Рішення

від 09.04.2024 по справі 924/1190/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" квітня 2024 р. Справа № 924/1190/23

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заярнюка І.В. за участю секретаря судового засідання Виноградова Б.С., розглянувши справу

За позовом Національного природного парка "Подільські Товтри", м. Кам`янець-Подільський

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Підкова Гудлак", м. Ізяслав, Шепетівського району, Хмельницької області

про розірвання договору №НД-40/В-7-9 від 05.10.2021р.

представники сторін: не з`явились

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 09.04.2024р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Процесуальні дії по справі.

10.11.2023р. на адресу Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Національного природного парка "Подільські Товтри", м. Кам`янець-Подільський до Товариства з обмеженою відповідальністю "Підкова Гудлак", м. Ізяслав, Шепетівського району, Хмельницької області про розірвання договору №НД-40/В-7-9 від 05.10.2021р.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.10.2023р., вказану позовну заяву передано для розгляду судді Заярнюк І.В.

Ухвалою від 30.11.2023р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 11.01.2024р.

Ухвалою суду від 11.01.2024р. продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів та підготовче засідання відкладено на 12:00 15 лютого 2024 р.

Повідомленням про неможливість проведення підготовчого засідання від 15.02.2024р. підтверджено, що у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді Заярнюка І.В., підготовче засідання призначене на 12 год. 00 хв. 15 лютого 2024 р. по справі №924/1190/23 не проводилось.

Ухвалою суду від 16.02.2024р. розгляд справи перепрезначено на 12:00 19.03.2024р.

У підготовчому засіданні 19.03.2024р. судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справу до судового розгляду по суті на 10:00 год. „09" квітня 2024 року.

Свої вимоги позивач мотивує невиконанням відповідачем п. 2.2. договору від 05.10.2021р. №НД-40/В-7-9 щодо щомісячної оплати в сумі 500 грн.

Відповідач відзиву на позов не подав, його представник в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Судом враховується, що положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР) встановлено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

При цьому, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема, "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.

При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, третіх осіб, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Застосовуючи відповідно до ст. 3 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

В свою чергу, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема, складність справи та поведінка заявників.

Частинами ч. ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні від 03.04.2008р. у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Ст. 202 ГПК України передбачає, що суд може розглядати справу за відсутності учасника справи, якщо його було належно повідомлено, проте, він не повідомив про причин неявки або така неявка є повторною.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи розумність строків розгляду судового спору, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст.165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

05.10.2021р. між Національним природним парком "Подільські Товтри" (Адміністрація) та ТОВ "Підкова-Гудлак" (Суб`єкт рекреаційної діяльності) було підписано договір на надання рекреаційних послуг №НД-40/В-7-9.

Відповідно до п. 1.1 предметом договору є рекреаційна діяльність у кварталі № 40 виділи 7,8,9 (зона регульованої рекреації) на орієнтовній площі 6.5 га Наддністрянського природоохоронного науково-дослідного відділення (схема додається), з виконанням вимог Закону України «Про природно-заповідний фонд України», Закону України «Про відходи», Водного кодексу України, Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, Положення «про рекреаційну діяльність у межах територій та об`єктів природно- заповідного фонду України» затвердженого Наказом Мінприроди № 330 від 22 червня 2009 року та іншого чинного законодавства України, яке може впливати на характер правовідносин передбачених Договором.

Згідно п.1.5. договору, квартал № 41 виділи 20-38 (зона регульованої рекреації) на орієнтовній площі 6,5 га Наддністрянського природоохоронного науково-дослідного відділення знаходиться на земельній ділянці, яка належить Адміністрації на праві постійного користування на підставі Державного акту на право постійного користування землею серія 11-ХМ № 002534 від 06 травня 2003 року.

Відповідно до п. 2.1.- п.2.4. договору, право на надання рекреаційних послуг Суб`єктом рекреаційної діяльності є платним. Сторони погодили, місячну плату 500 (п`ятсот) грн. Плата нараховується з моменту дії цього Договору і до дня припинення правовідносин за ним. Суб`єкт рекреаційної діяльності самостійно щомісячно не пізніше 25 числа поточного місяця сплачує плату передбачену п. 2.2. Договору у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок Адміністрації.

Даний Договір дії з 05.10.2021р. по 30.09.2049р. (п.6.1. договру.)

До позовної заяви позивачем додано банківську виписку, згідно якої відповідачем частково сплачено за надання послуг в сумі 1200,00 грн.

02.06.2022р позивач направив на адресу ТОВ "Підкова-Гудлак" лист №341 про погашення заборгованості за договором №НД-40/В-7-9 від 05.10.2021р. в сумі 3600,00 грн.

14.07.2022р. позивач направив на адресу ТОВ "Підкова-Гудлак" повідомлення №455 про розірвання договору №НД-40/В-7-9 від 05.10.2021р. та погашення заборгованості.

Відповідно до довідки №759 від 15.08.2023р. заборгованість за рекреаційні послуги по договору від 05.10.2021р. за період з 01.10.2021р. по 01.08.2022р. становить 4200,00 грн.

З вищевикладеного, у зв`язку з несплатою відповідачем заборгованості з надання рекреаційних згідно договору від 05.10.2021, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

За загальним правилом, передбаченим статтею 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання його сторонами, а цивільні права, які випливають із договору, захищаються у тій самій мірі та у той самий спосіб, що і права, які прямо чи опосередковано передбачені актами цивільного законодавства.

Відповідно до частин 1 і 4 статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Отже, за загальним правилом зміна та розірвання господарських договорів допускається лише за згодою сторін в порядку, встановленому статтею 188 Господарського кодексу України. Зміна та розірвання господарських договорів (припинення зобов`язання) саме в односторонньому порядку допускаються виключно з підстав, прямо передбачених відповідним законом або договором.

Відповідно до частини першої статті 907 ЦК України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

За частиною 2 статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Суд ураховує, що укладаючи договір, сторони розраховують на його належне виконання і досягнення поставлених ним цілей. Проте, під час виконання договору можуть виявлятись обставини, які не могли бути враховані сторонами при укладенні договору, але істотно впливають на інтереси однієї чи обох сторін. При укладенні договору та визначенні його умов сторони повинні розумно оцінювати ті обставини, при яких він буде виконуватися. Інтереси сторін можуть порушуватись будь-якою зміною обставин, що виникають у ході виконання договору, проте, лише істотна зміна обставин визнається підставою для вимоги про зміну чи розірвання договору. Зміна обставин вважається істотною, тільки якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах (постанова Верховного Суду від 16.02.2022 у справі №910/13557/21).

Істотна зміна обставин є оціночною категорією, яка полягає у зміні договірного зобов`язання таким чином, що його виконання для однієї зі сторін договору стає більш обтяженим, ускладненим чим суттєво змінюється рівновага договірних стосунків (постанова Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №910/15484/17).

Відповідно до п.4.1. договору, у разі невиконання або неналежного виконання Сторонами своїх зобов`язань, встановленим даним Договором, сторони несуть відповідальність передбачену Договором та законодавством України.

Як зауважує позивач, відповідачем істотно порушено умови договору, що полягає у не сплаті передбаченою п.2.2. договором плати за надання рекреаційних послуг.

Відповідно до частин 2, 3 статті 653 ЦК України в разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Як передбачено частиною 2 статті 652 ЦК України, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Статтею 2 ГПК України унормовано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1. ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Частиною 1 ст. 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Враховуючи вищевказане, наведені вище положення ГПК України, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 74, 86, 129, 233, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Розірвати договір на надання рекреаційних послуг №НД-40/В-7-9 від 05.10.2021р. укладений між Національним природним парком "Подільські Товтри" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Підкова-Гудлак".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Підкова Гудлак" (30300, Хмельницька область, Шепетівський район, м. Ізяслав, вул. Незалежності, 139) на користь Національного природного парку "Подільські Товтри" (32301, Хмельницька область, м. Кам`янець-Подільський, площа Польський ринок, 6) , 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України, з урахуванням пп. 17.5 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складений та підписаний 19.04.2024р.

Суддя І.В. Заярнюк

Віддрук. 2 прим.

1 прим - до справи,

2- позивачу на ел. npptovtry@ukr.net

3- відповідачу 30300, Шепетівський район, м. Ізяслав, вул. Незалежності, 139 ( код 44556512)