Постанова
від 29.04.2024 по справі 910/5831/23
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" квітня 2024 р. м.Київ Справа№ 910/5831/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Тищенко О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Управління освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації

на рішення Господарського суду м. Києва

від 10.07.2023(повний текст складено 12.07.2023)

у справі № 910/5831/23 (суддя Балац С.В.)

за позовом УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ ДАРНИЦЬКОЇ РАЙОННОЇ В МІСТІ КИЄВІ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗ.УА";

про стягнення 196 265,57 грн.

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗ.УА";

до УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ ДАРНИЦЬКОЇ РАЙОННОЇ В МІСТІ КИЄВІ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

про стягнення 75 016,79 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог за первісним позовом

УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ ДАРНИЦЬКОЇ РАЙОННОЇ В МІСТІ КИЄВІ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ (далі - позивач за первісним позовом) звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗ.УА" (далі - відповідач) про стягнення 196.265,57 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем всупереч положенням Закону України "Про публічні закупівлі" здійснено завищення ціни укладеного між сторонами спору договору на закупівлю ДК 021:2015 код 09310000-5 "Електрична енергія" від 21.02.2022 № 151, що призвело до звернення позивача до господарського суду з вимогою про стягнення з відповідача збитків в сумі 196.265,57 грн. в порядку приписів статті 1212 Цивільного кодексу України.

Короткий зміст позовних вимог за зустрічним позовом

До господарського суду надійшла зустрічна позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗ.УА" (далі - відповідач за первісним позовом/позивач за зустрічним позовом) до УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ ДАРНИЦЬКОЇ РАЙОННОЇ В МІСТІ КИЄВІ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ (далі - позивач/відповідач за зустрічним позовом) про стягнення 75.016,79 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) порушено грошове зобов`язання за укладеним між сторонами спору договором на закупівлю ДК 021:2015 код 09310000-5 "Електрична енергія" від 21.02.2022 № 151, що призвело до звернення відповідача/позивача за зустрічним позовом з вимогою про стягнення з позивача/відповідача за зустрічним позовом заборгованості в сумі 75.016,79 грн.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду м. Києва від 10.07.2023 у справі № 910/5831/23 у задоволенні первісного позову відмовлено повністю. Зустрічний позов задоволено повністю, а саме:

- стягнуто з Управління освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації (Україна, 02091, місто Київ, Харківське шосе, будинок 168-К, ідентифікаційний код: 37448113) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗ.УА" (Україна, 04080, місто Київ, вулиця Олексія Терьохіна, будинок 8 А, ідентифікаційний код: 42468262) заборгованість в сумі 75.016 (сімдесят п`ять тисяч шістнадцять) грн. 79 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 2.684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

Рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні первісного позову мотивовано тим, що первісні позовні вимоги про стягнення з відповідача (позивача за зустрічним позовом) на користь позивача (відповідача за зустрічним позовом) грошових коштів в сумі 196.265,57 грн. задоволенню не підлягають, оскільки при укладенні Додаткової угоди сторонами не порушено приписів пункту 2 частини 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі".

Рішення суду першої інстанції в частині задоволення вимог за зустрічним позовом мотивовано тим, що враховуючи дані приватного акціонерного товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ", як уповноваженої особи здійснювати облік електричної енергії та надавати дані учасникам ринку для здійснення розрахунків, факт наявності заборгованості у позивача (відповідача за зустрічним позовом) перед відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) належним чином доведений та документально підтверджений відтак, позовна вимога за зустрічним позовом про стягнення з позивача (відповідача за зустрічним позовом) заборгованості за Договором є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю в сумі 75.016,79 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ ДАРНИЦЬКОЇ РАЙОННОЇ В МІСТІ КИЄВІ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 10.07.2023 у справі № 910/5831/23 повністю, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Управління освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації та стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗ.УА" 196.265,57 грн., а у задоволенні зустрічного позову товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗ.УА" про стягнення 75.016,79 грн. - відмовити повністю.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при ухваленні оскаржуваного рішення порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, рішення суду першої інстанції ухвалено при неповному дослідженні доказів та з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, а зроблені судом висновки не відповідають обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги в частині оскарження рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні первісного позову зводяться до того, що у відповідача за первісним позовом не було підстав для збільшення ціни договору відповідно до ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки відповідач за первісним позовом, направляючи повідомлення щодо внесення змін до договору, не надав обгрунтованих доказів наявності коливання ціни на ринку електричної енергії у відсотковому співвідношенні до ринкової вартості електричної енергії на момент укладення Договору, а отже, зміна ціни договору, внесена додатковою угодою, суперечить положенням статті 41 наведеного Закону.

Також, скаржник зазначав, що суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні посилався на норму закону, яка втратила чинність - п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», а чинна редакція п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» визначає, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

Проте, вказаною нормою, на переконання скаржника передбачено збільшення ціни за одиницю товару до 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку, проте, коливання ціни з моменту укладення договору (21.02.2022) і до моменту підписання додаткової угоди (31.03.2023) не відбувалось на ринку електричної енергії, і відповідач за первісним позовом не надав документальних підтверджень щодо підвищення ціни на електричну енергію після 21.02.2022.

Також, скаржник зазначав, що судом першої інстанції не взято до уваги те, що:

- надсилаючи повідомлення до позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) від 23.02.2022 № 218, у якому зазначено про зміну регульованого тарифу електричної енергії, відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) послався на Постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 01.12.2021 року № 2454 «Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК «Укренерго» на 2022 рік (далі Постанова НКРЕКП від 01.12.2021 № 2454), якою встановлено тариф на послуги з передачі електричної енергії на рівні 345,64 грн/мВт*год (без ПДВ) та структуру тарифу на послуги з передачі електричної енергії згідно з додатком, і вказана Постанова НКРЕКП від 01.12.2021 № 2454 набрала чинності з 01.01.2022 року, тобто до моменту укладання договору, і відповідно, підлягала врахуванню відповідачем за первісним позовом;

- відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) звертався до позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) листом у якому посилався на інші підстави для зміни ціни, а саме: на пункт 7 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», якою визначено, що зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни, тобто додаткова угода була підписана без належних на те підстав

- відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом), направляючи повідомлення щодо внесення змін до Договору, не надав обгрунтованих доказів наявності коливання ціни на ринку електричної енергії у відсотковому співвідношенні до ринкової вартості електричної енергії на момент укладення додаткової угоди, якою змінено ціну за одиницю товару до Договору;

-суд першої інстанції взагалі не дослідив та не надав жодної оцінки доказам, що надавались до позовної заяви щодо недійсності (нікчемності) додаткової угоди до Договору, якою змінено ціну за одиницю товару, та яку укладено без належних підстав, всупереч положенням статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», що має наслідком визнання її недійсною (нікчемною) в порядку статей 203, 215 Цивільного кодексу України.

Доводи апеляційної скарги в частині оскарження рішення суду першої інстанції в частині задоволення зустрічного позову зводяться до того, що суд першої інстанції не дослідив належним чином того факту, як насправді здійснювалась процедура надання Актів приймання- передачі електричної енергії, рахунків та обсягів фактичного споживання електричної енергії позивачу (відповідачу за зустрічним позовом).

В свою чергу, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) на підставі коригуючих актів до актів приймання-передачі електричної енергії відповідача (позивача за зустрічним позовом) мав оплатити заборгованість у сумі 75 016, 79 грн., з чим скаржник не погоджується, оскільки на його переконання жодних підстав сплачувати заявлену за зустрічним позовом заборгованість у сумі 75 016, 79 на користь відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) - не було, у зв`язку з розірванням Договору з 01.10.2022 та повним виконанням зобов`язань по ньому, відсутністю документального підтвердження, на підставі чого здійснено коригування обсягів спожитої електричної енергії та на підставі того, що строки для коригування обсягів пройшли, адже обсяги спожитої електричної енергії визначаються за розрахунковий період, який становить один календарний місяць.

Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу

21.09.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗ.УА" надійшов відзив на апеляційну скаргу, і який прийнято судом апеляційної інстанції до розгляду з огляду на ст. ст. 119, 263 Господарського процесуального кодексу України, і у якому відповідач за первісним позовом просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідач за первісним позовом у відзиві на апеляційну скаргу наголошував на тому, що:

- позивач за первісним позовом за результатами аукціону визнав відповідача за первісним позовом переможцем та уклав 21.02.2022 договір №151 на закупівлю ДК 021:2015 код 09310000-5 «Електрична енергія», який в момент укладення відповідав тендерній пропозиції відповідача за первісним позовом;

- тендерна пропозиція відповідача за первісним позовом відповідала тендерній документації позивача за первісним позовом;

- пунктом 4 додаткової угоди до договору постачання електричної енергії передбачено, що умови додаткової угоди застосовуються до відносин, що виникли до її підписання, а саме з моменту початку постачання електричної енергії; ціна за одиницю товару за Договором в першочерговій редакції становить 4,385232 грн. з ПДВ, а ціна за одиницю товару за Договором в редакції Додаткової угоди становить 4,447284 грн. з ПДВ, а отже, укладена між сторонами Договору Додаткова угода не суперечить приписам пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки ціна Договору за одиницю товару змінена (збільшена) сторонами Договору на 1,4 % (при дозволених 10 %) в тому числі додаткова угода не порушує приписи частини 7 пункту 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" ;

- позивач за первісним позовом перевіривши підстави перегляду вартості послуги з передачі електричної енергії підписав додаткову угоду до Договору постачання електричної енергії. Крім іншого переглянута ціна в загальному виросла на 1,4%, що не порушує приписи п. 2 ч. 5 ст. 41 так і п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Також, відповідач за первісним позовом стосовно вимог за зустрічним позовом вказував, що оголошення про проведення закупівлі, у договорі постачання та звіті про виконання договору постачання чітко зазначається, що оплата товару здійснюється споживачем на підставі Акта, який самостійно формується споживачем протягом 3 (трьох) робочих днів після розрахункової дати та надається постачальнику на погодження. Таким чином позивач за первісним позовом, після зчитування показів лічильників (згідно договору - їх 353), формував документи та надавав їх на погодження відповідачу.

Крім того, ПРАТ «ДТЕК Київські електромережі» надало інформацію відповідно до якої відповідач за первісним позовом встановив, що зазначені позивачем за первісним позовом обсяги електричної енергії в актах приймання передачі не відповідають фактичним і наявний обсяг електричної енергії, який не оплачений позивачем за первісним позовом, а саме в сумі 75.016,79 грн.

В свою чергу, саме при аналізі даних наданих оператором системи розподілу ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» та складених сторонами актів приймання передачі електричної енергії було встановлено, що позивач за первісним позовом в період з лютого по вересень 2022 (включно) спожив електричної енергії більше чим було відображено в актах приймання передачі, які складались позивачем за первісним позовом, а тому у позивача за первісним позовом наявні підстави для вимоги щодо оплати спожитої, але не оплаченої електричної енергії в період дії Договору №151 від 22.02.2022.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.08.2023, апеляційну скаргу Управління освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації на рішення Господарського суду м. Києва від 10.07.2023 у справі № 910/5831/23, передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Станік С.Р., суддів: Тищенко О.В., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.08.2023 витребувано у Господарського суду м. Києва матеріали справи № 910/5831/23. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України, за апеляційною скаргою Управління освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації на рішення Господарського суду м. Києва від 10.07.2023 у справі № 910/5831/23.

30.08.2023 до Північного апеляційного господарського суду з суду першої інстанції надійшли матеріали справи № 910/5831/23.

В свою чергу, головуючий суддя Станік С.Р. з 30.08.2023 по 01.09.2023 включно перебував у відпустці і вирішення питання стосовно поданої апеляційної скарги здійснюється після виходу судді з відпустки.

Разом з цим, згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі (Глава 1. Апеляційне провадження).

За правилами п. 1 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" установлено у 2023 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі: для працездатних осіб з 1 січня - 2684 гривень.

Малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує: 268 400,00 грн. (2684, 00 грн. * 100 = 268 400,00 грн.) - станом на момент звернення з відповідним позовом та з апеляційною скаргою.

Враховуючи, що предметом позову у цій справі за первісним позовом є вимога щодо стягнення 196 265,57 грн. та за зустрічним позовом вимога щодо стягнення 75 016,79 грн., вказана справа, у відповідності до приписів Господарського процесуального кодексу України, відноситься до малозначних справ.

Частиною 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2023 поновлено Управленню освіти Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду м. Києва від 10.07.2023 у справі № 910/5831/23, відкрито апеляційне провадження у справі № 910/5831/23 за апеляційною скаргою Управління освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації на рішення Господарського суду м. Києва від 10.07.2023, розгляд апеляційної скарги Управління освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації на рішення Господарського суду м. Києва від 10.07.2023 у справі № 910/5831/23 вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Учасники справи належним чином повідомлені про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, і воєнний стан неодноразово продовжувався в Україні відповідними Указами і триває на даний час.

Крім того, керуючись статтею 3 Конституції України, статтями 10, 122 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", статтями 2, 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, рішенням Ради суддів України від 24 лютого 2022 року №9, рекомендаціями Ради суддів України від 02.03.2022, враховуючи положення Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", розпоряджень Ради оборони міста Києва, прийнятих відповідно до статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", пунктом 1 Наказу Голови Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2022 №1 "Про встановлення особливого режиму роботи Північного апеляційного господарського суду в умовах воєнного стану" наказано тимчасово до усунення обставин, які зумовили загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників суду, в умовах воєнної агресії проти України зупинено здійснення судочинства Північним апеляційним господарським судом.

Пунктом 1 Наказу Голови Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2022 №11 "Про внесення змін до наказу від 03.03.2022 №10 "Про встановлення особливого режиму роботи Північного апеляційного господарського суду в умовах воєнного стану" відновлено здійснення судочинства Північним апеляційним господарським судом.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом (частина перша); кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (частина друга).

Відповідно до статті 64 Конституції України права громадян на звернення до суду та отримання правничої допомоги не можуть бути обмежені, а мають реалізовуватися з урахуванням умов існуючого воєнного стану.

Таким чином, оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи у розумні строки, колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав в умовах існуючого воєнного стану, застосувавши ст.ст. 2, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3, 64 Конституції України та ст. 2, 11 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням діючого воєнного стану.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як підтверджується наявними матеріалами справи, 28 грудня 2021р. о 13:37 УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ ДАРНИЦЬКОЇ РАЙОННОЇ В МІСТІ КИЄВІ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ підписало та завантажило на веб сайт PROZORRO (https://prozorro.gov.ua) річний план закупівлі на 2022 рік, який опубліковано 28.12.2021 о 20:41 на веб сайті PROZORRO (https://prozorro.gov.ua), і згідно якого передбачався предмет закупівлі: ДК 021:2015 код 09310000-5 «Електрична енергія», орієнтовний початок проведення процедури закупівлі: грудень, 2021р.

28 грудня 2021р. о 15:28 на веб сайті PROZORRO (https://prozorro.gov.ua) УПРАВЛІННЯМ ОСВІТИ ДАРНИЦЬКОЇ РАЙОННОЇ В МІСТІ КИЄВІ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів з публікацією англійською мовою. Вид предмету закупівлі: Товари, Класифікатор та його відповідний код:

ДК 021:2015:09310000-5: Електрична енергія.

Разом з оголошенням про проведення відкритих торгів УПРАВЛІННЯМ ОСВІТИ ДАРНИЦЬКОЇ РАЙОННОЇ В МІСТІ КИЄВІ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ опубліковано Тендерну документацію, яка затверджена рішенням уповноваженої особи згідно протоколу №2335 від 28.12.2021р.

Оскільки тендерна документація УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ ДАРНИЦЬКОЇ РАЙОННОЇ В МІСТІ КИЄВІ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ була опублікована в грудні 2021 р., відповідач за первісним позовом вказував, що при розрахунку вартості електричної енергії, для зазначення її в тендерній пропозиції, враховував тариф на передачу електричної енергії

затверджений Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) постановою №2353. На дану постанову посилався позивач за первісним позовом в своїй тендерній документації.

Як зазначав відповідач за первісним позовом, скаржник при опублікуванні форми тендерної пропозиції (додаток 4 до тендерної документації) не передбачив графу в якій відповідач міг би відобразити вартість послуг та інше, що надаються відповідачем за первісним позовом, в тому числі вартість послуги з передачі електричної енергії, яку надає ПРАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО».

УПРАВЛІННЯМ ОСВІТИ ДАРНИЦЬКОЇ РАЙОННОЇ В МІСТІ КИЄВІ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ опубліковано тендерну документацію з проектом договору.

Як вказував відповідач за первісним позовом, Учасник (засновник) відповідача за первісним позовом, погодив продаж електричної енергії в кількості 4 995 122 кВт/год загальна вартість 21 904 768,84 грн. з ПДВ, ціна за 1 кВт/год становить 4,2852320033953 грн. з ПДВ. В ціну електричної енергії входить вартість послуги з передачі електричної енергії, яку надає ПРАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО», ціна за передачу 1 (одного) кіловата електричної енергії становить 0,352716 грн. з ПДВ відповідно до постанови НКРЕКП №2353 від 09.12.2021р.

Відповідачем за первісним позовом підготовлено Тендерну пропозицію в грудні 2021р. та подано її УПРАВЛІННЮ ОСВІТИ ДАРНИЦЬКОЇ РАЙОННОЇ В МІСТІ КИЄВІ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ.

Так, згідно Тендерної пропозиції товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗ.УА" у закупівлі ДК 021:2015 код 09310000-5 «Електрична енергія», яка містить підпис генерального директора Корнієнка Д.О. , який посвідчено печаткою, останнім зазначено про можливість та погодження виконання вимог замовника та Договору про закупівлю на загальну вартість тендерної пропозиції - 21 904 768,84 грн., кількість - 4 995 122 кВт*год, ціна - 4,38523200033953 грн. При цьому, у Тендерній пропозиції погоджено і застереження про те, що ціни вказуються з урахуванням податків і зборів, що сплачуються або мають бути сплачені.

З результатами аукціону з закупівлі ДК 021:2015 код 09310000-5 «Електрична енергія», УПРАВЛІННЯМ ОСВІТИ ДАРНИЦЬКОЇ РАЙОННОЇ В МІСТІ КИЄВІ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ визнано відповідача за первісним позовом переможцем та укладено 21.02.2022 договір №151 на закупівлю ДК 021:2015 код 09310000-5 «Електрична енергія».

Отже, між позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) - УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ ДАРНИЦЬКОЇ РАЙОННОЇ В МІСТІ КИЄВІ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ, як споживачем, та відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) - Товариством з обмеженою відповідальністю "ГАЗ.УА", як постачальником укладено договір на закупівлю ДК 021:2015 код 09310000-5 "Електрична енергія" від 21.02.2022 № 151 (далі - Договір), відповідно до предмету якого постачальник продає електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору (п. 1.1 Договору).

Відповідно до додатку № 1 (Договірна ціна) до Договору, вартість електричної енергії за одиницю становить 4,385232 грн. з ПДВ.

Між сторонами Договору укладено додаткову угоду від 31.03.2022 № б/н до Договору, відповідно до пункту 1 якої, сторони дійшли взаємної згоди змінити ціну за одиницю товару, яка складатиме 4,447284 грн. з ПДВ. (п. 1), а також визначено, що відповідно до ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України сторони встановили, що умови даної додаткової угоди застосовуються до відносин, що виникли до її підписання, а саме з моменту початку постачання електричної енергії споживачу, відповідно до укладеного між сторонами договору № 151 від 21.02.2022 (п. 4).

При цьому, у преамбулі Додаткової угоди зазначено, що між позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) - УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ ДАРНИЦЬКОЇ РАЙОННОЇ В МІСТІ КИЄВІ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ, як споживачем, та відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) - Товариством з обмеженою відповідальністю "ГАЗ.УА", як постачальником, вказана додаткова угода укладена на виконання Постанови НКРЕКП від 01.12.2021 № 2454 «Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК "УКРЕНЕРГО" на 2022 рік», відповідно до ч. 3 ст. 631, ст. ст. 651, 653, 654 Цивільного кодексу України, керуючись Законом України «Про ринок електричної енергії», п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», Правилами роздрібного ринку електричної енергії , затвердженими Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (зі змінами і доповненнями).

В свою чергу, згідно актів приймання - передачі електричної енергії, відповідачем за первісним позовом надано, а позивачем за первісним позовом прийнято без зауважень наступний обсяг електричної енергії, що підтверджується двосторонньо узгодженими актами:

- за актом № В0021822021 за 02.2022 в кількості 1 506 537 кВт/год. на загальну вартість 6 699 997,90 грн. з ПДВ;

- за актом № В0021822041 за 04.2022 в кількості 888 699 кВт/год. на загальну вартість 3 952 296,84 грн. з ПДВ;

- за актом № В0021822051 за 05.2022 в кількості 305 254 кВт/год. на загальну вартість 1 357 551,23 грн. з ПДВ.

- за актом № В0021822061 за 06.2022 в кількості 406 206 кВт/год. на загальну вартість 1 806 513,44 грн. з ПДВ.

- № В0021822071 за 07.2022 в кількості 287 039 кВт/год. на загальну вартість 1 276 543,96 грн. з ПДВ.

- № В0021822081 за 08.2022 в кількості 268 521 кВт/год. на загальну вартість 1 194 189,14 грн. з ПДВ.

- № В0021822091 за 09.2022 в кількості 322 824 кВт/год. на загальну вартість 1 435 690,01 грн. з ПДВ.

Крім того, позивачем за первісним позовом до матеріалів справи долучено відповідні платіжні доручення про сплату на користь відповідача за первісним позовом оплат за електричну енергію по договору, а саме:

- № 1235 від 10.03.2022 на суму 6 289 455,00 грн. (оплачено акт № В0021822021 від 05.03.2023);

- № 1236 від 10.03.2022 на суму 161 100 грн. (оплачено акт № В0021822021 від 05.03.2023);

- № 1237 від 10.03.2022 на суму 149 100 грн. (оплачено акт № В0021822021 від 05.03.2023);

- № 1238 від 10.03.2022 на суму 41 850 грн. (оплачено акт № В0021822021 від 05.03.2023);

- № 1239 від 10.03.2022 на суму 39 995 грн. (оплачено акт № В0021822021 від 05.03.2023);

- № 1240 від 10.03.2022 на суму 18 497,90 грн. (оплачено акт № В0021822021 від 05.03.2023);

- № 1752 від 17.05.2022 на суму 98 536,90 грн. (оплачено акт № В0021822041 від 16.05.2022);

- № 1753 від 17.05.2022 на суму 90 756,47 грн. (оплачено акт № В0021822041 від 16.05.2022);

- № 1754 від 17.05.2022 на суму 23 502,10 грн. (оплачено акт № В0021822041 від 16.05.2022);

- № 1755 від 17.05.2022 на суму 20758,88 грн. (оплачено акт № В0021822041 від 16.05.2022);

- № 1824 від 24.05.2022 на суму 1 477 650,10 грн. (оплачено акт № В0021822041 від 16.05.2022);

- № 1825 від 24.05.2022 на суму 2 241 092,39 грн. (оплачено акт № В0021822041 від 16.05.2022);

- № 2093 від 13.06.2022 на суму 169 736,38 грн. (оплачено акт № В0021822051 від 13.06.2022);

- № 2092 від 13.06.2022 на суму 1 187 814,85 грн. (оплачено акт № В0021822051 від 13.06.2022);

- № 2489 від 12.07.2022 на суму 1 806 513,44 грн. (оплачено акт № В0021822061 від 11.07.2022);

- № 2917 від 10.08.2022 на суму 1 806 513,44 грн. (оплачено акт № В0021822071 від 10.08.2022);

- № 2918 від 10.08.2022 на суму 600 000,00 грн. (оплачено акт № В0021822071 від 10.08.2022);

- № 2919 від 10.08.2022 на суму 20 000,00 грн. (оплачено акт № В0021822071 від 10.08.2022);

- № 3086 від 19.08.2022 на суму 174 203,37 грн. (оплачено акт № В0021822071 від 10.08.2022);

- № 3087 від 19.08.2022 на суму 207 327,26 грн. (оплачено акт № В0021822071 від 10.08.2022);

- № 3088 від 19.08.2022 на суму 38 465,94 грн. (оплачено акт № В0021822071 від 10.08.2022);

- № 3089 від 19.08.2022 на суму 24 144,27 грн. (оплачено акт № В0021822071 від 10.08.2022);

- № 3090 від 19.08.2022 на суму 3 903,12 грн. (оплачено акт № В0021822071 від 10.08.2022);

- № 3091 від 19.08.2022 на суму 8 500,00 грн. (оплачено акт № В0021822071 від 10.08.2022);

- № 3557 від 16.09.2022 на суму 711 427,55 грн. (оплачено акт № В0021822081 від 08.09.2022);

- № 3558 від 16.09.2022 на суму 50 000,00 грн. (оплачено акт № В0021822081 від 08.09.2022);

- № 3396 від 08.09.2022 на суму 412 676,85 грн. (оплачено акт № В0021822081 від 08.09.2022);

- № 3397 від 08.09.2022 на суму 20 084,74 грн. (оплачено акт № В0021822081 від 08.09.2022);

- № 4053 від 07.10.2022 на суму 412 416,96 грн. (оплачено акт № В0021822091 від 07.10.2022);

- № 4054 від 07.10.2022 на суму 8 611,59 грн. (оплачено акт № В0021822091 від 07.10.2022);

- № 4055 від 07.10.2022 на суму 168 000,00 грн. (оплачено акт № В0021822091 від 07.10.2022);

- № 4056 від 07.10.2022 на суму 27 054,04 грн. (оплачено акт № В0021822091 від 07.10.2022);

- № 4180 від 14.10.2022 на суму 775 390,26 грн. (оплачено акт № В0021822091 від 07.10.2022);

- № 4181 від 14.10.2022 на суму 5 325,16 грн. (оплачено акт № В0021822091 від 07.10.2022);

- № 4182 від 14.10.2022 на суму 38 982,00 грн. (оплачено акт № В0021822091 від 07.10.2022).

Позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) зазначав, що при укладенні додаткової угоди від 31.03.2022 № б/н до Договору (далі - Додаткова угода) сторонами порушено приписи частини 4 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме: здійснено завищення ціни за одиницю товару, що підтверджується актом Північного офісу Держаудитслужби від 10.01.2023 № 26-30/6, згідно з витягом з якого, доданого до позову, встановлено, що у зв?язку з тим, що УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ ДАРНИЦЬКОЇ РАЙОННОЇ В МІСТІ КИЄВІ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ укладено додаткову угоду від 31.03.2022 № 1 до договору від 21.02.2022 № 151 з порушенням вимог п. 7 ч. 6 ст. 41 Закону України № 922, якою змінено ціну за одиницю товару, зокрема збільшено з 4,385232 грн./кВт*год до 4,447284 грн./кВт*год зроблено розрахунок зайво сплачених управлінням бюджетних коштів постачальнику послуг - ТОВ «ГАЗ.УА» за поставлену електричну енергію згідно умов договору від 21.02.2022 № 151.

Вказані обставини призвели до звернення позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) до господарського суду з вимогою про стягнення з відповідача (позивача за зустрічним позовом) суми грошових коштів на яку збільшено вартість товару за Договором в розмірі 196.265,57 грн.

Також, пунктом 4.8 Договору визначено, що оплата товару здійснюється споживачем протягом 5 (п`яти) робочих днів від дати підписання акта приймання-передачі електричної енергії у формі оплати за фактично спожитий товар відповідно до даних комерційного обліку, на підставі акта, який самостійно формується споживачем протягом 3 (трьох) робочих днів після розрахункової дати та надається постачальнику на погодження. Постачальник погоджує акт протягом 2 (двох) робочих днів після надання акта споживачем.

Відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) після отримання від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) вимоги про повернення 196.265,57 грн. та акту північного офісу держаудитслужби від 10.01.2023 № 26-30/6, звернувся до приватного акціонерного товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" із запитом про надання інформації від 23.01.2023 № 23/03 про обсяг фактично розподіленої/спожитої електричної енергії позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) по об`єктам в 02.2022, 03.2022, 04.2022, 05.2022, 06.2022, 07.2022, 08.2022 та 09.2022.

Приватне акціонерне товариство "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" надало лист-відповідь про надання інформації від 01.02.2023 № 3/01/5/3513, відповідно до якого має місце різниця від обсягів спожитої позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) електричної енергії в бік збільшення.

Відповідно до сформованих позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) актів приймання-передачі загальний обсяг електричної енергії становив 3.985.080 кВт/год., а згідно даних приватного акціонерного товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" 4.001.948 кВт/год., що на 16.868 кВт/год. більше ніж зазначив позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом).

Приймаючи до уваги вказані обставини відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) надав позивачу за первісним позовом (відповідачу за зустрічним позовом) коригуючи акти до актів приймання-передачі електричної енергії, які були відмінні від обсягів розподіленої електричної енергії приватним акціонерним товариством "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ", а саме:

- № В0021822021 за 02.2022 в кількості 1.158.717 кВт/год. на загальну вартість 5.153.143,57 грн. з ПДВ;

- № В0021822031 за 03.2022 в кількості 291.581 кВт/год. на загальну вартість 1.296.743,52 грн. з ПДВ;

- № В0021822041 за 04.2022 в кількості 890.479 кВт/год. на загальну вартість 3.960.213,01 грн. з ПДВ;

- № В0021822051 за 05.2022 в кількості 376.581 кВт/год. на загальну вартість 1.674.762,66 грн. з ПДВ.

Як підтверджується наявними матеріалами справи, позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) вказані акти отримані, але не оплачені, внаслідок чого позивач за зустрічним позовом звернувся до відповідача за зустрічним позовом про стягнення заборгованості за Договором в сумі 75.016,79 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Статтею 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

В частині першій ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 185 Господарського кодексу України, до укладення господарських договорів на біржах, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних бірж, ярмарків та публічних торгів.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 ст. 638 Цивільного кодексу України визначає, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 632 Цивільного кодексу України встановлено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Ст. 714 Цивільного кодексу України визначено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначено Законом України "Про публічні закупівлі".

Цей Закон передбачає, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі").

Згідно з пунктами 6, 11, 22 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі", договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару; замовники - суб`єкти, визначені згідно статтею 2 цього Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону. При цьому предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).

Відповідно до ст. 180 Господарського кодексу України (істотні умови господарського договору), зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті. що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов, Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

За приписами ч. 4 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Метою регулювання, передбаченого статтею 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.

Стаття 652 Цивільного кодексу України передбачає, що в разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Тобто, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону України "Про публічні закупівлі" нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Отже, обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).

Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 927/1058/21, від 22.06.2022 у справі № 917/1062/21, від 07.12.2022 у справі № 927/189/22, від 16.02.2023 у справі №903/366/22 прийнятих у подібних правовідносинах, за наслідками розгляду спорів про визнання недійсними додаткових угод, що були укладені під час дії нової редакції Закону України "Про публічні закупівлі", яка набрала законної сили 19.04.2020 та застосовується до спірних правовідносин.

Таким чином, системний аналіз положень статей 651, 652 Цивільного кодексу України та положень пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" дає підстави для висновку про те, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов:

- відбувається за згодою сторін;

- порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником);

- ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.

Подібний висновок наведений у постановах Верховного Суду від 09.06.2022 у справі №927/636/21 та від 07.12.2022 у справі №927/189/22.

Законом України "Про публічні закупівлі" не передбачено ані переліку органів, які уповноважені надавати інформацію щодо коливання ціни на товар на ринку, ані форму/вигляд інформації щодо такого коливання. Внесення змін до договору про закупівлю можливе лише у випадку коливання ціни такого товару на ринку та повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим.

Зокрема, у документі, який видає компетентний орган, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціна на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто, наявність коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників такого коливання, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо.

Під коливанням ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни природного газу на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період після укладання договорів і до внесення відповідних змін до нього.

Коливання ціни на ринку повинно розцінюватися саме після підписання договору, оскільки ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" урегульовано саме зміну істотних умов у разі виникнення такого явища, як коливання ціни на ринку.

Виходячи із викладеного, внесення змін до договору є правомірним лише у випадку документального підтвердження коливання ціни на товар у період з моменту укладення договору до моменту укладення додаткової угоди (або отримання пропозиції про її укладення).

В свою чергу, як встановлено судом апеляційної інстанції, між сторонами Договору укладено додаткову угоду від 31.03.2022 № б/н до Договору, відповідно до пункту 1 якої, сторони дійшли взаємної згоди змінити ціну за одиницю товару, яка складатиме 4,447284 грн. з ПДВ. (п. 1), а також визначено, що відповідно до ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України сторони встановили, що умови даної додаткової угоди застосовуються до відносин, що виникли до її підписання, а саме з моменту початку постачання електричної енергії споживачу, відповідно до укладеного між сторонами договору № 151 від 21.02.2022 (п. 4).

П. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції встановив, що пунктом 4 додаткової угоди до договору постачання електричної енергії передбачено, що умови додаткової угоди застосовуються до відносин, що виникли до її підписання, а саме з моменту початку постачання електричної енергії, відповідно, ціна за одиницю товару за Договором в першочерговій редакції становить 4,385232 грн. з ПДВ, а ціна за одиницю товару за Договором в редакції Додаткової угоди становить 4,447284 грн. з ПДВ, а отже, укладена між сторонами Договору Додаткова угода не суперечить приписам пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки ціна Договору за одиницю товару змінена (збільшена) сторонами Договору на 1,4 % (при дозволених 10 %). Також, оспорювана додаткова угода не порушує приписи частини 7 пункту 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки її укладено в тому числі, на виконання Постанови НКРЕКП від 01.12.2021 № 2454 «Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК "УКРЕНЕРГО" на 2022 рік».

В свою чергу, обгрунтованими також є доводи відповідача про те, що позивач за первісним позовом перевіривши підстави перегляду вартості послуги з передачі електричної енергії підписав додаткову угоду до Договору постачання електричної енергії.

При цьому, як вірно зазначив суд першої інстанції, акт північного офісу держаудитслужби від 10.01.2023 № 26-30/6 носить виключно рекомендаційний характер та не може бути належним та допустимим доказом факту зміни умов Договору всупереч приписам Закону України "Про публічні закупівлі".

Підсумовуючи викладені вище обставини суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що первісні позовні вимоги про стягнення з відповідача (позивача за зустрічним позовом) на користь позивача (відповідача за зустрічним позовом) грошових коштів в сумі 196.265,57 грн. задоволенню не підлягають, оскільки при укладенні Додаткової угоди сторонами не порушено приписів пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та частини 7 пункту 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а доводи скаржника в цій частині не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.

З огляду на викладене, обумовлені законом підстави для визнання оспорюваної додаткової угоди недійсною з підстав, наведених позивачем у первісному позові - відсутні, як і підстави для стягнення спірної суми за первісним позовом теж відсутні, у зв?язку з чим суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги за первісним позовом задоволенню не підлягають, зокрема з підстав та нормативного обгрунтування, наведеного у даній постанові.

В свою чергу, суд апеляційної інстанції враховує, що судом першої інстанції зазначено, що при укладенні оспорюваної Додаткової угоди сторонами не порушено приписів пункту 2 частини 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі", і суд в цій частині вірно зазначив закон, який підлягає застосуванню, проте, невірно вказав номер норми, що не є підставою для скасування оспорюваного рішення за первісним позовом.

При цьому, суд апеляційної інстанції при вирішенні спору звертається до висновків Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі №917/1739/17, які зводяться до того, що суди, з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19)). Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору (аналогічну правову позицію викладено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 761/6144/15-ц (провадження № 61-18064св18)). Велика Палата Верховного Суду зазначає, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

В свою чергу, задовольняючи зустрічний позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) на підставі коригуючих актів до актів приймання-передачі електричної енергії відповідача (позивача за зустрічним позовом) мав оплатити заборгованість у сумі 75 016, 79 грн., з чим скаржник не погоджується.

Розглянувши доводи скаржника в цій частині, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.

Пунктом 4.8 Договору визначено, що оплата товару здійснюється споживачем протягом 5 (п`яти) робочих днів від дати підписання акта приймання-передачі електричної енергії у формі оплати за фактично спожитий товар відповідно до даних комерційного обліку, на підставі акта, який самостійно формується споживачем протягом 3 (трьох) робочих днів після розрахункової дати та надається постачальнику на погодження. Постачальник погоджує акт протягом 2 (двох) робочих днів після надання акта споживачем.

Відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) погоджувались надані позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) акти приймання-передачі без жодних зауважень.

Водночас, відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) після отримання від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) вимоги про повернення 196.265,57 грн. та акту північного офісу держаудитслужби від 10.01.2023 № 26-30/6, звернувся до приватного акціонерного товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" із запитом про надання інформації від 23.01.2023 № 23/03 про обсяг фактично розподіленої/спожитої електричної енергії позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) по об`єктам в 02.2022, 03.2022, 04.2022, 05.2022, 06.2022, 07.2022, 08.2022 та 09.2022.

Відповідно до сформованих позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) актів приймання-передачі загальний обсяг електричної енергії становив 3.985.080 кВт/год., а згідно даних приватного акціонерного товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" 4.001.948 кВт/год., що на 16.868 кВт/год. Більше ніж зазначив позивач (відповідач за зустрічним позовом).

Приймаючи до уваги вказані обставини відповідач (позивач за зустрічним позовом) надав позивачу (відповідачу за зустрічним позовом) коригуючи акти до актів приймання-передачі електричної енергії, які були відмінні від обсягів розподіленої електричної енергії приватним акціонерним товариством "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ", а саме:

- № В0021822021 за 02.2022 в кількості 1.158.717 кВт/год. на загальну вартість 5.153.143,57 грн. з ПДВ;

- № В0021822031 за 03.2022 в кількості 291.581 кВт/год. на загальну вартість 1.296.743,52 грн. з ПДВ;

- № В0021822041 за 04.2022 в кількості 890.479 кВт/год. на загальну вартість 3.960.213,01 грн. з ПДВ;

- № В0021822051 за 05.2022 в кількості 376.581 кВт/год. на загальну вартість 1.674.762,66 грн. з ПДВ.

Проте, позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) такі акти отримані, але не оплачені, у зв?язку з чим суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення зустрічного позову та стягнення заборгованості за Договором в сумі 75.016,79 грн.

Проте, суд апеляційної інстанції з даними висновками не погоджується з огляду на наступне.

Як зазначалось вище, пунктом 4.8 Договору визначено, що оплата товару здійснюється споживачем протягом 5 (п`яти) робочих днів від дати підписання акта приймання-передачі електричної енергії у формі оплати за фактично спожитий товар відповідно до даних комерційного обліку, на підставі акта, який самостійно формується споживачем протягом 3 (трьох) робочих днів після розрахункової дати та надається постачальнику на погодження, і постачальник погоджує акт протягом 2 (двох) робочих днів після надання акта споживачем.

В свою чергу, матеріалами справи підтверджується, що відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) погоджувались надані позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) акти приймання-передачі без жодних зауважень та заперечень, і згідно яких ТОВ «ГАЗ.УА» надано, а УПРАВЛІННЯМ ОСВІТИ ДАРНИЦЬКОЇ РАЙОННОЇ В МІСТІ КИЄВІ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ прийнято без зауважень наступний обсяг електричної енергії:

- за актом № В0021822021 за 02.2022 в кількості 1 506 537 кВт/год. на загальну вартість 6 699 997,90 грн. з ПДВ, і щодо якого ТОВ «ГАЗ.УА» складено коригуючий акт від 09.02.2023 згідно якого вартість електричної енергії у лютому 2022 визначено у розмірі 5 153 143,57 грн., враховуючи обсяг споживання 1 158 717 кВт/год.;

- за актом № В0021822041 за 04.2022 в кількості 888 699 кВт/год. на загальну вартість 3 952 296,84 грн. з ПДВ, і щодо якого ТОВ «ГАЗ.УА» складено коригуючий акт від 09.02.2023 згідно якого вартість електричної енергії у квітні 2022 визначено у розмірі 3 960 213,01 грн., враховуючи обсяг споживання 890 479 кВт/год.;

- за актом № В0021822051 за 05.2022 в кількості 305 254 кВт/год. на загальну вартість 1 357 551,23 грн. з ПДВ., і щодо якого ТОВ «ГАЗ.УА» складено коригуючий акт від 09.02.2023 згідно якого вартість електричної енергії у лютому 2022 визначено у розмірі 1 674 762,66 грн., враховуючи обсяг споживання 376 581 кВт/год.;

- за актом № В0021822061 за 06.2022 в кількості 406 206 кВт/год. на загальну вартість 1 806 513,44 грн. з ПДВ.

- № В0021822071 за 07.2022 в кількості 287 039 кВт/год. на загальну вартість 1 276 543,96 грн. з ПДВ.

- № В0021822081 за 08.2022 в кількості 268 521 кВт/год. на загальну вартість 1 194 189,14 грн. з ПДВ.

- № В0021822091 за 09.2022 в кількості 322 824 кВт/год. на загальну вартість 1 435 690,01 грн. з ПДВ.

В свою чергу, позивачем за первісним позовом складено коригуючий акт від 09.02.2023 згідно якого вартість електричної енергії у березні 2022 визначено у розмірі 1 296 743,52 грн., враховуючи обсяг споживання 291 581 кВт/год. При цьому, у акті зазначено, що акт приймання - передачі електричної енергії в березні 2022 не був складений. Відповідачем за зустрічним позовом вказаний акт не підписано і печаткою не посвідчено.

Крім того, відповідачем за зустрічним позовом також не підписано і сформований позивачем за зустрічним позовом коригуючі акти від 09.02.2023 згідно якого вартість електричної енергії у квітні 2022 визначено у розмірі 3 960 213,01 грн., враховуючи обсяг споживання 890 479 кВт/год.; від 09.02.2023 згідно якого вартість електричної енергії у квітні 2022 визначено у розмірі 3 960 213,01 грн., враховуючи обсяг споживання 890 479 кВт/год.; від 09.02.2023 згідно якого вартість електричної енергії у лютому 2022 визначено у розмірі 1 674 762,66 грн., враховуючи обсяг споживання 376 581 кВт/год. .

Доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (стаття 73 Господарського процесуального кодексу України).

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішенні справи. Стандарт доказування - це та ступінь достовірності наданих стороною доказів, за яких суд має визнати тягар доведення знятим, а фактичну обставину - доведеною.

Тобто, в цьому разі мається на увазі достатній рівень допустимих сумнівів, при якому тягар доведення вважається виконаним.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі №924/233/18).

Тобто, обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем, а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14 березня 2018 р. (надалі - Правила ПРРЕЕ № 312), яка набрала чинності 19.04.2018.

П. 2.3 Правил ПРРЕЕ № 312 визначено наступне:

- п.п. 2.3.1. На роздрібному ринку виробництво, передача, розподіл, постачання та споживання електричної енергії без розрахункових засобів комерційного обліку не допускається, крім випадків, передбачених цими Правилами та Кодексом комерційного обліку.

- п.п. 2.3.2. Для вимірювання з метою комерційних розрахунків за електричну енергію мають використовуватися розрахункові засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам Кодексу комерційного обліку, Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" та іншим нормативно-правовим актам, що містять вимоги до таких засобів вимірювальної техніки.

- 2.3.13. Обсяги спожитої електричної енергії визначаються за розрахунковий період, який становить 1 календарний місяць. Обсяг спожитої протягом розрахункового періоду електричної енергії визначається в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку.

- 2.3.14. Постачальник послуг комерційного обліку забезпечує зняття показів засобів вимірювальної техніки відповідно до Кодексу комерційного обліку.

Також, розділом VIII Кодексу комерційного обліку обумовлено порядок збору даних комерційного обліку.

При цьому, лист Приватного акціонерне товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" про надання інформації від 01.02.2023 № 3/01/5/3513 взагалі не містить відомостей про те, як саме відбувався відповідний збір даних комерційного обліку даних по відповідачу за зустрічним позовом, з урахуванням вимог Правил ПРРЕЕ № 312 та Кодексу комерційного обліку, зокрема і з урахуванням вимог розділу VIII, яких позивач за зустрічим позовом, як продавець, зобов?язаний дотримуватись.

Таким чином, суд апеляційної інстанції, дослідивши лист Приватного акціонерне товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" про надання інформації від 01.02.2023 № 3/01/5/3513, відповідно до якого має місце різниця від обсягів спожитої позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) електричної енергії в бік збільшення, - дійшов висновку, що вказаний доказ належним, допустимим та вірогідним в розумінні ст. ст. 76-77 Господарського процесуального кодексу України в підтвердження наявності у відповідача за зустрічним позовом заборгованості на спірну суму зустрічного позову, а наявні у справі докази в сукупності свідчать про те, більш вірогідною є наявність обставини щодо відсутності заборгованості відповідача за зустрічним позовом в сумі 75.016,79 грн.

При цьому, суд апеляційної інстанції враховує, що сторонами у пункті 4.8 Договору обумовлено порядок оплати наданого товару, підставою для оплати якого, які і підтвердження відповідного обсягу споживання, є саме підписані сторонами двосторонньо акти приймання - передачі електричної енергії, а отже, враховуючи те, що матеріалами справи підтверджується, що відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) погоджувались надані позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) акти приймання-передачі без жодних зауважень та заперечень, і згідно яких ТОВ «ГАЗ.УА» надано, а УПРАВЛІННЯМ ОСВІТИ ДАРНИЦЬКОЇ РАЙОННОЇ В МІСТІ КИЄВІ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ прийнято без зауважень наступний обсяг електричної енергії: - за актом № В0021822021 за 02.2022 в кількості 1 506 537 кВт/год. на загальну вартість 6 699 997,90 грн. з ПДВ, за актом № В0021822041 за 04.2022 в кількості 888 699 кВт/год. на загальну вартість 3 952 296,84 грн. з ПДВ, за актом № В0021822051 за 05.2022 в кількості 305 254 кВт/год. на загальну вартість 1 357 551,23 грн. з ПДВ., за актом № В0021822061 за 06.2022 в кількості 406 206 кВт/год. на загальну вартість 1 806 513,44 грн. з ПДВ., № В0021822071 за 07.2022 в кількості 287 039 кВт/год. на загальну вартість 1 276 543,96 грн. з ПДВ, № В0021822081 за 08.2022 в кількості 268 521 кВт/год. на загальну вартість 1 194 189,14 грн. з ПДВ., № В0021822091 за 09.2022 в кількості 322 824 кВт/год. на загальну вартість 1 435 690,01 грн. з ПДВ., а коригуючі акти відповідачем з зустрічним позовом не підписано, що в сукупності підтверджує відсутність в матеріалах справи належних, допустимих та більш вірогідних доказів документального підтвердження обгрунтованості здійснення позивачем за зустрічним позовом коригування обсягів спожитої електричної енергії за спірними актами, зокрема і на заявлену до стягнення суму за зустрічним позовом.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вимоги позивача за зустрічним позовом про стягнення з відповідача за зустрічним позовом 75016,79 грн. - не є законними та обґрунтованими, не були доведені належними, допустимими, та більш вірогідними доказами в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, і були спростовані відповідачем за зустрічним позовом належними засобами доказування в розумінні вимог процесуального закону, а тому зустрічний позов задоволенню не підлягає за наведених у дані постанові підстав, у зв`язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в апеляційному порядку в частині задоволення зустрічного позову з прийняттям нового рішення в скасованій частині про відмову у задоволенні зустрічного позову.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що учасникам спору було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з`ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі щодо первісного позову, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні в частині відмови у задоволені вимог за первісним позовом, оскаржуване рішення в цій частині ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення (в частині відмови у задоволенні вимог за первісним позовом УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ ДАРНИЦЬКОЇ РАЙОННОЇ В МІСТІ КИЄВІ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗ.УА" про стягнення 196265.57 грн.), за наведених скаржником доводів апеляційної скарги.

Також, Північний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі щодо зустрічного позову, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в апеляційному порядку, оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині задоволенні зустрічного позову ухвалено при нез`ясуванні обставин, що мають значення для справи, за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, висновки суду першої інстанції в частині задоволення зустрічного позову не відповідають встановленим обставинам справи, а також здійснені з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права (ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України), у зв`язку з чим на підставі п. 1-4 ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України оскаржуване рішення в частині задоволення зустрічного позову підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення в скасованій частині про відмову у задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗ.УА" до УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ ДАРНИЦЬКОЇ РАЙОННОЇ В МІСТІ КИЄВІ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ про стягнення 75016,79 грн заборгованості за договором.

Розподіл судових витрат

Пунктом 2 ч. 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

В свою чергу, загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, якою визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі п. 2 ч. 1, ч. 4, ч. 14 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції здійснює розподіл судових витрат наступним чином:

-судовий збір в сумі 4 026,00 грн. за подачу апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції в частині вимог за первісним позовом - слід залишити за скаржником;

-судовий збір за подачу первісного позову в розмірі 2 684,00 грн. - слід залишити за позивачем за первісним позовом;

- судовий збір за подачу зустрічного позову в розмірі 2 684,00 грн. - слід залишити за позивачем за зустрічним позовом;

- судовий збір за подачу апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції в частині вимог за зустрічним позовом - слід стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗ.УА" на користь УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ ДАРНИЦЬКОЇ РАЙОННОЇ В МІСТІ КИЄВІ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ в сумі 4 026,00 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 276, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ ДАРНИЦЬКОЇ РАЙОННОЇ В МІСТІ КИЄВІ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ на рішення Господарського суду м. Києва від 10.07.2023 у справі № 910/5831/23 в частині відмови у задоволенні вимог за первісним позовом - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 10.07.2023 у справі № 910/5831/23 в частині відмови у задоволенні вимог за первісним позовом -залишити без змін.

3. Апеляційну скаргу УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ ДАРНИЦЬКОЇ РАЙОННОЇ В МІСТІ КИЄВІ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ на рішення Господарського суду м. Києва від 10.07.2023 у справі № 910/5831/23 в частині задоволення вимог за зустрічним позовом - задовольнити.

4. Рішення Господарського суду м. Києва від 10.07.2023 у справі № 910/5831/23 в частині задоволення вимог за зустрічним позовом - скасувати та ухвалити у скасованій частині нове рішення, яким:

У задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗ.УА" про стягнення з УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ ДАРНИЦЬКОЇ РАЙОННОЇ В МІСТІ КИЄВІ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ заборгованості в сумі 75.016 (сімдесят п`ять тисяч шістнадцять) грн. 79 коп. - відмовити повністю.

5. Судовий збір в сумі 4 026,00 грн. за подачу апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції в частині вимог за первісним позовом та судовий збір за подачу первісного позову в розмірі 2 684,00 грн., залишити за УПРАВЛІННЯМ ОСВІТИ ДАРНИЦЬКОЇ РАЙОННОЇ В МІСТІ КИЄВІ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ.

6. Судовий збір за подачу зустрічного позову в розмірі 2 684,00 грн. залишити за Товариством з обмеженою відповідальністю "ГАЗ.УА".

7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗ.УА" (Україна, 04080, місто Київ, вулиця Олексія Терьохіна, будинок 8 А, ідентифікаційний код: 42468262) на користь УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ ДАРНИЦЬКОЇ РАЙОННОЇ В МІСТІ КИЄВІ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ (Україна, 02091, місто Київ, Харківське шосе, будинок 168-К, ідентифікаційний код: 37448113) судовий збір за подачу апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції в частині вимог за зустрічним позовом в розмірі 4 026 (чотири тисячі двадцять шість) грн. 00 коп.

8. Матеріали справи № 910/5831/23 повернути до Господарського суду міста Києва, доручивши видати наказ на виконання п. 7 даної постанови.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді Є.Ю. Шаптала

О.В. Тищенко


Суд	Північний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення	29.04.2024
Оприлюднено	02.05.2024
Номер документу	118717272
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг енергоносіїв

Судовий реєстр по справі —910/5831/23

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 29.04.2024 по справі 910/5831/23ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —910/5831/23

Постанова від 29.04.2024

Постанова
від 29.04.2024 по справі 910/5831/23
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД