Ухвала

від 30.04.2024 по справі 917/536/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/Код ЄДРПОУ 03500004

УХВАЛА

30.04.2024 Справа № 917/536/23

Суддя Мацко О.С., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Флюгер-Агро», 02138, м. Київ, вул. Цвєтаєвої Марини, буд.14, кв. 52; адреса для листування: 47101, Тернопільська обл., м. Шумськ, вул. Українська, 39, код ЄДРПОУ 44013595,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Евотерра Логістика», 37861, Полтавська обл., Лубенський р-н, с. Бовбасівка, вул. Шевченка, 17, код ЄДРПОУ 44063274

про стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Полтавської області у даній справі від 14.06.2023р. було задоволено позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 889 897,71 грн. заборгованість за договором поставки № П-9028 від 01.10.2021 р., 32 840,88 грн. 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов`язання за договором поставки № П-9028 від 01.10.2021 р., 245 754,78 грн. втрати від інфляції; 17 527,40 грн. судового збору. На виконання рішення видано наказ.

29.04.2024р. до суду надійшло подання начальника Хорольського ВДВС у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника без вилучення паспортного документа, в якому останній просить суд тимчасово обмежити керівника боржника-юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Евотерра Логістика» - у праві виїзду за межі України до виконання зобов`язань, покладених на Товариство згідно -наказу № 917/536/23, виданого 22.08.2023р.

Господарський суд, дослідивши матеріали даного подання, дійшов висновку про таке:

Згідно з ч. 1, 4 ст. 337 розділу VI "Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у господарських справах" Господарського процесуального кодексу України тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця. У п.4 прохальної частини подання міститься клопотання проводити розгляд подання без участі представника Хорольського ВДВС у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у зв"язку зі службовою зайнятістю. Суд дане клопотання задовольняє.

Розглянувши подання, суд встановив наступне:

На виконанні у Хорольському відділі державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції знаходиться зведене виконавче провадження 72729085 з виконання наказу № 917/536/23. За вказаним виконавчим документом боржником є - Товариства з обмеженою відповідальністю «Евотерра Логістика», 37861, Полтавська обл., Лубенський р-н, с. Бовбасівка, вул. Шевченка, 17, код ЄДРПОУ 44063274. 08.09.2023р. було відкрито виконавче провадження. Копії постанов та виклики державного виконавця керівнику підприємства - боржника направлялися рекомендованими листами 13.09.2023р. та 22.02.2024р., отримані 19.09.2023р. та 06.03.2024р. відповідно.

Згідно відомостей Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником відповідача є Григор"єв Юрій Олександрович. За даними Єдиного реєстру юридичних осіб станом на 19.04.2024 дане підприємство не перебуває у стані припинення, відсутні дані про перебування юридичної осрби в процесі провадження у справі про банкрутство, санації.

У порядку виконання виконавчого провадження державним виконавцем були вжиті наступні заходи примусового виконання:

08.09.2023р. державним виконавцем винесено постанови про арешт коштів боржника. Кошти на рахунках відсутні. Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно за відповідачем нерухоме майно не зареєстровано. Згідно відомостей Міністерства внутрішніх справ України транспортні засоби за боржником не зареєстровані, так само як і сільськогосподарська техніка.

08.09.2023р. державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та зареєстровано обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

На підставі відомостей Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлено, що боржник зареєстрований за адресою 37861, Полтавська обл., Лубенський р-н, с. Бовбасівка, вул. Шевченка, 17, але при виїзді за даною адресою встановлено, що відповідач фактично там не знаходиться, а приміщення зерновоготоку належить ФГ "Бовбасівське".

У зв`язку з технічними можливостями Автоматизованої системи виконавчого провадження, в якій у електронному вигляді надсилаються запити до Державної прикордонної служби України про перетин боржниками державного кордону, отримати інформацію про перетин боржниками державного кордону можливо тільки щодо самого боржника, у даному випадку боржник - юридична особа.

Таким чином, державний виконавець не має технічної можливості отримати інформацію про перетин державного кордону саме керівниками боржників-юридичних осіб.

Відтак, заявник зазначає, що державним виконавцем вжито усіх можливих на даний час заходів примусового виконання рішень, передбачених чинним законодавством, майна, належного боржнику, на яке можливо звернути стягнення для забезпечення виконання виконавчих документів, в результаті вжитих державним виконавцем заходів не виявлено. Боржник та керівник боржника належним чином були повідомлені про відкриття виконавчих проваджень згідно вимог ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження». Можливість виїзду керівника боржника-юридичної особи за кордон унеможливлює вжиття державним виконавцем щодо нього заходів примусового виконання рішення та притягнення його до відповідальності за невиконання рішення суду, внаслідок чого це надасть йому можливість ухилятись від виконання виконавчих документів.

Всі викладені вище обставини, за твердженням виконавця, свідчать про ухилення керівника боржника- юридичної особи - Григор"єва Ю.О. - від виконання зобов`язань, покладених на боржника виконавчими документами, та вимог Закону України «Про виконавче провадження», що стало підставою для звернення до суду з відповідним поданням.

Суд при прийнятті ухвали керується наступним:

Відповідно до положень статті 124 Конституції України, які цілком кореспондуються з положеннями ст.18 ГПК України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Нормами ч.5 ст.19 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що боржник зобов`язаний: утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; своєчасно з`являтися на вимогу виконавця; надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Відповідно до п. 19 ч.3 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України" право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Відповідно до положень ст.337 ГПК України тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що стаття 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України" передбачає можливість тимчасового обмеження права громадянина України, який має паспорт, на виїзд за кордон, зокрема, у випадках, якщо він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання таких зобов`язань. Тобто Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов`язань та/або судового рішення, а за ухилення від їх виконання. При цьому, під ухиленням від виконання зобов`язань, покладених судовим рішенням, необхідно розуміти такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні ним таких обов`язків. Особа, яка має невиконані зобов`язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.

При цьому, поняття "ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням" варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо), і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Суд зауважує, що ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань є оціночним поняттям. Зважаючи на це, доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання покладається на державного/приватного виконавця, який ініціює встановлення тимчасового обмеження у виїзді особи за межі України.

Так, на обґрунтування ухилення боржника від виконання судового рішеннявиконавцем до матеріалів подання про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника боржника наведено обставини неможливості виконання відповідачем судового рішення у зв`язку з відсутністю відповідних коштів на рахунках боржника та майна. Поряд з цим, як вже зазначалось, наявність невиконаного зобов`язання не може бути достатньою підставою для застосування такого виключного заходу забезпечення виконання судового рішення як застосування до керівника боржника тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Фактичні обставини справи в сукупності свідчать про те, що виконавцем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов`язань, зокрема: приховування доходів, коштів та майна, на які можна звернути стягнення, незаконного їх відчуження.

Натомість, відсутність у боржника нерухомого та рухомого майна, а також грошових коштів на банківських рахунках, що вбачається із змісту подання та поданих приватним виконавцем документів, не може свідчити про умисне ухилення керівника боржника від виконання рішення суду.

Як вже зазначалось судом, за приписами ст.337 ГПК України тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення.

В той же час відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно зі ст. 2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Статтю 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права від 16.12.1966 передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Законодавством України зазначені правовідносини регулюються ст.313 Цивільного кодексу України, відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

У справі "Гочев проти Болгарії" від 26.11.2009, Європейський суд з прав людини сформулював загальні стандарти щодо права на свободу пересування, зазначивши, що таке обмеження має відповідати одразу трьом критеріям: по-перше, має ґрунтуватися на законі, по-друге, переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених у ч. 3 ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції, і по-третє, знаходитися в справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто бути пропорційним меті його застосування).

З системного аналізу наведених правових норм вбачається, що тимчасове обмеження у праві виїзду фізичної особи - боржника за межі України є винятковим заходом забезпечення виконання судового рішення, застосування якого є правом, а не обов`язком суду.

Відповідно, для застосування такого заходу щодо боржника суд має отримати докази застосування виконавцем усіх можливих загальних заходів примусового виконання рішення, визначених статтею 10 Закону України "Про виконавче провадження", та встановити факт ухилення боржника від виконання судового рішення.

Однією з підстав для відмови у задоволенні подання, є неповнота вчинення виконавчих дій, відсутність доказів на підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов`язань і відомостей про обізнаність боржника щодо наявності відкритого виконавчого провадження та строків його добровільного виконання.

Таким чином, право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов`язань, тобто наявність лише самого зобов`язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов`язань повинен вже відбутися і бути об`єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

Обов`язок щодо підтвердження цих обставин належними доказами покладається на державного виконавця, який ініціює встановлення тимчасового обмеження у виїзді особи за межі України.

За змістом статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право на привід боржника у разі його нез`явлення на виклик, накладати штрафи, звертатись до відповідних органів з поданням про притягнення боржника до відповідальності.

Отже, неявка боржника на виклики державного виконавця, відсутність за місцем проживання/реєстрації та ненадання відомостей про доходи юридичної особи не є підставою для застосування до керівника юридичної особи такого виключного заходу, як обмеження виїзду за кордон керівника цього підприємства.

Свідоме небажання боржника виконати рішення суду не є тотожним поняттю неможливості його виконання за відсутності майна та коштів.

Поняття ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням суду, варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують накладення державним виконавцем штрафів на боржника, звернення до правоохоронних органів з відповідними поданнями тощо.

З матеріалів справи не слідує, що керівник боржника свідомо вчиняє діяння (дії або бездіяльність), спрямовані на невиконання відповідного обов`язку юридичної особи у виконавчому провадженні, і що виконати цей обов`язок у юридичної особи є всі реальні можливості.

Отже, фактичні обставини справи в сукупності свідчать про те, що виконавцем не надано жодних доказів на які він посилається у поданні, та належних та допустимих доказів на підтвердження факту свідомого ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов`язань, зокрема: доказів умисного нез`явлення на виклик виконавця, приховування доходів, коштів та майна, на які можна звернути стягнення, незаконного їх відчуження.

Крім того, у поданні не зазначено, яким чином обмеження у праві виїзду за межі України керівника юридичної особи боржника реально забезпечить виконання судових рішень, адже застосування судом норми щодо обмеження фізичної особи у перетині кордону України не є за своєю правовою природою видом санкції/покарання за невиконання боржником рішення, а має на меті саме забезпечення виконання судових рішень.

Отже, у межах даної справи відсутні підстави для задоволення подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника без вилучення паспортного документа.

З огляду на вказане у задоволенні подання виконавця слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 234, 337 Господарського процесуального кодексу України , суд, -

УХВАЛИВ :

Відмовити у задоволенні подання начальника Хорольського ВДВС у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Барановської С. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника - Григор"єва Юрія Олександровича - без вилучення паспортного документа.

Ухвала складена, підписана та набирає законної сили 30.04.2024р. та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 10 днів (ст.ст.256,257 ГПК України).

Суддя О.С.Мацко