Постанова

від 26.02.2007 по справі 46/51-а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

46/51-А

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста  КИЄВА01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 44-Б     тел. 230 31 34

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.02.2007 р.Справа № 46/51-А   

За позовомАдвокатського об'єднання “Адвокатська фірма “Бізнес-Право”

доДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва

провизнання нечинними податкових повідомлень-рішень  

Суддя Шабунін С.В.

Секретар судового засідання Бушеленко О.В.

Представники:

від позивачане прибув

від відповідачаГончар С.В. —представник за довіреністю № 10817/9/10-213 від 13.08.2005 р.

26.02.2007 р. у судовому засіданні відповідно до п. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Адвокатське об'єднання “Адвокатська фірма “Бізнес-Право”  (далі - позивач)  звернулось до суду з адміністративним позовом  до   Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва (далі - відповідач) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 07.07.2006 року № 0000006432 та від 11.09.2006 року № 0000006432/1.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2007 р. було відкрито провадження у справі № 46/51-А відповідно до правил Кодексу адміністративного судочинства України.

Станом на час розгляду справи від позивача до суду надійшло клопотання від 26.02.2007 р. про розгляд справи за відсутності представника, а також заява про доповнення позовних вимог від 20.02.2007 р. Відповідно до заяви про доповнення позовних вимог позивач просить визнати нечинними податкові повідомлення-рішення 07.07.2006 року № 0000006432 та від 11.09.2006 року № 0000006432/1, а також від 19.01.2007 р. № 0000006432/2.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем невірно застосовані норми  податкового законодавства, що регулюють відносини з платниками єдиного податку.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечував та подав письмові заперечення, які мотивував тим, що Актом перевірки встановлено порушення строків  подання розрахунку сплати єдиного податку, у зв'язку з чим  до позивача застосовано відповідальність.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши надані представниками сторін оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши заперечення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд —

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва 07.07.2006 року на підставі Акту № 21/151 1 від 27 червня 2006 року про результати перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності подання податкового    розрахунку про  сплату  єдиного податку  Адвокатським об'єднанням «Адвокатська фірма  «Бізнес-Право»було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000006432 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 170,00 грн.   

Як вбачається з Акту  перевірки,  підставою для застосування штрафної санкції стало порушення позивачем  абз. 9 п.4 Указу Президента України № 727/98 від 03.07.1998  року «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», а саме  несвоєчасності подання податкового розрахунку сплати єдиного податку  позивачем.  

За результатами  вищезазначеної перевірки, відповідач  керуючись п.п. 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»застосував до позивача  відповідальність за  прострочення подачі   податкової декларації у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, про що виніс податкове повідомлення-рішення   від  07.07.2006 року № 0000006432  на суму 170 грн.

Не погоджуючись з висновками контролюючого органу, 19.07.2006 року  Адвокатською фірмою «Бізнес-Право»вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржено в адміністративному порядку до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва. Своїм рішенням про результати розгляду первинної скарги № 193/25-007 від 31.08.2006 року Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва залишила податкове повідомлення-рішення № 0000006432 від 07.07.2006 року без змін. За результатами розгляду первинної скарги відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.09.2006 року №0000006432/1.  Після чого 16.08.2006 року Адвокатською фірмою «Бізнес-Право»було подано повторну скаргу на податкове повідомлення-рішення до Державної податкової адміністрації у м. Києві, яка  своїм рішенням про результати розгляду скарги №2973/70/25-114 від 13.11.2006 року ДПА у м. Києві залишила податкове повідомлення-рішення № 0000006432 від 07.07.2006 року без змін, 24.11.2006 року Адвокатською фірмою «Бізнес-Право»було подано повторну скаргу на податкове повідомлення-рішення до Державної податкової адміністрації України. Своїм рішенням про результати розгляду повторної ДПА України  залишила  нараховані  штрафні санкції без змін, було  прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000006432/2 від 19.01.2007 року.

Позивач, не погоджуючись з застосуванням до нього відповідальності, вважає, що ним не пропущено строк для подачі розрахунку про сплату  єдиного податку, тому звернувся до суду за захистом своїх порушених прав з вимогою про визнання нечинними  податкових повідомлень-рішень   №0000006432 від 07.07.2006 року, № 0000006432/1   від 11.09.2006 року та  № 0000006432/2 від 19.01.2007 року. Оскільки, за правилами Кодексу адміністративного судочинства України вимога про визнання протиправним акту індивідуальної дії, яким є податкове повідомлення-рішення, передбачає його скасування,  суд розглядає вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень №0000006432 від 07.07.2006 року, № 0000006432/1 від 11.09.2006 року та  № 0000006432/2 від 19.01.2007 року.

Судом  були досліджені  обставини спору та встановлено, що відповідачем - ДПІ у Шевченківському районі м. Києва зроблено висновок, що останнім днем подання розрахунку сплати єдиного податку за І квартал 2006 року є 19 квітня 2006 року, тому подання позивачем розрахунку 20 квітня 2006 року, на думку відповідача є порушенням вимоги Указу (копія розрахунку додається),  відповідач дійшов висновку про порушення позивачем п.п. 4.1.7 п. 4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

При вирішенні спору суд враховує, що оподаткування за спрощеною системою в Україні здійснюється відповідно до Указу Президента України від 3 липня 1998 року N 727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»  та Постанови Кабінету Міністрів України  від 16.03.2000 року № 507  «Про Роз'яснення  Указу Президента України від 3 липня 1998 року N 727».

Відповідно до статті 4 Указу Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності», за результатами господарської діяльності за звітний (податковий) період (квартал) суб'єкти малого підприємництва - юридичні особи подають до органу державної податкової служби до 20 числа місяця, що наступає за звітним (податковим) періодом, розрахунки про сплату єдиною податку, акцизного збору і, в разі обрання ними єдиного податку за ставкою 6 відсотків, розрахунок про сплату податку на додану вартість, а також платіжні доручення на сплату єдиного податку за звітний період з позначкою банку про зарахування коштів.

Згідно зі статтею 5 Указу Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності», суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.

Таким  чином,  граничні строки  подання, зокрема, розрахунку  спати єдиного податку,  встановлені  ст. 4 Указу Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності».

Відповідно до абз.9 п.4 Указу Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності»до розрахунку про сплату єдиного податку повинні бути додані платіжні  доручення на сплату єдиного податку за звітний період і позначкою банку про врахування коштів. Отже, останній день для подання розрахунку не може настати раніше останнього дня строку, встановленого для сплати єдиного податку.

           Відповідно до п. 3 Указу Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності» суб'єкти підприємницької діяльності юридичні особи, сплачують єдиний податок щомісяця не пізніше двадцятого числа наступного місяця.

Тобто, останнім днем для сплати єдиного податку є двадцяте число наступного місяця, тому і останнім днем для подання розрахунку про сплату єдиного податку є також відповідне двадцяте число.

З  заперечень  відповідача  випливає, що платник єдиного податку зобов'язаний дев'ятнадцятого числа місяця, наступного за звітним кварталом, сплачувати суму відповідного єдиного податку, хоча Указ Президента  чітко дозволяє провести таку оплату двадцятого числа цього ж місяця.

Суд вважає, що  законодавець, запроваджуючи  дві пов'язані норми  щодо сплати  податку та подання відповідного розрахунку, граничним терміном встановлює 20 число місяця включно.

Правильність вищевикладеної правової позиції Адвокатської фірми "Бізнес-Право" та хибність висновків ДПІ у Шевченківському р-ні м. Києва були підтверджені Господарським судом м. Києва та Київським апеляційним господарським судом при вирішенні аналогічного спору між Адвокатською фірмою "Бізнес-Право" та ДПІ у Шевченківському р-ні м. Києва (копії постанови Господарського суду м. Києва від 09.10.2006 року та ухвали Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2006 року в адміністративній справі № 28/240-А додаються).

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням, що набрало законної сили, не доказуються при  розгляді інших справ, у яких  беруть участь ті самі особи або особа, встановлено ці обставини.

Підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»передбачено, що платник податків, який не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Оскільки,  відповідачем  не обґрунтовано визначені  в Акті перевірки порушення, судом встановлено, що  відповідальність застосована до позивача без достатніх правових підстав, тому податкові повідомлення-рішення від 07.07.2006 року № 0000006432,  від 11.09.2006 року № 0000006432/1 та  від 19.01.2007 року № 0000006432/2 є незаконними і підлягають скасуванню.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона  повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідач не довів суду обґрунтованості своїх заперечень.

Враховуючи зазначене вище, суд приходить до висновку, що позовні вимоги  позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати, що складаються з витрат  по сплаті судового збору  в сумі 3,40 грн.  підлягають стягненню на користь позивача з Державного бюджету України.  

Керуючись ст.ст. 94, 158, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Прикінцевими та перехідними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.    Позов задовольнити повністю.

2.  Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському  районі м. Києва від 07.07.2006 року № 0000006432,  від 11.09.2006 року № 0000006432/1 та  від 19.01.2007 року № 0000006432/2.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Адвокатського об'єднання  “Адвокатська фірма “Бізнес-Право” (040501,  м. Київ, вул. Білоруська, 28-а, к. 3, код ЄДРПОУ 26547144) 3,40 (три) грн. судових витрат.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                            С.В. Шабунін    

Дата виготовлення у повному обсязі: 05.04.2007 р.                                                                                                    

26.02.07                                                      м. Київ                                     46/51-А                    

ЗСуддя Шабунін С.В.

                                                                                Секретар судового засідання