Постанова

від 29.04.2024 по справі 918/1198/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2024 року Справа № 918/1198/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуюча суддя Коломис В.В., суддя Саврій В.А. , суддя Миханюк М.В.

секретар судового засідання Романець Х.В.

за участю представників сторін:

позивача - Осадча Л.В., адвокат;

відповідача - Тарасюта Н.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" на рішення Господарського суду Рівненської області від 07 лютого 2024 року (повний текст складено 08.02.2024) у справі №918/1198/23 (суддя Войтюк В.Р.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ричел"

до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція"

про стягнення заборгованості в сумі 655 714 грн 33 коп

та за зустрічною позовною заявою Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ричел"

про стягнення в сумі 93 545 грн 59 коп

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 07 лютого 2024 року у справі №918/1198/23 первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ричел" до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" про стягнення заборгованості в сумі 655 714 грн 33 коп задоволено частково.

Присуджено до стягнення з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ричел" 514 837 грн 27 коп основного боргу, 129 564 грн 30 коп інфляційних втрат, 26 996 грн 68 коп 3% річних та 10 070 грн 97 коп судового збору.

В частині стягнення з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ричел" 68 грн 74 коп 3% річних - відмовлено.

Зустрічний позов Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ричел" про стягнення в сумі 93 545 грн 59 коп задоволено.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ричел" на користь Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" 46 217 грн 19 коп пені, 47 328 грн 40 коп штрафу та 2 684 грн 00 коп судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду в частині задоволення первісних позовних вимог скасувати та прийняти в цій частині нове судове рішення, яким в задоволенні первісного позову відмовити.

Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення Господарським судом Рівненської області норм матеріального та процесуального права, а також на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18 березня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" на рішення Господарського суду Рівненської області від 07 лютого 2024 року у справі №918/1198/23. Призначено справу №918/1198/23 до розгляду на 11 квітня 2024 року об 12:00 год.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вважає оскаржуване рішення місцевого господарського суду законним та обгрунтованим, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

У зв`язку із перебуванням у відпустці судді-члена колегії Саврія В.А. у період з 09.04.2024 по 12.04.2024 включно, судове засідання у справі №918/1198/23, призначене на 11.04.2024 об 12:00 год. не відбулося.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.04.2024 розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" на рішення Господарського суду Рівненської області від 07 лютого 2024 року у справі №918/1198/23 призначено на 29 квітня 2024 року об 12:00 год.

Безпосередньо в судовому засіданні представники сторін повністю підтримали вимоги та доводи, викладені відповідно в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.

Відповідно до ч.1 ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки рішення Господарського суду Рівненської області від 07.02.2024 оскаржується лише в частині задоволення первісних позовних вимог, суд апеляційної інстанції, з огляду на вимоги ст.269 ГПК України, переглядає справу лише в цій частині.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 17 грудня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ричел" (постачальник/позивач за первісним позовом) та Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електпрогенеруюча станція" (замовник/відповідач за первісним позовом) був укладений договір поставки №53-122-01-21-11581 (далі - договір), згідно п.1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов`язувався поставити і передати у власність замовника продукцію, а замовник, в свою чергу, зобов`язується оплатити продукцію за кількістю та за цінами, що передбачені у специфікації №1 (додаток № 1 до договору).

Відповідно до п. 2.2. договору, загальна сума договору (вартість продукції) становить 761 999 грн 88 коп. Кількість продукції та ціна за одиницю продукції вказана у специфікації № 1(додаток № 1) до даного договору (п.2.3. договору).

Відповідно до п.3.1. договору, сторонами погоджено, що продукція поставляється постачальником в строк по 20 грудня 2021 року.

Кількість та асортимент продукції визначається специфікацією до даного договору (п.4.1. договору).

Оплата за поставлену продукцію здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 45 календарних днів з дати оформлення ярлика на придатну продукцію згідно СОУ НАЕК 038:2021 "Управління закупівлями продукції. Організація вихідного контролю продукції для ВП Компанії" за умови реєстрації постачальником належним чином оформленої та незаблокованої податкової накладної в ЄРПН. Початок перебігу строку оплати починається з дня, наступного за днем оформлення ярлика на придатну продукцію. (п.6.1. договору).

Постачальник зобов`язується скласти належним чином оформлену податкову накладну зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) протягом терміну встановленогоп. 201.10 ПКУ(п.6.4. договору)

Відповідно до п.9.1. договору, у випадку порушення строків поставки постачальник зобов`язується сплатити замовнику пеню в розмірі 0,1% вартості непоставленої (недопоставленої) продукції за кожен день прострочення, при цьому, у випадку прострочення поставки (недопоставки) продукції понад тридцять діб, постачальник додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками. Строк дії даного договору - по 30 червня 2022 року, а в частині виконання гарантійних зобов`язань постачальника, що передбачені даним договором - до спливу гарантійних строків.

Як встановлено судами обох інстанцій, позивачем на виконання умов договору було поставлено відповідачу товар на загальну суму 660849,57 грн, що в свою чергу підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними.

Натомість, відповідач, в порушення умов договору та взятих на себе зобов`язань, оплату за отриманий товар здійснив частково, на загальну суму 146012,30 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних інструкцій.

Внаслідок таких неправильних дій відповідача, останнім створена заборгованість в розмірі 514837,27 грн (660849,57-146012,30).

На претензію від 07.07.2023 за №07/7 з вимогою в добровільному порядку ліквідувати наявний борг, відповідач розрахунків не здійснив (т.1, а.с. 95-102).

При цьому, у відповіді на претензію №15236/001-юр від 09.08.2023 відповідач повідомив, що ним вживаються заходи щодо проведення розрахунків з постачальниками товарів, робіт та послуг. Щодо нарахованих сум пені та штрафу відповідач зауважив, що ні чинним законодавством, ні умовами договору №53-122-01-21-11581 від 17.12.2021 не передбачено нарахування пені та штрафу за порушення строків оплати за отриманий товар.

Разом з тим, ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду доказів на підтвердження добровільного погашення вказаної заборгованості відповідачем не подано; відсутні такі докази і в матеріалах справи.

Оскільки, як встановлено судами обох інстанцій, існує заборгованість відповідача перед позивачем, то первісні позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 514837,27 грн обгрунтовані, законні та, відповідно, правомірно задоволені судом першої інстанції на підставі ст.ст.509,525,526,655,692, 712 ЦК України.

Крім того, відповідно до ч.2ст.625 ЦК Україниборжник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки, як з`ясовано судами, прострочення виконання грошового зобов`язання з боку відповідача має місце, апеляційний суд погоджується з місцевим господарським судом, що з врахуванням положень ч.5 ст.254 ЦК України, до стягнення підлягає лише 27065,73 грн 3% річних та 129564,30 грн інфляційних втрат. При цьому, у стягненні 68,74 грн 3% річних суд першої інстанції відмовив правомірно, оскільки їх нараховано та відповідно пред`явлено до стягнення безпідставно.

При цьому, посипання скаржника, як на правомірну підставу невиконання умов договору та відмову в оплаті за поставлений товар, через не виключення з договору позицій товару у специфікації № 43,75,79, які були продукцією виробництва російської федерації, як наслідок ймовірності потрапляння відповідача під фінансовий моніторинг та ймовірність, на його думку, високого ризику відмови від проведення такої фінансової операції з можливим подальшим повідомленням відповідних органів про спробу їх здійснення, колегія суддів вважає безпідставними з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач двічі у письмовій формі звертався до відповідача щодо зменшення обсягу закупівлі за даним договором на позиції товару у специфікації № 43, 75, 79 з підстав відсутності можливості заміни даного товару та існування заборони ввезення товарів з російської федерації, згіднопостанови КМУ від 09 квітня 2022 року № 426 "Про застосування заборон ввезення товарів з російської федерації" (лист №08/5 від 08 квітня 2022 року та лист № 11/5 від 11 квітня 2022 року).

Відповідач, у свою чергу, відмовився зменшувати обсяг закупівлі за даним договором та вилучити з задач поставки позиції товару у специфікації № 43, 75, 79, про що вносити відповідні зміни до договору, без повідомлення причин своєї відмови.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що ймовірність потрапляння відповідача під фінансовий моніторинг та ймовірність, на його думку, високого ризику відмови від проведення такої фінансової операції з можливим подальшим повідомленням відповідних органів про спробу їх здійснення не є належною та правовою обставиною, що дає законні підстави не виконувати умови договору та не оплачувати вартість поставленого товару.

При цьому, згідно п.11.1. договору єдиною підставою звільнення від відповідальності за часткове, або повне невиконання зобов`язань по договору є обставини, що не залежали від волі сторін, які сторона не могла передбачити і застерегти розумними мірами (непереборна сила).

Щодо рішення прийнятого комісією ДП "НАЕК "Енергоатом" про зупинення здійснення видаткових операцій за договором, то колегія суддів зазначає, що комісія ДП "НАЕК "Енергоатом" не є компетентним органом, у розумінні діючого законодавства, що уповноважений визначати наявність дії обставин непереборної сили, видавати відповідні сертифікати, рішення, що спрямовані на невиконання та/або часткове невиконання умов договору чи звільнення від виконання умов договору чи його зупинення на певний строк.

Суд зазначає, що посилання відповідача на рішення комісії ДП "НАЕК "Енергоатом" про зупинення здійснення видаткових операцій за договором, як на підставу виправдання порушення зобов`язань за цим договором є безпідставним, адже договором не передбачений порядок зупинення або скасування зобов`язань.

Крім того суд бере до уваги те, що поставлений позивачем товар на суму 514837,27 грн прийнятий відповідачем без будь-яких зауважень/заперечень, про що свідчать наявні у матеріалах справи ярлики на придатну продукцію, а тому, між сторонами відбулися господарські правовідносини. з виконання договірних відносин.

Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Натомість, скаржником не подано судовій колегії належних та достатніх доказів, які стали б підставою для скасування рішення місцевого господарського суду. Посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору.

Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Рівненської області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Рівненської області від 07 лютого 2024 року у справі №918/1198/23 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складений "30" квітня 2024 р.

Головуюча суддя Коломис В.В.

Суддя Саврій В.А.

Суддя Миханюк М.В.