Рішення

від 29.04.2024 по справі 918/322/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" квітня 2024 р. м. Рівне Справа № 918/322/24

Господарський суд Рівненської області у складі судді О. Андрійчук, за участю секретаря судового засідання О. Гуменюк, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Рівненського обласного управління АТ "Ощадбанк"

до Об`єднання співласників багатоквартирного будинку "Шкільний Горбаків"

про стягнення 529 656,69 грн,

за участю представників:

від позивача: Ж. Хопкар, дов. № 19/4-02/133 від 17.01.2024,

від відповідача: не з`явився,

УСТАНОВИВ:

У березні 2024 року Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії Рівненського обласного управління АТ "Ощадбанк" (позивач) звернулася до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Об`єднання співласників багатоквартирного будинку "Шкільний Горбаків" (відповідач) про стягнення 529 656,69 грн за кредитним договором №199 від 26.11. 2020.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Згідно із з позовною заявою, 26.11.2020 між позивачем (банк) та відповідачем (позичальник) укладено кредитний договір № 199 (договір), на виконання якого позивач надав відповідачу кредит в розмірі 730 095,60 грн. Відповідач свого обов`язку зі своєчасного повернення кредиту, процентів та комісії виконував несвоєчасно, у зв`язку з чим позивач направив вимогу про дострокове повернення кредиту. Станом на 26.03.2024 загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 529 656,69 грн, з яких: борг за кредитом прострочений - 388 358,30 грн; прострочені відсотки за кредитом - 122 809,22 грн; прострочена комісія - 18 252,50 грн; 3% річних за простроченим кредитом - 31,86 грн; 3% річних за простроченими відсотками - 45,41 грн; 3% річних за простроченою комісією - 3,54 грн; інфляційні за простроченим кредитом - 62,55 грн; інфляційні за простроченими відсотками - 87,47 грн; інфляційні за простроченою комісією - 5,84 грн, яку позивач просить стягнути у судовому порядку.

У матеріально-правове обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на ст. 11, 202, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 625, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України та ст. 173, 174, 193 ГК України тощо.

Процесуальні рішення, заяви і клопотання сторін та результати їх розгляду.

Ухвалою суду від 02.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження, справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 29.04.2024.

Заяв і клопотань від сторін не надходило.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності та взаємозв`язку, оцінивши подані докази, суд установив таке.

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

26.11.2020 між позивачем (банк) та відповідачем (позичальник) укладено кредитний договір № 199 (договір), відповідно до п. 2.1. якого банк зобов`язується надати на умовах цього договору, а позичальник зобов`язується отримати, належним чином використовувати та повернути в передбачені цим договором строки кредит у розмірі, визначеному в ст. 3 цього договору, та сплатити проценти за користування кредитом, комісійні винагороди та інші платежі в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Умови кредитування визначено розділом 3 договору. Так, відповідно до п. 3.1. -3.2. договору кредит надається у розмірі 730 095,60 грн одноразово з остаточним терміном повернення кредиту не пізніше 25.11.2027. Кредит надається з цільовим призначенням «фінансування заходів з підвищення енергетичної ефективності, передбачених відповідними Програмами впровадження заходів енергозбереження, зокрема, придбання енергоефективного обладнання та/або матеріалів (за необхідності, в тому числі роботи з їх впровадження), до яких (зокрема, але не виключно) належать: Ссітлопрозорі конструкції з енергозберігаючим склом (крім однокамерних), у тому числі вікна та балконні двері у квартирах, для місць загального користування (під`їздів), підвалів, технічних приміщень, горищ та відповідне додаткове обладнання і матеріали до них відповідно до підп. 20 п. 2 додатка 2 до Державної цільової економічної програми енергоефективності і розвитку сфери виробництва енергоносіїв з відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива на 2010-2020 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2010 №243, та відповідно до Обласної програми відшкодування відсотків за кредитами, залученими на впровадження енергозберігаючих заходів в житловому секторі, що є складовою Комплексної програми енергоефективності Рівненської області на 2018-2025 роки, схваленої розпорядженням голови ОДА від 13.03.2018 №166, зі змінами, та затвердженої рішенням обласної ради від 16.03.2018 № 866, зі змінами (далі - Програма енергозбереження), що реалізується департаментом житлово-комунального господарства, енергетики та енергоефективності Рівненської ОДА (Контролюючий орган)для впровадження заходу(ів) за адресою: 34500, Рівненська область, Гощанський район, с. Горбаків, вул. Шкільна, будинок 13».

За п. 3.7. договору кредит надається в безготівковій формі шляхом перерахування з рахунку заборгованості за кредитом на користь його контрагентів згідно з цільовим призначенням кредиту.

Як установлено судом, виконання банком зобов`язань щодо надання кредиту підтверджується меморіальним ордером № 9794979418 (#609794979418) від 26.11.2020 та випискою по рахунку позичальника, за якими що кошти в сумі 730 095,60 грн були перераховані банком з рахунку заборгованості за кредитом НОМЕР_1 на рахунок НОМЕР_2 в Рівненській філії АТ КБ ПРИВАТБАНК, одержувач: ФОП Овсійчук Ілля, з призначенням платежу: перерахування коштів згідно з рахунком-фактурою № Кс-0000354 від 09.11.2020 за товар відповідно до п. 3.7 договору.

Пунктом 3.14. договором передбачено, що за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати банку відповідну плату (проценти) в порядку та розмірах, визначених цим договором.

Відповідно до підп. 3.3.1. п. 3.1. договору процентна ставка є фіксованою та нараховується і сплачується в розмірі 16,99 % річних.

Згідно із п. 3.3.2. договору проценти нараховуються на фактичний залишок заборгованості за кредитом, виходячи з кількості днів користування кредитом у місяці - 30, у році - 360, незалежно від фактичної кількості днів в розрахунковому (платіжному) періоді, починаючи з дня видачі кредиту включно, та до повного погашення основної суми боргу за цим договором. При нарахуванні процентів день видачі кредиту приймається до розрахунку один повний день користування кредитом, а день повернення кредиту (його частини) до розрахунку процентів не включається. У разі несвоєчасного виконання позичальником своїх зобов`язань з погашення платежів за кредитом на фактично прострочені платежі за основною сумою боргу по кредиту, проценти нараховуються за методом факт/факт за прострочення до моменту повного виконання боржником своїх грошових зобов`язань перед кредитором.

За надання банківських послуг позичальник сплачує банку комісійну винагороду за обслуговування кредиту. Сплата комісійної винагороди здійснюється в розмірі 0,1 % відсотків від суми кредиту щомісячно не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним (п. 3.4. договору).

За умовами кредитного договору (п. 3.11.) банк має право призупинити надання кредиту або відмовитись від надання позичальнику кредиту частково або в повному обсязі, відкликати кредит, або вимагати дострокового повернення суми кредиту та сплати суми нарахованих процентів за користування кредитом (разом з будь-якими іншими нарахованими сумами, що підлягають сплаті за цим договором), у тому числі, але не виключно, зокрема, якщо позичальник вчасно не здійснив погашення основної суми боргу або її частини, або не сплатив проценти за користування кредитом, або будь-які інші суми, які підлягають сплаті за цим договором, та/або за будь-яким іншим договором, який укладений позичальником з банком з метою здійснення будь-якої кредитної операції.

Відповідно до п. 3.12. договору відкликання банком Кредиту з підстав, визначених п.3.11, цього договору, здійснюється шляхом направлення позичальнику в порядку, визначеному цим договором, вимоги про відкликання кредиту.

Пунктом 3.13. договору передбачено, що після отримання від банку вимоги про відкликання кредиту позичальник зобов`язаний не пізніше 25 банківських днів з дати направлення банком такої вимоги здійснити повне погашення заборгованості за цим договором (в тому числі повернути основну суму боргу, сплатити нараховані та несплачені проценти за користування кредитом та інші платежі, що підлягають сплаті позичальником на користь банку відповідно до умов цього договору).

29.12.2023 банком направлено позичальнику вимогу про дострокове повернення кредиту за вих. № 55-5/9-02/99933/2023, відповідно до якої банк вимагав відповідно до п. 3.13. договору повернути усю суму кредиту та здійснити платежі за нарахованими процентами за користування кредитом та інших платежів.

Вимога була надіслана позичальнику за адресою реєстрації та отримана останнім 05.01.2024.

Відтак виконання позичальником вимоги банку щодо дострокового повернення кредиту, належних до сплати процентів, комісійних винагород та інших платежів відповідно до умов договору необхідно було здійснити у строк до 09.02.2024, проте останній свій обов`язок з повернення вказаних коштів не виконав.

Відповідно до розрахунку банку розмір заборгованості станом на 26.03.2024 становить 529 656,69 грн, з яких: борг за кредитом прострочений - 388 358,30 грн; прострочені відсотки за кредитом - 122 809,22 грн; прострочена комісія - 18 252,50 грн; 3% річних за простроченим кредитом - 31,86 грн; 3% річних за простроченими відсотками - 45,41 грн; 3% річних за простроченою комісією - 3,54 грн; інфляційні за простроченим кредитом - 62,55 грн; інфляційні за простроченими відсотками - 87,47 грн; інфляційні за простроченою комісією - 5,84 грн.

Згідно з підп. 4.3.2., 4.3.3. договору позичальник зобов`язаний належним чином виконувати всі умови цього договору та взяті на себе за цим договором зобов`язання, а також зобов`язання за іншими договорами, укладеними з банком. У випадку неналежного виконання взятих на себе зобов`язань за цим договором на першу вимогу банку позичальник зобов`язаний сплатити штрафні санкції, як це передбачено у цьому договорі, а також у повному обсязі всі інші платежі та відшкодувати завдані збитки.

У п. 6.1. договору сторони погодили, що у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником взятих на себе зобов`язань, передбачених цим договором, банк має право застосувати до позичальника штрафні санкції за порушення позичальником строків виконання зобов`язання щодо погашення основної суми боргу та/або сплати комісійних винагород, та/або процентів за користування кредитом - пеню на користь банку, яка обчислюється від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення платежу, за кожен день прострочення.

З урахуванням викладеного судом установлено, що між сторонами виникли кредитні правовідносини, пов`язані із неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору щодо своєчасного та у повному розмірі повернення кредиту, сплати процентів, комісії, регулювання яких здійснюється ГК України та ЦК України.

Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.

Зобов`язання виникають із підстав, передбачених ст. 11 ЦК України, зокрема з договорів.

Приписами ст. 626, 627, 628 та 629 ЦК України унормовано, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У силу вимог ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Частинами 1-3 ст. 1056-1 ЦК України врегульовано, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1ст. 1048 ЦК України).

Отже, зобов`язання з кредитного договору передбачає єдиний обов`язок боржника - повернути кредит у повному розмірі та сплатити проценти за користування кредитом.

Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України унормовано, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У силу вимог ч. 1, 6, 7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються зі ст. 525, 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як установлено судом із фактичних обставин справи, 26.11.2020 позивачем надано відповідачу кредит в розмірі 730 095,60 грн, який останній повернув частково, розмір боргу становить 388 358,30 грн.

Вказана сума заборгованості відповідачем не заперечується, доказів її сплати суду не надано.

Окрім того, за твердженням позивача, відповідач не сплатив процентів за користування кредитом, розмір яких становить 122 809,22 грн, а також комісії в розмірі 18 252,50 грн.

Проценти відповідно до ст. 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за користування кредитом (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).

Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає ч. 2 ст. 1050 ЦК України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно користуватися кредитом, натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за користування кредитом) за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.

Разом з цим зі спливом строку кредитування чи пред`явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до ст. 1048 ЦК України. Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за користування кредитом поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.

Отже, припис абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України (вказаних висновків Велика Палата Верховного Суду дійшла у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 та від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16).

Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 ЦК України і охоронна норма ч. 2 ст. 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно (відповідні висновки наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16).

На період після прострочення виконання зобов`язання з повернення кредиту кредит боржнику не надається, боржник не може правомірно не повертати кредит, а тому кредитор вправі вимагати повернення боргу разом з процентами, нарахованими на час спливу строку кредитування. Тобто боржник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення кредитування, а тому й не повинен сплачувати за нього проценти відповідно до ст. 1048 ЦК України; натомість настає відповідальність боржника - обов`язок щодо сплати процентів відповідно до ст. 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором.

Якщо боржник не сплатив суму боргу, яка складається з тіла кредиту та процентів, нарахованих в певній сумі на час закінчення строку кредитування чи на час пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, то прострочення такого грошового зобов`язання не призводить до подальшої зміни його розміру, але в боржника виникає додатковий обов`язок щодо сплати річних процентів, нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України.

Отже, у разі порушення позичальником зобов`язання з повернення кредиту настає відповідальність - обов`язок щодо сплати процентів відповідно до ст. 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до ст. 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання (такі висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справі № 646/14523/15-ц, від 18.03.2020 у справі № 902/417/18).

Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою (відповідна правова позиція наведена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18). При цьому компенсаторний характер процентів, передбачених ст. 625 ЦК України, не свідчить про те, що вони є платою боржника за користування кредитом (тобто можливістю правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу). Такі проценти слід розглядати саме як міру відповідальності. На відміну від процентів за користування кредитом, до процентів річних, передбачених зазначеною статтею, застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.

Отже, в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання (казаний висновок сформульований в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 та від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16).

Для вирішення подібних спорів важливим є тлумачення умов договорів, на яких ґрунтуються вимоги кредиторів, для з`ясування того, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування. Для цього можуть братися до уваги формулювання умов про сплату процентів, їх розміщення в структурі договору (в розділах, які регулюють правомірну чи неправомірну поведінку сторін), співвідношення з іншими положеннями про відповідальність позичальника тощо. У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав) (відповідні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.04.2023 у справі № 910/4518/16).

Судом установлено, що позивач 29.12.2023 направив на адресу відповідача вимогу про дострокове виконання зобов`язань, яку останній отримав 05.01.2024, тобто обов`язок відповідача достроково виконати зобов`язання настав 09.02.2024. Саме з вказаним моментом пов`язується закінчення строку кредитування і, як наслідок, право на нарахування процентів та комісії.

Із наданого позивачем розрахунку заборгованості судом установлено, що позивач здійснив нарахування процентів та комісії по 31.01.2024, тобто в межами строку дії кредитного договору.

Суд, перевіривши обґрунтованість розрахунку, установив, що останній є арифметично правильним, а відтак вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

Щодо нарахування 3% річних та інфляційних, то суд зазначає таке.

За ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19 зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та 3 % річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до ст. 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми (подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15- ц, від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18, від 18.03.2020 у справі № 902/417/18.

Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). Нарахування інфляційних втрат за наступний період здійснюється з урахуванням збільшення суми боргу на індекс інфляції попереднього місяця, оскільки інфляційні втрати не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов`язання (вказана правова позиція щодо порядку нарахування інфляційних викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 916/190/18 від 04.06.2019 та у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у справі № 905/600/18 від 05.07.2019).

При цьому п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України врегульовано, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Суд, здійснивши перерахунок 3% річних та інфляційних, установив, що їхній розмір є арифметично правильним та обгрунтованим, отже, 3% та інфляційні підлягають задоволенню у заявленому розмірі.

Висновки суду за результатами вирішення спору.

За результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про порушення майнових прав позивача, а отже, про наявність підстав для задоволення позову.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

У позовній заяві позивачем зазначено попередній розрахунок судових витрат, що складаються із судового збору в розмірі 7 948,40 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи, що позов задоволено, відтак судовий збір в розмірі 7 948,40 грн покладається на відповідача.

Керуючись ст. 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства „Державний ощадний банк України в особі філії Рівненського обласного управління АТ „Ощадбанк до ООб`єднання співласників багатоквартирного будинку "Шкільний Горбаків" про стягнення 529 656,69 грн задоволити.

Стягнути з Об`єднання співласників багатоквартирного будинку "Шкільний Горбаків" (вул. Шкільна, 13, с. Горбаків, Рівненський район, Рівненська область, 34500, ідентифікаційний код 43576229) на користь Акціонерного товариства „Державний ощадний банк України в особі філії Рівненського обласного управління АТ „Ощадбанк (вул. Є. Петлюра, 16, м. Рівне, 33028, UA303333680000000003739791605, МФО 333368, ідентифікаційний код 09333401) заборгованість за кредитним договором № 199 від 26.11.2020 в сумі 529 656,69 грн (п`ятсот двадцять дев`ять тисяч шістсот п`ятдесят шість гривень 69 копійок), що складається з: 388 358.30 грн - борг за кредитом прострочений; 122 809,22 грн - прострочені відсотки за кредитом; 18 252,50 грн - прострочена комісія; 31,86 грн - 3% річних за простроченим кредитом; 45,41 грн - 3% річних за простроченими відсотками; 3,54 грн - 3% річних за простроченою комісією; 62,55 грн - інфляційні за простроченим кредитом; 87,47 грн - інфляційні за простроченими відсотками; 5,84 грн - інфляційні за простроченою комісією.

Стягнути з Об`єднання співласників багатоквартирного будинку "Шкільний Горбаків" (вул. Шкільна, 13, с. Горбаків, Рівненський район, Рівненська область, 34500, ідентифікаційний код 43576229) на користь Акціонерного товариства „Державний ощадний банк України в особі філії Рівненського обласного управління АТ „Ощадбанк (вул. Є. Петлюра, 16, м. Рівне, 33028, UA303333680000000003739791605, МФО 333368, ідентифікаційний код 09333401) 7 948,40 грн судового збору.

Позивач: Акціонерне товариство „Державний ощадний банк України в особі філії Рівненського обласного управління АТ „Ощадбанк (вул. Є. Петлюра, 16, м. Рівне, 33028, ідентифікаційний код 09333401).

Відповідач: Об`єднання співласників багатоквартирного будинку "Шкільний Горбаків" (вул. Шкільна, 13, с. Горбаків, Рівненський район, Рівненська область, 34500, ідентифікаційний код 43576229).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повне судове рішення складене та підписане 29.04.2024.

Суддя О. Андрійчук