Рішення

від 18.04.2024 по справі 916/524/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" квітня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/524/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.

при секретарі судового засідання: Степанюк А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовні вимоги Державного підприємства Адміністрація морських портів України (01135, м. Київ, пр-т Перемоги, буд. 14, код ЄДРПОУ 38727770) в особі Одеської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (Адміністрація Одеського морського порту) (65026, Одеська обл., м. Одеса, площа Митна, буд. 1, код ЄДРПОУ 38728457)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ЗООСФЕРА (65020, Одеська обл., м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 76, оф. 2, код ЄДРПОУ 34930076)

про стягнення 420599,89 грн., -

за участю представників сторін:

від позивача: Полубоярова К.В., діє в порядку положень про самопредставництво

від відповідача: не з`явився

Суть спору: Державне підприємство Адміністрація морських портів України в особі Одеської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (Адміністрація Одеського морського порту) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ЗООСФЕРА про стягнення 420599,89 грн., з яких: 298306,71 грн. основного боргу, 73795,27 грн. пені, 11852,16 грн. 3% річних та 36645,75 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги ДП АМПУ в особі Одеської філії ДП АМПУ (адміністрація Одеського морського порту) обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором про допуск до об`єктів портової інфраструктури №3005-П-ОДФ-20 від 11.08.2020.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/524/24; визначено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін; призначено судове засідання на 21.03.2024 о 14:45. Ухвалою суду від 20.02.2024 виправлено допущену описку в ухвалі Господарського суду Одеської області у справі №916/524/24 від 19.02.2024 шляхом зазначення правильної дати та часу судового засідання - 22.03.2024 о 14:45. У судовому засіданні 22.03.2024 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 202 ГПК України про відкладення судового засідання на 18.04.2024 о 09:40.

У судовому засіданні 18.04.2024 представник позивача просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач у судові засідання не з`явився, про дату, час та місце засідань повідомлений належним чином шляхом направлення ухвал суду на юридичну адресу відповідача, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про що свідчать поштові повідомлення, які повернулись до суду з відповідними довідками поштових відділень та додатково шляхом направлення ухвал суду на наявну в матеріалах справи адресу електронної пошти відповідача, про що свідчать наявні в матеріалах справи відповідні довідки про доставку. Суд виходить з того, що учасники справи в господарському процесі мають вчиняти належні дії щодо ефективного використання належних їм процесуальних прав та виконання належних обов`язків, а господарський суд, повідомляючи відповідача шляхом надсилання поштових повідомлень за офіційними, відомими суду, адресами зі свого боку забезпечує йому належні процесуальні гарантії на участь у розгляді справи.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Водночас, Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні воєнний стан в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 18 квітня 2022 року №259/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 12 серпня 2022 року №573/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 6 лютого 2023 року №58/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 01 травня 2023 року №254/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 26 липня 2023 року №451/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 06 листопада 2023 року №734/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 5 лютого 2024 року №49/2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб.

Справа №916/524/24 розглядається судом в період оголошеного на всій території України воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України.

Жодних заяв та/або клопотань, пов`язаних з неможливістю вчинення якихось процесуальних дій у зв`язку з воєнним станом, про намір вчинити такі дії до суду від сторін не надійшло.

Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надійшов, з огляду на що суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами в порядку ч.9 ст. 165 ГПК України.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 18.04.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд встановив:

11.08.2020 між Державним підприємством Адміністрація морських портів України в особі Одеської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (Адміністрація Одеського морського порту) (адміністрація, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю ЗООСФЕРА (користувач, відповідач) був укладений договір про допуск до об`єктів портової інфраструктури №3005-П-ОДФ-20.

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 договору предметом договору є надання користувачу послуг з користування об`єктами портової інфраструктури (далі - послуги), які закріплені за адміністрацією та знаходяться на її балансі, з метою можливості забезпечення максимально ефективного виробничого процесу, та які зазначені в додатках №1-2, №1-4 (далі - об`єкти інфраструктури), що є невід`ємною частиною цього договору; користувач сплачує плату адміністрації за надані послуги в порядку та на умовах, передбачених цим договором.

Згідно з п.п. 2.1-2.6 договору вартість послуг, особливості порядку розрахунків визначені в додатках №1-2, №1-4, які є невід`ємною частиною цього договору; податок на додану вартість нараховується відповідно до чинного законодавства України; оплата за користування об`єктами інфраструктури здійснюється на підставі рахунку адміністрації та акту наданих послуг; нарахування плати за послуги здійснюється за вільними цінами (тарифами) Одеської філії адміністрації, що діють на момент надання відповідних послуг, якщо інше не передбачено чинним законодавством України; адміністрація здійснює виставлення рахунку по об`єктах інфраструктури, відповідно до підписаних додатків до цього договору, протягом 5 робочих днів місяця наступного за розрахунковим, крім виставлення рахунків за послуги згідно додатка №1-2, за яким адміністрація виставляє передплатний рахунок не пізніше 10 числа місяця надання послуги; рахунки на оплату та акти наданих послуг адміністрації передаються користувачу наступним чином: передаються безпосередньо уповноваженому представнику користувача під підпис у реєстрі пред`явлених рахунків; та/або направляються користувачу іншим загальноприйнятим способом (поштою, кур`єрською поштою тощо); адміністрація може застосувати будь-який з описаних способів передачі рахунку та акту наданих послуг або кілька способів; застосування одного з описаних способів визнається сторонами достатнім з боку адміністрації для забезпечення оплати користувачем такого рахунку та підписанням ним акту наданих послуг; у випадку виникнення спорів щодо одержання користувачем рахунку на оплату та акту наданих послуг адміністрації, рахунок та акт вважаються переданими та одержаними користувачем, а тягар доказування того, що рахунок та акт не були одержані, несе користувач.

За п.п. 2.7, 2.8, 2.12, 2.13 договору користувач зобов`язується сплатити рахунки за послуги, надані адміністрацією, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок адміністрації протягом 15 банківських днів з дати виставлення рахунку, а за послуги адміністрації, відповідно до додатку №1-2, перераховувати передоплату у розмірі місячної плати до 25 числа місяця надання послуги (оплачуваного місяця); у разі невиконання користувачем цих умов адміністрація достроково в односторонньому порядку має право припинити дію договору з першого числа місяця, наступного за місяцем надання послуги, а користувач повинен негайно вивести плавзасіб з акваторії Одеського морського порту; користувач повинен підписати отриманий від адміністрації акт наданих послуг протягом 3 робочих днів з дати оформлення такого акту; якщо у цей строк користувач не повернув підписаний акт наданих послуг або не надав свої зауваження, цей акт наданих послуг вважається сторонами погодженим (підписаним); нарахування плати за додаткові послуги (роботи) адміністрації здійснюється відповідно затверджених та діючих вільних тарифів (цін) адміністрації на дату надання (виконання) такої послуги (роботи); вартість послуг підлягає перегляду у разі зміни ціноутворюючих факторів та державних регульованих цін і тарифів; при цьому адміністрація сповіщає про такі зміни користувача шляхом опублікування їх на офіційному сайті та/або електронною поштою, факсом.

Згідно з п.п. 3.1.5 п.3.1 договору адміністрація має право отримувати оплату за користування об`єктом (ами) інфраструктури в розмірах і строки, передбачені цим договором.

У відповідності до п.п. 3.4.1 п. 3.4 договору користувач зобов`язаний здійснювати оплату за користування об`єктом (ами) інфраструктури на умовах, у порядку та у строки, встановлені цим договором.

За п.п. 5.1-5.4 договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та цим договором; порушенням договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього договору; сторона не несе відповідальності за порушення договору, якщо воно сталося не з її вини (умислу чи необережності); сторона вважається невинуватою і не несе відповідальності за порушення договору, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання цього договору; відповідальність сторін за порушення зобов`язань по цьому договору визначається умовами цього договору та чинним законодавством України; у випадку несвоєчасної сплати послуг, адміністрація має право вимагати від користувача сплати на користь адміністрації пені у вигляді подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення до повної сплати заборгованості, включаючи день сплати.

Згідно з п.п. 8.1, 8.4 договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками і діє до 31 грудня 2020 року, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань; умови цього договору, згідно ст. 631 ЦК України, застосовуються до відносин сторін, які виникли до його укладання, а саме з 01.08.2020; користувач повинен забезпечити звільнення причалу не пізніше 31.12.2020 та виведення плавзасобу з акваторії Одеського морського порту; припинення дії договору не звільняє сторони від виконання всіх існуючих на день його припинення зобов`язань та сплати штрафних санкцій, які виникли під час дії договору.

Відповідно до п.п. 9.1, 9.2, 11.1 договору якщо інше прямо не передбачено цим договором або чинним законодавством України, зміни в цей договір можуть бути внесені тільки за домовленістю сторін, які оформлюються відповідною додатковою угодою до цього договору; зміни у цей договір набирають чинності з моменту належного оформлення сторонами відповідної додаткової угоди до цього договору, якщо інше не встановлено у самій додатковій угоді, цьому договорі або у чинному законодавстві Україні; додаткові угоди та додатки до цього договору є його невід`ємними частинами і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані сторонами та скріплені печатками; згідно з розділом 11 договору, невід`ємною частиною цього договору є: додаток №1-2; доповнення №1 до додатку №1-2, додаток №1-4.

У Додатку №1-2 до договору №3005-П-ОДФ-20 від 11.08.2020 сторони дійшли згоди, що адміністрація надає послуги користувачу з надання права експлуатації об`єктів інфраструктури адміністрації, а саме: використання причалу для можливості доступу до суден (споруд) з метою їх постачання провіантом, виконання ремонтних робіт та інше, а також для доступу для механізмів, тимчасове розміщення механізмів на підкранових або залізничних коліях, тимчасове розміщення (та/або зберігання майна), доковий пірс (причали №15-16-з (інв.№102097); у пункті 2 додатку №1-2 до договору передбачено, що порядок розрахунків та складання і підписання акту наданих послуг здійснюється наступним чином: вартість послуг, що надаються адміністрацією, становить 16750,09 грн. на місяць, без урахування ПДВ, згідно доповнення №1 до додатку №1-2 до договору від 11.08.2020 №3005-П-ОДФ-20; нарахування плати за послуги, вказані у п.1 цього додатку, здійснюються за вільними цінами (тарифами) адміністрації, що діють на момент надання відповідних послуг та які затверджені Одеською філією ДП Адміністрація морських портів України; у разі зміни вільних цін (тарифів), оплата користувачем наданих йому послуг проводиться за новими тарифами, без внесення змін у цей договір; відомості про зміну діючих вільних цін (тарифів) користувач отримує повідомленням на електронну пошту або на поштову (юридичну) адресу, зазначену в цьому договорі; у випадку, якщо договір діяв протягом періоду, який становить менше місяця, плата визначається як за повний місяць у розмірі, вказаному у п.2.1 цього додатку.

У Доповненнях №1 до додатку №1-2 до договору від 11.08.2020 №3005-П-ОДФ-20 передбачений розрахунок вартості послуг з користування об`єктами портової інфраструктури.

У Додатку №1-4 до договору від 11.08.2020 №3005-П-ОДФ-20 сторони дійшли згоди, що адміністрація надає послуги користувачу з надання права експлуатації користувачем гідротехнічної споруди адміністрації для відстою біля гідротехнічної споруди суден, плавзасобів та іншого майна користувача (судна Зоосфера); послуги по експлуатації гідротехнічної споруди для відстою біля гідротехнічної споруди суден, плавзасобів та іншого майна не застосовуються у разі виконання навантажувально-розвантажувальних робіт та бункерування (налив рідкого палива); послуги по експлуатації гідротехнічної споруди для відстою суден, плавзасобів та іншого майна тощо надаються користувачу біля гідротехнічної споруди Доковий пірс (причали №15-16 з) (інв.№102097); нарахування плати за послуги суднам, плавзасобам та іншому майну здійснюється адміністрацією за вільними тарифами, якщо інше не передбачене вимогами наказу Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013 №316, ПДВ нараховується відповідно до чинного законодавства України.

В матеріалах справи наявні підписані обома сторонами додаткові угоди до договору №3005-П-ОДФ-20, в яких сторони погодили внести зміни до договору, зокрема: додатковою угодою від 12.01.2021 сторони продовжили строк дії договору до 31.03.2021; додатковою угодою від 31.03.2021 сторони продовжили строк дії договору до 31.05.2021; додатковою угодою від 31.05.2021 сторони продовжили строк дії договору до 30.06.2021; додатковою угодою від 30.06.2021 сторони продовжили строк дії договору до 31.07.2021; додатковою угодою від 30.07.2021 сторони продовжили строк дії договору до 31.08.2021; додатковою угодою від 31.08.2021 сторони продовжили строк дії договору до 31.10.2021; додатковою угодою від 29.10.2021 сторони продовжили строк дії договору до 31.01.2022; додатковою угодою від 31.01.2022 сторони продовжили строк дії договору до 31.03.2022; додатковою угодою від 31.03.2022 №9 сторони продовжили строк дії договору до 31.12.2022.

В матеріалах справи наявні акти відшкодування витрат на електрозабезпечення, які підписані обома сторонами, а саме: №1877 за грудень 2021 року на суму 42341,59 грн.; №102 за січень 2022 року на суму 48473,14 грн.; №196 за лютий 2022 року на суму 58087,73 грн.; №293 за березень 2022 року на суму 10854,86 грн.; №346 за квітень 2022 року на суму 21116,32 грн.; №403 за травень 2022 року на суму 9841,99 грн.; №476 за червень 2022 року на суму 29693,70 грн.; №510 за липень 2022 року на суму 12135,19 грн.; №596 за серпень 2022 року на суму 13696,94 грн.; №658 за вересень 2022 року на суму 13400,62 грн; №720 за жовтень 2022 року на суму 21284,42 грн.; №793 за листопад 2022 року на суму 23716,27 грн.

Також в матеріалах справи наявні рахунки на відшкодування витрат на електрозабезпечення, а саме: №561573 від 31.12.2021 на суму 42341,59 грн.; №560075 від 31.01.2022 на суму 48473,14 грн.; №560199 від 28.02.2022 на суму 58087,73 грн.; №560286 від 31.03.2022 на суму 10854,86 грн.; №560381 від 30.04.2022 на суму 21116,32 грн.; №560417 від 31.05.2022 на суму 9841,99 грн.; №560493 від 30.06.2022 на суму 29693,70 грн.; №560564 від 31.07.2022 на суму 12135,19 грн.; №560633 від 31.08.2022 на суму 13696,94 грн.; №560708 від 30.09.2022 на суму 13400,62 грн.; №560782 від 31.10.2022 на суму 21284,42 грн.; №560855 від 31.11.2022 на суму 23716,27 грн.; №560923 від 31.12.2022 на суму 24563,94 грн.; всього за період з грудня 2021 року по грудень 2022 року на суму 329206,71 грн.

Окрім того, в матеріалах справи наявний журнал реєстрації видачі актів відшкодування витрат, рахунків.

Також в матеріалах справи наявні:

- платіжні інструкції про часткове відшкодування за електрику на користь позивача на загальну суму 30900 грн.;

- листи позивача до відповідача, а саме: від 26.01.2022, від 13.05.2022, від 23.08.2022, від 13.01.2023, від 09.03.2023, від 23.03.2023, від 25.04.2023, в яких відповідача було повідомлено про наявність заборгованості;

- листи відповідача до позивача, а саме: від 21.02.2022, від 23.01.2023, від 19.05.2023, в яких відповідач, зокрема, повідомляв про вирішення питання щодо оплати існуючої заборгованості.

У претензії від 19.06.2023 позивач просив відповідача здійснити оплату заборгованості та штрафних санкцій у загальному розмірі 432103,85 грн.

Несплата відповідачем заборгованості за договором №3005-П-ОДФ-20 від 11.08.2020 за період з грудня 2021 року по грудень 2022 року стала підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом про стягнення з відповідача основного боргу та нарахованих пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про повне задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 ЦК України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За вимогами ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Надточий проти України від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Проаналізувавши наявні матеріали справи, господарським судом встановлено факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором №3005-П-ОДФ-20 від 11.08.2020 щодо відшкодування витрат на електрозабезпечення за період з грудня 2021 року по грудень 2022 року та встановлено факт наявності у відповідача боргу перед позивачем на суму 298306,71 грн., вказаний борг підтверджений матеріалами справи, зокрема, підписаними актами та виставленими рахунками за вказаний період на загальну суму 329206,71 грн., з урахуванням часткових сплат на загальну суму 30900 грн., господарський суд дійшов висновку про доведеність, підставність та необхідність задоволення позовних вимог позивача про стягнення 298306,71 грн. основного боргу.

Іншого відповідачем не доведено.

Щодо заявлених до стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Водночас вимогами п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов`язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Згідно зі ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов`язання.

У ч.6 ст. 231 ГК України також встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими грошовими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

За вимогами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата відповідачем пені передбачена п.5.4 договору.

Щодо заявленої до стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат, господарський суд, перевіривши здійснені позивачем розрахунки за визначені періоди, встановивши вірність розрахунків та відповідність вимогам чинного законодавства та умовам договору, враховуючи встановлення судом факту неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань, з огляду на правомірність та підставність позовних вимог в частині стягнення основного боргу з відповідача, а також приймаючи до уваги не надання відповідачем контррозрахунків нарахованих сум, господарський суд дійшов висновку про правомірність, підставність та необхідність задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 73795,27 грн. пені, 11852,16 грн. 3% річних та 36645,75 грн. інфляційних втрат.

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість та підставність позовних вимог про стягнення з відповідача 298306,71 грн. основного боргу, 73795,27 грн. пені, 11852,16 грн. 3% річних та 36645,75 грн. інфляційних втрат.

Іншого відповідачем не доведено.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі Одеської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (Адміністрація Одеського морського порту) задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ЗООСФЕРА (65020, Одеська обл., м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 76, оф. 2, код ЄДРПОУ 34930076) на користь Державного підприємства Адміністрація морських портів України (01135, м. Київ, пр-т Перемоги, буд. 14, код ЄДРПОУ 38727770) в особі Одеської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (Адміністрація Одеського морського порту) (65026, Одеська обл., м. Одеса, площа Митна, буд. 1, код ЄДРПОУ 38728457) 298306 /двісті дев`яносто вісім тисяч триста шість/ грн. 71 коп. основного боргу, 73795 /сімдесят три тисячі сімсот дев`яносто п`ять/ грн. 27 коп. пені, 11852 /одинадцять тисяч вісімсот п`ятдесят дві/ грн. 16 коп. 3% річних, 36645 /тридцять шість тисяч шістсот сорок п`ять/ грн. 75 коп. інфляційних втрат та 6308 /шість тисяч триста вісім/ грн. 10 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повний текст рішення складено 29 квітня 2024 р.

Суддя Ю.С. Бездоля