Рішення

від 24.04.2024 по справі 906/1099/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.04.2024Справа № 906/1099/23Суддя Господарського суду міста Києва Спичак О.М., за участю секретаря судового засідання Тарасюк І.М., розглянувши матеріали справи

За позовом Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі Філії «Білокоровицьке лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Люмбер Транс»

про стягнення 446784,50 грн.

Представники сторін

від позивача: Якименко М.М.;

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

15.08.2023 до Господарського суду Житомирської області надійшла позовна заява Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі Філії «Білокоровицьке лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Люмбер Транс» про стягнення 446784,50 грн, з яких 331725,23 грн основного боргу, 11561,00 грн 3% річних та 103498,27 грн інфляційних втрат.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору №183 купівлі-продажу лісопродукції від 15.06.2021 не у повному обсязі оплатив поставлену позивачем продукцію, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 331725,23 грн. Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 11561,00 грн та інфляційні втрати у розмірі 103498,27 грн.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 11.09.2023 позовну заяву Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі Філії «Білокоровицьке лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» направлено до Господарського суду міста Києва.

02.10.2023 матеріали справи надійшли до Господарського суду міста Києва та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями були передані на розгляд судді Спичаку О.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2023 суддею Спичаком О.М. позовну заяву Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі Філії «Білокоровицьке лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» залишено без руху, встановлено позивачу строк та спосіб усунення недоліків позовної заяви.

У встановлений судом строк позивачем були усунуті недоліки позовної заяви, вказані судом в ухвалі від 09.10.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2023 відкрито провадження у справі №906/1099/23, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 29.11.2023, встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

У підготовчому засіданні 29.11.2023 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та про відкладення підготовчого засідання на 17.01.2024.

У підготовчому засіданні 17.01.2024 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про відкладення підготовчого засідання на 07.02.2024.

07.02.2024 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові пояснення, які суд долучив до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 07.02.2024 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про відкладення підготовчого засідання на 21.02.2024.

У підготовчому засіданні 21.02.2024 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про відкладення підготовчого засідання на 20.03.2024.

У підготовчому засіданні 20.03.2024 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про відкладення підготовчого засідання на 03.04.2024.

26.03.2024 до Господарського суду міста Києва позивачем подано додаткові документи, які су долучив до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 03.04.2024 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 24.04.2024.

У судове засідання 24.04.2024 з`явився представник позивача, надав усні пояснення по справі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 24.04.2024 не з`явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином за адресою, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (01042, місто Київ, вул. Дорошенка Дмитра, будинок 18), що підтверджується інформацією з офіційного сайту АТ «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень (за ідентифікатором пошуку 0600259534582).

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У судовому засіданні 24.04.2024 судом було закінчено розгляд справи по суті та оголошено вступну і резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

15.06.2021 між Державним підприємством «Білокоровицьке лісове господарство», правонаступником якого є Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» (продавець), та Товариством з обмеженою відповідальністю «Люмбер Транс» (покупець) укладено Договір №183 купівлі-продажу лісопродукції, відповідно до умов якого продавець зобов`язується поставити, а покупець прийняти і оплатити продукцію, наведену у п. 1. договору.

Судом встановлено, що наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 28.10.2022 №836 припинено Державне підприємство «Білокоровицьке лісове господарство» шляхом реорганізації (приєднання) до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України».

У п. 8 вказаного наказу зазначено, що Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» є правонаступником прав та обов`язків Державного підприємства «Білокоровицьке лісове господарство».

Відповідно до п. 3.1 Договору №183 купівлі-продажу лісопродукції від 15.06.2021 поставка сировини проводиться залізничними на піввагонами або іншим видом транспорту.

Згідно з п. 4.1 Договору №183 купівлі-продажу лісопродукції від 15.06.2021 прийом-передача сировини здійснюється на складі продавця за умовами: франко-склад продавця…за кількістю - у відповідності з товарно-транспортними чи залізничними накладними та специфікаціями до них з підписом уповноваженої особи та печаткою продавця.

Відповідно до п. 4.3 Договору №183 купівлі-продажу лісопродукції від 15.06.2021 датою передачі сировини продавцем та прийому її покупцем, тобто датою поставки, вважається дата товарно-транспортної накладної.

Відповідно до п. 9.2 Договору №183 купівлі-продажу лісопродукції від 15.06.2021 даний договір діє до 31.12.2021, але до моменту остаточного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказує на те, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору №183 купівлі-продажу лісопродукції від 15.06.2021 не у повному обсязі оплатив поставлену позивачем продукцію, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 331725,23 грн. Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 11561,00 грн та інфляційні втрати у розмірі 103498,27 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами Договору №183 купівлі-продажу лісопродукції від 15.06.2021, суд дійшов висновку, що вказаний договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Судом встановлено, що за період з 13.08.2021 по 03.05.2022 позивачем відповідно до умов Договору №183 купівлі-продажу лісопродукції від 15.06.2021 було поставлено відповідачу товар на загальну суму 1553885,71 грн, що підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними, нарядами на відпуск лісопродукції та специфікаціями-накладними, копії яких долучено позивачем до матеріалів справи.

Вказані обставини не були заперечені відповідачем під час розгляду судом даної справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 5.1 Договору №183 купівлі-продажу лісопродукції від 15.06.2021 розрахунок здійснюється покупцем в національній валюті України на умовах 100% передоплати за кожну партію продукції. В разі поставки товару без передоплати покупець повинен здійснити оплату протягом 30 календарних днів з дня поставки товару.

Судом встановлено, що відповідач не у повному обсязі оплатив отриманий від позивача товар (лісопродукцію), сплативши грошові кошти у розмірі 1222160,48 грн, що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача, копії яких наявні в матеріалах справи, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 331725,23 грн.

Доказів сплати відповідачем грошових коштів у сумі 331725,23 грн матеріали справи не містять.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Наявність та розмір заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Люмбер Транс» за Договором №183 купівлі-продажу лісопродукції від 15.06.2021 у сумі 331725,23 грн підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, у зв`язку з чим позовні вимоги Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі Філії «Білокоровицьке лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Люмбер Транс» суми основного боргу у розмірі 331725,23 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 11561,00 грн (за період з 01.05.2022 по 30.06.2023) та інфляційні втрати у розмірі 103498,27 грн (за період з травня 2022 року по червень 2023 року).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням унаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.

Кредитору, у свою чергу, згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України належить право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат за період прострочення в оплаті основного боргу.

Цивільним кодексом України, як основним актом цивільного законодавства, не передбачено механізму здійснення розрахунку інфляційних втрат кредитора у зв`язку із простроченням боржника у виконанні грошового зобов`язання.

Водночас, частиною першою статті 8 Цивільного кодексу України визначено, що якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Частиною п`ятою статті 4 Цивільного кодексу України передбачено, що інші органи державної влади України у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, можуть видавати нормативно-правові акти, що регулюють цивільні відносини.

Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено індексацію грошових доходів населення як встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг (стаття 1 Закону). Статтею 2 цього Закону передбачено як об`єкти індексації грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, що не мають разового характеру, перелік яких визначено у частині першій цієї статті; водночас, частиною другою статті 2 цього Закону законодавець передбачив право Кабінету Міністрів України встановлювати інші об`єкти індексації, поряд з тими, що зазначені у частині першій цієї статті.

З метою реалізації Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» Кабінет Міністрів України постановою №1078 від 17.07.2003 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок), пунктом 1 якого передбачено, що цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (пункти 1-1, 4 Порядку).

Отже, при розрахунку інфляційних втрат у зв`язку із простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007.

Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 Цивільного кодексу України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п`ятий пункту 4 постанови КМУ №1078).

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено право особи отримати компенсацію інфляційних збитків за весь період прострочення. Якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - «дефляція», то це не змінює його правової природи і не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМУ №1078 від 17.07.2003.

Об`єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 роз`яснено, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Перевіривши розрахунки 3% річних, суд дійшов висновку щодо їх обґрунтованості, у зв`язку з чим позовні вимоги Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі Філії «Білокоровицьке лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Люмбер Транс» 3% річних у розмірі 11561,00 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Однак, розрахунок інфляційних втрат, долучений позивачем до позовної заяви, є необґрунтованим, оскільки за період з травня 2022 року по червень 2023 року сукупний індекс інфляції становить 1,19403508, а не 2,312 (за розрахунком позивача).

Таким чином, суд здійснив власний розрахунок інфляційних втрат, відповідно до якого обґрунтованим розміром інфляційних втрат, що підлягають стягненню з відповідача, є 64366,33 грн, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 103498,27 грн підлягають частковому задоволенню у розмірі 64366,33 грн.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Люмбер Транс» (01042, місто Київ, вул. Дорошенка Дмитра, будинок 18; ідентифікаційний код: 43606401) на користь Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (01601, м. Київ, вул. Шота Руставелі, буд. 9А; ідентифікаційний код: 44768034) в особі Філії «Білокоровицьке лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» суму основного боргу у розмірі 331725 (триста тридцять одна тисяча сімсот двадцять п`ять) грн 23 коп., 3% річних у розмірі 11561 (одинадцять тисяч п`ятсот шістдесят одна) грн 00 коп., інфляційні втрати у розмірі 64366 (шістдесят чотири тисячі триста шістдесят шість) грн 33 коп. та судовий збір у розмірі 6114 (шість тисяч сто чотирнадцять) грн 79 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено та підписано 30.04.2024.

Суддя О.М. Спичак