Рішення

від 30.04.2024 по справі 910/1693/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.04.2024Справа № 910/1693/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С. О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи

за позовом Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

до Колективної комерційно-виробничої фірми "КОНТО"

про стягнення 138186,00 грн

без повідомлення (виклику) учасників справи

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст позовних вимог

Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Колективної комерційно-виробничої фірми "КОНТО" про стягнення пайового внеску у розмірі 138186,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 № 411/1415 (у редакції рішення Київської міської ради від 19.12.2019 № 460/8033), в частині сплати пайової участі.

Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань

Ухвалою від 22.02.2024 Господарським судом міста Києва прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/1693/24, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання), задоволено клопотання Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про витребування доказів, витребувано у Колективної комерційно-виробничої фірми "КОНТО" копію технічного паспорту, що містить дані технічної інвентаризації об`єкта будівництва (приміщення нежитлової будівлі з влаштування антресолі), що знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:66:106:0011 та введений в експлуатацію на підставі декларації про готовність до експлуатації об`єкта № КВ 101210129346.

Оскільки у відповідача відсутній зареєстрований електронний кабінет через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, що забезпечує обмін документам, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи ухвала суду про відкриття провадження у справі від 22.02.2024 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача: 02094, місто Київ, вулиця Попудренка, будинок 20, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно із ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Ухвала суду від 22.02.2024 направлена на адресу місцезнаходження відповідача повернута на адресу суду поштовим відділенням зв`язку з посиланням на закінчення строку зберігання поштового відправлення.

Суд зазначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №910/15442/17.

Також Верховний Суд в постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 зазначив, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

Отже, згідно із п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Судом враховано, що частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на вказані приписи Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до приписів ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Згідно із ч.8 ст.252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача

Позивач зазначає, що рішенням Киі?вськоі? міської? ради від 15.11.2016 № 411/1415 (у редакції рішення Киі?вськоі? міської? ради 19.12.2019 № 460/8033) затверджено Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів паи?овоі? участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, відповідно до якого паи?ова участь є обов`язковим внеском, який? замовник має сплатити до бюджету міста Києва, крім випадків, передбачених законами Украі?ни та цим Порядком.

Державною архітектурно-будівельною інспекцією у місті Києві 09.06.2020 зареєстровано повідомлення про початок будівельних робіт № КВ 061201610243 на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:66:106:0011; замовником будівництва визначено Колективну комерційно-виробничу фірму "КОНТО" (відповідач). 09.02.2021 Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації об`єкта № КВ 101210129346, що розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:66:106:0011.

Позивач стверджує, що на підставі підпункту 3 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та абзацу 2 пункту 4.1 Порядку, у відповідача виник обов`язок звернутись до Департаменту економіки та інвестицій із заявою про визначення розміру пайової участі протягом 10 днів після 09.06.2020. Проте, відповідач не виконав вказаний обов`язок.

Відповідач не сплатив кошти пайової участі до прийняття об`єкта в експлуатацію, чим порушив пункт 3.1, абзац 1 пункту 4.1 Порядку, підпункт 4 пункт 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Звертаючись до суду з позовом, позивач посилається на наявність обов`язку у відповідача щодо сплати пайового внеску на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, що за розрахунком позивача становить 138186,00 грн. Розрахунок пайової участі здійснений позивачем на підставі підпункту 6.4.1 пункту 6.4 Порядку.

Позиція відповідача

Відповідач відзиву на позовну заяву у строк, встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі, не подав. Витребуваних ухвалою про відкриття провадження у справі суду не надав.

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Згідно із матеріалів справи, 09.06.2020 Державна архітектурно-будівельна інспекція у місті Києві зареєструвала повідомлення про початок будівельних робіт № КВ 061201610243 на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:66:106:0011. Замовником будівництва визначено Колективну комерційно-виробничу фірму "КОНТО" (відповідача у справі), об`єктом - реконструкцію приміщень нежитлової будівлі з влаштуванням антресолі (клас наслідків - СС1).

09.02.2021 Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зареєстрував декларацію про готовність до експлуатації об`єкта № КВ 101210129346, що розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:66:106:0011. Замовником будівництва визначено Колективну комерційно-виробничу фірму "КОНТО" (відповідача у справі).

25.05.2021 позивач направив відповідачу претензію щодо отримання розрахунку та укладення договору пайової участі у розвитку інфраструктури міста Києва № 050/08-2782 від 20.05.2021.

23.10.2023 позивач направив відповідачу вимогу №050/08-4068 від 19.10.2023 з проєктом розрахунку обсягу пайової участі (пайового внеску) у двох примірниках. У вимозі відповідачу було встановлено строк не більше 5 робочих днів з дня ознайомлення, але не пізніше 08.11.2023, для підписання та повернення розрахунків для реєстрації із відповідним зверненням.

Позивач здійснив розрахунок пайової участі на підставі пп. 6.4.1 Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів паи?овоі? участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Киі?вськоі? міської? ради від 15.11.2016 № 411/1415 (у редакції рішення Київської міської? ради 19.12.2019 №460/8033) наступним чином: 138186,00 = 255,90 кв. м х 13 500 грн х 4%, де:

138186,00 грн - розмір пайової участі об`єкта;

255,90 кв. м - додатково створені площі в результаті реконструкції;

13500,00 грн - норматив одиниці створеної потужності для будівництва або реконструкції об`єктів нежитлового призначення.

Позивач зазначає, що не отримував від відповідача загальну кошторисну вартість, а також документи, що підтверджують загальну площу об`єкта після реконструкції, у зв`язку із чим визначена до нарахування площа обрахована як різниця між загальною площею нежитлової будівлі літ. "А" за адресою місто Київ, вулиця Попудренка, будинок 20, право власності на яку зареєстровано за Колективною комерційно-виробничою фірмою "КОНТО" (інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №342215619 від 09.08.2023) - 523,5 кв.м., та загальною площею приміщень нежитлової будівлі до реконструкції - 267,6 кв.м. (ухвала Господарського суду міста Києва від 11.03.2010 у справі №30/271).

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що відповідач не виконав свого обов`язку, передбаченого підпунктами 3, 4 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", пункт 3.1, абз.1,2 пункту 4.1 Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів паи?овоі? участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Киі?вськоі? міської? ради від 15.11.2016 № 411/1415 (у редакції рішення Київської міської? ради 19.12.2019 №460/8033), протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта не звернувся до позивача із заявою про визначення розміру паи?овоі? участі щодо об`єкта будівництва, а також не сплатив паи?ову участь до прийняття об`єкта в експлуатацію, а тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості щодо сплати пайової участі, розмір якої за розрахунками позивача становить 138186,00 грн.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.2 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності в Україні визначені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 № 3038-VI.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовником будівництва визначається фізична або юридична особа, яка має намір забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Частиною першою статті 2 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" вказано, що плануванням і забудовою територій є діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об`єктів; реконструкцію існуючої забудови та територій; створення та розвиток інженерно-транспортної інфраструктури.

Як встановлено судом вище, 09.06.2020 Державна архітектурно-будівельна інспекція у місті Києві зареєструвала повідомлення про початок будівельних робіт № КВ 061201610243 на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:66:106:0011.

09.02.2021 Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зареєстрував декларацію про готовність до експлуатації об`єкта № КВ 101210129346, що розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:66:106:0011.

Замовником будівництва є Колективна комерційно-виробнича фірма "КОНТО" (відповідач у справі).

З 01.01.2020 набули чинності норми Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" № 132-IX від 20.09.2019 (пункти 10-13), якими виключено ст.40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", що регулювали пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Стаття 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції, що діяла до 01.01.2020 року) визначала зобов`язання замовника будівництва, який має намір забудови земельної ділянки, шляхом перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту, де здійснюється будівництво, у строк до прийняття об`єкта в експлуатацію.

За змістом Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" № 132-IX від 20.09.2019 та Прикінцевих та Перехідних положень до нього, з 01.01.2020 у замовників будівництва відсутній обов`язок укладати з органом місцевого самоврядування відповідний договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту. Дійсними та такими, що продовжують свою дію до моменту їх виконання, є лише договори про пайову участь, укладені до 01.01.2020.

Таким чином, починаючи з 01.01.2020 передбачений до цього статтею 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" обов`язок замовників забудови земельної ділянки у населеному пункті щодо необхідності укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту перестав існувати.

Разом з тим, законодавцем під час внесення змін до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (шляхом виключення статті 40 вказаного Закону на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" № 132-IX від 20.09.2019) було чітко встановлено, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі - пайова участь) (абзац другий пункт 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №132-IX у такому розмірі та порядку:

1) розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом):

для нежитлових будівель та споруд - 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта;

для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об`єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування;

2) пайова участь не сплачується у разі будівництва: об`єктів будь-якого призначення на замовлення державних органів або органів місцевого самоврядування за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів; будівель навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення; будинків житлового фонду соціального призначення та доступного житла; індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів, господарських споруд, розташованих на відповідних земельних ділянках; об`єктів комплексної забудови територій, що здійснюється за результатами інвестиційних конкурсів або аукціонів; об`єктів будівництва за умови спорудження на цій земельній ділянці об`єктів соціальної інфраструктури; об`єктів, що споруджуються замість тих, що пошкоджені або зруйновані внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру; об`єктів, передбачених Державною цільовою програмою підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, за рахунок коштів інвесторів; об`єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об`єктів енергетики, зв`язку та дорожнього господарства (крім об`єктів дорожнього сервісу); об`єктів у межах індустріальних парків на замовлення ініціаторів створення індустріальних парків, керуючих компаній індустріальних парків, учасників індустріальних парків; об`єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до будівель сільськогосподарського призначення, лісництва та рибного господарства; об`єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до будівель промислових; об`єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до силосів для зерна та складських майданчиків (для зберігання сільськогосподарської продукції);

3) замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об`єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об`єкта будівництва;

4) пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об`єкта будівництва в експлуатацію;

5) кошти, отримані як пайова участь, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту;

6) інформація щодо сплати пайової участі зазначається у декларації про готовність об`єкта до експлуатації або в акті готовності об`єкта до експлуатації.

Відповідно підпункту 5 пункту "а" статті 28 Закону Украі?ни "Про місцеве самоврядування в Украі?ні", до власних (самоврядних) повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать залучення на договірних засадах коштів підприємств, установ та організацій? незалежно від форм власності, розташованих на відповідній? території?, та коштів населення, а також бюджетних коштів на будівництво, розширення, ремонт і утримання на паи?ових засадах об`єктів соціальної? і виробничої? інфраструктури та на заходи щодо охорони навколишнього природного середовища.

Рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 № 411/1415 (у редакції? рішення Киі?вської міської? ради 19.12.2019 № 460/8033) затверджено Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів паи?овоі? участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва (надалі - Порядок).

Згідно з пунктом 3.1. розділу ІІІ Порядку, паи?ова участь є обов`язковим внеском, який? замовник має сплатити до бюджету міста Києва, крім випадків, передбачених законами Украі?ни та цим Порядком.

Відповідно до пункту 3.3 розділу ІІІ Порядку в усіх питаннях щодо залучення коштів пайової участі Київська міська рада виступає в особі Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).ґ

Пунктом 3.4 розділу ІІІ Порядку визначено, що Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є єдиним органом, уповноваженим здійснювати розрахунок пайової участі та укладання, зміну та розірвання договорів про пайову участь (з урахуванням особливостей інших положень цього Порядку).

Відповідно до пункту 4.1. розділу ІV Порядку, замовник, який? здійснює або має намір здіи?снити нове будівництво або реконструкцію об`єктів (у разі збільшення загальної? площі об`єкта), зобов`язаний? до прийняття об`єкта в експлуатацію взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної? та соціальної? інфраструктури міста Києва, крім випадків, передбачених законодавством та цим Порядком.

Замовник зобов`язаний? протягом 10 робочих днів після початку будівництва/ реконструкції? об`єкта звернутися до Департаменту економіки та інвестицій? виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) із заявою про визначення розміру паи?овоі? участі щодо об`єкта будівництва/реконструкції?. Департамент протягом 15 робочих днів з дня отримання документів надає замовнику будівництва розрахунок паи?овоі? участі щодо об`єкта будівництва.

Згідно з підпунктом 5.1.1. пункту 5.1. розділу V Порядку, підставою для розрахунку розміру паи?овоі? участі у розвитку інфраструктури населеного пункту є звернення замовника до Департаменту про укладення договору про паи?ову участь. Таке звернення подається щодо кожного об`єкта будівництва окремо.

З огляду на норми Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та статті 144 Конституції України Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів паи?овоі? участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва розповсюджується на всю територію міста Києва та підлягає обов`язковому виконанню замовниками будівництва/реконструкції об`єктів, розташованих на його території, тобто є муніципальним нормативно-правовим актом, який має обов`язкову юридичну силу на відповідній території.

Отже, обов`язок відповідача, як замовника будівництва, здійснити оплату пайового внеску визначений безпосередньо приписами пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" №132-IX, а також положеннями приведеного у відповідність до цього Закону Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, який в свою чергу передбачає залучення замовників до пайової участі на підставі укладеного з ним договору.

Суд зазначає, що передбачений Прикінцевими та Перехідними положеннями Закону № 132-IX порядок пайової участі замовника будівництва було впроваджено законодавцем для:

об`єктів будівництва, зведення яких розпочато у попередні роки, однак які станом на 01.01.2020 не були введені в експлуатацію, а договори про сплату пайової участі між замовниками та органами місцевого самоврядування до 01.01.2020 не були укладені;

об`єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році.

У вказаних двох випадках, враховуючи вимоги підпунктів 3, 4 абзацу другого пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №132-IX, замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, а також сплатити пайову участь грошовими коштами до прийняття цього об`єкта в експлуатацію.

Таким чином, обов`язок замовника будівництва щодо звернення у 2020 році до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва виникає:

- для об`єктів, будівництво яких розпочато у попередні роки, якщо станом на 01.01.2020 вони не введені в експлуатацію і договори про сплату пайової участі не були укладені, - протягом 10 робочих днів після 01.01.2020;

- для об`єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році, - протягом 10 робочих днів після початку такого будівництва.

Наведені вище правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 20.07.2022 у справі №910/9548/21, від 13.12.2022 у справі №910/21307/21.

Оскільки, у цій справі будівництво об`єкту розпочате у 2020 році, абзацом другим пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 132-IX визначено обов`язок (за винятком передбачених підпунктом 2 цього абзацу випадків) щодо перерахування замовником об`єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету пайової участі (коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту) до прийняття такого об`єкта в експлуатацію.

З матеріалів справи вбачається, що 11.07.2018 до Департаменту економіки та інвестицій надійшов лист (вх. № 050/6777), в якому відповідач просив надати довідку щодо пайової участі у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста.

У листі вих. № 050/6986 від 17.07.2018 відповідач зазначив, що у разі здійснення реконструкції нежитлової будівлі за адресою: м. Київ, вул. Попудренка, 20 літ. "А", розташованої на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:66:106:0011 або проведення нового будівництва, вимоги чинного законодавства України щодо пайової участі відповідача у розвитку інфраструктури м. Києва, будуть виконані в повному обсязі та у визначеному законом порядку.

У листі від 17.07.2018 № 050/08-4958 Департамент економіки та інвестицій підготував лист про пайову участь у створенні інфраструктури міста Києва зазначив, що у разі проведення нового будівництва або реконструкції, для укладання договору про пайову участь та розрахунку пайового внеску відповідачу необхідно направити до Департаменту економіки та інвестицій відповідне звернення та документи, передбачені підпунктом 5.1.1 пунктом 5.1 Порядку. Вказаний лист представник відповідача отримав за довіреністю.

Однак, відповідачем у встановлений п. 4 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України №132-IX, строк - протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта не звернувся до позивача із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва та пайовий внесок до прийняття цього об`єкта в експлуатацію не сплачено.

Як встановлено судом вище, 25.05.2021 позивач направив відповідачу претензію щодо отримання розрахунку та укладення договору пайової участі у розвитку інфраструктури міста Києва № 050/08-2782 від 20.05.2021.

Також 23.10.2023 позивач направив відповідачу вимогу №050/08-4068 від 19.10.2023 з проєктом розрахунку обсягу пайової участі (пайового внеску) у двох примірниках.

Відповідно до підпункту 6.4.1 пункту 6.4 Порядку для нежитлових будівель, споруд та приміщень застосовується формула: РПУ = SКВоб`єкта х 4 %, де

РПУ - розмір пайової участі об`єкта (грн);

SКВоб`єкта - загальна кошторисна вартість об`єкта будівництва/ реконструкції, визначена відповідно до пункту 6.2 Порядку (грн).

У разі якщо загальна кошторисна вартість не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами (не подано замовником затвердженої в установленому порядку проєктної документації в частині кошторису відповідно до підпункту 5.1.1 та пункту 6.2 цього Порядку), SКВоб`єкта визначається за наступною формулою: SКВоб`єкта = Sоб`єкта х Nнежитл,

де Sоб`єкта - загальна площа (крім загальної площі приміщень, визначених в п. 4.2 цього Порядку) об`єкта будівництва або додатково створені площі в результаті реконструкції (кв. м);

Nнежитл - норматив одиниці створеної потужності для будівництва або реконструкції об`єктів нежитлового призначення, який дорівнює 13500,00 грн (грн/ кв. м).

Згідно із ухвали Господарського суду міста Києва від 11.03.2010 у справі № 30/271 (отримана позивачем разом з листом вх. № 050/6986 від 17.07.2018), нежитлова будівля, яка знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:66:106:0011, має загальну площу 267,6 кв.м.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №342215619 від 09.08.2023 за Колективною комерційно-виробничою фірмою "КОНТО" зареєстровано право власності на нежитлову будівлю літ. "А" за адресою місто Київ, вулиця Попудренка, будинок 20 загальною площею 523,5 кв.м.

Розрахунок пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, що становить 138186,00 грн, яку відповідач зобов`язаний сплатити на користь позивача відповідає наведеним вище приписам Порядку та за висновками суду є обґрунтованим.

За змістом ч.1 ст.14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідач не надав витребуваних судом документів, а саме: копію технічного паспорту, що містить дані технічної інвентаризації об`єкта будівництва (приміщення нежитлової будівлі з влаштування антресолі), що знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:66:106:0011 та введений в експлуатацію на підставі декларації про готовність до експлуатації об`єкта № КВ 101210129346. Заперечень щодо здійсненого позивачем розрахунку та доказів в спростування наведених у позові обставин відповідачем також не надано.

У зв`язку з відмовою забудовника від укладання договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту права органу місцевого самоврядування на отримання коштів на розвиток інфраструктури населеного пункту є порушеними і в органу місцевого самоврядування виникає право вимагати стягнення коштів, обов`язок сплати яких був встановлений законом.

У такому разі суд має виходити з того, що замовник будівництва без достатньої правової підстави за рахунок органу місцевого самоврядування зберіг у себе кошти, які мав заплатити як пайовий внесок у розвиток інфраструктури населеного пункту, а отже, зобов`язаний повернути ці кошти на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Судом встановлено, що розмір пайової участі розраховано позивачем на підставі п.6.4.1. Порядку, за наведеною в Порядку формулою, і становить 138186,00 грн.

Суд зазначає, що відповідач як замовник будівництва зобов`язаний перерахувати органу місцевого самоврядування (позивачу) безпідставно збережені грошові кошти пайової участі на підставі статті 1212 ЦК України. Такі висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 643/21744/19 та Верховного Суду від 20.07.2022 у справі № 910/9548/21, від 13.12.2022 у справі №910/21307/21.

Отже, належним та ефективним способом захисту є звернення в подальшому органів місцевого самоврядування з позовом до замовників будівництва про стягнення безпідставно збережених грошових коштів пайової участі на підставі статті 1212 ЦК України.

Приписами ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи приписи ст.76, 77-79, 86 Господарського процесуального кодексу Україні, з огляду на встановлені вище обставини, враховуючи положення пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" № 132-IX та Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів паи?овоі? участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 № 411/1415 (у редакції? рішення Киі?вської міської? ради 19.12.2019 № 460/8033), приймаючи до уваги відсутність заперечень відповідача та доказів належної сплати пайового внеску до бюджету міста Києва, суд зазначає, що відповідач як замовник будівництва зобов`язаний перерахувати органу місцевого самоврядування безпідставно збережені грошові кошти пайової участі в заявленому розміру на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України.

ВИСНОВКИ СУДУ

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про стягнення з Колективної комерційно-виробничої фірми "КОНТО" пайового внеску у розмірі 138186,00 грн.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

За приписами ст.129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Колективної комерційно-виробничої фірми "КОНТО" (02094, місто Київ, вулиця Попудренка, будинок 20, ідентифікаційний код 21470000) на бюджетний рахунок бюджету розвитку спеціального фонду міського бюджету: отримувач - ГУК у м. Києві, код доходів 24170000, рахунок ІВАN: UA538999980314131921000026001, банк одержувача - Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ - 37993783 пайовий внесок у сумі 138136,00 грн.

Стягнути з Колективної комерційно-виробничої фірми "КОНТО" (02094, місто Київ, вулиця Попудренка, будинок 20, ідентифікаційний код 21470000) на користь Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36; ідентифікаційний код: 04633423) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 30.04.2024.

Суддя С.О. Турчин