної заборгованості, зазначеного у п. 4.1. цього договору, на поточний рахунок позичальника, зазначений у п. 11.2. цього договору. Для цілей цього договору днем надання кредиту вважається день списання його суми з рахунку з обліку кредитної заборгованості по реквізитах, зазначених в абз. 1 цього пункту.

Як установлено судом із фактичних обставин справи, 16.11.2021 позивач виконав свої зобов`язання перед відповідачем - 1 та видав кредитні кошти в розмірі 600 000,00 грн, що підтверджується випискою по особовим рахункам.

Всі платежі позичальника за цим договором (повернення кредиту, сплата процентів, комісій та інших платежів) здійснюється шляхом переказу коштів з будь - якого поточного рахунку позичальника на рахунок IBAN НОМЕР_1 , відкритий в банку, та в цей же день перераховуються на погашення заборгованості за цим договором (п. 8.3. кредитного договору).

Пунктом п. 9.5. кредитного договору погоджено, що суттєвим порушенням позичальником цього договору вважається повне або часткове прострочення кредиту у строки, визначені п. 1.3. цього договору.

Судом із фактичних обставин справи установлено, що відповідач-1 свої зобов`язання за кредитним договором в установлені строки не виконує належним чином, не сплачує кредит, нараховані проценти, комісію, у зв`язку з чим за останнім утворилась прострочена заборгованість, яка станом на 04.03.2024 становить 329 063,37 грн та включає в себе: прострочену заборгованість за основним зобов`язанням в розмірі 266 467,55 грн, прострочену заборгованість за процентами за період з 16.08.2023 по 18.02.2024 в розмірі 15,82 грн; прострочену заборгованість за комісією за період з серпня 2023 по січень 2024 в розмірі 62 580,00 грн.

За п. 9.6. кредитного договору банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, сплати процентів за користування ним, сплати комісії за супроводження кредиту і виконання усіх інших зобов`язань позичальника за цим договором та після їх виконання в односторонньому порядку розірвати цей договір у будь - якому з таких випадків, зокрема, у разі суттєвого порушення позичальником цього договору, у разі, якщо до настання терміну або закінчення строку виконання будь - якого з передбачених цим договором грошових зобов`язань постачальника останній надасть банку письмову заяву про неможливість своєчасно виконувати таке зобов`язання згідно з цим договором.

19.01.2024 позивач направив на адресу відповідача -1 вимогу від 18.01.2024 № 05-2/04/101-БТ про дострокове виконання зобов`язань за кредитним договором № SМЕ/ВС/03-31 від 16.11.2021 (вимога-1), що підтверджується описом вкладення у цінний лист № 0505149939444, фіскальним чеком та списком відправлень від 18.01.2024.

Згідно з інформацією з офіційного сайту АТ Укрпошта щодо пошуку поштових відправлень за трек - номером 0505149944758 відповідач-1 не отримав вимогу.

Окрім того, 16.11.2021 між позивачем (кредитор) та відповідачем-2 (поручитель) укладено договір поруки № SМЕ/ВС/03-31-Р (договір поруки).

Згідно з п. 1.1. договору поруки поручитель зобов`язується перед кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за порушення боржником, яким є відповідач-1, взятих на себе забезпечених порукою зобов`язань, що витікають з кредитного договору № SМЕ/ВС/03-31 від 16.11.2021, укладеного між кредитором та боржником, з урахуванням всіх змін, доповнень, нових редакцій, новацій, додаткових договорів, додаткових угод, договорів про внесення змін тощо, що внесені/укладені до нього або можуть бути внесені/укладені в подальшому.

У розділі 2 договору поруки визначено зміст зобов`язань, забезпечених порукою. а саме: повернення кредитору кредиту, наданого за кредитним договором, в сумі (ліміті) 600 000,00 грн, зі строком користування кредитом до 15.11.2024, у строки, у випадках та на умовах, передбачених кредитним договором та/або цим договором, у тому числі з дотриманням при цьому визначеного кредитним договором порядку сплати періодичних платежів або достроково у випадках, передбачених кредитним договором та/або цим договором, та/або чинним законодавством України (п. 2.1.1.); сплата процентів за користування кредитом у розмірі 0,01 % та комісій в розмірі, строки, на умовах та в порядку, що визначені кредитним договором (п. 2.1.2.); сплата можливої неустойки (пені, штрафів) та інших платежів/сум, які підлягають сплаті кредитору за умовами кредитного договору, у розмірі, строки, на умовах та в порядку, що визначені кредитним договором (п. 2.1.3.); відшкодування всіх можливих збитків та витрат, понесених кредитором за, у зв`язку та/або передбачених кредитним договором, витрат кредитора, пов`язаних з захистом кредитором своїх прав та/або пред`явленням вимог і отриманням виконання за кредитним договором, та збитків кредитора, завданих внаслідок порушення (невиконання або неналежного виконання) боржником умов кредитного договору (п. 2.1.4.); виконання боржником інших умов кредитного договору та відшкодування інших витрат кредитора, що випливають з кредитного договору (п. 2.1.5.).

Пунктами 2.4.-2.7. договору поруки погоджено, що поручитель повинен виконати забезпечені порукою зобов`язання в тому ж порядку та обсязі, який встановлено для боржника за кредитним договором. Поручитель відповідає перед кредитором у повному обсязі. Боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, що означає нічим не обумовлене і абсолютне право кредитора вимагати виконання забезпечених порукою зобов`язань повністю (чи у будь-якій його частині) як від боржника та поручителя разом, так і від кожного окремо. Відповідальність поручителя виникає як у випадку невиконання боржником будь-якої частини забезпечених порукою зобов`язань, так і при невиконанні боржником забезпечених порукою зобов`язання в цілому. Поручитель відповідає перед кредитором за виконання забезпечених порукою зобов`язання у повному обсязі всім належним йому на праві власності майном та грошовими коштами.

Відповідно до п. 3.1. - 3.3. договору поруки кредитор набуває право вимагати від поручителя виконання забезпечених порукою зобов`язань, що витікають із кредитного договору, при умові, якщо в установлений кредитним договором строк виконання боржником передбачені кредитним договором зобов`язання в цілому чи в будь-якій його частині не будуть виконані, а також при умові обов`язкового направлення поручителю письмової вимоги про виконання забезпечених порукою зобов`язань боржника в цілому (або в тій чи іншій його частині). Поручитель зобов`язаний виконати взяті на себе зобов`язання за цим договором не пізніше 7 (семи) банківських днів з моменту отримання письмової вимоги про виконання забезпечених порукою зобов`язань боржника. У письмовій вимозі про виконання забезпечених порукою зобов`язань боржника повинно бути визначено розмір невиконаних боржником зобов`язань, а також розмір штрафних санкцій, в разі їх наявності, що необхідно сплатити.

19.01.2024 позивач направив на адресу відповідача-2 вимогу від 18.01.2024 № 05-2/04/102-БТ про виконання забезпечених порукою зобов`язань боржника в цілому за кредитним договором відповідно до договору поруки, проте відповідач-2 не отримав вимогу, відправлення № 0505149944758 повернуто за зворотною адресою у зв`язку із закінченням встановленого терміну зберігання.

Станом на дату звернення до суду відповідачі вимоги позивача не виконали, заборгованість перед позивачем ані частково, ані в повному обсязі не погасили, суми заборгованості, заявленої до стягнення, не спростували, доказів у підтвердження повного чи часткового погашення боргу суду не надали.

З урахуванням викладеного судом установлено, що між сторонами виникли кредитні правовідносини, забезпечені порукою, пов`язані із неналежним виконанням відповідачем-1 та відповідачем-2 умов кредитного договору та договору поруки відповідно щодо своєчасного та у повному розмірі повернення кредиту, сплати процентів та комісії, регулювання яких здійснюється ГК України, ЦК України тощо.

Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.

Зобов`язання виникають із підстав, передбачених ст. 11 ЦК України, зокрема з договорів.

Приписами ч. 2 ст. 345 ГК України унормовано, що кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов`язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У силу вимог ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Частинами 1-3 ст. 1056-1 ЦК України врегульовано, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1ст. 1048 ЦК України).

Отже, зобов`язання з кредитного договору передбачає єдиний обов`язок боржника - повернути кредит у повному розмірі та сплатити проценти за користування кредитом.

Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України унормовано, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У силу вимог ч. 1, 6, 7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються зі ст. 525, 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як установлено судом із фактичних обставин справи, 16.11.2021 відповідачу-1 надано грошові кошти в розмірі 600 000,00 грн за кредитним договором, який останній повернув частково, на суму 333 532,45 грн, отже, розмір боргу становить 266 467,55 грн.

Відповідач-1 розміру боргу, заявленого позивачем до стягнення, не спростував, доказів у підтвердження його часткової чи повної сплати суду не надав.

Окрім того, відповідач-1 процентів за користування кредитом, розмір яких становить 15,82 грн, та комісію в розмірі 62 580,00 грн за кредитним договором не сплатив.

Проценти відповідно до ст. 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за користування кредитом (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).

Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає ч. 2 ст. 1050 ЦК України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно користуватися кредитом, натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за користування кредитом) за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.

Разом з цим зі спливом строку кредитування чи пред`явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до ст. 1048 ЦК України. Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за користування кредитом поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.

Отже, припис абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України (вказаних висновків Велика Палата Верховного Суду дійшла у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 та від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16).

Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 ЦК України і охоронна норма ч. 2 ст. 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно (відповідні висновки наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16).

На період після прострочення виконання зобов`язання з повернення кредиту кредит боржнику не надається, боржник не може правомірно не повертати кредит, а тому кредитор вправі вимагати повернення боргу разом з процентами, нарахованими на час спливу строку кредитування. Тобто боржник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення кредитування, а тому й не повинен сплачувати за нього проценти відповідно до ст. 1048 ЦК України; натомість настає відповідальність боржника - обов`язок щодо сплати процентів відповідно до ст. 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором.

Якщо боржник не сплатив суму боргу, яка складається з тіла кредиту та процентів, нарахованих в певній сумі на час закінчення строку кредитування чи на час пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, то прострочення такого грошового зобов`язання не призводить до подальшої зміни його розміру, але в боржника виникає додатковий обов`язок щодо сплати річних процентів, нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України.

Отже, у разі порушення позичальником зобов`язання з повернення кредиту настає відповідальність - обов`язок щодо сплати процентів відповідно до ст. 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до ст. 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання (такі висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справі № 646/14523/15-ц, від 18.03.2020 у справі № 902/417/18).

Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою (відповідна правова позиція наведена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18). При цьому компенсаторний характер процентів, передбачених ст. 625 ЦК України, не свідчить про те, що вони є платою боржника за користування кредитом (тобто можливістю правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу). Такі проценти слід розглядати саме як міру відповідальності. На відміну від процентів за користування кредитом, до процентів річних, передбачених зазначеною статтею, застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.

Отже, в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання (казаний висновок сформульований в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 та від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16).

Для вирішення подібних спорів важливим є тлумачення умов договорів, на яких ґрунтуються вимоги кредиторів, для з`ясування того, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування. Для цього можуть братися до уваги формулювання умов про сплату процентів, їх розміщення в структурі договору (в розділах, які регулюють правомірну чи неправомірну поведінку сторін), співвідношення з іншими положеннями про відповідальність позичальника тощо. У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав) (відповідні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.04.2023 у справі № 910/4518/16).

Судом установлено, що позивач 19.01.2024 направив на адресу відповідача-1 вимогу про дострокове виконання зобов`язання, яка не отримана позичальником, повернення вимоги відбулося 12.02.2024, тобто обраховуючи 30 днів (ч. 1 ст. 1049 ЦК України, оскільки договором не обумовлено інше), обов`язок відповідача-1 достроково виконати зобов`язання настав 13.03.2024. Саме з вказаним моментом пов`язується закінчення строку кредитування і, як наслідок, право на нарахування процентів і комісії.

Із наданого позивачем розрахунку заборгованості судом установлено, що позивач здійснював нарахування процентів і комісії по 18.02.2024 та 31.01.2024 відповідно, тобто в межах строку дії кредитного договору.

Суд, перевіривши обґрунтованість розрахунку, встановив, що останній є арифметично правильним, відтак вимоги позивача про стягнення заборгованості за відсотками у сумі 15,82 грн та комісії в розмірі 62 580,00 грн за кредитним договором підлягає до задоволення.

У силу вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 528 ЦК України виконання обов`язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов`язання не випливає обов`язок боржника виконати зобов`язання особисто. У цьому разі кредитор зобов`язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою. У разі невиконання або неналежного виконання обов`язку боржника іншою особою цей обов`язок боржник повинен виконати сам.

Відповідно до ч. 1 ст. 540 ЦК України якщо у зобов`язанні беруть участь кілька кредиторів або кілька боржників, кожний із кредиторів має право вимагати виконання, а кожний із боржників повинен виконати обов`язок у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Згідно з ст. 541 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Частинами 1 та 2 ст. 543 ЦК України встановлено, що у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі.

За ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Статтею 553 ЦК України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки (ст. 554 ЦК України).

Ураховуючи викладене, відповідачі відповідають перед позивачем як солідарні боржники, а відтак вимоги останнього про солідарне стягнення 329 063,37 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Висновки суду за результатами вирішення спору.

За результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про порушення майнових прав позивача та про наявність підстав для задоволення позову.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

У позовній заяві позивачем зазначено попередній розрахунок судових витрат, що складаються із судового збору в розмірі 4 935,95 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи, що позов задоволено, відтак судовий збір покладається на відповідачів.

Керуючись ст. 73, 74, 76-79, 86, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства "Банк Інвестицій та заощаджень" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Димне м`ясо від Тараса", ОСОБА_1 про солідарне стягнення 329 063,37 грн задовольнити.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Димне м`ясо від Тараса" (33013, м. Рівне, вул. Кавказька, буд. 9 а, офіс 401, ідентифікаційний код 40853445) та з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства "Банк інвестицій та заощаджень" (04119, вул. Юрія Іллєнка, 83-Д, м. Київ, ідентифікаційний код 33695095) 266 467,55 грн заборгованості за кредитом, 15,82 грн заборгованості за відсотками та 62 580,00 грн заборгованості за комісією за кредитним договором № SME/BC/03-31 від 16.11.2021.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Димне м`ясо від Тараса" (33013, м. Рівне, вул. Кавказька, буд. 9 а, офіс 401, ідентифікаційний код 40853445) на користь Акціонерного товариства "Банк інвестицій та заощаджень" (04119, вул. Юрія Іллєнка, 83-Д, м. Київ, ідентифікаційний код 33695095) 2 467,97 грн судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства "Банк інвестицій та заощаджень" (04119, вул. Юрія Іллєнка, 83-Д, м. Київ, ідентифікаційний код 33695095) 2 467,97 грн судового збору.

Позивач: Акціонерне товариство "Банк інвестицій та заощаджень" (04119, вул. Юрія Іллєнка, 83-Д, м. Київ, ідентифікаційний код 33695095).

Відповідач-1: Товариство з обмеженою відповідальністю "Димне м`ясо від Тараса" (33013, м. Рівне, вул. Кавказька, буд. 9 а, офіс 401, ідентифікаційний код 40853445).

Відповідач-2: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повне судове рішення складене та підписане 29.04.2024.

Суддя О. Андрійчук