Рішення

від 23.04.2024 по справі 927/166/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Іменем України

РІШЕННЯ

23 квітня 2024 року м. Чернігівсправа № 927/166/24 Господарський суд Чернігівської області у складі головуючого судді Фесюри М.В., за участі секретаря судового засідання Дубровської В.В., розглянувши справу

за позовом: Виконуючого обов`язки керівника Новгород - Сіверської прокуратури,

код ЄДРПОУ 02910114, вул. Замкова, 9А, м. Новгород - Сіверський, Чернігівська область, 16000,

в інтересах держави в особі

позивача: Відділу культури та туризму Семенівської міської ради Новгород - Сіверського району Чернігівської області,

код ЄДРПОУ 41833325, вул. Героїв України, 7а, м. Семенівка, Новгород - Сіверський район, Чернігівська область, 15400, e-mail: svk-t@ukr.net,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів",

код ЄДРПОУ 41823846, проспект Перемоги, 126 Б, м. Чернігів, 14013,

про визнання додаткових угод недійсними та стягнення 115 187,58 грн

Представники сторін:

прокурор: Ходико О.Є.,

позивача: не прибув,

відповідач: Якимчук Ю.В.

ВСТАНОВИВ:

Виконуючим обов`язки керівника Новгород - Сіверської прокуратури подано позов в інтересах держави в особі Відділу культури та туризму Семенівської міської ради Новгород - Сіверського району Чернігівської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів", в якому просить суд:

- визнати недійсними, укладені між Відділом культури та туризму Семенівської міської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області (код ЄДРПОУ 41833325) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» (код ЄДРПОУ 41823846) додаткові угоди до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 270366ВЦ від 26.01.2021: №1 від 23.02.2021, №4 від 26.08.2021, №5 від 31.08.2021, №6 від 04.10.2021, № 7 від 08.10.2021 №8 від 22.10.2021, №9 від 27.10.2021, №10 від 08.11.2021, №11 від 22.11.2021, №12 від 25.11.2021,

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів" на користь Чернігівської обласної ради кошти в сумі 115 187,58 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при укладанні між позивачем та відповідачем спірних додаткових угод було порушено вимоги п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме: змінено ціну за одиницю товару у бік збільшення за відсутності відповідного коливання ціни такого товару на ринку, внаслідок чого безпідставно зменшено обсяги закупівлі. Враховуючи те, що вищезазначені додаткові угоди укладені з порушенням вимог Закону України "Про публічні закупівлі", прокурор, посилаючись на приписи ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, просить визнати їх недійсними. Оскільки позивач сплатив кошти за поставлену електроенергію відповідно до ціни, вказаній у спірних додаткових угодах, тобто за збільшеною ціною, прокурор на підставі ст. 670 Цивільного кодексу України просить стягнути з відповідача на користь позивача 115 187,58 грн надлишково сплачених позивачем коштів.

Ухвалою від 19.02.2024 судом відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 05.03.2024, 10:00. Сторонам встановлено строки для подання письмових заяв.

У підготовчому засіданні 05.03.2024 суд постановив ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 календарних днів та відкладення підготовчого засідання на 26.03.2024 на 11:00.

05.03.2024 через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач не визнає позов, та зазначає, що в прокурора відсутні підстави для здійснення представництва інтересів держави в особі Відділу культури та туризму Семенівської міської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області, оскільки останнє не наділено повноваженнями щодо оскарження процедур закупівлі за Законом України «Про публічні закупівлі». Відповідач зазначає, що прокурор не довів належними та допустимими доказами, що спірні додаткові угоди укладені з порушенням вимог частини 4 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», тому відповідно до презумпції правомірності правочину, закріпленої в статті 204 Цивільного кодексу України, договір та всі додаткові угоди до нього є правомірними. За доводами відповідача, спірні додаткові угоди укладені відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі», факт коливання ціни кожного разу підтверджений документально, пропорційне збільшення ціни в Договорі здійснювалося у відповідності до динаміки коливання товару на ринку впродовж всього терміну дії договору. Зауважив, що кошти, стягнення яких вимагає прокурор, були сплачені на підставі Договору та спірних додаткових угод, які не визнані судом недійсними, а отже не можуть вважатися безпідставно набутими. Відповідач вказав, що обсяг спожитої електричної енергії визначається згідно приладів обліку за конкретний розрахунковий період оператором комерційного обліку та є підставою для формування актів прийому-передачі та виставлення рахунків, та відповідає потребам споживача та фактичному споживанню електроенергії. ТОв «Енера Чернігів» зауважило, що на момент укладення між сторонами договору та спірних додаткових угод, а також виконання сторонами умов договору, постанова Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 не діяла, а тому не може застосовуватися для спірних правовідносин між сторонами. Щодо Додаткової угоди № 12 відповідач зазначив про те, її зміст не визначає ціну за одиницю товару (електричну енергію) у бік збільшення, а в свою чергу, лише вносить зміни до умов Договору в частині обсягу постачання електричної енергії та загальної вартості договору.

08.03.2024 від в.о. керівника Новгород-Сіверської окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив на позовну заяву №53-77-800вих-24 від 06.03.2024, у якій, спростовуючи доводи відповідача, прокурор зазначив, що належним чином обґрунтував підстави представництва інтересів держави в особі Відділу культури і туризму Семенівської міської ради Новгород-Сіверського району. Вважає, що надані відповідачем документи не можуть виступати в якості належного і беззаперечного підтвердження коливання ціни на ринку електричної енергії. За доводами прокурора, зміни до договору в частині збільшення ціни за одиницю товару, ініційовані ТОВ «Енера Чернігів» з порушенням вимог п. 2 частини 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі. А тому безпідставно набуте майно підлягає стягненню на підставі ст.216, 1212 Цивільного кодексу України. Стосовно додаткової угоди №12, її положеннями внесено зміни до п.3.5 договору та визначено обсяг постачання електроенергії 111783 кВт/год та п.5.1 щодо загальної вартості договору, яку визначено - 452271,54 грн. Зазначена додаткова угода передбачає обсяг постачання електроенергії за договором 111783 кВт/год, що не відповідає дійсності та документам по договору. Згідно актів прийняття-передавання відділом культури було отримано 144837 кВт/год електроенергії за договором №270366ВЦ від 26.01.2021 та сплачено за вказаний обсяг кошти у сумі 419345,03 грн. Прокурор зазначає, що додатковою угодою №12 невірно визначено обсяг електроенергії, який підлягає постачанню, наведена додаткова угода підлягає визнанню недійсною у судовому порядку, внаслідок відсутності документального обґрунтування її укладення у частині визначення загального обсягу постачання електроенергії.

14.03.2024 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких він наголошує на відсутності підстав для здійснення прокурором представництва інтересів держави в особі позивача. Вважає, що оскаржувані додаткові угоди були укладені правомірно. Щодо додатковї угоди №12 зазначає про те, що оскаржувана прокурором Додаткова угода № 12 від 25.11.2021 жодним чином не визначає ціну за одиницю товару (електричну енергію) у бік збільшення, а, в свою чергу, нею лише внесено зміни до умов Договору в частині обсягу постачання електричної енергії та загальної вартості Договору. Передумовою укладання такої додаткової угоди був лист Семенівської міської ради №01-33/269 від 11.11.2021. Відповідно до п.1 частини п`ятої статті 41 Закону, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника. За твердженням відповідача, прокурором не надано жодного доказу на підтвердження того, що укладеною між сторонами Додатковою угодою № 12 від 25.11.2021 до Договору, якою зменшено обсяг постачання електроенергії, порушено норми Закону України «Про публічні закупівлі» та умови Договору. Крім того, позивачем за період з січня 2021 року по грудень 2021 року було спожито електричної енергії в обсязі 144837 кВт/год на суму 419345,03 грн з ПДВ, в той час, як оскаржуваною прокурором додатковою угодою № 12 визначено загальну вартість цього договору - 452271,54 грн., тобто спожито більший обсяг електричної енергії за нижчою загальною вартістю ніж визначено в додатковій угоди №12 від 25.11.2021. Відповідач зауважує, що у споживача по договору відсутній обов`язок щодо споживання саме того обсягу електричної енергії, яка визначена договором. Обсяг спожитої електричної енергії визначається згідно приладів обліку електричної енергії за конкретний розрахунковий період відповідно до норм діючого законодавства (ПРРЕЕ, Кодексу комерційного обліку) оператором комерційного обліку та є підставою для формування актів прийому-передачі та видачі рахунків за відповідний розрахунковий період, та відповідає потребам Споживача та фактичному споживанню електроенергії.

У підготовчому засіданні 26.03.2024 суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 23.04.2024, 10:30.

В судове засідання 23.04.2024 прибули представник відповідача та прокурор.

Зав та клопотань не надходило.

23.04.2024 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши пояснення повноважних представників учасників справи, господарський суд встановив:

За твердженням прокурора, Відділом культури та туризму Семенівської міської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області оголошено 23.12.2020 відкриті торги із закупівлі «Електрична енергія» по предмету ДК 021:2015-09310000-5 (Електрична енергія) Електрична енергія на 2021 рік, очікуваною вартістю 874 765 грн. (ідентифікатор закупівлі UА-2020-12-23-016971-с).

За результатом електронного аукціону та розгляду тендерної пропозиції тендерним комітетом Відділу культури та туризму Семенівської міської ради відповідно до протоколу розкриття тендерних пропозицій від 11.01.2021 визнано переможцем відкритих торгів на закупівлю електричної енергії ТОВ «Енера Чернігів», з ціновою пропозицією, у розмірі 734 802 грн. з ПДВ.

26.01.2021 між Відділом культури та туризму Семенівської міської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області (Споживач) та ТОВ «Енера Чернігів» (Постачальник) укладено договір № 270366ВЦ про постачання електричної енергії споживачу (надалі - договір), умови якого розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», Закону України «Про публічні закупівлі» (п.1.2 Договору).

Відповідно до п. 1.1 договору цей договір встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції Споживачу.

Відповідно до п. 2.2. договору, Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, виключно з тарифом на послуги з передачі електричної енергії, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Згідно п. 3.5 договору обсяг постачання електроенергії - 349 906 кВт/год.

У відповідності до пункту 3.3. договору, Постачальник не має права вимагати від Споживача будь-якої іншої плати за електричну енергію, що не визначена у комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього договору.

Згідно з пунктом 5.1. договору, його вартість становить 734 802 грн. з ПДВ.

За змістом п.5.2 договору Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору.

У Комерційній пропозиції, яка є додатком № 2 до договору визначено, що ціна (тариф) електричної енергії становить 2,09999828 грн. з ПДВ.

Пунктом 5.4 договору визначено, що інформація про діючу ціну електричної енергії має бути розміщена на офіційному веб-сайті Постачальника не пізніше ніж за 20 днів до початку її застосування із зазначенням порядку її формування.

У пункті 5.5 договору зазначено, що ціна електричної енергії має зазначатися Постачальником у рахунках на оплату електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її змін.

Відповідно до пункту 5.8. договору оплата рахунка Постачальника за цим договором має бути здійснена Споживачем у строк не більше ніж 10 банківських днів з моменту отримання рахунку та акта приймання-передачі електричної енергії споживачем, що надсилаються споживачу після розрахункового періоду.

Згідно з пунктом 13.1 договору, договір набирає чинності з дати його підписання і діє в частині постачання електричної енергії з 01.01.2021 та в цілому до 31 грудня (включно) 2021 року, а в частині взятих на себе зобов`язань сторонами - до їх повного виконання.

Крім того, відповідно до п. 13.7 договору у випадку коливання ціни електричної енергії на ринку в бік збільшення, постачальник має право письмово звернутися до споживача з відповідною пропозицією, при цьому, така пропозиція в кожному окремому випадку, коли на ринку відбувається об`єктивне коливання ціни за одиницю товару в бік збільшення, повинна бути обґрунтована і документально підтверджена. Постачальник разом з письмовою пропозицію щодо внесення змін до договору надає документ (або документи), що підтверджує збільшення середньоринкової ціни (діапазон цін тощо) за одиницю товару в тих межах/розмірах, на які постачальник пропонує змінити ціну товару.

Документ (або документи), що підтверджує збільшення ціни товару, повинен містити дані щодо середньоринкової ціни (діапазонів цін тощо) за одиницю товару на будь-яку дату після укладення Договору та середньоринкової ціни (діапазону цін тощо) за одиницю товару на більш пізню дату та до моменту письмового звернення постачальника до споживача щодо збільшення ціни і повинен бути наданий у формі належним чином оформленої довідки/інформації (або в іншій документальній формі), виданої торгово - промисловою палатою України, або регіональною торгово-промисловою палатою, або органами державної статистики.

У випадку прийняття рішення споживачем щодо внесення змін до цього договору у вказаній частині до розрахунку ціни за одиницю товару приймається ціна за одиницю товару, що визначена сторонами у момент укладення цього договору (з урахуванням внесених раніше змін до цього договору, та якщо такі обставини мали місце). При цьому, максимальна сума, на яку сторонами може бути здійснено підвищення ціни за одиницю товару визначається як різниця між середньоринковою ціною (діапазоном цін тощо) за одиницю товару, що передує моменту письмового звернення постачальника щодо зміни ціни (згідно наданого учасником підтверджуючого документу), та середньоринкової ціни (діапазону цін тощо) за одиницю товару станом на дату після укладення цього Договору (згідно наданого учасником підтверджуючого документу), або станом на момент внесення змін до цього договору в частині ціни за одиницю товару, якщо такі зміни до цього договору вже були раніше здійснені сторонами. В будь-якому випадку підвищення ціни за одиницю товару здійснюється з урахуванням вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (до 10%). Зміни до договору набувають чинності з дня їх підписання сторонами, діють з розрахункового періоду, наступного за періодом, у якому підписано відповідну додаткову угоду, та не розповсюджуються на відносини, що виникли до її укладення.

Зміни до істотних умов договору можуть бути внесені лише у випадках, передбачених згідно ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (п.13.8 Договору).

26.01.2021 Споживач підписав заяву-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії споживачу (Додаток №1). У заяві-приєднання зазначено початок постачання електричної енергії з 01.01.2021.

ТОВ "Енера Чернігів" звернулося до позивача із листом, у якому зазначило про збільшення ціни на електричну енергію, та просило підписати додаткову угоду щодо зміни такої ціни.

У підтвердження зростання ціни на електричну енергію відповідач до вказаного листа додав експертний висновок Чернігівської регіональної торгово-промислової палати №ЧК-57 від 15.02.2021.

У вказаному висновку ТПП зазначено, що середньозважена ціна електроенергії на РДН ОЕС України (без ПДВ) за 1 мВт/год у січні 2021 року становила 1462,52 грн; за 10 днів лютого (01.02-10.02) 2021 року - 1698,79 грн; тенденція росту цін +16,15%.

23.02.2021 між ТОВ "Енера Чернігів" та Відділом культури та туризму Семенівської міської ради укладено додаткову угоду №1 про внесення змін та доповнень до Договору (далі - Додаткова угода №1), відповідно до якої збільшено ціну (тариф) електричної енергії за 1 кВт/год до 2,274551 грн за 1 кВт/год з урахуванням ПДВ. Загальний обсяг постачання електричної енергії: 324787 кВт/год.

Відповідно до п.6 Додаткової угоди №1 ця угода набуває чинності з моменту її підписання та розповсюджує свою дію на відносини між сторонами, які виникли до укладання угоди, з 01.02.2021.

Отже, фактично відповідач збільшив ціну на електроенергію на +8,3%% у порівнянні з ціною, вказаною у Договорі, а обсяг зменшив до 324787 кВт/год.

24.05.2021 між ТОВ "Енера Чернігів" та Відділом культури та туризму Семенівської міської ради укладено додаткову угоду №2 про внесення змін та доповнень до Договору (далі - Додаткова угода №2), відповідно до якої сторони виклали в новій редакції банківські реквізити.

23.06.2021 Споживач - Відділ культури та туризму Семенівської міської ради Чернігівської області, звернувся з листом №01-33/126 від 23.06.2021 до ТОВ «Енера Чернігів», з пропозицією укласти додаткову угоду до договору про постачання електричної енергії на зменшення обсягів закупівлі на 60000 кВт/год у зв`язку зі зменшенням споживчої потреби товару. Сума договору - 602271,54 грн.

15.07.2021 між ТОВ "Енера Чернігів" та Відділом культури та туризму Семенівської міської ради укладено додаткову угоду №3 про внесення змін та доповнень до Договору (далі - Додаткова угода №3), відповідно до якої сторони згідно звернення позивача домовилися внести зміни в Договір про постачання електричної енергії споживачу №270366 ВЦ від 26.01.2021 року та викласти п.3.5 Договору в редакції: обсяг постачання електроенергії: 264787 кВт/год. Загальна вартість Договору становить 602271,54 грн.

ТОВ "Енера Чернігів" звернулося до позивача із листом №33.1/3446 від 13.08.2021, у якому зазначило про різке підвищення законодавчо встановленого рівня на електричну енергію, що діють в торговій зоні "ОЕС України", та просило підписати додаткову угоду щодо зміни електричної енергії ціни.

У підтвердження зростання ціни на електричну енергію відповідач надав експертний висновок Харківської торгово-промислової палати №1842/21 від 10.08.2021.

У вказаному висновку ТПП зазначено, що середньозважена ціна електроенергії на РДН в ОЕС України (без ПДВ та без урахування тарифу на передачу електричної енергії) за 1 мВт/год у липні 2021 року становила 1 444,05 грн; за 05 серпня 2021 року - 1 988,79 грн; відсоток коливання ціни +37,72%.

26.08.2021 між ТОВ "Енера Чернігів" та Відділом культури та туризму Семенівської міської ради укладено додаткову угоду №4 про внесення змін та доповнень до Договору (далі - Додаткова угода №4), відповідно до якої збільшено ціну (тариф) електричної енергії за 1 кВт/год до 2,466539 грн з ПДВ.

Відповідно до п.6 Додаткової угоди №4 ця угода набуває чинності з моменту її підписання та розповсюджує свою дію на відносини між сторонами, які виникли до укладання угоди, з 01.08.2021.

Отже, фактично відповідач збільшив ціну на електроенергію на 8,44 % у порівнянні з ціною, вказаною у Додатковій угоді №3.

ТОВ "Енера Чернігів" звернулося до позивача із листом №33.1/3710 від 20.08.2021, у якому зазначило про різке підвищення законодавчо встановленого рівня на електричну енергію, що діють в торговій зоні "ОЕС України", та просило підписати додаткову угоду щодо зміни електричної енергії ціни.

У підтвердження зростання ціни на електричну енергію відповідач надав експертний висновок Харківської торгово-промислової палати №1934/21 від 18.08.2021.

У вказаному висновку ТПП зазначено, що середньозважена ціна електроенергії на РДН в ОЕС України (без ПДВ та без урахування тарифу на передачу електричної енергії) за 1 мВт/год станом на 05.08.2021 становила 1 988,79 грн; станом на 09.08.2021 - 2 240,53 грн; відсоток зміни ціни +12,65%.

31.08.2021 між ТОВ "Енера Чернігів" та Відділом культури та туризму Семенівської міської ради укладено додаткову угоду №5 про внесення змін та доповнень до Договору (далі - Додаткова угода №5), відповідно до якої збільшено ціну (тариф) електричної енергії за 1 кВт/год до 2,67770 грн з ПДВ, а обсяг електроенергії зменшено до 224924 кВт/год.

Відповідно до п. 6 Додаткової угоди №5 ця угода набуває чинності з моменту її підписання та розповсюджує свою дію на відносини між сторонами, які виникли до укладання угоди, з серпня 2021.

Отже, фактично відповідач збільшив ціну на електроенергію на 8,56% у порівнянні з ціною, вказаною у Додатковій угоді №4.

ТОВ "Енера Чернігів" звернулося до позивача із листом №33.1/4190 від 20.09.2021, у якому зазначило про різке підвищення законодавчо встановленого рівня на електричну енергію, що діють в торговій зоні "ОЕС України", та просило підписати додаткову угоду щодо зміни електричної енергії ціни.

У підтвердження зростання ціни на електричну енергію відповідач надав цінову довідку Харківської торгово-промислової палати №2277-2/21 від 21.09.2021.

У вказаній ціновій довідці ТПП зазначено, що середньозважена ціна електроенергії на РДН в ОЕС України (без ПДВ та без урахування тарифу на передачу електричної енергії) за 1 мВт/год становила: станом на 12.09.2021 - 1 889,08 грн; станом на 16.09.2021 - 2 164,79 грн; відсоток зміни ціни +14,59%.

04.10.2021 між ТОВ "Енера Чернігів" та Відділом культури та туризму Семенівської міської ради укладено додаткову угоду №6 про внесення змін та доповнень до Договору (далі - Додаткова угода №6), відповідно до якої збільшено ціну (тариф) електричної енергії за 1 кВт/год до 2,90997 грн з ПДВ, а обсяг електроенергії зменшено до 206968,2 кВт/год.

Відповідно до п.6 Додаткової угоди №6 ця угода набуває чинності з моменту її підписання та розповсюджує свою дію на відносини між сторонами, які виникли до укладання угоди, з 01.09.2021.

Отже, фактично відповідач збільшив ціну на електроенергію на 8,7% у порівнянні з ціною, вказаною у Додатковій угоді №5.

ТОВ "Енера Чернігів" звернулося до позивача із листом№33.1/4189 від 20.09.2021, у якому зазначило про різке підвищення законодавчо встановленого рівня на електричну енергію, що діють в торговій зоні "ОЕС України", та просило підписати додаткову угоду щодо зміни електричної енергії ціни.

У підтвердження зростання ціни на електричну енергію відповідач-1 надав цінову довідку Харківської торгово-промислової палати №2277-3/21 від 21.09.2021.

У вказаній ціновій довідці ТПП зазначено, що середньозважена ціна електроенергії на РДН в ОЕС України (без ПДВ та без урахування тарифу на передачу електричної енергії) за 1 мВт/год становила: станом на 12.09.2021 - 1 889,08 грн; станом на 17.09.2021 - 2 374,09 грн; відсоток зміни ціни +25,67%.

08.10.2021 між ТОВ "Енера Чернігів" та Відділом культури та туризму Семенівської міської ради укладено додаткову угоду №7 про внесення змін та доповнень до Договору (далі - Додаткова угода №7), відповідно до якої збільшено ціну (тариф) електричної енергії за 1 кВт/год до 3,16544 грн з ПДВ, а обсяг зменшено до 190264,7 кВт/год.

Відповідно до п.6 Додаткової угоди №7 ця угода набуває чинності з моменту її підписання та розповсюджує свою дію на відносини між сторонами, які виникли до укладання угоди, з 06.09.2021.

Отже, фактично відповідач збільшив ціну на електроенергію на 8,77% у порівнянні з ціною, вказаною у Додатковій угоді №6.

ТОВ "Енера Чернігів" звернулося до позивача із листом №33.1/4952 від 19.10.2021, у якому зазначило про різке підвищення законодавчо встановленого рівня на електричну енергію, що діють в торговій зоні "ОЕС України", та просило підписати додаткову угоду щодо зміни електричної енергії ціни.

У підтвердження зростання ціни на електричну енергію відповідач-1 надав цінову довідку Харківської торгово-промислової палати №2538/21 від 13.10.2021.

У вказаній ціновій довідці ТПП зазначено, що середньозважена ціна електроенергії на РДН в ОЕС України (без ПДВ та без урахування тарифу на передачу електричної енергії) за 1 мВт/год становила: за вересень 2021 року - 2230,78 грн; за І декаду жовтня 2021 року - 2 568,15 грн; відсоток зміни ціни +15,12%.

11.10.2021 між ТОВ "Енера Чернігів" та Відділом культури та туризму Семенівської міської ради укладено додаткову угоду №8 про внесення змін та доповнень до Договору (далі - Додаткова угода №8), відповідно до якої збільшено ціну (тариф) електричної енергії за 1 кВт/год до 3,432648 грн з ПДВ., а обсяг зменшено до 175453,9 кВт/год.

Відповідно до п. 6 Додаткової угоди №8 ця угода набуває чинності з моменту її підписання та розповсюджує свою дію на відносини між сторонами, які виникли до укладання угоди, з 01.10.2021.

Отже, фактично відповідач збільшив ціну на електроенергію на 8.44% у порівнянні з ціною, вказаною у Додатковій угоді №7.

ТОВ "Енера Чернігів" звернулося до позивача з листом №33.1/5077 від 23.10.2021, у якому зазначає про різке підвищення законодавчо встановленого рівня на електричну енергію, що діють в торговій зоні "ОЕС України", та просить підписати додаткову угоду щодо зміни електричної енергії ціни.

У підтвердження зростання ціни на електричну енергію відповідач надав експертний висновок Харківської торгово-промислової палати №2631/21 від 21.10.2021.

У вказаному висновку ТПП зазначено, що середньозважена ціна електроенергії на РДН в ОЕС України (без ПДВ та без урахування тарифу на передачу електричної енергії) за 1 мВт/год становила: станом на 14.09.2021 - 2 596,47 грн; станом на 19.10.2021 - 2 840,05 грн; відсоток зміни ціни +9,38 %.

27.10.2021 між ТОВ "Енера Чернігів" та Відділом культури та туризму Семенівської міської ради укладено додаткову угоду №9 про внесення змін та доповнень до Договору (далі - Додаткова угода №9), відповідно до якої збільшено ціну (тариф) електричної енергії за 1 кВт/год до 3,721545 грн з ПДВ., а обсяг зменшено до 161833,7 кВт/год.

Відповідно до п.6 Додаткової угоди №9 ця угода набуває чинності з моменту її підписання та розповсюджує свою дію на відносини між сторонами, які виникли до укладання угоди, з 19.10.2021.

Отже, фактично відповідач збільшив ціну на електроенергію на 8,44% у порівнянні з ціною, вказаною у Додатковій угоді №8.

ТОВ "Енера Чернігів" звернулося до позивача із листом №33.1/5391 від 02.11.2021, у якому зазначило про різке підвищення законодавчо встановленого рівня на електричну енергію, що діють в торговій зоні "ОЕС України", та просило підписати додаткову угоду щодо зміни електричної енергії ціни.

У підтвердження зростання ціни на електричну енергію відповідач надав експертний висновок Харківської торгово-промислової палати №2710/21 від 29.10.2021.

У вказаному висновку ТПП зазначено, що середньозважена ціна електроенергії на РДН в ОЕС України (без ПДВ та без урахування тарифу на передачу електричної енергії) за 1 мВт/год становила:

- станом на 03.10.2021 - 2 535,12 грн; станом на 28.10.2021 - 3 113,44 грн; відсоток коливання ціни +22,81 %;

- станом на 19.10.2021 - 2 840,05 грн; станом на 28.10.2021 - 3 113,44 грн; відсоток коливання ціни +9,63 %.

08.11.2021 між ТОВ "Енера Чернігів" та Відділом культури та туризму Семенівської міської ради укладено додаткову угоду №10 про внесення змін та доповнень до Договору (далі - Додаткова угода №10), відповідно до якої збільшено ціну (тариф) електричної енергії за 1 кВт/год до 4,0455963 грн., а обсяг зменшено до 148857,4 кВт/год.

Відповідно до п. 6 Додаткової угоди №10 ця угода набуває чинності з моменту її підписання та розповсюджує свою дію на відносини між сторонами, які виникли до укладання угоди, з 01.11.2021.

Отже, фактично відповідач збільшив ціну на електроенергію на 8,98 % у порівнянні з ціною, вказаною у Додатковій угоді №9.

ТОВ "Енера Чернігів" звернулося до позивача із листом №33.1/5604 від 11.11.2021, у якому зазначило про різке підвищення законодавчо встановленого рівня на електричну енергію, що діють в торговій зоні "ОЕС України", та просило підписати додаткову угоду щодо зміни електричної енергії ціни.

У підтвердження зростання ціни на електричну енергію відповідач-1 надав експертний висновок Харківської торгово-промислової палати №2849/21 від 10.11.2021.

У вказаному висновку ТПП зазначено, що середньозважена ціна електроенергії на РДН в ОЕС України (без ПДВ та без урахування тарифу на передачу електричної енергії) за 1 мВт/год становила: станом на 28.10.2021 - 3 113,44 грн; станом на 06.11.2021 - 3 415,42 грн; відсоток зміни ціни +9,70 %.

22.11.2021 між ТОВ "Енера Чернігів" та Відділом культури та туризму Семенівської міської ради укладено додаткову угоду №11 про внесення змін та доповнень до Договору (далі - Додаткова угода №11), відповідно до якої збільшено ціну (тариф) електричної енергії за 1 кВт/год до 4,404206 грн з ПДВ., а обсяг зменшено до 186030,7 кВт/год.

Відповідно до п.6 Додаткової угоди №11 ця угода набуває чинності з моменту її підписання та розповсюджує свою дію на відносини між сторонами, які виникли до укладання угоди, з 10.11.2021.

Отже, фактично відповідач збільшив ціну на електроенергію на 8,9% у порівнянні з ціною, вказаною у Додатковій угоді №10.

Позивач звернувся до відповідача листом №01-33/269 від 11.11.2021 щодо зменшення обсягів закупівлі, та просив укласти додаткову угоду щодо зменшення суми договору на 150000 грн.

25.11.2021 між ТОВ "Енера Чернігів" та Відділом культури та туризму Семенівської міської ради укладено додаткову угоду №12 про внесення змін та доповнень до Договору (далі - Додаткова угода №12), відповідно до якої обсяг постачання зменшено до 111783 кВт/год, а загальна вартість договору зменшена і становить 452271,54 грн.

Відповідно до п. 6 Додаткової угоди №12 ця угода набуває чинності з моменту її підписання сторонами.

24.12.2021 між ТОВ "Енера Чернігів" та Відділом культури та туризму Семенівської міської ради укладено додаткову угоду №13 про внесення змін та доповнень до Договору (далі - Додаткова угода №13), відповідно до якої загальна вартість договору зменшена і становить 419345,03 грн.

У період з лютого по грудень 2021 року відповідач поставив позивачу електроенергію у кількості 144837 кВт/годна суму 419345,03 грн, у підтвердження чого надано акти прийняття-передавання товарної продукції-активної електричної енергії: №270366ВЦ/16360/1 від 31.01.2021, №270366ВЦ/32474/1 від 12.03.2021, №270366ВЦ/49020/1 від 12.04.2021, №270366ВЦ/65132/1 від 13.05.2021, №270366ВЦ/82557/1 від 10.06.2021, №270366ВЦ/97402/1 від 30.06.2021, №370366ВЦ/113246/1 від 31.07.2021, №270366ВЦ/128900/1 від 31.08.2021, №270366ВЦ/144957/1 від 12.10.2021, №270366ВЦ/159706/1 від 08.11.2021, №270366ВЦ/175529/1 від 30.11.2021, №270366ВЦ/178813/1 від 22.12.2021.

Відділ культури і туризму Семенівської міської ради перерахував ТОВ "Енера Чернігів" кошти за поставлену електроенергію у кількості 144837кВт/год на загальну суму 419345,03 грн, у підтвердження чого надано відповідні платіжні доручення.

Прокурор в позовній заяві вказує, що внаслідок укладення з порушенням Закону України "Про публічні закупівлі" спірних додаткових угод розмір безпідставно сплачених позивачем коштів відповідачу становить 115187,58 грн, які прокурор просить стягнути з відповідача.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову з таких підстав.

Щодо підстав представництва інтересів держави прокурором в даній справі.

Статтею 1 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, пункт 27).

Водночас, існує категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі):

"Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".

При цьому ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо Суд вирішує - наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.

Враховуючи викладене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України, щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах, не може тлумачитися розширено.

Відтак прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).

Положення п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Наведене Конституційним Судом України розуміння поняття "інтереси держави" має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 26.07.2018 у справі № 926/1111/15, від 08.02.2019 у справі № 915/20/18).

Відповідно до ч. 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

У Рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Згідно з ч. 4, 7 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Частина четверта статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі 912/2385/18.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, останню прокурором подано в особі Відділу культури та туризму Семенівської міської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області у зв`язку із невиконанням ним своїх обов`язків щодо захисту інтересів держави у суді.

Щодо підстав представництва інтересів держави в особі Відділу культури та туризму Семенівської міської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області.

Відповідно до п. 1.1., п. 1.2., п. 6.1., п. 6.2. Положення про Відділу культури та туризму Семенівської міської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області, затвердженого рішенням чотирнадцятої сесії Семенівської міської ради від 02.12.2021 № 519, відділ культури є виконавчим органом Семенівської міської ради, утворюється Семенівською міською радою на власності Семенівської міської ради для реалізації завдань місцевого самоврядування у сфері культури, туризму, охорони, культурної спадщини, питань релігії та національностей.

Відділ є юридичною особою публічного права, веде самостійний баланс, має право відкривати бюджетні реєстраційні рахунки в установах Державної казначейської служби України, у межах своїх повноважень укладати від свого імені угоди з юридичними та фізичними особами, мати майнові і немайнові права, нести зобов`язання, бути позивачем і відповідачем у судах. Відділ має печатку із зображенням Державного герба України і власним найменуванням, штамп, відповідні бланки та інші атрибути юридичної особи (п. 1.2. Положення).

У відповідності до п. 1.3. Положення відділ у свої діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства культури України, інших центральних органів виконавчої влади, рішеннями Семенівської міської ради та ЇЇ виконавчого комітету, розпорядженнями та дорученнями Семенівського міського голови, цим Положенням та іншими нормативними актами.

Функціонування відділу здійснюється за рахунок коштів міського бюджету (п. 1.4. Положення).

Згідно п.п. 2.1.1., 2.1.3. п. 2.1. Положення завданням відділу є реалізація державної політики у сфері культури, туризму, охорони культурної спадщини, міжнаціональних відносин, релігії та захисту прав національних меншин, спеціальної освіти у сфері культури та мистецтв, а також забезпечення прав національних меншин, права громадян на свободу світогляду та віросповідання; забезпечення у межах наданих повноважень, вільного розвитку культурно - мистецьких процесів, доступності всіх видів культурних послуг і культурної діяльності для кожного громадянина.

Бюджетна система - це сукупність усіх бюджетів, які формуються і діють на території певної країни згідно з її бюджетним устроєм. Бюджетну систему України складають державний бюджет і місцеві бюджети.

Бюджетним кодексом України визначаються правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 7 Бюджетного кодексу України має бути дотримано принцип ефективності та результативності при складанні та виконанні бюджетів, де усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання послуг, гарантованих державою, при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.

Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 22 Бюджетного кодексу України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів (отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України, рішенні про місцевий бюджет) та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Порушення економічних (майнових) інтересів держави та бездіяльність позивача - відділу культури, полягає у наступному.

Відділ культури є виконавчим органом місцевої ради та у розумінні ст.22 Бюджетного кодексу України - розпорядником бюджетних коштів за рахунок яких здійснювалася закупівля електроенергії за договором, уповноваженим на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення видатків бюджету, зобов`язаний ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері та публічних закупівель.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначені у Законі України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон).

Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. До основних принципів публічних закупівель віднесено, зокрема, їх максимальна економія та ефективність.

Однак, відділ культури, будучи органом, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження щодо розпорядження бюджетними коштами, укладаючи оспорювані додаткові угоди до договору про закупівлю з ТОВ «Енера Чернігів», допустив порушенню інтересів держави, що свідчить про неналежне здійснення ним своїх обов`язків, визначених законом.

Зазначені прокурором у позові порушення вимог Закону України «Про публічні закупівлі» призвели до безпідставної зміни умов договору після його укладення та збільшення ціни за одиницю товару та слугували нераціональному та неефективному використанню бюджетних коштів.

Як встановив суд, Договір та спірні додаткові угоди до нього, укладені між Відділом культури та туризму Семенівської міської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області та ТОВ «Енера Чернігів».

Відповідно до положень статті 215 Цивільного кодексу України з позовом про визнання правочину недійсним може звернутись одна із сторін або інша заінтересована особа, яка заперечує його дійсність на підставах, установлених законом. Отже, саме Відділ освіти є належним позивачем у спірних правовідносинах.

Так, у справі № 927/491/19 прокурор звернувся з позовом від імені Відділу як сторони договору, який судом визнаний недійсним. У позові прокурор просив стягнути кошти на користь Відділу як сторони договору. Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду дійшов висновку, що прокурор правильно визначив Відділ (сторону договору) як позивача, враховуючи, що позов містить вимогу про стягнення надмірно сплачених за договором грошових сум на користь Відділу (і не містить вимоги про стягнення отриманого за договором в дохід держави) (п. 59 постанови від 18.06.2021 у справі №927/491/19).

Прокурор звертався до Відділу культури та туризму Семенівської міської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області листом № 51-75-1279вих23 від 10.05.2023 з повідомленням про те, що спірні додаткові угоди укладені з порушенням вимог п. 2 частини 5 стаття 41 Закону України «Про публічні закупівлі», та просив надати інформацію про вжиття заходів щодо усунення вказаних порушень.

Листом від 15.05.2023 № 01-33/64 відділ культури повідомив, про відсутність підстав для задоволення запиту прокурора.

Суд вважає, що такі дії позивача свідчать про його бездіяльність щодо захисту інтересів держави та територіальної громади.

З урахуванням наведених обставин, суд вважає, що прокурор правильно визначив позивача у цій справі, оскільки Відділу культури та туризму Семенівської міської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області є замовником послуг при здійсненні процедури закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок бюджетних коштів за законодавством України, є стороною укладеного Договору та оскаржуваних додаткових угод до нього, та саме на його користь мають бути стягнуті надмірно перераховані кошти (в разі реституції).

Підставою реалізації прокурором представницьких функцій стала усвідомлена пасивна поведінка позивача, який є стороною спірних правочинів, юридичною особою, що може від свого імені придбати майнові права та нести обов`язки, є розпорядником бюджетних коштів та здійснює процедуру закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок коштів місцевого бюджету за законодавством України і має право звернутись до суду щодо захисту порушених інтересів.

Таким чином, компетентний орган був достеменно обізнаний з фактом порушення законодавства в сфері публічних закупівель, та в позивача було достатньо часу для вжиття будь-яких заходів з метою реагування на порушення інтересів держави, проте остання самостійно не захистила інтереси держави в суді.

У порядку частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор, попередньо, до звернення до суду, листом №53-77-304вих-24 від 30.01.2024 повідомив позивача про намір подати позов в інтересах держави в особі Відділу культури та туризму Семенівської міської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області до ТОВ «Енера Чернігів» про визнання недійсними додаткових угод та стягнення безпідставно отриманих коштів.

За таких обставин, суд дійшов висновку про доведення прокурором факту бездіяльності Відділу культури та туризму Семенівської міської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області, як підстави для звернення органу прокуратури до суду за захистом інтересів держави, відтак доводи відповідача про залишення позову без розгляду, судом відхилені.

Суд врахував, що можливість використання відповідачем безпідставно набутого майна, яким виступають у даному випадку грошові кошти, становить суспільний інтерес. Разом з тим, потенційно факт перерахування відповідачу зайвих бюджетних коштів порушує вимоги чинного законодавства, принципи максимальної економії та ефективності, а тому призводить до протиправного витрачання бюджетних коштів, унеможливлює їх раціональне та ефективне використання, що підриває фінансово-економічні основи держави. З наведеного слідує, що при вирішенні даного спору наявний як державний, так і суспільний інтерес.

Щодо визнання недійсними додаткових угод.

За п. 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з частинами 1, 2 статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, установлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Зміна ціни після укладення договору допускається лише в випадках і на умовах, установлених договором або законом.

За приписами статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначені Законом України "Про публічні закупівлі".

Цей Закон передбачає, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (частина 1 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі").

За пунктами 6, 11 та 22 статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі":

- договір про закупівлю це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару;

- замовники це суб`єкти, визначені згідно із статтею 2 цього Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону;

- предмет закупівлі це товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).

Відповідно до частин 1 - 3 статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами в передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані в будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

За приписами частини 4 статті 41 вказаного Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції діючій на момент укладення Договору) умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Відповідно до п. 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції чинній на момент укладення Договору) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

В абзаці 2 частини 3 статті 6 ЦК України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Таким чином, Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює імперативну норму, за якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно в випадках, визначених частиною 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема, за п. 2 - у випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку в разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Під коливанням ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни електричної енергії на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період після укладання договорів і до внесення відповідних змін до нього.

Коливання ціни на ринку повинно розцінюватися саме після підписання договору, оскільки п. 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" урегульовано саме зміну істотних умов договору в разі виникнення такого явища як коливання ціни на ринку.

Виходячи із викладеного, внесення змін до договору в частині його ціни за одиницю товару є правомірним лише в випадку документального підтвердження коливання ціни на товар у період з моменту укладення договору до моменту укладення додаткової угоди (або отримання пропозиції про її укладення) щодо внесення змін.

Суд установив, що позивач та відповідач 26.01.2021 уклали договір про постачання електричної енергії споживачу № 270366ВЦ, за результатами процедури закупівлі на виконання вимог Закону України "Про публічні закупівлі". На момент підписання Договору сторони погодили всі його істотні умови - предмет, ціну, строк виконання зобов`язань за Договором, що узгоджується з положеннями частини 3 статті 180 ГК України та Законом України "Про публічні закупівлі".

Виходячи з умов пунктів 2.2.,3.5 та 5.1. Договору та Комерційної пропозиції (додаток 2) загальний обсяг постачання електричної енергії складав 349906 кВт/год; ціна електричної енергії на момент укладання Договору - 2,09999828 грн за 1 кВт/год (з ПДВ); загальна сума Договору - 734802,00 грн (з ПДВ).

Додатковими угодами №1, №№4-12 змінені істотні умови Договору, зокрема за підсумком: збільшено ціну за одиницю товару з 2,09999828 грн з ПДВ до 4,404206 грн з ПДВ за 1 кВт/год. Фактично ціна за 1 кВт/год (одиницю товару) збільшилася на 2,30420772 грн або на 109,72%, в той час як замовлений обсяг електричної енергії зменшився на 54851,27 кВт/год в порівнянні з обсягом, визначеним договором з урахуванням додаткової угоди №3.

Необхідність укладення оспорюваних додаткових угод №1, №№4-12 до Договору відповідач обґрунтував коливанням ціни електричної енергії на ринку, на підтвердження якого (коливання) надав Відділу: експертний висновок Чернігівської регіональної торгово-промислової палати від 15.02.2021 № ЧК-57, експертні висновки Харківської торгово-промислової палати № 1842/21 від 10.08.2021, № 1934/21 від 18.08.2021, № 2631/21 від 21.10.2021, № 2710/21 від 29.10.2021, № 2849/21 від 10.11.2021 цінові довідки Харківської торгово-промислової палати № 2277-2/21 від 21.09.2021, № 2277-3/21 від 21.09.2021, № 2538/21 від 13.10.2021.

З наведеного слідує, що оскаржувані додаткові угоди укладені сторонами на підставі п. 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (про що зазначено в п. 1 цих угод).

Відповідно до п. 4 частини 3 статті 57 Закону України "Про ринок електричної енергії" електропостачальник має в чіткий та прозорий спосіб інформувати своїх споживачів про зміну будь-яких умов договору постачання електричної енергії споживачу не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір. Електропостачальники зобов`язані повідомляти споживачів у порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення ціни і про їхнє право припинити дію договору, якщо вони не приймають нові умови.

За п. 3.2.4. Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ) в разі зміни умов договору про постачання електричної енергії споживачу, в тому числі комерційної пропозиції, електропостачальник не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування повідомляє про це споживача з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір.

У разі надання в установленому порядку електропостачальником споживачу повідомлення про зміни умов договору про постачання електричної енергії (в тому числі зміну ціни), що викликані змінами регульованих складових ціни (тарифу на послуги з передачі та/або розподілу електричної енергії, ціни (тарифу) на послуги постачальника універсальних послуг та/або "останньої надії") та/або змінами в нормативно-правових актах щодо формування цієї ціни або умов постачання електричної енергії, договір вважається із зазначеної в повідомленні дати зміни його умов (але не раніше ніж через 20 днів від дня надання споживачу повідомлення), про що зазначається в повідомленні:

1) достроково розірваним (без штрафних санкцій) за ініціативою Споживача - в разі надання електропостачальнику письмової заяви Споживача про незгоду/неприйняття змін протягом 5 робочих днів з дня отримання такого повідомлення, але не пізніше ніж за 10 календарних днів до зазначеної в повідомленні дати зміни умов Договору;

2) зміненим на запропонованих електропостачальником умовах - якщо Споживач не надав електропостачальнику письмову заяву про незгоду/неприйняття змін в установлений цим пунктом термін.

Враховуючи зміст наведених норм, при внесенні змін до договору про постачання електричної енергії споживачу, нова ціна електричної енергії може бути застосована постачальником не раніше ніж через 20 днів, після повідомлення споживача про її зміну, за умови відсутності письмової заяви споживача про незгоду та/або неприйняття запропонованої ціни впродовж цього строку.

Учасник роздрібного ринку (крім споживача) має інформувати споживача, з якими укладено відповідний договір, про будь-яку зміну в умовах договору шляхом направлення відповідної інформації у визначений договором (обраною споживачем комерційною пропозицією) спосіб (через особистий кабінет на своєму офіційному сайті у мережі Інтернет, засобами електронного зв`язку, СМС-повідомленням, у пунктах прийому платежів тощо).

Відповідно до частин 1, 2 статті 67 Закону України "Про ринок електричної енергії" в Україні функціонує єдиний ринок "на добу наперед" (РДН) та внутрішньодобовий ринок (ВДР). Купівля-продаж електричної енергії на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку здійснюється за правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку.

Особливості проведення торгів, оприлюднення результатів, розрахунків та вказаних ринків визначаються Правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 308, відповідно до яких:

- розрахунковий період - мінімальний відрізок часу, щодо якого визначаються ціна та обсяги купівлі-продажу електричної енергії на РДН/ВДР (60 хвилин);

- торги на РДН - процес визначення обсягів та ціни на електричну енергію для розрахункових періодів доби постачання відповідно до цих Правил та одномоментний процес купівлі та продажу електричної енергії на РДН;

- торги на ВДР - процес визначення обсягів та цін на електричну енергію для розрахункових періодів доби постачання після завершення торгів на РДН та впродовж доби постачання відповідно до цих Правил та одномоментний процес купівлі та продажу електричної енергії на ВДР.

Відповідно до частин 5, 6 статті 67 Закону України "Про ринок електричної енергії" ціна купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" визначається для кожного розрахункового періоду оператором ринку за принципом граничного ціноутворення на основі балансу сукупного попиту на електричну енергію та її сукупної пропозиції, а на внутрішньодобовому ринку - за принципом ціноутворення "по заявленій (пропонованій) ціні" відповідно до правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку. Ціни на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку є вільними (ринковими) цінами.

За результатами торгів, відповідно до правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, оприлюднюються ціна та обсяги купівлі-продажу електричної енергії для кожного розрахункового періоду та інші показники, що можуть використовуватися як орієнтир (індикатор) для укладення правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії на ринку електричної енергії.

У підтвердження коливання ціни на електричну енергію відповідач надав Відділу: експертний висновок Чернігівської регіональної торгово-промислової палати від 15.02.2021 № ЧК-57, експертні висновки Харківської торгово-промислової палати № 1842/21 від 10.08.2021, № 1934/21 від 18.08.2021, № 2631/21 від 21.10.2021, № 2710/21 від 29.10.2021, № 2849/21 від 10.11.2021 цінові довідки Харківської торгово - промислової палати № 2277-2/21 від 21.09.2021, № 2277-3/21 від 21.09.2021, № 2538/21 від 13.10.2021.

Вказані експертні висновки Чернігівської регіональної торгово-промислової палати, Харківської торгово-промислової палати та цінові довідки Харківської торгово - промислової палати, фактично не містять інформації на підтвердження коливання вартості електроенергії на ринку за відповідні періоди (в період від дати укладення договору та на дати укладення додаткових угод № 1, №№ 4-11). У них лише зазначено дані щодо середньозваженої ціни електроенергії на інші дати.

Згідно з приміткою довідки носять фактографічно-інформаційний характер.

Зокрема, в експертному висновку Чернігівської регіональної торгово-промислової палати від 15.02.2021 № ЧК-57 (якою обґрунтовано укладення додаткової угоди №1) відсутні дані про коливання ціни електроенергії на ринку, зокрема, не наведено розрахунок вартості електроенергії станом конкретно на дату укладання договору від 26.01.2021, дату звернення за експертним висновком 09.02.2021 та дату укладення додаткової угоди № 1 від 23.02.2021, а також не зазначено даних щодо коливання на ринку ціни на електроенергію в період між укладенням договору та додаткової угоди та зверненням за експертним висновком, що є обов`язковою умовою для збільшення ціни за товар, як того вимагає закон. Експертний висновок Чернігівської регіональної торгово-промислової палати від 15.02.2021 № ЧК-57 не містить даних щодо коливання ціни на електроенергію на ринку за визначені договором та законодавством періоди, а також став підставою для зміни ціни за 1 кВт/год електроенергії з 01.02.2021, тобто за період, що передував укладенню додаткової угоди № 1, що згідно умов п. 13.7 договору є недопустимим.

Підставою для укладання додаткової угоди №4 від 26.08.2021, став експертний висновок Харківської торгово-промислової палати від 10.08.2021 № 1842/21, наданий на запит ТОВ «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» від 09.08.2021, щодо надання інформації про рівень середньозважених цін на електричну енергію на ринку «на добу наперед» (РДН) у торговій зоні ОЕС (об`єднаної енергетичної системи) України згідно з інформацією ДП «Оператор ринку», які склались за липень 2021 року, станом на 05.08.2021 та порівняння між вказаними датами. Наданий документ не може виступати в якості належного і беззаперечного підтвердження коливання ціни на електроенергію на ринку та не може бути розцінений, як достатнє обґрунтування необхідності внесення змін до договору в частині збільшення вартості ціни. Експертний висновок не містить розрахунок вартості електроенергії станом на попередні календарні дати, у тому числі на дату укладення додаткової угоди №1 від 23.02.2021 (якою збільшувалася вартість за 1 кВт/год електроенергії), дату укладення додаткової угоди №3 від 15.07.2021, дату звернення до Харківської торгово-промислової палати - 09.08.2021, дату укладення додаткової угоди №4 від 26.08.2021 та період між ними, як того вимагають умови договору та норми законодавства.

Підставою для укладання додаткової угоди № 5 від 31.08.2021, став експертний висновок Харківської торгово-промислової палати від 18.08.2021 № 1934/21, який датований ще 18.08.2021 року, тобто до укладення додаткової угоди № 4 від 26.08.2021. Між ТОВ «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» та відділом культури в короткий проміжок часу з інтервалом у п`ять днів підписано дві додаткові угоди та збільшено ціну договору.

Підставою для укладання додаткової угоди № 6 від 04.10.2021, стала цінова довідка Харківської торгово-промислової палати від 21.09.2021 № 2277-2/21, яка не містить розрахунок вартості електроенергії на дату укладення додаткової угоди № 5 від 31.08.2021 та дату звернення ТОВ «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» до Харківської торгово-промислової палати (17.09.2021), а також дату укладення додаткової угоди № 6 від 04.10.2021 та період між ними.

За рахунок укладення сторонами додаткових угод№1 та №№4-11, у період січень - грудень 2021 року, вартість електроенергії зросла на 2,30420772 грн або +109,72,%. Обсяг зменшився на 78756,3 кВт/год (29,7%) у порівнянні з обсягом, визначеним основним договором, з урахуванням додаткової угоди №3.

Експертні висновки: експертний висновок Чернігівської регіональної торгово - промислової палати від 15.02.2021 № ЧК-57, експертні висновки Харківської торгово - промислової палати № 1842/21 від 10.08.2021, № 1934/21 від 18.08.2021, № 2631/21 від 21.10.2021, № 2710/21 від 29.10.2021, № 2849/21 від 10.11.2021 цінові довідки Харківської торгово - промислової палати № 2277-2/21 від 21.09.2021, № 2277-3/21 від 21.09.2021, № 2538/21 від 13.10.2021порівнюють певні дати та періоди (обрані хаотично), що відмінні за своєю тривалістю, та не обґрунтовують тенденцію коливання ціни (зростання), що встановлена сторонами на момент укладення Договору (станом на 26.01.2021) та на момент введення в дію нових цін (станом на 01.01.2021, 01.08.2021, 01.09.2021, 06.09.2021, 01.10.2021, 19.10.2021,01.11.2021, 10.11.2021).

Водночас п. 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачає дотримання пропорційності збільшення ціни за одиницю товару до коливання ціни на ринку.

Пропорційність означає рівність, співрозмірність двох відношень до порівняння.

За висновком суду, з метою підтвердження факту коливання ціни електроенергії на ринку, необхідно порівнювати її ціну за співмірні проміжки часу, наприклад, місяць з місяцем, декаду з декадою, а не на вибіркові дати в різних розрахункових періодах, при цьому, обов`язково таке порівняння має бути проведене починаючи з моменту укладення Договору, що відображатиме реальну тенденцію коливання ціни на ринку.

Водночас, визнання недійсною будь-якої додаткової угоди тягне за собою визнання недійсними всіх послідуючих додаткових угод, оскільки кожна наступна додаткова угода має фіксовану ціну за одиницю товару, відтак, є похідною від попередніх додаткових угод, та підлягає визнанню недійсною, оскільки змінює ціну більш як на 10% (сумарно) в порівнянні до ціни, що погоджена сторонами на момент укладення Договору.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 (пункти 88 - 90) зробила наступний правовий висновок, що є обов`язковим для врахуванням судом першої інстанції, в силу частини 4 статті 236 ГПК України, - ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару в власність покупця не допускається.

Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його в власність покупця за договором про закупівлю можлива в випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення в випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, установлених у статті 652 ЦК України та п. 2 частини 5 статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

Натомість, сторони шляхом укладення додаткових угод №1, №№4 - 11, змінили (збільшили) ціну за одиницю товару, встановлену за результатами закупівлі, з 2,09999828 грн до4,404206 грн за 1 кВт/год, тобто фактично вартість 1 кВт/год (одиниця товару) збільшилася на 2,30420772 грн або на 109,72%.

Крім того, укладеною Додатковою угодою №12 сторони зменшили обсяг постачання електричної енергії - 111783 кВт/год, та зменшили загальну вартість договору до 452271,54 грн.

Суд проаналізував матеріали справи, дійшов висновку, що надані постачальником документи не є належними доказами, що підтверджують факт коливання ціни електроенергії на ринку в порівняні з моментом укладення Договору (істотні умови якого визначені за фактом проведеної процедури закупівлі), а також у порівняні з моментом введення в дію нових цін (починаючи з 01.02.2021), за підсумком, ціна за одиницю товару зросла на +109,72%.

Виходячи з даних, опублікованих на офіційному сайті ДП «Оператор ринку» щодо середньозваженої ціни на РДН в ОЕС України (www.oree.com.ua) дійсно простежується тенденція коливання ціни на ринку, при цьому, таке коливання, протягом дії Договору, мало місце як у сторону зменшення, так і в сторону збільшення (ціна змінюється щодобово та є динамічною), натомість, не обґрунтовує її зростання в заявленому постачальником розмірі в указані проміжки часу.

Метою Закону України "Про публічні закупівлі" є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища в сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції в цій сфері, розвитку добросовісної конкуренції.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі" закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.

Перемога в тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору за однією ціною та її подальше підвищення шляхом укладення "каскадних" додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця. Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 5 Закону України "Про публічні закупівлі".

Кожна сторона договору має добросовісно користуватися наданими їй правами, не допускати зловживання правом, його використання на шкоду іншим особам (стаття 13 ЦК України).

Будь-який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.

Таким чином, беручи участь у процедурі публічних закупівель, Товариство самостійно визначаючи ціну на предмет закупівлі, з урахуванням власного економічного обґрунтування рентабельності підприємства і можливості виконати взяті зобов`язання упродовж дії договору, чітко усвідомлювало свою можливість поставки товару за заявленими цінами протягом дії договору, адже вчиненню таких дій повинні передувати організаційні дії щодо закупки товару. Саме по собі коливання цін на ринку - природна обставина ринкових відносин, яка повинна братися до уваги при укладенні договорів з урахуванням підприємницького ризику. Саме лише коливання цін не є безумовною підставою внесення змін до договору.

В силу особливостей функціонування ринків РДН та ВДР ціна купівлі-продажу електричної енергії є динамічною, тобто коливання ціни відбуваються постійно в залежності від попиту та пропозиції, часу доби та сезону, інших чинників, що не міг не знати та не враховувати відповідач, здійснюючи свою діяльність з купівлі електроенергії на майданчиках РДН та ВДР, та формуючи тендерну пропозицію щодо спірної закупівлі.

Покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору. Тобто, навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки.

Відділ культури і туризму Семенівської міської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області мав беззаперечне право на отримання електроенергії по ціні, визначеній в укладеному сторонами Договорі, однак, без надання письмових заперечень чи проведення переговорів щодо необґрунтованих пропозицій відповідача про збільшення ціни, підписав спірні додаткові угоди, як наслідок, ціна 1 кВт/год електричної енергії зросла більше ніж на 100%.

Укладення додаткових угод до договору щодо зміни ціни на товар, за відсутності для цього визначених Законом України "Про публічні закупівлі" підстав, спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання договору.

Згідно з частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Статтею 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Суд, установив наявність фактичних обставин, з якими Закон пов`язує визнання додаткових угод №1, №№4-12 до Договору №270366ВЦ від 26.01.2021 недійсними на момент їх укладення, та дійшов висновку, що оскаржувані додаткові угоди суперечать п. 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", принципам максимальної економії, ефективності та пропорційності закупівель, установлених статтею 5 цього Закону, відтак про наявність підстав для визнання їх недійсними відповідно до статей 203, 215 ЦК України.

Щодо стягнення безпідставно набутих коштів у сумі 115187,58 грн.

Відповідно до вимог статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає в користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

За приписами частини 1 статті 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до частини 1 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з п. 1 частини 3 статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, за подібних обставин, дійшла висновку, що кошти одержані відповідачем безпідставно, оскільки підстава внаслідок визнання додаткових угод недійсними відпала, тому останній зобов`язаний їх повернути, в силу статей 216, 1212 ЦК України.

Недійсність спірних додаткових угод означає, що зобов`язання сторін регулюються виключно договором, тобто і поставка електроенергії, і її оплата мають здійснюватися сторонами відповідно до умов саме первісної редакції Договору.

Наведена правова позиція узгоджується з сталою та послідовною практикою Великої Палати Верховного Суду в постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, Верховного Суду в постановах: від 13.04.2023 у справі № 908/653/22, від 16.02.2023 у справі № 903/366/22, від 16.02.2023 у справі № 903/383/22, від 07.02.2023 у справі № 927/188/22.

Відповідно до умов Договору (пунктів 2.2., 3,5, 5.1.) та Комерційної пропозиції (додаток № 2) відповідач повинен був поставити позивачу - 349609 кВт/год електричної енергії за ціною 2,09999828 грн за 1 кВт/год.

Як вбачається з підписаних сторонами актів прийняття-передавання товарної продукції - активної електричної енергії, за період з січня по грудень 2021 року, обсяг постачання електричної енергії склав 144837 кВт/год, що підтверджується підписаними сторонами актами прийняття - передавання товарної продукції - активної електричної енергії.

Позивач здійснив оплату поставленої в січні-грудні 2021 року електричної енергії на суму 419345,03 грн, що підтверджується наданими платіжними дорученнями, наявними в матеріалах справи.

Натомість виходячи з ціни, обумовленої сторонами в Комерційній пропозиції до Договору, позивач повинен був сплатити відповідачу за спожиту в спірному періоді електричну енергію 304157,45грн, а отже розмір надмірно сплачених коштів становить 115187,58 грн.

За приписами статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог.

З урахуванням установлених обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову прокурора в частині вимог про стягнення з відповідача безпідставно отриманих коштів у межах заявлених вимог, у сумі 115187,58 грн.

За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред`явлений позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він заперечує проти позову.

За приписами частин 2, 3 статті 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.

Обов`язок доказування і подання доказів установлений статтею 74 ГПК України, за якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви в добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, установлених цим Кодексом (частина 1 статті 14 ГПК України).

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

З огляду на зміст статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Стаття 76 даного Кодексу визначає, що належними доказами є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Статтями 78, 79 ГПК України встановлено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними ніж докази, надані на її спростування.

За приписами частин 1, 2 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Тобто, виходячи зі змісту статей 13, 74 ГПК України кожна сторона на підставі належних, допустимих, достовірних та вірогідних доказів повинна довести правомірність заявлених нею вимог або заперечень.

За висновком суду, прокурор, на підставі належних, допустимих, достовірних та вірогідних доказів, у розумінні статей 76 - 79 ГПК України, довів наявність правових підстав для задоволення позову в повному обсязі.

При ухваленні рішення в справі, суд у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, до яких зокрема належить судовий збір. При ухваленні рішення в справі, суд у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, до яких зокрема належить судовий збір.

За частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається в спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак за рахунок відповідача підлягає відшкодуванню сплачений до Державного бюджету України судовий збір у сумі 33308 грн.

Керуючись ст. 13, 14, 42, 73-80, 86, 126, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Виконуючого обов`язки керівника Новгород-Сіверської прокуратури в інтересах держави в особі Відділу культури та туризму Семенівської міської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів" про визнання додаткових угод недійсними та стягнення 115 187,58 грн задовольнити повністю.

2. Визнати недійсними додаткові угоди №1 від 23.02.2021, №4 від 26.08.2021, №5 від 31.08.2021, №6 від 04.10.2021, №7 від 08.10.2021, №8 від 22.10.2021, №9 від 27.10.2021, №10 від 08.11.2021, №11 від 22.11.2021, №12 від 25.11.2021 до Договору №270366ВЦ про постачання електричної енергії споживачу від 26.01.2021, укладені між відділом культури та туризму Семенівської міської ради (код ЄДРПОУ 41833325) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» (код ЄДРПОУ 41823846).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» (код ЄДРПОУ 41823846, проспект Перемоги, 126 Б, м. Чернігів, 14013) на користь Відділу культури та туризму Семенівської міської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області (код ЄДРПОУ 41833325, вул. Героїв України, 7а, м. Семенівка, Новгород-Сіверський район, Чернігівська область, 15400) кошти в сумі 115 187,58 грн.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» (код ЄДРПОУ 41823846, проспект Перемоги, 126 Б, м. Чернігів, 14013) користь Чернігівської обласної прокуратури (вул. Князя Чорного, 9, м. Чернігів, 14000; код ЄДРПОУ 02910114) судовий збір у сумі 33308 грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 29.04.2024.

Суддя М.В. Фесюра

Веб адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua