Рішення

від 06.02.2024 по справі 910/16800/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.02.2024Справа № 910/16800/23

За позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріо Фін»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача державний реєстратор Комунального підприємства «Реєстраційне бюро»

Мороз Дмитро Олександрович

про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та

припинення запису про право власності

Суддя Сівакова В.В.

секретар судового засідання Ключерова В.С.

за участю представників сторін

від позивача не з`явився

від відповідача Величко О.О. , ордер серії АІ № 1524553 від 09.01.2024

від третьої особи не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

30.10.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріо Фін», третя особа державний реєстратор Комунального підприємства «Реєстраційне бюро» Мороз Дмитро Олександрович про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстраційне бюро» Мороз Дмитра Олександровича від 01.07.2019 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 47571346 і припинити право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріо Фін» на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (номер запису про право власності 32200707).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 28.09.2015 між ТОВ «ФК «Джерело Фінансів» та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу предметом якого виступила квартира АДРЕСА_2 загальною площею 47,9 кв. м. 01.07.2019 державним реєстратором Комунального підприємства «Реєстраційне бюро» Мороз Дмитром Олександровичем було прийнято рішення 47571346 на підставі якого змінено власника квартири АДРЕСА_2 з ОСОБА_1 на ТОВ «Ріо Фін». У зв`язку з тим, що позивач являється законним власником вказаної квартири, а реєстрація права власності за відповідачем була здійснена з порушеннями норм чинного законодавства, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Одночасно з позовною заявою позивачем до суду подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_2 , що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Ріо Фін».

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/16800/23 від 02.11.2023 в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено повністю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/16800/23 від 02.11.2023 позовну заяву залишено буз руху та встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання відповідних документів.

21.11.2023 позивачем усунено недоліки позовної заяви шляхом подання до суду відповідних документів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2023 відкрито провадження у справі № 910/16800/23 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 19.12.2023; залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстраційне бюро» Мороз Дмитра Олександровича.

18.12.2023 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує повністю посилаючись на те, що ТОВ «Ріо Фін» в повному обсязі перейшло право вимоги до позичальника - ПрАТ «Автомобільна компанія «Укртранс», що виникло з кредитного договору № 45/07 та права вимоги за договором, що його забезпечує - іпотечним договором № 2675. Посилання позивача на те, що іпотека є припиненою, а майнові права на квартиру не могли бути предметом іпотеки вважає необґрунтованими. Також відповідач вважає, що обраний позивачем спосіб захисту не призведе до захисту порушеного чи оспорюваного права або інтересу позивача. Відповідач зазначає, що рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію із внесенням відповідного запису вичерпує свою дію, а тому не може бути скасовано.

Позивач та третя особа у підготовче засідання 19.12.2023 не з`явилися.

19.12.2023 у підготовчому засіданні відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 09.01.2024.

03.01.2024 від позивача до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Позивач та третя особа у підготовче засідання 09.01.2024 не з`явилися.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/16800/23 від 09.01.2024 закрито підготовче провадження у справі № 910/16800/23 та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.01.2024.

23.01.2024 від позивача до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Позивач та третя особа в судове засідання 23.01.2024 не з`явилися.

Відповідач в судовому засіданні 23.01.2024 проти задоволення позовних вимог заперечував повністю.

23.01.2024 у судовому засіданні відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 06.02.2024.

06.02.2024 від позивача до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить при розгляді справи врахувати правовий висновок Верховного Суду у постанові від 29.07.2021 у справі № 757/59754/19-ц.

Позивач та третя особа у підготовче засідання 06.02.2024 не з`явилися.

В судовому засіданні 06.02.2024 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14.06.2007 між Акціонерним комерційним банком «Київ» (кредитодавець) та Відкритим акціонерним товариством «Автомобільна компанія «Укртранс» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Автомобільна компанія «Укртранс», позичальник) укладено договір про надання кредиту у вигляді відновлювальної кредитної лінії № 45/07 (далі - кредитний договір № 45/07).

Згідно з п. 2.1 кредитного договору № 45/07 кредитодавець надає позичальнику кредит у вигляді відновлювальної відкличної кредитної лінії на інвестування робіт, пов`язаних з будівництвом житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом на розі вулиць Димитрова та А.Барбюса у м. Києві на наступних умовах (з урахуванням укладених додатковими угодами змін): ліміт кредиту: 82.182.424,01 грн, 1.000.000,00 євро та 1.600.000,00 доларів США; строк користування кредитом з 14.06.2017 по 28.02.2014 (включно); розмір плати за користування кредитом - 15% річних у гривні, 18% у доларах США та євро.

В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 45/07 між Акціонерним комерційним банком «Київ» (іпотекодержатель) та Відкритим акціонерним товариством «Автомобільна компанія «Укртранс» (іпотекодавець) 28.12.2007 укладено іпотечний договір, відповідно до п. 1.3 якого предметом іпотеки є майнові права, зокрема, на квартиру АДРЕСА_3 . Даний договір 28.12.2007 посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Голубничою О.В. та зареєстровано в реєстрі за № 2675.

Також приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Голубничою О.В. у зв`язку із посвідченням договору іпотеки 28.12.2007 накладено заборону відчуження зазначених в договорі майнових прав, в т.ч. на квартиру АДРЕСА_4 , до припинення дії іпотечного договору.

З матеріалів справи вбачається, що право власності на квартиру АДРЕСА_2 , площею 47,9 кв. м було зареєстровано 21.10.2013 за Товариством з обмеженою відповідальністю «Автомобільна компанія «Укртранс» на підставі свідоцтва про право власності № 11539638 від 25.10.2013 виданого Реєстраційною службою Головного управління юстиції в місті Києві.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.03.2014 у справі № 910/1050/14 стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Автомобільна компанія «Укртранс» на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» 36.305.598,01 грн строкової заборгованості за кредитом, 11.066.498,26 грн поточної заборгованості за процентами за користування кредитом у національній валюті, 209.342,46 євро, 334.947,94 доларів США 94 поточної заборгованості за процентами за користування кредитом у іноземній валюті, 38.160.598,00 грн простроченої заборгованості за кредитом, 25.551.544,37 грн простроченої заборгованості за процентами за користування кредитом у національній валюті, 209.342,48 євро, 334.947,96 доларів США простроченої заборгованості за процентами за користування кредитом у іноземної валюті, 514.781,65 грн пені за несвоєчасне повернення кредиту, 1.374.317,23 грн пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом у національній валюті, 2.230,08 євро, 3.568,13 доларів США пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом у іноземній валюті.

Кабінетом Міністрів України постановою № 61 від 11.02.2015 «Деякі питання участі держави у виведенні з ринку Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» установлено, що держава в особі Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» бере участь у виведенні Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» з ринку шляхом придбання його активів та зобов`язань у разі віднесення Національним банком Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» до категорії неплатоспроможних.

На підставі постанови Правління Національного банку України № 128 від 24.02.2015 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 39 від 24.02.2015 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «АКБ «Київ», згідно з яким з 25.02.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «АКБ «Київ».

19.06.2015 між АБ «Укргазбанк» та уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «АКБ «Київ» було укладено договір про передачу приймаючому банку активів і зобов`язань неплатоспроможного банку.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України № 411 від 24.06.2015 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Київ» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення № 122 від 25.06.2015 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «АКБ «Київ» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «АКБ «Київ» та призначено уповноваженою особою па ліквідацію ПАТ «АКБ «Київ» юрисконсульта І категорії відділу супроводження виведення неплатоспроможних банків з ринку департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_3 строком на 1 рік з 25.06.2015 до 24.06.2016 включно.

Відповідно до інформації розміщеної на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб http://www.fg.gov.ua вбачається, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України № 61 від 11.02.2015 «Деякі питання участі держави у виведенні з ринку публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ», 19.06.2015 було здійснено передачу активів та зобов`язань ПАТ «АКБ «Київ» на користь AT «Укргазбанк», а саме активів за ціною 740,1 млн. грн. та зобов`язання балансовою вартістю 1 млрд 379,4 млн. грн.

Відтепер усі вкладники та кредитори неплатоспроможного банку ПАТ «АКБ «Київ» (юридичні та фізичні особи) стають клієнтами стабільно працюючого АБ «Укргазбанк» (понад 94% якого належать державі) і отримають повний доступ до власних коштів.

19.06.2015 між Публічним акціонерним товариством банк «Київ» (неплатоспроможний банк) та Публічним акціонерним товариством акціонерний банк «Укргазбанк» (приймаючий банк) укладено договір про передачу приймаючому банку активів і зобов`язань неплатоспроможного банку.

Згідно з п. 1.2 договору АБ «Укргазбанк» отримав право вимоги від боржників неплатоспроможного банку за договорами про здійснення активних операцій належного та повного виконання всіх зобов`язань за основними договорами, включаючи сплату заборгованості за основними договорами, процентів, можливих комісій, штрафних санкцій (и. 1.2.1.), право звернення стягнення на предмет застави, право звернення до поручителя за договором поруки (п. 1.2.2.).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.08.2015 у справі № 910/1050/14 замінено сторону виконавчого провадження з Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» на його правонаступника Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк».

20.08.2015 між ПАТ АБ «Укргазбанк» (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит гарант» (фактор) укладено договір про надання фінансових послуг факторингу, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бориско О.О. за реєстровим № 1720.

Відповідно до п. 2.1. договору в порядку та на умовах, визначених ним договором, фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт зобов`язується відступити факторові права вимоги по кредитному портфелю позичальника, який клієнт отримав в рамках відступлення прав вимоги від Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» згідно з договором про відступлення прав вимоги за договором іпотеки та застави, посвідченого Морозовою С.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 19.06.2015 зареєстрованого в реєстрі за № 3060 та договору про передачу приймаючому банку активів і зобов`язань неплатоспроможного банку від 19.06.2015.

Акт прийому-передачі права вимоги та документації до договору № 1720 від 20.08.2015 було підписано сторонами 20.08.2015.

20.08.2015 між ПАТ АБ «Укргазбанк» (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит гарант» (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бориско О.О. за реєстровим № 1721.

Згідно п. 1.1 договору у відповідності до умов цього договору первісний кредитор передає (відступає) новому кредиторові право вимоги до боржника, що належать первісному кредитору на підставі кредитного договору та забезпечувальних договорів, а новий кредитор приймає зазначене вище право вимоги та зобов`язується перераховувати первісному кредиторові кошти у сумі ціни права вимоги на умовах, визначених цим договором.

Пунктом 1.2. договору визначено, що новий кредитор після переходу до нього права вимоги стає кредитором за кредитним договором, укладеним між первісним кредитором і боржником, та одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника належного виконання ним зобов`язань за таким кредитним договором та забезпечувальними договорами в межах переданого права вимоги, права кредитора за кредитним договором та забезпечувальними договорами переходять до нового кредитора у повному обсязі.

Згідно абзацу 2 договору під кредитним договором розуміється - договір про надання кредиту у вигляді відкличної кредитної лінії № 25/04 від 29.09.2004, із всіма змінами та доповненнями.

27.08.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит гарант» (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Джерело фінансів» (фактор) укладено договір про надання фінансових послуг факторингу, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мазарчук Н.В. та зареєстровано в реєстрі за № 1942.

Згідно з п. 2.1. договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт зобов`язується відступити факторові права вимоги по кредитному портфелю позичальника який клієнт отримав в рамках відступлення прав вимоги від Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укргазбанк» (податковий номер 23697280) згідно з договором про надання фінансових послуг факторингу, посвідченого Бориско О.О. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 20.08.2015 за № 1720 та з договором про відступлення прав вимоги, посвідченого Бориско О.О. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 20.08.2015 за № 1721.

27.08.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит гарант» (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Джерело фінансів» (новий кредитор) укладено договір про відступлення прав вимоги, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мазарчук Н.В. та зареєстровано в реєстрі за № 1943, у відповідності до умов цього договору первісний кредитор передає (відступає) новому кредиторові право вимоги до боржника, що належать первісному кредитору на підставі кредитного договору та забезпечувальних договорів, а новий кредитор приймає зазначене вище право вимоги та зобов`язується перераховувати первісному кредиторові кошти у сумі ціни права вимоги на умовах, визначених цим договором.

Пункт 1.2. договору передбачає, що новий кредитор після переходу до нього права вимоги стає кредитором за кредитним договором, укладеним між первісний кредитором і боржником, та одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника належного виконання ним зобов`язань за таким кредитним договором та забезпечувальними договорами в межах переданого права вимоги. Права кредитора за кредитним договором та забезпечувальними договорами переходять до нового кредитора у повному обсязі.

На підставі зазначених документів ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2015 у справі № 910/1050/14 замінено сторону виконавчого провадження з Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Укргазбанк» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Джерело фінансів».

28.09.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Джерело фінансів» (продавець) та ОСОБА_1 (покупець, позивач) було укладено договір купівлі-продажу квартири, відповідно до якого продавець передав у власність (продав), а покупець прийняв у власність (купив) однокімнатну квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 47,9 кв. м.

У свою чергу Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про визнання недійсними договорів укладених між ПАТ АБ «Укргазбанк» та ТОВ «ФК «Кредит гарант» та договорів укладених між ТОВ «ФК «Кредит гарант» та ТОВ «ФК «Джерело фінансів».

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.12.2015 у справі № 910/28036/15 визнано недійсними договір про надання фінансових послуг факторингу за реєстровим № 1720 від 20.08.2015 та договір про відступлення права вимоги за реєстровим № 1721 від 20.08.2015, укладені між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний банк «Укргазбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Гарант», посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бориско О.О.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2017 у справі № 910/1050/14 задоволено апеляційну скаргу ПАТ АБ «Украгазбанк» та скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.11.2015 у справі № 910/1050/14 про заміну сторони виконавчого провадження на ТОВ «ФК «Джерело фінансів».

20.02.2019 між Акціонерним товариством акціонерний банк «Укргазбанк» (клієнт/первісний кредитор) та Товариством обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Реверс Інвест» (фактор/новий кредитор) укладено договір факторингу (відступлення права грошової вимоги).

Відповідно до п. 1.1 договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, фактор/новий кредитор зобов`язується передати в розпорядження клієнта/первісного кредитора грошові кошти без ПДВ за відступлення права вимоги за кредитною заборгованістю без ПДВ, зазначеною в п. 1.2. цього договору, а клієнт/первісний кредитор зобов`язується відступити фактору/новому кредитору свої права грошової вимоги до боржника в розмірі та на умовах, передбачених цим договором.

Згідно з ч. 1 п. 1.2. договору за цим договором відступається право грошової вимоги (кредитна заборгованість, що розрахована на дату укладання цього договору згідно умов кредитних договорів без ПДВ), яке видно на підставі договорів, укладених між ПАТ «АКБ «Київ» (АБ «Укргазбанк» є первісним кредитором в силу договору про передачу приймаючому банку активів і зобов`язань неплатоспроможного банку, укладеного між ПАТ «АКБ «Київ» та АБ «Укргазбанк» 19.06.2015) та Відкритим акціонерним товариством «Автомобільна компанія «Укртранс», правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Автомобільна компанія «Укртранс», зокрема за договором № 45/07 про надання кредиту у вигляді відновлювальної кредитної лінії від 14.06.2007 з урахуванням змін та доповнень, до кредитного договору в сумі 341.574.156,39 грн (в т.ч. по кредиту - 74.466.196,01 грн, по процентам 67.077.315,71 грн, по пені - 200.030.644,67 грн), а також в сумі 418.684,94 євро по процентам та в сумі 669.895,90 доларів США по процентам.

Відповідно до п. 2.1.1 договору фактор/новий кредитор зобов`язаний передати в розпорядження клієнту/первісному кредитору грошові кошти в сумі 13.000.000,00 грн без ПДВ, шляхом перерахування в день підписання цього договору на рахунок клієнта/первісного кредитора.

На виконання умов договору фактор сплатив клієнту грошову суму, визначену у п. 2.1. цього договору, що підтверджується платіжним дорученням № 1 від 20.02.2019.

Згідно з п. 2.2 договору клієнт/первісний кредитор зобов`язаний після отримання суми грошових коштів без ПДВ за відступлення права вимоги за кредитною заборгованістю без ПДВ, зазначеною в п. 1.2 цього договору, в день надходження коштів згідно умов цього договору, передавати фактору/новому кредитору наступні документи:

- оригінали кредитних договорів та додатків договорів до них;

- оригінали наявних у банку судових рішень по боржнику;

- розрахунки заборгованості за кредитними договорами на дату укладання даного договору.

Факт передачі клієнтом/первісним кредитором фактору/новому кредитору документів засвідчується складанням акту прийому-передачі (додатком № 1 до цього договору), який укладається у 2-ох ідентичних примірниках для кожної сторони, та підписується повноважними представниками клієнта/первісного кредитора та фактора/нового кредитора та є невід`ємною частиною цього договору.

Сторонами 20.02.2019 на виконання умов договору підписано акт прийому-передачі документації за договором факторингу (відступлення права грошової вимоги).

На підставі зазначених документів ухвалами Господарського суду міста Києва від 18.03.2019 та 08.04.2019 у справі № 910/1050/14 замінено сторону виконавчих проваджень з Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» на Товариство обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Реверс Інвест».

30.04.2019 між Товариством обмеженою відповідальністю «Ріо Фін» (фактор) та Товариством обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Реверс Інвест» (клієнт) укладено договір № 30/04 факторингу (відступлення права грошової вимоги).

Відповідно до п. 1.1 договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, фактор/новий кредитор зобов`язується передати в розпорядження клієнта/первісного кредитора грошові кошти без ПДВ за відступлення права вимоги за кредитною заборгованістю без ПДВ, зазначеною в п. 1.2. цього договору, а клієнт зобов`язується відступити фактору свої права грошової вимоги до Відкритого акціонерного товариства «Автомобільна компанія «Укртранс», правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Автомобільна компанія «Укртранс», в вимозі та на умовах, передбачених цим договором.

Згідно з ч. 1 п. 1.3. договору, за цим договором відступається право грошової вимоги (кредитна заборгованість що розрахована на дату укладання цього договору згідно умов кредитних договорів без ПДВ), яке виникло на підставі договорів, укладених між ПАТ «АКБ «Київ» (АБ «Укргазбанк» є первісним кредитором в силу договору про передачу приймаючому банку активів і зобов`язань неплатоспроможного банку, укладеного між ПАТ «АКБ «Київ» та АБ «Укргазбанк» 19.06.2015) та боржником, а саме (без ПДВ), зокрема за договором № 45/07 про надання кредиту у вигляді відновлювальної кредитної лінії від 14.06.2007 з урахуванням змін та доповнень, до кредитного договору в сумі 341.574.156,39 грн (в т.ч. по кредиту 74.466.196,01 грн, по процентам 67.077.315,71 грн, по пені - 200.030.644,67 грн), а також в сумі 418.684,94 євро по процентам та в сумі 669.895,90 доларів США по процентам.

Пунктом 1.5. договору встановлено, що у момент укладення цього договору, до фактора переходить право вимоги (замість клієнта) до боржника належного та реального виконання всіх грошових зобов`язань боржника, які випливають з умов кредитних договорів, в обсягах, що існували на момент укладення договору факторингу.

Відповідно до п. 2.1.1. договору фактор зобов`язаний протягом 1 (одного) року з дня укладення цього договору передати в розпорядження клієнта грошові кошти у сумі 13.100.000,00 грн без ПДВ, шляхом перерахування на рахунок клієнта.

Згідно з п. 2.2 договору клієнт зобов`язаний в день укладення цього договору передати фактору наступні документи:

- оригінали кредитних договорів та додатків договорів до них;

- оригінал договору факторингу;

- оригінали наявних у клієнта судових рішень по боржнику;

- розрахунки заборгованості за кредитними договорами на дату укладання даного договору.

Факт передачі клієнтом фактору документів засвідчується складанням акту прийому-передачі (додатком № 1 до цього договору), який укладається у 2-ох ідентичних примірниках для кожної сторони, та підписується повноважними представниками клієнта та фактора та є невід`ємною частиною цього договору.

Сторонами 30.04.2019 на виконання умов договору підписано акт прийому-передачі документації за договором факторингу (відступлення права грошової вимоги).

На підставі зазначених документів ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2019 у справі № 910/1050/14 було замінено сторону виконавчого провадження з ТОВ «ФК «Реверс Інвест» на ТОВ «Ріо Фін».

Також 30.04.2019 між Товариством обмеженою відповідальністю «Ріо Фін» (новий іпотекодержатель) та Товариством обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Реверс Інвест» (первісний іпотекодержатель) укладено договір про відступлення права вимоги за договорами іпотеки, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Козаєвою Н.М. та зареєстровано в реєстрі за № 2098.

Відповідно до п. 1.1.2 договору первісний іпотекодержатель відступає у повному обсязі, а новий іпотекодержатель приймає всі права та обов`язки іпотекодержателя, що існують станом на дату укладення цього договору, зокрема, за іпотечним договором від 28.12.2007, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Голубничою О.В. за реєстровим № 2675, що укладений між ПАТ «АКБ «Київ» (АТ «Укргазбанк» є первісним іпотеко держателем в силу договору про відступлення права вимоги за договорами іпотеки та застави, укладеного між ПАТ «АКБ «Київ» та АБ «Укргазбанк» та посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. за реєстровим № 3060) та іпотекодавцем (ВАТ «Автомобільна компанія «Укртранс», правонаступником якого є ПАТ «Автомобільна компанія «Укртранс»).

01.07.2019 державним реєстратором Комунального підприємства «Реєстраційне бюро» ОСОБА_4 було прийнято рішення 47571346 на підставі якого змінено власника квартири АДРЕСА_2 загальною площею 47,9 кв. м з ОСОБА_1 на Товариство з обмеженою відповідальністю «Ріо Фін».

Спір виник внаслідок того, що позивач вважає себе законним власником вказаної квартири, а реєстрація права власності за відповідачем здійснена з численними порушеннями норм чинного законодавства, а тому є підстави для визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора.

У свою чергу відповідач не визнає обґрунтованість заявлених позивачем позовних вимог.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню. При цьому, господарський суд виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що у жовтні 2015 року Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит гарант», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Джерело фінансів», Публічного акціонерного товариства «Автомобільна компанія «Укртранс» про визнання недійсними:

- договору про надання фінансових послуг факторингу від 20.08.2015, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бориско О.О. за реєстровим № 1720, що укладений між ПАТ АБ «Укргазбанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит гарант»;

- договору про відступлення права вимоги від 20.08.2015, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бориско О.О. за реєстровим № 1721, що укладений між ПАТ АБ «Укргазбанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит гарант»;

- договору про надання фінансових послуг факторингу від 27.08.2015, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мазарчук Н.В. за реєстровим № 1942, укладений між ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Гарант» та ТОВ «Фінансова компанія «Джерело фінансів»;

- договору про відступлення права вимоги від 27.08.2015, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мазарчук Н.В. за реєстровим № 1943, укладений між ТОВ «Фінансова компанія «Кредит гарант» та ТОВ «Фінансова компанія «Джерело фінансів».

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.12.2015 у справі № 910/28036/15, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 28.03.2017, позов задоволено частково, а саме визнано недійсним договір про надання фінансових послуг факторингу за реєстровим № 1720 від 20.08.2015 та договір про відступлення права вимоги за реєстровим № 1721 від 20.08.2015, укладені між ПАТ АБ «Укргазбанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит гарант», посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бориско О.О.

Відмовляючи у задоволенні позову в частині вимог про визнання недійсними договорів від 27.08.2015 про надання фінансових послуг факторингу за реєстровим № 1942 та відступлення права вимоги за реєстровим № 1943, що укладені між ТОВ «ФК «Кредит Гарант» та ТОВ «ФК «Джерело фінансів» суд виходив з того, що зазначені договори не створили для позивача жодних юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з недійсністю правочинів від 20.08.2015.

Судовими рішеннями у справі № 910/28036/15 встановлено, що договори від 20.08.2015 за реєстровим № 1720 та реєстровим № 1721, що укладені між ПАТ АБ «Укргазбанк» та ТОВ «ФК «Кредит гарант» від імені банку підписані неуповноваженою особою та на підставі підроблених документів.

Судами у справі № 910/28036/15 також встановлено, що саме у позивача - ПАТ АБ «Укргазбанк» знаходяться оригінали кредитних та забезпечувальних договорів, які є предметом спірних договорів.

У даному випадку господарський суд виходить з того, що принцип юридичної визначеності є одним з основних елементів верховенства права, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі.

Даний принцип тісно пов`язаний з приписами ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

З урахуванням правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17, преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.

Таким чином, судове рішення у справі № 910/28036/15 не може бути поставлене під сумнів, а інші рішення, в тому числі і у даній справі, не можуть йому суперечити, а тому факт того, що договір про надання фінансових послуг факторингу за реєстровим № 1720 від 20.08.2015 та договір про відступлення права вимоги за реєстровим № 1721 від 20.08.2015, укладені між ПАТ АБ «Укргазбанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит гарант», посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бориско О.О., є недійсними, а вчинені 27.08.2015 правочини для позивача не створили жодних юридичних наслідків, окрім тих, що пов`язані з недійсністю правочинів від 20.08.2015, що підтверджено рішенням Господарського суду міста Києва від 23.12.2015 у справі № 910/28036/15, яке набрало законної сили.

За таких обставин, суд зазначає, що право вимоги до ПАТ «Автомобільна компанія «Укртранс» (позичальника) від ПАТ АБ «Укргазбанк» до ТОВ «Фінансова компанія «Кредит гарант» та відповідно від останнього до ТОВ «Фінансова компанія «Джерело фінансів» не перейшло, а тому саме ПАТ АБ «Укргазбанк» належало право грошової вимоги до ПАТ «АК «Укртранс», а іпотека банку, що виникла на підставі іпотечного договору № 2675, була дійсною.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит гарант» отримало право вимоги за іпотечним договором № 2675 на підставі договору про відступлення прав вимоги від 20.08.2015, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бориско О.О. за реєстровим № 1721.

В подальшому Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит гарант» відступило право вимоги на підставі договору від 27.08.2015, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мазарчук Н.В. за реєстровим № 1943, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Джерело фінансів».

28.09.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Джерело фінансів» (продавець) уклало з ОСОБА_1 (покупець) договір купівлі-продажу квартири, за умовами якого продавець передав у власність (продав), а покупець прийняв у власність (купив) однокімнатну квартиру АДРЕСА_2 . Даний договір 28.09.2015 посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мазарчук Н.В. та зареєстровано в реєстрі за № 2174.

Зі змісту договору вбачається, що він укладений продавцем на підставі договору іпотеки та положень ст. 38 Закону України «Про іпотеку», яка регулює питання звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку - шляхом продажу іпотекодержателем від свого імені предмету іпотеки третій особі.

Право власності ОСОБА_1 на вказану квартиру було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мазарчук Н.В. 28.09.2015, що підтверджується інформаційною довідкою № 264425232.

Відповідно до приписів ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Згідно зі ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 203 Цивільного кодексу України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Частиною 1 ст. 216 Цивільного кодексу України визначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

З огляду на наведені вище обставини та норми права, судом встановлено, що позивач набув право власності на квартиру АДРЕСА_2 внаслідок звернення стягнення на предмет іпотеки Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Джерело фінансів», яке, в свою чергу, незаконно отримало право вимоги на предмет іпотеки від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит гарант», яке отримало права вимоги від ПАТ АБ «Укргазбанк» на підставі договору про відступлення права вимоги від 20.08.2015, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бориско О.О. за реєстровим № 1721, який визнаний недійсним в судовому порядку, відтак, усі правочини щодо подальшого відступлення права вимоги від Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит гарант» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Джерело фінансів» та звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу позивачу є недійсними в силу закону.

Посилання позивача на те, що умови договору іпотеки не містять положень, які б передбачали розповсюдження договору іпотеки і на вже зареєстровані квартири не приймаються судом до уваги, з огляду на наступне

Згідно ст. 1 Закону України «Про іпотеку» (в редакції чинній на момент укладення договору іпотеки) застава майнових прав на нерухомість, будівництво якої не завершено, регулюється за правилами, визначеними цим Законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 16 Закону України «Про іпотеку» (в редакції чинній на момент укладення договору іпотеки), яка визначала особливості іпотеки об`єктів незавершеного будівництва, після завершення будівництва будівля (споруда), житловий будинок або житлова квартира залишається предметом іпотеки відповідно до іпотечного договору.

Відповідно до ст. 55 Закону України «Про нотаріат» (в редакції чинній на момент укладення договору іпотеки) іпотечні договори, іпотекою за якими є майнові права на нерухомість, будівництво якої не завершено, посвідчуються за умови подання документів, які підтверджують майнові права на нерухомість.

Після закінчення будівництва збудована нерухомість продовжує бути предметом іпотеки відповідно до умов іпотечного договору.

Слід зазначити, що перелік підстав для відмови в державній реєстрації права власності наведено у ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», проте позивачем не зазначено з яких саме підстав державний реєстратор Комунального підприємства «Реєстраційне бюро» ОСОБА_4 зобов`язаний був відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Ріо Фін» в державній реєстрації.

Посилання відповідача на постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16, від 04.09.2018 у справі № 815/127/18, від 20.11.2019 у справі № 802/1340/18-ц в яких викладено висновки щодо неефективності обраного способу захисту, а саме, що після внесення відповідного запису до Державного реєстру прав на нерухоме майно належним способом захисту права є не скасування рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію, яке вичерпало свою дію, а скасування запису про проведену державну реєстрацію відповідного права є безпідставними з огляду на наступне.

Згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», який набрав чинності з 16.01.2020, статтю 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» викладено у новій редакції. Відповідно до пунктів 1, 2, частини 3 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції чинній з 16.01.2020) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому у підпунктом «а» пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 статті 37 цього Закону» проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Отже, у розумінні положень наведеної норми права у чинній редакції (яка діяла на час ухвалення рішення судом першої інстанції), на відміну від положень частини 2 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, належними нині способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є саме скасування рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав.

Такий правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 16.09.2020 у справі № 352/1021/19.

Отже, на момент ухвалення рішення судом, з урахуванням змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» заявлений позивачем спосіб захисту прав позивача є належним.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, оспорені або не визнані особою, до якої пред`явлений позов, тобто, законодавець пов`язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених, оспорених або не визнаних прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже цих прав або законних інтересів позивача.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За таких обставин, приймаючи до уваги викладені вище норми чинного законодавства, необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність, доведена належними у розумінні ст. 77 Господарського процесуального кодексу України доказами, певного суб`єктивного права (інтересу) у позивача та порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку відповідача.

Однак, позивачем належними засобами доказування не доведено порушення прав позивача шляхом реєстрації права власності на спірну квартиру за ТОВ «Ріо Фін».

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги ОСОБА_1 є не обґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити повністю.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 29.04.2024.

СуддяВ.В. Сівакова