Ухвала

від 30.04.2024 по справі 914/802/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

30.04.2024 р. Справа№ 914/802/24

Суддя Господарського суду Львівської області Мазовіта А.Б., розглянувши матеріали

за позовом:Фермерського господарства Галевич Федора Антоновича, с.Поториця, Львівська область;до відповідача-1:Сокальської міської ради Львівської області, м.Сокаль, Львівська область;до відповідача-2:Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, м.Львів;про:визнання недійсним рішення, наказу та скасування державної реєстрації.

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство Галевич Федора Антоновича , с.Поториця, Львівська область звернулося до Господарського суду Львівської області із позовною заявою до Сокальської міської ради Львівської області, м.Сокаль, Львівська область та Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, м.Львів про визнання недійсним рішення, наказу та скасування державної реєстрації.

Ухвалою суду від 02.04.2024 позовну заяву Фермерського господарства Галевич Федора Антоновича залишено без руху у зв`язку із незазначенням у позовній заяві та ненаданням доказів реєстрації свого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, а також неподанням до матеріалів позову належних доказів, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи позовної заяви та доданих до неї документів, а також доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.

При винесенні ухвали від 02.04.2024 суд керувався наступним.

В силу приписів п.2 ч.3 ст.162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити, зокрема, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

18.10.2023 введено в дію Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023 № 3200-IX, яким внесено зміни, зокрема, до положень Господарського процесуального кодексу України.

Так, відповідно до положень п.п. 1, 2 ч. 6 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Незважаючи на вказане, позивач не зазначив у позовній заяві та не надав доказів реєстрації свого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.

Згідно з абзацом 2 частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

Крім цього, відповідно до п.1 ч.1 ст.164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Згідно ч.1 ст.172 ГПК України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Відповідно до п. 19 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. №270 (надалі - Правила), внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою.

Пунктом 59 Правил регламентовано, що внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення.

Згідно п.61 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. №270, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення.

Наказом Українського державного підприємства поштового зв`язку «Укрпошта» від 12.05.2006 № 211 затверджено Порядок пересилання поштових відправлень, в п. 3.2.1.2 якого наведено зразок оформлення опису вкладення за формою 107.

Так, за формою 107 відправник складає опис вкладення поштового відправлення у двох примірниках із зазначенням у ньому найменування одержувача та його адреси, поіменного переліку предметів, зазначення кількості кожного предмета, його оголошеної цінності, загальної кількості предметів та загальної оголошеної цінності вкладення і підписує його.

Необхідність зазначення поіменного переліку предметів (найменування вкладення) корелюється із обов`язком працівника зв`язку звірити вкладення з описом, а також із правом одержувача відправлення на розкриття такого відправлення в його присутності в об`єкті поштового зв`язку та, у випадку нестачі, заміни, повного або часткового пошкодження чи зіпсуття вкладення, - на складення відповідного акту.

При прийманні листа (бандеролі) з оголошеною цінністю з описом вкладення працівник зв`язку звіряє вкладення з описом ф. 107 (рис. 27), а також перевіряє відповідність місця призначення, найменування адресата та суми оголошеної цінності, зазначених на відправленні та примірнику опису, розписується на ньому і проставляє відбиток календарного штемпеля.

Таким чином, єдиним належним доказом направлення стороні саме копії позовної заяви та всіх доданих до неї документів є оригінал опису вкладення, оформлений відповідно до форми 107 Порядку пересилання поштових відправлень.

Однак позивачем при поданні позову не долучено до матеріалів позову належних доказів направлення відповідачам копії позовної заяви та всіх доданих до неї документів. Подані позивачем поштові квитанції не є належним доказом такого направлення, оскільки не підтверджують, що позивачем направлено відповідачам саме позовну заяву та додані до позовної заяви документи.

Крім цього, в силу приписів п.2 ч.1 ст.164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» (із змінами і доповненнями), із позовних заяв немайнового характеру, що подаються до господарських судів, судовий збір сплачується в розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п.2.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» якщо в позовній заяві об`єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов`язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 1 січня 2024 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 3 028 грн.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір», судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивачем заявлено три вимоги немайнового характеру:

1) визнати недійсним рішення Сокальської міської ради Львівської області XIX сесії VIII скликання №741 від 23.02.2022 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок комунальної власності за межами населених пунктів на території Сокальської міської ради Львівської області та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок зі зміною цільового призначення»;

2) визнати недійсним Наказ №59-ОТГ Головного Управління Держгеокадастру у Львівській області від 21.12.2020 «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» в частині передачі із державної в комунальну власність Сокальській міській раді земельної ділянки з кадастровим номером 4624885500:15:000:0503 площею 215530 га

3) визнати незаконною та скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 4624885500:15:000:0503 площею 215530 га, цільове призначення - для ведення сільськогосподарського виробництва.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що Закон України «Про судовий збір» не ставить обов`язок по сплаті судового збору за кожну вимогу немайнового характеру в залежність від правової природи такої вимоги.

Таким чином, за три заявлені позовні вимоги немайнового характеру позивачу слід було сплатити судовий збір в розмірі 9 084 грн. (окремо по 3 028 грн. судового збору за кожну вимогу).

Однак позивачем при поданні позову не долучено до матеріалів позову належних доказів, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Позивачем долучено квитанцію до платіжної інструкції №82 від 20.03.2024 про сплату 3 028 грн. судового збору, що не відповідає розміру судового збору, що повинен був бути сплачений позивачем за подання до суду позовної заяви із зазначеними вище позовними вимогами.

Ухвала суду від 02.04.2024 про залишення позовної заяви без руху була надіслана позивачу на його електронну адресу, зазначену у позовній заяві - ІНФОРМАЦІЯ_1 , та була доставлена до електронної скриньки 09.04.2024.

Також вказана ухвала була надіслана судом на поштову адресу позивача. Згідно інформації із сайту «Укрпошта» за трек-номером 0600907765935, ухвала суду від 02.04.2024 вручена одержувачу 17.04.2024.

Крім того, ухвала суду про залишення позовної заяви без руху від 02.04.2024 була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 10.04.2024.

Однак, станом на 30.04.2024 вказані в ухвалі суду від 02.04.2024 недоліки позивачем не усунені.

Відповідно до п.п.1, 2 ст.174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Згідно п.4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Враховуючи вищенаведене, у відповідності до ст.174 ГПК України позовну заяву Фермерського господарства Галевич Федора Антоновича слід вважати неподаною і повернути позивачу.

Керуючись ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ :

Позовну заяву Фермерського господарства Галевич Федора Антоновича до Сокальської міської ради Львівської області та Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання недійсним рішення, наказу та скасування державної реєстрації вважати неподаною та повернути позивачу.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.235 ГПК України.

Ухвалу може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені ст.ст. 255-257 ГПК України.

Ухвалу підписано 30.04.2024.

Суддя Мазовіта А.Б.