Рішення

від 18.04.2024 по справі 629/1323/24

ЛОЗІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 629/1323/24

Номер провадження 2/629/522/24

РIШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.04.2024 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі головуючого судді Ткаченко О.А., за участю секретаря Торенко Ю.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Лозівської міської ради Харківської області про визнання додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, -

встановив:

Позивач звернувсядо судуз позовноюзаявою довідповідача,в якійпросить визначитийому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,додатковий строк,терміном тримісяці,для поданнязаяви проприйняття спадщинидо нотаріальноїконтори післясмерті ОСОБА_2 ,померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .В обґрунтуванняпозовних вимогзазначає,що післясмерті матерізалишилося спадковемайно,а самеквартира. Вказана квартира мала двох співвласників, його батьків: ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Після смерті батька мати відмовилась від прийняття спадщини на його користь. Згодом мати неодноразово зверталась до нотаріуса і повідомила йому, що вона повністю відмовилась від квартири на його користь, і власником цілої частки квартири є він. Нещодавно він звернув увагу, що квитанції досі приходять на ім`я померлої матері, тому звернувся до житлової компанії і мав намір переоформити особові рахунку на своє ім`я, однак йому було відмовлено оскільки він не може підтвердити своє право власності на квартиру. Для отримання роз`яснень позивач звернувся до нотаріальної контори, де йому пояснили, що після смерті батька мати відмовилась від належної їй частини квартири після смерті батька, але ж ніяк не від своєї частки. Отже, мати позивача невірно зрозуміла роз`яснення нотаріуса ще при заведенні спадкової справи після смерті батька і помилково ввела його в оману, стверджуючи що він є власником цілої частки квартири. Таким чином, ним було пропущено шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини, про що свідчить постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії та в зв`язку з чим позивач змушений звернутись до суду з вказаним позовом.

Позивач не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягав, з наведених в позові підстав.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надав заяви про розгляд справи за його відсутності, вирішення справи залишив на розсуд суду.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до свідоцтва про народження виданого повторно серії НОМЕР_1 від 24.02.1978 року, ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , в графі мати зазначена ОСОБА_2 , в графі батько ОСОБА_3 (а.с.12).

Як вбачається з свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 27.10.2020 року, ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка на день смерті була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с.9).

Після її смерті залишилось спадкове майно.

Окрім ОСОБА_1 , інших спадкоємців, які прийняли спадщину не має.

Частиною 2 ст.1220ЦК України передбачено, що часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Згідно до ст.1216 ЦК України, спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

26.02.2024 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Лозівського районного нотаріального округу Харківської області Руденко Т.В. з заявою про прийняття та оформлення спадку, після смерті ОСОБА_2 , але останньому було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій, в зв`язку з тим, що він пропустив встановлений Законом шестимісячний строк для прийняття спадщини (а.с.13).

Статтею 1270ЦК України встановлено строк для прийняття спадщини у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно ч.1 ст.1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач пропустив строк для прийняття спадщини у зв`язку з тим, що був введений в оману матір`ю, яка за життя запевнила його, що він є власником цілої частки квартири, оскільки вона відмовилась від своєї частини квартири на його користь.

З правових позицій пункту24Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від30.05.2008року №7«Про судовупрактику усправах проспадкування» вбачається, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Виходячи з викладеного, суд вважає об`єктивними та суттєвими обставини, що перешкоджали позивачу своєчасно вирішити питання щодо прийняття спадщини.

Таким чином, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.12,13,76,81,89,259,264,265,268ЦПК України ст.1268,1270,1272 ЦК України, суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Лозівської міської ради Харківської області про визнання додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , додатковий строк, достатній для подання заяви до нотаріальної контори на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 , терміном три місяці.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ;

Відповідач: Територіальна громада в особі Лозівської міської ради Харківської області, юридична адреса: Харківська область, м.Лозова, вул.Ярослава Мудрого,1.

Суддя Олександр ТКАЧЕНКО