Ухвала

від 30.04.2024 по справі 305/258/24

РАХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 305/258/24

Номер провадження 1-кп/305/219/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.04.2024 року м. Рахів

Рахівський районний суд Закарпатської області у складі: судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю: прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, тимчасово непрацюючого, із повною середньою освітою, неодруженого, не судимого, який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Рахівського районного суду Закарпатської області перебуває кримінальна справа № 305/258/24 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

До початку судового засідання, прокурор через канцелярію суду подав клопотання про продовження строку запобіжного заходу ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою. Клопотання отримане обвинуваченим та захисником у встановленому КПК України порядку.

Обґрунтовуючи своє клопотання прокурор зазначає, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні корисливого кримінального правопорушення, які згідно з ч. 5 ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

Стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 , ухвалою Рахівського районного суду Закарпатської області від 14.03.2024 року, продовжений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 12.05.2024 включно.

Зокрема, ОСОБА_4 , 27.12.2023 близько 20 години 43 хвилини, під час дії воєнного стану в Україні, введеного Законами України від 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб та в подальшому Указом Президента України від 06.11.2023 № 734/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05:30 16.11.2023 строком на 90 діб, (тобто до 14 лютого 2024 року) діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів, з метою викрадення чужого майна та особистого незаконного збагачення, шляхом вільного доступу перебуваючи в приміщенні цілодобового магазину «Універсам 2005 Шофрон», який знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , з прилавку магазину викрав скриньку для пожертв вартістю 293,60 грн та грошові кошти, які знаходились в даній скрині в сумі 500 грн., чим заподіяв Рахівській районній організації Товариства Червоного Хреста України матеріальну шкоду на загальну суму 793 гривні 60 копійок.

Прокурор вважає, що ОСОБА_4 необхідно продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою з огляду на наступне.

Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України, необхідністю застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність ризиків передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

Зокрема, ризик переховування від органів досудового розслідування та суду обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 хоч раніше і не судимий, є не працюючим, немає стійких міцних соціальних зв`язків по місцю проживання та обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, що може схилити останнього вдатися до переховування від органів досудового розслідування та суду.

Ризик незаконного впливу ОСОБА_4 обґрунтовується тим, що на даний час розгляд обвинувального акту на стадії підготовчого судового розгляду, свідки даного кримінального правопорушення не допитані, а тому розуміючи наслідки доведення його винуватості підозрюваний може вдатися до незаконного впливу на таких.

Ризик того, що ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином обґрунтовується тим, що він може ухилятися від виконання процесуальних обов`язків, визначених ч.7 ст.42 КПК України, зокрема уже ухилився від явки на виклик до суду у кримінальних провадженнях №12023078140000360 за ч. 2 ст.125 КК України (кримінальний проступок вчинено 23.10.2023) та №12023078140000366 за ч.1 ст.122 КК України (злочин вчинено 28.10.2023).

Ризик того, що ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, обґрунтовується тим, що при спробі незаконного впливу підозрюваний у разі відмови на його пропозиції може вчинити кримінальне правопорушення, оскільки підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.

При цьому, судовий розгляд у кримінальному провадженні на стадії судового розгляду та не допитано потерпілих, свідків.

Більш м`які запобіжні заходи ніж тримання під вартою не зможуть запобігти настанню вказаних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Прокурор у вказаному клопотанні просив суд продовжити ОСОБА_4 строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.

Прокурор у судовому засіданні підтримав вказане клопотання та просив його задовольнити.

У судовому засіданні захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 , заяв чи клопотань не надав та просив застосувати більш м`який запобіжний захід, а саме цілодобовий домашній арешт, обвинувачений підтримав думку свого захисника.

Заслухавши прокурора, обвинуваченого та його захисника, суд прийшов до наступного.

Виключною метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

В провадженні суду знаходиться справа №305/258/24 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Суд зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Прокурор не має права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Вирішуючи питання порушене у клопотанні прокурора суд зазначає, що ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. Тобто з моменту оголошення ОСОБА_4 про підозру у скоєнні зазначеного злочину по цей час існує незмінність підстав для обвинувачення ОСОБА_4 у скоєнні злочину, що є необхідною умовою для того, щоб відносно нього взагалі міг бути обраний запобіжний захід.

Проте суд наголошує, що лише цієї умови недостатньо для продовження запобіжного заходу і враховує, що ОСОБА_4 раніше не судимий, а також у судовому засіданні прокурором доведене, що обґрунтовано існують ризики зазначені ним у клопотанні про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки на даній стадії судового розгляду ще не були допитані свідки та потерпілі.

Таким чином, наявність обвинувачення у вчиненні ОСОБА_4 злочинів, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені пунктами 1-5 частини першою статті 177 КПК України, є визначеною законом підставою продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Крім того, у відповідності до ст. 178 КПК України, окрім наявності ризику, зазначеному у пунктах 1-5 ч. 1 статті 177 цього Кодексу, суд приймає до уваги: відсутність нарікань на стан здоров`я, те, що ОСОБА_4 офіційно не працевлаштований, не одружений, не має утриманців, що свідчить про відсутність в нього міцних соціальних зв`язків, його репутацію, як особи схильної до вчинення правопорушень.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 3 Загальної декларації прав людини, ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 3 постанови Пленуму ВСУ від 25 квітня 2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строку тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», запобіжний захід у вигляді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.

Виходячи з п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод позбавлення свободи захід настільки суровий, що виправдати його можна лише у разі, коли інші, менш суворі заходи були розглянуті й визнані недостатніми для того, щоб забезпечити особисті або державні інтереси, які вимагають такого тримання під вартою.

Відтак, ретельно оцінивши в сукупності всі обставини справи та дані, що характеризують спосіб життя ОСОБА_4 , суд приходить до висновку, що більш м`який запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

На підставі викладеного, суд вважає необхідним продовжити ОСОБА_4 строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків.

Межі розміру застави залежать від установленого кримінальним законом ступеня тяжкості злочину, у вчиненні якого особа підозрюється (ч. 5 ст. 182 КПК України).

Відповідно до частини 4 статті 183 Кримінального процесуального кодексу України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:

1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;

2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;

3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;

4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України;

5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Враховуючи, що до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави ще вже обирався та й відповідно ним не порушувався, злочин, в якому він обвинувачується не належить до тих, які унеможливлюють застосування застави, тому слідчий суддя вважає за необхідне визначити ОСОБА_4 заставу, встановлену ст. 182 КПК України у 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 181680 гривень, оскільки ОСОБА_4 незмінно обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, дані про особу обвинуваченого, утриманців не має, а також критерії, зокрема те, що розмір застави достатньою мірою гарантуватиме виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та водночас не буде завідомо непомірним для нього. Це означає, що, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати за рішенням суду про звернення застави у дохід держави утримувала обвинуваченого від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - її внесення не призвело до втрати ним засобів для гідного людини проживання. Злочин, у вчинені якого обвинувачується ОСОБА_4 належить до категорії тяжких злочинів, тому межі розміру застави частиною 5 статті 182 КПК України встановлені від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2024 року встановлено на рівні 3028 гривні. Отже, на переконання суду, застава у розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб буде забезпечувати виконання обвинуваченим ОСОБА_4 обов`язків.

Окрім цього, застосовуючи щодо обвинуваченого альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути внесений у будь-який момент, суд вважає за необхідне покласти на ОСОБА_4 обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 193, 194 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк 60 (шістдесят) днів, а саме з 30 квітня 2024 року по 28 червня 2024 року включно.

Визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 181680 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот вісімдесят) гривень, які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, зокрема на рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26213408, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA198201720355209001000018501.

У разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити з-під варти ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та повідомити про це суд.

З моменту звільнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з внесенням застави, він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали до 28 червня 2024 року включно.

В разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:

1. прибувати до суду за першою вимогою;

2. не відлучатися із населеного пункту, в якому обвинувачений зареєстрований та проживає, без дозволу суду;

3. повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4. здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

5. утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками по кримінальному провадженню.

Вказані обов`язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк два місяці з моменту внесення застави.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Вручити копію цієї ухвали обвинуваченому негайно після її оголошення.

Копію ухвали направити до Державної установи «Закарпатська установа виконання покарань №9».

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

А особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подача апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.

Суддя ОСОБА_1