Рішення

від 11.04.2024 по справі 921/110/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11 квітня 2024 року м. ТернопільСправа № 921/110/23(921/32/24)

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Сидорук А.М.

за участі секретаря судового засідання Шмир А.І.

розглянув матеріали справи

за позовом Бережанської міської ради, 47501, м. Бережани, вул. Банкова, 3, Тернопільська область

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіерра", 46400, м. Тернопіль, вул. Старий Поділ, 14

про стягнення заборгованості по сплаті орендної плати за користування земельною ділянкою, розірвання договору оренди землі та зобов`язання повернути земельну ділянку

За участі представників сторін:

Позивача: Шостак Наталія Ігорівна

Відповідача: не з`явився.

Суть справи: Бережанська міська рада звернулася до Господарського суду Тернопільської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіерра" про:

- стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю "Тіерра" (код ЄДРПОУ: 42486103, 46008, вул. Старий поділ, 14, м. Тернопіль) на користь Бережанської міської ради (код ЄДРПОУ:04058491, 47501, Тернопільська область, м. Бережани, вул. Банкова, 3) 114 100,37 грн (сто чотирнадцять тисяч сто гривень 37 копійок) заборгованості за Договором оренди землі від 27.08.2019 року;

- розірвати договір оренди землі від 27.08.2019 року укладений між Бережанською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тіерра" (код ЄДРПОУ 42486103), інше речове право право оренди вказаної земельної ділянки зареєстровано у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 04.09.2019, номер запису про інше речове право 33163592;

- зобов`язати товариство з обмеженою відповідальністю "Тіерра" (код ЄДРПОУ42486103) повернути у володіння та користування Бережанської міської ради земельну ділянку кадастровий номер 6120481600:01:001:0814 загальною площею 42,0592 га, розташовану за межами населеного пункту на території Бережанської міської територіальної громади (колишньої Жовнівської сільської ради Бережанського району Тернопільської області).

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням умов договору відповідачем в частині своєчасної орендної плати та нераціонального використання земельної ділянки за цільовим призначенням та її утримання в належному стані з метою збереження родючості ґрунтів, захисту від заростання бур`янами, чагарниками і дрібноліссям.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 26.02.2024 прийнято матеріали позовної заяви до розгляду та відкрито провадження у справі №921/110/23(921/32/24) в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи; призначено судове засідання на 21.03.2024 о 10 год. 00 хв.; запропоновано учасникам справи подати/надіслати суду: відповідачу: відзив на позов, оформлений згідно вимог ст. 165 ГПК України, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких він ґрунтуються, якщо такі докази не надані позивачем, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу, протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; заяви з процесуальних питань (при наявності); позивачам: відповідь на відзив (у разі його отримання), оформлену згідно вимог ст. 166 ГПК України, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких вона ґрунтується, якщо такі докази не надані відповідачем, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до неї доказів відповідачу; заяви з процесуальних питань (при наявності).

Представник відповідача своїм правом, наданим відповідно до ст.165 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, відзив на позов не надав. Ухвали суду направлені судом на адресу відповідача, яка збігається із адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як місцезнаходження юридичної особи відповідача.

Проте, ухвала суду повернута на поштову адресу з відміткою: адресат відсутній за вказаною адресою.

Ухвалою суду від 21.03.2024 відкладено судове засідання у справі №921/110/23(921/32/24). на 11 квітня 2024 року.

Відповідно до ч. 7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з п.п.3, 4, 5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 (надалі - Правила), і які регулюють відносини між ними.

Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю. Рекомендовані поштові картки, листи та бандеролі з позначкою "Вручити особисто", рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка" приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення (п. п. 11, 17 Правил).

Пунктом 99 Правил визначено, що рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначкою Судова повістка), рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об`єкта поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім`ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.

Рекомендовані поштові відправлення з позначкою Судова повістка, адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку адресат відсутній за вказаною адресою, яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду (п. 99.2 Правил).

Відповідно до п.п.116, 117 Правил у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Системний аналіз ст. ст. 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, п.п.11, 17, 99, 116, 117 Правил свідчить, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічна позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі №910/22873/17 та від 14.08.2020 у справі №904/2584/19).

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.12.2022 у справі №910/1730/22 Верховний Суд звернув увагу на те, що порядок вручення судових рішень визначено у статті 242 ГПК України, за змістом пункту 4 частини шостої якої днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Таким чином, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та / або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі

Враховуючи вищевикладене та факт направлення судом ухвали на офіційну адресу відповідача у справі та повернення вказаної ухвали із відміткою поштового відділення "адресат відсутній за вказаною адресою", суд доходить висновку про належне повідомлення відповідача у даній справі.

Суд зазначає, що сам лише факт неотримання відповідачем кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Також необхідно зазначити, що за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Ухвала Господарського суду Тернопільської області від 26.02.2024, якою було відкрито провадження у даній справі та запропоновано відповідачу надати до суду відзив на позов, була оприлюднена на офіційному веб-порталі судової влади України. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Таким чином, судом всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також надано сторонам достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.

Проте, від відповідача будь-яких заяв чи пояснень по суті спору не надходило.

Присутній представник позивача в судовому засіданні 11 квітня 2024 року підтримав позовні вимог в повному обсязі.

Суд закінчив з`ясування обставин справи та перевірку їх доказам та відповідно до приписів ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу Українисудом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, вислухавши пояснення представника позивача, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Так, відповідно до статей 13 та 14 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Згідно із частиною 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Частиною 2 статті 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Відповідно до частини 3 статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Податковий кодекс України встановлює, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - це обов`язковий платіж, який зараховується до відповідного бюджету (ст.14.1.136. ПК України).

Дотримання належного економічного регулювання земельних правовідносин, забезпечення надходжень платежів з орендної плати до місцевих бюджетів у законодавчо визначених розмірах шляхом їх вірного правового (в тому числі договірного) врегулювання безпосередньо належить до інтересів держави.

Несплата орендної плати у визначеному розмірі та в установлені строки порушує інтереси територіальної громади щодо отримання відповідних коштів за користування земельною ділянкою комунальної власності.

Територіальна громада здійснює свої права та обов`язки через орган місцевого самоврядування в межах його компетенції, встановленої законом.

Як убачається з матеріалів справи, між Головним управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТІЕРРА" (Орендар) 27 серпня 2019 року укладено Договір оренди землі (надалі Договір), відповідно до умов якого, Орендодавець на підставі протоколу електронних земельних торгів від 27 серпня 2019 року надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться за межами населених пунктів на території Жовнівської сільської ради Бережанського району Тернопільської області.

Відповідно до р. 2 Договору, в оренду передається земельна ділянка із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 42,0592 га, у тому числі: 42,0592 га багаторічних насаджень (садів) (п.2.1); кадастровий номер земельної ділянки: 6120481600:01:001:0814 (п.2.2); нормативна грошова оцінка земельної ділянки на базовий податковий (звітний) період становить 658 271,00 грн підлягає щорічній індексації (п.2.6).

Згідно з п.4.1. даного правочину, плата за користування земельною ділянкою, право оренди якої набуто на електронних земельних торгах згідно з протоколом земельних торгів від 27.08.2019 у розмірі річної орендної плати 8,32% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки чинної на базовий податковий (звітний) період, що становить 54 768,16 грн, за перший рік підлягає сплаті переможцем не пізніше трьох банківських днів з дня укладення договору оренди.

Починаючи з наступного року орендна плата вноситься Орендарем у такі строки: щомісячно рівними частинами в розмірі 1/12 річної суми до 30 числа місяця, наступного за звітним, встановлена п. 4.1. а п.4.2. Договору (п.4.4 Договору).

Відповідно до п.п.9.4.7. Договору, обов`язок Орендаря своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату.

Протягом одного року з дня реєстрації права оренди в установленому законодавством порядку Орендар зобов`язаний приступити до користування орендованих земельних ділянок відповідно до умов Договору (п.9.4.2. Договору).

Згідно п.п.9.4.6. Договору оренди землі встановлено, що Орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення та умов Договору, дотримуючись при цьому вимог чинного земельного, екологічного законодавства, законодавства про охорону довкілля, державних стандартів, норм і правил. Не допускати під час здійснення господарської діяльності, забруднення земельної ділянки радіоактивними і хімічними речовинами, відходами, стічними водами, захищаючи її від водної та вітрової ерозії.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Цивільні права та обов`язки виникають, зокрема з договорів та інших правочинів (ст. 11 ЦК України).

Правовідносини, що склались між сторонами, регулюються нормами гл. 58 Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України та Закону України "Про оренду землі".

Згідно зі ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Орендою землі, відповідно до ст. 1 Закону України "Про оренду землі", є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 2 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону України "Про оренду землі").

Статтею 15 Закону України "Про оренду землі" до істотних умов договору оренди землі віднесено, зокрема, орендну плату із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно зі ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Статтею 24 Закону України "Про оренду землі" передбачене право орендодавця вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Статтею 32 Закону України "Про оренду землі" визначено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно, ставляться, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від за №332259717 від 15.05.2023, власником вищезазначеної земельної ділянки, яка є предметом даного Договору з 19.03.2021 відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області №40-ОТГ від 09.12.2020 та Акту приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність є Бережанська міська рада, а орендарем є ТОВ "Тіерра".

Згідно з інформацією Головного управління ДПС у Тернопільській області №3139/5/19-00 від 05.06.2023 згідно даний ІКС "Податковий блок" ТОВ "Тіерра" станом на 30.05.2023 податковий борг по орендній платі з юридичних осіб відповідача по бережанській ОТГ, за всі земельні ділянки, які перебувають у його користуванні на умовах оренди на території Бережанської об`єднаної територіальної громади становить 114 100,37 грн.

Окрім того, Головне управління ДПС у Тернопільській області зазнає, що за період 2020-2023 винесені судові рішення про стягнення з ТОВ "Тіерра" податкового боргу по орендній платі з юридичних осіб (Бережанська ОТГ) зокрема: рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 08.11.2021 у справі №500/7462/21), яким задоволено позов про стягнення податкового боргу у сумі 41 076,13 грн, рішення суду Тернопільського окружного адміністративного суду від 10.08.2022 у справі №500/2826/22, яким задоволено позов про стягнення податкового боргу у сумі 18 256,08 грн.

Неодноразово на адресу ТОВ "Тіерра" позивачем було надіслано претензії про неналежне виконання умов договору оренди землі, зокрема: №358/03-05 від 06.02.2023, №1234/03-12 від 02.05.2023, №1380/03-05 від 15.05.2023, №3496/03-05 від 17.11.2023, які залишені відповідачем без відповіді.

Однак, доказів сплати заборгованості відповідач не подав, а тому, заявлена позовна вимога про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіерра" на користь Бережанської міської ради 114 100,37 грн орендних платежів є правомірно заявленою та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Пунктом 5.4. даного правочину сторони встановили, що орендована земельна ділянка повинна використовуватись способами, що не суперечать екологічним вимогам, не допускати забруднення радіоактивними діючими речовинами, відходами, стічними водами, захищати ї від водної та вітрової ерозії, дотримуватись вимог законодавства про охорону довкілля. Господарська та інша діяльність, що зумовлює забруднення земель і ґрунтів понад встановлені гранично допустимі концентрації небезпечних речовин, забороняється.

Відповідно до п.п.9.2.2. вищезазначеного правочину, Орендодавець має право вимагати відповідно до законодавства від Орендаря збереження родючості ґрунтів, шляхом перевірки не рідше ніж один раз на три роки стану орендованої земельної ділянки на відповідність показникам агрохімічного паспорта земельної ділянки.

Згідно Акту проведення комісійного обстеження земельної ділянки за межами населеного пункту на території Бережанської міської територіальної громади (колишньої Жовнівської сільської ради Бережанського району) від 17.11.2023 з метою перевірки виконання умов Договору оренди землі від 27.08.2019 щодо земельної ділянки за кадастровим номером 6120481600:01:001:0814, складеного комісією та, встановлено, що земельна ділянка поросла чагарниками, бур`янами, за цільовим призначенням (для багаторічних насаджень садів) не використовується.

Згідно з п.12.3 Договору №1, дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємно згодою сторін; за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених цим Договором; внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, несплати, несвоєчасної або неповної сплати Орендарем орендної плати, а також інших підстав, визначених чинним законодавством України; за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених цим Договором.

Систематична несплата земельного податку або орендної плати згідно з п. п. "д" ч. 1 ст. 141 ЗК України є підставою для припинення права користування земельною ділянкою, одним з видів якої є користування землею на умовах оренди.

Аналіз вище вказаних норм права дає можливість зробити висновок, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати (два та більше випадки).

При цьому систематична несплата орендної плати, визначеної договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Тобто систематична (два і більше разів) несплата орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами правочину, в тому числі сплата орендної плати не у повному обсязі (часткове виконання зобов`язання), є підставою для розірвання такого договору.

Подібні правові висновки викладено в постанові Верховного Суду від 02.05.2018 у справі №925/549/17, від 06.03.2019 у справі №183/262/17, від 31.07.2020 у справі №479/1073/18, від 07.10.2020 у справі №313/780/19, від 10.02.2021 у справі №923/1001/19.

У постанові від 23.03.2021 у справі № 922/2754/19 Верховний Суд також зазначив, що сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена заборгованість в подальшому (після звернення з позовом про розірвання договору).

Верховний Суд у постанові від 10.11.2021 у справі №175/642/19 зазначив, що тлумачення пункту "д" частини першої статті 141 Земельного кодексу України, частини другої статті 651 Цивільного кодексу України свідчить, що несплата орендної плати охоплює випадки як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплата у розмірі меншому, ніж визначеному договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо). Такий правовий висновок викладено також у постанові Верховного Суду від 20.11.2019 у справі № 549/178/17.

У Постанові Верховного Суду у складі Касаційного Господарського суду від 11.08.2021 у справі №923/840/20 суд зазначив, що "...вирішуючи спір про розірвання договору земельних ділянок та зобов`язання повернути земельні ділянки, суди мали достеменно встановити обставини як щодо наявності/відсутності факту порушення відповідачем умов договорів оренди землі у виді систематичного невнесення орендної плати (у тому числі дослідити питання щодо існування заборгованості з орендної плати, її розмір, період, за який вона виникла/упродовж якого не сплачувалась), так і щодо наявності/відсутності критерію істотності цього порушення договорів у розумінні частини другої статті 651 ЦК України."

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що систематичне порушення відповідачем, як орендарем, умов спірного договору оренди земельної ділянки та приписів чинного законодавства щодо сплати орендної плати є самостійною та достатньою підставою для розірвання такого договору.

Згідно з ч. 1ст. 34 Закону України "Про оренду землі", у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Отже, вимога прокурора про зобов`язання ТОВ "ТІЕРРА" повернути Бережанській міській раді земельні ділянки є похідною від вимог про розірвання договорів оренди земельної ділянки, а тому також підлягає задоволенню.

Відповідно до приписів ч. ч.1, 2 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

В силу приписів п.4 ч.3 наведеної норми змагальність сторін є однією з засад (принципів) господарського судочинства.

Відповідно до ч. ч.2-4 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ч.3 ст.74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

В силу приписівст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує (аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/1131/18).

Відповідач не спростував вимоги та доводи позивача, та не надав суду відповідні докази, які б свідчили про систематичну та своєчасну сплату ним орендної плати за спірним договором, тоді як надані позивачем докази підтверджують систематичне порушення відповідачем, як орендарем, умов спірного договору оренди земельної ділянки та приписів чинного законодавства щодо сплати орендної плати, що є самостійною та достатньою підставою для розірвання такого договору.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно дост.129 ГПК України, у разі задоволення позову, судовий збір підлягає покладенню на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 42, 46, 73, 74, 76-79, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, Кодексом України з процедур банкрутства, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Розірвати договір оренди землі від 27 серпня 2019 року, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТІЕРРА" (код ЄДРПОУ 42486103), інше речове право право оренди вказаної земельної ділянки зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 04.09.2019, номер запису про інше речове право 33163592.

3. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "ТІЕРРА" (код ЄДРПОУ 42486103) повернути у володіння та користування Бережанської міської ради земельну ділянку кадастровий номер 6120481600:01:001:0814 загальною площею 42,0592 га, розташовану за межами населеного пункту на території Бережанської міської територіальної громади (колишньої Жовнівської сільської ради Бережанського району Тернопільської області).

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ТІЕРРА (46008, вул. Старий Поділ, 14, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 42486103) на користь Бережанської міської ради (47501, м. Бережани, вул. Банкова, 3, Тернопільська область, код ЄДРПОУ 04058491) 114 100 (сто чотирнадцять тисяч сто гривень) грн 37 коп. заборгованості за Договором оренди землі від 27.09.2019 та 9 084 (дев`ять тисяч вісімдесят чотири) грн 00 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

5. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення підписано 30.04.2024.

Суддя А.М. Сидорук