Рішення

від 24.04.2024 по справі 911/2296/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2024 р. м. Київ Справа № 911/2296/23

Розглянувши матеріали справи за позовом Державної служби України з безпеки на транспорті

до Приватного підприємства "Каменяр"

про стягнення 34 519,06 грн

Суддя Т.П. Карпечкін

Без виклику представників сторін.

обставини справи:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Державної служби України з безпеки на транспорті (далі позивач, Укртрансбезпека) до Приватного підприємства "Каменяр" (далі відповідач, ПП "Каменяр") про стягнення 34 519,06 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.07.2023 відкрито провадження у справі № 911/2296/23, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч.ч. 1-2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 248 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 4 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України за клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться (ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Оскільки відповідач, належним чином повідомлений про розгляд даної справи, у встановлений судом строк, відзиву на позов та клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надіслав, доказів повної або часткової сплати ним заборгованості, яка є предметом даного спору, не надав, клопотань про відкладення розгляду справи з метою надання додаткового часу для подання відзиву від відповідача не надходило, суд вважає, що, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для винесення рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Посадовими особами Укртрансбезпеки, а саме: старшим державним інспектором Козлюком О.П. та головним спеціалістом Цибєнко Р.С. 01.10.2020 на підставі направлення на рейдову перевірку № 000233 від 01.10.2020 на а/д М-05, Київ-Одеса (Південне кладовище) проведена рейдова перевірка додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Під час перевірки був зупинений транспортний засіб марки DAF реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія Громадського Б.О.

Працівниками Укртрансбезпеки проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки DAF реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , у результаті якого було виявлено перевищення нормативних вагових параметрів, а саме фактичне навантаження на здвоєну вісь складало 29,985 т при допустимих 16 т та загальна маса 45,995 т при нормативно допустимій 40 т що підтверджується копією талона про зважування № 2921 від 01.10.2020.

За результатами перевірки було складено довідку № б/н про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 01.10.2020; акт № 045243 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 01.10.2020; акт № 243730 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 01.10.2020, яким зафіксоване порушення статні 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» - перевезення вантажу згідно ТТН від 01.10.2020 № 585 з перевищенням габаритно-вагових норм без відповідного дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України при перевищенні вагових обмежень, чим порушено норми, передбачені пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306.

Зазначені акти містять підписи водія Громадського Б.О. та посадової особи, що провела перевірку, Козлюком О.П.

Відповідно до розрахунку № 045243 від 01.10.2020 великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування згідно ТТН від 01.10.2020 № 585, виконаного відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007, ПП "Каменяр" нараховано 1 040,85 євро плати за проїзд великовагового транспортного засобу.

Північне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки 10.11.2020 винесло постанови № 220686 та № 220687 про застосування адміністративно-господарського штрафу, якими постановлено стягнути з ПП "Каменяр" адміністративно-господарський штраф у сумі 34 000,00 грн та 1 700,00 грн.

За твердженнями позивача, Північне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки скеровувало на адресу відповідача листи-повідомлення від 04.11.2020 № 85760/18/24-20 та від 26.06.2023 № 46976/5.4.1/24-23 про необхідність внесення плати за проїзд великовагового транспортного засобу DAF реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 автомобільними дорогами загального користування у розмірі 1 040,85 євро.

Оскільки відповідач зазначену суму коштів у добровільному порядку не сплатив, Укртрансбезпека звернулась до господарського суду із цим позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.

За приписами статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 29 Закону України Про дорожній рух з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Статтею 33 Закону Україну Про автомобільні дороги рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно із частинами першою, четвертою статті 48 Закону України Про автомобільний транспорт автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

За приписами статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт покладено на автомобільних перевізників.

Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах загального користування визначено Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 (далі Порядок № 879, застосовується у редакції, чинній на момент виявлення спірного порушення).

Відповідно до пункту 3 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

За визначенням, наведеним у підпункті 3 пункту 2 Порядку № 879, великовагові та великогабаритні транспортні засоби транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.

Згідно з пунктом 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (у редакції, чинній на момент виявлення порушення), за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, 3,75 м), за висотою від поверхні дороги 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах 4,35 м), за довжиною 22 м (для маршрутних транспортних засобів 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах до 46 т), навантаження на одиночну вісь 11 т (для автобусів, тролейбусів 11,5 т), здвоєні осі 16 т, строєні 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь 11 т, здвоєні осі 18 т, строєні 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Пунктом 21 Порядку № 879 передбачено, що у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Відповідно до пунктів 26, 27 Порядку № 879 кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету. Плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування справляється з транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, у тому числі тих, що визначені у статті 5 Закону України Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України, справляється у разі виявлення факту перевищення їх фактичних параметрів над параметрами, які враховувалися під час встановлення розміру єдиного збору в пунктах пропуску через державний кордон, де відсутні вагові комплекси, та з транспортних засобів, які виїжджають за межі України і на які в установленому порядку не отримано дозвіл на рух або не внесено плату за проїзд. Плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.

Згідно з пунктом 28 Порядку № 879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Методику розрахунку плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту визначено пунктом 30 Порядку № 879, відповідно до якого плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою П = (Рзм + Рнв + Рг) х В, де П розмір плати за проїзд; Рзм розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рнв розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рг розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; В відстань перевезення, кілометрів. Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 метра.

При визначенні розміру плати за проїзд транспортних засобів з осьовим сполученням більше трьох береться до рахунку схема, що спричиняє більші руйнування доріг з комбінацій одно-, двох- та трьохосьових сполучень, а найбільша сума навантаження на суміжні осі припадає на максимальну колісну формулу. Для строєних осей з одиночними шинами плата за перевищення допустимих навантажень на вісь (осі) збільшується у два рази (пункт 31 Порядку № 879).

Відповідно до пункту 31-1 Порядку № 879, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків у п`ятикратному розмірі. У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням. Перевізник зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру, плату за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу має вносити саме перевізник.

Наявні у справі докази свідчать про те, що перевезення вантажу здійснювалось транспортним засобом марки DAF реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 (серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 ), який, згідно із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, належить ПП "Каменяр".

Матеріали справи містять передбачені Порядком № 879 документи, зокрема довідку № б/н про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 01.10.2020; акт № 045243 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 01.10.2020; акт № 243730 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 01.10.2020, яким зафіксоване порушення статні 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» - перевезення вантажу згідно ТТН від 01.10.2020 № 585 з перевищенням габаритно-вагових норм без відповідного дозволу, які складені за підписом посадової особи Укртрансбезпеки, старшим державним інспектором Козлюком О.П., уповноваженого на проведення рейдової перевірки в період з 28.09.2020 по 04.10.2020 на підставі направлення № 000233 від 24.09.2020, копія якого наявна у матеріалах справи.

Перелічені документи складено під час габаритно-вагового контролю на пересувному пункті габаритно-вагового контролю, за допомогою вагів автомобільних тензометричних (типу «Лахта-У» СВ 80000А/18, заводський номер 27).

Дослідивши розрахунок № 045243 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування згідно ТТН від 01.10.2020 № 585, суд установив, що розмір плати позивач визначив відповідно до вимог зазначених вище норм Порядку № 879 та відповідно до ставок плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879.

Оскільки відповідач не здійснив оплату нарахованої суми відшкодування у встановлений законодавством строк, позивач здійснив її розрахунок у гривнях за офіційним курсом іноземної валюти на момент вчинення правопорушення. Станом на 01.10.2020 сума в розмірі 1 040,85 євро за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України, становила 34 519,06 грн (33,1643 грн за 1 євро).

Пунктами 37 та 41 Порядку № 879 визначено, що учасники відносин у сфері габаритно-вагового контролю несуть відповідальність згідно із законодавством, а дії або бездіяльність учасників відносин у сфері габаритно-вагового контролю можуть бути оскаржені в установленому порядку.

Відповідач не надав суду жодних доказів на спростування факту перевищення габаритно-вагових параметрів транспортним засобом, який перебуває у його власності, а також не надав доказів оскарження у встановленому порядку дій позивача щодо фіксування правопорушення та нарахування стягуваної плати за проїзд.

Проаналізувавши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що при проведенні габаритно-вагового контролю, складанні відповідної довідки та актів про перевищення транспортним засобом нормативних вагових та габаритних параметрів № 045243 і № 243730, розрахунку плати за проїзд посадова особа Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки діяла на підставі та у спосіб, що встановлені чинним законодавством.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За приписами частини першої статі 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Укртрансбезпеки до ПП "Каменяр" про стягнення 34 519,06 грн плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, є правомірними, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню повністю.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, суд керується пунктом 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого судовий збір покладається, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи висновок суду про задоволення позову у повному обсязі, сплачений позивачем судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 2 684,00 грн покладається на відповідача повністю.

Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 129, 237, 238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства Каменяр (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Леваневського, 87г, а/с 181, код ЄДРОПУ 20570596) на користь Державного бюджету України плату за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, у сумі 34 519 (тридцять чотири тисячі п`ятсот дев`ятнадцять) грн 06 коп.

3. Стягнути з Приватного підприємства Каменяр (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Леваневського, 87г, а/с 181, код ЄДРОПУ 20570596) на користь Державної служби України з безпеки на транспорті (03150, м. Київ, вул. Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 39816845) 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст. ст. 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Т.П. Карпечкін