Ухвала

від 30.04.2024 по справі 619/3051/17

ДЕРГАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 619/3051/17

провадження № 4-с/619/29/24

УХВАЛА

29 квітня 2024 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області у складі головуючого судді Овсяннікова В.С., за участі секретаря судового засідання Попової О.О., скаржника ОСОБА_1 , державного виконавця Романенка М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дергачі скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця,-

в с т а н о в и в:

В провадженні судді Дергачівського районного суду Харкіської області Овсяннікова В.С. перебуває скарга ОСОБА_1 на дії та бездіяльність державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Полтава Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Романенко М.О. у виконавчому провадженні НОМЕР_1, яка полягає у невиконанні виконавчих дій, передбачених частинами першою-четвертою статті 64-1 Закону України «Про виконавче провадження», з метою забезпечення боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, встановленому рішенням суду, згідно доручення від 12.03.2024 - 14.03.2024 року о 17:00 годині.

Скаржник ОСОБА_1 заявив відвід судді.

В обгрунтування заяви вказує, що суддя Овсянніков В.С. систематично порушує процесуальні норми та його права, як скаржника на протязі 2020-2024 років, при розгляді цивільних та кримінальних проваджень; Приймав рішення з порушенням вимог Закону.

Державний виконавець Романенко М.О. в судовому засіданні при вирішенні справи покладався на розсуд суду.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 40 ЦПК України якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Оскільки заяву про відвід судді Саловим В.В. було заявлено безпосередньо у судовому засіданні, тобто пізніше ніж за три робочі дні до призначеного судового засідання по скарзі, питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Підстави для заяви відводу судді передбачені ст.ст. 36, 37 ЦПК України.

Так, статтею 36 ЦПК України передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість.

Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними.

Відвід повинен бути вмотивований - з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.

Суддя виконує свої професійні обов`язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи у суді, не зважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику.

Зазначені в заяві підстави про відвід фактично зводяться до незгоди із рішеннями судді в інших справах.

Факт подання скарг по інших справах не свідчить про упередженість судді.

Суд зазначає, що запровадження законодавцем інституту відводу судді, унормованого в положеннях ст.ст. 36-41 ЦПК України, мало на меті в першу чергу уникнення будь-яких ризиків можливості порушення основних засад (принципів) цивільного судочинства, якими є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов`язковість судового рішення; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, та забезпечення гарантії дотримання декларованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року прав на судовий захист при зверненні особи до суду з метою їх реалізації.

В рішенні у справі "Білуха проти України" (Заява N 33949/02) від 9 листопада 2006 року сказано: "стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".

Досліджуючи наведені критерії оцінки в межах даної справи суд відзначає, що презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного, однак, в даному випадку скаржником жодних доказів на підтвердження особистої упередженості судді Овсяннікова В.С. у вирішенні спору в цій справі не надано.

Що стосується посилань ОСОБА_1 на відмову в задоволенні його скарг, як на підставу для наявності сумнівів у безсторонності судді, то суд заначає, що такі дії жодним чином не можуть бути критерієм оцінки особистих переконань судді чи його дій, які в цьому випадку у відповідності до визначеного чинним цивільним процесуальним законодавством порядку стосуються розгляду клопотань учасника справи, а у випадку незгоди з такими процесуальними діями відповідний учасник справи не позбавлений можливості на включення своїх заперечень щодо цього до відповідної апеляційної скарги на судове рішення, прийняте за наслідками розгляду спору.

Заявлений відвід задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 36, 40, 44, 258-261 ЦПК України, -

у х в а л и в:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Овсяннікова В.С. - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено 30.04.2024.

Суддя В. С. Овсянніков