Рішення

від 03.04.2024 по справі 924/49/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" квітня 2024 р. Справа № 924/49/24

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заярнюка І.В. за участю секретаря судового засідання Виноградова Б.С., розглянувши матеріали справи

за позовом Керівника Летичівської окружної прокуратури інтересах держави, в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах Хмельницької обласної ради м. Хмельницький, Хмельницької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОЛЬТ ПОСТАЧ'', м. Київ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивачів Західний офіс Державної аудиторської служби України, м. Львів

про визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення 80 450,51 грн.

За участю представників сторін:

від позивача - Присяжний В.В. згідно розпорядження №144/2020-0 від 23.09.2020р.

від відповідача - Машков К.Є. в режимі ВКЗ

від третьої особи - Нестерук М.П.- згідно витягу з ЄДР

від прокуратури - Гаврилюк І.О. - посвідчення №078923

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 03.04.2024р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Процесуальні дії по справі.

08.01.2024р. на адресу Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Керівника Летичівської окружної прокуратури інтересах держави, в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах Хмельницької обласної ради м. Хмельницький до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОЛЬТ ПОСТАЧ'', м. Київ про визнання недійсними додаткових угод №2 від 12.02.2021р., №3 від 12.02.2021р., №4 від 26.02.2021р. до договору №291220ВГХ від 30.12.2020р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВОЛЬТ ПОСТАЧ" та Вовковинецькою гімназією Хмельницької обласної ради та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОЛЬТ ПОСТАЧ" коштів в сумі 80 450,51 грн., перерахованих за товар, який не отримано відповідно до умов договору №291220ВГХ від 30.12.2020р.

Відповідно до витягу з протоколу розподілу судової справи здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи та визначено до розгляду судді Заярнюк І.В.

Ухвалою суду від 09.01.2024р. відкрито провадження у справі №924/49/24 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 10:00 год. 01.02.2024р.

У підготовчому засіданні 01.02.2024р. постановлено ухвалу, занесену до протоколу судового засідання, про продовження строку підготовчого провадження у справі на 30 днів та оголошення перерви до 10:30 год. 28.02.2024р.

У підготовчому засіданні 28.02.2024р. суд постановив ухвалу, із занесенням до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до слухання по суті на 12 год. 30 хв. „20" березня 2024р.

В судовому засіданні 20.03.2024р. суд постановив ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання про оголошення перерви до 15:00 год. 03.04.2024р.

Виклад позицій учасників судового процесу.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що в порушення вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" оспореними додатковими угодами всупереч інтересам держави, безпідставно зменшено обсяг поставленої електричної енергії та збільшено її ціну без належного обґрунтування.

Крім того позивач зазначає, що в обґрунтування коливання ціни на ринку протягом січня-лютого 2021 року, що стало підставою укладення додаткових угод №№2-4 (згідно додаткової угоди №6 змінено порядкові номери додаткових угод на №№3-5), ТОВ "ВОЛЬТ ПОСТАЧ" на адресу Вовковинецької гімназії Хмельницької обласної ради направлено листи №02/21-62 від 05.02.2021р., №02/21-63 від №02/21-64 від 05.02.2021р., №02/21-86 від 23.02.2021р., №02/21-87 від 24.02.2021р. та надано довідки №165/08.0-7.3 від 27.01.2021, №223/08.0-7.3 від№308/08.0-7.3 від 08.02.2021, №369/08.0-7.3 від 15.02.2021р., №517/08.0-7.3 від 26.02.2021, видані Торгово-промисловою палатою України, як обґрунтування підвищення ціни за 1 кВт*год електричної енергії та необхідності укладення додаткових угод №№1-3 (згідно додаткової угоди №6 змінено порядкові номери додаткових угод на №№2-4).

З метою обґрунтування коливання ціни за одиницю товару на ринку та укладення додаткової угоди №4 (згідно додаткової угоди №6 змінено порядковий номер додаткової угоди на №5), ТОВ «ВОЛЬТ ПОСТАЧ» надано довідку Торгово-промислової палати України за №369/08.0-7.3 від 15.02.2021р., згідно з якою середньозважена ціна електричної енергії в торговій зоні ОЕС України на ринку «на добу наперед» за першу декаду лютого у порівнянні із першою декадою січня 2021 року зросла на 47,8%.

На думку прокурора, вказані довідки Торгово-промислової палати України не містять інформацію про здорожчання ціни на конкретні дати, а містять лише відомості про відношення цін на електричну енергію першої, другої, третьої декади січня місяця 2021 року та першої, другої декади лютого місяця 2021 року.

Прокурор також зазначає, що внаслідок укладення додаткових угод №№1-3 (згідно додаткової угоди

№6 змінено порядкові номери додаткових угод на №№2-4) від 12.02.2021р. сторони фактично збільшили ціну за 1 кВт*год електричної енергії на 18 % від початкової ціни, встановленої в договорі, всупереч мінімальному (1%) підвищенню середньозваженої ціни на ринку "на добу наперед" з дати підписання договору по дату укладення вказаних додаткових угод. Такі дії Відповідача порушують принципи, встановлені ст.5 Закону України «Про публічні закупівлі», такі як: принцип максимальної економії та ефективності, добросовісної конкуренції серед учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель.

Прокурор звертає увагу, що Додаткові угоди №№2-3 (згідно додаткової угоди №6 змінено порядкові номери додаткових угод на №№3-4) від 12.02.2021р. до договору укладені з порушенням вимог п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі», ст.652 ЦК України, ст.57 Закону України «Про ринок електричної енергії» та є недійсними у зв`язку з недодержанням вимог ч ст.203 Цивільного кодексу України. Шляхом укладення додаткової угоди №4 від 26.02.2021 до договору, сторони фактично збільшили ціну електричної енергії з 3,44 грн. до 3,6 грн. за 1 кВт*год, чим фактично, на думку позивача, упродовж лютого 2021 року (12.02.2021 та 26.02.2021) збільшили ціну за одиницю товару від первісної ціни за договором на 24%.

У своїх письмових поясненнях Західний офіс Державної аудиторської служби зазначив, що оскільки жоден із заходів державного фінансового контролю в Хмельницькій обласній раді Управлінням не проводилось, підтвердити чи спростувати наявність або відсутність порушень законодавства у сфері закупівель за процедурою UA-2020-11-26-006760-a Управління немає законних підстав.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 24.01.2024р. проти позову заперечує. Посилаючись на п. п. 2.1, 5.1, 5.2, 5.6, 5.8, 5.9 договору постачання електричної енергії споживачу №291220ВГХ від 30.12.2020р. Зазначає, що договором передбачено дію тарифів на передачу та розподіл для сторін з моменту набрання чинності, що зобов`язує сторін укласти відповідну додаткову угоду до договору для затвердження діючих тарифів. До моменту укладення договору про постачання електричної енергії споживачу замовник не має права змінювати складові у формулі ціноутворення, які можуть вплинути на суму закупівлі або кількість необхідного товару. Вказує, що Законом України "Про публічні закупівлі" передбачено внесення змін тільки до тендерної документації, внесення змін до оголошення про проведення процедури закупівлі не передбачено. Як результат, під час формування тендерної пропозиції відповідач орієнтувався на фактично діючі регульовані тарифи та не міг передбачити їх достеменної зміни, в той час як покупець не мав змоги внести зміни в обсяги чи суму закупівлі для подальшого встановлення актуальних тарифів, тому що на момент прийняття регульованого тарифу на розподіл вже був завершений аукціон. Звертає увагу на те, що позивач не укладав договір з оператором системи розподілу, здійснював купівлю електричної енергії за правилами роздрібного ринку (за договором про постачання електричної енергії споживачу, укладеним з відповідачем), тому оплата за послуги з розподілу мала здійснюватись через електропостачальника такого споживача (відповідача).Виходячи з умов п. 5.1 - 5.8.1 договору, стверджує, що регульований тариф є обов`язковим для сторін з моменту набрання чинності постановою НКРЕКП про його затвердження.

З приводу неможливості врахування довідок ТПП України в якості доказів зазначив, що прокурором не надано доказів про відсутність коливання на ринку "на добу наперед", оскільки дані внутрішньодобового ринку (ВДР) ОЕС України не поширюються на умови укладеного сторонами договору, адже у договорі передбачено визначення ціни згідно з даними ринку "на добу наперед". Крім того, вважає, що сторони не позбавлені права у застосуванні ч. 3 ст. 631 ЦК України. Тому факт укладення додаткової угоди після завершення місяця постачання є законним та таким, що не суперечить умовам договору. Звернув увагу на різке зростання ціни з 01.08.2021, спричинене ухваленням постанови НКРЕКП від 30.07.2021 №1227, якою було підвищено максимальні граничні ціни на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку електричної енергії, а також на збільшення собівартості електричної енергії у зв`язку з імпортом газу та вугілля.

Відповідач вважає, що сторони правомірно вносили зміни декілька разів у частині зміни ціни за одиницю товару, але не більше ніж на 10% кожного разу з урахуванням попередніх змін, і такі зміни не призвели до збільшення суми, визначеної в договорі. При цьому також посилається на Директиву 2014/25/ЄС про процедури закупівель у сфері водопостачання, енергетики та транспорту, Директиву 2014/24/ЄС про процедури публічних закупівель щодо вартості енергії в період дії договору, Регламент Європейського парламенту і Ради від 18.07.2018 №2018/1046.

Прокурор у відповіді на відзив (від 02.02.2024р.) звертає увагу, що додатковою угодою №1 від 12.02.2021 (згідно додаткової угоди №6 змінено порядковий номер додаткової угоди на №2) до договору, сторони дійшли згоди зменшити загальний обсяг поставленої (спожитої) електричної енергії та збільшити ціну за одиницю товару (з тарифом на послугу за розподіл електричної енергії) з 2,4167 грн. до 2,625 грн. без урахування ПДВ. Підставою для укладення додаткової угоди за № 1 від 12.02.2021 зазначено набрання чинності постанови НКРЕКП від 09.12.2020 за № 2381. Вказана додаткова угода № 1 від 12.02.2021 прокурором не оспорюється. Також, звертає увагу на те, що відповідно до інформації з веб-сайту ДП «Оператор ринку» (https://www.oree.com.ua/). яка також підтверджена інформаційною довідкою Хмельницької торгово-промислової палати №22-05/1118 від 18.10.2023, середньозважена ціна електричної енергії в торговій зоні ОЕС України на ринку на добу наперед» на дату укладення договору (30.12.2020) становила 1576,71 грн., на дату укладення додаткових угод №№1-3 (12.02.2021) становила 1597,27 грн. Таким чином, протягом січня 2021 року по дату укладення додаткових угод №№1-3 (згідно додаткової угоди №6 змінено порядкові номери додаткових угод на №2-4) від 12.02.2021 середньозважені ціни електричної енергії в торговій зоні ОЕС України на ринку «на добу наперед» зросли лише на 1%.Внаслідок укладення додаткових угод №№1-3 (згідно додаткової угоди №6 змінено порядкові номери додаткових угод на №№2-4) від 12.02.2021, сторони збільшили ціну за 1 кВт*год електричної енергії на 18 % від початкової ціни, встановленої в договорі, всупереч мінімальному (1%) підвищенню середньозваженої ціни на ринку «на добу наперед» з дати підписання договору по дату укладення вказаних додаткових угод. Шляхом укладення додаткової угоди №4 від 26.02.2021 до договору, сторони фактично збільшили ціну електричної енергії з 3,44 грн., до 3,6 грн. за 1 кВт*год, чим фактично упродовж лише лютого 2021 року (12.02.2021 та 26.02.2021) збільшили ціну за одиницю товару від первісної ціни за договором на 24%. Внаслідок укладення додаткових угод №№1-4 (згідно додаткової угоди №6 змінено порядкові номери додаткових угод на №№2-5) ціна електричної енергії за 1 кВт*год упродовж лютого 2021 року збільшена на 0,7 грн. (різниця між ціною за 1 кВт/год за додатковою угодою №4 (№5) та первісною ціною у договорі).

Згідно з даними ДП «Оператор ринку», різниця між середньозваженою ціною електричної енергії на РДН ОЕС України за лютий 2021 року та січень 2021 року становить 0,17 грн., за грудень 2020 року в порівнянні з лютим 2021 року становить 0,09 грн., що свідчить про недотримання пропорційності збільшення ціни при укладенні додаткових угод.

Положеннями п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі», п.п.5.6., 5.6.2. договору встановлено, що ціна за одиницю товару в договорі про закупівлю може бути збільшена до 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку.

Прокурор вважає, що у сторін Договору були відсутні підстави для укладення додаткових угод №2-3 від 12.02.2021р. та №4 від 26.02.2021р. (згідно додаткової угоди №6 змінено порядкові номери додаткових угод на №№3-5 відповідно) до договору №2291220ВГХ від 30.12.2020р. про збільшення ціни за одиницю товару.

Крім цього вважає доречними посилання відповідача на Директиву 2014/25/ЄС, Директиву 2014/24/ЄС, оскільки позовом саме й обґрунтовується недобросовісність дій відповідача, необґрунтованість та непропорційність умов додаткових угод. Зауважив, що статті Регламенту Європейського парламенту і Ради від 18.07.2018р. №2018/1046 не підлягають застосуванню, оскільки між сторонами не укладались рамкові угоди, передбачені ст. 15 Закону України "Про публічні закупівлі".

У запереченнях на відповідь на відзив (від 16.02.2024р) відповідач, зазначає, що довідка Хмельницької ТПП України, яка долучена прокурором до позовної заяви, не підтверджує відсутність коливання ціни на ринку за періоди, зазначені в оспорюваних додаткових угодах, оскільки не містить визначення відсотка такого коливання.

Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, зазначених в позові та відповіді на відзив.

Представник відповідача у судовому засідання в режимі віеоконференції проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позов, запереченнях на відповідь на відзив.

Судом враховується, що положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР) встановлено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

При цьому, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема, "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.

При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, третіх осіб, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Застосовуючи відповідно до ст. 3 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

В свою чергу, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема, складність справи та поведінка заявників.

Частинами ч. ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні від 03.04.2008р. у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Ст. 202 ГПК України передбачає, що суд може розглядати справу за відсутності учасника справи, якщо його було належно повідомлено, проте, він не повідомив про причин неявки або така неявка є повторною.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи розумність строків розгляду судового спору, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст.165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Вовковинецькою гімназією Хмельницької обласної ради на веб-порталі уповноваженого органу було оприлюднено відомості про проведення процедури закупівлі електричної енергії №UA-2020-11-26-006760-а.

За результатами процедури відкритих торгів, ТОВ «ВОЛЬТ ПОСТАЧ» визнано переможцем та 30.12.2020р. між Вовковинецькою гімназією Хмельницької обласної ради (споживач) та ТОВ „ВОЛЬТ ПОСТАЧ" (постачальник) укладено договір про постачання (закупівлю) електричнії енергії №291220ВГХ.

Згідно з п. 1.2. договору його умови розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №312 (ПРРЕЕ).

За цим Договором постачальник продає споживачу із 01.01.2021 до 31.12.2021 товар "код ДК 021:2015 - 09310000-5 - Електрична енергія" (Електрична енергія) для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (п. 2.1. договору).

Відповідно до п. 2.2. договору обов`язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у нього укладеного в установленому порядку оператором системи розподілу договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії.

Відповідно до п.5.1. загальна ціна договору становить 821 666,67 грн., в т.ч. ПДВ 164 333,33 грн., разом 986 000,00 грн.

Очікуваний обсяг постачання електричної енергії на період 2021 року становить 340 000,00 кВт/год.

Відповідно до п.5.2. договору ці на за одиницю товару визначається у додатку №1 до Договору "Комерційна пропозиція Постачальника - за 1 кВт/год на момент укладення договору складає: 2,9грн. з ПДВ.

Ціна за одиницю Товару включає в себе вартість послуг оператора системи передачі щодо надання послуг з передачі електричної енергії, які необхідні для виконання цього Договору. Інформацію про розмір тарифу на послуги з передачі електричної енергії визначено в Додатку №1 до договору (п. 5.3 договору).

Пунктом 5.4 договору передбачено, що ціна за одиницю Товару включає в себе вартість послуг оператора системи щодо надання послуг з розподілу електричної енергії, які необхідні для виконання цього договору. Інформацію про розмір тарифу на послуги з розподілу електричної енергії визначено в додатку № 1 до договору. Вказані послуги оплачуються споживачем через постачальника. Споживач здійснює плату за послугу з розподілу електричної енергії через постачальника. При цьому, постачальник зобов`язаний при виставленні рахунка за електричну енергію споживачу окремо вказувати оплату за послугу з розподілу електричної енергії та оплату вартості електричної енергії.

У п. 5.5 договору сторони домовилось, що фактична ціна поставки товару визначається по формулі: Цфакт= (ЦРДН+ЦБН +Т+Р+М)*1.2, де ЦРДН - фактична ціна купівлі постачальником обсягів електричної енергії на ринку „на добу наперед" РДН розрахункового місяця, опубліковується щомісячно на сайті ДП „Оператор ринку"; ЦБН - ціна позитивний і негативних небалансів, створених споживачем у розрахунковому місяці; Т - тариф на послугу передачі електричної енергії, затверджений Постановою НКРЕКП на відповідний місяць постачання; Р - тариф на послугу розподілу електричної енергії, затверджений Постановою НКРЕКП на відповідний місяць постачання; М - маржа постачальника (включає також оплату на послуги оператора ринку, адміністратора розрахунків внески на регулювання НКРЕКП, акцизний збір, диспетчеризацію, витрати на фінансову гарантію та інші обов`язкові витрати постачальника згідно з нормативними документами); 1,2 - ПДВ.

Ціна закупівлі електроенергії в формулі ціноутворення не може бути меншою середньозваженої ціни РДН у місяці поставки.

Ціна може бути змінена шляхом внесення змін до цього договору у письмовій формі, а саме шляхом підписання сторонами відповідних актів приймання-передачі товару згідно п.5.13. договору. У разі зміни складової ціни товару, - тарифу на передачу та/або тарифу на розподіл електричної енергії, затверджених відповідною постановою НКРЕКП, зміна умов цього договору щодо ціни за одиницю товару в частині тарифу здійснюється шляхом укладення та підписання сторонами додаткової угоди до договору, згідно з п.5.8. цього договору. Тариф є обов`язковим для сторін з моменту набрання чинності постанови НКРЕКП про його затвердження.

На виконання п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" сторони домовились, що зміна ціни за одиницю товару та встановлення щомісячної ціни поставки товару здійснюється, виходячи з коливання ціни на ринку товару, а саме: зміни середньозваженої ціни на ринку на добу наперед (РДН) (п. 5.6 договору).

Згідно з пп. 5.6.1 договору зміна ціни за одиницю товару відбувається з дотриманням формули, передбаченої п.5.5. договору кожного разу не більше, ніж на 10% від діючої ціни за одиницю товару. При цьому, загальна ціна договору не може бути збільшена. У разі документально підтвердженого зростання ціни за одиницю товару, одночасно здійснюється зменшення кількості товару.

Відповідно до пп. 5.6.2 договору ціна за одиницю товару за відповідний розрахунковий період визначається у виставлених постачальником рахунках та актах приймання-передачі товару, наданих згідно п. 5.14 цього договору, виходячи з коливання ціни електричної енергії на ринку.

На виконання п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" сторони домовилось, що зміна умов цього договору допускається у випадку зміни регульованих цін (тарифів) і нормативів, які є складовими ціни електричної енергії, а саме, у випадку зміни регульованих цін (тарифів) на послуги з передачі та/або розподілу електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП, що включені у вартість товару за цим договором ( п.5.8. договору).

Згідно з пп. 5.8.1. договору у випадку зміни тарифу на передачу та/або тарифу на розподіл електричної енергії постановою НКРЕКП або рішенням іншого уповноваженого органу влади сторони вносять відповідні зміни в додаток №1 до договору шляхом укладення додаткової угоди до договору та викладенням додатку №1 до договору в новій редакції.

У п. 5.9 договору зазначено, що зміна ціни за одиницю товару, згідно п. п. 5.6 - 5.7 Договору здійснюється в письмовій формі, шляхом підписання Сторонами Акту приймання-передачі електричної енергії згідно п. 5.13 Договору.

Акт приймання-передачі товару, наданий згідно п. 5.13, має містити інформацію про розрахунок ціни за одиницю Товару згідно умов цього Договору та мати відповідне посилання на пункт Договору, згідно якого здійснюється перегляд ціни. Примірна форма Акту приймання-передачі електричної енергії наведена у Додатку 3 до Договору (пп. 5.9.1 договору).

У пп. 5.9.2 договору сторони домовились, що зміна ціни за одиницю Товару згідно з підставами, наведеними в п. п. 5.5 - 5.8 договору, здійснюється в письмовій формі шляхом погодження та підписання сторонами згідно з вимогами договору відповідного Акту приймання-передачі товару, що підтверджує поставку партії товару. Датою внесення змін до договору в частині зміни ціни за одиницю товару відповідно до умов договору є дата погодження та підписання обома сторонами відповідного Акту приймання-передачі на партію товару. Наведений порядок внесення змін до Договору є для Сторін належним, допустимим та прийнятним щодо зміни ціни за договором.

Згідно з п. 5.10 договору постачальник за цим договором не має права вимагати від споживача будь-якої іншої плати, що не визначена цим договором.

Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць, протягом якого споживачу здійснювалось постачання електричної енергії згідно поданих Заявок. Заявка споживача можуть передбачати замовлення на постачання електричної енергії лише в межах одного календарного місяця. (п. 5.12 договору).

Згідно з п. 5.13 договору по закінченні розрахункового періоду постачальник зобов`язаний надати для підписання споживачу Акт приймання-передачі електричної енергії. Споживач зобов`язаний розглянути та підписати вказаний акт у строк, що не перевищує 5 робочих днів, або дати вмотивовану відмову від підписання такого акту, у цей же строк. Акт приймання-передачі електричної енергії має містити інформацію про розрахунок ціни за одиницю товару згідно умов цього договору та іншу інформацію згідно з вимогами договору.

Відповідно до п.5.14. договору оплата за електричну енергію здійснюється за умови подання споживачем заявки/заявок на відповідний розрахунковий період, в наступному порядку: повного розрахунку за поставлену електричну енергію у відповідному розрахунковому періоді. Споживач здійснює оплату згідно виставленого постачальником рахунку на оплату, на підставі підписаного сторонами Акта приймання-передачі електричної енергії не пізніше ніж протягом 5 робочих днів з моменту його підписання, шляхом оплати повної вартості спожитої електричної енергії. Ціна за одиницю товару в рахунку, виставленому за цим пунктом, та в Акті приймання-передачі товару у відповідному розрахунковому періоді, визначається у порядку, визначеному п. п. 5.5 - 5.7 договору.

Відповідно до п. 5.15 договору датою виконання зобов`язань Споживача щодо оплати за спожиту електричну енергію вважається дата перерахування Споживачем на банківський рахунок Постачальника грошових коштів.

Договір набирає чинності з моменту підписання сторонами, скріплення печатками сторін (за наявності) і діє до 31.12.2021 включно, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань в частині розрахунків (п. 13.1 договору).

Відповідно до п. 13.6 договору, істотні умови цього договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Визнання недійсним окремого положення договору не тягне за собою визнання недійсним цього договору в цілому (п. 13.7 договору).

Невід`ємною частиною цього договору є: Додаток №1 - Комерційна пропозиція Постачальника; Додаток №2 - Заявка на постачання електричної енергії Споживачу.

11.01.2021р. сторонами укладено додаткову угоду за №1 якою внесено зміни до пункту 16 Договору в частині банківських реквізитів.

12.02.2021р. сторонами укладено додаткову угоду за №1 (згідно додаткової угоди №6 змінено порядковий номер додаткової угоди на №2), в якій у зв`язку зі збільшенням вартості електричної енергії, відповідно до п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", сторони домовились внести зміни в п. 5.1 договору, та викласти його в редакції, якою передбачено, що загальна ціна договору становить 821 666,67 грн., крім того ПДВ 164 333,33 грн. Очікуваний обсяг постачання електричної енергії на період 2021р становить 313 015,8715873 кВт/год. Також сторони у вищевказаній угоді домовились внести зміни в п.1.1. Додатку №1 до договору та викласти його наступним чином: „Ціна (тариф) за 1кВт/год на момент укладення Додаткової угоди №1 до договору складає 3,29 кВт/год з ПДВ".

12.02.2021р. сторонами укладено додаткову угоду за №2 (згідно додаткової угоди №6 змінено порядковий номер додаткової угоди на №3), в якій у зв`язку зі збільшенням вартості електричної енергії, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі"(збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10%), сторони домовились внести зміни в п. 5.1 договору, та викласти його в редакції, якою передбачено, що загальна ціна договору становить 821 666,67 грн., крім того ПДВ 164 333,33 грн. Очікуваний обсяг постачання електричної енергії на період 2021р становить 299 696,048632219 кВт/год. Також сторони у вищевказаній угоді домовились внести зміни в п.1.1. Додатку №1 до договору та викласти його наступним чином: „Ціна (тариф) за 1кВт/год на момент укладення Додаткової угоди №2 до договору складає 3,29 кВт/год з ПДВ".

12.02.2021р. сторонами укладено додаткову угоду за №3 (згідно додаткової угоди №6 змінено порядковий номер додаткової угоди на №4), в якій у зв`язку зі збільшенням вартості електричної енергії, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі"(збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10%), сторони домовились внести зміни в п. 5.1 договору, та викласти його в редакції, якою передбачено, що загальна ціна договору становить 821 666,67 грн, крім того ПДВ 164 333,33 грн. Очікуваний обсяг постачання електричної енергії на період 2021р. становить 286 627,906976744 кВт*год. Також сторони у вказаній угоді домовились внести зміни в п.1.1. Додатку №1 до договору та викласти його наступним чином: „Ціна (тариф) за 1кВт/год на момент укладення Додаткової угоди №3 до договору складає 3,44 кВт/год з ПДВ".

26.02.2021р. сторонами укладено додаткову угоду за № 4 (згідно додаткової угоди №6 змінено порядковий номер додаткової угоди на №5), в якій у зв`язку зі збільшенням вартості електричної енергії, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10%), сторони домовились внести зміни в п. 5.1 договору, та викласти його в редакції, якою передбачено, що загальна ціна договору становить 821 666,67 грн, крім того ПДВ 164 333,33 грн; очікуваний обсяг постачання електричної енергії на період 2021р. становить 273 888,8888888889 кВт/год. Також сторони у вищевказаній угоді домовились внести зміни в п.1.1. Додатку №1 до договору та викласти його наступним чином: „Ціна (тариф) за 1кВт/год на момент укладення Додаткової угоди №4 до договору складає 3,60 кВт/год з ПДВ".

20.07.2021р. сторонами укладено додаткову угоду за №6, до договору №291220ВГТ від 30.12.2020р. згідно якої змінено порядкові номери додаткових угод з №1-№4 на №2-№5.

Згідно актів приймання-передачі електричної енергії, платіжних доручень які долучені до матеріалів позовної заяви, за період січень-серпень 2021р. Вовковинській гімназії Хмельницької обласної ради поставлено 194 299 кВт/год електричної енергії та за яку перераховано ТОВ "ВОЛЬТ ПОСТАЧ" 692 492,36 грн.

Прокурором у матеріали справи надано інформаційно-цінову довідку Хмельницької торгово-промислової палати від 18.10.2023р., отриману у відповідь на лист від 18.10.2023р, згідно з якою середньозважені ціни купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" (РДН) для Об`єднаної енергосистеми України становили: станом на 12.02.2021р. - 1597,27 грн. за Мвт/год без ПДВ, станом на 26.02.2021р - 1710,93 грн. за Мвт/год без ПДВ (інформацію отримано з офіційного сайту ДП "Оператор ринку").

У листі від 06.10.2023р. заступник керівника Летичівської окружної прокуратури повідомив Голову ліквідаційної комісії Вовковинецької гімназії Хмельницької обласної ради про додаткові угоди, якими внесено зміни до договору №291220ВГХ від 30.12.2020р, укладені з порушенням вимог Закону України "Про публічні закупівлі", підлягають визнанню недійсними.

У поясненнях Вовковинецька гімназія Хмельницької обласної ради від 10.10.2023р. зазначила, що на виконання договору було поставлено 224 466 кВт/год електричної енергії, за яку сплачено 809 228,49 грн. Також повідомив, що джерелом фінансування закупівлі були кошти місцевого бюджету.

У листі від 06.10.2023р. заступник керівника Летичівської окружної прокуратури повідомив Хмельницьку обласну раду про додаткові угоди, якими внесено зміни до договору №291220ВГХ від 30.12.2020р, укладені з порушенням вимог Закону України "Про публічні закупівлі", підлягають визнанню недійсними.

Хмельницька обласна рада (листом №31440/01-11 від 15.11.2023р) повідомила Летичівську окружну прокуратуру про те, що рішенням Хмельницької обласної ради №22-7/2021р. від 22.12.2021р. припинено шляхом ліквідації діяльність Вовковинецької гімназії Хмельницької обласної ради. У зв`язку із відсутністю фінансування обласна рада самостійно не звертатиметься до суду з позовом. Не заперечує щодо представництва Летичівською окружною прокуратурою в суді інтересів держави в особі обласної ради шляхом пред`явлення позову.

У відповідь управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області в листі від 17.11.2023р. зазначило, що правові підстави для здійснення моніторингу зазначеної у зверненні процедури закупівлі відсутні. Вказану у зверненні інформацію буде враховано в разі проведення заходів державного фінансового контролю.

Дослідивши наявні в справі докази, давши їм оцінку в сукупності, суд враховує наступне.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 4 ГПК України передбачено, що до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно зі ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, визначеному законом.

Відповідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частинами 4, 5 ст. 53 ГПК України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Крім того, необхідно враховувати рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді №3-рп/99 від 08.04.1999).

Так, Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави", визначив, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорон землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (частина 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України).

Наведене Конституційним Судом України розуміння поняття "інтереси держави" має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у статті 131-1 Конституції України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Звертаючись з позовом в інтересах держави в особі Хмельницької обласної ради, прокурор зазначив, що Вовковинецька гімназія Хмельницької обласної ради, яка є стороною договору, заснована Хмельницькою обласною радою, власником та органом управління майном підприємства є Хмельницька обласна рада яка є одержувачем бюджетних коштів. Тому закупівля електроенергії за договором №291020ВГХ від 30.12.2020р. здійснювалась за бюджетні кошти, тому порядок її проведення регулюється вимогами законодавства в сфері публічних закупівель.

З урахуванням вимог ст. ст. 3, 23 Бюджетного кодексу України безпідставно отримані відповідачем в результаті укладення додаткових угод кошти мають бути повернуті в бюджет Хмельницької обласної ради. Метою проведення публічних торгів слугувало обрання найбільш економічно вигідної пропозиції, водночас, за час дії договору відповідачем поставлено значно меншу кількість товару, що створило перешкоди в реалізації позивачем своїх завдань та функцій, що не відповідає державному інтересу. Порушення законодавства про публічні закупівлі під час укладення додаткових угоди про збільшення ціни товару після укладення договору про закупівлю не сприяють раціональному та ефективному використанню бюджетних коштів і створюють загрозу порушення інтересів держави.

Системне тлумачення положень статті 53 Господарського процесуального кодексу України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво у суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади (пункти 4, 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України №3-рп/99 від 08.04.1999).

Так, місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст (ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Відповідно до положень ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до повноважень сільської ради належить, зокрема розгляд прогнозу місцевого бюджету, затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього; затвердження звіту про виконання відповідного бюджету; прийняття рішень щодо здійснення місцевих запозичень, щодо передачі коштів з відповідного місцевого бюджету.

Тобто з огляду на вищезазначене Хмельницька обласна рада є органом, уповноваженим державою на здійснення функцій по управлінню Вовковинецької гімназією Хмельницької обласної ради, оскільки забезпечувала фінансування Вовковинецької гімназії (стороною оспорюваних додаткових угод) до моменту ліквідації тому на її користь прокурор просить стягнути надмірно сплачені за договором грошові кошти, прокурор також правомірно визначив Хмельницьку обласну раду позивачем у справі.

Крім того, закон не зобов`язує прокурора подавати позов в особі усіх органів, які можуть здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах і звертатися з позовом до суду. Належним буде звернення в особі хоча б одного з них. Аналогічний висновок наведений у постановах Верховного Суду від 25.02.2021р. у справі №912/9/20, від 19.08.2020р. у справі № 923/449/18.

Судом відмічається, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень (органи державної влади, органи місцевого самоврядування або інші суб`єкти владних повноважень, до компетенції яких віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах), а не прокурор, між тим для того щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Отже, прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме: подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

З матеріалів справи вбачається, що прокурор листом від 06.10.2023р. звернувся до Вовковинецької гімназії Хмельницької обласної ради та листом від 06.11.2023р. звертався до Хмельницької обласної ради з повідомленням, що додаткові угоди, якими внесено зміни до договору №291220ВГХ від 30.12.2020р, укладені з порушенням вимог Закону України "Про публічні закупівлі", підлягають визнанню недійсними.

У поясненнях Вовковинецька гімназія Хмельницької обласної ради від 10.10.2023р. зазначила, що на виконання договору було поставлено 224 466 кВт/год електричної енергії, за яку сплачено 809 228,49 грн. Також Вовковинецька гімназія Хмельницької обласної ради повідомила, що джерелом фінансування закупівлі були кошти місцевого бюджету.

Хмельницька обласна рада (листом №31440/01-11 від 15.11.2023р.) повідомила Летичівську окружну прокуратуру про те, що рішенням Хмельницької обласної ради №22-7/2021р. від 22.12.2021р. припинено шляхом ліквідації діяльність Вовковинецької гімназії Хмельницької обласної ради. У зв`язку із відсутністю фінансування обласна рада самостійно не звертатиметься до суду з позовом. Не заперечує щодо представництва Летичівською окружною прокуратурою в суді інтересів держави в особі обласної ради шляхом пред`явлення позову.

З наведеного слідує, що позивач з урахуванням обізнаності про порушення інтересів держави, на які вказує прокурор, не відреагував на стверджувані порушення, заходів захисту вказаних інтересів, зокрема у судовому порядку, не вжив. Невжиття таких заходів за умови обізнаності про наявність відповідного порушення, про що свідчить вищенаведене листування прокурора з позивачем, стало підставою для звернення прокурора в інтересах держави в особі позивача до суду з цим позовом.

Така бездіяльність позивача як компетентного органу, який здійснює відповідні повноваження у сфері спірних правовідносин, є самостійною юридичною особою, однак який незалежно від причини не здійснює захисту інтересів держави в судовому порядку, виключає можливість трактування прокурора як альтернативного суб`єкта звернення до суду, що замінює компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. У цьому випадку прокурор виконує саме субсидіарну роль, замінюючи в судовому провадженні позивача, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту інтересів держави.

Наведені вище обставини щодо обізнаності позивача з порушенням інтересів держави, територіальної громади, зважаючи на характер наданої ним відповіді на лист прокурора, свідчить про встановлення обставин, за яких порушення відповідачем інтересів держави супроводжується неналежним виконанням уповноваженим органом функцій з їх захисту, що призводить до виникнення у прокурора не лише права, а й обов`язку вжити заходів з представництва інтересів держави в суді.

Вказане відповідно до статті 53 Господарського процесуального кодексу України, статті 23 Закону України "Про прокуратуру" є підставою для захисту інтересів держави в особі позивачів шляхом пред`явлення цього позову. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 15.10.2019 у справі №903/129/18.

При цьому у підтвердження дотримання прокурором порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" для звернення до суду з відповідним позовом, у матеріали справи надано повідомлення (від 04.12.2023р.), адресоване позивачу, про намір здійснювати представництво в суді законних інтересів держави в особі позивача шляхом пред`явлення відповідного позову до суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним.

За приписами статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною першою статті 207 ГК України господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

При цьому якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК України).

Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Таким чином, суд виходить з того, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Частиною 7 ст. 179 ГК України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що 30.12.2020р. між Вовковинецькою гімназією Хмельницької обласної ради (споживач) та ТОВ «ВОЛЬТ ПОСТАЧ» (постачальник) укладено договір № 291220ВГХ про постачання електричної енергії споживачу, відповідно до умов якого постачальник продає споживачу із 01.01.2021р. до 31.12.2021р. товар "код ДК 021:2015 - 09310000-5 - Електрична енергія" (Електрична енергія) для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Згідно з п.5.1 Договору ціна цього договору становить 986 000.00 грн.

Ціна за одиницю товару - за 1 кВт/год на момент укладення договору складає: 2,9 грн. з ПДВ (згідно додатку №1 "комерційна пропозиція").

Статтею 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Суд зазначає, що станом на момент підписання договору №291220ВГХ про постачання електричної енергії споживачу від 30.12.2020р. сторонами були погоджені всі істотні умови - предмет, ціну та строк виконання зобов`язань за договором відповідно до вимог частини третьої статті 180 Господарського кодексу України та Закону України «Про публічні закупівлі».

Суд приймає до уваги, що сторони уклали договір № 291220ВГХ про постачання електричної енергії споживачу від 30.12.2020р. за результатами проведення процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону України "Про публічні закупівлі", який встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Метою вказаного Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Положеннями частини першої статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

У статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" зазначено, що договір про закупівлю - це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Згідно з ч.4 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Отже, зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, що входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку, що обґрунтоване і документально підтверджене постачальником; ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.

Відповідно до листа Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю" роз`яснено, що згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. При цьому, норма пункту 2 частини четвертої статті 36 Закону поширюється на договори про закупівлю, у разі якщо предметом закупівлі є товар. Разом з тим, виходячи зі змісту частини першої статті 653 ЦК України, у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов. Таким чином, у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладання договору про закупівлю та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі, і виконати свої зобов`язання відповідно до такого договору з урахуванням зазначених змін. Ураховуючи викладене, при кожному внесенні змін до договору про закупівлю у вищезазначеному випадку шляхом укладання додаткової угоди до договору, сторони договору зобов`язані належним чином виконувати умови такого договору з урахуванням змінених його умов кожного разу. Водночас, внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 17.05.2018 у справі №904/6861/17, у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів у частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладання договору про закупівлю та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі.

Тобто, задля дотримання вимоги щодо недопущення збільшення загальної суми договору, замовнику необхідно здійснити пропорційне зменшення обсягу закупівлі товару.

При цьому, для прийняття такого рішення у замовника повинні бути обґрунтовані підстави, зокрема, надані постачальником підтвердження (довідка, експертний висновок) компетентних органів (установ, організацій) про підвищення цін на ринку відповідної продукції.

Суд враховує, що укладення додаткової угоди №1 (згідно на №2) від 12.02.2021р. до договору про постачання електричної енергії споживачу №291220ВГХ від 30.12.2020р. відбулося у зв`язку із збільшенням вартості електричної енергії, відповідно до п. 7 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі». Відповідно до вказаної угоди сторони домовилися внести зміни в п. 5.1. договору, та викласти його в редакції, якою передбачено, що загальна ціна договору становить 821 666,67 грн., крім того ПДВ 164 333,33 грн. Очікуваний обсяг постачання електричної енергії на період 2021р. становить 313 015,8715873 кВт/год. Крім того, домовились внести зміни до Додатку №1 договору, яким передбачено, що ціна (тариф) за 1 кВт/год на момент укладення додаткової угоди №1 (змінено на №2) до договору складає 3,29 кВт/год з ПДВ.

Відповідно до з п.5.6 договору на виконання п.2 ч.5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» сторони домовились, що зміна ціни за одиницю товару та встановлення щомісячної ціни поставки товару здійснюється виходячи з коливання ціни на ринку товару, в тому числі зміни середньозваженої ціни на ринку на добу на перед (РДН).

Згідно з пунктом 5.6.1. договору зміна ціни за одиницю товару відбувається з дотриманням формули, передбаченої п.5.5 договору кожного разу не більше, ніж на 10% від діючої ціни за одиницю товару. При цьому, загальна ціна договору не може бути збільшена. У разі зростання ціни за одиницю товару одночасно здійснюється зменшення кількості товару.

Ціна за одиницю товару за відповідний розрахунковий період визначається у виставлених постачальником рахунках та актах приймання-передачі товару, наданих згідно п.5.14 цього договору, виходячи з коливання ціни електричної енергії на ринку (п.5.6.2. договору).

Відповідно до п.5.8 Договору на виконання п.7 ч.5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» Сторони домовились, що зміна умов цього Договору допускається у випадку зміни регульованих цін (тарифів) і нормативів, які є складовими ціни електричної енергії, а саме, у випадку зміни регульованих цін (тарифів) на послуги з передачі та/або розподілу електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП, що включені у вартість Товару з цим Договором.

Згідно з статтею 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" державне регулювання ринку електричної енергії здійснює Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг - регулятор.

Пунктом 3 частини другої статті 3 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" встановлено, що регулятор здійснює державне регулювання, зокрема, шляхом формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані регулятору законом.

Суд приймає до уваги, що на момент укладення сторонами договору про постачання електричної енергії споживачу №291220ВГХ від 30.12.2020р. відповідачу було відомо про прийняття НКРЕКП постанови №2381 від 09.12.2020р., що не може бути розцінено як добросовісною поведінкою сторони та поважною причиною, яка забезпечує реалізацію принципів максимальної економії, ефективності та пропорційності. Суд зазначає, що відповідач, підписуючи договір та погоджуючи його істотні умови, повинен був оцінити можливість виконання зобов`язання щодо поставки електричної енергії станом на 30.12.2020р., а тому укладення додаткової угоди №1 (змінено на №2) та посилання на збільшення тарифу на послуги з розподілу електричної енергії постановою НКРЕКП № 2381 від 09.12.2020р. вже після підписання договору не є поважною підставою для внесення відповідних змін.

Суд враховує, що передбачена умовами договору про постачання електричної енергії споживачу №291220ВГХ від 30.12.2020р. зміна умов цього договору у випадку зміни регульованих цін (тарифів) і нормативів, які є складовими ціни електричної енергії, а саме, у випадку зміни регульованих цін (тарифів) на послуги з передачі та/або розподілу електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП, що включені у вартість товару з цим договором, не доводить виникнення у відповідача права змінити вартість електричної енергії, що поставляється ним за договором, у зв`язку із коливанням цін на ринку. Суд зазначає, що при зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну, постачальник має обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику при проведенні процедури закупівлі, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того, постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції). Таких доказів відповідачем надано не було. Виключно зміна регульованих цін (тарифів) і нормативів, які є складовими ціни електричної енергії не може бути беззаперечною підставою для автоматичного перегляду (збільшення) погодженої сторонами ціни за одиницю товару.

В подальшому сторони договору уклали до нього оспорювані додаткові угоди №2 (змінено на №3) від 12.02.2021р., №3 (змінено на №4) від 12.02.2021р., №4 (змінено на №5) від 26.02.2021р.

Необхідність укладення додаткових угод обґрунтовано відповідачем коливанням ціни товару на ринку, на підтвердження чого Товариством з обмеженою відповідальністю «ВОЛЬТ ПОСТАЧ» було надано листи та довідки Торгово-промислової палати України №165/08.0-7.3 від 27.02.2021р., №223/08.0-7.3 від 01.02.2021р., №308/08.0-7.3 від 09.02.2021р.

Як встановлено судом, довідка Торгово-промислової палати України №223/08.0-7.3 від 01.02.2021р., яка стала підставою для укладення додаткової угоди №2 від 12.02.2021 року до договору про постачання електричної енергії споживачу №291220ВГХ від 30.12.2020 року, містить інформацію щодо зміни середньозваженої ціни електричної енергії в торговій зоні ОЕС України на ринку «на добу наперед» (РДН ОЕС) станом на 1 декаду січня 2021 р. та станом на 2 декаду січня 2021р. Проте, у довідці відсутня інформація щодо вартості електричної енергії станом на попередні календарні дати, у тому числі на дату подання цінової пропозиції, дату укладення договору, не наведено динаміку зміни ціни в бік збільшення або зменшення, що дало б можливість порівняти рівень цін та дійти висновку про зменшення або збільшення ціни з моменту укладення договору від 30.12.2020 року до дати укладення оспорюваної додаткової угоди №2 (змінено №3) від 12.02.2021р.

Крім того, відповідно до довідки Хмельницької торгово-промислової палати № 22-05/ від 18.10.2023р., отриманої на запит Летичівської окружної прокуратури № 53-4288 вих-23 від 18.10.2023р., ціна за 1 МВт/год станом на дату укладання договору (30.12.2020р.) становить 1576,71 грн., станом на 12.02.2021р. (дата укладання додаткових угод №№1-3) становила 1597.27грн., тобто фактично ціна зросла на 1%, однак додатковими угодами №№1-3 (№2-№4) від 12.02.2021р. ціну збільшено на 18 %. Крім цього, шляхом укладання додаткової угоди №4(№5) до договору №291220ВГХ сторони збільшили ціну електричної енергії з 3,4 грн. до 3,6 грн. за 1 кВт/год. у продовж лютого 2021р. від ціни за договором.

Суд приймає до уваги, що для прийняття рішення про збільшення ціни товару у замовника повинні бути обґрунтовані підстави, зокрема, надані постачальником підтвердження (довідка, експертний висновок) компетентних органів (установ, організацій) про підвищення цін на ринку відповідної продукції. Згідно з роз`ясненням Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27.10.2016р. № 3302-06/34307-06 внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим. Перелік органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни товару на ринку, не є вичерпним.

Суд враховує, що незважаючи на те, що Законом України "Про публічні закупівлі" не передбачено ані переліку органів, які уповноважені надавати інформацію щодо коливання ціни на товар на ринку, ані форму/вигляд інформації щодо такого коливання, внесення змін до договору про закупівлю можливе у випадку саме відповідного до зміни ціни в договорі факту коливання ціни такого товару на ринку та повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12 лютого 2020 року по справі №913/166/19.

Судом враховується, що відповідно до положень частин першої, другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ч. ч. 2, 3 ст. 632 ЦК України зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, установлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після виконання не допускається.

Стаття 652 ЦК України передбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Тобто, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону "Про державні закупівлі" нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Суд вважає, що обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначену в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).

Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.09.2022р. у справі №927/4058/21, від 22.06.2022р. у справі № 917/1062/21, від 07.12.2022р. у справі №927/189/22 прийнятих у подібних правовідносинах, за наслідками розгляду спорів про визнання недійсними додаткових угод, що були укладені під час дії нової редакції Закону України "Про публічні закупівлі", яка вступила в законну силу 19.04.2020р. та застосовується до спірних правовідносин.

Судом враховується, що укладення сторонами оспорюваних додаткових угод до договору про постачання електричної енергії споживачу №291220 від 30.12.2020 р, якими було збільшено вартість товару чим суперечить вимогам ст.41 Закону "Про публічні закупівлі".

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.06.2021 у справі №927/491/19 висловив правову позицію про те, що закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.

Тобто передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону України "Про публічні закупівлі" нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів.

Верховний Суд у вищевказаній постанові звернув увагу на те, що перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення більш як на 45% шляхом так званого "каскадного" укладення чотирьох додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця.

Враховуючи наведене, обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод) (подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.06.2021р. у справі №927/491/19, 07.09.2022р. у справі №927/1058/21, від 22.06.2022р. у справі №917/1062/21, від 07.12.2022р. у справі №927/189/22, від 13.04.2023 у справі №916/2536/22).

Крім того, з умов оспорюваних додаткових угод (пункт 4) убачається поширення їх дії на відносини сторін, що мали місце до їх укладення, з посилання на ч. 3 ст. 631 ЦК України.

Відповідно до з ч. 3 ст. 631 ЦК України сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Однак, як зазначалося вище, за приписами ч. 3 ст. 632 ЦК України зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

З приводу наведеного судом враховується позиція Верховного Суду, викладена у постановах від 15.06.2018р. у справі №910/14082/17, від 12.10.2018р. у справі №910/21671/17, згідно з якою ч. 3 ст. 631 ЦК України не надається право сторонам застосовувати зворотну дію в часі пунктів додаткової угоди або договору, які змінюють врегульовані та вже виконані договірні відносини.

Також у постанові від 24.01.2024р. у справі №922/232/22 Велика Палата Верховного суду зазначила, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається відповідно до частини третьої статті 632 ЦК України.

Отже, враховуючи те, що станом на момент укладення оспорених додаткових угод електрична енергія за місяці, на які поширено дію таких додаткових угод, уже була поставлена, що підтверджується підписаними сторонами актами приймання-передачі, суд доходить висновку про невідповідність умов оспорених додаткових угод щодо поширення їх дії на виконані договірні відносини положенням ч. 3 ст. 631, ч. 3 ст. 632 ЦК України.

Суд також враховує, що будь-який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Беручи участь у процедурі публічних закупівель, самостійно визначаючи ціну на предмет закупівлі, укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, товариство гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни.

У постанові від 13.04.2023р. у справі №908/653/22 Верховний Суд зазначив, що законодавство про публічні закупівлі встановлює спеціальний порядок зміни істотних умов договору, укладеного на відкритих торгах. Споживач як сторона договору розпоряджався не власними коштами, а коштами місцевого бюджету, тобто коштами відповідної громади. Відтак Верховний Суд погодився з прокурором, що таке розпорядження було неефективним, здійсненим на шкоду інтересам держави та громади, з порушенням норм Закону України "Про публічні закупівлі" та засад цивільного законодавства (добросовісного користування правами).

У контексті наведеного судом звертається увага, що відповідачем не поставлено жодної одиниці товару за ціною, яка була визначена за результатами проведеної процедури закупівлі та закріплена сторонами при укладенні договору №291220ВГХ.

Верховним Судом у постанові від 12.09.2019р. у справі №915/1868/18 наголошено, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених Законом України "Про публічні закупівлі".

Укладення додаткових угод до договору щодо зміни ціни на товар, за відсутності для цього визначених Законом України "Про публічні закупівлі" підстав, спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання договору.

Отже, з урахуванням вищенаведеного у сукупності, беручи до уваги невідповідність оспорених додаткових угод вимогам, зокрема п. 2 ч. 5 ст. 41 ГПК, ч. 3 ст. 631, ч. 3 ст. 632 ЦК України, останні відповідно до ст. ст. 203, 215 ЦК України підлягають визнанню недійсними.

Щодо вимоги прокурора про стягнення з відповідача 80 450,51 грн. коштів, перерахованих за товар, який не отримано відповідно до умов договору про постачання електричної енергії споживачу №291220ВГХ від 30.12.2020 року судом враховується наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема договори про постачання електричної енергії споживачу.

Згідно зі статтею 714 ЦК України до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Положеннями ст. 669 ЦК України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Згідно з ч. 1 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Отже, обов`язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений позивачу, врегульований нормами глави 54 ЦК України "Купівля-продаж" (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021р. у справі №927/491/19).

Згідно актів приймання-передачі електричної енергії, які долучені до матеріалів справи, за період січень-серпень 2021р. позивачу поставлено 194 299 кВт/год електричної енергії та за яку перераховано ТОВ "ВОЛЬТ ПОСТАЧ" 692 492,36грн.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Зважаючи на недійсність оспорених додаткових угод щодо зміни ціни, беручи до уваги приписи ч. 1 ст. 216 ЦК України, зобов`язання сторін за вказаний період регулюються умовами договору про постачання електричної енергії споживачу №291220ВГХ від 30.12.2020р. та додатково угодою №1(змінено №2) від 12.02.2021р. згідно з якою ціна за 1 кВт/год електричної енергії становить складає 3,15 грн з ПДВ.

Згідно зі ст. 629 цього Кодексу договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Таким чином, за 194 299 кВт/год отриманої електричної енергії за період січень-серпень 2021р. за договором про постачання електричної енергії споживачу №291220ВГХ від 30.12.2020р., з урахуванням положень додаткової угоди №1 (змінено №2) від 12.02.2021р. останній зобов`язаний був сплатити відповідачу кошти в сумі 612 041,85 грн. (194 299 кВт/год * 3,15 грн).

Таким чином, відповідач отримав кошти у сумі 80 450,51 грн. (692 492,36 грн. - 612 041,85 грн.) за товар, однак не здійснив поставку останнього на вказану суму.

З огляду на наведене, суд доходить висновку щодо обгрунтованості позовних вимог про стягнення 80 450,51 грн. та їх задоволення у повному обсязі.

Висновок суду про стягнення коштів за товар, який так і не був поставлений за договором, на підставі ст. 670 ЦК України відповідає правовій позиції, якої стало та послідовно дотримується Верховний Суд, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16.02.2023р. у справі №903/383/22, від 16.02.2023р. у справі №903/366/22, від 13.04.2023р. у справі №908/653/22, які прийняті за наслідками розгляду спору щодо дотримання вимог Закону України "Про публічні закупівлі" при виконанні сторонами договору постачання електроенергії.

Статтею 2 ГПК України унормовано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1. ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Частиною 1 ст. 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Враховуючи вищевказане, наведені вище положення ГПК України, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити

Визнати недійсною додаткову угоду №3 від 12.02.2021р. до договору №291220ВГХ від 31.12.2020р. укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "ВОЛЬТ ПОСТАЧ" (код 42056129) та Вовковинецькою гімназією Хмельницької обласної ради (код ЄДРПОУ 21349617).

Визнати недійсною додаткову угоду №4 від 12.02.2021р. до договору №291220ВГХ від 31.12.2020р. укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "ВОЛЬТ ПОСТАЧ" (код 42056129) та Вовковинецькою гімназією Хмельницької обласної ради (код ЄДРПОУ 21349617).

Визнати недійсною додаткову угоду №5 від 26.02.2021р. до договору №291220ВГХ від 31.12.2020р. укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "ВОЛЬТ ПОСТАЧ" (код 42056129) та Вовковинецькою гімназією Хмельницької обласної ради (код ЄДРПОУ 21349617).

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ВОЛЬТ ПОСТАЧ" (01104, м. Київ, вул. Болсуновська, буд. 13-15, код 42056129) на користь Хмельницької обласної ради (29005, м. Хмельницький, майдан Незалежності, буд. 2, код ЄДРПОУ 00022651) кошти в сумі 80 450,51 грн. (вісімдесят тисяч чотириста п`ятдесят гривень 51 коп.).

Видати наказ

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ВОЛЬТ ПОСТАЧ" (01104, м. Київ, вул. Болсуновська, буд. 13-15, код 42056129) на користь Хмельницької обласної прокуратури, (м. Хмельницький, пров. Військоматський, буд. 3, код 02911102) 10 736,00 грн. (десять тисяч сімсот тридцять шість гривень 00 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України, з урахуванням пп. 17.5 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складений та підписаний 15.04.2024р.

Суддя І.В. Заярнюк

Віддрук. 1 прим.:

1 - до справи;

2 - Хмельницькій обласній прокуратурі - secretariat@khmel.gp.gov.ua

3- Летичівській окружній прокуратурі - let_oprok@khmel.gp.gov.ua

4 - Хмельницькій обласній раді - oblrada@kh-oblrada.gov.ua

5- Західному офісу Державної аудиторської служби України - lviv@dkrs.gov.ua

6- ТОВ "ВОЛЬТ ПОСТАЧ" на ел. office@volts.energy