Постанова

від 29.11.2007 по справі 12/8-нм

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/8-НМ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський,3/65

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "29" листопада 2007 р.                                                     Справа № 12/8-НМ

Господарський суд Житомирської області у складі:

Судді Сікорська Н.А.

при секретарі Біленькій Ю.П.

за участю представників сторін

від позивача Манько В.В. - дор. від 29.03.07р.

від відповідача не з'явився.

Розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Брусилівському районі Житомирської області (смт.Брусилів)  

до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Коростишівському районі (м.Коростишів)

про зобов'язання вчинити дії по підписанню актів щомісячної звірки

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про зобов'язання відповідача вчинити дії по підписанню актів щомісячної звірки  витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворюванн та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер від нещасного випадку на виробництві  або професійного захворювання за серпень, жовтень-грудень 2005р. та січень-лютий 2006р. по Брусилівському району із загальною сумою витрат, що підлягають відшкодуванню в сумі 5061,81 грн.

Заявою про уточнення позовних вимог (а.с.100-101) позивач конкретизував заявлені до стягнення вимоги по періодах їх виплат.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позов заперечив з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву (а.с. 38-41).

Згідно додаткового відзиву від 29.03.07, відповідач наголосив, що з огляду на  ст. 99 КАС України, позивачем пропущені строки звернення до суду.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно даних позивача, за серпень, жовтень-грудень 2005р. та січень-лютий 2006р. Фондом соціального страхування від нещасних випадків не прийнято до заліку та не відшкодовуються витрати, пов'язані з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок  нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер від нещасного випадку на виробництві  або професійного захворювання, громадянам України, нещасний випадок з якими стався за межами території України.

Згідно матеріалів справи, управлінням Пенсійного фонду України в Брусилівському районі Житомирської області було проведено виплату і доставку пенсій, призначених внаслідок нещасного випадку на виробництві та допомогу на поховання громадянам України, а саме:

- 4453,41 грн. пенсії, призначеної внаслідок нещасного випадку на виробництві було виплачено Давидову О.Ф., (згідно заяви про уточнення позовних вимог (а.с.100,101)) з яких: 500,00 грн. - за жовтень 2005 року, 1000,00 грн. - за листопад 2005 року, 1000,00 грн. - за грудень 2005 року, 953,41 грн. - за січень 2006 року, 1000,00 грн. - за лютий 2006 року;

-  283,80 грн. допомоги на поховання Давидюк П.І., згідно довідок позивача (а.с.22,25) було виплачено сім'ї потерпілого в липні 2003 року;

-  324,60 грн. допомоги на поховання Осолінського М.І., згідно довідок позивача (а.с.21,25) було виплачено сім'ї потерпілого у вересні 2004 року.

З наданих до матеріалів справи актів щомісячної звірки по справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворюванн та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер від нещасного випадку на виробництві  або професійного захворювання та довідок про відшкодування за серпень, жовтень-грудень 2005р. та січень-лютий 2006р. по Брусилівському району вбачається відмова відповідача від відшкодування вищезначених сум  (а.с.10-20,77).

Згідно позовної заяви Давидов О.Ф., отримав трудове каліцтво у 1970 році в м. Астрахань (Росія). Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Коростишівському районі Житомирської області відмовляється від відшкодування позивачу витрат, пов'язаних із виплатою та доставкою пенсій вищезазначеному громадянину, оскільки Давидов О.Ф. не є застрахованною особою, за нього не сплачувались до Фонду страхові внески,а тому здійснення йому страхових виплат є нецільовим використанням коштів.

Щодо допомоги на поховання Давидюка П.І. та Осолінського М.І., яку було виплачено позивачем сім'ям потерпілих, відповідач відмовився від їх відшкодування, оскільки повинно бути документальне підтвердження настання смерті вказаних осіб за наслідками отриманого нещасного випадку на виробництві, або професійного захворювання.

Крім того, як вказав відповідач, УПФ у Брусилівському районі шляхом підписання акта звірки за серпень 2005 року погодилось на  утримангня безпідставно виплачених сум.

Заперечуючи проти позовних вимог відповідач наголосив, що позивач пропустив річний строк звернення до суду, який встановлений ст. 99 КАС України, а тому в порядку ст. 100 КАС України, це є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.

Оцінивши в сукупності матеріали справи господарський суд дійшов висновку про часткову обгрунтованість позовних вимог.

Згідно статті 10 Закону України “Про пенсійне забезпечення” пенсійне забезпечення громадян здійснюється органами Пенсійного фонду України і згідно статті 8 того ж закону Пенсійний фонд, поряд з іншими надходженнями формується за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами на заходи соціального страхування.

Відповідно до статті 81 Закону України “Про пенсійне забезпечення” призначення пенсій  і  оформлення  документів  для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Статті 21, 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” передбачають обов'язок Фонду соціального страхування  від  нещасних  випадків відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі його смерті при настанні страхового випадку, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсію, у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Збір та акумулювання страхових внесків здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності,  відповідно до статті 46 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” та статей 1, 2 Закону України “Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”.

Положення ч. 2 п. 5 ст. 24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” встановлюють, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

З наведеного слід зробити висновок, що витрати, понесені Пенсійним фондом України у зв'язку з виплатою пенсій, передбачених ст.26 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, підлягають відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України “Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 22.02.2001 року   Фонд  сплачує  страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей),  які потерпіли  на  виробництві до 1 квітня 2001  року,  з  того  часу,  коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право  цих  працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги,  або коли таке право встановлено в  судовому порядку.

Потерпілі, документи  яких не передані до Фонду,  продовжують отримувати  належні виплати  та  соціальні  послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.

16.05.2003 року Міністерством юстиції України зареєстрована постанова правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4, якою затверджено "Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (далі - Порядок).

Згідно п. 2 вказаного Порядку останній визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду витрат, пов'язаних з виплатою відповідних пенсій.

Пунктом 5 Порядку передбачено, що органи Пенсійного фонду щомісяця проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків звірку витрат по особових справах потерпілих, складають акт щомісячної звірки, в якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду і управлінням виконавчої дирекції Фонду на місцях.

Пунктом 6 Порядку передбачено, що головні управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підставі поданих актів узагальнюють і узгоджують Довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою відповідних пенсій, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Пунктом 7 Порядку встановлено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків, на підставі вищевказаної Довідки на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду.

Згідно матеріалів справи спір по виплатах, здійснених Давидову О.Ф. виник на стадії проведення звірки витрат по особових справах потерпілих та підписання актів щомісячної звірки з підстав неприйняття Фондом соціального страхування від нещасних випадків до заліку витрат на виплату пенсій громадянам, нещасний випадок з якими стався за межами України.

Відповідно до ст. З Закону України "Про правонаступництво України" від 12.09.1991 року закони Української РСР та інші акти, ухвалені Верховною радою Української РСР, діють на території України, оскільки вони не суперечать законам України, ухваленим після проголошення незалежності України.

Стаття 9 зазначеного Закону передбачає, що всі громадяни Союзу РСР, які на момент проголошення незалежності України постійно проживали на території України, є громадянами України. Україна гарантує забезпечення прав людини кожному громадянину України незалежно від національної приналежності та інших ознак відповідно до міжнародно-правових актів про права людини.

Відповідно до Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року держави-учасниці Співдружності мають зобов'язання щодо непрацездатних осіб, які отримали право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження до складу СРСР і реалізують це право на території держав-учасниць Угоди.

Відповідно до статті 5 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року, ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав - учасниць Угоди.

Відповідно до статті 3 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року, усі витрати, пов'язані із здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, що надає забезпечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього закону.

Отже, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, якщо страховий випадок стався на території держав-учасниць Угоди, призначаються за законодавством України і виплачуються з коштів Пенсійного фонду України.

За таких обставин, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зобов'язаний відшкодовувати органам Пенсійного фонду України витрати на виплату пенсій, якщо нещасний випадок стався на території держав-учасниць Угоди.

Таким чином позовні вимоги в частині вчинення дій по підписанню актів щомісячної звірки, згідно яких позивачем було виплачено пенсію Давидову О.Ф., призначену внаслідок нещасного випадку на виробництвіабо професійного захворювання, є правомірними.

Однак, як передбачено ст. ст. 99, 100 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, а саме в межах річного строку, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна булла дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Пропущення строку звернення  до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Враховуючи, що відповідач  наголосив про пропуск позивачем строку звернення до суду, суд дійшов висновку, що адміністративний позов в частині  вчинення дій по підписанню актів щомісячної звірки за жовтень-грудень 2005 та січень, лютий 2006 року, згідно яких позивачем було виплачено пенсію Давидову О.Ф. підлягає частковому задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, акт щомісячної звірки за  жовтень 2005 року був підписаний сторонами 09.11.05, за листопад - 07.12.05. Саме з цих дат  слід обраховувати  строк, коли позивач дізнався про порушення свого права. Адміністративний позов було направлено до суду 28.12.06. З огляду на викладене, за цей період позивачем пропущено строк звернення до суду  в частині зобов'язання  відділення виконавчої дирекції Фонду щодо вчинення дій по підписанню актів щомісячної звірки, згідно яких позивачем було виплачено пенсію Давидову О.Ф.

Що стосується проведеної позивачем виплати допомоги на поховання Давидюка П.І. та Осолінського М.І. в сумі 608,40 грн., то матеріали справи вказують, що сторони погодили, що вказані виплати не підлягають відшкодуванню відповідачем, оскільки помилково були проведені ним до  відшкодування. Зазначене вбачається з, підписаного сторонами, акту звірки від 07.09.06р. (а.с.79,80,81) та актів щомісячної звірки за липень 2003 року за вересень 2004 року (а.с. 80,81), які також підписані сторонами 07.09.06.

Відповідно до акта від 07.09.06р. сторони погодили помилковість проведених до відшкодування відповідачем сум допомоги на поховання Давидюка П.І. та Осолінського М.І. в сумі 608,40 грн. у зв'язку з тим, що їх нарахування не підтверджено висновками спеціальних медичних закладів, що є правомірним, оскільки відповідає положенням ст.34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 18.01.01р. та постанов Кабінету Міністрів від 11.07.01р. №826 "Про затвердження порядку проведення витрат на поховання у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання" (з наступними змінами).

Зокрема, згідно постанови Кабінету Міністрів № 826 витрати на поховання провадяться у разі смерті потерпілого, що настала за обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України. Тобто в постановах чітко зазначено, що допомога на поховання відшкодовується фондом тільки у тому випадку, якщо смерть настала за наслідками отриманого нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, що підтверджено висновками спеціальних медичних закладів. Названі висновки не додано і до матеріалів справи.

Крім того, в порядку ст.ст. 99, 100 КАС України позивачев в цій частині позовних вимог також пропущено строк звернення до адміністративного суду.

За вказаних обставин, не вбачається підстав для задоволення позову в частині вчинення дій по підписанню актів щомісячної звірки, згідно яких позивачем було виплачено допомогу на поховання Давидюка П.І. та Осолінського М.І. в сумі 608,40 грн.

Підсумовуючи викладене, господарський суд вважає позов обгрунтованим, заявленим відповідно до вимог  чинного законодавства та такими, що підлягаює задоволенню в частині зобов'язання Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Коростишівському районі Житомирської області здійснити дії по підписанню актів щомісячної звірки витрат по особовій справі потерпілого Давидова О.Ф., якому виплачено пенсю по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання  за грудень 2005 року та січень, лютий 2006 року. В решті позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 86,99, 100, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Відділенню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Коростишівському районі (Житомирська обл., м. Коростишів, вул. Гагаріна, 2, код 25923987 )

здійснити дії по підписанню з Управлінням Пенсійного фонду України в Брусилівському районі Житомирської області (Житомирська обл., смт. Брусилів, вул. Огієнка, 50, код 20404981) актів щомісячної звірки витрат по особовій справі потерпілого Давидова О.Ф., якому виплачені пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за грудень 2005р. та січень-лютий 2006р.

3. В решті  позовний вимог відмовити.

Постанова господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення постанови у повному обсязі у відповідності до ст.163 Кодексу адміністративного судочинства України. 

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня викладення постанови в повному обсязі та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                       Сікорська Н.А.  

Постанова в повному обсязі складена 07.12.07

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу;

3 - відповідачу.