Рішення

від 23.04.2024 по справі 910/15383/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" квітня 2024 р.м. Одеса Справа № 910/15383/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.

секретар судового засідання Христенко А.О.

розглянувши справу за позовом: Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (вул. Лейпцизька, 1-а, м. Київ, 01015)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Форвард Київ-Сервіс 04» (вул. Заславського, 38, м. Одеса, 65007)

про стягнення 441298,98 грн, за участю представників учасників справи:

від позивача: Тараненко С.В.;

від відповідача: не з`явився.

УСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство Акціонерна компанія Київводоканал звернулось до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Форвард Київ-Сервіс 04, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти у розмірі 441298,98 грн, з яких: 301739,18 грн основного боргу; 122168,47 грн інфляційних втрат; 17391,33 грн 3% річних.

Позиції учасників справи

В обґрунтування підстав позову позивач посилається на обставину порушення відповідачем умов договору на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі в частині здійснення повної та своєчасної оплати вартості наданих позивачем послуг у період з листопада 2020 року по вересень 2021 року.

19.04.2024 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення, в яких останній відзначив, що термін дії укладеного між сторонами договору від 02.11.2017 № 18102/5-06-Б закінчився 07.08.2018, проте відповідач продовжував користування послугами, що надавались позивачем, в цей же час, згідно облікових даних ПрАТ «АК «Київводоканал» споживачем послуг за адресою: вул. Герцена, 35, м. Київ у спірний період є саме ТОВ «Форвард Київ-Сервіс 04», а інших угод на водопостачання та водовідведення до житлового будинку за вказаною адресою в період з 01.11.2020 по 30.09.2021 не укладалося.

Відповідач в засідання суду не з`явився, відзив на позов і жодних доказів суду не надав, про розгляд справи повідомлений належним чином, а отже справа згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України вирішується судом за наявними матеріалами. При цьому суд зауважує, що відповідач не повідомляв суду про наявність обставин, що перешкоджають йому прийняти участь у розгляді справи в умовах воєнного стану, запровадженого на території України або з інших підстав.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 03.10.2023 позовну заяву Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія Київводоканал передано за підсудністю до Господарського суду Одеської області.

Ухвалою Господарського суду Одеської області 27.11.2023 позовну заяву Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія Київводоканал було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 923/15383/23; постановлено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін; призначено у справі судове засідання для розгляду справи по суті на 21 грудня 2023 року о 16:00.

Ухвалою суду від 13.12.2023 судом було задоволено клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

21.12.2023 суд протокольною ухвалою оголосив перерву у судовому засіданні до 22.01.2024 об 11:00.

Судове засідання 22.01.2024 не відбулось, у зв`язку з перебуванням судді Бездолі Д.О. на лікарняному. Ухвалою суду від 31.01.2024 судом було призначено судове засідання у справі на 22 лютого 2024 року о 15:30.

Судове засідання 22.02.2024 не відбулось, у зв`язку з перебуванням судді Бездолі Д.О. на лікарняному. Ухвалою суду від 04.03.2024 судом було призначено судове засідання у справі на 22 березня 2024 року о 16:00.

Судове засідання 22.03.2024 не відбулось, у зв`язку з відсутністю електропостачання в будівлі суду. Ухвалою суду від 25.03.2024 судом було призначено судове засідання у справі на 11 квітня 2024 року о 16:00.

11.04.2024 суд протокольною ухвалою оголосив перерву у судовому засіданні до 23.04.2024 о 13:45.

23 квітня 2024 року судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи

02.11.2017 між позивачем (постачальник) та відповідачем (споживач) був укладений договір на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі № 18102/5-06-Б (а.с. 7-10, т.1; далі договір), за умовами якого постачальник зобов`язався надавати споживачу послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у систему каналізації м. Києва за адресами об`єктів споживання, зазначеними у дислокації об`єктів водоспоживання та водовідведення (яка є невід`ємною частиною договору), та на підставі пред`явлених споживачем умов на скид стічних вод у систему каналізації м. Києва, а споживач зобов`язався здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору та дотримуватись порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системи централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190, Правилами приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, затвердженими розпорядженнями виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.10.2011 № 1879, а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.

За умовами підп. 2.2.1., 2.2.3. п. 2.2. договору постачальник щомісячно направляє до банківської установи споживача документи (в електронному вигляді дебетові повідомлення або у паперовому вигляді вимоги-доручення тощо) для оплати за надані послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у систему каналізації м. Києва відповідно до встановлених тарифів. Постачальник може оформлювати і передавати споживачу розрахункові документи іншим способом, що не суперечить чинному законодавству України. Тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення встановлюються уповноваженими органами відповідно з чинним законодавством та не підлягають узгодженню сторонами. У разі зміни тарифів у період дії цього договору постачальник доводить споживачу нові тарифи у розрахункових документах без внесення додаткових змін до цього договору стосовно строків їх введення та розмірів. У разі неотримання від постачальника поточного щомісячного розрахункового документа, споживач здійснює оплату вартості наданих йому послуг не пізніше 5-го числа наступного місяця платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості наданих йому послуг.

За умовами п. 7.1. договору він набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 30.11.2017. Дію цього договору може бути продовжено за згодою сторін на узгоджений сторонами строк шляхом укладення додаткової угоди до договору.

Додатком до договору (а.с. 11, т.1) сторонами погоджено адресу об`єкту водоспоживання, а саме: м. Київ, вул. Герцена, 35 (32, корп.2).

30.07.2011 між сторонами була укладена додаткова угода до договору (а.с. 12, т.1), якою строк дії договору продовжено до 15.02.2018.

01.02.2018 відповідач звернувся до позивача з листом за № 525 (а.с. 14, т.1), в якому просив продовжити строк дії договору.

Додатковою угодою від 31.05.2018 договір продовжено до 07.08.2018 (а.с. 13, т.1).

29.07.2020 відповідач звернувся до позивача з листом за № 29/07 (а.с. 135, т.1), в якому гарантував регулярне здійснення щомісячної оплати наданих позивачем послуг та погашення існуючої заборгованості.

У листі від 09.10.2020 (а.с. 134, т.1) відповідач просив позивача зарахувати як сплату заборгованості за договором від 02.11.2017 № 18102/5-06-6 суму у розмірі 13980,17 грн, яка рахувалась як переплата за іншим договором.

За поясненнями позивача, які не спростовані та не заперечені відповідачем, починаючи з листопада 2017 року відповідач був споживачем послуг з водопостачання на об`єкті, за адресою: Київ, вул. Герцена, 35, при цьому, з метою укладення договору з іншим споживачем 30.07.2021 було проведено зняття показників приладу обліку на об`єкті за участі ТОВ «Престиж Омега Груп» та ОСББ «Герцен парк 2», про що складено відповідний акт (а.с. 35, т.1). Позивачем обраховано та виписано відповідачу з урахуванням фактичного споживання послуг за період з листопада 2020 року по вересень 2021 року їхню вартість на загальну суму 932420,34 грн (а.с. 15-16, 18, 36-49, т.1), з яких за спірний період сплачено відповідачем 630681,16 грн, що підтверджується розрахунками та поясненнями позивача, реєстром надходжень грошових коштів від відповідача (а.с. 17, т.1) та останнім не спростовано. Також позивачем щомісячно направлялись до банківської установи відповідача відповідні повідомлення для оплати (а.с. 19-21, т.1).

Як встановлено судом, в матеріалах справи відсутні заперечення відповідача щодо обставини споживання послуг з водопостачання та водовідведення у спірному періоді, а також щодо їх обсягів.

14.06.2023 позивачем було направлено відповідачу засобами поштового зв`язку вимогу про погашення заборгованості у розмірі 301739,18 грн (а.с. 22-24, т.1).

Оскільки відповідач не задовольнив вимогу позивача, останній звернувся з позовом до суду, що розглядається судом, заявивши до стягнення з відповідача 301739,18 грн основного боргу, 122168,47 грн інфляційних втрат та 17391,33 грн 3% річних. Розрахунки спірних сум позивачем здійснено по кожному місяцю окрему, з урахуванням проведених часткових оплат, в межах загального періоду з 17.11.2020 по 30.04.2024 (а.с. 15-16, т.1).

Відповідачем суду не подано контррозрахунку та доказів здійснення оплати спірної суми.

За вищевикладених обставин судом встановлено, що станом на час вирішення спору судом, заборгованість відповідача перед позивачем за спожиті останнім послуги водопостачання та водовідведення у спірний період становить 301739,18 грн, що підтверджується матеріалами справи, поясненнями позивача та не спростовано відповідачем.

Законодавство, застосоване судом до спірних відносин

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Положеннями п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За змістом ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. За бажанням споживача оплата житлово-комунальних послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів згідно з умовами договору про надання відповідних житлово-комунальних послуг. Споживач щомісяця (або з іншою періодичністю, визначеною договором) вносить однією сумою плату виконавцю комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу та електричної енергії), у тому числі якщо вона складається з окремих складових, передбачених відповідним договором, укладеним відповідно до цього Закону. При цьому виконавці комунальних послуг забезпечують деталізацію інформації щодо складових плати у рахунках споживачів.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» споживачі питної води зобов`язані, зокрема, своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання.

Згідно з ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов`язань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями ч.2 ст. 218 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

За змістом ч.ч.1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 79 ГПК України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Позиція суду

Судом встановлена обставина неналежного виконання відповідачем зобов`язання щодо оплати наданих позивачем у спірний період послуг водопостачання та водовідведення, внаслідок чого у відповідача рахується заборгованість у сумі 301739,18 грн, а отже позов позивача в цій частині вимог належить задовольнити.

У зв`язку із тим, що ця бездіяльність відповідача суперечить вищевказаним нормам права, позивачем правомірно заявлені до стягнення з відповідача 3% річних та інфляційні нарахування. Розрахунки заявлених позивачем 3% річних та індексу інфляції, які долучені позивачем до позовної заяви (а.с. 15-16, т.1), судом перевірені та встановлено, що заявлені позивачем до стягнення суми відповідають вищевказаним нормам законодавства, при цьому відповідачем вказані розрахунки не спростовані.

При цьому, при вирішенні спору суд враховує звернення відповідача до позивача із листами після закінчення строку дії договору щодо споживання послуг водопостачання та водовідведення, відсутність доказів споживання послуг у спірному періоді іншим споживачем, а також те, що відсутність договору про постачання житлово-комунальної послуги не звільняє осіб, які використовують житлово-комунальну послугу без укладення договору, від обов`язку оплати за фактично спожиту послугу (така позиція є усталеною та викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 14.07.2023 у справі № 910/21848/21).

За вищевикладених обставин суд дійшов висновку, що позов Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Форвард Київ-Сервіс 04» слід задовольнити повністю та стягнути з відповідача на користь позивача борг в сумі 301739,18 грн, інфляційні втрати в сумі 122168,47 грн та 3% річних в сумі 17391,33 грн.

Розподіл судових витрат

У відповідності до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, приймаючи до уваги задоволення в повному обсязі позовних вимог позивача, судовий збір в сумі 6619,49 грн слід покласти на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст. 129, 130, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Форвард Київ-Сервіс 04» (вул. Заславського, 38, м. Одеса, 65007, код ЄДРПОУ 40822600) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (вул. Лейпцизька, 1-А, м. Київ, 01015, код ЄДРПОУ 03327664) борг в сумі 301739 /триста одну тисячу сімсот тридцять дев`ять/грн 18 коп, інфляційні втрати в сумі 122168 /сто двадцять дві тисячі сто шістдесят вісім/грн 47 коп, 3% річних в сумі 17391 /сімнадцять тисяч триста дев`яносто одну/грн 33 коп та судовий збір в сумі 6619 /шість тисяч шістсот дев`ятнадцять/грн 49 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повний текст рішення складено 29 квітня 2024 р.

Суддя Д.О. Бездоля