Рішення

від 22.04.2024 по справі 908/446/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 34/36/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.04.2024 Справа № 908/446/24

м.Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О.,

при секретареві судового засідання Концур Г.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 908/446/24

за позовом: Заступника керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області (вул. Космічна, 118А, м. Запоріжжя, 69050) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, -

позивача 1: Запорізької міської ради, ідентифікаційний код юридичної особи 04053915 (пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105)

позивача 2: Східного офісу Держаудитслужби, ідентифікаційний код юридичної особи 40477689 (вул. Володимира Антоновича, 22, корп. 2, м. Дніпро, 49101) в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області (вул. Перемоги, буд. 129, м. Запоріжжя, 69057)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів: Антимонопольний комітет України, ідентифікаційний код юридичної особи 00032767 (вул. Митрополита Василя Липківського, 45, м. Київ, 03035)

до відповідача 1: Комунального некомерційного підприємства Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2, ідентифікаційний код юридичної особи 38783657 (вул. Авраменка, 4, м. Запоріжжя, 69120)

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю МК СФЕРА, ідентифікаційний код юридичної особи 39673040 (вул. Рекордна, 36, кв. 12, м. Запоріжжя, 69035)

про визнання недійсним договору та застосування наслідків його недійсності

за участю уповноважених представників сторін:

прокурор: Гапонова В.М., посвідчення №075791 від 01.03.2023;

від позивача-1: Михайловский Д.С., посвідчення №1108 від 17.02.203, витяг ЄДР;

від позивач-2: не з`явився;

від третьої особи: не з`явилась;

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

22.02.2024 до Господарського суду Запорізької області через систему Електронний суд надійшла позовна заява Заступника керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - позивача 1: Запорізької міської ради та позивача 2: Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області до відповідача 1: Комунального некомерційного підприємства Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2 та відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю МК СФЕРА, в якій позивач просить:

1. Визнати недійсним Договір підряду № 02/17 від 20.06.2017, укладений між Комунальним закладом Центр первинної медико-санітарної допомоги №8 (код ЄДРПОУ 38783662) та Товариством з обмеженою відповідальністю МК СФЕРА (код ЄДРПОУ 39673040).

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю МК СФЕРА (код ЄДРПОУ 39673040, вул. Рекордна, буд. 36, кв. 12, м. Запоріжжя, 69035) на користь Комунального некомерційного підприємства Центр первинної медико-санітарної допомоги №2 (код ЄДРПОУ 38783657, вул. Авраменка, буд. 4, м. Запоріжжя, 69120) грошові кошти у розмірі 990 000,00 грн., а з Комунального некомерційного підприємства Центр первинної медико-санітарної допомоги №2 (код ЄДРПОУ 38783657, вул. Авраменка, буд. 4, м. Запоріжжя, 69120) одержані ним за рішенням суду грошові кошти у розмірі 990 000,00 грн. (дев`ятсот дев`яносто тисяч гривень 00 коп.) стягнути в дохід держави, в особі Східного офісу Держаудитслужби (код ЄДРПОУ 40477689, вул. Антоновича Володимира, 22, корпус 2, м. Дніпро, 49101).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю МК СФЕРА (код ЄДРПОУ 39673040, вул. Рекордна, буд. 36, кв. 12, м. Запоріжжя, 69035) на користь Запорізької обласної прокуратури, в особі Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя (вул. Космічна, 118а, м. Запоріжжя, 69050, розрахунковий рахунок UA438201720343180001000000271, відкритий у Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02909973, код класифікації видатків бюджету 2800) кошти, витрачені у 2024 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави в суді, у сумі 17 878,00 грн. (сімнадцять тисяч вісімсот сімдесят вісім гривень 00 коп.).

Крім того, у позові прокурор просив залучити до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів: Антимонопольний комітет України, ідентифікаційний код юридичної особи 00032767 (вул. Митрополита Василя Липківського, 45, м. Київ, 03035).

Згідно з позовною заявою, Шевченківською окружною прокуратурою міста Запоріжжя під час виконання повноважень, передбачених ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України Про прокуратуру, встановлено наявність підстав для представництва інтересів держави у бюджетній сфері щодо визнання недійсним Договору підряду № 02/17 від 20.06.2017, укладеного між Комунальним закладом Центр первинної медико- санітарної допомоги №8 (замовник, КЗ ЦПМСД №8) та Товариством з обмеженою відповідальністю МК СФЕРА (відповідач-2, підрядник, ТОВ МК СФЕРА) щодо закупівлі робіт, а саме: Капітальний ремонт заміна вікон в будівлях КЗ Центр ПМСД №8 по вул. Харчова, 2 м. Запоріжжя (далі по тексту Договір підряду № 02/17 від 20.06.2017), як такого, що суперечить інтересам держави та суспільства, його моральним засадам з умислу відповідача-2 та застосування наслідків недійсності. Вимоги про визнання недійсним договору та застосування наслідків його недійсності заявлені в межах строків позовної давності, встановлених ст. 257 ЦК України, з урахуванням положень пп. 12, 19 розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України. Відповідачем-1 у справі за даним позовом є Комунальне некомерційне підприємство Центр первинної медико-санітарної допомоги №2 (код ЄДРПОУ 38783657), як правонаступник Комунального некомерційного підприємства Центр первинної медико-санітарної допомоги №8 (код ЄДРПОУ 38783662). Пред`явлення позову прокурором зумовлено очевидним порушенням інтересів держави в бюджетній сфері, оскільки вчинення ТОВ МК СФЕРА порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які спотворили результати тендера, призвело до закупівлі робіт за відсутності конкуренції та при формальному створенні учасниками тендера її видимості. Наслідком цього стало нівелювання мети публічної закупівлі отримання результатів робіт з максимальною економією та ефективністю, із залученням мінімального обсягу коштів. Органом, уповноваженим державою на виконання відповідних функцій у спірних правовідносинах є Запорізька міська рада, як орган місцевого самоврядування, якому підпорядковується відповідна сторона оспорюваного договору, а також, беручи до уваги здійснення міською радою виключних повноважень щодо затвердження міського бюджету, внесення змін до нього, затвердження звіту про виконання відповідного бюджету. Саме Східний офіс Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області наділений повноваженнями щодо здійснення заходів державного фінансового контролю з метою ефективного, законного, результативного використання державних фінансових ресурсів, досягнення економії бюджетних коштів, у тому числі у сфері здійснення публічних закупівель на території Запорізької області.

Позов заявлено на підставі ст.ст. 9, 19, 131-1, 140 Конституції України, ст. 23 Закону України Про прокуратуру, ст.ст. 1, 4, 6, 50 Закону України Про захист економічної конкуренції, ст.ст. 1, 3, 7, 8, 32, 36 Закону України Про публічні закупівлі, ст.ст. 4, 20, 27, 53, 74, 75, 81, 129, 162, 164 ГПК України, ст.ст. 13, 26 16, 202, 203, 215, 216, 228, 256, 257, 261 ЦК України, ст.ст. 4, 6, 16 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, ст.ст. 1, 10 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні, ст.ст. 4, 45, 53, 162, 164 ГПК України.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.02.2024 справу № 908/446/24 передано на розгляд судді Науменку А.О.

Позовна заява відповідала вимогам, встановленим у ст. 162, ст. 164, ст. 172 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 26.02.2024 по справі №908/446/24 суд призначив підготовче судове засідання на 20.03.2024 о 10 год. 20 хв., залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів: Антимонопольний комітет України, ідентифікаційний код юридичної особи 00032767 (вул. Митрополита Василя Липківського, 45, м. Київ, 03035).

В судовому засіданні 20.03.2024 здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою комплексу Акорд.

Суд відкрив судове засідання з розгляду справи № 908/446/24. Суд оголосив склад суду.

Суд з`ясував про відводи. Відводів не заявлено.

Представники сторін у судове засідання 20.03.2024 крім прокурора та представника позивача-1 не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином.

01.03.2024 через канцелярію суду від прокурора на виконання ухвали суду надійшло клопотання в якому містились докази направлення копії позовної заяви на адресу третьої особи.

12.03.2024 від третьої особи через канцелярію суду надійшли пояснення, в яких Антимонопольний комітет України просив задовольнити позовну заяву по справі № 908/446/24, а також містилось клопотання про розгляд справи без участі представника.

15.03.2024 узвала суду про відкриття провадження по справ №908/446/24 направлена на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю МК СФЕРА повернулась до суду з відміткою за закінченням терміну зберігання.

19.03.2024 через підсистему Електронний суд від позивача-2 до суду надійшли пояснення, в яких містилось клопотання про розгляд справи без участі представника.

Суд прийняв документи до розгляду, долучив до матеріалів справи.

Суд задовольнив клопотання третьої особи та позивача-2 про розгляд справи № 908/446/24 без участі представників.

В судовому засіданні прокурор та представник позивача-1 зазначили, що жодних документів, відзиву чи пояснень від відповідачів на надходило.

Ухвалою суду від 20.03.2024 суд відклав підготовче засідання по справі №908/446/24 на 03.04.2024 о 11 год. 00 хв.

В судовому засіданні 03.04.2024 здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою комплексу Акорд.

Суд відкрив судове засідання з розгляду справи № 908/446/24. Суд оголосив склад суду.

Позивач-2, третя особа, відповідач-1 та відповідач-2 в судове засідання не з`явились, сторони належним чином повідомлені про місце, дату та час проведення судового засідання.

Документів та пояснень від відповідачів на адресу суду не надходило.

В судовому засіданні прокурор та позивач-1 зазначили, що документів від відповідачів не надходило та станом на 03.04.2024 всі наявні докази були подані до матеріалів справи, клопотання процесуального характеру відсутні.

За таких обставин, суд проаналізувавши матеріали справи, заслухавши думку присутніх у судовому засіданні представників сторін про готовність справи до розгляду по суті, дійшов до висновку про можливість закриття підготовчого провадження та про призначення справи до розгляду по суті на 22.04.2024 о 12 год. 00 хв.

В судовому засіданні 22.04.2024 здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою комплексу Акорд.

Позивач 2, третя особа в судове засідання не з`явились.

Відповідачі в судове засідання не з`явились, належним чином повідомлені про дату, місце та час проведення судового засідання.

Документів від відповідача 2 на адресу суду не надходило, ухвали відправлені на адресу відповідача 2 повернулись до суду.

Прокурор та представник позивача-1 підтримали позовні вимоги в повному обсязі, просили позов задовольнити.

В судовому засіданні 22.04.2024 судом прийнято рішення, оголошено його вступну та резолютивну частини.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, суд

УСТАНОВИВ:

25.05.2017 в електронній системі публічних закупівель Prozorro КЗ «ЦПМСД №8» було оприлюднено оголошення про проведення закупівлі робіт з «Капітального ремонту заміни вікон в будівлях КЗ «ЦПМСД №8» по вул. Харчова, 2 м. Запоріжжя», очікуваною вартістю 1 140 100,00 грн. (ідентифікатор закупівлі UA-2017-05-25-000523-a).

Відповідно до тендерної документації, критерієм вибору переможця була ціна.

До участі у вказаній процедурі закупівлі було подано сім пропозицій: ПП «ВКФ КОНКОРД» (тендерна пропозиція в розмірі 818 892,00 грн.), ТОВ «Фауна Гранд» (тендерна пропозиція в розмірі 920 000,00 грн.), УІ ТОВ «Харвест Індустріалес, С.Л.» (тендерна пропозиція в розмірі 826 814,40 грн.), ТОВ «Компанія Позитив» (тендерна пропозиція в розмірі 870 000,00 грн.), ПП «ЕКІПАЖ» (тендерна пропозиція в розмірі 850 000,00 грн.), ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «КАСКАД ТРЕЙД» (тендерна пропозиція в розмірі 814 000,00 грн.), ТОВ «МК СФЕРА» (тендерна пропозиція в розмірі 1 035 000,00 грн.).

08.06.2017 було проведено аукціон. За результатами аукціону, розмір пропозицій учасників склав: ПП «ВКФ КОНКОРД» 752 698,00 грн., ТОВ «Фауна Гранд» 760 000,00 грн., УІ ТОВ «Харвест Індустріалес, С.Л.» 762 599,00 грн., ТОВ «Компанія Позитив» 789 000,00 грн., ПП «ЕКІПАЖ» 790 000,00 грн., ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «КАСКАД ТРЕЙД» 802 599,00 грн., ТОВ «МК СФЕРА» 990 000,00 грн.

Відповідно до протоколу № 5.6 Засідання комітету з конкурсних торгів по КЗ «ЦПМСД №8» від 13.06.2017, переможцем процедури закупівлі було визнано ТОВ «МК СФЕРА» та прийнято рішення про намір укласти договір.

За результатами проведення закупівлі, між КЗ «ЦПМСД №8» (Замовник) та ТОВ «МК СФЕРА» (Підярдник) було укладено Договір підряду № 02/17 від 20.06.2017. Відповідно до п. 1.1. вказаного договору, Замовник доручає Підряднику в межах встановленої договірної ціни, на власний ризик, своїми та залученими силами, засобами та матеріальними ресурсами виконати роботи: капітальний ремонт заміна вікон в приміщеннях КЗ «ЦПМСД №8» по вул. Харчова, 2 м. Запоріжжя (ДК 021:2015 - 44221000-5 Вікна, двері та супутні товари) і здати закінчені роботи в порядку і строк, встановлений цим Договором, а Замовник зобов`язується прийняти закінчені роботи і оплатити їх. Вартість робіт склала 990 000,00 грн. з ПДВ, термін виконання робіт не пізніше 2017 року.

Згідно відомостей електронної системи закупівель Prozorro та Єдиного веб-порталу використання публічних коштів, додаткові угоди до Договору підряду № 02/17 від 20.06.2017 його сторонами не укладались.

Відповідно до актів від 24.07.2017, 25.09.2017 та 12.10.2017 до Договору підряду № 02/17 від 20.06.2017 ТОВ «МК СФЕРА» виконало роботи, а КЗ «ЦПМСД №8» прийняв такі роботи на загальну суму 990 000,00 грн.

Згідно із інформацією щодо руху коштів по рахунку, наданої Запорізькою обласною дирекцією АБ «УКРГАЗБАНК» листом від 07.02.2024 № 148/13801/2024, загальна сума виплат за Договором підряду № 02/17 від 20.06.2017 склала 990 000,00 грн. Вказане також підтверджується Звітом про виконання договору про закупівлю з ідентифікатором UA-2017-05-25-000523-a від 19.01.2018, оприлюдненим в електронній системі закупівель Prozorro.

У подальшому рішенням Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 12.06.2019 № 33-р/тк (далі по тексту Рішення) визнано, що ТОВ «МК СФЕРА» та ПП «ЕКІПАЖ» вчинили правопорушення, передбачене п. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів у вищезазначеній закупівлі. Витяг з вказаного рішення (за винятком конфіденційних даних та інформації з обмеженим доступом) оприлюднене на офіційному веб-сайті Антимонопольного комітету України та доступний за посиланням: https://amcu.gov.ua/storage/app/uploads/ public/5e4/d45/73b/5e4d4573b1d7e138260636.pdf. Як було встановлено Тимчасовою адміністративною колегією Антимонопольного комітету України ТОВ «МК СФЕРА» та ПП «ЕКІПАЖ» під час підготовки документації в торгах з ідентифікатором UA-2017-05-25-000523-a діяли не самостійно, а узгоджували свої дії та не змагалися між собою, що є обов`язковою умовою участі в конкурентних процедурах закупівель та за Законом України «Про публічні закупівлі». Узгодивши свою поведінку та свої тендерні пропозиції, ТОВ «МК СФЕРА» і ПП «ЕКІПАЖ» тим самим усунули конкуренцію та змагальність між собою, а отже, спотворили результати проведення Замовником торгів з ідентифікатором UA-2017- 05-25-000523-a, порушивши право Замовника на отримання найбільш ефективних для них результатів, а отже, вчинили антиконкурентні узгоджені дії, заборонені Законом України «Про захист економічної конкуренції».

Встановлені Тимчасовою адміністративною колегією Антимонопольного комітету України обставини підтверджуються:

1) наявністю сталих господарських відносин між ТОВ «МК СФЕРА» та ПП «ЕКІПАЖ» (п. 5.1. Рішення);

2) наданням поворотної фінансової допомоги (п. 5.2. Рішення);

3) спільним поданням документів на торги (п. 5.3. Рішення);

4) спільною участю в електронному аукціоні з використанням однієї ІР-адреси (п. 5.4. Рішення);

5) залученням ТОВ «МК СФЕРА» до виконання робіт, які були предметом закупівлі на торгах, як субпідрядної організації ПП «ЕКІПАЖ» (п. 5.5. Рішення);

6) спільними унікальними особливостями властивостей файлів, завантажених ТОВ «МК СФЕРА» та ПП «ЕКІПАЖ» в електронну систему закупівель (п. 5.6. Рішення);

7) завантаження ТОВ «МК СФЕРА» та ПП «ЕКІПАЖ» файлів з однаковими особливостями (п. 5.7. Рішення);

8) наданням ТОВ «МК СФЕРА» та ПП «ЕКІПАЖ» на торги одних тих же документів, спільністю інтересів (п. 5.8. Рішення);

9) схожістю дій ТОВ «МК СФЕРА» та ПП «ЕКІПАЖ» від час визначення вартості робіт (п. 5.9. Рішення);

10) схожістю в оформленні ТОВ «МК СФЕРА» та ПП «ЕКІПАЖ» кошторисної документації (п. 5.10. Рішення);

11) надання ТОВ «МК СФЕРА» та ПП «ЕКІПАЖ» документів, які не вимагались тендерною документацією замовника (п. 5.11. Рішення). Враховуючи вищевикладене, така поведінка ТОВ «МК СФЕРА» та ПП «ЕКІПАЖ» становить порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів, заборонених відповідно до п. 1 ст. 50, п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Шевченківською окружною прокуратурою під час виконання повноважень, визначених ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», встановлено наявність підстав для представництва інтересів держави у бюджетній сфері щодо визнання недійсним Договору підряду № 02/17 від 20.06.2017, укладеного між Комунальним закладом «Центр первинної медико санітарної допомоги №8» та Товариством з обмеженою відповідальністю «МК СФЕРА» щодо закупівлі робіт, а саме: Капітальний ремонт заміна вікон в будівлях КЗ «Центр ПМСД №8» по вул. Харчова, 2 м. Запоріжжя (далі по тексту Договір підряду № 02/17 від 20.06.2017), як такого, що суперечить інтересам держави та суспільства, його моральним засадам з умислу Відповідача-2 та застосування наслідків недійсності.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань, Комунальний заклад «Центр первинної медико-санітарної допомоги №8» (код ЄДР 38783662) було припинено 01.10.2018 шляхом перетворення в Комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги №8» (код ЄДР 38783662). 09.12.2021 Комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медико санітарної допомоги №8» (код ЄДР 38783662) було припинено (реорганізовано) шляхом приєднання до Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №2» (код ЄДРПОУ 38783657).

За змістом п. 2 Рішення Запорізької міської ради від 11.06.2021 № 84, Комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги №2» (код ЄДРПОУ 38783657) є правонаступником усіх прав та обов`язків Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №8» (код ЄДРПОУ 38783662).

Відповідно до ч. 1 ст. 52 ГПК України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Таким чином, Відповідачем-1 у справі за даним позовом є Комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги №2», як правонаступник Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №8».

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню виходячи з такого.

Згідно із ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Зміст правочину не може суперечити, зокрема, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1 ст. 203 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 228 ЦК України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Норма аналогічного змісту міститься у ч. 1 ст. 208 ГК України.

У пункті 3.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» зазначено, що необхідною умовою для визнання господарського договору недійсним як такого, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, його моральним засадам є наявність наміру хоча б у однієї зі сторін щодо настання відповідних наслідків. До договорів, що підпадають під ознаки відповідної норми, слід відносити ті, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави і суспільства. Для прийняття рішення зі спору необхідно встановлювати, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення такого договору, якою із сторін і в якій мірі виконано зобов`язання, а також наявність наміру у кожної із сторін. Наявність такого наміру у сторін (сторони) означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність договору і суперечність його мети інтересам держави і суспільства, його моральним засадам та прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.

Частиною 3 ст. 5 ГК України регламентовано, що суб`єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

У постанові Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 922/1391/18 викладено правовий висновок щодо застосування ч. 3 ст. 228 ЦК України в сукупності з ч. 1 ст. 203 указаного Кодексу.

Ознаками недійсного господарського договору, що суперечить інтересам держави і суспільства, його моральним засадам є спрямованість цього правочину на порушення правового господарського порядку та наявність умислу (наміру) його сторін, які усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору. Метою такого правочину є його кінцевий результат, якого бажають досягти сторони. Мета завідомо суперечить інтересам держави та суспільства. Отже, для правильного вирішення спору необхідно встановити, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення господарського договору, якою зі сторін і якою мірою виконано зобов`язання, а також з`ясувати наявність наміру (умислу), яка означає, що сторони (сторона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору і суперечність його мети інтересам держави і суспільства, його моральним засадам та прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. Необхідною умовою для визнання господарського договору недійсним як такого, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, його моральним засадам є наявність наміру хоча б в однієї зі сторін щодо настання відповідних наслідків. Питання про те, чи мало місце протиправне діяння та чи вчинене воно відповідною особою, як і спрямованість умислу особи, може доводитися іншими наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності з урахуванням вимог, визначених процесуальним законом. При цьому вирок суду, постановлений у кримінальній справі, не є єдиним та обов`язковим доказом вини.

Аналогічні правові висновки щодо застосування вказаних норм матеріального права викладено і в постановах Верховного Суду від 13.02.2018 у справі № 910/1421/16, від 15.02.2018 у справі № 911/1023/17, від 17.04.2018 у справі № 910/1424/16, від 31.05.2018 у справі № 911/639/17, від 09.07.2019 у справі № 911/1113/18, від 10.06.2021 у справі № 910/114/19, від 15.12.2021 у справі № 910/6271/17 від 13.01.2022 у справі № 908/3736/15 тощо.

До загальних засад цивільного законодавства належать справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України).

Як констатує Верховний Суд у постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17, добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

При цьому ч. 5 ст. 13 ЦК України, якою регламентовано цілі реалізації цивільних прав, не допускає їх використання з метою неправомірного обмеження конкуренції, а також недобросовісну конкуренцію.

Закон України «Про захист економічної конкуренції» визначає правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин.

Статтями 1, 4 цього Закону визначено, що конкуренція - це змагання між суб`єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб`єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб`єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб`єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку. Суб`єкти господарювання, органи влади, органи місцевого самоврядування, а також органи адміністративно-господарського управління та контролю зобов`язані сприяти розвитку конкуренції та не вчиняти будь-яких неправомірних дій, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію.

Одним із найпоширеніших видів порушень, що спотворює конкуренцію, є антиконкурентні узгоджені дії, внаслідок яких усувається конкуренція та змагальність між учасниками, що призводить до спотворення конкурентного середовища в цілому.

Так, згідно з п. 4 ч. 2 ст. 6 указаного Закону антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.

Відповідні дії становлять порушення законодавства про захист економічної конкуренції (п. 1 ст. 50 цього Закону).

Разом із тим Закон України «Про публічні закупівлі» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), як указано в його преамбулі, визначає правові та економічні засади здійснення закупівель послуг для забезпечення потреб держави та територіальних громад. Його метою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 указаного Закону (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) закупівлі здійснюються за принципом добросовісної конкуренції серед учасників.

Крім того, тендер (торги) - здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів згідно з процедурами, установленими цим Законом (крім переговорної процедури закупівлі) (п. 28 ч. 1 ст. 1 зазначеного Закону у відповідній редакції).

Тому, оголошуючи проведення відкритих торгів, КЗ «Центр ПМСД №8» мало на меті не просто задовольнити потребу в закупівлі робіт з капітального ремонту (заміни вікон), а здійснити придбання робіт на засадах конкурентності учасників відповідних торгів.

Розглядаючи справу № 910/114/19 про визнання недійсним договору про закупівлю як такого, що суперечить інтересам держави та суспільства, його моральним засадам Верховний Суд у п. п. 32, 33 своєї постанови від 10.06.2021 указав, що визначене положеннями Закону України «Про публічні закупівлі» спеціальне законодавче регламентування процедури закупівлі товарів, робіт і послуг для потреб держави має на меті створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, розвиток добросовісної конкуренції і запобігання проявам корупції, що одночасно слугує захисту інтересів держави. Тому прямий інтерес держави полягає у неухильному дотриманні учасниками процедури закупівлі та замовником встановлених Законом вимог.

Таким чином, обставини вчинення відповідачем 2 порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів публічної закупівлі з ідентифікатором UA-2017-05-25-000523-a підтверджуються рішенням Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 12.06.2019 № 33-р/тк.

Уповноважений орган Антимонопольного комітету України своїм рішенням підтвердив порушення вимог законодавства, яке полягало у спотворенні учасниками, у тому числі ТОВ «МК СФЕРА» результатів торгів. Протиправність таких дій полягала в їх спрямуванні на здобуття перемоги у процедурі закупівлі будь-якою ціною, у тому числі шляхом домовленостей з іншим учасником.

Законність указаного рішення підтверджена рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 25.08.2021, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 22.06.2022, у справі № 904/2881/21, а тому в силу ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) не потребує доказування.

Порушення відповідачем 2 законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів відкритих торгів, проведених КЗ «Центр ПМСД №8», несумісне з основними засадами цивільного законодавства, оскільки є проявом недобросовісної поведінки учасника цивільних відносин, призводить до порушення ним меж здійснення його цивільних прав, порушує принцип добросовісної конкуренції серед учасників, який установлено Законом України «Про публічні закупівлі», нівелює мету проведення конкурентної процедури закупівлі та загалом негативно впливає на економічні процеси у державі та суспільстві.

Через вчинення ТОВ «МК СФЕРА» та ПП «ЕКІПАЖ» антиконкурентних узгоджених дій, змагання між зазначеними суб`єктами господарювання під час підготовки та участі в торгах не відбувалося, тобто суб`єкти господарювання не намагалися здобути завдяки власним досягненням переваги над іншими учасниками торгів. Внаслідок цього, замовник був вимушений обрати найкращу запропоновану цінову пропозицію, яка склалася не завдяки економічній конкуренції, а у результаті узгодженої неконкурентної поведінки.

Тому дії ТОВ «МК СФЕРА» спрямовані на порушення встановленого юридичного господарського порядку, з метою одержання права на укладення договору не на конкурентних засадах, що не узгоджується із законною господарською діяльністю у сфері публічних закупівель, а отже, суперечить інтересам держави та суспільства, його моральним засадам оскільки порушує правові та економічні засади функціонування вказаної сфери суспільних відносин, не сприяє, а навпаки, обмежує розвиток конкуренції у державі.

Враховуючи викладене, у діях ТОВ «МК СФЕРА» вбачається наявність умислу на вчинення правочину, який завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, його моральним засадам.

Метою вказаних дій є усунення конкуренції під час проведення зазначеного тендера та недобросовісне отримання права на укладення договору. Таким чином, завідомо суперечлива мета дій Відповідача-2 полягала у тому, щоб уникнути встановлених Законом України «Про публічні закупівлі» обмежень, протиправно усунути конкуренцію під час проведення публічної закупівлі, нівелювати ефективність її результатів, у незаконний спосіб одержати право на укладення спірного договору не на конкурентних засадах. Згідно з ч. 1 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, установлених цим Законом. Норму аналогічного змісту містить у ч. 1 ст. 41 указаного Закону в редакції, чинній на станом на цей час. Тендер відбувся за участю в ньому учасників - ТОВ «МК СФЕРА» та ПП «ЕКІПАЖ», які вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених між собою дій, що стосуються спотворення результатів цих торгів. Отже, закупівля КЗ «ЦПМСД №8» робіт, проведена за відсутності конкуренції та при формальному створенні учасниками цього тендера її видимості. Поведінка ТОВ «МК СФЕРА» та ПП «ЕКІПАЖ» під час участі в тендері явно несумісна з добросовісністю та принципами здійснення публічних закупівель. Тому договір, укладений за підсумками відкритих торгів, результати яких спотворено антиконкурентними узгодженими діями всіх його учасників, підлягає визнанню недійсним як такий, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, його моральним засадам з умислу ТОВ «МК СФЕРА» на підставі ч. 1 ст. 215, ч. 1 ст. 203 та ч. 3 ст. 228 ЦК України.

В пункті 31 постанови від 26 травня 2023 року у справі №905/77/21, Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, враховуючи необхідність формування однакового підходу щодо застосування норм матеріального права (частини 3 статті 215, частин 1, 2 статті 216 ЦК України), а також з огляду на те, що основною функцією Верховного Суду як найвищого суду у системі судоустрою є забезпечення сталості та єдності судової практики, об`єднана палата не вбачає підстав відступати від висновку, викладеного в раніше ухваленій постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.12.2021 у справі №906/1061/20 зі спору, що виник з подібних правовідносин здійснення публічної закупівлі, однак з урахуванням актуальних правових висновків, сформульованих в постановах Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2022 у справі №908/976/19, від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц, вважає за необхідне уточнити зазначений висновок в аспекті ефективності визнання недійсним договору про закупівлю у випадку, коли вимогу про проведення двосторонньої реституції не було заявлено одночасно з вимогою про визнання правочину недійсним, сформулювавши свій висновок таким чином:

"Позовна вимога про визнання недійсним договору є належним способом захисту, який передбачено законом. Разом із тим позовна вимога про визнання виконаного/частково виконаного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту цивільних прав лише в разі, якщо вона поєднується з позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину, зокрема, про стягнення коштів на користь позивача, витребування майна з володіння відповідача. Окреме заявлення позовної вимоги про визнання виконаного/частково виконаного договору недійсним без вимоги про застосування наслідків його недійсності не є ефективним способом захисту, бо не призводить до поновлення майнових прав позивача. Водночас, у випадку звернення прокурора в інтересах держави з позовом про визнання недійсним виконаного/частково виконаного договору про закупівлю без заявлення вимоги про застосування наслідків недійсності правочину, виключається як необхідність дослідження господарськими судами наслідків визнання договору недійсним для держави як позивача, так і необхідність з`ясування того, яким чином будуть відновлені права позивача, зокрема, обставин можливості проведення реституції, можливості проведення повторної закупівлі товару (робіт, послуг) у разі повернення відповідачем коштів, обов`язку відшкодування іншій стороні правочину вартості товару (робіт, послуг) чи збитків, оскільки обрання позивачем неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові".

Приймаючи рішення в цій частині суд враховує, що ч.ч. 1 і 2 статті 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Двостороння реституція є обов`язковим наслідком визнаного судом недійсним правочину та не може бути проігнорована сторонами. Тобто при недійсності правочину повернення отриманого сторонами за своєю правовою природою становить юридичний обов`язок, що виникає із закону та юридичного факту недійсності правочину (аналогічний висновок викладено в пунктах 64 і 65 постанови судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2021 у справі № 904/1907/15).

Проте згідно з частиною 5 статті 216 ЦК України вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Відповідно до статей 215 та 216 ЦК України вимога про застосування наслідків недійсності оспорюваного правочину, як і про визнання його недійсним, може бути заявлена однією зі сторін правочину або іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину. Така вимога може бути об`єднана з вимогою про визнання правочину недійсним, що в цілому сприяє швидкому та ефективному відновленню правового становища сторін, яке існувало до вчинення правочину, або заявлена як самостійна вимога у вигляді окремого позову. Якщо позов щодо застосування наслідків недійсності правочину не подано, суд не може застосувати наслідки недійсності оспорюваного правочину з власної ініціативи, оскільки згідно з абзацом 2 частини 5 статті 216 ЦК України зазначене право є у суду лише щодо нікчемних правочинів (такий правовий висновок викладено в пунктах 80- 82 постанови судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2021 у справі №904/1907/15 та в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.09.2021 у справі № 925/1276/19).

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 03.12.2021 у справі № 906/1061/20 зазначила, що до правових наслідків недійсності правочину належить те, що він не створює юридичних наслідків. Окрім цього, законом можуть бути встановлені особливі умови застосування наслідків, визначених в ст. 216 ЦК України, або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. Правові наслідки недійсності правочину, визнаного таким судом, є обов`язковими та не можуть бути проігноровані його сторонами.

ЦК України встановлює особливі правові наслідки такої недійсності правочинів.

У відповідності до ч. 3 ст. 228 ЦК України, у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

З матеріалів справи вбачається, що оспорюваний Договір наразі є виконаним та оплаченим.

Однак, не зважаючи на притягнення ТОВ «МК СФЕРА» до відповідальності у вигляді накладення штрафу, негативні наслідки укладеного Договору підряду № 02/17 від 20.06.2017 залишаються не усунутими.

Як зазначено вище, замовником та однією стороною оспорюваного договору є Комунальний заклад «Центр первинної медико-санітарної допомоги №8». При цьому, на момент проведення процедури торгів та укладення договору Відповідач-1 не міг дізнатись, що ТОВ «МК СФЕРА» та ПП «ЕКІПАЖ» під час підготовки документації в процедурі закупівлі діяли несамостійно, а узгоджували свої дії та не змагалися між собою. З наведеного вбачається, що ТОВ «МК СФЕРА», маючи намір щодо отримання незаконного права на укладення договору з метою одержання прибутку, порушуючи інтереси держави та суспільства, а також інших учасників ринкових відносин, усвідомлюючи протиправність таких дій, їх суперечність інтересам держави і суспільства, прагнучи та свідомо допускаючи настання протиправних наслідків, взяло участь у проведенні конкурентної процедури закупівлі, знівелювавши змагальність у ній, внаслідок чого отримало кошти у сумі 990 000,00 грн.

Вищезазначене свідчить про наявність у Відповідача-2 умислу на укладення спірного договору, який суперечить інтересам держави та суспільства, з метою отримання прибутку.

Враховуючи наявність умислу лише у ТОВ «МК СФЕРА», як сторони оспорюваного договору, одержані ним кошти у сумі 990 000,00 грн. за цим правочином повинні бути повернуті іншій стороні договору, а отримані нею за рішенням суду кошти стягнуті в дохід держави.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 № 106 «Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету» затверджено перелік кодів бюджетної класифікації в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Зокрема, Держаудитслужбою здійснюється контроль за правильністю та своєчасністю надходження доходів до бюджету за кодом класифікації 24060300 «Інші надходження».

Таким чином, оскільки вимога прокурора про визнання спірного договору недійсним поєднана із вимогою про застосування наслідків недійсного правочину, а тому є належним способом захисту порушеного права, суд вважає її обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, а саме: вищевказані кошти повинні бути повернуті КЗ «ЦПМСД №8», а отримані ним за рішенням суду кошти - стягнуті в дохід держави, стягувачу в особі Східного офісу Держаудитслужби.

Стосовно наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави та порушення інтересів держави, суд виходить із того, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

На підставі ч. 1, 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист таких інтересів, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді за одночасної наявності двох елементів: порушення або загрози порушення інтересів держави та нездійснення чи неналежного здійснення захисту таких інтересів відповідним суб`єктом владних повноважень, а також у разі його відсутності.

Згідно з ч. 3 ст. 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених до його компетенції, мають право звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Також ч. 3 та 4 ст. 53 ГПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, передбачені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також указує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», «Інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду в кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора із захисту суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 19.09.2019 у справі № 815/724/15, від 28.01.2021 у справі № 380/3398/20, від 05.10.2021 у справі № 380/2266/21, від 02.12.2021 у справі № 320/10736/20 та від 23.12.2021 у справі № 0440/6596/18.

Крім того, відповідно до ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Порушення законодавства про публічні закупівлі шляхом усунення конкуренції під час проведення тендера призводять до незабезпечення положень Конвенції Організації Об`єднаних Націй проти корупції, прийнятої на 58 сесії Генеральної Асамблеї ООН 31.10.2003 (далі - Конвенція), яка для України набрала чинності 01.01.2010 у зв`язку з її ратифікацією Законом України від 18.10.2006 № 251-У, та підриву авторитету Української держави перед Європейським співтовариством, свідчать про невиконання вказаної Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, яка для України набрала чинності 01.09.2017, ратифіковано Законом України від 16.09.2014 № 1678-VII, нівелюють конституційні засади, тобто фактично відтерміновують набуття Україною повноправного членства в Європейському Союзі та Організації Північноатлантичного договору.

З позовної заяви вбачається, що вона має на меті комплексний захист інтересів держави, порушених внаслідок укладення спірного договору. Обставини вчинення та наслідки таких діянь для економіки держави свідчать про невідповідність указаних фактів як правовій природі здійснення публічних закупівель у цілому, яка заснована на чесній господарській діяльності учасників тендерів та замовників, так і інтересам держави та суспільства. Зазначені обставини та наслідки передбачають розпорядження бюджетними коштами з недотриманням принципів максимальної економії, ефективності та результативності їх витрачання, які забезпечуються завдяки добросовісній конкуренції суб`єктів господарювання.

Близька за змістом правова позиція висловлена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду в постанові від 25.08.2022 у справі № 904/6691/20 (№910/18605/19).

Європейський суд з прав людини звертав увагу на те, що сторонами цивільного провадження є позивач і відповідач. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад у тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великої кількості громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (рішення від 15.01.2009 у справі «Менчинська проти Росії», заява № 42454/02, п. 35; рішення від 01.04.2010 у справі «Корольов проти Росії», заява № 5447/03, п. 38).

Пунктом 13 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України визначено, що видатками бюджету є кошти, спрямовані на виконання бюджетних програм, передбачених відповідним бюджетом.

Відповідно до пункту 6 ч. 1 ст. 7 указаного Кодексу визначено, що бюджетна система України функціонує, зокрема, за принципом ефективності та результативності, який означає, що при виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей шляхом забезпечення якісного надання публічних послуг при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.

У свою чергу практична реалізація вказаного принципу бюджетної системи України під час здійснення видатків бюджету досягається завдяки Закону України «Про публічні закупівлі», метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, розвиток добросовісної конкуренції. Так, відповідно до ст. 3 цього Закону (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) закупівлі здійснюються за принципами добросовісної конкуренції серед учасників і максимальної економії, ефективності та пропорційності.

Проте, порушення учасниками закупівель вимог Закону України «Про захист економічної конкуренції», спрямованого на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин, нівелює можливість втілення вказаних принципів бюджетної системи України та публічних закупівель, призводить до неефективного та неекономного використання бюджетних коштів для придбання товарів, робіт і послуг.

Тому, пред`явлення позову прокурором у такому випадку зумовлено очевидним порушенням інтересів держави в бюджетній сфері, оскільки вчинення ТОВ «МК СФЕРА» порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які спотворили результати тендера, призвело до придбання товару за відсутності конкуренції та при формальному створенні учасниками тендера її видимості. Наслідком цього стало нівелювання мети публічної закупівлі - отримання товару з максимальною економією та ефективністю, із залученням мінімального обсягу коштів.

Щодо органів, уповноважених державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (ч. 4 ст. 53 ГПК України).

У рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах», висловив позицію про те, що під ним потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади (п. 2 резолютивної частини).

При цьому згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 140 Конституції України закріплено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.

Частиною 1 статті 10 вказаного Закону визначено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до ч. 3, 6 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Місцеві бюджети є самостійними, вони не включаються до Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та інших місцевих бюджетів.

Статтею 4 цього Закону визначено основні принципи місцевого самоврядування, серед яких, зокрема, поєднання місцевих і державних інтересів.

Згідно з пунктом 23 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання як розгляд прогнозу місцевого бюджету, затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього; затвердження звіту про виконання відповідного бюджету.

Відповідно до п. 1.3. Статуту Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №8», вказане підприємство було засноване на комунальній власності територіальної громади міста Запоріжжя. Засновником і Власником Підприємства була територіальна громада міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради (п. 1.4. Статуту Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №8»).

За змістом п. 5.1. Статуту Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №8», майно Підприємства було комунальною власністю і закріплювалось за ним на праві оперативного управління. Майно Підприємства становили необоротні та оборотні активи, основні засоби та грошові кошти, а також інші цінності, передані йому Власником, вартість яких відображалась у самостійному балансі Підприємства.

Згідн о із п/п. 5.7.2. п. 5.7. Статуту Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №8», джерелами формування майна та коштів Підприємства були, зокрема, кошти бюджету міста (бюджетні кошти).

Відповідно до п. 7.1. Статуту Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №8», управління Підприємством від імені територіальної громади міста Запоріжжя здійснювалось Власником, Органом управління майном згідно даного Статуту з урахуванням інтересів трудового колективу, закріплених в Колективному договорі.

Відповідно до п. 7.3. Статуту Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №8», здійснення контролю за ефективністю використання майна, що було власністю територіальної громади міста Запоріжжя або спільною власністю (територіальних громад) та закріплене за Підприємством на праві оперативного управління, належало до компетенції Власника.

Аналогічні положення містяться в пп. 1.3., 1.4., 5.1., 5.7., 7.1., 7.3. Статуту Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №2», який є правонаступником Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №8».

Таким чином, органом, уповноваженим державою на виконання відповідних функцій у спірних правовідносинах є Запорізька міська рада, як орган місцевого самоврядування, якому підпорядковується відповідна сторона оспорюваного договору, а також, беручи до уваги здійснення міською радою виключних повноважень щодо затвердження міського бюджету, внесення змін до нього, затвердження звіту про виконання відповідного бюджету.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 7 Закону України «Про публічні закупівлі» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.

Моніторинг закупівель здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (ч. 1 ст. 8 указаного Закону).

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Головними завданнями органу державного фінансового контролю серед інших є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, ефективним використанням коштів, дотриманням законодавства про закупівлі (ст. 2 цього Закону).

Контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування (ст. 5 цього Закону).

При цьому на підставі п. 8, 10 ч. 1 ст. 10 зазначеного Закону органу державного фінансового контролю надається право, зокрема, порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43, Держаудитслужба є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Основними завданнями Держаудитслужби є реалізація державної політики у сфері державного фінансового контролю; здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, досягнення економії бюджетних коштів (пп. 1, 3 п. 3 указаного Положення).

Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства, а саме звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (абз. 1, 3 пп. 9 п. 4 Положення).

Згідно із п/п. 20 п. 6 зазначеного Положення Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушеннями законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.

Відповідно до п. 7 Положення про Державну аудиторську службу України Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Реалізацію повноважень Державної аудиторської служби України на території Запорізької області здійснює Східний офіс Держаудислужби згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 № 266 «Про утворення міжрегіональних територіальних органів Державної аудиторської служби» та Положення про Східний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Державної аудиторської служби України від 02.06.2016 № 23.

Так, відповідно до п. 3 Положення № 23 основним завданням Східного офісу Держаудитслужби є реалізація повноважень Держаудитслужби на території Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Кіровоградської областей, а також на території інших областей за дорученням Голови Держаудитслужби та його заступників.

Згідно з пп. 18 п. 6 зазначеного Положення Східний офіс Держаудитслужби має право порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.

Відповідно до ст. 4, 45 ГПК України сторонами у господарському процесі виступають юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.

Таким чином, саме Східний офіс Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області наділений повноваженнями щодо здійснення заходів державного фінансового контролю з метою ефективного, законного, результативного використання державних фінансових ресурсів, досягнення економії бюджетних коштів, у тому числі у сфері здійснення публічних закупівель на території Запорізької області.

Верховний Суд у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17 та в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 906/296/18, від 20.02.2019 у справі № 912/894/18, від 10.04.2019 у справі № 909/569/18, від 15.05.2019 у справі № 911/1497/18, від 21.05.2019 у справі № 912/895/18, та інших неодноразово вказував на наявність у Державної аудиторської служби України права на звернення до суду з позовами про визнання недійсними договорів про закупівлю та сформував однозначний правовий висновок, згідно з яким ця служба є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у таких правовідносинах.

Відносно нездійснення органами, уповноваженими державою на захист її інтересів у спірних правовідносинах, такого захисту, суд зазначає таке.

Невід`ємною частину підстав для представництва прокурором інтересів держави, є нездійснення чи неналежне здійснення захисту порушених інтересів відповідним суб`єктом владних повноважень. При цьому «нездійснення або неналежне здійснення суб`єктом владних повноважень своїх функцій» обґрунтовується та доводиться прокурором у кожному конкретному випадку самостійно з огляду на конкретні обставини справи.

Так, у постанові від 19.07.2018 у справі № 822/1169/17 Верховний Суд указав, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Однак, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно (правова позиція Верховного Суду у справі № 927/246/18 від 06.02.2019).

У п. 77 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 наведено висновок щодо застосування ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» у спірних правовідносинах, з якого вбачається, що бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Аналогічна правова позиція висловлювалась неодноразово, зокрема у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 10.05.2018 у справі № 910/18283/17, від 17.10.2018 у справі № 910/11919/17.

З матеріалів справи вбачається, що Запорізька міська рада та Східний офіс Держаудитслужби уповноважені державою на захист її інтересів у спірних правовідносинах, але такого захисту фактично не здійснювали.

Згідно з абз. 1-3 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Шевченківська окружна прокуратура міста Запоріжжя повідомила Запорізьку міську раду та КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №2» (листи № 57- 101-7392ВИХ-23 від 12.12.2023, № 57-101-7393ВИХ-23 від 12.12.2023) про наявність рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 12.06.2019 № 33-р/тк щодо узгодження своєї поведінки ТОВ «МК СФЕРА» та ПП «ЕКІПАЖ» під час проведення закупівлі з ідентифікатором UA-2017-05-25-000523-a, просила зазначити про заходи до поновлення державних інтересів та інтересів територіальної громади, які вживались або планують вживатись.

Листом № 23603/03.3-20/04 від 15.01.2024 виконавчий комітет Запорізької міської ради надав копії затребуваних документів. При цьому, питання про те, які заходи до поновлення державних інтересів та інтересів територіальної громади вживались або планують вживатись, залишились поза увагою Запорізької міської ради.

Отже, з боку органу, уповноваженого державою на захист її інтересів, допущено нездійснення відповідного захисту не пред`явлено до суду позов про визнання недійсним Договору підряду № 02/17 від 20.06.2017 як такого, що суперечить інтересам держави з умислу Відповідача-2 і застосування наслідків його недійсності.

Окрім цього, Шевченківською окружною прокуратурою міста Запоріжжя на виконання вимог, установлених ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», листом № 57-101-7473ВИХ-23 від 14.12.2023 повідомлено Східний офіс Держаудитслужби та Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області щодо необхідності вжиття заходів до звернення до суду із відповідним позовом.

Листом № 040831-17/4165-2023 від 25.12.2023 Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області повідомило про те, що за ідентифікатором закупівлі UA-2017-05-25-00523-а неможливо провести моніторинг закупівлі внаслідок завершення процедури та виконання договору станом на 31.12.2017. Право органів державного фінансового контролю на звернення до суду при встановлені фактів порушення цивільного, господарського чи іншого законодавства обмежено пунктами 8, 10 ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні». Враховуючи зазначене, підстави для проведення перевірки закупівель та звернення Управління з позовом до суду про визнання недійсним Договору підряду № 02/17 від 20.06.2017 відсутні.

Таким чином, Східним офісом Держаудитслужби та Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області належних заходів щодо захисту інтересів держави з метою визнання договору недійсним та стягнення коштів до державного бюджету не вжито, не пред`явлено до суду позов про визнання недійсним Договору підряду № 02/17 від 20.06.2017, як такого, що суперечать інтересам держави з умислу Відповідача-2, застосування наслідків його недійсності.

Зазначені обставини, таким чином, дають підстави вважати дотримання прокурором вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», а, отже, звернення до суду з вказаним позовом саме прокурором є обґрунтованим.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 зроблено висновок, згідно з яким факт не звернення до суду органу, уповноваженого державою на захист її інтересів у спірних правовідносинах, з позовом свідчить про те, що такий орган неналежно виконує свої повноваження щодо необхідного захисту, у зв`язку з чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян - членів територіальної громади населеного пункту - та звернення до суду з позовом.

У п. 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 зроблено висновок, згідно з яким прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після одержання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

З огляду на викладене суд погоджується з доводами прокурора, що внаслідок нездійснення вказаними органами належних заходів інтереси держави залишалися незахищеними, а тому у прокурора виникло не тільки право, а й обов`язок відреагувати на їх порушення шляхом пред`явлення до суду позову у цій справі.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постановах від 04.04.2019 у справі № 924/349/18, від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18 та від 26.05.2020 у справі № 912/2385/19.

Прокурором дотримано вимоги ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та попередньо, до пред`явлення позову, листом від 19.02.2024 № 57-101-897вих-24 повідомлено позивачів про прийняття рішення щодо представництва інтересів держави шляхом пред`явлення до суду цього позову.

Відносно спливу строку позовної даності, суд звертає увагу на відсутність заяви сторони про її застосування, тому доводи з цього приводу судом не оцінюються.

Підсумовуючи викладене, суд задовольняє позовні вимоги, згідно із положеннями статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача 2 повністю, оскільки спір виник внаслідок неправомірної поведінки відповідача 2.

Керуючись ст.ст. 129, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати недійсним Договір підряду № 02/17 від 20.06.2017, укладений між Комунальним закладом Центр первинної медико-санітарної допомоги №8 та Товариством з обмеженою відповідальністю МК СФЕРА.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю МК СФЕРА, ідентифікаційний код юридичної особи 39673040 (вул. Рекордна, 36, кв. 12, м. Запоріжжя, 69035) на користь Комунального некомерційного підприємства Центр первинної медико-санітарної допомоги №2 ідентифікаційний код юридичної особи 38783657 (вул. Авраменка, 4, м. Запоріжжя, 69120) грошові кошти у розмірі 990 000,00 грн., а з Комунального некомерційного підприємства Центр первинної медико-санітарної допомоги №2, ідентифікаційний код юридичної особи 38783657 (вул. Авраменка, 4, м. Запоріжжя, 69120) одержані ним за рішенням суду грошові кошти у розмірі 990 000,00 грн. (дев`ятсот дев`яносто тисяч гривень 00 коп.) стягнути в дохід держави, в особі Східного офісу Держаудитслужби ідентифікаційний код юридичної особи 00032767 (вул. Митрополита Василя Липківського, 45, м. Київ, 03035). Видати наказ.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю МК СФЕРА ідентифікаційний код юридичної особи 39673040 (вул. Рекордна, 36, кв. 12, м. Запоріжжя, 69035) на користь Запорізької обласної прокуратури, в особі Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя (вул. Космічна, 118а, м. Запоріжжя, 69050, розрахунковий рахунок UA438201720343180001000000271, відкритий у Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, ідентифікаційний код юридичної особи 02909973, код класифікації видатків бюджету 2800) кошти, витрачені у 2024 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави в суді, у сумі 17 878,00 грн. (сімнадцять тисяч вісімсот сімдесят вісім гривень 00 коп.). Видати наказ.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 30.04.2024.

Суддя А.О. Науменко