Ухвала

від 30.04.2024 по справі 911/950/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"30" квітня 2024 р. Справа № 911/950/24

Суддя Господарського суду Київської області Н.Г. Шевчук розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "НІЦ "ПЛАНТІ" про забезпечення позову

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "НІЦ "ПЛАНТІ", 03040, місто Київ, вулиця Деміївська, будинок 55

до Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНО", 08289, Київська область, Бучанський район, селище міського типу Гостомель, вулиця Остромирська, будинок 34

про стягнення 215 583, 61 грн за договором поставки насіння овочевих культур № 12/04-1 від 12.04.2023

встановив:

До Господарського суду Київської області із позовною заявою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "НІЦ "ПЛАНТІ" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНО" про стягнення заборгованості у розмірі 215 583, 61 грн за договором поставки насіння овочевих культур № 12/04-1 від 12.04.2023.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов вказаного договору в частині оплати за поставлений товар.

Разом із позовною заявою Товариство з обмеженою відповідальністю "НІЦ "ПЛАНТІ" подало заяву про забезпечення позову (вх. № суду 28/24), яку Господарський суд Київської області ухвалою від 17.04.2024 повернув заявнику відповідно до частини сьомої статті 140 Господарського процесуального кодексу України.

29 квітня 2024 року до канцелярії суду засобами поштового зв`язку від Товариства з обмеженою відповідальністю "НІЦ "ПЛАНТІ" знову надійшла заява про забезпечення позову (вх. № суду 30/24), в якій заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти у розмірі ціни позову 215 583, 61 грн, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю "РЕНО" (код ЄДРПОУ 30844350), розміщені на всіх рахунках в усіх банківських та інших фінансово-кредитних установах, у тому числі, але не виключно, на поточному рахунку за реквізитами IBAN НОМЕР_1 відкритому в АТ "Райффайзен Банк", а також на всіх інших рахунках в банківських та фінансово-кредитних установах, які відкриті станом на дату застосування заходу забезпечення позову або будуть відкриті після застосування заходу забезпечення позову.

В обґрунтування означеної заяви Товариство з обмеженою відповідальністю "НІЦ "ПЛАНТІ" зазначило, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у майбутньому, оскільки існують об`єктивні підстави вважати / побоюватися, що відповідач не збирається виконувати свої зобов`язання та може вчинити дії спрямовані на зняття коштів, що знаходяться на його рахунках. До таких підстав належить: багаторазові спроби позивача врегулювати спір з відповідачем у досудовому порядку, які не дали жодного позитивного результату; направлені претензії про повернення коштів залишені відповідачем без відповіді та задоволення; відповідач не виконав умов наданого ним гарантійного зобов`язання щодо повернення повного розрахунку по наявній заборгованості до 15.03.2024; відповідач протягом 3х тижнів не виходить на зв`язок за всіма наявними та відомими засобами зв`язку; згідно відомостей з інформаційно-аналітичного ресурсу "YouControl" вбачається, що стосовно відповідача наявне відкрите кримінальне провадження щодо злочинів проти власності.

Заявник вважає, що такі обставини можуть призвести до спроб уникнення від виконання відповідачем взятих на себе договірних зобов`язань шляхом знаття / виведення / переведення з рахунків грошових коштів, отриманих від реалізованої ним сільськогосподарської продукції, що призведе до неможливості виконання судового рішення в майбутньому.

Крім того, за твердженнями заявника, існують об`єктивно зумовлені підстави вважати, що відповідач може не мати намірів та можливостей продовжувати здійснювати господарську діяльність з вирощування сільськогосподарської продукції у новому календарному році, що також призведе до неможливості виконання договірних зобов`язань та судового рішення.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "НІЦ "ПЛАНТІ" про забезпечення позову суд зазначає таке.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За правилами цієї статті заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників справи для того, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Умовою застосування судом заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що спірне майно, наявне на момент пред`явлення позову, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Під час вирішення питання про забезпечення позову господарський суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчується, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясовує обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд бере до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені, у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням обов`язку сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування відповідного заходу до забезпечення позову.

Відповідно до статей 7, 13 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Частиною першою статті 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частин першої та третьої статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі статтею 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, в обґрунтування поданої заяви Товариство з обмеженою відповідальністю "НІЦ "ПЛАНТІ" посилається на те, що відповідач проігнорував багаторазові спроби позивача врегулювати спір мирним шляхом, зокрема на претензії відповіді не надає та на дзвінки не відповідає, що на думку заявника свідчить про ухилення відповідачем від виконання своїх договірних зобов`язань, що також може призвести до невиконання рішення в майбутньому.

Натомість, суд зауважує, що забезпечення позову не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд зазначає, що заявником не доведено в порядку приписів статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України належними доказами на підтвердження реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду з боку відповідача у разі задоволення позовних вимог, ухилення відповідача від виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, а доводи заявника зводяться виключно до припущень про таку можливість, які ґрунтуються на порушенні відповідачем строків здійснення оплати за укладеним правочином, що саме по собі не може свідчити про ухилення відповідача від сплати коштів у випадку задоволення позову.

Позивачем в підтвердження своїх доводів не надано доказів того, що відповідачем здійснюються дії з метою ухилення в подальшому від примусового виконання рішення суду, у разі задоволення позову.

Фактично, необхідність вжиття заходів забезпечення позову викликана власними припущеннями позивача про наявність обставин (відсутність відповіді на претензії; невиконання гарантійного листа; не реагування відповідача на дзвінки позивача), які можуть ускладнити виконання рішення за його позовом та можливістю настання негативних наслідків, які суттєво позначаться на його інтересах.

Твердження заявника, що стосовно відповідача наявне кримінальне провадження не є достатніми доказами обґрунтованості реальної загрози невиконання зі сторони боржника рішення суду у цій справі у разі задоволення позовних вимог.

Суд дослідивши матеріали заяви, дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не містить обґрунтованих мотивів, посилань на докази та самих доказів на підтвердження того, що обставини, на які заявник послався у заяві, свідчать про неможливість виконання рішення суду, у випадку його задоволення, в разі невжиття судом заходів забезпечення позову.

Суд зазначає, що у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 21.01.19. у справі № 902/48318, від 28.08.19. у справі № 910/4491/19, від 12.05.20. у справі № 910/14149/19, від 21.01.21. у справі № 924/881/16.

За викладених обставин, суд не вбачає підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "НІЦ "ПЛАНТІ" про вжиття заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "РЕНО" в межах суми позову.

За змістом статті 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Враховуючи положення статті 129 Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про судовий збір", оскільки заяву про забезпечення позову судом розглянуто, витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 514, 00 грн відшкодуванню та поверненню не підлягають.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 136-140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "НІЦ "ПЛАНТІ" про забезпечення позову.

Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала господарського суду оскаржується в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.Г. Шевчук

Ухвалу підписано: 30.04.2024