Ухвала

від 24.04.2024 по справі 922/5303/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"24" квітня 2024 р. м. ХарківСправа № 922/5303/23

Господарський суд Харківської області у складі:

суддя Ольшанченко В.І.

при секретарі судового засідання Красовським В.С.

розглянувши справу

за позовом Височанської селищної ради (62460, Харківська обл., Харківський р-н, смт Високий, вул. Бульварна, 12) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ост-Інвест" (61002, м. Харків, вул. Ярослава Мудрого (колишня назва Петровського), 6/8, кв. 16) провнесення зміни до договору,за участю представників:

позивача: - не з`явився;

відповідача - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Височанська селищна рада (позивач) надала Господарському суду Харківської області через систему "Електронний суд" позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ост-Інвест" (відповідач), в якій просить внести зміни до договору оренди земельної ділянки, укладеного між Харківською районною державною адміністрацією та ТОВ "Ост-Інвест" 21 травня 2007 року, який зареєстровано у Харківському районному відділі ХРФ ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України", про що 05 червня 2007 року у Державному реєстрі земель зроблено запис №040770300004, щодо земельної ділянки загальною площею 1,3646 га, кадастровий номер 6325156700:01:011:0158, виклавши його в редакції, викладеній в прохальній частині позовної заяви.

Ухвалою від 15.01.2024 Господарський суд Харківської області відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 05.02.2024 об 11:00 год.

30.01.2024 відповідач надав відзив на позов, в якому просить відмовити в позові повністю та стягнути з позивача витрати на професійну правову допомогу 15000,00 грн. Також відповідач надав клопотання про витребування доказів, в якому просить витребувати у позивача оригінали: опису вкладення з номером 6240301852129; накладну №6240301852129 від 02.11.2022; належним чином засвідчену копію журналу реєстрації вхідних документів Височанської селищної ради за листопад 2022 року.

05.02.2024 відповідач надав клопотання про відкладення розгляду справи.

Протокольною ухвалою від 05.02.2024 суд прийняв відзив на позов до розгляду, відхилив клопотання відповідача про витребування доказів, задовольнив клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та відклав підготовче засідання на 19.02.2024 об 11:00 год, про що повідомив учасників справи.

Ухвалою від 05.02.2024 господарський суд відклав підготовче засідання на 19.02.2024 об 11:00 год.

Проте, судове засідання 19.02.2024 не відбулось у зв`язку із перебуванням судді-доповідача на лікарняному.

19.02.2024 відповідач надав клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішення у справі №520/3564/24, яка розглядається Харківським окружним адміністративним судом.

23.02.2024 відповідач надав клопотання про долучення до матеріалів справи копії адмін позову.

Ухвалою від 28.02.2024 суд призначив підготовче засідання на 04.03.2024 об 11:00 год, про що повідомив учасників справи.

Протокольною ухвалою від 04.03.2024 суд відхилив клопотання відповідача про зупинення провадження у справі та про долучення до матеріалів справи копії адмін позову, а також відклав підготовче засідання на 13.03.2024 о 12:30 год, про що повідомив учасників справи.

12.03.2024 відповідач надав клопотання про відкладення розгляду справи.

Протокольною ухвалою від 13.03.2024 суд відхилив клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, продовжив строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та відклав підготовче засідання на 25.03.2024 о 12:30 год, про що повідомив учасників справи.

25.03.2024 відповідач надіслав електронною поштою клопотання про відкладення розгляду справи.

Протокольною ухвалою від 25.03.2024 суд відхилив клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та відклав підготовче засідання на 10.04.2024 о 15:00 год.

Ухвалою від 25.03.2024 суд викликав учасників справи у підготовче засідання, призначене на 10.04.2024 о 15:00 год.

10.04.2024 відповідач надав клопотання про відкладення розгляду справи.

Протокольною ухвалою від 10.04.2024 суд відхилив клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 24.04.2024 о 15:00 год.

Ухвалою від 10.04.2024 суд викликав учасників справи у судове засідання, призначене на 24.04.2024 о 15:00 год.

24.04.2024 відповідач надав клопотання про відкладення розгляду справи.

Протокольною ухвалою від 24.04.2024 суд відхилив клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Представник позивача в жодне підготовче та судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, хоча позивач був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, що підтверджується довідками про доставку електронних листів.

Позивач явку свого повноваженого представника в призначене на 24.04.2024 судове засідання не забезпечив, про причини неприбуття не повідомив, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином 11.04.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідним залишити позов без розгляду, з огляду на наступне.

Відповідно до частин 1 - 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з статтями 41, 42 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи. Учасники справи, зокрема мають право брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов`язані з`явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов`язковою.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 ГПК України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, обов`язковими умовами для застосування передбачених частиною 4 статті 202, пунктом 4 частини 1 статті 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.

У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами статей 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності.

Тобто право позивача як особи, що подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

Подібний правовий висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05 червня 2020 року у справі №910/16978/19, постановах Верховного Суду від 29 липня 2020 року у справі №903/630/18, від 11 листопада 2020 року у справі №910/12898/19, від 13 вересня 2019 року у справі №916/3616/15, від 19 грудня 2022 року у справі №910/173/22.

Проте позивач не виконав покладеного на нього обов`язку, не забезпечив явку у судові засідання свого представника та не надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов`язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Подібний висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13 вересня 2019 року у справі №916/3616/15.

На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитися з подіями процесу (рішення ЄСПЛ у справі "Богонос проти Росії" від 05 лютого 2004 року).

Відповідно до статей 42, 120, 196 ГПК України учасник справи має право брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника) або не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов`язковою. Тобто, учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.

Системний аналіз змісту частини 4 статті 202 та пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.

Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання: належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання; неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання; неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.

При цьому зміст частини 4 статті 202 та пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання та неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов`язковою.

Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України, викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05 червня 2020 року у справі №910/16978/19.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18 листопада 2022 року у справі №905/458/21 зазначив про те, що норми, закріплені у частині 4 статті 202 та у пункті 4 частини 1 статті 226 ГПК України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов`язок залишити позов без розгляду.

Залишення позову без розгляду у зв`язку з неявкою позивача, який був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання у справі, проте не повідомив суд про причини своєї неявки та не надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, є негативним правовим наслідком для позивача.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури, і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі "Станков проти Болгарії" від 12 липня 2007 року).

Отже, залишення позовної заяви без розгляду через неявку позивача у судове засідання у разі ненадання ним заяви про розгляд справи за його відсутності не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд.

Судом встановлено, що позивач був належним чином повідомлений про час і місце судові засідання, призначені на 10.04.2024 та 24.04.2024, про що свідчать довідки про доставку електронних листів позивачу до його електронного кабінету 26.03.2024, 11.04.2024. Втім, представник позивача не з`явився в призначені судові засідання.

Враховуючи імперативний характер статей 202 та 226 ГПК України, приймаючи до уваги те, що позивач не з`явився в судове засідання, не повідомив про причини неявки та не подав заяву про розгляд справи за його відсутності, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України.

При цьому суд доводить до відома, що залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 41, 42, 202, 226, 232 - 235 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

Позов залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Порядок і строк оскарження передбачено ст. 255 - 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено та підписано 29.04.2024.

СуддяВ.І. Ольшанченко

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.