Ухвала

від 30.04.2024 по справі 180/887/24

МАРГАНЕЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 180/887/24

2-н/180/46/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2024 р. Суддя Марганецького міського суду Дніпропетровської області Янжула О.С. розглянувши заяву Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Марганецької міської ради» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення з боржника ОСОБА_1 ,-

В С Т А Н О В И В:

КП «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Марганецької міської ради» звернулось до Марганецького міського суду Дніпропетровської області із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення з ОСОБА_1 , в якій також просило стягнути з боржника понесені витрати на правову (правничу) допомогу у розмірі 1000 гривень.

Відповідно до вимог ч.2ст. 167 ЦПК України, за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Згідно положень ч. 1 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.

Наказне провадження - один із видів проваджень цивільного судочинства, у якому без розгляду справи по суті на підставі безспірних вимог та доказів, поданих заявником, видається судовий наказ, згідно з яким з боржника стягуються грошові кошти.

Судові витрати підлягають розподілу між позивачем та відповідачем (сторонами у позовному провадженні) у разі вирішення спору по суті, тобто при ухваленні судом остаточного рішення, оскільки саме тоді на суд покладається обов`язок вирішення питання щодо розподілу судових витрат з урахуванням положень частин 3 та 8 статті 141 ЦПК України та застосування пропорційності, що передбачено вимогами частин 1 та 2 статті 141 ЦПК України.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі, при цьому, в силу принципу змагальності сторін, обов`язок доведення обставин, що мають значення для справи і на які сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України, покладається саме на сторони по справі.

Стягувач за правилами наказного провадження позбавлений можливості довести неспівмірність заявлених вимог про стягнення витрат на правничу допомогу.

У справі наказного провадження спір між стягувачем та боржником суд не вирішує, а тому підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Заявлена вимога про стягнення витрат на правову допомогу не входить у перелік вимог, встановлених ст. 161 ЦПК України, за якими може бути видано судовий наказ.

З огляду на наведене, вимога про стягнення витрат на правову допомогу не підлягає розгляду в порядку наказного провадження.

Пунктом 3 частини 1статті 165 ЦПК України передбачено, що суд відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу.

Відповідно до частини 3 статті 165 ЦПК України, у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог.

Оскільки заявлена заявником вимога про стягнення витрат на правову допомогу не підлягає розгляду у наказному провадженні, тому у видачі судового наказу в цій частині слід відмовити.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 161,165,166,167 ЦПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити Комунальному підприємству "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Марганецької міської ради» у видачі судового наказу в частині стягнення з ОСОБА_1 витрат на правову допомогу.

Ухвала може бути оскаржена в Дніпровський апеляційний суд шляхом подачі в 15-ти денний строк з дня отримання копії ухвали.

Суддя: О. С. Янжула