Ухвала

від 22.03.2024 по справі 757/12493/24-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/12493/24-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_3 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯСНІ ЗОРІ-ПОЛТАВЩИНА» про скасування арешту майна накладеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09.09.2022 у рамках кримінального провадження № 12022000000000281,

ВСТАНОВИВ:

У провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «ЯСНІ ЗОРІ-ПОЛТАВЩИНА» в порядку ст. 174 КПК України, у вимогах якого просить скасувати арешт майна накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09.09.2022 по справі № 757/23129/22-к на нерухоме майно ТОВ «ЯСНІ ЗОРІ-ПОЛТАВЩИНА» (код ЄДРПОУ 38237046), шляхом заборони відчуження та розпоряджання майном, а саме на: комплекс, що за адресою: Полтавська область, Решетилівський район, с/рада Решетилівська, автодорога Дніпропетровськ-Царичанка-Кобеляки-Решетилівка 169 км, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 23937106.

Мотивуючи означене клопотання, заявник вказує, що арешт накладено необґрунтовано, з порушенням положень ст. 170 КПК України, без перевірки обставин та підстав накладення такого арешту. Також, посилається на те, що накладений арешт грубо порушує право на вільне володіння, користування та розпорядження своїм майном, а також що при накладенні арешту не було враховано відсутність правової підстави для арешту майна, вказує, що арештоване майно, не відповідає ознакам визначених ст. 98 КПК України. Окрім того, заявник вказує, що підприємство відношення до розслідуваного кримінального провадження не має.

Так, заявник вказує, що у клопотанні про накладення арешту на майно та доданих до нього матеріалах стороною обвинувачення не наведено жодних доказів вчинення власником майна будь-яких злочинних дій, в тому числі щодо майна, наведеного в клопотанні про накладення арешту.

Окрім того вказує, що ухвалою Господарського суду Полтавської області від 07.09.2023 у справі № 917/1622/22, ухвалено наступне:

1. Припинити процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Ясні Зорі-Полтавщина" (39220, Полтавська область, Кобеляцький район, смт.Білики, вул. Будівельна, буд. 1; код ЄДРПОУ 38237046).

2. Припинити повноваження розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Ясні Зорі-Полтавщина", 39220, Полтавська область, Кобеляцький район, смт.Білики, вул. Будівельна, буд. 1; код ЄДРПОУ 38237046) арбітражного керуючого ОСОБА_3 .

5. Ввести процедуру санації у справі № 917/1622/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Ясні Зорі-Полтавщина" (39220, Полтавська область, Кобеляцький район, смт.Білики, вул. Будівельна, буд. 1; код ЄДРПОУ 38237046).

6. Призначити керуючим санацією боржника арбітражного керуючого ОСОБА_3 (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 896 від 26.06.2013).

7. Затвердити План санації Товариства з обмеженою відповідальністю "Ясні Зорі-Полтавщина" (з урахуванням Доповнення до нього), схвалений протокольним рішенням зборів кредиторів 04.09.2023.

8. Оприлюднити у встановленому ч. 4 ст. 50 Кодексом України з процедур банкрутства порядку повідомлення про введення процедури санації Товариства з обмеженою відповідальністю "Ясні Зорі-Полтавщина" (39220, Полтавська область, Кобеляцький район, смт.Білики, вул. Будівельна, буд. 1; код ЄДРПОУ 38237046).

9. Зобов`язати посадових осіб Товариства з обмеженою відповідальністю "Ясні Зорі-Полтавщина" (39220, Полтавська область, Кобеляцький район, смт.Білики, вул. Будівельна, буд. 1; код ЄДРПОУ 38237046) передати керуючому санацією ОСОБА_3 у строк 15 днів бухгалтерську та іншу документацію боржника, печатки, штампи, матеріальні та інші цінності.

10. Зобов`язати керуючого санацією виконувати повноваження згідно з вимогами Кодексу України з процедур банкрутства.

11. Зобов`язати керуючого санацією боржника за п`ятнадцять днів до закінчення процедури санації, а також за наявності підстав для дострокового припинення процедури санації, надати комітету кредиторів письмовий звіт і повідомити кредиторів про час і місце проведення засідання комітету кредиторів.

12. З моменту винесення ухвали про введення процедури санації арешт на майно боржника та інші обмеження дій боржника щодо розпорядження його майном можуть бути накладені лише в межах процедури санації у разі, якщо вони не перешкоджають виконанню плану санації та не суперечать інтересам конкурсних кредиторів. Не допускається арешт грошових коштів, що знаходяться на банківських рахунках умовного зберігання (ескроу), відкритих боржником у встановленому законодавством порядку.

Накладення арешту на нерухоме майно ТОВ «ЯСНІ ЗОРІ-ПОЛТАВЩИНА», як Боржника у справі про банкрутство в свою чергу унеможливлює безперешкодну реалізацію цього майна на виконання КУзПБ та відповідно перешкоджає виконанню обов`язків розпорядника майна, в подальшому керуючого санацією чи ліквідацією. Таким чином, наявність вказаного арешту унеможливлює в подальшому ефективне здійснення розпорядником майна своїх обов`язків та проведення всіх необхідних дій для завершення процедури санації після затвердження відповідного плану санації та подання до суду відповідного клопотання про закриття провадження у справі.

Крім того, заявник вказує, що до реєстру кредиторів не включене зазначене в ухвалі про накладення арешту підприємство PRIVATE COMPANY LIMITED BY SHARES «GRAINGATE LIMITED», чи будь-яке інше іноземне підприємство, також не включено жодної фізичної особи - громадянина росії.

Крім цього, учасником ТОВ «ЯСНІ ЗОРІ-ПОЛТАВЩИНА», є юридична особа що зареєстрована за законодавством України - ТОВ «СІЛЬСЬКІ ТРАДИЦІЇ» 90% статутного капіталу, а також громадянин України ОСОБА_4 10 % статутного капіталу.

За таких обставин заявник просить скасувати арешт майна.

У судове засідання заявник та прокурор не з`явилися, про розгляд клопотання повідомлені належним чином.

Прокурор ОСОБА_5 до суду подав заяву, відповідно до якої просить розглянути клопотання за його відсутності.

Слідчий суддя, вивчивши матеріали провадження за клопотанням, приходить до наступного висновку.

Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022000000000281 від 09.04.2022 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 110-2, ч. 3 ст. 209 КК України. Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Офісу Генерального прокурора.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09.09.2022 по справі № 757/23129/22-к накладено арешт на нерухоме майно ТОВ «ЯСНІ ЗОРІ-ПОЛТАВЩИНА» (код ЄДРПОУ 38237046), шляхом заборони відчуження та розпоряджання майном, а саме на: комплекс, що за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 23937106.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Виходячи із аналізу викладеного, вказана норма пов`язує право слідчого судді на скасування арешту майна, із можливістю надання учасникам процесу, доказів та відомостей, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба та доведеності перед слідчим суддею їх законності та переконливості.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, згідно вимог ст. 94, ст. 132, ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Так, як вбачається із ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 09.09.2022, метою арешту майна, є визначеною в п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, тобто з метою забезпечення збереження речового доказу у кримінальному провадженні.

Аналізуючи положення кримінально процесуального законодавства з приводу накладення арешту на майно особи, обов`язковою передумовою, яка обґрунтовує необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, є наявність достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину, наявність обґрунтованої підозри, підставу для арешту майна; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, що визначено положенням ч. 2 ст. 173 КПК України.

Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що слід врахувати необхідність забезпечення справедливого балансу між конкуруючими інтересами відповідної особи і суспільства в цілому. Необхідно зважати й на те, що цілі, згадані в цьому положенні можуть мати певне значення при визначені того, чи забезпечено баланс між вимогами відповідних суспільних інтересів і основоположним правом заявника на власність. В обох контекстах держава користується певним полем розсуду при визначені заходів, які необхідно вжити для забезпечення дотримання Конвенції. Рішення «Sargsyan v. Azerbaijan», n.220.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Нормою ст. 41 Конституції України встановлюється непорушність права особи на володіння, користування і розпорядження своєю власністю.

Відповідно до положень ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Разом з тим, як вбачається із наданих суду матеріалів, відсутні відомості вважати, що арештоване майно, відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України і є безпосередньо предметом кримінального правопорушення, що розслідується, а прокурором не доведено зворотнього, а відтак посилання на наявність правових підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.

Крім того, до реєстру кредиторів не включене зазначене в ухвалі про накладення арешту підприємство PRIVATE COMPANY LIMITED BY SHARES «GRAINGATE LIMITED», чи будь-яке інше іноземне підприємство, також не включено жодної фізичної особи - громадянина росії.

Крім цього, учасником ТОВ «ЯСНІ ЗОРІ-ПОЛТАВЩИНА», є юридична особа що зареєстрована за законодавством України - ТОВ «СІЛЬСЬКІ ТРАДИЦІЇ» 90% статутного капіталу, а також громадянин України ОСОБА_4 10 % статутного капіталу.

При цьому підозра будь-яким службовим чи посадовим особам ТОВ «ЯСНІ ЗОРІ-ПОЛТАВЩИНА» не пред`являлась, що в свою чергу вказує на безпідставність такого обмеження права власника на мирне володіння та користування своїм майном.

У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», «Кушоглу проти Болгарії»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»).

Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Накладення арешту на нерухоме майно ТОВ «ЯСНІ ЗОРІ-ПОЛТАВЩИНА», як Боржника у справі про банкрутство в свою чергу унеможливлює безперешкодну реалізацію цього майна на виконання КУзПБ та відповідно перешкоджає виконанню обов`язків розпорядника майна, в подальшому керуючого санацією чи ліквідацією. Таким чином, наявність вказаного арешту унеможливлює в подальшому ефективне здійснення розпорядником майна своїх обов`язків та проведення всіх необхідних дій для завершення процедури санації.

Разом з тим, слідчому судді не надано доказів та не доведено існування правових підстав для подальшого збереження арешту майна, та відсутніми ризиками які слугували підставами для накладення арешту на майно, зважаючи на досить тривале перебування майна під арештом, а відтак клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись, ст. 41 Конституції України, ст. 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.174, 309 КК України,

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання ОСОБА_3 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯСНІ ЗОРІ-ПОЛТАВЩИНА» про скасування арешту майна накладеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09.09.2022 у рамках кримінального провадження № 12022000000000281 - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09.09.2022 по справі № 757/23129/22-к на нерухоме майно ТОВ «ЯСНІ ЗОРІ-ПОЛТАВЩИНА» (код ЄДРПОУ 38237046), шляхом заборони відчуження та розпоряджання майном, а саме на: комплекс, що за адресою: Полтавська область, Решетилівський район, с/рада Решетилівська, автодорога Дніпропетровськ-Царичанка-Кобеляки-Решетилівка 169 км, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 23937106.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1