Ухвала

від 30.04.2024 по справі 344/8362/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/8362/24

Провадження № 1-кс/344/3575/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2024 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави в рамках кримінального провадження № 3202009000000036 від 30.06.2020, -

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчий в ОВС відділу слідчого управління Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області підполковник поліції ОСОБА_6 , за погодженням із прокурором звернувся з вказаним клопотанням, в обґрунтування якого зазначив, що відділом розслідування особливо важливих злочинів СУ ГУНП в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 с. 212 КК України та за підозрою ОСОБА_4 у пособництві (ч.5 ст. 27 КК України) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч. 3 ст. 212 КК України.

Досудовим розслідуванням установлено, що ТОВ «Шевченко Еліт» виступало замовником будівництва багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 та упродовж 2019-2020 років здійснювало реалізацію квартир у вказаному будинку. Фактичним виконавцем будівельних робіт, згідно декларації про початок виконання будівельних робіт, сертифікату готовності об`єкта до експлуатації та первинних документів, виступало ТОВ «Будівельна компанія «Мельник». Однак, з метою мінімізації податкових зобов`язань та в такий спосіб ухилення від сплати податків, засновник ТОВ «Шевченко Еліт» ОСОБА_7 , діючи за сприяння керівника ОСОБА_4 , упродовж 2015-2020 років організували оформлення ряду договорів доручень, згідно умов яких вбачалося, що фактичні (теперішні) власники нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 нібито доручали за винагороду здійснити товариству зведення нерухомості (кожний власник окремо доручав збудувати його квартиру чи паркомісце, а також вчинити інші дії аж до введення будинку в експлуатацію).

Однак, ОСОБА_4 , на якого як на директора ТОВ «Шевченко Еліт» (ЄДРПОУ 39361113) покладався обов`язок, визначений нормами ст. ст. 16, 36 Податкового кодексу України щодо дотримання норм чинного податкового законодавства, в тому числі обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, діючи узгоджено та згідно вказівок ОСОБА_7 , умисно порушив норми податкового законодавства, маючи можливість для дотримання правил та норм, однак вказаного не здійснив та не виконав свого податкового обов`язку, занизивши єдиний податок всього в сумі 591 174 грн, в тому числі за 2017 рік в сумі 126795 грн., за 2018 рік в сумі 464 379 грн по операціях з отримання доходу від продажу (реалізації) житлових та нежитлових приміщень, гаражів (машино-місць) об`єкта житлової нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 , з отримання сум фінансової допомоги, не поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання та отримання безповоротної фінансової допомоги з метою безпідставного заниження єдиного податку.

У зв`язку з перевищенням впродовж 2018 року встановленого обсягу доходу ОСОБА_4 , як посадова особа суб`єкта господарювання платника єдиного податку третьої групи (5 млн грн), на підставі п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України зобов`язаний був подати заяву до податкового органу про переведення ТОВ «Шевченко Еліт» з 01.01.2019 на сплату інших податків і зборів (податок на прибуток, податок на додану вартість), визначених Податковим кодексом України.

Однак, будучи зобов`язаним з 01.01.2019 перейти на сплату інших податків і зборів, визначених главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України, ОСОБА_4 , діючи за вказівкою ОСОБА_7 , сприяючи останньому в ухиленні від сплати податкових зобов`язань, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, в порушення вимог ст. ст. 134, 183, 185, 187, 291, 292, 293,296 Податкового кодексу України, продовжував проводити діяльність, пов`язану з реалізацією нерухомого майна без відображення реальних об`ємів отриманих доходів, не подавши при цьому до податкового органу податкові декларації з податку на прибуток за 2019 рік, за 1 квартал 2020 року, за півріччя 2020 року, за три квартали 2020 року та за 2020 рік, а також податкові декларації з податку на додану вартість за січень 2019 року, лютий 2019 року, березень 2019 року, квітень 2019 року, травень 2019 року, червень 2019 року, липень 2019 року, серпень 2019 року, вересень 2019 року, травень 2020 року.

Так, упродовж 2019-2020 років ТОВ «Шевченко Еліт» отримало доходи від постачання (реалізації) об`єктів нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , на загальну суму 27 млн 023 тис. 671 грн, які директор ОСОБА_4 не відобразив у податкових деклараціях з податку на прибуток та деклараціях з податку на додану вартість.

Неправомірність дій ОСОБА_4 стосовно заниження податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, встановлено проведеною документальною плановою виїзною перевіркою ТОВ «Шевченко Еліт», за результатами якої виявлено порушення вимог пп. 44.1, п. 44.2, п. 44.6 ст. 44, п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 181.1 ст. 181, п. 183.1, п. 183.2, п. 183.10 ст. 183, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200Податкового кодексу України та донараховано податків на загальну суму 9 млн 730 тис. грн, що є особливо великим розміром.

Таким чином ОСОБА_4 , шляхом надання порад та виконання вказівок ОСОБА_7 щодо формального виконання функцій директора товариства (укладення договорів доручень після закінчення будівництва, подання податкової звітності за спрощеною системою оподаткування, перерахування коштів поворотної фінансової допомоги), упродовж 2017-2020 років, діючи в порушення зазначених норм Податкового кодексу України, сприяв ОСОБА_7 в умисному ухиленні від сплати податків, тобто в учиненні дій, що призвели до фактичного ненадходження до бюджету 4 млн 503 тис. 945 грнподатку на додану вартість та 4 млн 634 тис. 951 грнподатку на прибуток підприємств, а загалом податкових зобов`язань на загальну суму 9 млн. 730 тис. грн, що є особливо великим розміром.

29 квітня 2024 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_2 , українцю, громадянину України, раніше не судимому, фізичній особі-підприємцю, директору ТОВ «Шевченко-Еліт» у період з 21.08.2014 по 25.01.2022, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України.

Зокрема, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється в тому, що він шляхом надання порад та виконання злочинних вказівок сприяв учиненню злочину - умисному ухиленні від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненому службовою особою підприємства чи будь-якою іншою особою, яка зобов`язана їх сплачувати, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, тобто в учиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України.

Причетність ОСОБА_4 до інкримінованих йому кримінальних правопорушень повністю підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме: актом документальної планової виїзної перевірки, висновками проведених експертиз, допитами свідків, протоколами огляду, документами, вилученими в ході проведених обшуків та тимчасових доступів,а також іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Підозрюваний ОСОБА_4 підозрюється в пособництві у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, а саме ч.3 ст.212 КК України, санкція статті якого передбачає покарання у виді штрафу від п`ятнадцяти тисяч до двадцяти п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3,4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Про існування ризику, передбаченого п. 1, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, свідчить та обставина, що ОСОБА_4 підозрюється в пособництві у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі та він усвідомлює ймовірну неминучість покарання за вчинення такого злочину у разі доведення його вини в суді.

Рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Москаленко проти України» (Заява № 37466/04) зазначено, що «суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину».

Про існування ризику, передбаченого п. 3, а саме незаконно впливати на свідків, свідчить та обставина, що підозрюваному ОСОБА_4 відомі анкетні дані учасників кримінального провадження, частина свідків перебуває у безпосередньому підпорядкуванні ОСОБА_4 , тобто є працівниками підприємства, де він являється директором, а тому, в силу професійної діяльності, підлеглі по роботі особи можуть підпадати під негативний вплив підозрюваногой змінити свої показання або в подальшому відмовитися від них у судовому засіданні

Також існує ризик, передбачений п. 4, а саме перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки ОСОБА_4 може не з`являтися на виклик, посилаючись на різні нібито форс-мажорні чи поважні обставини, або ж симулювати хворобу.

Окрім того існує ризик, передбачений п. 5, оскільки ОСОБА_4 може вчинити нові злочини у сфері господарської діяльності та продовжувати вчинення злочинів, у яких він підозрюється, оскільки є керівником суб`єкта підприємницької діяльності.

При вирішенні питання про обрання підозрюваному розміру застави слід врахувати те, що ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні ним пособництва в умисному ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах, в результаті вчинення якого до державного бюджету України, ненадійшло податків на суму 9 млн. 730 тис. грн

Крім того, ОСОБА_4 є фізичною особою-підприємцем та займається діяльністю, пов`язаною з наданням послуг у сфері права, що приносить йому постійний дохід. За сумісництвом останній також є директором та головним бухгалтером ТОВ «Торговий дім «Інвестбудсервіс`ЛТД, ТОВ «Дювікіндустрія», ТОВ «АРС-БУД», ТОВ «БК «Темп», ТОВ «Компанія ТЕМП», ТОВ «Гільдія».

З огляду на вищевикладене, ОСОБА_4 доцільно визначити розмір застави в межах вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 грн.

На переконання сторони обвинувачення, у разі визначення судом даного розміру застави, останній буде співмірним з існуючими ризиками, та буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Крім того, беручи до уваги отримані підприємством доходи, такий розмір застави не буде завідомо непомірним для підозрюваного, відтак просить клопотання задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому обставини, просив клопотання задовольнити.

В судовому засіданні захисник підозрюваного проти задоволення клопотання заперечив, оскільки вважав наведені прокурором ризики не доведеними.

В судовому засіданні підозрюваний підтримав думку захисника. Надав письмові заперечення, просив врахувати його доходи, наявність на утриманні двох малолітніх дітей та обрати запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.

Заслухавши прокурора, захисника та підозрюваного дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Ч. 1 ст. 182 КПК України визначено, що застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Згідно із ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину розмір застави визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

29 квітня 2024 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України.

Так, злочин, передбачений ч. 3 ст. 212 КК України, згідно ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого передбачене покарання у вигляді штрафу від п`ятнадцяти тисяч до двадцяти п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

У відповідності до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

В той же час наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 до інкримінованих йому кримінальних правопорушень повністю підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме: актом документальної планової виїзної перевірки, висновками проведених експертиз, допитами свідків, протоколами огляду, документами, вилученими в ході проведених обшуків та тимчасових доступів,а також іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його винуватості, дослідження та оцінка зібраних у справі доказів з точки зору їх належності та допустимості, потребують перевірки та оцінки у кримінальному провадженні під час судового розгляду по суті.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення. При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою кримінального кодексу ця особа підлягає відповідальності.

Більш того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07 року - Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Крім того, слідчий суддя враховує правову позицію Європейського Суду з прав людини, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.

Враховуючи те, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні даного кримінального правопорушення.

Враховуючи наведене вважаю, що сукупність досліджених в судовому засіданні доказів свідчить про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212КК України.

Крім цього, прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені п.1,3,4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Однак прокурором жодним чином не доведено наявність ризику, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Вирішуючи дане клопотання, враховую також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_4 даного злочину, характеризуючі особу підозрюваного дані, його вік, стан здоров`я та майновий стан, міцність соціальних зв`язків, наявність на утриманні двох малолітніх дітей, раніше не судимий та приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається прокурор, дають достатні підстави вважати, що для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні та доведені у судовому засіданні, застосування запобіжного заходу у вигляді застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Що стосується доводів підозрюваного, слід зазначити наступне.

Згідно ч. 8 ст. 194 КПК України до підозрюваного, обвинуваченого у вчиненні злочину, за який передбачено основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, може бути застосовано запобіжний захід лише у вигляді застави або тримання під вартою у випадках та в порядку, передбачених цією главою.

Відповідно до ч.2 ст.181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

В той же час, 29 квітня 2024 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України.

Зокрема санкція ч. 3 ст. 212 КК України, передбачає покарання у вигляді штрафу від п`ятнадцяти тисяч до двадцяти п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, відтак щодо щодо підозрюваного може бути застосовано запобіжний захід лише у вигляді застави.

Враховуючи доведені стороною обвинувачення ризики, майновий стан підозрюваного ОСОБА_4 , а також враховую практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, вважаю що до нього слід застосувати запобіжний захід у вигляді застави - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків і такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження.

Крім цього, вважаю за необхідне у разі внесення застави покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст.194 КПК України.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182, 193, 194, 196, 309 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Застосувати щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , запобіжний захід у вигляді застави - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60 560 ( шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26289647, банк отримувача ДКСУ, м.Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA158201720355259002000002265).

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , на строк до 28 червня 2024 року включно обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за їх першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утримуватися від спілкування з свідками сторони обвинувачення у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що відповідно до ч. 6 ст. 182 КПК України він не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, слідчому судді.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1