Рішення

від 29.04.2024 по справі 910/18903/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.04.2024Справа № 910/18903/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., за участю секретаря судового засідання Салацької О.В., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (площа Івана Франка, буд. 5, м. Київ, 01001; ідентифікаційний код 40538421)

до Державного підприємства «Київський автомобільний ремонтний завод» (вул. М. Василенка, буд. 1, м. Київ, 03113; ідентифікаційний код 07790672)

про стягнення 946 575,66 грн,

Представники сторін:

від позивача: Старча Андрій

від відповідача: не з`явився

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

1. Стислий виклад позиції Позивача

До Господарського суду міста Києва звернулось Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі за текстом - КП «Київтеплоенерго», Позивач) з позовом до Державного підприємства «Київський автомобільний ремонтний завод» (далі за текстом - ДП «КАРЗ», Відповідач) про стягнення 747 974,77 грн - основного боргу, 113 490,87 грн - інфляційних втрат, 20 752,48 грн - 3% річних та 64 357,54 грн - пені, що в загальній сумі становить - 946 575,66 грн заборгованості за спожиті послуги з постачання гарячої води за договором від 10.06.2019 № 8614037 (далі за текстом - Договір).

В обґрунтування позовних вимог, Позивач зазначає, що ним належним чином виконувалися зобов`язання по Договору та відповідно постачалася теплова енергія Відповідачу, однак останній неналежним чином здійснював оплату за спожиті послуги у зв`язку з чим у Відповідача утворилась заборгованість в розмірі 747 974, 77 грн. за період з жовтня 2021 по квітень 2023.

2. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Суд зазначає, що згідно повідомлення Господарського суду міста Києва про доставку електронного листа ухвала суду від 18.12.2023 доставлена до електронного кабінету Відповідача 18.12.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.02.2024 вирішено подальший розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 18.03.2024.

Підготовче засідання 18.03.2024 відкладено на 01.04.2024.

У судовому засіданні 01.04.2024 судом закрито підготовче провадження у справі, призначено розгляд справи по суті на 29.04.2024.

У судовому засіданні 29.04.2024 представник Позивача надав пояснення по суті заявлених позовних вимог, просив суд їх задовольнити.

Представник Відповідача у дане засідання не з`явився, належним чином повідомлений про місце, дату та час розгляду справи.

Заслухавши вступне слово представника Позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, у судовому засіданні 29.04.2024 відповідно до статті 240 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.12.2017 № 1693 «Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», КП «Київтеплоенерго» визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування ПАТ «Київенерго». За розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 № 591 КП «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарського діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.

Отже, з 01.05.2018 постачання теплової енергії здійснює КП «Київтеплоенерго».

10.06.2019 між Позивачем та Відповідачем укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 8614037.

Відповідно до пункту 2.1 Договору при виконанні умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов`язуються керуватися тарифами, затвердженими у встановленому порядку, Положенням про Держенергонагляд, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж, нормативними актами з питань користування та розрахунків за енергоносії, чинним законодавством України.

Згідно пункту 2.2 Договору постачальник зобов`язався безперебійно постачати теплову енергію у гарячій воді на межу балансової належності зі «Споживачем» для потреби опалення - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та обсягах згідно з додатком № 1 до цього договору.

За умовами підпункту 2.3.1 пункту 2.3 Договору, Споживач зобов`язується дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку № 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку № 2.

Відповідно до пункту 3.3 Договору Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі 0,5 % суми боргу на початку кожного розрахункового періоду (місяця) за кожний день до моменту його повного погашення, але не більше суми, обумовленої чинним законодавством України.

Пунктом 4.1 Договору визначено останній набуває чинності з дня його підписання та діє до 01.06.2020 з можливістю подальшої пролонгації згідно пункту 4.4 Договору.

Згідно пункту 2 додатку № 2 до Договору у разі встановлення у «Споживача» будинкових комерційних приладів обліку теплової енергії в розрахунковому періоді визначається відповідно до показників цих приладів, встановлених на межі балансової належності (Додатки 3, 4).

Згідно пункту 5 додатку № 2 до Договору «Споживач», що має будинкові прилади обліку (незалежно від балансової належності приладів обліку теплової енергії), щомісячно надає Постачальнику звіт по фактичному споживанню теплової енергії в ЦОК за адресою:пр. Повітрофлотський, 58 не пізніше 28 числа звітного місяця.

Пунктом 9 додатку № 2 до Договору визначено, що «Споживач» щомісячно з 12 по 15 число отримує в ЦОК за адресою: пр. Повітрофлотський, 58 оформлену Постачальником рахунок-фактуру на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця, акт приймання-передавання товарної продукції; облікову картку фактичного споживання за попередній період та акт звіряння, які оформлює і повертає один примірник Постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання.

Згідно пункту 1 додатку № 2 до Договору розрахунки за відпущену теплову енергію проводяться згідно з тарифами. Затвердженими виконавчим органом КМР (КМДА) від 22.12.2018 № 2340 за кожну відпущену гігакалорію без урахування ПДВ: житловими організаціями - 1 342, 98 грн / Гкал у разі знаходження в житловому будинку орендарів.

Пунктом 10 додатку № 2 до Договору сторони узгодили тарифи та порядок розрахунків, зокрема, споживач на розрахунковий рахунок постачальника щомісячно, не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим забезпечує оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на поточний рахунок постачальника.

На підтвердження факту постачання Позивачем теплової енергії Відповідачу у спірний у період з жовтня 2021 по квітень 2023 до матеріалів справи надано:

Акт № 1102704671 прийняття теплового вузла обліку за адресою: м. Київ, вул. Василенка, буд. 1 від 16.04.2013; Акт № 9172 про готовність вузла комерційного обліку Споживача до роботи від 13.11.2019 в опалювальний період 2019-2020; Акт № 2042 про готовність вузла комерційного обліку Споживача до роботи від 03.07.2020 в опалювальний період 2020-2021; Акт № 3853 про готовність вузла комерційного обліку Споживача до роботи від 24.05.2021 в опалювальний період 2021-2022; Акт № 05131 про готовність вузла комерційного обліку Споживача до роботи від 29.06.2022 в опалювальний період 2022-2023;

корінці нарядів № 1236 від 28.10.2021 та № 812 від 26.10.2022 про включення абонента у зв`язку із початком опалювального сезону та № 333 від 08.04.2023 про відключення абонента у зв`язку із закінченням опалювального сезону;

облікова картка Відповідача за Договором щодо опалення за період жовтень 2021-березень 2022, жовтень 2022-квітень 2023.

Також до матеріалів справи надано схему балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін по вул. Миколи Василенка, 1, а згідно наданого переліку споживачів Відповідач з особовим рахунком № 8614037 приєднаний до тепломереж КП «Київтеплоенерго» з підключеними тепловими навантаженнями 0, 208 Гкал/год за адресою м. Київ, вул. Миколи Василенка, 1.

Судом встановлено, що Позивач умови договору виконав у повному обсязі, у період з жовтня 2021 по квітень 2023 включно надав послуги з постачання теплової енергії на суму 747 974, 77 грн, що також підтверджується актами приймання-передавання товарної продукції, а саме: № 10/2021-8614037 від 31.10.2021, № 11/20210-8614037 від 30.11.2021, № 12/2021-8614037 від 31.12.2021, № 1/2022-8614037 від 31.01.2022, № 2/2022-8614037 від 28.02.2022, № 3/2021-8614037 від 31.03.2022, № 10/2022-8614037 від 31.10.2022, № 11/2022-8614037 від 30.11.2022, № 12/2022-8614037 від 31.12.2022, № 1/2023-8614037 від 31.01.2023, № 2/2023-8614037 від 28.02.2023, № 3/2022-8614037 від 31.03.2023, № 4/2023-8614037 від 30.04.2023.

Водночас суд вказує, що акти приймання-передавання товарної продукції за вищезазначений період не підписані представником Відповідача, вмотивована відмова від їх підписання в матеріалах справи відсутня.

При цьому, пунктом 9 додатку № 2 до Договору передбачено обов`язок споживача щомісячно з 12 по 15 отримувати в ЦОК за адресою: пр. Повітрофлотський, 58 оформлену постачальником рахунок-фактуру на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця на кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця, акт приймання-передавання товарної продукції, облікову картку фактичного споживання за попередній період та акт звіряння, які оформлює і повертає один примірник постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання.

Доказів виконання пункту 9 додатку № 2 до Договору з отримання споживачем (Відповідачем) актів приймання-передавання товарної продукції матеріали справи не місять, як і відсутні заперечення Відповідача щодо отриманих від Позивача послуг за Договором у спірний період.

Згідно довідки про нарахування за теплову енергію державного підприємства «Київський автомобільний ремонтний завод» за договором №8614037 нарахування за спожиту Відповідачем теплову енергію за жовтень 2021 по квітень 2023 року (включно) відбувалося відповідно до показників будинкового лічильника (SA-94/2М).

Відтак, згідно доводів Позивача заборгованість за Договором за спожиту Відповідачем теплову енергію за спірний період в розмірі 747 974, 77 грн Відповідачем не сплачено чим допущено порушення виконання грошового (договірного зобов`язання) та стало підставою для нарахування Позивачем пені, 3 % річних та інфляційних втрат згідно наданого суду розрахунку.

Заперечення Відповідача по суті заявлених вимог матеріали справи не містять

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є, договори та інші правочини.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами Договору, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України (далі за текстом - ГУ України), за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Згідно частиною 6 статті 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до пункту 40 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою КМУ від 03.10.2007 № 1198, споживач теплової енергії зобов`язаний вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

Частинами 1 та 2 статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З огляду на встановлені судом вище обставини, враховуючи надані Позивачем докази, суд дійшов висновку, що Відповідачем порушено порядок розрахунків за Договором щодо наданих Позивачем послуг з постачання теплової енергії за період з жовтня 2021 по квітень 2023, що призвело до існування у останнього заборгованості в розмірі 747 974, 77 грн., яка є обґрунтованою та такою що правомірно заявлена до стягнення Позивачем оскільки станом на дату звернення до суду з позовом не сплачена Відповідачем.

Що стосується нарахованої Позивачем пені, 3 % річних та інфляційних втрат, суд зазначає, що відповідно до статті 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з частиною 1 статті 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

У пункті 3.3 Договору сторонами погоджено, що споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,5 % від суми боргу на початку кожного розрахункового періоду (місяця) за кожний день до моменту його повного погашення, але не більше суми, обумовленої чинним законодавством України.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», який є спеціальним законом у спірних правовідносинах у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Пунктом 5 частини 1 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Частиною 1 статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» закріплено, що до житлово-комунальних послуг належать: комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про теплопостачання» постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору.

Індивідуальним споживачем житлово-комунальних послуг є фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (пункт 6 частина 1 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

З наданих до справи доказів, вбачається, що постачання Позивачем теплової енергії за Договором здійснювалося до гуртожитку.

Суд звертає увагу сторін, що відповідно до підпункту 4 пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», якими на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.

11.03.2020 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", відповідно до якої, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, і з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 року установлено карантин на всій території України з 12.03.2020 року.

У подальшому дія карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211, продовжувалася.

Так, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 року № 1236 (з урахуванням внесених до неї змін) дія карантину на всій території України, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 продовжена до 30.06.2023 року.

Отже, з наведеного вбачається, що карантин діяв на всій території України з 12.03.2020 року по 30.06.2023 року включно

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» № 206 від 05.03.2022 року установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги; припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі.

Ця постанова набрала чинності з дня її опублікування і застосовується з 24.02.2022.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України і станом на дату ухвалення даного рішення встановлений до 14.05.2024.

Відтак, із врахуванням зазначеного, нарахування Позивачем пені за періоди з 11.03.2022 по 30.06.2023, 3 % річних та інфляційних втрат починаючи з 24.02.2022 є неправомірним та такими, що не підлягають задоволенню.

Заборона нарахування пені, 3 % річних та інфляційних втрат щодо спірних правовідносин знята постановою КМУ від 29.12.2023 № 1405 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати житлово-комунальних послуг», яка набрала законної сили 30.12.2023, та відповідно не зачіпає період нарахувань у даній справі.

При цьому, суд звертає увагу Позивача, що ним невірно визначено період нарахування 3% річних та втрат від інфляції, оскільки, не було враховано умови Договору, які передбачають, що споживач зобов`язаний сплатити вартість теплової енергії не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, отже, прострочення Відповідача настає з 11 числа наступного місяця.

Із врахуванням зазначеного, на переконання суду правомірним та арифметично вірним розрахунком 3 % річних та інфляційних втрат є наступний:

- на суму 5 286, 02 грн за період з 11.11.2021 по 10.12.2021;

- на суму 70 466, 06 грн за період з 11.12.2021 по 10.01.2022;

- на суму 139 744, 02 грн за період з 11.01.2022 по 10.02.2022;

- на суму 215 159, 48 грн за період з 11.02.2022 по 23.02.2022.

За підрахунками суду, обґрунтованою та правомірною сумою, яка підлягаю стягненню на користь Позивача є сума 3 % річних -778, 53 грн та інфляційні втрати - 5 724, 31 грн, у зв`язку з чим вимога Позивача в цій частині підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частинами 1-2 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частин 1-3 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

З огляду на встановлені судом обставини на підставі наявних в матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку, що Відповідачем порушено умови Договору в частині порядку та строків оплати наданих Позивачем послуг, що стало підставою для нарахування штрафних санкцій, 3 % річних та інфляційних втрат, а відтак і наявності підстав для часткового задоволення позову.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» - задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства «Київський автомобільний ремонтний завод» (вул. М. Василенка, буд. 1, м. Київ, 03113; ідентифікаційний код 07790672) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (площа Івана Франка, буд. 5, м. Київ, 01001; ідентифікаційний код 40538421) основний борг - 747 974 (сімсот сорок сім тисяч дев`ятсот сімдесят чотири) грн 77 коп, 3 % річних - 778 (сімсот сімдесят вісім) грн 53 коп, інфляційні втрати - 5 724 (п`ять тисяч сімсот двадцять чотири) грн 31 коп., судовий збір -11 317 (одинадцять тисяч триста сімнадцять) грн 16 коп.

3. В задоволенні іншої частини позову - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано: 30.04.2024

Суддя Антон ПУКАС