Рішення

від 17.04.2024 по справі 916/5745/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" квітня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/5745/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М.

секретар судового засідання Арнаутова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Одеського державного університету внутрішніх справ (5014, Одеська область, м. Одеса, вул. Успенська, буд. 1)

до відповідача: Приватного підприємства "Никольтрейд" (73000, Херсонська обл., м.Херсон, Миколаївське шосе, буд. 25)

про зобов`язання вчинити певні дії

за участю представників сторін:

від позивача: Хрипко М.Ю. ордер ВН№1308651 від 04.12.2023

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

28.12.2023 Одеський державний університет внутрішніх справ звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Никольтрейд", в якій просить суд зобов`язати відповідача повернути позивачу:

- сир сичужний твердий за рахунок кс/ф в кількості 10 кг, загальною вартістю 1348,50 грн;

- сосиски в/г в кількості 50 кг, загальною вартістю 3675, 00 грн;

- макарони в кількості 50 кг, загальною вартістю 825,00 грн;

- олію рафіновану в кількості 25 л, загальною вартістю 1038,75 грн;

- буряк столовий свіжий в кількості 100 кг, загальною вартістю 760 грн;

- капусту білокачанна свіжу в кількості 100 кг, загальною вартістю 700,00 грн;

- цибулю ріпчаста в кількості 40 кг, загальною вартістю 324,00 грн;

- моркву свіжу в кількості 50 кг, загальною вартістю 455,00;

- сік Садочок в асортименті, 0,2 л в кількості 178 шт., загальною вартістю 1228,20 грн;

- сік Садочок в асортименті, 0,5 л. в кількості 160 шт., загальною вартістю 2160,00 грн;

- цукор у кількості 150,00 кг, загальною вартістю 3060,00 грн, а також стягнути з відповідача судовий збір у сумі 2 684 грн.

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 02.01.2024 відкрито провадження у справі №916/5745/23 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання по справі.

Протокольною ухвалою від 19.02.2024 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 календарних днів.

07.03.2024 до суду від позивача надійшла заява разом з додатковими поясненнями та клопотанням про долучення доказів (т.1 а.с.94-236, т.2 а.с.1-83).

Протокольною ухвалою від 25.03.2024 судом поновлено строк на подання доказів та прийнято останні до розгляду.

Крім того, протокольною ухвалою судом закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.

У судовому засіданні 17.04.2024 позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд задовольнити позов.

Відповідач про розгляд справи повідомлявся належним чином шляхом надсилання ухвал суду на юридичну адресу, зазначену у витязі з ЄДР, а також на електронну адресу, зазначену у договорі.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

При цьому суд зауважує, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 29.03.2021 у справі № 910/1487/20, де зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

За таких обставин, зважаючи на обставину повернення до суду надісланих відповідачу на юридичну адресу поштових відправлень із відміткою поштової установи "адресат відсутній за вказаною адресою", що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим відправленням (т.1 а.с.69-72, т.2 а.с.88-90), суд зазначає про виконання обов`язку щодо повідомлення відповідача про розгляд судом справи.

З урахуванням Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), з огляду на подальше продовження строку дії воєнного стану в Україні, суд розглядає справу № 916/3994/23 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

3. Позиція учасників справи.

3.1. Доводи Одеського державного університету внутрішніх справ.

29.12.2021 між Одеським державним університетом внутрішніх справ та Приватним підприємством "Никольтрейд" укладено договір зберігання №16/21 ХЗБ від 29.12.2021, у відповідності до положень якого позивачем було передано відповідачу на зберігання за актом приймання-передачі №1 від 29.12.2021 майно, яке фактично було придбано позивачем у відповідача.

На виконання пункту 2.1.4. договору позивач листом від 14.06.2023 №1/1604 просив відповідача в термін до 30.06.2023 повернути майно з урахуванням п. 1.4. договору.

Водночас відповідач переданий на зберігання товар не повернув, що стало причиною звернення до суду з відповідним позовом.

4. Фактичні обставини, встановлені судом.

Як встановлено судом, 29.12.2021 між Приватним підприємством "Никольтрейд" (Зберігач) та Одеським державним університетом внутрішніх справ (Поклажодавець) укладено договір зберігання №16/21ХЗБ (т.1 а.с.7-8), відповідно до якого Поклажодавець передає, а Зберігач приймає на зберігання продукцію тваринного і рослинного походження та вироби з неї, призначені для харчування (далі - майно). Перелік майна, яке передається на відповідальне зберігання згідно з цим додатком, його кількість, вартість, стан визначаються сторонами у акті приймання-передачі.

За цим договором право власності на майно до зберігача не переходить (п.1.2. договору).

За умовами п. 1.3. договору повернення майна зі зберігання здійснюється зберігачем за накладними на передачу товарно-матеріальних цінностей зі зберігання. Поклажодавець підписує накладні на передачу товарно-матеріальних цінностей без печатки при наявності довіреності.

Згідно п. 1.4. договору майно має бути повернуто Поклажодавцю на умовах, зафіксованих у акті приймання-передачі майна, прийнятого на зберігання, а саме: у тій самій кількості, якості та з належним строком зберігання. У зв`язку із цим, у разі спливу строку придатності майна, Поклажодавець погоджується, що зберігач самостійно проводить заміну майна на майно, якісні характеристики якого, визначені у додатку №3.

Відповідно до п. 2.1.1., 2.1.3., 2.1.4. договору Зберігач зобов`язаний вживати всіх необхідних заходів для забезпечення схоронності майна протягом строку зберігання; нести відповідальність за втрату (нестачу) або пошкодження майна Поклажодавця, переданого на зберігання Зберігачу, у відповідності із цим договором та чинним в Україні законодавством з моменту одержання майна від Поклажодавця та до моменту його повернення Поклажодавцеві; повернути Майно Поклажодавцю за першою вимогою останнього.

Пунктом 3.2. договору сторони погодили, що Поклажодавець має право у будь-який час вимагати у Зберігача повернути повністю або частково майно, яке знаходиться на зберіганні.

Зберігання майна Зберігач здійснює безоплатно (п.4.1. договору).

Згідно п. 5.3. договору Зберігач несе відповідальність за збереження і цілісність майна з дати передачі на зберігання і до дати повернення Поклажодавцю. У випадку знищення або ушкодження майна з вини Зберігача, останній повинен за свій рахунок повернути Поклажодавцю рівну кількість майна, придатного до споживання.

Відповідно до п. 7.1. договору останній набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

У додатку №3 до договору сторони погодили якісні характеристики майна.

29.12.2021 сторонами підписано акт приймання-передачі №1 (т.1 а.с.9), згідно якого Поклажодавець передає, а Зберігач приймає на відповідальне зберігання:

- сир сичужний твердий за рахунок кс/ф в кількості 10 кг, вартістю 1618,20 грн;

- сосиски в/г в кількості 50 кг, загальною вартістю 4410 грн;

- макарони в кількості 50 кг, загальною вартістю 990,00 грн;

- олія рафінована в кількості 25 л, загальною вартістю 1246,50 грн;

- буряк столовий свіжий в кількості 100 кг, загальною вартістю 912,00 грн;

- капуста білокачанна свіжа в кількості 100 кг, загальною вартістю 840,00 грн;

- цибуля ріпчаста в кількості 40 кг, загальною вартістю 388,80 грн;

- морква свіжа в кількості 50 кг, загальною вартістю 546,00 грн;

-сік Садочок в асортименті 0,2 л, 178 штук, загальною вартістю 1473,84 грн;

-сік Садочок в асортименті, 0,5 л, 160 шт, загальною вартістю 2592,00 грн.

Як встановлено судом з наданих позивачем пояснень, фактично передане на зберігання майно придбане останнім у відповідача, на підтвердження чого Одеським державним університетом внутрішніх справ надано суду договори, видаткові накладні та платіжні доручення.

Наявні в матеріалах справи листи (претензії) свідчать, що позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою повернути передане на зберігання майно (т.1 а.с.19-31).

Доказів повернення майна матеріали справи не містять.

5. Позиція суду.

Відповідно дост. 175 ГК Українимайново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюютьсяЦивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідност. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно дост. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно достатті 6 ЦК Українисторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимогЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 936 ЦК України за договоромзберіганняодна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Відповідно до ст. 938 ЦК України зберігач зобов`язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання.

Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов`язаний зберігати річ до пред`явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.

Якщо строк зберігання речі визначений моментом пред`явлення поклажодавцем вимоги про її повернення, зберігач має право зі спливом звичайного за цих обставин строку зберігання вимагати від поклажодавця забрати цю річ в розумний строк.

Зберігач зобов`язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі (ч. 1 ст. 942 ЦК України).

Згідно з ч.1,2 ст. 949 ЦК України зберігач зобов`язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.

Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.

Зберігач зобов`язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився (ч. 1 ст. 953 ЦК України).

Відповідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст.525,526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Матеріалами справи підтверджено обставину передання позивачем відповідачу за актом приймання-передачі товару на зберігання. Натомість відповідач, в порушення прийнятих на себе зобов`язань за договором, на вимогу позивача переданий на зберігання товар не повернув, доказів зворотного матеріали справи не містять.

Враховуючи підтвердження матеріалами справи обставини виникнення між сторонами договірних зобов`язань, виникнення у відповідача обов`язку з повернення переданого на зберігання товару за наслідком надіслання позивачем вимоги про повернення товару, відсутність в матеріалах справи доказів виконання відповідачем обов`язку з повернення товару, суд зазначає про обґрунтованість вимог позивача.

При цьому з урахуванням погодження сторонами у договорі обов`язку зберігача самостійно проводити заміну майна у разі спливу строку придатності, обставина передання відповідачу на зберігання продуктів харчування у 2021 році не звільняє останнього від обов`язку із повернення товару.

Визначаючи обсяг товару, що підлягає поверненню відповідачем, суд зазначає про необґрунтованість вимог позивача щодо зобов`язання відповідача передати цукор у кількості 150 кг з огляду на відсутність доказів передання такого товару на зберігання відповідачу. Крім того, оскільки у акті приймання-передачі кількість олії рафінованої визначено у літрах, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача повернути олію у зазначеній в акті кількості. В іншій частині вимоги позивача підлягають задоволенню із зазначенням того, що вартість, заявлена у позові, вказана без урахування податку на додану вартість.

Враховуючи часткове задоволення позову, витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно (виходячи з вартості повернутого майна).

Керуючись ст.129,232,233,236-238,240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково

2. Зобов?язати Приватне підприємство "Никольтрейд" (73000, Херсонська обл., м.Херсон. Миколаївське шосе, буд. 25, код ЄДРПОУ 42601065) повернути Одеському державному університету внутрішніх справ (65014. Одеська область, м. Одеса, вул.Успенська, буд. 1, код ЄДРПОУ 08571570):

-сир сичужний твердий за рахунок кс/ф в кількості 10 кг загальною вартістю 1 348,50

грн (без ПДВ);

-сосиски в/г в кількості 50 кг загальною вартістю 3 675 грн (без ПДВ);

-макарони в кількості 50 кг загальною вартістю 825 грн (без ПДВ);

-олія рафінована в кількості 25 л, загальною вартістю 1038,75 грн (без ПДВ):

-буряк столовий свіжий в кількості 100 кг загальною вартістю 760 грн (без ПДВ);

-капуста білокачанна свіжа в кількості 100 кг загальною вартістю 700 грн (без ПДВ);

-цибуля ріпчаста в кількості 40 кг загальною вартістю 324 грн (без ПДВ);

-морква свіжа в кількості 50 кг загальною вартістю 455 грн (без ПДВ);

-сік Садочок в асортименті. 0.2 л в кількості 178 шт. загальною вартістю 1 228.20 грн

(без ПДВ);

-сік Садочок в асортименті, 0,5 л в кількості 160 шт. загальною вартістю 2 160 грн (без ПДВ).

3. Стягнути з Приватного підприємства "Никольтрейд" (73000. Херсонська обл., м.Херсон. Миколаївське шосе, буд. 25, код ЄДРПОУ 42601065) на користь Одеського державного університету внутрішніх справ (65014. Одеська область. м. Одеса, вул. Успенська, буд. 1, код ЄДРПОУ 08571570) судовий збір у сумі 2 156 /дві тисячі сто п?ятдесят шість/ грн, 66 коп.

4. У задоволенні решти позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 29 квітня 2024 р.

Суддя Ю.М. Щавинська