Рішення

від 29.04.2024 по справі 497/118/24

ТАРУТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Тарутинський районний суд Одеської області

Справа №497/118/24

Провадження по справі № 2-о/514/19/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2024 року смт Тарутине

Тарутинський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Тончевої Н.М.,

при секретарі Георгієвій О.А.,

розглянувши в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Тарутине цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Служба у справах дітей Тарутинської селищної ради Болградського району Одеської області, ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення,

В С Т А Н О В И В:

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, в якій просить встановити факт утримання ним племінників ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Свої вимоги мотивує тим, що він мешкає разом зі своєю матір`ю, сестрою та трьома племінниками. Мати є пенсіонеркою, сестра ніде не працює та самостійно виховує трьох дітей. Тобто, на його утриманні перебуває п`ять осіб, троє з яких є неповнолітніми. На теперішній час він є військовослужбовцем та має намір звільнитися за сімейними обставинами, а саме у зв`язку з перебуванням на його утриманні трьох неповнолітніх дітей.

З метою підтвердження факту утримання трьох неповнолітніх дітей заявник ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаною заявою.

В судове засідання заявник не з`явився, в прохальній частині заяви зазначив про проведення розгляду справи без його участі, на вимогах наполягає та просить задовольнити.

Представник заінтересованої особи Служба у справах дітей Тарутинської селищної ради Болградського району Одеської області в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за відсутності представника.

Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, причини неявки суду невідомі. Викликалась належним чином.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, то відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд прийшов до наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається, що заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є військовослужбовцем, що підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_5 народився ОСОБА_3 , батьками якого зазначені ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 01 лютого 2011 року виконавчим комітетом Ярівської сільської ради Тарутинського району Одеської області.

З витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України №00017246097 вбачається, що відомості про батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 записані відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України.

ІНФОРМАЦІЯ_6 народився ОСОБА_4 , батьками якого зазначені ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим 26 січня 2018 року Арцизьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області.

З витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України №00019458875 вбачається, що відомості про батька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 записані відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України.

ІНФОРМАЦІЯ_7 народився ОСОБА_5 , батьками якого зазначені ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , виданим 06 жовтня 2020 року Тарутинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

З витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України №00028056316 вбачається, що відомості про батька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 записані відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України.

Згідно довідки виконавчого комітету Тарутинської селищної ради Одеської області №369 від 10 листопада 2023 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 мешкає в будинку АДРЕСА_1 разом з: матір`ю ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_9 ; сестрою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 ; племінниками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно Акту обстеження матеріально-побутових умов сім`ї, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 мешкає в будинку АДРЕСА_1 разом з: матір`ю ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_9 ; сестрою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 ; племінниками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Сестра сама виховує трьох неповнолітніх дітей.

Відповідно до вимог ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Зокрема, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Пунктом 2 частини 1 статті 315 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи про встановлення факту перебування особи на утриманні.

Для ухвалення позитивного рішення у справі за заявами цієї категорії суд першої інстанції має встановити, чи може особа, яка звернулася до суду, мати відповідні правові наслідки, на які вона розраховує, чи правильно вона зазначила заінтересовану особу в справі. Суд відповідно до ст. 263 ЦПК повинен дати належну оцінку наданим доказам, згідно з якими встановити факт того, що матеріальна допомога заявника була для основним джерелом засобів до існування.

Сам по собі факт проживання за однією адресою не може свідчити про перебування на утриманні.

До таких правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові 18 квітня 2018 року у справі № 165/325/17, який відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України враховується при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.

Згідно підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб з числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби під час воєнного стану через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не виявили бажання продовжувати військову службу), зокрема у разі перебування на утриманні військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років.

Тож, факт перебування на утриманні трьох дітей до 18 років має для заявника юридичне значення, оскільки породжує виникнення прав та обов`язків в останнього, визначених Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Тож, з наданих суду доказів вбачається, що заявник ОСОБА_1 мешкає разом з матір`ю ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_9 ; сестрою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 ; племінниками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Правовідносини «утримання дітей», є предметом регулювання Сімейного кодексу України.

Статтею ст.51 Конституції України гарантовано, а ст. 180 СК України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Тобто, Закон покладає на батьків обов`язок щодо надання утримання своїм неповнолітнім дітям, тобто дітям, які не досягли 18 років. Обов`язок батьків утримувати своїх дітей виникає з моменту їх народження та зберігається до досягнення дітьми повноліття.

Обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, причому, обов`язком особистим, індивідуальним, а не солідарним. Батьки зобов`язані утримувати свою дитину незалежно від того, одружені вони чи ні, або чи розірвано їх шлюб.

Обов`язок по утриманню зберігається також і у випадку позбавлення батьківських прав батьків (ч. 2 ст. 166 СК).

У випадку невиконання батьками обов`язку утримувати неповнолітню дитину добровільно, аліменти можуть стягуватися за рішенням суду. При злісному ухиленні батьків від сплати аліментів вони підлягають притягненню до кримінальної відповідальності, відповідно до ст.164 КК України.

Визнання батьків або одного із них недієздатними не припиняє їх обов`язку утримувати свою неповнолітню дитину. Водночас, смерть матері або батька чи оголошення їх померлими припиняє їх обов`язок по утриманню дитини. До спадкоємців померлих батьків обов`язок по утриманню дитини не переходить.

Отже, аналізуючи викладене, суд доходить висновку, що у батьків дитини зберігається обов`язок утримання своєї дитини з моменту її народження до досягнення нею повноліття, при чому такий обов`язок не залежить від наявності зареєстрованого шлюбу між батьками, факту позбавлення батьківських прав, визнання батьків недієздатними, тощо, а припиняється лише фактом смерті батьків.

Діюче законодавство не передбачає обов`язку інших осіб здійснювати утримання дитини у випадку, якщо батьки не позбавлені батьківських прав.

Разом з тим, з наданих доказів не можливо встановити, що батько дітей не надає їм матеріальної допомоги, що вони утримають матеріальну допомогу від держави менше прожиткового мінімуму для відповідного віку дитини, і що єдиним джерелом засобів існування є надання матеріальної допомоги заявником.

Також, заявник не надав доказів що мати дітей ОСОБА_2 не має можливості утримувати дітей. Суду не надано жодної довідки про доходи ОСОБА_2 , а також відомості про те, що вона ніде не працює та не має іншого джерела доходу, окрім як матеріальної допомоги від заявника.

Будь-яких інших належних, допустимих та достатніх доказів, які б свідчили про перебування на утриманні заявника неповнолітніх племінників, окрім спільного місця проживання, матеріали справи не містять.

В той же час суд не може прийняти до уваги як належні докази утримання дітей, пояснення ОСОБА_2 , оскільки вона є заінтересованою особою.

Утримання особи передбачає її знаходження на тривалому або постійному матеріальному або грошовому забезпеченні з боку іншої особи, і ця допомога була для неї постійним і основним джерелом засобів до існування.

Постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу, і що заявник взяв на себе обов`язок щодо утримання цього члена сім`ї, а утримання може полягати у систематичній грошовій допомозі у вигляді грошових переказів, продуктових чи речових посилок тощо.

Заявником не доведено суду, що надана ним матеріальна допомога для дітей має постійний характер, є єдиним засобом існування та єдиним джерелом для покриття витрат на їх утримання.

Звернення до суду заявника суд оцінює як спосіб уникнення виконання ним військового обов`язку.

За таких обставин, оцінюючи подані заявником докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи, що заявник не надав для суду належних та допустимих доказів на підтвердження заявлених ним вимог, суд приходить висновку, що у задоволенні заяви слід відмовити.

На підставі викладеного керуючись ст.ст. 12,13,81,89,264,265,268,272, 273, 293, 315, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Служба у справах дітей Тарутинської селищної ради Болградського району Одеської області, ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.М. Тончева