Рішення

від 24.04.2024 по справі 927/113/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

24 квітня 2024 року м. Чернігівсправа № 927/113/24 Господарський суд Чернігівської області, в складі судді Романенко А.В., за участю секретаря судового засідання Мігди Р.Ю., за правилами загального позовного провадження в відкритому судовому засіданні розглянув справу

за позовом: Козелецького районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства Козелецьрайагролісгосп,

с. Кошани, Чернігівський район, Чернігівська область, 17061;

до відповідача 1: Кіптівської сільської ради,

вул. Слов`янська, 51А, с. Кіпті, Чернігівський район, Чернігівська область, 17050;

до відповідача 2: Головного управління Держгеокадастру у Харківській області,

вул. Космічна, 21, поверх 8-9, м. Харків, 61165;

предмет спору: про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування; скасування державної реєстрації та зобов`язання вчинити певні дії

за участю повноважних представників сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідача 1: не прибув;

від відповідача 2: не прибув.

У судовому засіданні 24.04.2024, Господарський суд Чернігівської області, на підставі частини 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

29.01.2024, Козелецьким районним дочірнім агролісогосподарським спеціалізованим підприємством Козелецьрайагролісгосп поданий позов до відповідачів 1 та 2 - Кіптівської сільської ради та Головного управління Держгеокадастру у Харківській області з проханням:

- визнати незаконним та скасувати пункти 1, 2 рішення 23 (позачергової) сесії 8 скликання Кіптівської сільської ради Про об`єднання земельних ділянок земель лісогосподарського призначення в одну земельну ділянку на території Кіптівської сільської ради загальною площею 326,0524 га від 21.11.2023 № 2174-23/VIII;

- скасувати державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі земельної ділянки за кадастровим номером 7422086800:63:084:0005;

- припинити право власності Кіптівської сільської ради на земельну ділянку за кадастровим номером 7422086800:63:084:0005;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області поновити в Державному земельному кадастрі та Поземельній книзі відомості про земельну ділянку за кадастровим номером 7422086800:63:084:0002.

Позов обґрунтований порушенням прав Козелецького районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства Козелецьрайагролісгосп, як постійного користувача земельною ділянкою за кадастровим номером 7422086800:63:084:0002, площею 299,5939 га, для ведення лісового господарства і пов`язаних з ним послуг, що протиправно вибула з його користування.

Суд, після усунення недоліків, прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження в справі за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 28.02.2024; установив учасникам справи строки для подання заяв по суті спору, в порядку статей 165 - 167, 178, 184 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), про що постановив ухвалу від 06.02.2024.

20.02.2024, відповідач 2, скористався правом на подачу відзиву на позов, у порядку статей 165, 178 ГПК України, яким проти задоволення позову заперечив. Зазначив, що відповідно до статті 56 Закону України «Про землеустрій» технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок розробляється за рішенням власників земельних ділянок за згодою заставодержателів, користувачів земельних ділянок. Водночас згідно з даними Державного земельного кадастру право комунальної власності на земельні ділянки за кадастровими номерами: 7422086800:63:084:0002, 7422086800:63:093:0002, 7422086800:63:099:0001, які об`єднані в одну ділянку на підставі оскаржуваного рішення, зареєстровані за Кіптівською сільською радою. Таким чином, враховуючи відсутність зареєстрованого права користування в установленому законом порядку за позивачем та наявність рішення власника Кіптівської сільської ради, при проведенні державної реєстрації земельної ділянки за кадастровим номером 7422086800:63:084:0005 (створеної за рахунок об`єднання вище вказаних земельних ділянок), державний реєстратор діяв у межах своїх повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства. На думку відповідача 2, позивач обрав невірний спосіб захисту порушеного права, позаяк, нормами чинного законодавства не передбачена процедура відновлення відомостей про земельну ділянку, яка набула статусу архівна.

Відповідач 2 письмово клопотав розглянути справу за відсутності його повноважного представника в судових засіданнях, з урахуванням правової позиції наведеної в відзиві на позов.

28.02.2024, від відповідача 1, засобами електронного зв`язку, на адресу суду надійшли письмові пояснення, що за правовим змістом оцінені судом як відзив на позов, який поданий з порушенням строку, встановленого ухвалою від 06.02.2024, за відсутності мотивованого клопотання сторони про його продовження з обґрунтуванням поважності причин. Крім того, в порушення вимог частини 5 статті 165 та частини 1 статті 178 ГПК України, відсутні докази направлення відзиву на позов іншим учасникам справи.

Суд залишив без розгляду відзив на позов відповідача 1, оскільки чинні положення ГПК України не передбачають права сторони, яка зареєстрована в підсистемі Електронний суд, направляти документи в справі на електронну адресу суду. Також судом взято до уваги, що відзив на позов, поданий відповідачем 1 з порушенням установленого строку, без обґрунтування поважності причин його пропуску, та за відсутності доказів його направлення іншим учасникам справи (протокол судового засідання 28.02.2024).

Суд відклав підготовче засідання, в порядку п. 2 частини 2 статті 183 ГПК України, на 13.03.2024, про що відповідач 2 повідомлений в порядку статей 120, 121 ГПК України.

11.03.2024, від відповідача 1, засобами поштового зв`язку, надійшли тотожні за змістом письмові пояснення по суті спору, що вже розглянуті та оцінені судом як відзив на позов, що залишений без розгляду як такий, що поданий з порушенням установленого строку (протокол судового засідання 13.03.2024).

12.03.2024, позивач заявив клопотання про поновлення строку та залучення до матеріалів справи додаткових доказів, з метою ідентифікації розміщення меж земельної ділянки кадастровий номер 7422086800:63:084:0002, яка надана йому в постійне користування на підставі рішення Чернігівської обласної ради (15 сесії 23 скликання) від 27.03.2001, на плані лісонасаджень Проєкту організації та розвитку лісового господарства 2016 року та лісових кварталів, що входять до складу цієї ділянки; а також планів схем поєднання меж земельних ділянок з кадастровими номерами 7422086800:63:084:0002 та 7422086800:63:084:0005 (новоствореної) з планом лісонасаджень Проєкту організації та розвитку лісового господарства 2016 року та кадастровим планом указаних земельних ділянок.

За частинами 1, 4 статті 119 ГПК України, суд, за заявою учасника справи, поновлює пропущений процесуальний строк, установлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом установлена неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущений строк.

Суд, відповідно до частини 1 статті 119 ГПК України, поновив позивачу строк на подачу додаткових доказів (мають роз`яснювальний зміст до документів, доданих до позовної заяви) та залучив їх до матеріалів справи для врахування при ухваленні судового рішення (протокол судового засідання 13.03.2024).

Суд відклав підготовче засідання, в порядку п. 2 частини 2 статті 183 ГПК України, на 20.03.2024, про що відповідач 2 повідомлений в порядку статей 120, 121 ГПК України.

20.03.2024, судове засідання не відбулось, у зв`язку з перебуванням судді Романенко А.В. у відпустці, про що сторони повідомлені листом № 927/113/24/443/24.

Ухвалою від 21.03.2024, у зв`язку з усуненням обставин, які зумовили відсутність судді, підготовче засідання призначене на 27.03.2024.

Відповідач 1, засобами електронного та поштового зв`язку, заявив клопотання про долучення до матеріалів справи письмових роз`яснень, наданих комітетом Верховної Ради України (далі - комітет ВРУ) з питань аграрної та земельної політики, щодо застосування окремих норм земельного законодавства, а саме п. 24 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України.

Суд залучив дані документи до матеріалів справи, беручи до уваги, що наведена в цих документах інформація є публічною, проте вважає за доцільне зауважити, що роз`яснення комітету ВРУ не мають статусу офіційного тлумачення згідно з частиною 3 статті 21 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» (протокол судового засідання 27.03.2024).

Відповідач 1, засобами електронного та поштового зв`язку, заявив клопотання про долучення до матеріалів справи копій: технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель лісогосподарського призначення для ведення лісового господарства та пов`язаних з ними послуг загальною площею 357,0260 га, а саме площею 299,5939 га, площею 18,3219 га, площею 7,4152 га, площею 8,1366 га, площею 23,5584 га; та технічної документації із землеустрою щодо об`єднання земельних ділянок комунальної власності для ведення лісового господарства та пов`язаних з ними послуг 326,0524 га (земельні ділянки з кадастровими номерами 7422086800:63:084:0002, 7422086800:63:093:0002, 7422086800:63:099:0001). Просив визнати поважними причини пропуску строку, встановленого законом, на подачу додаткових доказів у справі.

Суд, на стадії підготовчого провадження, з метою забезпечення повного та всебічного розгляду спору, вважає за можливе поновити відповідачу 1 строк та подачу додаткових доказів у справі, що залучені до матеріалів справи для їх врахування при ухваленні судового рішення (протокол судового засідання 27.03.2024).

За результатами підготовчого засідання, в порядку п. 3 частини 2 статті 185 ГПК України, суд постановив закрити підготовче провадження, призначив розгляд справи по суті на 10.04.2024 о 10:30, про що відповідач 2 повідомлений в порядку статей 120, 121 ГПК України.

10.04.2024, у судове засідання прибули повноважні представники позивача, відповідача 1.

Суд задовольнив письмові клопотання відповідача 2 про розгляд справи за відсутності його повноважного представника.

Суд розпочав розгляд справи по суті, заслухав повноважних представників позивача, відповідача 1.

Повноважний представник позивача позов підтримав у повному обсязі.

Повноважний представник відповідача 1 проти задоволення позовних вимог заперечив, зазначаючи, що позивачем не доведено, що він є постійним користувачем земельної ділянки за кадастровим номером 7422086800:63:084:0002, площею 299,5939 га, оскільки в нього відсутній державний акт на право постійного користування цією ділянкою. У той час як рішення Чернігівської обласної ради від 27.03.2001 (на яке посилається позивач) не є правовстановлюючим документом, натомість, створює передумови для вчинення подальший дій, пов`язаних з необхідністю підготовки проекту відведення земельної ділянки для отримання державного акту відповідно до вимог нормативно правових актів, що діяли починаючи з 27.03.2001 до 21.11.2023 (дати прийняття Кіптівською сільською радою оскаржуваного рішення), проте перелічені дії позивачем не вчинені; державна реєстрація речового права (права постійного користування) не проведена.

Суд відклав судове засідання з розгляду справи по суті на 24.04.2024 о 15:00, про що відповідач 2 повідомлений в порядку статей 120, 121 ГПК України.

24.04.2024, у судове засідання сторони не прибули, про дату, час та місце розгляду спору по суті повідомлені належним чином, що підверджується наявними матеріалами справи.

Позивач письмово клопотав відкласти розгляд справи на іншу дату. Суд відхилив клопотання позивача з підстав не підтвердження документально поважності причин не прибуття його представника в судове засідання (протокол судового засідання 24.04.2024).

Неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків визначених цією статтею (частина 1 статті 202 ГПК України).

Суд продовжив розгляд справи по суті, розглянув подані документи і матеріали, з`ясував фактичні обставини справи, дослідив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, та

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 6 Лісового кодексу України (в редакції чинній станом на 27.03.2001) усі ліси в Україні є власністю держави. Від імені держави лісами розпоряджається ВРУ, яка делегує відповідним Радам народних депутатів свої повноваження щодо розпорядження лісами, визначені цим Кодексом та іншими актами законодавства. Ради народних депутатів у межах своєї компетенції надають земельні ділянки лісового фонду в постійне користування або вилучають їх у порядку, визначеному Земельним (561- XII) та цим кодексами.

За частиною 1 статті 4 ЗК України від 18.12.1990 № 561-XII (в редакції чинній станом на 27.03.2001) у державній власності перебувають всі землі України, за винятком земель, переданих у колективну і приватну власність. Суб`єктами права державної власності на землю виступають, зокрема, обласні, районні, міські, селищні, сільські Ради народних депутатів - на землі в межах їх територій, за винятком земель, що перебувають в загальнодержавній власності.

Згідно з п.1 частини 1 статті 13 Лісового кодексу України (в редакції чинній станом на 27.03.2001) до відання обласних Рад народних депутатів у галузі регулювання лісових відносин на їх території належить, зокрема, надання земельних ділянок лісового фонду за межами населених пунктів у постійне користування та припинення права користування ними.

Також за п. 1 частини 1 статті 12 ЗК України (в редакції чинній станом на 27.03.2001) до відання обласних Рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин на їх території належить, зокрема, надання земельних ділянок у користування в порядку, встановленому статтею 19 цього Кодексу, за частиною 4 якої обласні Ради народних депутатів повноважні надавати в користування земельні ділянки із земель усіх категорій за межами населених пунктів для будівництва шляхів, ліній електропередачі та зв`язку, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів та інших лінійних споруд; та в усіх інших випадках, крім передбачених частинами 1 - 3 і 5 цієї статті.

Виходячи з приписів частин 1, 2 статті 9 Лісового кодексу України (далі - ЛК України) (в редакції чинній на момент прийняття Чернігівською обласною радою рішення від 27.03.2001) користування земельними ділянками лісового фонду може бути постійним або тимчасовим. У постійне користування земельні ділянки лісового фонду надаються спеціалізованим лісогосподарським підприємствам, іншим підприємствам, установам, організаціям, в яких створено спеціалізовані підрозділи (далі - постійні лісокористувачі), для ведення лісового господарства, а також для спеціального використання лісових ресурсів, потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей та проведення науково-дослідних робіт в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Рішенням Чернігівської обласної ради (15 сесія 23 скликання) «Про надання в постійне користування земель лісового фонду» від 27.03.2001, відповідно до Указу Президента України від 03.12.1999 № 1529/99, Козелецькому районному дочірньому агролісогосподарському спеціалізованому підприємству «Козелецьрайагролісгосп» (далі позивач) надано в постійне користування для ведення лісового господарства земельні ділянки лісового фонду, що були в користуванні колективних сільськогосподарських підприємств, які припинили своє існування в процесі реформування і належить до земель запасу на території Козелецького району, загальною площею 14333,6 га.

Дане рішення прийняте Чернігівською обласною радою в межах своїх повноважень, наразі є чинним.

Суд установив, що позивач є лісокористувачем згідно з рішенням Чернігівської обласної ради «Про надання в постійне користування земель лісового фонду» від 27.03.2001 та здійснює свою діяльність згідно з положеннями ЛК України та інших нормативно-правових актів.

Позивач не отримував державний акт на право постійного користування спірною земельною ділянкою як передбачено частиною 4 статті 9 ЛК України та статтями 22, 23 ЗК України (в редакції чинній станом на 27.03.2001).

Суб`єктивне право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, Кодексом та іншими законами України, що регулюють земельні відносини. Підставою для виникнення права на земельну ділянку є відповідний юридичний факт. Чинний ЗК України серед підстав набуття права на землю громадянами та юридичними особами не називає оформлення чи переоформлення прав на земельні ділянки.

За правовим висновком Великої Палати Верховного Суду в постанові від 13.11.2019 у справі № 823/1984/16 право постійного користування землею, яке виникло до набрання чинності ЗК України від 25.10.2001 № 2768-ІІІ, продовжує зберігатись надалі, в той час як відсутність у підприємств актів про право постійного користування не є достатньою підставою для позбавлення права землекористування. Державний акт про право постійного користування земельною ділянкою є документом, який посвідчує наявність такого права. Існування права постійного користування земельною ділянкою у відповідного суб`єкта не залежить від наявності чи відсутності в нього такого державного акту.

Право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з чинними нормативно-правовими актами до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» визнаються державою.

З урахуванням зазначеного, суд відхилив заперечення відповідача 1 щодо не доведення позивачем наявності в нього права постійного користування на спірну земельну ділянку.

Відповідно до п. 5 розділу VIII Прикінцевих положень ЛК України до здійснення державної реєстрації, але не пізніше 01.01.2027, державними та комунальними лісогосподарськими підприємствами, іншими державними і комунальними підприємствами та установами права постійного користування земельними ділянками лісогосподарського призначення, які надані їм у постійне користування до набрання чинності ЗК України, таке право підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування.

Планово-картографічні матеріали лісовпорядкування складаються на підставі натурних лісовпорядних робіт та камерного дешифрування аерознімків, містять детальну характеристику лісу. Перелік планово - картографічних лісовпорядкувальних матеріалів, методи їх створення, масштаби, вимоги до змісту та оформлення, якості виготовлення тощо регламентується галузевими нормативними документами.

Відповідно до Проєкту організації та розвитку лісового господарства, затверджених протоколом другої лісовпорядної наради від 07.07.2016 з розгляду основних положень проєкту організації і розвитку лісового та мисливського господарства Козелецького районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства «Козелецьрайагролісгосп» Чернігівської області в його користуванні на території Красилівської сільської ради Козелецького району Чернігівської області перебувають земельні ділянки в межах лісових кварталів №№ 58 - 60, 65 - 67.

На замовлення позивача, з метою формування земельних ділянок та їх реєстрації в Державному земельному кадастрі, землевпорядником - Багатопрофільним приватним підприємством «Позитив», складена технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) загальною площею 353,7385 га для ведення лісового господарства на території Олбинського старостинського округу Кіптівської СТГ Чернігівського району Чернігівської області.

За результатами виконаних робіт, 15.08.2023, у Державному земельному кадастрі зареєстрована земельна ділянка лісогосподарського призначення за кадастровим номером 7422086800:63:084:0002, площею 299,5939 га, для ведення лісового господарства і пов`язаних з ним послуг, про що свідчить витяг з Реєстру № НВ-6800555642023, сформований на 15.08.2023.

Позивач, з метою реєстрації речового права, права постійного користування земельною ділянкою за кадастровим номером 7422086800:63:084:0002, площею 299,5939 га, звернувся до державного реєстратора речових прав на нерухоме майно, проте, в ході вивчення документів з`ясовано, що відомості про дану земельну ділянку відсутні.

Натомість, 13.11.2023, Кіптівською сільською радою, в Державному реєстрі речових прав зареєстроване право власності на земельну ділянку за кадастровим номером 7422086800:63:084:0002, площею 299,5939 га, про що свідчить витяг з Реєстру № 354920003, сформований 17.11.2023. Підстава вчинення реєстраційних дій: Земельний кодекс України від 25.10.2001 № 2768-ІІІ; рішення про затвердження технічної документації із землеустрою від 24.10.2023 № 2127-22/VIII. Державний реєстратор: Бондаренко В.О. Остерська міська рада Чернігівської області.

Суд установив, що при вчиненні реєстраційних дій відповідачем 1 не враховані положення підпункту «в» п. 24 розділу Х Перехідних положень ЗК України, за яким з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель лісогосподарського призначення, до яких належить спірна земельна ділянка.

21.11.2023, Кіптівською сільською радою (23 позачергова сесія 8 скликання), прийняте рішення № 2174-23/VIII «Про об`єднання земельних ділянок земель лісогосподарського призначення в одну земельну ділянку на території Кіптівської сільської ради загальною площею 326,0524 га», яким вирішено об`єднати в одну наступні земельні ділянки лісогосподарського призначення за кадастровими номерами: 7422086800:63:084:0002, площею 299,5939 га (спірна); 7422086800:63:093:0002, площею 18,3219 га та 7422086800:63:099:0001 площею 8,1366 га, для ведення лісового господарства та пов`язаних з ним послуг.

12.12.2023, Кіптівською сільською радою, в Державному земельному кадастрі зареєстровано земельну ділянку за кадастровим номером 7422086800:63:084:0005, площею 326,0524 га, створену шляхом об`єднання перелічених вище земельних ділянок.

Реєстраційні дії вчинені відповідачем 2 - Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, розробленої 01.12.2023 землевпорядником - ФОП Бригинець О.В.

Мотивуючи звернення до суду за захистом речового права - права постійного користування земельною ділянкою за кадастровим номером 7422086800:63:084:0002, площею 299,5939 га, позивач зазначає, що як постійний користувач не надавав власнику згоду на об`єднання спірної земельної ділянки з двома іншими, що призвело до втрати його речового права.

Наведені дії вчинені відповідачами 1 та 2 з порушенням вимог абз. 2 частини 6 статті 791 ЗК України та статті 56 Закону України «Про землеустрій».

Суд, враховуючи положення п. 5 розділу VIII Прикінцевих положень ЛК України, встановив, що матеріалами справи підтверджується право позивача на постійне користування земельною ділянкою за кадастровим номером 7422086800:63:084:0002, площею 299,5939 га, наданою на підставі чинного рішення Чернігівської обласної ради (15 сесії 23 скликання) від 27.03.2001 «Про надання в постійне користування земель лісового фонду».

Право користування земельною ділянкою може бути припинене лише з певних підстав, закріплених у законодавстві (стаття 141 ЗК України передбачає вичерпний перелік таких підстав).

За частинами 1, 2 статті 1481 ЗК України до особи яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває в користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.

У разі переходу права власності на земельну ділянку, що перебуває в постійному користуванні, від держави до територіальної громади або від територіальної громади до держави до набувача земельної ділянки переходять права та обов`язки власника земельної ділянки за правовідносинами постійного користування нею.

Вимоги цієї статті поширюються на випадки переходу повноважень з розпорядження земельними ділянками державної власності від одного органу до іншого, а також при переході права власності на земельні ділянки від держави до територіальної громади і навпаки та при переході права власності на земельні ділянки від однієї територіальної громади до іншої (частина 5 статті 1481 ЗК України).

За приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та в спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

За частинами 2 4 абзацу 2 частини 6 статті 791 ЗК України формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Поділ, об`єднання земельної ділянки, що перебуває в заставі, здійснюється за згодою землекористувача, заставодержателя. Поділ, об`єднання земельної ділянки, що перебуває в користуванні, здійснюється за згодою землекористувача, заставодержателя. Справжність підпису на такій згоді засвідчується нотаріально.

Наведене відповідає положенням частини 1 статті 56 Закону України «Про землеустрій», за якою технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок розробляється за рішенням власників земельних ділянок за згодою заставодержателів, користувачів земельних ділянок.

Наведені положення чинних законодавчих актів Кіптівською сільською радою при формуванні земельної ділянки за кадастровим номером 7422086800:63:084:0005, площею 326,0524 га, не дотримані, що нею не заперечується.

Відповідно до частини 13 статті 79-1 ЗК України земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується, зокрема, в разі об`єднання земельних ділянок.

Статтею 396 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) визначено, що особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

Статтею 20 Господарського кодексу України (далі ГК України) передбачено, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Захист цивільних прав та інтересів судом здійснюється в спосіб установлений законом або договором.

Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається частиною 2 статті 16 ЦК України, до яких, зокрема, відноситься визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Аналогічні положення закріплені в статті 20 ГК України.

За частинами 1, 2 статті 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Підставами для визнання акту недійсним є його невідповідність вимогам чинного законодавства та / або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акту недійсним є також порушення в зв`язку з прийняттям відповідного акту прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача в справі.

Судом установлено, що рішення Кіптівської сільської ради (23 позачергової сесії 8 скликання) від 21.11.2023 № 2174-23/VIII «Про об`єднання земельних ділянок земель лісогосподарського призначення в одну земельну ділянку на території Кіптівської сільської ради загальною площею 326,0524 га», в частині пунктів 1, 2, є таким, що прийняте з порушенням вимог абз. 2 частини 6 статті 791 ЗК України та частини 1 статті 56 Закону України «Про землеустрій», за відсутності згоди Козелецького районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства Козелецьрайагролісгосп, що порушило його речове право право постійного користування земельною ділянкою 7422086800:63:084:0002, площею 299,5939 га, яка в результаті наведених дій припинила своє існування як об`єкт цивільних прав.

Водночас, визнання в судовому порядку незаконним та скасування рішення Кіптівської сільської ради від 21.11.2023 № 2174-23/VIII, не забезпечує ефективне поновлення порушеного речового права позивача, відтак, останнім заявлені похідні вимоги про: скасування державної реєстрації в Державному земельному кадастрі земельної ділянки за кадастровим номером 7422086800:63:084:0005, площею 326,0524 га та як наслідок, припинення права власності Кіптівської сільської ради на дану земельну ділянку.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, визначених частиною 2 статті 16 ЦК України та частиною 2 статті 20 ГК України, є відновлення становища, що існувало до порушення.

За змістом статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Як установлено судом, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно наразі не внесена інформація щодо земельної ділянки за кадастровим номером 7422086800:63:084:0005, площею 326,0524 га.

Натомість, державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.

Подібний висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17, в постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати КГС у постанові від 24.01.2020 у справі № 910/10987/18, а також у постановах КГС від 27.02.2018 у справі № 925/1121/17, від 17.04.2019 у справі № 916/675/15.

Відповідно до частини 13 статті 79-1 ЗК України та частини 10 статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується, зокрема, в разі скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації.

Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

За п. 1 частини 1 статті 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01.07.2004 № 1952-ІV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав проводиться шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до частини 3 статті 26 цього Закону відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та / або вилученню, крім випадків, передбачених п. 1 частини 7 статті 37 цього Закону.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання в випадку, передбаченому п. 1 частини 7 статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведена державна реєстрація прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання в випадку, передбаченому п. 1 частини 7 статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведена державна реєстрація прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються в стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав, що здійснюється державним реєстратором.

При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені в зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Внесення до Державного земельного кадастру відомостей щодо земельної ділянки за кадастровим номером 7422086800:63:084:0005, площею 326,0524 га, створеної за рахунок об`єднання земельних ділянок за кадастровими номерами: 7422086800:63:093:0002, площею 18,3219 га; 7422086800:63:099:0001, площею 8,1366 га та 7422086800:63:084:0002, площею 299,5939 га (спірна), зумовило протиправне вибуття з постійного користування позивача спірної земельної ділянки, поза волею останнього.

За висновком суду, необхідним для відновлення становища, що існувало до порушення, є скасування державної реєстрації спірної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі з одночасним припинення речових прав Кіптівської сільської ради щодо цієї земельної ділянки.

Згідно з дефініціями, наведеними в статті 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр»:

державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера;

кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.

Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. При здійсненні державної реєстрації земельної ділянки їй присвоюється кадастровий номер. Державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, зокрема, в разі поділу чи об`єднання земельних ділянок (частини 1, 9, 10 статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр»).

За частинами 1, 2 статті 25 цього Закону поземельна книга є документом Державного земельного кадастру, який містить такі відомості про земельну ділянку: кадастровий номер (а); площа (б); місцезнаходження (адміністративно-територіальна одиниця) (в); склад угідь (г); цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (ґ); нормативна грошова оцінка (д); відомості про обмеження у використанні земельної ділянки (е); відомості про межі частини земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки (є); кадастровий план земельної ділянки (ж); дата державної реєстрації земельної ділянки (з); інформація про документацію із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки, а також внесені зміни до цих відомостей (и); інформація про власників (користувачів) земельної ділянки відповідно до даних про зареєстровані речові права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (і);) дані про бонітування ґрунтів (ї); відомості про заходи щодо охорони земель і ґрунтів (й). Поземельна книга відкривається одночасно з державною реєстрацією земельної ділянки.

Згідно з частиною 1 статті 27 Закону України «Про Державний земельний кадастр» у разі поділу або об`єднання земельних ділянок запис про державну реєстрацію земельної ділянки та кадастровий номер земельної ділянки скасовуються, а Поземельна книга на таку земельну ділянку закривається.

Відомості про земельну ділянку в разі скасування її державної реєстрації набувають статусу архівних; зберігаються в Державному земельному кадастрі постійно разом з відомостями про відповідного державного кадастрового реєстратора, дату та час набуття статусу архівних такими відомостями (п. 114 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМУ від 17.10.2012 № 1051, далі Порядок № 1051).

Поновлення запису в Поземельній книзі на підставі рішення суду передбачене пунктами 60, 61 Порядку № 1051, за змістом яких запис у Поземельній книзі скасовується (поновлюється) Державним кадастровим реєстратором на підставі рішення суду. Скасування (поновлення) запису в Поземельній книзі здійснюється шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про його скасування (поновлення) із зазначенням дати та підстави для скасування (поновлення), посади, прізвища та ініціалів / ініціала власного імені Державного кадастрового реєстратора, який скасував (поновив) запис, та формування з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру нових аркушів Поземельної книги, які засвідчуються: в електронній (цифровій) формі - кваліфікованим електронним підписом Державного кадастрового реєстратора; у паперовій формі - підписом Державного кадастрового реєстратора та скріплюються його печаткою.

Аналогічні правові висновки наведені Верховним Судом у постанові від 03.04.2023 у справі № 643/18679/18.

Зазначене спростовує заперечення ГУ Держгеокадастру у Харківській області в частині відсутності технічної можливості щодо відновлення відомостей про земельну ділянку за кадастровим номером 7422086800:63:084:0002, площею 299,5939 га, в Державному земельному кадастрі.

У рішенні від 31.07.2003 у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Так, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь - яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (аналогічні за змістом висновки наведені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц).

За висновком суду, позивачем, на підставі належних та допустимих доказів, у розумінні статей 76 та 77 ГПК України, доведене порушення його речового права права постійного користування спірною земельною ділянкою, що підлягає захисту в судовому порядку, шляхом: визнання незаконним та скасування пунктів 1, 2 рішення (23 позачергової сесії 8 скликання) Кіптівської сільської ради Про об`єднання земельних ділянок земель лісогосподарського призначення в одну земельну ділянку на території Кіптівської сільської ради загальною площею 326,0524 га від 21.11.2023 № 2174-23/VIII; скасування державної реєстрації в Державному земельному кадастрі земельної ділянки за кадастровим номером 7422086800:63:084:0005 з одночасним припиненням права власності Кіптівської сільської ради на дану земельну ділянку; а також зобов`язання ГУ Держгеокадастру у Харківській області поновити в Державному земельному кадастрі та Поземельній книзі відомості про земельну ділянку за кадастровим номером 7422086800:63:084:0002.

Наведене забезпечить ефективний захист речового права позивача та його поновлення, шляхом повернення до попереднього стану, що існував до вчинення оскаржуваних реєстраційних дій, та створить передумови для подальшого звернення позивача до державного реєстратора з метою реєстрації права постійного користування спірною земельною ділянкою.

При ухваленні рішення в справі, суд у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, до яких зокрема належить судовий збір.

За частиною 1 статті 129 ГПК України судовий збір покладається в спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (частина 9 указаної статті).

Приймаючи до уваги, що спір виник саме з винних дій Кіптівської сільської ради, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 12112,00 грн покладені на останню.

Керуючись статтями 13, 14, 42, 47, 73 - 80, 86, 126, 129, 165 - 167, 178, 184, 202, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.Задовольнити повністю позов Козелецького районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства Козелецьрайагролісгосп (с. Кошани, Чернігівський район, Чернігівська область, 17061; код ЄДРПОУ 31187172) до відповідачів 1 та 2 - Кіптівської сільської ради (вул. Слов`янська, 51А, с. Кіпті, Чернігівський район, Чернігівська область, 17050; код ЄДРПОУ 04413360) та Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (вул. Космічна, 21, поверх 8-9, м. Харків, 61165; код ЄДРПОУ 39792822) про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування; скасування державної реєстрації та зобов`язання вчинити певні дії.

2.Визнати незаконним та скасувати пункти 1, 2 рішення Кіптівської сільської ради (23 позачергової сесії 8 скликання) Про об`єднання земельних ділянок земель лісогосподарського призначення в одну земельну ділянку на території Кіптівської сільської ради загальною площею 326,0524 га від 21.11.2023 № 2174-23/VIII.

3.Скасувати державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі земельної ділянки за кадастровим номером 7422086800:63:084:0005, площею 326,0524 га, одночасно припинити право власності Кіптівської сільської ради (код ЄДРПОУ 04413360) на дану земельну ділянку.

4. Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області (код ЄДРПОУ 39792822) поновити в Державному земельному кадастрі та Поземельній книзі відомості про земельну ділянку за кадастровим номером 7422086800:63:084:0002, площею 299,5939 га.

5.Стягнути з Кіптівської сільської ради (вул. Слов`янська, 51А, с. Кіпті, Чернігівський район, Чернігівська область, 17050; код ЄДРПОУ 04413360) на користь Козелецького районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства Козелецьрайагролісгосп (с. Кошани, Чернігівський район, Чернігівська область, 17061; код ЄДРПОУ 31187172) судовий збір у сумі 12112,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не була подана.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасоване, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови в відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні були оголошені лише вступна та резолютивна частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду в порядку визначеному статтею 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складене та підписане 30.04.2024.

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до приписів частин 5-8 статті 6 та частин 5, 6 статті 242 ГПК України, пунктів 5.6, 5.8, 10, 16, 17, 29, 37 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, учасникам справи (їх представникам), які є користувачами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, судові рішення в паперовій формі не надсилаються і не вручаються. Суд надсилає такі рішення в електронній формі до електронного кабінету таких осіб, і вони вважаються врученими в день отримання повідомлення про доставку копії судового рішення на офіційну електронну адресу учасника справи (його представника), з якого і починається перебіг процесуального строку, встановленого законом або судом. Обмін процесуальними документами в електронній формі між судом та/або особами, що є (повинні бути) користувачами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, мають здійснюватися виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://cn.arbitr.gov.ua/sud5028/.

Суддя А.В. Романенко