Рішення

від 29.04.2024 по справі 911/61/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" квітня 2024 р. м. Київ Справа № 911/61/24

Господарський суд Київської області у складі судді Колесника Р.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, матеріали справи за позовом

Фастівської міської ради (08500, Київська обл., місто Фастів, площа Соборна, будинок 1, код: 34446857)

до

Приватного підприємства «Виробнича фірма «Декон» (08500, Київська обл., Фастівський р-н, місто Фастів, вул. Ломоносова, будинок 36, код: 24891044)

про стягнення 69206,24 гривень,

До Господарського суду Київської області 03.01.2024 надійшла позовна заява Фастівської міської ради (надалі по тексту позивач/Рада) про стягнення з Приватного підприємства «Виробнича фірма «Декон» (надалі по тексту відповідач/Підприємство) суму недоотриманого доходу за оренду земельної ділянки за договором оренди від 06.10.2009 № 91 у вигляді орендної плати у розмірі 50268,00 гривень та 18938,24 гривень пені.

В обґрунтування позовних вимог позивач, посилаючись на розмір нормативної грошової оцінки за період 2019-2023 років орендованої відповідачем земельної ділянки, вказує на те, що міський бюджет Фастівської міської територіальної громади недоотримав дохід за користування земельною ділянкою у стягуваній сумі, що своєю чергою стало підставою для нарахування та вимог про стягнення пені.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.01.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/61/24. Ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання. Цією ж ухвалою: встановлено відповідачу строк для подання клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та відзиву на позовну заяву із додержанням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали.

Поштове відправлення, яким суд надсилав за адресою місцезнаходження відповідача, ухвалу про відкриття провадження у справі, повернуто підприємством поштового зв`язку на адресу суду з відміткою про невручення відповідачу поштового відправлення та його повернення у зв`язку із «закінченням терміну зберігання».

У відповідності до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

Пунктом 10) частини 2 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про юридичну особу, зокрема місцезнаходження юридичної особи.

За змістом правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19, від 27.07.2022 у справі № 908/3468/13 та підлягають застосуванню з огляду на ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у цьому випадку, суду. Факт неотримання поштової кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи судом, проте, процесуальним правом на подання відзиву не скористався.

Враховуючи те, що відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, а наявних у матеріалах справи доказів достатньо для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Радою (орендодавець) та Підприємством (орендар) 06.10.2009 укладено договір оренди землі № 04:09:971:00091 (надалі договір), за змістом п.п. 1, 2, 8 якого орендодавець надає а орендар приймає в оренду земельну ділянку площею 0,1800 га на території м. Фастів, вул. Ломаносова, 36, кадастровий номер земельної ділянки 3211200000:08:006:0043, для будівництва другої черги столярного виробництва, строком на п`ять років.

Пунктом 5 договору визначена нормативно грошова оцінка земельної ділянки на дату укладення договору, яка становить 188892,00 гривень.

Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими КМУ формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії, Закон України «Про оренду землі» та рішення Фастівської міської ради № 4/1-LVI-V від 23.09.2009 «Про плату за оренду земель Фастівської міської ради з жовтня 2009 року»: Терміном на два роки на період поточного будівництва (до введення в експлуатацію): 104,94 гривень. х 1 800 кв.м. х 1 % х 3 = 5 666,76 гривень в рік (п?ять тисяч шістсот шістдесят шість гривень 76 копійок). Для основної діяльності: 104,94 гривень х 1 800 кв.м. х 1 % х 3 = 5666,76 гривень в рік (п?ять тисяч шістсот шістдесят шість гривень 76 копійок) (п. 10. договору).

Орендна плата вноситься у грошовій формі щомісячно, на протязі 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного періоду (п. 11 договору).

Розмір орендної плати переглядається щорічно, до 01 лютого у разі: - зміни умов господарювання, передбаченого договору; - зміни в розмірі земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, - погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; - в інших випадках, передбачених законом (п. 13 договору).

У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 120 (сто двадцять) відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого боргу або на день його (його частини) погашення, при цьому для розрахунку використовується більша із зазначених ставок. Розрахунок пені здійснюється на дату погашення суми боргу (частини боргу) за кожний календарний день прострочення платежу, включаючи день такого погашення (п. 14 договору).

21.07.2014 сторонами було підписано додаткову угоду до договору про зміну його окремих положень, в якій визначено нову грошову оцінку землі та дію договору було продовжено до 24.08.2019.

Надалі, 25.04.2019 сторонами було підписано додаткову угоду до договору про зміну його окремих положень, згідно якої сторони дійшли згоди пункт 5 договору викласти в такій редакції: «Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 383871,33 гривень»; поновити договір на п?ять років; пункт 9 договору викласти в такій редакції: «Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 3% від нормативної оцінки земельної ділянки 11516,14 гривень в рік (959,68 гривень в місяць), виключно в грошовій формі»; пункт 10 договору оренди викласти в наступній редакції: «Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, відповідно до ст. 288 Податкового кодексу України та рішення міської ради № 18/2-XLII-VII від 26.06.2018 «Про плату за оренду земель Фастівської міської ради»: 383871,33 гривень х 3% = 11516,14 гривень (одинадцять тисяч п?ятсот шістнадцять гривень 14 копійок).

Позивач звернувся до суду із розглядуваним позовом та просить стягнути з відповідача заборгованість, що утворилась за період з 2020 по 2023 роки у загальному розмірі 50268 гривень, а також просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 18938,24 гривень.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався, тверджень, викладених позивачем в позові не спростував.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно ст. 13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст. 792 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

За приписами ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу та ст. 1 Закону України «Про оренду землі», орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України, землекористувачі зобов`язані, зокрема, своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 21 Закону України «Про оренду землі», орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Згідно ст. 25 Закону України «Про оренду землі», орендар земельної ділянки зобов`язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.

Згідно пункту 287.1 статті 287 Податкового кодексу України, з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю.

Плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності є обов`язковим платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункт 14.1.136 статті 14 Податкового кодексу України). Згідно з положеннями статті 21 Закону України «Про оренду землі» розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно п.п. 288.1, 288.4 ст. 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Згідно п.п. 289.1, 289.2 статті 289 Податкового Кодексу України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі), на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi = І:100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік. У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

Судом встановлено, що відповідачем договірні зобов`язання щодо внесення орендної плати за користування земельною ділянкою належним чином не виконувалися, зокрема за 2020, 2021, 2022, 2023 роки, що підтверджується доданими до позову документами та доказами. Відповідачем зазначені твердження позивача належним чином спростовано не було.

Статтею 12 Земельного кодексу України визначено повноваження у сфері земельних відносин сільських, селищних, міських рад, серед яких: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; здійснення контролю за використанням та охоронною земель комунальної власності, додержання земельного та екологічного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 1629 від 20.02.2019 виданої Відділом у Фастівському районі ГУ Держгеокадастру у Київській області, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 383871,33 гривень.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації в 2020 році становила б: 383871,33*1,0 = 383871, 33 гривень.

Орендна плата за земельну ділянку у 2020 році становила б: в рік 383871,33*3% = 11516,14 гривень, в місяць 11516,14/12 = 959,68 гривень.

Згідно Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 103 від 09.09.2021 виданої Відділом у Фастівському районі ГУ Держгеокадастру у Київській області, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 383871,33 гривень.

Орендна плата за земельну ділянку у 2021 році становила б: в рік 383871,33*3% = 11516,14 гривень, в місяць 11516,14/12 = 959,68 гривень.

Згідно Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №є103 від 09.09.2021 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації в 2022 році становила б: 383871,33*1,1=422258,46 гривень.

Орендна плата за земельну ділянку у 2022 році становила б: в рік 422258,46*3%=12667,75 гривень, в місяць 12667,75/12 = 1055,65 гривень.

Згідно Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №є3253 від 24.05.2023 виданої ГУ Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 485597,23 гривень.

Орендна плата за земельну ділянку у 2023 році становила б: в рік 485597,23*3%=14567,92 гривень, в місяць 14567,92/12 = 1213,99 гривень.

Як встановлено судом пунктом 11 договору сторони узгодили, що орендна плата вноситься у грошовій формі щомісячно, на протязі 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного періоду.

Отже, строк виконання зобов`язання зі сплати орендної плати за період 2020-2022 років та за період січень-жовтень 2023 року є таким, що настав.

З огляду на викладене вище, за вказаний період, відповідач мав сплатити на користь позивача 47839,93 гривень, проте, як стверджує позивач, відповідач свого обов`язку не виконав, отже позовні вимоги в частині стягнення заборгованості з орендної плати за землю за період 2020-2022 років та за період січень-жовтень 2023 року є належним чином підтверджені, відповідачем не спростовано та підлягають задоволенню у заявленому розмірі.

При цьому, безпідставними є вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати орендної плати за період листопад-грудень 2023 року у розмірі 2427,98 гривень, оскільки, з огляду на встановлений пунктом 11 договору строк сплати орендної плати, зобов`язання відповідача зі сплати орендної плати за вказаний період, станом на момент звернення позивача до суду із розглядуваним позовом (29.12.2023) не настало.

Тож, суд дійшов висновку про передчасність вимог позивача про стягнення з відповідача 2427,98 гривень заборгованості по сплаті орендної плати за період листопад-грудень 2023 року, а відтак про відмову у задоволені позову в цій частині.

Щодо стягнення пені у розмірі 18938,24 гривень, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини 2 статті 193, частини 1 статті 216 Господарського кодексу України порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором; учасники господарських правовідносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Пунктом 14 договору визначено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 120 (сто двадцять) відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого боргу або на день його (його частини) погашення, при цьому для розрахунку використовується більша із зазначених ставок. Розрахунок пені здійснюється на дату погашення суми боргу (частини боргу) за кожний календарний день прострочення платежу, включаючи день такого погашення.

Вказаний пункт договору узгоджується з положеннями ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», за змістом яких платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до вимог ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з приписами ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов`язання.

За змістом ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені на предмет правильності та обґрунтованості, суд встановив, що позивач здійснив нарахування пені на суму зобов`язань з орендної плати за 2023 рік у розмірі 14567,88 гривень, період нарахування пені - з 01.01.2023 по 31.12.2023, та згідно розрахунку позивача розмір пені становить 4370,36 гривень. Проте, до цієї суми пені позивачем безпідставно додано саму суму зобов`язань з орендної плати за 2023 рік у розмірі 14567,88 гривень, внаслідок чого позивачем пред`явлено позов про стягнення пені у розмірі 18938,24 гривень, а також суму зобов`язань за листопад-грудень 2023 року та не взято до уваги, що припинення нарахування пені обумовлюється, зокрема, моментом звернення до суду з позовом (29.12.2023).

Крім того, згідно п. 11 договору орендна плата вноситься у грошовій формі щомісячно, на протязі 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного періоду.

Таким чином, судом здійснено власний розрахунок пені з урахуванням вірно визначеної бази для нарахування (1213,99 гривень щомісячний розмір орендної плати у 2023 році), початкового та кінцевого періоду нарахування, з урахуванням наведених вище положень законодавства, не виходячи за межі заявлених позивачем періодів, наступним чином:

- орендна плата, що підлягала сплаті в січні 2023 році мала бути сплачена до 02.03.2023, відповідно прострочення настало з 03.03.2023. Період прострочення 03.03.2023-29.12.2023. Сума пені становить 301,33 гривень;

- орендна плата, що підлягала сплаті в лютому 2023 році мала бути сплачена до 30.03.2023, відповідно прострочення настало з 31.03.2023. Період прострочення 31.03.2023-29.12.2023. Сума пені становить 273,39 гривень;

- орендна плата, що підлягала сплаті в березні 2023 році мала бути сплачена до 30.04.2023, відповідно прострочення настало з 01.05.2023. Період прострочення 01.05.2023-29.12.2023. Сума пені становить 242,46 гривень;

- орендна плата, що підлягала сплаті в квітні 2023 році мала бути сплачена до 30.05.2023, відповідно прострочення настало з 31.05.2023. Період прострочення 31.05.2023-29.12.2023. Сума пені становить 212,53 гривень;

- орендна плата, що підлягала сплаті в травні 2023 році мала бути сплачена до 30.06.2023, відповідно прострочення настало з 01.07.2023. Період прострочення 01.07.2023-29.12.2023. Сума пені становить 181,59 гривень;

- орендна плата, що підлягала сплаті в червні 2023 році мала бути сплачена до 30.07.2023, відповідно прострочення настало з 31.07.2023. Період прострочення 31.07.2023-29.12.2023. Сума пені становить 133,46 гривень;

- орендна плата, що підлягала сплаті в липні 2023 році мала бути сплачена до 30.08.2023, відповідно прострочення настало з 31.08.2023. Період прострочення 31.08.2023-29.12.2023. Сума пені становить 106,24 гривень;

- орендна плата, що підлягала сплаті в серпень 2023 році мала бути сплачена до 30.09.2023, відповідно прострочення настало з 01.10.2023. Період прострочення 01.10.2023-29.12.2023. Сума пені становить 71,84 гривень;

- орендна плата, що підлягала сплаті в вересні 2023 році мала бути сплачена до 30.10.2023, відповідно прострочення настало з 31.10.2023. Період прострочення 31.10.2023-29.12.2023. Сума пені становить 38,31 гривень;

- орендна плата, що підлягала сплаті в жовтні 2023 році мала бути сплачена до 30.11.2023, відповідно прострочення настало з 01.12.2023. Період прострочення 01.12.2023-29.12.2023. Сума пені становить 18,51 гривень.

З урахуванням вірно визначеного судом періоду нарахування пені (03.03.2023-29.12.2023) та бази для її нарахування (орендна плата за 2023 рік у річному розмірі 14567,88 гривень, щомісячний розмір 1213,99 гривень) належна до стягнення з відповідача сума пені становить 1579,66 гривень та саме в цьому розмірі позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, нарахованої за зобов`язаннями по сплаті орендної плати за період листопад-грудень 2023 року, є необґрунтованими, адже застосування до відповідача відповідальності у вигляді сплати пені за зобов`язаннями, строк виконання яких станом на день звернення позивача до суду з цим позовом не настав є безпідставним, тому суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вимог в цій частині.

Отже, здійснивши перерахунок пені з урахуванням умов договору, порядку розрахунків погодженого сторонами, з урахуванням встановлених судом періодів нарахування та сум, в межах розрахунку позивача, суд встановив, що вірно розрахований розмір належної до стягнення з відповідача пені становить 1579,66 гривень.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості з орендної плати у загальному розмірі 47839,93 гривень та сума пені у розмірі 1579,66 гривень.

Судові витрати по сплаті судового збору, у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а відтак стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума судового збору у розмірі 1916,62 гривень.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 73-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Фастівської міської ради задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Виробнича фірма «Декон» (08500, Київська обл., Фастівський р-н, місто Фастів, вул. Ломоносова, будинок 36, код: 24891044) на користь Фастівської міської ради (08500, Київська обл., місто Фастів, площа Соборна, будинок 1, код: 34446857) 47839,93 гривень боргу, 1579,66 гривень пені та 1916,62 гривень судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення у відповідності до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 29.04.2024.

Суддя Р.М. Колесник