Постанова

від 15.04.2024 по справі 910/9888/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2024 р. Справа№ 910/9888/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Гаврилюка О.М.

Суліма В.В.

за участю серктаря судового засідання Новосельцева О.Р.

представників сторін

від позивача: Браніцький О.М. (адвокат)

від відповідача 1: не з`явився;

від відповідача 2: не з`явився;

розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1

на рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2022 (повний текст складено - 21.07.2022)

у справі №910/9888/21 (суддя - Плотницька Н.Б.)

за позовом ОСОБА_1

до 1. ОСОБА_2

2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Академія наукової краси - Україна"

про витребування частки у статутному капіталі,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2021 року ОСОБА_1 (далі-позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_2 (далі-відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Академія наукової краси - Україна" (далі-відповідач-2) про витребування частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Академія наукової краси - Україна".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач-1 неправомірно заволодів часткою позивача в статутному капіталі відповідача-2, шляхом укладення акту приймання - передачі на підставі договору дарування частки у статутному капіталі відповідача-2, у розмірі 50 % статутного капіталу Товариства, що складає 50 000 грн.

Короткий зміст рішень господарських судів та мотиви їх прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.07.2022 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про витребування від ОСОБА_2 частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Академія наукової краси - Україна", відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд зазначив, що вказані у поданих до позову заявах свідків обставини за умови відсутності будь-яких інших доказів (оспорення дійсності договору дарування, акту приймання-передачі частки в статутному капіталі, встановлення підроблення/справжності підпису позивача) на підтвердження таких фактів не надають суду можливості дійти беззаперечних висновків про неправомірність заволодіння відповідачем-1 часткою позивача в статутному капіталі відповідача-2, а позивач не надав суду жодних доказів на підтвердження можливого порушення чи оспорення права та охоронюваних інтересів.

З огляду на вищенаведене в сукупності та враховуючи предмет позову і зазначені позивачем його підстави, суд визнав вимоги ОСОБА_1 про витребування від ОСОБА_2 частки у статному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Академія наукової краси - Україна" необґрунтованими та відмовив у їх задоволенні.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2022 скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції не з`ясував характер спірних відносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. При цьому, на його думку, судом не враховано, що матеріалами справи доведено наявність порушеного права, а саме вибуття із володіння позивачки частки у статутному капіталі Товариства; предмет і підстави позову - частка позивачки у статутному капіталі Товариства вибула із його володіння поза його волею; жодних правочинів, спрямованих на відчуження частки позивачка не укладала (а ні договору дарування, а ні акту приймання-передачі частки); спосіб поновлення/захисту порушених прав - витребування на користь позивача 50 % частки у статутному капіталі Товариства забезпечить повернення корпоративних прав позивачці шляхом державної реєстрації змін до відомостей про склад учасників Товариства на підставі судового рішення про витребування з володіння відповідача-1 частки у статутному капіталі Товариства, тому позивачка буде поновлена у корпоративних правах.

Апелянт також стверджує, що висновок суду першої інстанції про необхідність оспорювання спірного правочину за умови наявності доказів, що спростовують сам факт його укладання, протирічить правовій позиції Великої Палати Верховного Суду (постанова Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц) щодо застосування норм матеріального права, які регулюють підстави та порядок захисту права власності шляхом витребування майна із чужого незаконного володіння.

Крім того, апелянт зауважує, що надані позивачкою докази в сукупності доводять неукладення нею правочину, спрямованого на відчуження спірної частки у статутному капіталі Товариства. При цьому, відповідачами не було подано жодного доказу на спростування тверджень позивачки. Тобто, немає жодного доказу, який би вказував, що позивачка укладала правочини щодо розпорядження своєю часткою у статутному капіталі Товариства, крім безпосередньо самого договору та акту приймання-передачі, факт підписання якого позивачка заперечує. Таким чином, суд безпідставно звільнив відповідачів від тягару доведення своєї правової позиції, фактично бездоказово презюмувавши факт укладення спірного договору, незважаючи на наявні в справі докази, які спростовують факт його укладання.

Скаржник вважає, що зібраними у справі та наданими позивачкою доказами дотриманий стандарт переваги більш вагомих доказів, адже, висновок про неукладення будь-якого правочину, спрямованого на відчуження належної позивачці частки у статутному капіталі Товариства, з урахуванням поданих доказів, видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Також апелянт зазначає, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивачка понісла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції складає 15 000,00 грн та судовий збір.

Разом з апеляційною скаргою, апелянтом було подано клопотання від 09.08.2022 про призначення у справі №910/9888/21 почеркознавчої експертизи, проведення якої просив доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

На вирішення вказаної експертизи позивачка просить поставити наступне питання:

- чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 в акті приймання-передачі частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Академія наукової краси - Україна", який укладено 15.04.2021 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у графі "Підпис сторін: ОСОБА_1 підпис" ОСОБА_1 особисто чи іншою особою?

В обґрунтування наведеного клопотання скаржник посилався на те, що для прийняття судом першої інстанції законного рішення необхідним було дослідження обставин щодо підписання /укладання між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 акта приймання-передачі частки в статутному капіталі ТОВ "Академія наукової краси - Україна" від 15.04.2021.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачами не було надано відзиви на апеляційну скаргу, що, в свою чергу, не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції відповідно до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.08.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_1 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючої судді (судді-доповідача) - Зубець Л.П., суддів: Ткаченка Б.О., Алданової С.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.08.2022 відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2022 у справі №910/9888/21 до надходження матеріалів даної справи до Північного апеляційного господарського суду.

22.08.2022 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/9888/21.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2022 у справі №910/9888/21 залишено без руху, надано скаржнику строк для усунення недоліків.

06.09.2022 через управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , розгляд апеляційної скарги призначено на 01.11.2022.

У зв`язку з відсутністю електроенергії в приміщенні суду, судове засідання, призначене на 10:00 годину 01.11.2022 не відбулося.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.11.2022 розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2022 у справі №910/9888/21 призначено на 13.12.2022.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2022 розгляд справи №910/9888/21 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2022 відкладено на 24.01.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2023 оголошено перерву у розгляді апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2022до 31.01.2023.

26.01.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивачки надійшли письмові пояснення до клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, у яких остання також просила долучити до матеріалів справи, документи необхідні для проведення почеркознавчої експертизи, а саме: копію постанови про відбір експериментальних зразків підпису та почерку від 26.04.2021, винесеної в кримінальному провадженні №12021100040001264; копію протоколу отримання зразків для експертизи від 26.04.2021; копії зразків підпису ОСОБА_1 ; копії зразків написання ОСОБА_1 прізвища та ініціалів « ОСОБА_1 »; копію зразку рукописного тексту ОСОБА_1 .

Розглянувши вищенаведене клопотання, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання та долучення вказаних документів до матеріалів справи.

Як зазначалось вище, скаржником до апеляційної скарги додано клопотання від 09.08.2022 про призначення у справі №910/9888/21 почеркознавчої експертизи, проведення якої просив доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2023 клопотання ОСОБА_1 від 09.08.2022 про призначення почеркознавчої експертизи задоволено. Призначено у справі №910/9888/21 почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03057, місто Київ, вулиця Смоленська, будинок 6).

На вирішення почеркознавчої експертизи (судовим експертам) поставлено наступні питання: чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 в акті приймання-передачі частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Академія наукової краси - Україна", який укладено 15.04.2021 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у графі "Підпис сторін: ОСОБА_1 підпис" ОСОБА_1 особисто чи іншою особою?

Витрати по проведенню почеркознавчої експертизи покласти на ОСОБА_1 .

Відповідно до статті 14 Закону України "Про судову експертизу" попереджено експерта про кримінальну відповідальність відповідно до статей 384, 385 Кримінального кодексу України.

Витребувано у ОСОБА_2 оригінал акта приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Академія наукової краси - Україна" від 15.04.2021.

Витребувані документи запропоновано подати до Північного апеляційного господарського суду в строк до 20.02.2023.

Матеріали справи №910/9888/21 передано до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (03057, місто Київ, вулиця Смоленська, будинок 6).

Після проведення експертизи висновки та матеріали справи №910/9888/21, а також документи, які підтверджують витрати, пов`язані з проведенням експертизи, ухвалено повернути до Північного апеляційного господарського суду (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 1, літера А).

На час проведення судової експертизи зупинено апеляційне провадження у справі №910/9888/21 до надходження висновку почеркознавчої експертизи та повернення матеріалів справи №910/9888/21 до Північного апеляційного господарського суду.

Розпорядженням керівника апарату суду №09.1-07/364/23, у зв`язку з звільненням Зубець Л.П. головуючого судді (судді-доповідача) з посади судді Північного апеляційного господарського суду, відповідно до підпункту 2.3.50 пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/9888/21.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.04.2023, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Ткаченко Б.О., Сулім В.В.

26.04.2023 через управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов лист, у якому експертна установа повідомляє про значну поточну завантаженість фахівців КНДІСЕ з виконання будівельно-технічних експертиз різної категорії складності у зв`язку з чим відсутня можливість проведення зазначеної експертизи у строк 90 календарних днів. Також у листі було надано рахунок на оплату експертизи.

26.04.2023 через управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло клопотання експерта про надання додаткових доказів, а саме:

- оригіналу досліджуваного документа, а саме: акта приймання- передачі частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Академія наукової краси - Україна», який укладено від 15.04.2021 між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 ;

- максимально можливої кількості оригіналів документів, які містять вільні зразки почерку та підписів ОСОБА_1 , за період часу з 2017 по березень 2021, у тому числі максимально наближений до досліджуваних документів, які можуть міститися в офіційних документах, на яких підписи і рукописні записи достовірно виконані особою, щодо якої ставиться питання з ідентифікації, які можуть міститись у різних архівних матеріалах, трудових угодах, паспорті, формі №1, нотаріальних документах тощо;

- умовно-вільних зразків почерку та підпису ОСОБА_1 , які містяться у господарській справі №910/9888/21;

- експериментальні зразки почерку та підпису ОСОБА_1 на 10 аркушах лінованого паперу, відібраних у відповідності до вимог Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.05.2023 поновлено провадження у справі № 910/9888/21. Розгляд клопотання експерта призначено на 05.06.2023. Зобов`язано сторін надати суду додаткові матеріали необхідні для проведення експертизи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.06.2023 відкладено розгляд справи № 910/9888/21 на 05.07.2023.

04.07.2023 до Північного апеляційного господарського суду від представника позивача -1 на виконання ухвали суду від 01.05.2023 надійшли наступні документи:

- оригінали документів, які містять вільні зразки почерку та підписів ОСОБА_1 (договір купівлі-продажу № 10/04 від 10.04.2008; договір оренди від 17.05.2012);

- експериментальні зразки підписів ОСОБА_1 на 10 аркушах лінованого паперу;

- експериментальні зразки записів прізвища та ініціалів ОСОБА_1 на 10 аркушах лінованого паперу;

- експериментальні зразки почерку ОСОБА_1 на одному аркуші лінованого паперу;

- квитанція про оплату вартості експертизи від 04.07.2023 у сумі 11 949,00 грн.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.07.2023, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Барсук М.А., Сулім В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.07.2023 прийнято справу № 910/9888/21 до провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2022 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів: Барсук М.А., Сулім В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.07.2023 відкладено розгляд справи № 910/9888/21 на 26.07.2023. Зобов`язано ОСОБА_1 надати до суду максимально можливу кількості оригіналів документів, які містять вільні зразки почерку та підписів ОСОБА_1 , за період часу з 2017 по березень 2021, у тому числі максимально наближений до досліджуваних документів, які можуть міститися в офіційних документах, на яких підписи і рукописні записи достовірно виконані особою, щодо якої ставиться питання з ідентифікації, які можуть міститись у різних архівних матеріалах, трудових угодах, паспорті, формі №1, нотаріальних документах тощо, а також надати суду інформацію щодо порушеної кримінальної справи та призначеної почеркознавчої експертизи.

26.07.2023 до Північного апеляційного господарського суду від представника позивача -1 надійшло клопотання про витребування доказів, в якому він зазначає, що у провадженні слідчих СВ Печерського УП ГУ НП в м. Києві перебуває кримінальне провадження № 42021000000002227 від 03.11.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 361 КК України, інформація про яке внесена до ЄРДР за заявою ОСОБА_1 .

16.11.2021 слідчим було винесено постанову про призначення почеркознавчої експертизи у кримінальному провадженні № 42021000000002227 від 03.11.2021. Проведення експертизи доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. Виконання судової почеркознавчої експертизи № 34948/34949/21-32 здійснювалося експертами КНДІСЕ Яною Сухомлин та Іриною Білоус .

На адвокатський запит до Печерської окружної прокуратури міста Києва, листом від 25.07.2023 йому було повідомлено, що акт приймання-передачі частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Академія наукової краси-Україна», який укладено від 15.04.2021 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 наявний в матеріалах кримінального провадження № 42021000000002227.

У зв`язку з чим, представник позивача-1 звернувся з даним клопотанням та просив витребувати у слідчого відділу Печерського УП ГУ НП в М.Києві, Печерської окружної прокуратури міста Києва з матеріалів кримінального провадження № 42021000000002227 від 03.11.2021: акт приймання-передачі частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Академія наукової краси-Україна», який укладено від 15.04.2021 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; оригінали документів, які містять вільні зразки почерку та підписів ОСОБА_1 за період часу з 2017 по березень 2021.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.07.2023 задоволено клопотання експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз про надання додаткових матеріалів для проведення судової почеркознавчої експертизи.

Витребувано оригінал реєстраційної справи з Голосіївської районної в м.Києві державної адміністрації Товариства з обмеженою відповідальністю «Академія наукової краси-Україна», в якій міститься оригінал акта приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Академія наукової краси-Україна», який укладено від 15.04.2021 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 для подальшого направлення експертам на дослідження.

Матеріали справи №910/9888/21 передано Київському науково-дослідному інституту судових експертиз для проведення почеркознавчої експертизи, призначеної згідно ухвали Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2023.

Провадження у справі № 910/9888/21 зупинено до отримання судом висновку експерта.

Листом від 16.09.2023 Голосіївська районна в м.Києві державна адміністрація повідомила, що оригінали документів реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю «Академія наукової краси-Україна`за період з 12.12.2018 по 14.05.2021 вилучені 01.11.2022 на підставі ухвали Печерського районного суду міста Києва від 11.10.2022 у справі № 757/27413/22-к за кримінальним провадженням № 42021000000002227.

26.09.2023 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання експертів про надання додаткових матеріалів разом зі справою № 910/9888/21, а саме:

- оригіналу досліджувального документу: акта приймання-передачі частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Академія наукової краси-Україна», який укладено від 15.04.2021 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;

- максимально можливої кількості оригіналів документів, які містять вільні зразки почерку та підписів ОСОБА_1 , за період часу з 2017 по березень 2021, у тому числі максимально наближений до досліджуваних документів, які можуть міститися в офіційних документах, на яких підписи і рукописні записи достовірно виконані особою, щодо якої ставиться питання з ідентифікації, які можуть міститись у різних архівних матеріалах, трудових угодах, паспорті, формі № 1, нотаріальних документах, тощо;

- умовно - вільних зразків почерку та підпису ОСОБА_1 , які містяться у господарській справі №910/9888/21.

01.12.2023 на адресу Північного апеляційного господарського суду від Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м.Києві надійшли матеріали реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю «Академія наукової краси-Україна.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.10.2023, у зв`язку з перебуванням судді Барсук М.А. на лікарняному, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Гаврилюк О.М., Сулім В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2023 поновлено апеляційне провадження у справі № 910/9888/21. Розгляд справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2022 призначено на 30.10.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.10.2023 розгляд справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2022 відкладено на 04.12.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2023 розгляд справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2022 відкладено на 22.01.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2024 задоволено клопотання експертів експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Ірини Рябенко, Ірини Тарасюк про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення судової почеркознавчої експертизи.

Матеріали справи № 910/9888/21 передано Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03057, м. Київ, вул. вул. Сім`ї Бродських (Смоленська), 6 для проведення почеркознавчої експертизи, призначеної згідно ухвали Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2023.

По закінченню експертизи ухвалено висновок експерта подати господарському суду разом з матеріалами справи та даними щодо витрат, пов`язаних із проведенням експертизи.

Провадження у справі № 910/9888/21 зупинено до отримання судом висновку експерта.

14.03.2024 через управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли матеріали справи №910/9888/21 та висновок експертів від 07.03.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2024 поновлено апеляційне провадження у справі №910/9888/21. Розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2022 у справі №910/9888/21 призначено на 15.04.2024.

Явка представників сторін

Представники відповідача-1 та відповідача-2 у судове засідання, призначене на 15.04.2024, не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується відповідними поштовими повідомленнями, наявними у матеріалах справи.

Враховуючи положення частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка представників відповідачів обов`язковою в судове засідання не визнавалась, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у відсутність зазначених осіб за наявними у справі матеріалами.

Позиції учасників справи

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 15.04.2024 підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, просив її задовольнити, врахувати висновки експертизи, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про задоволення позову. На оголошення вступної та резолютивної частини представник позивача не з`явився.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Товариство з обмеженою відповідальністю "Академія Наукової Краси - Україна" (далі - Товариство) є юридичною особою, створеною за законодавством України 20.04.2016, запис про державну реєстрацію 10741020000059624, ідентифікаційний код юридичної особи 40436600.

Відповідно до пункту 1.9 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Академія Наукової Краси - Україна", затвердженого загальними зборами учасників Протокол № 4 від 06 листопада 2018 року (далі - Статут), учасниками товариства були: громадянка Естонії - ОСОБА_6 , РНОКПП НОМЕР_1 ; громадянка України - ОСОБА_7 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Пунктом 5.1.1 статуту визначено, що Товариство має статутний капітал, який становить 100 000, грн. та поділений на 100 часток, розмір кожної дорівнює 1 000,00 грн.

Розмір часток статутного капіталу учасників Товариства складається наступним чином: ОСОБА_6 (розмір вкладу - 50 000,00 грн, частка у статутному капіталі у % - 50), ОСОБА_7 (розмір вкладу - 50 000,00 грн, частка у статутному капіталі у % - 50) (пункт 5.1.2 Статуту).

На підставі договору дарування частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Академія Наукової Краси - Україна", укладеного 16 лютого 2021 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_1 (договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Оніщук О.І. та зареєстровано в реєстрі за № 580), Акту приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства від 16 лютого 2021 року, ОСОБА_1 набула у власність частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Академія Наукової Краси - Україна" у розмірі 50% статутного капіталу товариства, що складає 50 000,00 грн.

17.02.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Оніщук О.І., як держаним реєстратором була проведена державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу щодо зміни складу засновників (учасників) (запис № 1000681070008058598).

Таким чином, ОСОБА_1 є власником частки у статутному капіталі Товариства у розмірі 50% статутного капіталу Товариства, що складає 50 000,00 грн.

Зазначене підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Академія Наукової Краси - Україна» станом на 20.04.2021.

Як вбачається з матеріалів справи, 21 квітня 2021 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Академія Наукової Краси - Україна", на підставі посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бурмістровою Наталією Вікторівною (місцезнаходження АДРЕСА_1 ) Акту приймання-передачі частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Академія Наукової Краси - Україна", укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та зареєстрованого в реєстрі за №№ 261,262, проведено реєстраційну дію внесення змін до відомостей про юридичну особу: зміна складу засновників (учасників), зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи (номер запису 100068070010058598, державний реєстратор Солом`янської районної державної адміністрації Бондар Т.А.).

За наслідками вказаної вище реєстраційної дії змінено власника частки статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Академія Наукової Краси - Україна" (код ЄДРПОУ 40436600), а саме: громадянку України ОСОБА_1 виключено із Реєстру як власника частки 50% Товариства; громадянина України ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серія НОМЕР_3 , виданий Хмільницьким PC УДМС України у Вінницькій області 17.12.2016, місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ), включено до переліку засновників (учасників) юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Академія Наукової Краси - Україна"як власника частки 50 %.

Відповідно до пункту 2 Акту приймання-передачі частки в статутному капіталі Товариства від 15.04.2021 визначено, що даний Акт укладається сторонами на підставі договору дарування частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Академія Наукової Краси - Україна" від 15 квітня 2021 року, укладеного сторонами у простій письмовій формі.

Звертаючись із позовною заявою, позивачка зазначила, що не відчужувала у будь-який спосіб свою частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Академія Наукової Краси - Україна" та не підписувала договір дарування та акт приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Академія Наукової Краси - Україна", оскільки в день посвідчення вказаного правочину перебувала в місті Одеса з робочими зустрічами, що підтверджується нотаріально посвідченими заявами ряду осіб, у зв`язку з чим, просить суд витребувати у ОСОБА_2 50 % частки у статному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Академія наукової краси - Україна".

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Так, правове регулювання спірних правовідносин здійснюється Конституцією України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законами України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

Згідно зі статтями 8,55 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути. протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

В розвиток даного конституційного принципу, частинами першою, другою статті 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 113 Цивільного кодексу встановлено, що господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарські товариства можуть бути створені, зокрема у формі товариства з обмеженою відповідальністю.

Таким чином, наявність у власності суб`єкта правовідносин частки у статутному капіталі товариства відносить його до учасників такого товариства.

Статтею 190 ЦК України, встановлено, що майном, як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Корпоративні права є різновидом майнових прав.

Відповідно до приписів ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Згідно зі ст. 21 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у статутному капіталі товариства оплатно або безоплатно іншим учасникам товариства або третім особам.

Підпунктом "ґ" п. з ч. 5 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» передбачає, що для внесення змін до відомостей про склад учасників товариства необхідно надати державному реєстратору, серед іншого акт приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства, справжність підписів на якому має бути нотаріально засвідчена.

Таким чином, для здійснення державної реєстрації саме акт приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства є підтвердженням того, що частка у статутному капіталі переходить до іншого власника і саме на цій підставі вносяться відповідні зміни до ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Вказана норма закону не вимагає посилання в акті приймання-передачі на інші документи, на підставі яких він міг бути складений, тобто ані протоколу загальних зборів учасників товариства стосовно прийняття рішення щодо відчуження частки, ані будь-якого договору, на підставі якого складено акт ту дймання-передачі частки для проведення державної реєстрації змін, не вимагається.

За вказаних умов саме акт приймання-передачі підтверджує волевиявлення сторін, а також юридичні наслідки - факт набуття прав і обов`язків новим учасником юридичної особи.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції послався на те, що позивачем не було оспорено дійсність договору дарування та акту приймання- передачі спірної частки в статутному капіталі, що позбавило суд можливості дійти висновку про правомірність заявленої вимоги про її витребування.

Колегія суддів вважає, що такі висновки суду не узгоджуються як із нормами матеріального, так і з нормами процесуального права з огляду на наступне.

При вирішенні будь-якого спору по суті, суд, у тому числі, має виходити із заявлених у позові предмету, підстав та обраного позивачем способу захисту порушеного права.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (п. 4.14. Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09 липня 2020 року у справі № 922/404/19; п. 7.42 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 року у справі № 924/1473/15).

Так, у даній справі позивач звернувся з позовом про витребування з чужого незаконного володіння частки у статутному капіталі товариства. Позовні вимоги обґрунтовані, що ним не укладалися жодні правочини щодо відчуження спірної частки.

За таких обставин, судом саме під час розгляду справи за заявленим позовом, мало бути з`ясовано, чи укладався/не укладався будь-який правочин, спрямований на відчуження корпоративних прав позивачки. З`ясування саме цієї фактичної обставини справи є основою для прийняття рішення по суті даного спору з урахуванням його предмету та підстав, що є можливим без визнання правочину (відповідних договору, акту) недійсними.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

У свою чергу, суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 зі справи № 912/1856/16, від 14.05.2019 зі справи № 910/11511/18.

Проте, у даній справі суд не врахував фактичних обставин справи та відмовив у позові з тих підстав, що позивачка не надала доказів визнання недійсним правочину відчуження її частки у статутному капіталі Товариства, та фактично вказав позивачці використати інший спосіб захисту права, який вона вважає порушеним.

Предметом і підставою позову у даній справі є частка позивачки у статутному капіталі Товариства, яка вибула із її володіння поза її волею (на підставі акту приймання-передачі частки). Спір у справі стосується наявності підстав для витребування на користь позивачки 50 % частки у статутному капіталі Товариства шляхом державної реєстрації змін до відомостей про склад учасників Товариства.

За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів).У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у частині першій статті 215 ЦК України, так і у статтях 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

За частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України і відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 16 цього Кодексу способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

При цьому, такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.

Аналогічного висноку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц.

Суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого - вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Позивачка обрала способом захисту своїх прав витребування на її користь 50 % частки у статутному капіталі Товариства шляхом державної реєстрації змін до відомостей про склад учасників Товариства. Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (п. 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16). Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц. Відтак застосування судом того чи іншого способу захисту має призводити до відновлення порушеного права позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування заявлених вимог про витребування частки у статутному капіталі Товариство з обмеженою відповідальністю "Академія Наукової Краси - Україна" з незаконного володіння, позивачка зазначає, що не відчужувала у будь-який спосіб свою частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Академія Наукової Краси - Україна" та не підписувала договір дарування та акт приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Академія Наукової Краси - Україна", оскільки в день посвідчення вказаного правочину перебувала в місті Одеса з робочими зустрічами. На підтвердження викладених обставин позивачкою надано нотаріально посвідчені заяви від 11.06.2021, а саме:

- заяву ОСОБА_1 , яка зазначає про те, що 15 квітня 2021 року фізично перебувала у місті Одеса; ніколи не була знайома із ОСОБА_2 та жодних правочинів з останнім не укладала; ніколи не була знайома з приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бурмістровою Наталією Вікторівною, жодних правочинів не посвідчувала та ніколи не відвідувала робоче місце нотаріуса за адресою АДРЕСА_3 ; ніколи не мала наміру відчужувати та не відчужувала у будь-який спосіб свою частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Академія Наукової Краси - Україна";

- заяву ОСОБА_8 , яка зазначає про те, що 15 квітня 2021 року бачила та спілкувалася із ОСОБА_1 особисто в період з 10:30 год. по 13:30 год., яка фізично перебувала у місті Одеса. У зазначений період остання не могла перебувати у місті Києві;

- заяву ОСОБА_9 , яка зазначає про те, що 15 квітня 2021 року бачила та спілкувалася із ОСОБА_1 особисто в період з 14:50 год. по 19:30 год., яка фізично перебувала у місті Одеса. У зазначений період остання не могла перебувати у місті Києві;

- заяву ОСОБА_10 , яка зазначає про те, що 15 квітня 2021 року бачила та спілкувалася із ОСОБА_1 особисто в період з 14:50 год. по 18:00 год., яка фізично перебувала у місті Одеса. У зазначений період остання не могла перебувати у місті Києві.

Предметом дослідження даної справи, є те, що позивачка не підписувала акт приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Академія наукової краси - Україна".

Як зазначено вище, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2023 призначено у справі №910/9888/21 почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03057, місто Київ, вулиця Смоленська, будинок 6). На вирішення почеркознавчої експертизи (судовим експертам) поставлено наступні питання: чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 в акті приймання-передачі частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Академія наукової краси - Україна", який укладено 15.04.2021 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у графі "Підпис сторін: ОСОБА_1 підпис" ОСОБА_1 особисто чи іншою особою?

Так, висновком експертів за резутатами проведення судової почеркознавчої експертизи № 22975/23-32 від 07.03.2024 встановлено, що підпис від ОСОБА_11 у графі «Підпис сторін: ОСОБА_1 підпис» в акті приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Академія наукової краси - Україна», який укладено 15.04.2021 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Дана експертиза була проведена в рамках розгляду справи №910/9888/2, тому колегія суддів приймає данний висновок еспретів як належний доказ у справі.

Крім того, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що Печерським управлінням поліції Головного управління Національної поліції у м.Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42021000000002227 від 03.11.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 361 КК України.

З огляду на вищевикладене, матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 не підписувала акт приймаймання-передачі частки у статному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Академія наукової краси - Україна», який укладено 15.04.2021 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та відповідно, жодних істотних умов цих правочинів не погоджувала.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує частинам другій, третій статті 215 ЦК України, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є невчиненими.

Разом колегія суддів зауважує, що у випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення.

Отже, неукладений і недійсний договір - це принципово різні правові явища і їх ототожнення є помилковим. Договір, який є неукладеним, тобто неіснуючим, виключає можливість визнання його недійсним. Тому, позиція суду першої інстанції про необхідність оспорювання правочинів (договору дарування, акту приймання- передачі частки) є такою, яка прямо протирічить нормам ЦК України та позиції Великої Палати Верховного Суду.

З огляду на вищевикладене, з урахуванням правових позицій, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду, судом першої інстанції було помилково застосовано норми матеріального права, що регулюють підстави визнання договорів недійсними та визначають спосіб захисту порушеного права у випадку не укладання правочину особою, яка звертається з вимогою про витребування майна, що вибуло з її володіння без належних правових підстав.

Крім того, у частині з статті 2 Господарського процесуального кодексу України далі - ГПК України) однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до частин 3, 4 статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (такі висновки викладені у Постанові Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17).

Позивачем обрано спосіб поновлення/захисту порушених прав, передбачений п. 4 ч.і ст. 16, ст. 387 Цивільного кодексу - витребування майна від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

З урахуванням наведеної вище сутності принципу змагальності саме позивач зобов`язаний був довести той факт, що належна йому частка у статутному капіталі Товариства вибула із його володіння поза його волею, без належних правових підстав; жодних правочинів, спрямованих на відчуження частки позивач не укладав.

У той же час відповідачі були зобов`язані довести зворотне - укладення такого правочину.

За приписами статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані можуть встановлюватись, в тому числі, і на підставі показань свідків.

Відповідно до частин 1, 2 статті 87 Господарського процесуального кодексу України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб.

Правила щодо оцінки доказів закріплено у статті 86 Господарського процесуального кодексу України, згідно з частиною 1 якої суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінка доказів - це розумова, пізнавальна діяльність суду, яка полягає у дослідженні якісних і кількісних ознак зібраних доказів у конкретній справі. Закон не регулює порядок роздумів судді. Проте норми права встановлюють зовнішні умови, гарантії, які забезпечують істинність логічних висновків суддів.

Так, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (частина 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України). Зазначене є запорукою ухвалення судом справедливого рішення, яке відповідатиме принципу верховенства права.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частина 3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України). Зазначене положення кореспондується з приписами частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, у якій визначено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, заяви свідка є доказом, який за умови дотримання вимог процесуального закону щодо її форми, підлягає оцінці в сукупності з іншими доказами у справі відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17, від 25.06.2020 у справі №924/233/18).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц (провадження №14-400цс19).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж.К. та інші проти Швеції" Суд наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні Європейського суду з прав людини від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України", в якому Суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

Відповідно до частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику зазначеного Суду як джерело права.

Колегія суддів зазначає, що позивачкою надані належні і допустимі докази того, що нею не було укладено жодного правочину про відчудження частки у статутному капіталі ТОВ «Академія наукової краси - Україна», а саме: нотаріально посвідчені заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 .

Крім того, належними та допустимими доказами неукладання правочину відчуження спірної частки у статутному капіталі Товариства є висновок експертів за резутатами проведення судової почеркознавчої експертизи № 22975/23-32 від 07.03.2024.

Зазначені докази в сукупності доводять не укладення позивачкою правочину, спрямованого на відчуження спірної частки у статутному капіталі ТОВ «Академія наукової краси - Україна».

При цьому, відповідачами не було подано жодного доказу на спростування тверджень позивачки. Тобто, відсутні докази, які б вказували, що позивачка укладала правочини щодо розпорядження своєю часткою у статутному капіталі Товариства, крім безпосередньо самого договору та акту приймання-передачі, факт підписання якого позивачка заперечує та висновком експертів підтверджено, що зазначений акт нею не підписувався.

Таким чином, висновки суду першої інстанції про укладення позивачкою правочинів, спрямованих на відчуження спірної частки у статутному капіталі Товариства не ґрунтуються на доказах, у розумінні стандартів, визначених до них у ст. 78, 79 ГПК України.

Крім того, суд першої інстанції не надав належної оцінки доказам, поданих позивачкою, які спростовують укладання між нею та відповідачем-1 правочинів щодо відчуження спірної частки у статутному капіталі Товариства.

Як вбачається із оскаржуваного рішення, суд при вирішенні справи фактично застосував презумпцію правомірності правочину (правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним).

Проте, вказана презумпція, з урахуванням обставин даної справи, предмета та підстав позову, не підлягає застосуванню, оскільки при її вирішенні ключовим є вирішення питання щодо наявності волевиявлення сторони правочину (позивача) на його укладання, а встановлення факту відсутності такого волевиявлення не має наслідком визнання правочину недійсним, за таких обставин він є неукладеним.

Тягар доказування виникнення між позивачем та відповідачем договірних зобов`язань (оскільки акт приймання-передачі частки був укладений на виконання договору дарування частки) також покладається на останнього. Незважаючи на зазначене, відповідачем до суду не подано жодного доказу на спростування тверджень позивача, що, у свою чергу, залишено судом першої інстанції поза увагою.

Таким чином, не дослідивши в повному обсязі докази, надані позивачем, не надавши їм правової оцінки, не навівши в судовому рішення підстави їх відхилення, суд першої в порушення принципу повноти та всебічності судового рішення, а також принципу змагальності безпідставно звільнив відповідачів від тягару доведення своєї правової позиції, фактично бездоказово презюмувавши факт укладення спірного договору, незважаючи на наявні в справі докази, які спростовують факт його укладання

Враховуючи вказане вище, колегія суддів дійшла висновку про задоволення позовних вимог та витребування від відповідача-1 на користь позивачки 50% частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Академія наукової краси - Україна".

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно з частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За змістом пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право повністю або частково скасувати судове рішення.

Відповідно до статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2022 у справі №910/9888/21 підлягає задоволенню. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2022 у справі №910/9888/21 слід скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Судовий збір за подання позивачем позовної заяви та апеляційної скарги у даній справі у відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, а також витрати за судову почеркознавчу експертизу покладаються на відповідачів.

Керуючись статтями 129, 240, 269, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2022 у справі №910/9888/21 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2022 у справі №910/9888/21 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

4. Витребувати від ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_4 ) 50% частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Академія наукової краси - Україна" (ідентифікаційний код 40436600, юридична: 01033, місто Київ, вул.Панківська, буд. 5 , поверх 3).

5.Стягнути солідарно з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Академія наукової краси - Україна" (ідентифікаційний код 40436600, юридична: 01033, місто Київ, вул.Панківська, буд. 5 , поверх 3) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_4 ) - 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп. - судового збору за розгляд у суді першої інстанції, 3 405 (три тисячі чотириста п`ять) грн 00 коп. - судового збору за розгляд апеляційної скарги в апеляційній інстанції, 11 949 (одинадцять тисяч дев`ятсот сорок дев`ять) грн 00 коп. витрат на проведення судової почеркознавчої експертизи.

5. Видати наказ.

6. Матеріали справи №910/9888/21 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, порядку та строку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписано 29.04.2024.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді О.М. Гаврилюк

В.В. Сулім