Справа № 445/968/21
провадження № 2/445/27/24
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 квітня 2024 року Золочівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Сивак В. М.
секретаря судового засідання Захарчук Н.Я.
з участю позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золочеві Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТзОВ "Княжі лани" про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою -
в с т а н о в и в:
ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ТзОВ «Княжі лани» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, її повернення та скасування державної реєстрації договору оренди. В обгрунтування позову вказала, що вона є власником земельної ділянки площею 1,3643 га кадастровий номер 4621885200:60:000:0347, яка розташована на території Підлипецької сільської ради Золочівського району Львівської області. Згідно договору оренди земельної ділянки від 01.03.2011 року дана земельна ділянка передана в оренду ТзОВ «Княжі лани» строком на 10 років. Згідно п. 43 договору, спірний договір набирає чинності після підписання сторонами та його реєстрації. Даний договір оренди землі був зареєстрований в Управлінні Держкомзему у Золочівському районі Львівської області 22.04.2011 року, номер запису 462180004000243. Строк дії вказаного договору був до 01.03.2021 року. Зазначені земельні ділянки перебували в тимчасовому користування відповідача. Коли вона звернулася до ТзОВ «Княжі лани» про повернення їй земельних ділянок, то отримала відмову. Їй було пред`явлено два договори оренди земельних ділянок від 01.03.2011 року та від 03.07.2018 року. Про існування договору оренди земельних ділянок від 03.07.2018 року їй не було нічого відомо. Також, з інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку вона довідалася, що 14.05.2019 року було здійснено державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки від 03.07.2018 року. Вказала, що цього договору вона не підписувала, волевиявлення та наміру його укладати вона не мала, а підписи в зазначеному договорі та акті приймання-передачі земельної ділянки вчинені іншою особою, що свідчить про те, що жодних зобов`язань між нею та відповідачем не виникало. Відсутність її підпису в договорі свідчить про відсутність волевиявлення, спрямованого на виникнення цивільних прав та обов`язків.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог. Вказав, що позивачем не доведено, що зовнішнє волевиявлення позивача не відповідало її внутрішній волі, або що спірний договір вчинений під впливом помилки чи обману, насильства, в результаті зловмисної домовленості представника однієї зі сторони із іншою стороною договору. Також, до позову не додано жодного доказу, який би підтверджував, що підпис позивача на оспорюваному договорі виконаний не позивачем. Вказав, що протягом 2019-2020 років орендодавцем на виконання умов оспорюваного договору була отримана орендна плата за користування спірною земельною ділянкою, що підтверджується відповідними доказами. Жодної заборгованості у відповідача перед орендодавцем немає, жодних претензій від останньої щодо повноти та своєчасності оплати за користування земельною ділянкою відповідачу не надходило, що свідчить про прийняття та добросовісність виконання умов оспорюваного договору сторонами. Зазначив, що дії позивача, який користувався правами, передбаченими договором оренди, а згодом зі спливом значного часу, звернувся з даним позовом до суду суперечить його попередній поведінці і є недобросовісними.
У відповіді на відзив, позивачка вказала, що між нею та відповідачем існували договірні відносини за договором оренди земельної ділянки від 01.03.2011 року, строк дії якого до 01.03.2021 року. І саме за цим договором вона отримувала від відповідача орендну плату. Про існування інших договорів оренди, належної їй земельної ділянки їй нічого не було відомо, оскільки таких вона не укладала та не підписувала. Отже, вона як орендодавець за зазначеним договором оренди від 01.03.2011 року діяла добросовісно, в межах законодавства.
Під час розгляду справи позивач ОСОБА_4 померла, у зв`язку з чим ухвалою від 31.07.2023 залучено до участі у справі її правонаступника ОСОБА_1 , оскільки спірні правовідносни допускають правонаступництво. ОСОБА_1 прийняла спадщину, до складу якої входить спірна земельна ділянка, після смерті матері - ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину від 10.02.2023 року.
В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали.
Представник позивача просив позов задовольнити, оскільки обставини позовної заяви підтверджуються висновком судової почеркознавчої експертизи, що міститься в матеріалах справи.
Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову, з підстав наведених у відзиві.
Заслухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
Згідно копії державного акту серії ЯА №735217, ОСОБА_4 належала земельна ділянка площею 1,3643 га, яка складається із земельних ділянок площею 1,0484 га кадастровий номер 4621885200:60:000:0285, та площею 0,3159 кадастровий номер 4621885200:60:000:0347, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Підлипецької сілської ради Золочівського району Львівської області.
Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності на земельну ділянку 0,3159 га кадастровий номер 4621885200:60:000:0347, в державному реєстрі зареєстровано за ОСОБА_4 14.05.2019 року.
З копії договору оренди землі від 01.03.2011 року, судом встановлено, що між сторонами було укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,3159 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Підлипецької сілської ради Золочівського району Львівської області на строк десять років.
Факт передачі даної земельної ділянки в оренду відповідачу підтверджується актом приймання-передачі земельної ділянки в оренду від 01.03.2011 року.
Окрім того, як вбачається з копії договору оренди землі від 03.07.2018 року, ОСОБА_4 передала в оренду ТзОВ «Княжі лани» земельну ділянку площею 0,3159 га кадастровий номер 4621885200:60:000:0347, на строк 10 років. Вказаний договір містить підписи сторін.
Даний договір зареєстрований в державному реєстрі речових прав 14.05.2019 року за номером 31590352 Глинянською міською радою Золочівського району Львівської області, що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
З довідок про доходи вбачається, що ОСОБА_4 отримувала орендну плату від ТзОВ «Княжі лани» за користування земельною ділянкою - кадастровий номер 4621885200:60:000:0347 за договором від 03.07.2018 року в розмірі 3849,14 грн. у 2019 році, та 3849,14 грн. у 2020 році.
Відповідно достатті 15 ЦК Україникожна особа має право на захист цивільних прав та інтересів у разі їх порушення.
За змістомстатті 11 ЦК Україницивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.
Згідно із частиною першоюстатті 202 ЦК Україниправочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).
Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад,від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів).У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.
Частиною третьоюстатті 203 ЦК Українипередбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Як у частині першійстатті 215 ЦК України, так і устаттях 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.
У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.
За частиною першоюстатті 205 ЦК Україниправочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Стаття 207 ЦК Українивстановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Частиною ж другою цієї статтівизначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.
Згідно із частиною першоюстатті 627 ЦК Україниі відповідно достатті 6 цього Кодексусторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди(частина першастатті 638 ЦК України).
За частиною першоюстатті 14 Закону України «Про оренду землі»(тут і далі - у редакції, чинній на дату, зазначену в спірних договорах) договір оренди землі укладається в письмовій формі, а застаттею 18 цього Законудоговір оренди набирає чинності після його державної реєстрації.
За частиною першоюстатті 15 Закону України «Про оренду землі»істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки);строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду праваорендиземельної ділянки.
Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей4-6,11,17,19цьогоЗаконує підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону (частина друга цієї ж статті).
У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини. Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.
За змістом статей15і16 ЦК Україникожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до частини другоїстатті 16 цього Кодексуспособами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Згідно висновку судової почеркознавчої експертизи №1066/23-22 від 16.01.2024 року, підпис від імені власника землі ОСОБА_4 у договорі оренди земельної ділянки від 03.07.2018 року з кадастровим номером 4621885200:60:000:0347 виконано не ОСОБА_4 , а іншою особою. Окрім того, дослідженням не встановлено, що підпис у вигляді літерного рукописного запису від імені ОСОБА_4 в розділі "Реквізити сторін" у графі "Орендодавець" виконано під впливом збиваючих факторів, а саме вікові зміни, незвичне тримання засобу для підписання, викривлення зміненими рухами. Також дослідженням не встановлено, що підпис виконано зміненим почерком.
Таким чином, суд приходить до висновку, що в даному випадку було відсутнє волевиявлення ОСОБА_4 на встановлення її цивільних прав та обов`язків щодо укладання договору оренди землі від 03.07.2018 року, яка перебувала у її власності, на умовах, що були визначені в договорі оренди землі.
Щодо доводів представника відповідача, про те, що відповідачем сплачувалася орендна плата ОСОБА_4 в період 2019-2020 років саме за договором оренди землі від 03.07.2018 року, суд оцінює критично, оскільки дані обставини підтверджуються відомостями, які видані самим відповідачем, а також орендна плата здійснювалася в період дії попереднього договору оренди тієї ж земельної ділянки від 01.03.2011 року, строк дії якого закінчувався 01.03.2021 року, а відтак, в орендодавця не було підстав вважати, що дані кошти сплачуються за іншим договором оренди.
Відтак, суд приходить до висновку що позовні вимоги є підставні, обраний спосіб захисту порушених прав власника земельної ділянки є ефективним, спрямований на відновлення порушений прав власника земельної ділянки, тому позов підлягає задоволенню.
Окрім того,виходячи ізч.2ст.141ЦПК України,з відповідачав користьпозивача слідстягнути судовівитрати напроведення експертизив розмірі 5974,58 грн.,та судовийзбір врозмірі 1816,00грн.
Керуючись ст. 2,4,5,11,13,141,246, 258,259,263-265,272,273 ЦПК України,-
у х в а л и в:
позов ОСОБА_1 до ТзОВ "Княжі лани" про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою - задовольнити.
Усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою площею 0,3159 га - кадастровий номер 4621885200:60:000:0347, шляхом повернення власнику земельної ділянки.
Скасувати державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки площею 0,3159 га - кадастровий номер 4621885200:60:000:0347, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Підлипецької сільської ради Золочівського району Львівської області від 14.05.2019 (реєстраційний номер у Державному реєстрі речових прав 31590352).
Стягнути з ТзОВ "Княжі лани" в користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1816,00 грн., а також витрати за проведення почеркознавчої експертизи в розмірі 5974,58 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Рішення судунабираєзаконноїсили післязакінченнястрокуподання апеляційноїскаргивсімаучасниками справи,якщоапеляційнускаргу небулоподано. Уразі поданняапеляційної скаргирішення,якщо йогоне скасовано,набирає законноїсили післяповернення апеляційноїскарги,відмови увідкритті чизакриття апеляційногопровадження абоприйняття постановисуду апеляційноїінстанції занаслідками апеляційногоперегляду.
Повне судове рішення складено 29.04.2024
Суддя В. М. Сивак
Суд | Золочівський районний суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 22.04.2024 |
Оприлюднено | 01.05.2024 |
Номер документу | 118704612 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: щодо усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою |
Цивільне
Золочівський районний суд Львівської області
Сивак В. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні