Рішення

від 22.04.2024 по справі 909/1225/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.04.2024 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1225/14 (909/105/24)

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Горпинюка І.Є., за участі секретаря судового засідання Феденько Н.М., учасників справи: ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Люкс" арбітражного керуючого Бігуна Романа Дмитровича, головного державного інспектора відділу супроводження судових спорів щодо банкрутства та стягнення заборгованості управління по роботі з податковим боргом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області Гаврильця Олексія Богдановича, розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу № 909/1225/14 (909/105/24) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Люкс" в особі ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Люкс" арбітражного керуючого Бігуна Романа Дмитровича до ОСОБА_1 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_2 , Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області, Державної іпотечної установи, Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради; третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватного підприємства "Дельтагруп", про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Суть спору.

У провадженні Господарського суду Івано-Франківської області перебуває справа № 909/1225/14 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Люкс".

Ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Люкс" - арбітражний керуючий Бігун Роман Дмитрович звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області, в межах справи № 909/1225/14 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Люкс" (далі також - ТОВ "Будівельна компанія Люкс") з заявою про витребування від ОСОБА_1 на користь ТОВ "Будівельна компанія Люкс" квартири № 22 в м. Івано-Франківську по вул. Бельведерській, 19а.

Стислий виклад позиції позивача.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідно до договору від 22.02.2012 про передачу функцій замовника будівництва багатоквартирного житлового будинку з приміщеннями громадського призначення за адресою: АДРЕСА_1 , укладеного між ПП Дельтагруп та ТОВ Будівельна компанія Люкс, ПП Дельтагруп зобов`язалось передати ТОВ Будівельна компанія Люкс частину квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку, які вказані в п. 1 додатку № 1 до даного договору.

В тому числі, позивач мав одержати однокімнатну квартиру на шостому поверсі, площею 39,38 м2. Загальні і конкретні площі приміщень, що передаються, підлягають уточненню у відповідності до фактичних обмірів.

Ліквідатором встановлено, що багатоквартирний будинок з приміщеннями громадського призначення, який розташований на земельній ділянці 2610100000:04:002:0268 має адресу: АДРЕСА_1 . На фасаді вказаного будинку розміщена адресна табличка: вул. Бельведерська, 19.

З державних реєстрів встановлено, що реєстрація приміщень за адресою АДРЕСА_1 , розпочалась у березні 2020 року.

Серед документів, наданих на реєстрацію, є документ з явними ознаками фіктивного, а саме: Перелік інвесторів будівництва багатоквартирного житлового будинку з приміщеннями громадського призначення по АДРЕСА_1 від 05.03.2018, в якому вказані договори від 14.02.2020, 04.07.2019, 13.01.2020, 07.07.2020, 09.10.2018, 10.01.2019, 12.04.2019, 28.11.2018, 05.03.2019, 18.10.2019, 25.10.2018, 02.04.2019, 23.04.2019.

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 328830833 від 11.04.2023 нерухоме майно площею 42 м2, розташоване на шостому поверсі за адресою АДРЕСА_1 , зареєстроване за ОСОБА_1 . Вказане майно передано 06.03.2020 від ПП Дельтагруп до ОСОБА_1 . В акті прийому-передачі вказано адресу АДРЕСА_1 . В договорі № 22 від 15.03.2013 вказано адресу: АДРЕСА_1 .

Проєктантом багатоквартирного житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 для ТОВ Будівельна компанія Люкс є Приватне підприємство А+Б. Відповідно до проєктної документації, а саме плану 4-6-го поверху відповідає квартира АДРЕСА_2 .

Правовою підставою позову позивач зазначає положення ст. 41, 55, 92 Конституції України, ст. 317, 321, 387, 388, 392 Цивільного кодексу України.

Стислий виклад заперечень відповідача.

Відповідач ОСОБА_1 відзиву на позов не подала, свого ставлення щодо заявлених позовних вимог в інший спосіб не висловила.

Згідно з ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України, суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

Виклад позиції щодо позову інших учасників справи.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору не скористались своїм правом на подання суду пояснень відповідно до вимог статті 168 ГПК України.

В судовому засіданні головний державний інспектор відділу супроводження судових спорів щодо банкрутства та стягнення заборгованості управління по роботі з податковим боргом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області Гаврилець Олексій Богданович висловився в підтримку позовних вимог, вважає, що такі підлягають до задоволення з підстав, викладених у позовній заяві.

Інші учасники справи своїм правом на висловлення суду своєї позиції щодо позову не скористались.

Процесуальні дії у справі, вирішення заяв та клопотань.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Івано-Франківської області від 05.02.2024 для розгляду справи № 909/1225/14 (909/105/24) визначено суддю Горпинюка І.Є.

У відповідності до частини першої статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарськими судами за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Системний аналіз положень законодавства про банкрутство дає підстави для висновку, що з моменту відкриття стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Кодексу України з процедур банкрутства мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.

Норми Кодексу України з процедур банкрутства передбачають концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

Враховуючи, що предметом позовних вимог є витребування майна у користь ТОВ Будівельна компанія Люкс, якого визнано банкрутом, зазначена справа розглядається за правилами позовного провадження в межах справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Люкс"

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 12.02.2024 позовну заяву ТОВ "Будівельна компанія Люкс" залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ліквідатор ТОВ "Будівельна компанія Люкс" - арбітражний керуючий Бігун Р.Д. через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд" (документ сформований в системі "Електронний суд" 26.02.2024), в межах встановленого судом строку, на виконання вимог зазначеної вище ухвали, подав клопотання (вх. № 3286/24 від 27.02.2024) з додатками згідно якого усунуто недоліки позовної заяви.

Враховуючи, що позивач усунув недоліки позовної заяви, ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 29.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 909/1225/14 (909/105/24); суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 27.03.2024. Також, цією ухвалою суд залучив до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: на стороні позивача - ОСОБА_2 , Головне управління Державної податкової служби у Івано-Франківській області, Державну іпотечну установу, Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради; на стороні відповідача - Приватне підприємство "Дельтагруп". Суд встановив сторонам строки на подання суду відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечення, а третім особам, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору письмових пояснень щодо позову або відзиву.

В підготовче засідання 27.03.2024 з`явився ліквідатор ТОВ "Будівельна компанія Люкс" Бігун Роман Дмитрович. Інші учасники справи в підготовче засідання не з`явились, хоча належним чином були повідомлені судом про дату, час і місце його проведення.

Зокрема, Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради, Головне управління ДПС в Івано-Франківській області, Державна іпотечна установа були повідомлені про дату, час і місце підготовчого засідання ухвалою суду про відкриття провадження у справі від 29.02.2024, електронна копія якої була доставлена в електронні кабінети зазначених юридичних осіб в підсистемі ЄСІТС Електронний суд 29.02.2024, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного листа від 01.03.2024.

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ПП Дельтагруп суд, згідно з вимогами ч. 3 статті 242 ГПК України, надсилав копії ухвали про відкриття провадження у справі від 29.02.2024 рекомендованим листом з повідомленням про вручення, оскільки в зазначених осіб відсутній зареєстрований електронний кабінет.

Копії ухвали надсилались на адреси зареєстрованого місця проживання фізичних осіб (щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ), або на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (щодо ПП Дельтагруп).

ОСОБА_2 12.03.2024 отримав копію ухвали про відкриття провадження у справі від 29.02.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 06 000 945 605 91.

Поштове відправлення № 06 000 9456 22 33, яким суд надсилав ОСОБА_1 копію ухвали про відкриття провадження у справі від 29.02.2024 повернулось до суду без вручення одержувачу з причини адресат відсутній за вказаною адресою (довідка АТ Укрпошта про причини повернення/досилання, дата проставлення відмітки: 14.03.2024).

Поштове відправлення № 06 000 9455 85 38, яким суд надсилав ПП Дельтагруп копію ухвали про відкриття провадження у справі від 29.02.2024 повернулось до суду без вручення одержувачу з причини адресат відсутній за вказаною адресою (довідка АТ Укрпошта про причини повернення/досилання, дата проставлення відмітки: 07.03.2024).

Відповідно до ч. 1-3 статті 120 ГПК України, суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

За змістом п. 5 ч. 6 статті 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, в тому числі, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Оскільки поштові відправлення, якими суд надсилав ОСОБА_1 та ПП Дельтагруп копії ухвали суду від 29.02.2024 про відкриття провадження у справі, повернулись до суду з відмітками про відсутність зазначених осіб за належним чином зареєстрованими адресами їх місцезнаходження чи місця проживання, зазначені особи вважаються належним чином повідомлені судом про дату, час і місце підготовчого засідання 27.03.2024.

Враховуючи належне повідомлення всіх учасників справи про дату, час і місце підготовчого засідання, відсутність обґрунтованих клопотань про відкладення підготовчого засідання, відсутність передбачених законом підстав для відкладення чи оголошення перерви в підготовчому засіданні, суд провів підготовче засідання 27.03.2024 з участю учасника справи, який з`явився, ліквідатора ТОВ Будівельна компанія Люкс ОСОБА_3 .

Вирішивши всі завдання підготовчого засідання та підготовчого провадження, суд ухвалою, яка занесена до протоколу судового засідання № 2659921 від 27.03.2024, постановив закрити підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 22.04.2024.

В судове засідання з розгляду справи по суті 22.04.2024 з`явились ліквідатор ТОВ Будівельна компанія Люкс Бігун Роман Дмитрович та головний державний інспектор відділу супроводження судових спорів щодо банкрутства та стягнення заборгованості управління по роботі з податковим боргом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області Гаврилець Олексій Богданович.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, хоча належним чином були повідомлені судом про дату, час і місце судового засідання з розгляду справи по суті.

Зокрема, Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради та Державна іпотечна установа були повідомлені про дату, час і місце судового засідання з розгляду справи по суті ухвалою повідомленням про судове засідання від 27.03.2024, електронна копія якої була доставлена в електронні кабінети зазначених юридичних осіб в підсистемі ЄСІТС Електронний суд 27.03.2024, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного листа від 28.03.2024.

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ПП Дельтагруп суд, у відповідності до вимог ч. 3 статті 242 ГПК України, надсилав копії ухвали повідомлення про судове засідання від 27.03.2024, якою повідомляв про дату, час і місце розгляду справи в судовому засіданні 22.04.2024, рекомендованим листом з повідомленням про вручення, оскільки в зазначених осіб відсутній зареєстрований електронний кабінет.

Копії зазначеної ухвали надсилались ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на адреси зареєстрованого місця проживання цих фізичних осіб, ОСОБА_1 - додатково також на адресу спірної квартири, щодо витребування якої заявлено позовну вимогу, а ПП Дельтагруп - на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

ОСОБА_2 02.04.2024 отримав копію ухвали повідомлення про судове засідання від 27.03.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 06 009 039 242 65.

Поштове відправлення № 06 009 0392 97 98, яким суд надсилав ОСОБА_1 , за адресою зареєстрованого нею місця проживання (зазначеного у відповіді № 471554 від 29.02.2024 з Єдиного державного демографічного реєстру) копію ухвали повідомлення про судове засідання від 27.03.2024, повернулось до суду без вручення одержувачу з причини адресат відсутній за вказаною адресою (довідка АТ Укрпошта про причини повернення/досилання, дата проставлення відмітки: 09.04.2024).

Поштове відправлення № 06 009 0392 60 71, яким суд додатково надсилав ОСОБА_1 , за адресою спірної квартири, щодо витребування якої заявлено позовні вимоги, копію ухвали повідомлення про судове засідання від 27.03.2024, повернулось до суду без вручення одержувачу з причини адресат відсутній за вказаною адресою (довідка АТ Укрпошта про причини повернення/досилання, дата проставлення відмітки: 10.04.2024).

Поштове відправлення № 06 009 0392 79 49, яким суд надсилав ПП Дельтагруп копію ухвали повідомлення про судове засідання від 27.03.2024 повернулось до суду без вручення одержувачу з причини адресат відсутній за вказаною адресою (довідка АТ Укрпошта про причини повернення/досилання, дата проставлення відмітки: 01.04.2024).

Відповідно до ч. 1-3 статті 120 ГПК України, суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

За змістом п. 5 ч. 6 статті 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, в тому числі, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Оскільки поштові відправлення, якими суд надсилав ОСОБА_1 та ПП Дельтагруп копії ухвали повідомлення про судове засідання від 27.03.2024, якою суд повідомляв учасників справи про дату час і місце судового розгляду справи 22.04.2024, повернулись до суду з відмітками про відсутність зазначених осіб за належним чином зареєстрованою адресою їх місцезнаходження чи місця проживання, зазначені особи вважаються належним чином повідомлені судом про дату, час і місце судового розгляду справи в судовому засіданні 22.04.2024.

Суд вжив всіх можливих та залежних від нього засобів для повідомлення учасників справи про дату, час і місце судового розгляду, в тому числі, надіслав копію ухвали повідомлення про судове засідання від 27.03.2024 відповідачу ОСОБА_1 , як за адресою державної реєстрації її місця проживання, так і за адресою спірної квартири, щодо витребування якої заявлено позовні вимоги.

Суд керується положеннями п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, згідно з якими кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, що кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Суд зазначає, що кожна особа повинна сама належним чином організувати отримання поштової кореспонденції, неотримання поштової кореспонденції не може бути підставою для відкладення розгляду справи, оскільки це призведе до безпідставного зволікання з розглядом справи.

Відтак, враховуючи належне повідомлення всіх учасників справи про дату, час і місце судового розгляду, відсутність обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи, відсутність передбачених законом підстав для відкладення чи оголошення перерви в судовому засіданні з розгляду справи по суті, суд розглянув справу 22.04.2024 з участю учасників справи, які з`явилися ліквідатора ТОВ Будівельна компанія Люкс Бігуна Романа Дмитровича та головного державного інспектора відділу супроводження судових спорів щодо банкрутства та стягнення заборгованості управління по роботі з податковим боргом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області Гаврильця Олексія Богдановича.

В судовому засіданні з розгляду справи по суті 22.04.2024 суд заслухав вступне слово ліквідатора ТОВ Будівельна компанія Люкс Бігуна Р.Д. та головного державного інспектора відділу супроводження судових спорів щодо банкрутства та стягнення заборгованості управління по роботі з податковим боргом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області Гаврильця О.Б., їх відповіді на питання суду, дослідив письмові докази, наявні в матеріалах справи, заслухав виступи учасників справи в судових дебатах, після чого в нарадчій кімнаті ухвалив це рішення. Після виходу з нарадчої кімнати суд 22.04.2024 проголосив вступну та резолютивну частини цього рішення.

Фактичні обставини справи, встановлені судом. Оцінка доказів. Норми права, які застосував суд, та інші мотиви ухваленого рішення.

Предметом доказування у справі є встановлення обставин наявності у позивача права власності на спірну квартиру, вибуття її з володіння позивача поза його волею, перебування спірного майна у незаконному володінні ОСОБА_1 , добросовісного чи недобросовісного володіння квартирою відповідачем.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, заслухавши представників сторін, які з`явились в судове засідання, об`єктивно оцінивши відповідно до приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України в сукупності всі докази, які мають значення для вирішення спору по суті, з дотриманням принципів господарського судочинства, а також виходячи з критеріїв оцінки доказів, наданих суду учасниками справи, з огляду на їх вірогідність, належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, суд встановив таке.

22 лютого 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Люкс (Сторона-1) та Приватним підприємством Дельтагруп" (Сторона-2) було укладено договір про передачу функцій замовника будівництва багатоквартирного житлового будинку з приміщеннями громадського призначення за адресою АДРЕСА_1 (далі - договір).

За актом приймання-передачі від 23.04.2012 та на виконання договору, ТОВ Будівельна компанія Люкс передало, а ПП Дельтагруп прийняло товар (будівельні матеріали), що знаходяться на території, що призначена для будівництва багатоквартирного житлового будинку з приміщеннями громадського призначення за проектним № 19 в межах АДРЕСА_1 , а саме: Палі 201 шт., фундаментні блоки 48 щт., Метал 20,0 т.

Додатковою угодою № 1 до договору, яку укладено 21.02.2015, сторони домовились викласти договір в новій редакції.

Згідно з п. 1.1 договору, в редакції додаткової угоди № 1 від 21.02.2015, Сторона-1 передає Стороні-2 функції Замовника будівництва, що зазначені у статті 2 цього договору по будівництву багатоквартирного житлового будинку з приміщеннями громадського призначення за адресою АДРЕСА_1 (надалі Об`єкт), на умовах і в порядку, встановленому цим договором, а Сторона-2, за виконання нею функцій Замовника будівництва Об`єкта, отримує у власність майнові права на частину житлових і нежитлових приміщень Об`єкту, що вказані в п. 2 додатку № 1 до даного договору та зобов`язується передати на умовах визначених цим договором Стороні-1 частину квартир та нежитлових приміщень Об`єкту, що вказані в п. 1 додатку № 1 до даного договору.

За п. 1.4 договору, в редакції додаткової угоди № 1 від 21.02.2015 будівництво Об`єкта здійснюється на підставі дозволу на виконання будівельних робіт № 63 від 16.04.2007, виданого Стороні-1 Інспекцією ДАБК у Івано-Франківській обл.

У статті 3 договору, в редакції додаткової угоди № 1 від 21.02.2015, сторони узгодили, що Сторона-2 здійснює фінансування у повному обсязі всього комплексу робіт, пов`язаних з будівництвом та введенням в експлуатацію Об`єкта, включаючи сплату орендної плати та оплату пайового внеску на розвиток інфраструктури населеного пункту (п. 3.1). Сторони погодили, що за виконання Стороною-1 своїх зобов`язань згідно умов договору, Сторона-2 зобов`язується виконувати функції замовника будівництва Об`єкту та передати Стороні-1 частину житлових та нежитлових приміщень Об`єкту, які вказані в п. 1 Додатку № 1 до даного договору (п. 3.3). Передача Стороною-2 частини житлових і нежитлових приміщень Об`єкту Стороні-1 здійснюється на протязі 10-ти днів з моменту прийняття Об`єкту в експлуатацію, шляхом підписання між сторонами відповідного Акту прийому-передачі житлових та нежитлових приміщень (п. 3.5). Сторони дійшли згоди, що з моменту підписання між сторонами Акту розподілу майнових прав на житлові і нежитлові приміщення Об`єкту (Додаток № 1), Сторона-2 даного договору вправі відчужувати належні їй майнові права третім особам.

Пунктом 5.2 договору, в редакції додаткової угоди № 1 від 21.02.2015, перелічено обов`язки Сторони-2, в тому числі:

- здійснити власними та/або залученими силами і засобами будівництво Об`єкту та забезпечити прийняття його в експлуатацію в строк до першого кварталу 2016 року (п. п. 5.2.2);

- виконувати роботи відповідно до проектної документації, будівельних норм та правил, нести відповідальність за відповідність виконаних робіт проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, техніки пожежної безпеки тощо. Нести відповідальність за якість виконаних робіт, переробляти дефекти та недоліки за свій рахунок (п. 5.2.3);

- забезпечити оплату вартості робіт, пов`язаних з підключенням до інженерних мереж та інших робіт, пов`язаних з будівництвом Об`єкту і введенням його в експлуатацію (п. 5.2.6);

- після закінчення спорудження Об`єкту та здачі його в експлуатацію, передати Стороні-1 частину житлових та нежитлових приміщень Об`єкту, що вказані в п. 1 Додатку № 1 до даного договору, а також всю документацію, що є необхідною для оформлення права власності (п. 5.2.9);

- в житлових приміщеннях, що передаються Стороні-1 згідно умов даного договору, виконати наступний об`єм робіт: загально-будівельні роботи, встановлення вхідних броньованих дверей, євровікон та балконних дверей, штукатурку всіх приміщень, цементна стяжка під чистову підлогу, підведення до квартири водопровідних, газових, електричних, каналізаційних та телефонних мереж, встановлення лічильників холодної води, газу та електричної енергії, оздоблення фасаду та благоустрій прилеглої території будинку. В нежитлових приміщеннях виконати: загально-будівельні роботи, встановити вхідні двері чи гаражні ворота, штукатурка всіх приміщень, цементна стяжка (п. 5.2.11).

За змістом п. 10.3 договору, в редакції додаткової угоди № 1 від 21.02.2015, жодна зі сторін не має права передавати свої права і обов`язки за цим договором третім особам без письмової на це згоди інших сторін.

У відповідності до п. 5.3.3 договору, в редакції додаткової угоди № 1 від 21.02.2015, Сторона-1 має право розпоряджатися майновими правами на частину житлових та нежитлових приміщень Об`єкту, що переходять у власність Сторони-1 згідно з п. 1 Акту розподілу майнових прав на житлові і нежитлові приміщення Об`єкту (Додаток № 1), в тому числі самостійно укладати договори з третіми особами, проводити їх відчуження, у спосіб не заборонений чинним законодавством України.

Згідно з п. 6.1, 6.2 договору, в редакції додаткової угоди № 1 від 21.02.2015, в разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань за цим договором винна сторона відшкодовує іншій стороні заподіяні цим збитки у повному їх обсязі. Сторона, що порушила цей договір, зобов`язана відшкодувати збитки, завдані таким порушенням, незалежно від вжиття іншою стороною будь-яких заходів щодо запобігання збиткам або зменшення збитків, окрім випадків коли остання своїм винним (умисним або необережним) діянням (дією чи бездіяльністю) сприяла настанню або збільшенню збитків.

У п. 1 додатку № 1 до договору про передачу функцій замовника будівництва багатоквартирного житлового будинку з приміщеннями громадського призначення за адресою АДРЕСА_1 від 22.02.2012, яким є акт розподілу майнових прав на житлові і нежитлові приміщення Об`єкту до договору від 22.02.2012 (надалі акт розподілу майнових прав), сторони узгодили, що на виконання своїх зобов`язань, визначених даним договором, Сторона-2 зобов`язується передати Стороні-1 частину житлових і нежитлових приміщень Об`єкту, на умовах і в порядку визначеному цим договором, в тому числі - однокімнатну квартиру на шостому поверсі, площею 39,38 кв.м.

У п. 2 акту розподілу майнових прав передбачено, що за виконання своїх зобов`язань згідно умов договору, Сторона-2 отримує у власність житлові і нежитлові приміщення Об`єкту, а саме: майнові права на всі квартири та нежитлові приміщення Об`єкту, за виключенням квартир та нежитлових приміщень вказаних в п. 1 даного акту, на умовах і в порядку, визначеному цим договором.

Відповідно до п. 5 акту розподілу майнових прав, загальна і конкретні площі приміщень, що передаються, підлягають уточненню у відповідності до фактичних обмірів ОБТІ (іншого повноважного по чинному законодавству органу чи підприємству) до введення Об`єкта в експлуатацію.

Згідно з п. 7 акту розподілу майнових прав Сторона-2 передає, а Сторона-1 приймає в момент підписання даного договору, схеми вищезазначених приміщень у вигляді завірених підписами та печатками сторін викопіювань з проекту.

Умови договору, в редакції додаткової угоди № 1 від 21.02.2015 щодо передачі Стороні-1 (Товариству з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Люкс) частини квартир та нежитлових приміщень, зазначених у п. 1 акту розподілу майнових прав, Сторона-2 (Приватне підприємство Дельтагруп) не виконало. В матеріалах справи відсутні докази виконання договору в частині цих обов`язків.

Як підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (Інформаційна довідка 328830833 від 11.04.2023), за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_2 загальною площею 42 кв.м., житловою площею 20,9 кв.м.

Підставою внесення запису про право власності є рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 51522337 від 09.03.2020 державного реєстратора Поберезької сільської ради Федорина М.М.

Для державної реєстрації права власності подано документи: акт приймання-передачі нерухомого майна від 06.03.2020 між ПП Дельтагруп та ОСОБА_1 ; договір купівлі-продажу Б-22 від 15.03.2013 між ПП Дельтагруп та ОСОБА_1 ; витяг з переліку інвесторів від 05.03.2020, виданий ПП Дельтагруп.

Відповідно до договору № Б-22 купівлі-продажу майнових прав від 15.03.2013, такий укладено між Приватним підприємством Дельтагруп (продавець) та ОСОБА_1 (покупець), і передбачає продаж ПП Дельтагруп в користь ОСОБА_1 майнових прав на квартиру за проектним номером АДРЕСА_2 (п. 1.1). Квартира, майнові права на яку придбає покупець має наступні характеристики: поверх 6; загальна площа 40,55 кв.м.; кількість кімнат 1; план квартири викопіювання з проектної документації (п. 1.2).

Відповідно до п. 1.3 договору № Б-22 купівлі-продажу майнових прав від 15.03.2013, компанія зобов`язана передати покупцеві майнові права на квартиру, а покупець прийняти їх. Передача та приймання майнових прав здійснюється Сторонами за актом приймання-передачі майнових прав після введення об`єкта в експлуатацію та проведення кінцевих розрахунків за фактично збудовану площу відповідно до технічних паспортів, виготовлених Івано-Франківським ОБТІ. Покупець набуває право власності на майнові права після оформлення акту приймання-передачі майнових прав.

Пунктами 2.4.1, 3.1, 3.2 договору № Б-22 купівлі-продажу майнових прав від 15.03.2013 передбачено, що покупець зобов`язаний сплатити повністю вартість майнових прав на квартиру або дотримуватись графіку оплати вартості предмету договору, викладеного в розділі 3 цього договору. Загальна сума договору на момент укладення даного договору становить 177239,93 грн і не підлягає зміні сторонами в односторонньому порядку, окрім випадків передбачених умовами даного договору. Покупець сплачує повну вартість квартири в день оформлення договору.

За актом прийому-передачі згідно договору купівлі-продажу майнових прав від 15.03.2013, який складено 06.03.2020, ПП Дельтагруп передало, а ОСОБА_1 прийняла окреме нерухоме майно квартиру за АДРЕСА_3 .

У витягу з переліку осіб, яким належать майнові права на об`єкт будівництва, розташований на АДРЕСА_1 від 06.03.2020 значиться ОСОБА_1 ; № та дата договору та акту прийому-передачі: Договір № Б-22 від 15.03.2013, акт прийому-передачі 06.03.2020; відомості про об`єкт: квартира АДРЕСА_4 .

У переліку інвесторів будівництва багатоквартирного житлового будинку з приміщеннями громадського призначення по АДРЕСА_1 від 05.03.2018 зазначено ОСОБА_1 , № квартири 22, № договору Б-22 від 15.03.2013 (п. 18).

За даними технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_2 , складеного ТОВ Західбудексперт, дана квартира розташована на шостому поверсі, складається з коридору площею 3,7 кв.м., житлової кімнати площею 20,9 кв.м., кухні площею 11,2 кв.м., санвузла площею 3,9 кв.м., балкону площею 2,3 кв.м. Загальна площа квартири становить 42,0 кв.м.

Згідно з планом 4-6 поверху житлового будинку з приміщеннями громадського призначення № 19 (по генплану) в мікрорайоні в межах АДРЕСА_1 , на поверсі запроектовано дві однокімнатні квартири загальними площами 38,93 кв.м. та 43,07 кв.м. та три двокімнатні квартири загальними площами 63,88 кв.м., 65,98 кв.м., 67,85 кв.м.

Як слідує з наведених вище документів, при укладенні договорів їх сторони зазначали для багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 . Натомість, право власності за ОСОБА_1 зареєстровано на квартиру АДРЕСА_2 .

Виходячи з стандарту доказування вірогідності доказів, враховуючи використання в різних документах щодо одного і того ж об`єкта нерухомості як адресного номера 19, так і номера 19А, здійснення розпорядження майновими правами за обома вказаними адресами одним забудовником ПП Дельтагруп, суд дійшов висновку що номери будинку 19 та 19А стосуються одного і того ж багатоквартирного житлового будинку.

При встановленні обставин справи, суд, керуючись положеннями ст. 13, 74, 80 ГПК України, виходив з тих доказів, що подавались сторонами.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ч. 4 статті 74 ГПК України).

Виходячи з встановлених обставин, суд при вирішенні спору застосовує норми права, які регулюють правовідносини сторін.

Позивач заявив позовні вимоги про витребування майна з чужого незаконного володіння.

За правилами статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Майновими правами визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовою частиною права власності (права володіння, розпорядження, користування). Майнове право є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав. Майнове право є обмеженим речовим правом, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.

Захист майнових прав здійснюється у порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства.

За змістом положень статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За положеннями статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникає, зокрема, з договорів та інших правочинів, має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За правилом статті 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За загальним правилом судове рішення не породжує право власності, а лише підтверджує наявне право власності, набуте раніше на законних підставах, у випадках, коли це право не визнається, заперечується та оспорюється.

Частиною першої статті 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (частина друга статті 328 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до частини першої статті 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Згідно з частинами 1, 2 статті 39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (в редакції, що діяла на 22.02.2012), прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що належать до I-III категорій складності, та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що належать до IV і V категорій складності, здійснюється на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації шляхом видачі інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

В редакції, яка діє на час розгляду справи, частини 1 та 2 статті 39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності передбачають, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, здійснюється на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, як законодавство, що діяло на час укладення договору, так і законодавство, яке діє на час вирішення спору, передбачає обов`язок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів нерухомого майна.

Зазначеними нормами встановлено первинний спосіб набуття права власності на новозбудоване нерухоме майно, на яке раніше не було і не могло виникнути право власності інших осіб.

Державній реєстрації підлягає право власності тільки на ті об`єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку. В іншому випадку замовник та інші учасники будівництва (зокрема інвестори) не зможуть набути право власності на об`єкт будівництва до введення його в експлуатацію. Згідно із частиною четвертою статті 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до статті 876 Цивільного кодексу України, власником об`єкта будівництва або результату інших будівельних робіт є замовник, якщо інше не передбачено договором.

Отже, замовник будівництва, а також інші особи, зокрема відповідно до умов укладених з замовником будівництва договорів, набувають майнові права на об`єкт будівництва і після завершення будівництва об`єкта нерухомості набувають права власності на об`єкти будівництва як первісні власники шляхом проведення державної реєстрації речових прав на зазначений об`єкт за собою.

Якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 ЦК України майно не може бути витребуване у нього (частина перша статті 330 ЦК України).

Власник має право витребовувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (частина перша статті 387 ЦК України).

Частина перша статті 388 ЦК України містить перелік підстав, за яких власник майна має право витребовувати своє майно, зокрема якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом (підпункт 3 зазначеної статті).

Якщо майно було набуте безпідставно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребовувати його від добросовісного набувача у всіх випадках (частина третя статті 388 ЦК України).

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина друга статті 77 ЦПК України).

Оскільки у разі виконання умов договору, після завершення будівництва об`єкта інвестування відповідно до вимог закону майнові права на об`єкти будівництва трансформуються у право власності, яке підлягає державній реєстрації первісним власником, до предмета доказування у справі входять обставини про те, чи виконав позивач свої грошові зобов`язання за договором, в редакції додаткової угоди № 1 від 21.02.2015, і чи передбачалось укладеним договором набуття позивачем права власності, після завершення будівництва багатоквартирного будинку, саме на спірну квартиру.

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

У цьому разі майно може бути витребуване від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача, з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України.

Застосовуючи норми статей 387, 388 ЦК України, суд при витребуванні майна повинен встановити, чи є особа власником індивідуально-визначеного майна, яке вона просить витребувати, чи існує це майно на момент витребування, чи знаходиться це майно у недобросовісного набувача, а якщо у добросовісного, то чи відплатно або безвідплатно він його придбав, а якщо придбав відплатно, то яким чином воно вибуло з володіння власника.

Разом з тим стаття 330 ЦК України передбачає можливість добросовісному набувачеві набути право власності на майно, відчужене особою, яка не мала на це права, як самостійну підставу набуття права власності (та водночас, передбачену законом підставу для припинення права власності попереднього власника відповідно до приписів статті 346 ЦК України). Так, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 ЦК України майно не може бути витребуване в нього.

З положень статті 388 ЦК України вбачається, що можливість витребування майна з володіння іншої особи законодавець ставить у залежність насамперед від змісту правового зв`язку між позивачем та спірним майном, його волевиявлення щодо вибуття майна, а також від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним набувачем та від характеру набуття майна (оплатно чи безоплатно).

Відтак, однією з умов задоволення віндикаційного позову є встановлення належності спірного майна позивачу.

Позивач покликається на те, що в п. 1 додатку № 1 від 22.02.2012 до договору (акт розподілу майнових прав на житлові і нежитлові приміщення Об`єкту до договору від 22.02.2012), сторони погодили, що Приватне підприємство Дельтагруп зобов`язується передати ТОВ Будівельна компанія Люкс частину житлових і нежитлових приміщень Об`єкту, на умовах і в порядку визначеному цим договором, зокрема: однокімнатну квартиру на шостому поверсі, площею 39,38 кв.м.

На позивачу, як особі, яка заявляє вимогу про витребування майна з чужого незаконного володіння лежить обов`язок довести своє право власності на майно, яке він просить витребувати у відповідача.

Тому, в контексті обставин даної справи, позивач має довести, що квартира АДРЕСА_2 , яка зареєстрована за ОСОБА_1 , мала бути передана позивачу відповідно до умов договору, укладеного між позивачем та ПП Дельтагруп.

Таких обставин позивач не довів, оскільки:

а) квартира АДРЕСА_2 , яка зареєстрована за ОСОБА_1 , має площу 42 кв.м. В той же час, відповідно до акту розподілу майнових прав, позивач мав отримати однокімнатну квартиру на шостому поверсі площею 39,38 кв.м.;

б) як слідує з наданого позивачем плану 4-6 поверху житлового будинку з приміщеннями громадського призначення № 19 (по генплану) в мікрорайоні в межах АДРЕСА_1 , на 4-6 поверсі було запроектовано дві однокімнатні квартири загальними площами 38,93 кв.м. та 43,07 кв.м., та три двокімнатні квартири загальними площами 63,88 кв.м., 65,98 кв.м., 67,85 кв.м.

Таким чином, однокімнатної квартири загальною площею 39,38 кв.м., як передбачалось актом розподілу майнових прав, у поданому позивачем плані взагалі не передбачено.

в) у п. 7 акту розподілу майнових прав передбачено, що ПП Дельтагруп передає ТОВ Будівельна компанія Люкс в момент підписання договору схеми вищезазначених приміщень у вигляді завірених підписами та печатками сторін викопіювань проекту.

Як пояснив в судовому засіданні ліквідатор ТОВ Будівельна компанія Люкс Бігун Р.Д., схеми приміщень, у вигляді завірених підписами та печатками сторін викопіювань проекту, у нього відсутні, такі схеми йому, як ліквідатору, не передавались.

Таким чином, житлові та нежитлові приміщення, майнові права на які ТОВ Будівельна компанія Люкс набуло відповідно до умов договору, і які мало отримати у власність після завершення будівництва багатоквартирного будинку, ідентифіковувались сторонами у схемах вищезазначених приміщень у вигляді завірених підписами та печатками сторін викопіювань проекту.

За відсутності у позивача схем вищезазначених приміщень у вигляді завірених підписами та печатками сторін викопіювань проекту, які передавались йому відповідно до п. 7 акту розподілу майнових прав, при наявності в проекті шостого поверху багатоквартирного житлового будинку двох однокімнатних квартир, жодна з яких за площею не відповідає площі квартири, зазначеній в підпункті 7 пункту 1 акту розподілу майнових прав, наявності в проекті шостого поверху також інших трьох двокімнатних квартир, беручи до уваги можливість зміни проектної документації, зміни планування квартир в процесі будівництва, суд визнає, що позивач не довів виникнення у нього майнових прав саме на квартиру АДРЕСА_5 .

Також, як вище зазначив суд, виникнення у позивача права власності на новозбудовані житлові та нежитлові приміщення в багатоквартирному будинку відповідно до умов укладеного з ПП Дельтагруп договору, пов`язується з комплексом юридичних фактів, серед яких зокрема, належне виконання самим позивачем умов укладеного договору, а також завершення будівництва будинку та прийняття його в експлуатацію. До прийняття багатоквартирного будинку в експлуатацію позивач не може набути права власності на новозбудоване нерухоме майно.

Як пояснив в судовому засіданні ліквідатор ТОВ Будівельна компанія Люкс Бігун Р.Д., будинок, який будувався відповідно до договору про передачу функцій замовника будівництва багатоквартирного житлового будинку з приміщеннями громадського призначення за адресою АДРЕСА_1 від 22.02.2012, не прийнятий в експлуатацію.

Як з наведених вище положень законодавства, так і з положень п. 3.5, 5.2.9 договору, в редакції додаткової угоди № 1 від 21.02.2015, ТОВ Будівельна компанія Люкс може набути право власності на об`єкти нерухомості, перелічені у п. 1 акту розподілу майнових прав, після закінчення будівництва багатоквартирного будинку та прийняття його в експлуатацію.

Враховуючи, що багатоквартирний житловий будинок, будівництво якого було предметом договору, не прийнятий в експлуатацію, позивач не набув права власності на жодне з житлових та нежитлових приміщень даного будинку, а отже не має права на витребування у свою власність нерухомого майна.

При вирішення спору суд також враховує рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 07.07.2021, ухвалене у справі № 909/1225/14 (909/800/20) за позовом ТОВ "Будівельна компанія "Люкс", в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Бігуна Р.Д. до ПП Дельтагруп про розірвання договору про передачу функцій замовника будівництва багатоквартирного житлового будинку з приміщенням громадського призначення за адресою: АДРЕСА_1 від 22.02.2012 року (в редакції згідно з додатковою угодою № 1 від 21.02.2015), що укладений між ТОВ "Будівельна компанія Люкс" та ПП "Дельтагруп", стягнення збитків в розмірі 6 673 000 грн.

Даний спір стосувався правовідносин, що виникли із того ж договору, що і в справі, що розглядається судом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ліквідатора ТОВ Будівельна компанія Люкс, суд у рішенні від 07.07.2021 в справі № 909/1225/14 (909/800/20) зазначив, що: Факт наявності такого майнового активу, як майнові права на нежитлові/житлові приміщення, мав би випливати, зокрема з відповідних актів інвентаризації, які складались після порушення провадження у справі про банкрутство боржника, відкриття ліквідаційної процедури. За наслідками зазначених відомостей формувалась ліквідаційна маса, яка в свою чергу реалізовувалась, як ЦМК в 2016 році і до якої не входили майнові права, що є предметом спору на сьогодні. Враховуючи викладене та те, що виставляючи 19.05.2016 року майно боржника на аукціон (протокол № 18/1 аукціону з продажу майна підприємства-банкрута т.2 а.с.189 справи №909/1225/14), арбітражний керуючий не включив в ЦМК такий вид активу боржника, як майнові права, які в 2021 є предметом спору, позов є необґрунтованим а викладені в ньому обставини не підтверджені належними і допустимими доказами, які би доводили факт порушеного чи оспорюваного права позивача за захистом, якого він звернувся в обраний ним спосіб.

Стаття 81 ЦПК України визначає що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно частини першої статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно частиною першою статті 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Позивачем у справі не доведено, а судом не встановлено факту набуття Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Люкс ні майнових прав, ні права власності на квартиру АДРЕСА_2 , позивач не доводить і визнає, що багатоквартирний житловий будинок, який був об`єктом будівництва за договором про передачу функцій замовника будівництва багатоквартирного житлового будинку з приміщеннями громадського призначення за адресою: АДРЕСА_1 від 22.02.2012 року (в редакції додаткової угоди № 1 від 21.02.2015) не прийнятий в експлуатацію. Зазначене свідчить про недоведення позивачем факту порушення його прав перебуванням спірної квартири у володінні ОСОБА_1 та відсутність підстав для витребування нерухомого майна з її володіння, а тому суд відмовляє в задоволенні позовних вимог.

Судові витрати.

При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір в сумі 3028,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 0.0.3229944698.1 від 02.10.2023 на суму 2684 грн та платіжною інструкцією № 0.0.3494762759.1 на суму 344 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи той факт, що в задоволенні позову суд відмовив, судові витрати зі сплати позивачем судового збору в сумі 3028 грн 00 коп. покладаються на позивача.

В судовому засіданні 22.04.2024 суд проголосив вступну та резолютивну частини цього рішення. Повний текст рішення складено 30.04.2024.

Керуючись ст. 13, 73, 74, 86, 129, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Люкс" (76014, Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вул. Є. Коновальця, буд. 70, кв.14, ідентифікаційний код юридичної особи: 32873823) в особі ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Люкс" арбітражного керуючого Бігуна Романа Дмитрович ( АДРЕСА_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_7 в, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_2 , Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області, Державної іпотечної установи, Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради; третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватного підприємства "Дельтагруп", про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви в сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Вебадреса, за якою можна знайти текст судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя І.Є. Горпинюк