Рішення

від 29.04.2024 по справі 910/1711/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.04.2024Справа № 910/1711/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» (вул. Єреванська, 1, м. Київ, 03087; ідентифікаційний код 23697280)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестенерго» (вул. Єреванська, 1, м. Київ, 03186; ідентифікаційний код 31511692)

про стягнення 62 027, 43 грн

без виклику представників учасників справи,

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

1. Стислий виклад позиції Позивача

До Господарського суду міста Києва звернулось Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк» (далі за текстом - ПАТ АБ «Укргазбанк», Позивач, Зберігач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестенерго» (далі за текстом - ТОВ «Інвестенерго», Відповідач, Депонент) про стягнення 62 027, 43 грн заборгованості за договором про відкриття рахунку в цінних паперах № 032/04 від 30.06.2004 (далі за текстом - Договір), яка складається із простроченої заборгованості по сплаті за депозитарний облік прав на цінні папери - 16 260 грн, пені за несвоєчасне погашення грошових зобов`язань по сплаті за депозитарний облік прав на цінні папери за період з 29.01.2023 по 29.01.2024 - 28 014, 75 грн, штрафу за несвоєчасну сплату за депозитарний облік прав на цінні папери - 8 130 грн, 3 % річних - 2 220, 51 грн та інфляційних нарахувань - 7 422, 17 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що ним виконано всі зобов`язання передбачені умовами Договору, в свою чергу Відповідач зобов`язань за умовами Договору не виконав, оплати за надані послуги не здійснив, що відповідно призвело до виникнення у Відповідача заборгованості 62 027, 43 грн та порушення договірного зобов`язання.

2. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд зазначає, що ухвала від 15.02.2024 надсилалась на офіційну адресу місцезнаходження Відповідача поштовим повідомленням № 0600250747575, однак конверт повернувся на адресу суду не врученим із зазначенням причин: «за даною адресою не знаходиться».

Приписами статті 10 України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» закріплено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Приписами пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) закріплено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За приписами частини 8 статті 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Пунктом 4 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 15.02.2024 у справі № 910/1711/24 встановлено Відповідачу п`ятнадцятиденний строк на подання відзиву на позовну заяву, однак станом на дату ухвалення даного рішення суду відзив на позовну заяву не надійшов.

Таким чином, приймаючи до уваги, що Відповідач повідомлявся про відкриття провадження у справі, а матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

30.06.2004 року між Публічним акціонерним товариством Акціонерним банком «Укргазбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестенерго» укладено Договір, за умовами якого Депонент доручає, а Зберігач зобов`язується надати Депоненту послуги відносно відкриття та ведення рахунку в цінних паперах (надалі - ЦП), зберігання належних Депоненту ЦП, проведення операцій по даному рахунку, отримання прибутку по ЦП на викладених нижче умовах (пункт 1 Договору).

Згідно пункту 2. 1 Договору Зберігач зобов?язаний, зокрема:

- відкрити Депоненту рахунок у ЦП протягом трьох робочих днів, після подання Депонентом належним чином оформлених документів згідно з вимогами Зберігача та чинного законодавства України;

- здійснити зберігання та облік ЦІ Депонента, що зберігаються у Зберігача;

- здійснювати ведення рахунку в ЦП шляхом виконання операцій згідно та в строки обумовлені внутрішніми документами Зберігача, якщо порядок виконання операції не суперечить чинному законодавству України.

Згідно пункту 2.2 Договору Зберігач має право, зокрема, вносити зміни до внутрішніх документів Зберігача, відносно взаємодії Депонента та Зберігача, порядку виконання розпоряджень від Депонента та в тарифи Зберігача.

Відповідно п. 2.3 Договору Депонент зобов?язаний, зокрема:

- виконувати вимоги чинного законодавства України та внутрішніх документів Зберігача;

- сплачувати послуги Зберігача у відповідності з тарифами, умовами та строками передбаченими даним Договором.

Згідно пункту 3 Договору Депонент сплачує послуги Зберігача згідно з даним Договором та у відповідності з затвердженими тарифами Зберігача (дод. № 61), котрі є невід?ємною частиною даного Договору та не суперечать вимогам встановленим ДКЦПФР згідно з Антимонопольним комітетом України.

Оплата послуг Зберігача включає в себе абонентську плату та вартість послуг в залежності від виконаних дій та/або операцій, згідно з тарифами Зберігача.

Види, кількість та загальна вартість послуг, наданих Депоненту згідно з даним Договором, в т.ч. проведених за відповідний період, належним чином відображаються в Акті прийому-передачі наданих послуг за певний період, котрий підписують Сторони.

Плата за послуги надані Зберігачем, вноситься Депонентом щомісячно до 15 числа наступного за тим місяцем, в якому надавалися послуги згідно Акту прийому-передачі наданих послуг. В окремих випадках Акт прийому-передачі наданих послуг може надаватися в строки за домовленістю Сторін.

Відповідно пункту 4.1 Договору, кожна сторона зобов?язана виконувати свої обов?язки покладені на неї даним Договором.

Пунктом 6 Договору встановлено, що у випадку не виконання або неналежного виконання однією із сторін своїх обов?язків, передбачених даним Договором або чинним законодавством України, винна сторона несе майнову відповідальність за нанесені збитки іншій стороні та повинна усунути дані порушення в найкоротші строки.

У випадку затримки сплати вартості наданих послуг Зберігача Депонент сплачує Зберігачу пеню у розмірі 0,5 % від загальної суми (за кожен день прострочення), що підлягає до сплати.

Якщо платіж за надані Депоненту депозитарні послуги прострочено більш ніж на тридцять днів то така дія Депонента вважається відмовою від виконання умов даного Договору, та зобов`язує Депонента сплатити штраф у розмірі 50 % від суми заборгованості Депонента, визначеної на день фактичної сплати.

Виплата штрафу та/або пені не звільняє сторони від виконання умов по даному Договору.

Відповідно до пункту 7 Договору останній вступає в силу з моменту його підписання обома Сторонами.

Строк дії Договору один рік. У випадку, коли строк дії Договору закінчуватиметься, а сторони не виявляють письмового бажання розірвати Договір, він вважається продовженим на кожен наступний рік відповідно. Сторона, що виявила бажання з будь-яких причин розірвати договір повинна письмово повідомити іншу сторону за сорок п?ять днів до моменту розірвання із зазначенням причин.

Договір може бути розірваний лише за умови відсутності на рахунку Депонента ЦП. За три робочі дні до моменту розірвання даного Договору Депонент зобов?язаний оплатити Зберігачу всі надані або неоплачені послуги, а також закрити рахунок до моменту розірвання даного Договору.

Відповідно пункту 9 Договору, підписуючи даний Договір Депонент підтверджує, що його було ознайомлено з внутрішніми документами Зберігача, що регулюють відносини Сторін за цим Договором та вважаються обов?язковими для виконання Депонентом (включаючи тарифи, що невід`ємною частиною даного Договору).

Згідно Положення про депозитарну діяльність Депозитарної установи АБ «УКРГАЗБАНК» розмішеного на сайті в мережі інтернет за адресою: https://www.ukrgasbank.com Розділом IV передбачено основні функції депозитарної установи. Перелік депозитарних операцій та додаткових послуг, які надає Депозитарна установа.

Так відповідно до п. 4.2.2 розділу 4 Положення про депозитарну діяльність Депозитарної установи АБ «УКРГАЗБАНК» облікові операції:

Облікові операції - депозитарні операції з ведення рахунків у цінних паперах та відображення операцій з цінними паперами, наслідком яких є зміна кількості цінних паперів, прав на цінні папери на рахунках у цінних паперах, встановлення або зняття обмежень щодо їх обігу. До облікових операцій Депозитарної установи належать операції зарахування, списання, переказу.

а) Зарахування - облікова операція, яка відображає уведення до системи депозитарного обліку Депозитарної установи визначено кількості депозитарних активів та збільшення кількості цінних паперів, прав на цінні папери на рахунку в цінних паперах депонента, на таку саму кількість.

б) Списання - облікова операція, яка відображає виведення (вилучення) визначеної кількості депозитарних активів, за якими Депозитарна установа здійснювала депозитарний облік, та зменшення кількості цінних паперів, прав на цінні папери на рахунку в цінних паперах депонента, на таку саму кількість.

в) Переказ - облікова операція, що відображає переведення цінних паперів (прав на цінні папери та прав за цінними паперами) відповідного випуску з одного рахунку в цінних паперах на інший рахунок у цінних паперах, при якому обсяг депозитарного активу за цим випуском не змінюється, або проведення операцій, пов?язаних із встановленням та зняттям обмежень прав на цінні папери та/або прав за цінними паперами. Операції переказу цінних паперів, прав на цінні папери, пов?язані з встановленням або зняттям обмежень щодо обігу цінних паперів, не призводять до переходу прав на цінні папери. При їх здійсненні певна кількість або всі цінні папери, права на цінні папери, що обліковуються на рахунку в цінних паперах депонента, а блокуються/розблоковуються на цьому рахунку в цінних паперах шляхом здійснення відповідних облікових записів.

На виконання пунктів 2.1 Договору, Банком було відкрито ТОВ «ІНВЕСТЕНЕРГО» рахунок у цінних паперах та надано послуги, щодо його обслуговування в системі депозитарного обліку.

Зазначені обставини Відповідачем не заперечуються та не спростовуються.

Станом на даний час цінні папери на рахунку №40003032 обліковуються за Відповідачем, що підтверджує виписка про стан рахунку в цінних паперах станом на 30.01.2024.

Станом на дату подання позовної заяви Договір не є розірваним, рахунок у цінних паперах не закритий, а його обслуговування зі сторони АБ «УКРГАЗБАНК» продовжує здійснюватись.

Згідно доводів Позивача, які не заперечуються Відповідачем, Банком направлялися на адресу Відповідача Акти-рахунки прийому-здачі депозитарних послуг згідно з Договором про обслуговування рахунку в цінних паперах.

З огляду на зазначене, судом встановлено, що Позивачем в повному обсязі виконано свої зобов?язання передбачені умовами Договору, однак ТОВ «ІНВЕСТЕНЕРГО» зобов?язань за умовами Договору не виконав, а саме оплати за надані послуги не здійснив внаслідок чого, станом на 29.01.2024 заборгованість Відповідача становить 62 027,43 грн., зокрема:

- заборгованість по сплаті за депозитарний облік прав на цінні папери прострочена - 16 260,00 грн;

- заборгованість по пені за несвоєчасне погашення грошових зобов?язань по сплаті за депозитарний облік прав на цінні папери за період з 29.01.2023 по 29.01.2024 - 28 014,75 грн;

- заборгованість по штрафу за несвоєчасну сплату за депозитарний облік прав на цінні папери - 8 130, 00 грн;

- заборгованість за несвоєчасне погашення грошових зобов?язань по сплаті за депозитарний облік прав на цінні папери 3% річних, згідно статті 625 ЦК України - 2 200,51 грн;

- заборгованість за несвоєчасне погашення грошових зобов?язань по сплаті за депозитарний облік прав на цінні папери, інфляційні нарахування - 7 422,17 грн.

Наявність та розмір заборгованості підтверджується, випискою по рахунку, актами-рахунками прийому - здачі депозитарних послуг, розрахунком заборгованості.

Зазначені вище обставини Відповідачем не заперечуються та не спростовуються належними та допустимими доказами.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами Договору, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором надання послуг.

Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України), за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із частиною 1 статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Правові засади функціонування депозитарної системи України, порядок реєстрації та підтвердження прав на емісійні цінні папери та прав за ними у системі депозитарного обліку цінних паперів, а також - порядок проведення розрахунків за правочинами щодо емісійних цінних паперів регулюються Законом України «Про депозитарну систему України».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про депозитарну систему України» депозитарна діяльність - діяльність професійних учасників депозитарної системи України та Національного банку України щодо надання послуг із зберігання та обліку цінних паперів, обліку і обслуговування набуття, припинення та переходу прав на цінні папери і прав за цінними паперами та обмежень прав на цінні папери на рахунках у цінних паперах депозитарних установ, емітентів, дєпозитаріїв-кореспондентів, осіб, які провадять клірингову діяльність, Розрахункового центру з обслуговування договорів на фінансових ринках, депонентів, номінальних утримувачів, а також надання інших послуг, які відповідно до цього Закону мають право надавати професійні учасники депозитарної системи України.

У статті 4 Закону України «Про депозитарну систему України» передбачено, що система депозитарного обліку цінних паперів - сукупність інформації, записів про емісійні пінні папери (вид із зазначенням типу, номінальна вартість і кількість, реєстр кодів цінних паперів (міжнародних ідентифікаційних номерів цінних паперів), обмеження обігу тощо) на рахунках у цінних паперах власників таких рахунків; інформації про емітентів; про власників цінних паперів, які мають права за цінними паперами та права на цінні папери; про обмеження прав на цінні папери та прав за цінними паперами; про осіб, уповноважених власниками цінних паперів (управителів, заставодержателів, інших осіб, наділених відповідними правами щодо цінних паперів); про номінальних утримувачів; інші дані, що дають змогу ідентифікувати емісійні цінні папери і зазначених осіб; інша передбачена законодавством інформація. Набуття і припинення прав на цінні папери і прав за цінними паперами здійснюються шляхом фіксації відповідного факту в системі депозитарного обліку.

Згідно з приписами статті 1 Закону України «Про депозитарну систему України» власник рахунка у цінних паперах - особа, якій професійним учасником депозитарної системи України та/або Національним банком України відкрито рахунок у цінних паперах.

Частиною 1 статті 194 ЦК України передбачено, що цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) і особи, яка має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов`язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний напір та прав за цінним папером іншим особам.

За змістом статті 6 Закону України «Про депозитарну систему України» депозитарний облік цінних паперів - облік цінних паперів, прав на цінні папери та їх обмежень на рахунках у цінних паперах (далі - депозитарний облік). При цьому облік прав на цінні папери конкретного власника ведеться виключно депозитарними установами (крім обліку прав на цінні папери, які обліковуються на рахунку номінального утримувача), Національним банком України у визначених цим Законом випадках і депозитаріями-кореспондентами, номінальними утримувачами чи їх клієнтами, а облік цінних паперів і прав за цінними паперами - виключно Центральним депозитарієм або Національним банком України.

Частиною 1 статті 8 Закону України «Про депозитарну систему України» визначено, що підтвердженням прав на цінні папери та прав за цінними паперами, що існують в бездокументарній формі, а також обмежень прав на цінні папери у певний момент часу є обліковий запис на рахунку в цінних паперах депонента в депозитарній установі, а якщо права на відповідні цінні папери обліковуються на рахунку в цінних паперах номінального утримувача - обліковий запис на рахунку в цінних паперах власника цінних паперів в обліковій системі номінального утримувача, клієнта номінального утримувача.

Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України «Про депозитарну систему України» виписка з рахунка в цінних паперах номінального утримувача є документальним підтвердженням наявності на певний момент часу прав на цінні папери на рахунку номінального утримувача, що належать клієнтам номінального утримувача або клієнтам клієнта номінального утримувача, та не є підтвердженням права власності на цінні папери.

Документальним підтвердженням наявності на певний момент часу прав на цінні папери та прав за цінними паперами депонента (у разі зарахування цінних паперів на депозит нотаріуса - відповідного кредитора) є виписка з рахунка в цінних паперах депонента, яка видається депозитарною установою на вимогу депонента або в інших випадках, установлених законодавством та договором про обслуговування рахунка в цінних паперах.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як встановлено судом вище, Банком відкрито Відповідачу рахунок у цінних паперах та надано послуги, щодо його обслуговування в системі депозитарного обліку на підставі Договору, на виконання умов якого Позивачем також складалися та направлялися на адресу Відповідача Акти-рахунки прийому-здачі депозитарних послуг.

Судом встановлено, що Відповідачем такі акти не підписано, вартість наданих позивачем послуг за Договором не сплачено.

При цьому суд зазначає, що не підписання Відповідачем таких актів за умови відсутності письмової вмотивованої відмови, є фактом визнання ним повного виконання Позивачем своїх зобов`язань за Договором, у зв`язку з чим послуги вважаються наданими/виконаними у повному обсязі та прийнятими Відповідачем без зауважень.

Відтак, вимога Позивача про стягнення з Відповідача заборгованості з оплати послуг з обслуговування рахунку в цінних паперах за тарифами, за якими Позивачем проводились нарахування, що відповідно становить 16 260 грн є правомірною та обґрунтованою.

Частиною 1 статті 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (частина 1 стаття 550 ЦК України).

Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У зв`язку із неналежним виконанням Відповідачем зобов`язань за Договором та порушення ним порядку та строків оплати наданих Послуг, Позивачем правомірно застосовано до Відповідача штрафні санкції у вигляді пені та штрафу.

Згідно пункту 6 Договору у випадку затримки сплати вартості наданих послуг зберігача депонент сплачує зберігачу пеню в розмірі 0,5% від загальної суми (за кожен день прострочення), що підлягає до сплати.

Із наданого Позивачем розрахунку пені вбачається, що позивачем нараховується пеня за період з 29.01.2023 по 28.01.2024 на всю заявлену ним до стягнення суму боргу, тобто із включенням суми заборгованості, яка існує з 2015 року.

Частиною 6 статті 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

З аналізу умов пункту 3 Договору вбачається, що сторонами було визначено розмір пені (0,5%), порядок нарахування пені (від загальної суми, що підлягає до сплати, за кожен день прострочення), однак не визначено строк нарахування пені.

У постанові від 09.03.2021 у справі № 924/441/20 Верховний Суд дійшов висновку, що приписами частини 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане. Водночас, хоча законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього строку, але такий строк, з урахуванням положень статей 251, 252 Цивільного кодексу України має бути визначений. При цьому перебіг вказаного строку починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок перебігу такого строку не може бути змінений за згодою сторін. Зазначене стосується і строку позовної давності, який за своєю суттю є строком, згідно положень ст. 256 Цивільного кодексу України, і також може бути збільшений за домовленістю сторін, але обов`язково повинен мати конкретно визначений період, зважаючи на положення статей 251, 252 Цивільного кодексу України.

Судом, враховано, що відповідно до пункту 7 Прикінцевих положень Господарського кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Так, постановою Кабінетом Міністрів України № 211 від 11.03.2020 з 12.03.2020 по всій території України введено карантин з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк його дії продовжений до 30.06.2023 (згідно постанови Кабінету Міністрів № 383 від 25.04.2023).

Оскільки згідно положень частини 6 статті 232 Господарського кодексу України обмежено нарахування пені піврічним строком, то правомірним є нарахування пені на суму боргу, що виник починаючи з 16.09.2019 (із заборгованості за серпень 2019) по 16.01.2022 (із заборгованості за грудень 2022) станом по 30.06.2023 включно. Щодо боргу, який виник за надані послуги в січні 2023 року (тобто з 16.02.2023) за надані послуги в січні 2024 року (тобто з 16.02.2024) - правомірним є нарахування пені із врахуванням положень частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, якими обмежено нарахування пені піврічним строком.

Так, за підрахунком суду, правомірно нарахованою сумою пені із дотриманням вказаних вище вимог чинного законодавства є сума 4 370, 88 грн. у зв`язку з чим дана вимога Позивача підлягає частковому задоволенню.

Згідно зі статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума штрафу, 3 % річних та інфляційних втрат нарахована Позивачем правомірно та є обґрунтованою.

Частинами 1-2 статті 74 ГПК України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частин 1-3 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

Підсумовуючи викладене вище, враховуючи встановлені судом обставини за сукупністю наданих доказів, суд дійшов висновку, що Відповідачем порушено умови Договору в частині здійснення оплати, наданих Позивачем послуг, що відповідно призвело до порушення Відповідачем умов Договору та наявності підстав для часткового задоволення позову.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестенерго» (вул. Єреванська, 1, м. Київ, 03186; ідентифікаційний код 31511692) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» (вул. Єреванська, 1, м. Київ, 03087; ідентифікаційний код 23697280) заборгованість по сплаті за депозитарний облік прав на цінні папери - 16 260 (шістнадцять двісті шістдесят) грн, пеню - 4 370 (чотири тисячі триста сімдесят) грн 88 коп, штраф - 8 130 (вісім тисяч сто тридцять) грн, 3 % річних - 2 200 (дві тисячі двісті) грн 51 коп, інфляційні втрати - 7 422 (сім тисяч чотириста двадцять дві) грн 17 коп., судовий збір - 1 873 (одна тисяча вісімсот сімдесят три) грн 77 коп.

3. В задоволенні іншої частини позову - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано: 29.04.2024

Суддя Антон ПУКАС