Рішення

від 27.05.2011 по справі 2-111/11

БІЛЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 2-111/11

Категорія 44

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2011 року Біляївський районний суд Одеської області в складі:

Головуючого судді Буран В.М.,

при секретарі Рогачко О.С.

за участю сторін:

позивача представник ОСОБА_1 .

відповідача не з`явилась

третя особа не з`явилась

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Біляївка позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Нерубайська сільська рада, Біляївського району Одеської області про припинення права користування земельною ділянкою,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з вказаним позовом, у якому просить припинити право користування ОСОБА_3 земельною ділянкою площею 0,10 га у АДРЕСА_1 . А також зобов`язати Нерубайську сільську раду, розглянути питання про передачу земельної ділянки площею 0,10 га у АДРЕСА_1 , у приватну власність ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 27 квітня 2011 року позовні вимоги в частині зобов`язати Нерубайську сільську раду розглянути питання про передачу земельної ділянки площею 0,10 га у АДРЕСА_1 , у приватну власність ОСОБА_2 залишені без розгляду, як такі що підлягають розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Відповідач ОСОБА_3 позов не визнає з підстав викладених у письмовому запереченні. В судове засідання ОСОБА_3 та її представник не з`явились, повідомлені про дату та час слухання справи належним чином.

Представник відповідача Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської Області в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву у котрій просить розглянути справу за відсутності представника.

Заслухавши представника позивача, розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, відповідачці ОСОБА_3 рішенням № 7 Нерубайської сільської ради, Біляївського району Одеської області від 04.06.1987 р та рішенням Біляївської районної ради за № 352 від 20.08.1987 р під будівництво була виділена земельна ділянка площею 0,10 га у АДРЕСА_1 .

Рішенням Нерубайської сільської ради, Біляївського району Одеської області № 73/3-ХХІУ від 11 липня 2002 року, не вирішивши питання про вилучення спірної земельної ділянки у ОСОБА_3 вказана ділянка була передана ОСОБА_2 у приватну власність.

Рішенням Нерубайської сільської ради, Біляївського району Одеської області № 809-31 від 01 грудня 2005 року було скасовано рішення Нерубайської сільської ради № 7 від 4 липня 1987 року про виділення гр.. ОСОБА_3 в користування земельну ділянку площею 0,10 га у АДРЕСА_1 .

ОСОБА_3 звернулась до суду за захистом своїх порушених прав.

Рішенням Біляївського суду Одеської області від 07 грудня 2009 року по праві №2-80/2009 р. були частково задоволені вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , Нерубайської сільської ради Біляівського району Одеської області та визнано:

- недійсним рішення Нерубайської сільської ради, Біляївського району за №73/3-ХХІУ від 11 липня 2002 року про передачу у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,10 га у АДРЕСА_1 ;

- недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку у АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_2 , серії НОМЕР_1 від 11.09.2003 р.

- недійсним рішення виконавчого комітету Нерубайської сільської ради Біляївського району № 91 від 21.02.2002 року про закріплення права власності за ОСОБА_2 на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Визнано недійсним свідоцтво № НОМЕР_2 про право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , видане на ім`я ОСОБА_2 .

Визнано недійсним рішення Нерубайської сільської ради Біляївського району № 809-31 від 1.12.2005 року про скасування рішення Нерубайської сільської ради № 7 від 4.06.1987 р. про надання земельної ділянки ОСОБА_3 у користування.

Визнано за ОСОБА_3 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Виселено ОСОБА_2 та ОСОБА_4 з житлового будинку АДРЕСА_1 .

Таким чином вказаним рішенням поновлені порушені права ОСОБА_3 і вона є законним користувачем спірної земельної ділянки.

Стаття 141 Земельного кодексу України встановлює підстави для припинення права користування земельною ділянкою. Підставами припинення права користування земельною ділянкою відповідно до вказаної статті є:

а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;

б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;

в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;

г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;

ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

д) систематична несплата земельного податку або орендної плати;

е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок,

будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці;

є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Аналіз норм Земельного кодексу України, а саме глави 22 яка регламентує припинення права користування на землю дає підстави стверджувати, що порядок припинення право користування земельними ділянками яки використовуються з порушенням діючого земельного законодавства, а саме про це вказує в позові позивач, здійснюється відповідно до вимог ст.. 144 Земельного кодексу України.

Відповідно до ст.. 144 Земельного кодексу України, У разі виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор по використанню та охороні земель складає протокол про порушення та видає особі, яка допустила порушення, вказівку про його усунення у 30-денний строк. Якщо особа, яка допустила порушення земельного законодавства, не виконала протягом зазначеного строку вказівки державного інспектора щодо припинення порушення земельного законодавства, державний інспектор по

використанню та охороні земель відповідно до закону накладає на таку особу адміністративне стягнення та повторно видає вказівку про припинення правопорушення чи усунення його наслідків у 30-денний строк.

У разі неусунення порушення земельного законодавства у 30-денний строк державний інспектор по використанню та охороні земель звертається до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про припинення права користування земельною ділянкою.

Рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про припинення права користування земельною ділянкою може бути скаржене землекористувачем у судовому порядку.

Відповідно до вищевказаного, позивачка не має право звертатися з питанням про припинення право користування земельною ділянкою ОСОБА_5 або якоїсь іншої особи.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 217, 218 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , про припинення право користування ОСОБА_3 земельною ділянкою площею 0,10 га у АДРЕСА_1 залишити без задоволення.

На рішення суду може бути подано Апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції.

ГоловуючийВ. М. Буран