Рішення

від 30.04.2024 по справі 910/2320/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.04.2024Справа № 910/2320/24

Суддя Господарського суду міста Києва Босий В.П., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом Фермерського господарства «Віоріка»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВТ Груп»

про стягнення 228 611,86 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство «Віоріка» (надалі - ФГ «Віоріка») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВТ Груп» (надалі - ТОВ «ВВТ Груп») про стягнення 228 611,86 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошового зобов`язання із оплати отриманого на підставі договору поставки сільськогосподарської продукції №3-08/22Р від 01.08.2022 товару, у зв`язку з чим позивач вказує на наявність заборгованості у розмірі 203 453,92 грн., а також заявляє про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 6 594,37 грн. та інфляційних у розмірі 18 563,57 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін.

Вказана ухвала була вручена ТОВ «ВВТ Груп» 08.03.2024, що підтверджується повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи, проте відповідач своїм правом на подання відзиву на позов не скористався, буд-яких пояснень по суті спору не подав.

Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.

Положеннями ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.

01.08.2022 між ТОВ «ВВТ Груп» (покупець) та ФГ «Віоріка» (постачальник) укладено договір поставки сільськогосподарської продукції №3-08/22Р (надалі - «Договір»), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити сільськогосподарську продукцію, а саме: ріпак без ГМО (код Товару 1205900090 згідно з УКТ ЗЕД), урожаю 2022 року, надалі іменований як «товар», в кількості, у строки і на умовах, передбачених у цьому договорі.

Згідно з п. 3.5 Договору датою поставки товару постачальником вважається фактична його передача покупцеві на елеваторі поставки в заліковій вазі та надання покупцю видаткової накладної на товар. Під терміном «залікова вага» розуміється фізична вага товару, зменшена на розрахункову величину маси відхилень від показників якості по вмісту вологи та смітної домішки, які визначені в п. 6.1 договору.

Пунктом 4.1 Договору сторони дійшли згоди щодо умов оплати, а саме:

- 86 (вісімдесят шість) % вартості кожної партії товару здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 10-14 (десять-чотирнадцять) банківських днів з моменту надання видаткової накладної (у заліковій вазі), отримання від елеватору реєстрів ТТН на прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку та за умови виставлення рахунку та підписання даного договору;

- 14 (чотирнадцять) % вартості партії товару протягом 5 (п`ять) банківських днів, наступних за датою зареєстрованих податкових накладних постачальника. Постачальник має зареєструвати податкові накладні в ЄРПН у відповідності до вимог законодавства з наданням покупцю квитанції щодо їх реєстрації, а також правильно заповнені товарно-транспортні накладні.

На виконання умов Договору, позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 1 453 242,36 грн., що підтверджується видатковими накладними №36 від 03.08.2022, №37 від 06.08.2022, №41 від 10.08.2022, №42 від 11.08.2022 та товарно-транспортними накладними №1 від 03.08.2022, №2 від 06.08.2022, №3 від 10.08.2022, №4 від 11.08.2022, копії яких долучено позивачем до позову. Також, позивачем складено та зареєстровано податкові накладні №36 від 03.08.2022, №37 від 06.08.2022, №41 від 10.08.2022 та №42 від 11.08.2022, що підтверджується відповідними квитанціями про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування кількісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідачем сплачено позивачу за отриманий на підставі Договору товару суму у розмірі 1 249 788,44 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача.

Спір у справі виник у зв`язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов`язання із оплати отриманого на підставі Договору товару, у зв`язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 203 453,92 грн.

Договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання, в тому числі, Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи (видаткові накладні №36 від 03.08.2022, №37 від 06.08.2022, №41 від 10.08.2022 та №42 від 11.08.2022, які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками підприємств, а також товарно-транспортні накладні №1 від 03.08.2022, №2 від 06.08.2022, №3 від 10.08.2022, №4 від 11.08.2022) підтверджується передача позивачем і прийняття відповідачем товару на підставі Договору на загальну суму 1 453 242,36 грн., факт чого не заперечується відповідачем.

В свою чергу, відповідачем сплачено позивачу суму у розмірі 1 249 788,44 грн. за отриманий на підставі Договору товар, що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача та не заперечується сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 4.1 Договору, у відповідача наявне грошове зобов`язання із оплати отриманого товару у розмірі 203 453,92 грн., а строк його виконання на момент звернення позивача із позовом до суду настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Як унормовано приписами частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов`язані, зокрема: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Згідно з приписами частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов`язання по сплаті позивачу 203 453,92 грн. за отриманий на підставі Договору товар. Відповідачем факту наявності заборгованості не спростовано, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 203 453,92 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 6 594,37 грн. та інфляційних у розмірі 18 563,57 грн. за прострочення виконання грошового зобов`язання за загальний період з 01.09.2022 до 19.02.2024.

Судом встановлено, що відповідач у встановлені Договором строки свого обов`язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд погоджується із розрахунком позивача та вважає правомірними заявлені до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 6 594,37 грн. та інфляційні у розмірі 18 563,57 грн., нараховані за прострочення виконання грошового зобов`язання за загальний період з 01.09.2022 до 19.02.2024.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі та стягнення з ТОВ «ВВТ Груп» на користь ФГ «Віоріка» заборгованості у розмірі 203 453,92 грн., 3% річних у розмірі 6 594,37 грн. та інфляційних у розмірі 18 563,57 грн.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов Фермерського господарства «Віоріка» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВТ Груп» (01054, місто Київ, вулиця Олеся Гончара, будинок 41 літ «А», офіс 310; ідентифікаційний код 36716311) на користь Фермерського господарства «Віоріка» (03114, Хмельницька область, Старокостянтинівський район, с. Зеленці, вулиця Гагаріна, будинок 1; ідентифікаційний код 31472072) заборгованість у розмірі 203 453 (двісті три тисячі чотириста п`ятдесят три) грн. 92 коп., 3% річних у розмірі 6 594 (шість тисяч п`ятсот дев`яносто чотири) грн. 37 коп., інфляційні у розмірі 18 563 (вісімнадцять тисяч п`ятсот шістдесят три) грн. 57 коп. та судовий збір у розмірі 3 429 (три тисячі чотириста двадцять дев`ять) грн. 18 коп. Видати наказ.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.П. Босий