Ухвала

від 29.04.2024 по справі 182/2371/19

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/2371/19

Провадження № 2-п/0182/20/2024

У Х В А Л А

Іменем України

29.04.2024 року м. Нікополь

Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Кобеляцька-Шаховал І.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 грудня 2016 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Преміум актив» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебувала цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Преміум актив» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Заочним рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 грудня 2019 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Преміум актив» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості були задоволенні та сума заборгованості в розмірі 17599 грн. 25 коп. була стягнута в примусовому порядку.

26 квітня 2024 року на адресу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від ОСОБА_1 надійшла заява про перегляд заочного рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 грудня 2019 року, в якій зазначає, що, згідно актового запису № 09 від 21 лютого 2020 року, вона змінила своє прізвище з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 ». Про наявність ухваленого рішення суду вона дізналась з виконавчої служби 16 квітня 2024 року та 26 квітня 2024 року заочне рішення нею було отримано. При цьому, вважає, що рішення ухвалено з порушенням норм чинного законодавства, так як вона про розгляд справи була повідомлена неналежним чином, оскільки повістки про виклик до суду нею отримані не були, внаслідок чого вона була позбавлена можливості подавати свої заперечення з приводу пред`явлених позовних вимог. Тому, вважає, що ухвалене заочне рішення підлягає скасуванню, так як судом не були враховані обставини, які мають істотне значення для розгляду справи по суті.

Суд, дослідивши матеріали справи та матеріали заяви про перегляд заочного рішення, у їх сукупності, вважає, що вимоги заявниці про скасування заочного рішення не обґрунтовані, обставини, викладені в заяві не підтверджуються наявними в матеріалами справи доказами.

Частина 1 статті 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Згідно із положеннями ст.285 ЦПК України, у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначені, зокрема: обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і не повідомлення їх суду, посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.

Як встановлено судом, 09 квітня 2019 року ТОВ ФК «Преміум актив» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості (а.с.1-5). Згідно із вимогами ч.6 ст.187 ЦПК України, суддя звернулась до адресно-довідкового підрозділі ГУ ДМС в Дніпропетровській області з запитом стосовно надання відомостей про реєстрацію місця проживання відповідача по справі. Згідно отриманої відповіді на запит суду від 20 травня 2019 року, місцем реєстрації та проживання відповідачки є адреса, яка зазначена в позовній заяві, а саме: АДРЕСА_1 (а.с.54). Тому, Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 травня 2019 року по даній справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та відповідачці було встановлено строкдля надіслання(надання)до судувідзиву,у відповідностідо ст.178ЦПК України,на позовнузаяву івсіх доказів,що підтверджуютьзаперечення протипозову(а.с.55-56). Відповідачка, про розгляд справи була повідомлена належним чином, однак, своїм правом, визначеним ст.178 ЦПК України, не скористалась. Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява з додатками відповідачці була направлена за адресою місця реєстрації та за адресою, яка вказана в позовній заяві, що є ідентичними. При цьому, посилання відповідачки на той факт, що вона є особою, яка неналежним чином повідомлена про розгляд справи, судом до уваги не приймається оскільки в п.2 ч.7ст.128 ЦПК Українита ч.8ст.128ЦПК України зазначено,що судовіповістки надсилаютьсяфізичним особам,які немають статусупідприємців,-за адресоюїх місцяпроживання чимісця перебування,зареєстрованого у встановленому законом порядку; днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду. Матеріалами справи підтверджено, що на час ухвалення заочного рішення судові повістки про виклик із зазначенням місця, дати та часу розгляду справи направлялись за адресою місця реєстрації, яка зазначена в позовній заяві, у відповідності до адресної довідки, а також адреси місця реєстрації відповідачки.

При цьому, Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Тому, з урахуванням вимог закону, підстав вважати, що ОСОБА_1 є особою, яка належним чином не повідомлена про розгляд справи, немає, оскільки дані твердження спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до ст.288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи, тобто докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.

Скасування заочного рішення можливе за наявності обставин: поважні причини неявки в судове засідання, про які відповідач не зміг завчасно повідомити суд; наявність доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи та можуть вплинути на ухвалене заочне рішення.

Поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини (наприклад, неотримання судової повістки про виклик до суду), що об"єктивно перешкоджають явці до судового засідання, які безумовно, повинні бути підтверджені документально відповідними доказами, тобто повинні додаватися до заяви про перегляд заочного рішення. Крім того, відповідач має подати документи, що свідчать про неможливість повідомити суд про причини неявки у судове засідання. Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них заочне рішення скасуванню не підлягає.

Тобто, підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що ним були вжиті всі можливі та передбачені процесуальним законодавством заходи щодо повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду даної цивільної справи по суті і перешкоди для заочного розгляду справи були відсутні. Всі доводи заявниці щодо безпідставності позовних вимог ґрунтуються виключно на переоцінці доказів та припущеннях, не повідомлено суду істотних обставин, які мають значення для вірного вирішення справи. Тобто, фактично заява про перегляд заочного рішення зводиться до того, що заявниця зі змістом рішення не згодна, а тому всі посилання в заяві, судом не беруться до уваги, як підставу для задоволення заяви про перегляд заочного рішення. Встановлення факту правильного чи неправильного застосування судом першої інстанції матеріальних чи процесуальних норм при вирішенні справи належить до компетенції судів апеляційної інстанції.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, а також те, що всі посилання в заяві про скасування заочного рішення фактично зводяться до незгоди з рішенням суду, до переоцінки доказів, які були досліджені судом, суддя вважає, що заяву про перегляд заочного рішення від 26 грудня 2019 року слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст.280, 288, Цивільно-процесуального кодексу України, суддя,-

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 грудня 2016 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Преміум актив» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: І. О. Кобеляцька-Шаховал