Постанова

від 23.04.2024 по справі 910/24323/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/24323/16 (910/99/22)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Погребняка В.Я.

за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;

за участю представників:

Київської міської ради - Поліщук Я. В.

ОГПУ - Костюк О. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КПС-ГРУПП"

на постанову Північного апеляційного господарського суду

від 19.12.2023

у складі колегії суддів: Остапенка О.М.(головуючого), Копитової О.С., Сотнікова С.В.

та на рішення Господарського суду м. Києва

від 10.04.2023

суддя Чеберяк П. П.

у справі № 910/24323/16 (910/99/22)

за позовом Першого заступника керівника Київської міської прокуратури інтересах держави в особі Київської міської ради

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "КПС-Групп"; 2. Публічного акціонерного товариства "Мостобуд"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Михайленко Сергій Анатолійович

про скасування державної реєстрації

в межах справи №910/24323/16

за заявою Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк"

до Публічного акціонерного товариства "Мостобуд"

про банкрутство, -

ВСТАНОВИВ:

1. У провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа № 910/24323/16 за заявою Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" (далі - ПАТ "Мостобуд") на стадії процедури розпорядження майном, введеної ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.02.2017.

2. Перший заступник керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про скасування державної реєстрації.

Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанції

3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.04.2023 позов задоволено; скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 17.03.2020, індексний номер 51666736 зі змінами внесеними рішенням про реєстрацію виправлення іншого речового права від 19.03.2020, індексний номер 51700401 та здійснену на їх підставі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, припинивши вказане право Товариства з обмеженою відповідальністю "КПС-Групп" (далі - ТОВ "КПС-Групп"); присуджено до стягнення з ТОВ "КПС-Групп" та ПАТ "Мостобуд" на користь Київської міської прокуратури по 1 135 00,00 грн судового збору.

4. Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду, Товариства з обмеженою відповідальністю "КПС-ГРУПП" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

5. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2023 апеляційну скаргу ТОВ "КПС-Групп" залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 10.04.2023 року у цій справі залишено без змін.

Рух касаційної скарги

6. 29.01.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "КПС-ГРУПП" звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2023 та на рішення господарського суду м. Києва від 10.04.2023 у справі № 910/24323/16(910/99/22).

7. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "КПС-ГРУПП" у справі № 910/24323/16(910/99/22) визначено колегію суддів у складі:- Білоуса В.В. (головуючого), Погребняка В.Я., Васьковського О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.01.2024.

8. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.02.2024 касаційну скаргу ТОВ "КПС-ГРУПП" залишено без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України.

9. ТОВ "КПС-ГРУПП" усунено недоліки касаційної скарги.

10. Ухвалою Верховного суду від 08.04.2024 відкрито касаційне провадження у справі №910/24323/16(910/99/22) за касаційною скаргою ТОВ "КПС-ГРУПП" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2023 та на рішення Господарського суду м. Києва від 10.04.2023 у справі № 910/24323/16(910/99/22); призначено розгляд касаційної скарги на 23.04.2024 року о 10:30 у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6 в залі судових засідань № 330.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу

11. Не погоджуючись з ухваленою постановою, ТОВ "КПС-ГРУПП" подано касаційну скаргу, в якій останнє просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги залишити без задоволення; судові витрати покласти на позивача.

12. Аргументи касаційної скарги полягають у наступному.

12.1. Касаційну скаргу подано з підстав, визначених п. 1 ч. 2 ст. 287, ч. 3 ст. 287 ГПК України, у зв`язку з тим, що судами першої та апеляційної інстанцій ухвалено оскаржувані судові рішення з неправильним застосуванням норм ст.ст. 376, 377 ЦК України, ст.ст. 7, 8 Закону України "Про оренду землі", ст.ст. 120, 212 Земельного кодексу України та порушенням приписів ст. 2, 7, 18, 53, 86 ГПК України стосовно всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, без урахування правових висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладених у постановах Верховного Суду; стосуються питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.

12.2. Обраний позивачем спосіб захисту прав, зокрема про усунення перешкоди власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради та шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень є неналежним (неефективним) спосіб захисту. На підтвердження своєї позиції скаржник посилається на висновки викладені у постановах Верховного Суду:

-висновок щодо вимог до застосування судом способу захисту викладено у постановах Верховного Суду від 21.09.22 у справі №908/976/19, від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, 22.09.22, справа №462/5368/16-ц); від 12.07.2023 у справі № 757/31372/18

-згідно усталеної практики Верховного Суду (постанови Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц, від 30.05.2018 у справі № 368/1158/16-ц, від 22.05.2018 у справі № 369/6892/15-ц, від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц., від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, від 14.11.2018 у справі №183/1617/16) якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту є віндикаційний позов, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Натомість вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідними для ефективного відновлення його права;

-згідно постанови Верховного Суду від 23.11.21 у справі №359/3373/16-ц заволодіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на нього ще не означає, що такий володілець набув право власності (права володіння, користування та розпорядження) на це майно. Згідно постанова Верховного Суду від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц зайняття земельних ділянок, зокрема фактичним користувачем, треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його володіння цими ділянками.

12.3. В провадженні Північного апеляційного господарського суду перебуває справа №910/13682/20 за апеляційною скаргою ТОВ "КПС-ГРУПП" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.10.2021 за позовом заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 7 в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю "КПС-ГРУПП" про повернення земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:90:116:0053) площею 16,7951 га, шляхом звільнення від будівель і споруд. Саме в межах зазначеної справи, позов у якій відповідає способу захисту, передбаченому статтею 391 ЦК України та пунктом «б» частини третьої статті 152 ЗК України, суд має визначити долю земельної ділянки.

13. У судовому засіданні 23.04.2024 представник скаржника не вийшов на зв`язок в режимі відеоконференції, про який було заявлено клопотання представником скаржника - адвокатом Стециною І. В., яке судом було задоволено ухвалою від 18.04.2024.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

14. Київською міською прокуратурою подано відзив на касаційну скаргу, в якому остання просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

15. У судовому засіданні 23.04.2024 прокурор заперечив проти касаційної скарги з підстав, зазначених у відзиві.

Розгляд клопотань Верховним Судом

16. Київською міською прокуратурою заявлено клопотання, яке міститься у відзиві на касаційну скаргу, про закриття касаційного провадження в частині підстави касаційного оскарження, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України на підставі п. 5 ч. 1 ст. 296 ГПК України.

17. Вказане клопотання мотивовано тим, що висновки викладені у вказаних скаржником постановах Верховного Суду (пункт 12.2. цієї постанови) не можуть бути застосовані до спірних правовідносин у даній справі, оскільки зроблені судами за інших обставин спору, а отже є неподібними.

18. Зважаючи на посилання скаржника в касаційній скарзі на неврахування висновків Верховного Суду щодо обрання належного способу захисту у спорах про скасування державної реєстрації, колегія суддів у цій справі не вбачає підстав для закриття касаційного провадження на підставі п. 5 ч. 1 ст. 296 ГПК України та вважає за необхідне розглянути доводи касаційної скарги по суті.

19. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що у задоволенні клопотання Київської міської прокуратури про закриття касаційного провадження на підставі п. 5 ч. 1 ст. 296 ГПК України слід відмовити.

Позиція Верховного Суду

20. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

21. Відповідно статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

22. Предметом розгляду судів попередніх інстанцій є позовні вимоги у Першого заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради до ТОВ "КПС-Групп" та ПАТ "Мостобуд" про скасування державної реєстрації.

23. Позовні вимоги обґрунтовані наявністю підстав для усунення перешкод власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у користуванні земельною ділянкою площею 16,7951 га (кадастровий номер 8000000000:90:116:0053) по вул. Промисловій у Голосіївському районі міста Києва шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 17.03.2020 індексний номер 51666736, зі змінами, внесеними рішенням про реєстрацію виправлення іншого речового права від 19.03.2020 індексний номер 51700401, припинивши право оренди на таку земельну ділянку відповідачу-1.

24. Предметом касаційного розгляду є постанова суду апеляційної інстанції, якою залишено без змін рішення суду першої інстанції про задоволення позову про скасування державної реєстрації.

25. Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини справи.

25.1. Рішенням Київської міської ради №458/515 від 21.12.2006 передано ВАТ "Мостобуд" у довгострокову оренду на 50 років земельну ділянку загальною площею 16,80 га для перенесення промислової бази ВАТ "Мостобуд" мостозагону №2, яка підпадає під забудову залізнично-автомобільного мостового переходу через р. Дніпро у місті Києві, її подальшої експлуатації та обслуговування.

25.2. На виконання вказаного рішення між Київською міською радою та ВАТ"Мостобуд" 30.07.2007 укладено Договір оренди земельної ділянки площею 16,7951 га по вул. Промисловій у Голосіївському районі міста Києва (кадастровий номер - 8000000000:90:116:0053), який зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис у книзі записів державної реєстрації договорів від 02.08.2007 №79-6-00526.

25.3. У подальшому 21.12.2015 між ПАТ "Мостобуд" та Приватним підприємством "Промбудсервіс 2005" укладено Договір суборенди вказаної земельної ділянки.

25.4. У зв`язку з систематичним невиконанням ПАТ "Мостобуд" умов договору оренди в частині сплати орендної плати, використанням земельної ділянки не за цільовим призначенням та передачі її в суборенду іншій юридичній особі з порушенням умов договору оренди без відповідної письмової згоди Київської міської ради останньою 20.12.2018 року прийнято рішення №536/6587 про розірвання договору оренди земельної ділянки від 02.08.2007 року.

25.5. На виконання вказаного рішення Київської міської ради 08.02.2019 року припинено право оренди ПАТ "Мостобуд" вказаної земельної ділянки, про що внесено відповідні відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

25.6. Разом з тим, маючи намір звернутися до суду із позовом до Київської міської ради про визнання недійсним рішення Київської міської ради від 20.12.2018 року, ПАТ "Мостобуд" звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Київської міської ради від 20.12.2018 та заборони Київській міській раді та її органам вчиняти дії щодо внесення записів до державного реєстру речових прав на нерухоме майно про будь-яку зміну/виключення/скасування/припинення права оренди ПАТ "Мостобуд" щодо вказаної земельної ділянки.

25.7. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2019 року у справі №910/1285/19, залишеною без змін постановами Північного апеляційного господарського суду від 18.04.2019 року та Верховного Суду від 01.08.2019 року, заяву задоволено частково та з метою забезпечення позову зупинено дію рішення Київської міської ради від 20.12.2018 року.

25.8. У подальшому ПАТ "Мостобуд" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про визнання його протиправним та скасування, за наслідками розгляду якого рішенням Господарського суду міста Києва від 05.05.2020 року у справі №910/2045/19, залишеним без змін постановами Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2021 року та Верховного Суду від 25.08.2021 року, відмовлено ПАТ "Мостобуд" у задоволенні позову про визнання протиправним та скасування рішення Київської міської ради від 20.12.2018.

25.9. 17.03.2020 року (більш ніж через рік після припинення 08.02.2019 року права оренди землі та винесення ухвали суду від 06.02.2019 року у справі №910/1285/19 про забезпечення позову) ПАТ "Мостобуд" звернулось до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Михайленка С.А. із заявою про реєстрацію права користування (оренди) на зазначену земельну ділянку.

25.10. На підставі рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Михайленка С.А. від 17.03.2020 №51666736 проведено державну реєстрацію права комунальної власності на земельну ділянку площею 16,7951 га з кадастровим номером 8000000000:90:116:0053 за територіальною громадою міста Києва в особі Київської міської ради, про що зроблено відповідний запис №35983023, з одночасною державною реєстрацією права користування (оренди) на цю земельну ділянку за ПАТ "Мостобуд", про що зроблено відповідний запис №35983248. Вказану державну реєстрацію проведено на підставі договору оренди земельної ділянки від 30.07.2007 та ухвали Господарського суду міста Києва від 06.02.2019 року у справі №910/1285/19, якою зупинено дію рішення Київської міської ради від 20.12.2018.

25.11. У подальшому, на підставі рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Михайленка С.А. №51700401 від 19.03.2020 проведена державна реєстрація права власності на промислову базу разом із її складовими частинами загальною площею 155 кв.м., розташовану по вул. Промислова, 11 -Б, у Голосіївському районі м. Києва за ТОВ "КПС-Групп", про що був зроблений запис №36014482 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1180105980000). Вказана державна реєстрація проводилась на підставі договору купівлі-продажу, укладеного між ТОВ "КПС-Групп" та ПП "Промбудсервіс 2005" від 19.03.2020 за №480.

25.12. У зв`язку з цим, 19.03.2020 до рішення №51666736 від 17.03.2020 внесено зміни - проведено державну реєстрацію змін права користування (оренди) на земельну ділянку площею 16,7951 га з кадастровим номером 8000000000:90:116:0053 за ТОВ "КПС-Групп", про що зроблено відповідний запис №35983248. Вказана державна реєстрація проводилась на підставі договору купівлі-продажу від 19.03.2020 року за №480, укладеного між ТОВ "КПС-Групп" та ПП "Промбудсервіс 2005", договору оренди земельної ділянки від 30.07.2007 року та ухвали Господарського суду міста Києва від 06.02.2019 року у справі №910/1285/19.

26. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність у прокурора підстав для звернення до суду з даним позовом в інтересах Київської міської ради та про обґрунтованість позовних вимог, оскільки станом на дату прийняття оскаржуваного рішення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право оренди на земельну ділянку площею 16,7951 га з кадастровим номером 8000000000:90:116:0053 зареєстровано за відповідачем-1 без правових підстав, тому права територіальної громади міста Києва на реалізацію усіх правомочностей щодо земельної ділянки, а саме користування і розпорядження нею, підлягають захисту шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 17.03.2020, індексний номер 51666736 та рішення про реєстрацію виправлення іншого речового права від 19.03.2020, індексний номер 51700401 і здійсненої на їх підставі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди землі за відповідачем-1.

27. Колегія суддів погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для задоволення позову враховуючи наступне.

28. Судами попередніх інстанцій встановлено наявність правових підстав для представництва прокурором у даній справі інтересів держави в порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру" з огляду на таке.

28.1. Київська міська прокуратура у порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" звернулась до Київської міської ради з листом від 20.12.2021 року, в якому повідомляла про наявність в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно незаконної реєстрації за ТОВ "КПС-Групп" права оренди на спірну земельну ділянку.

28.2. Листом від 29.12.2021 року №05716-35282, наданого у відповідь на лист прокуратури, Департамент земельних ресурсів повідомив, що Київська міська рада була обізнана про вказані порушення і 01.07.2020 Департамент звертався до Міністерства юстиції України із скаргою на дії державного реєстратора.

28.3. Наказом Міністерства юстиції України від 28.12.2020 року вказану скаргу задоволено та скасовано рішення державного реєстратора від 17.03.2020 про реєстрацію за ТОВ "КПС-Групп" права оренди на спірну земельну ділянку.

28.4. Водночас, рішенням Господарського суду міста Києва від 21.07.2021 року у справі №910/6217/21, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2021 року, визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України в частині скасування рішення державного реєстратора №51666736 від 17.03.2020.

28.5. З листа Департаменту земельних ресурсів від 29.12.2021 року вбачається, що Київська міська рада, як орган місцевого самоврядування, будучи обізнаною про наявність порушення інтересів держави ще у 2020 році, належних заходів щодо їх захисту в судовому порядку шляхом подання відповідного позову не вживала.

28.6. Отже, суди попередніх інстанцій враховуючи викладене та сталу судову практику Верховного Суду щодо представництва в суді законних інтересів держави, дійшли правомірного висновку про наявність у прокурора підстав для звернення до суду з даним позовом в інтересах Київської міської ради, що спростовує протилежні аргументи касаційної скарги ТОВ "КПС-Групп".

29. Щодо законності державної реєстрації права оренди на спірну земельну ділянку судами встановлено наступне.

29.1. Київською міською радою 20.12.2018 року прийнято рішення про розірвання договору оренди земельної ділянки від 02.08.2007 року, яке було реалізовано 08.02.2019 року шляхом припинення ПАТ "Мостобуд" права оренди вказаної земельної ділянки, про що внесено відповідні відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

29.2. Крім того, на час отримання 14.02.2019 Київською міською радою ухвали суду від 06.02.2019 про забезпечення позову рішення Київської міської ради від 20.12.2018 за відсутності перешкод було вже фактично реалізовано шляхом припинення ПАТ "Мостобуд" права оренди вказаної земельної ділянки, про що 08.02.2019 внесено відповідні відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

29.3. Разом з тим, відповідач-2 лише 17.03.2020, тобто більш ніж через рік після припинення 08.02.2019 права оренди землі та винесення ухвали суду від 06.02.2019 у справі №910/1285/19 про забезпечення позову, звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Михайленка С.А. із заявою про реєстрацію права користування (оренди) на зазначену земельну ділянку.

29.4. Враховуючи фактичну реалізацію рішення Київради від 20.12.2018 року, на час реєстрації 17.03.2020 року за ПАТ "Мостобуд" права оренди, у товариства були відсутні будь-які правовстановлюючі документи на спірну земельну ділянку.

29.5. Відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 21.02.2017 року за ПП "Промбудсервіс 2005" зареєстровано право власності на розташовану на спірній земельній ділянці промислову базу площею 155 кв.м.

29.6. У подальшому, 19.03.2020 між ТОВ "КПС-Групп" та ПП "Промбудсервіс 2005" укладено Договір купівлі-продажу №480 вказаної промислової бази. Одночасно право власності на вказане нерухоме майно зареєстровано за ТОВ "КПС-Групп" -19.03.2020 року.

29.7. За умовами вказаного договору купівлі-продажу від 19.03.2020 № 480, сторони погодили наступне:

- нерухоме майно розміщено на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:90:116:0053 по вул. Промисловій у Голосіївському районі м. Києва, яка перебуває у користуванні відповідача-2 на підставі договору оренди від 30.07.2007 (п. 1.8 Договору);

- сторони усвідомлюють та підтверджують ту обставину, що відповідно до ст. 120 Земельного кодексу України та ст. 377 Цивільного кодексу України одночасно з набуттям права власності на нерухоме майно до відповідача-1 переходить право користування земельною ділянкою, на якій нерухоме майно розміщене, без змін її цільового призначення на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (п. 4.4 Договору).

29.8. Разом з тим, суди правомірно зазначили, що вказані положення ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України та ч. 1 ст. 377 Цивільного кодексу України не застосовуються у разі, якщо на дату набуття нерухомого майна у його продавця було відсутнє будь-яке право на земельну ділянку, на якій таке майно розташоване.

29.9. Так, згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на час укладення Договору купівлі-продажу від 19.03.2020 попередній власник нерухомого майна - ПП "Промбудсервіс 2005" не був користувачем земельної ділянки, оскільки наявне у нього право суборенди припинено 24.09.2019 року, про що внесено відповідні відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

29.10. Суди обґрунтовано відхилили посилання скаржника на факт укладення такого договору за принципом "мовчазної згоди" Київської міської ради, з огляду на законність судових рішень у справі №910/2045/19 про розірвання договору оренди, якими, серед іншого також було встановлено, що сторонами договору не було передбачено передачу земельної ділянки в суборенду шляхом "мовчазної згоди", а Київська міська рада не надавала своєї згоди на таку передачу.

29.11. Відтак, суди обґрунтовано встановили, що до ТОВ "КПС-Групп" не могло перейти право користування спірною земельною ділянкою на умовах, встановлених для ПП "Промбудсервіс 2005", оскільки право суборенди ПП "Промбудсервіс 2005" на час укладення договору купівлі-продажу майна було припинено.

29.12. При цьому ПАТ "Мостобуд" не був власником придбаного за Договором купівлі-продажу від 19.03.2020 нерухомого майна, а тому право оренди не могло перейти до ТОВ "КПС-Групп" відповідно до зазначених норм законодавства.

29.13. Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, будь-яких рішень про передачу в оренду ТОВ "КПС-Групп" вказаної земельної ділянки Київська міська рада не приймала.

29.14. Оскільки земельна ділянка площею 16,7951 га по вул. Промисловій у Голосіївському районі м. Києва (кадастровий номер - 8000000000:90:116:0053), належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, виключно Київська міська рада має право розпоряджатися нею.

29.15. Водночас, сама лише реєстрація права власності ТОВ "КПС-Групп" на нерухоме майно не може бути підставою для реєстрації за товариством права оренди земельної ділянки комунальної власності без відповідного волевиявлення Київської міської ради та оформлення правовстановлюючих документів на землю, у відповідності до положень ст. 116, 122, 123, 125, 126 Земельного кодексу України.

29.16. Стаття 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачає, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

29.17. За змістом наведеної норми державна реєстрація прав не є підставою їх набуття, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права, що унеможливлює ототожнення факту набуття відповідного права з фактом його державної реєстрації.

29.18. Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" відомості, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії.

29.19. Згідно ст. 22 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

29.20. Як вбачається з матеріалів справи, право оренди на спірну земельну ділянку зареєстровано за відповідачем-2 та у подальшому за відповідачем-1 на підставі ухвали Господарського суду міста Києва від 06.02.2019 у справі №910/1285/19, договору оренди земельної ділянки від 30.07.2007, укладеного між Київською міською радою та ВАТ "Мостобуд", договору купівлі-продажу промислової бази загальною площею 155 кв.м укладеного 19.03.2020 між ТОВ "КПС-Групп" та ПП "Промбудсерві с 2005".

29.21. Водночас, договір оренди та ухвала суду не можуть бути підставою для державної реєстрації права оренди спірної земельної ділянки за відповідачем-2, яке було припинено виконаним рішенням Київської міської ради, враховуючи, зокрема, ту обставину, що рішення Київради про розірвання договору оренди на час спірної реєстрації права не визнано незаконним та не скасовано.

29.22. Для виникнення права оренди земельної ділянки необхідна наявність відповідного рішення органу місцевого самоврядування та укладеного договору оренди землі, зареєстрованого відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

29.23. Отже, наявність зареєстрованого права оренди на спірну земельну ділянку без правовстановлюючих документів перешкоджає територіальній громаді міста Києва здійснювати право користування та розпоряджатися своїм майном - земельною ділянкою площею 16,7951 га та відповідне право підлягає захисту шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 17.03.2020, індексний номер 51666736 та рішення про реєстрацію виправлення іншого речового права від 19.03.2020, індексний номер 51700401 і здійсненої на їх підставі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди землі за ТОВ "КПС-Групп".

30. Щодо аргументів касаційної скарги, наведених у п. 12.2. постанови, про неналежний (неефективний) спосіб захисту прав, обраний позивачем, колегія суддів зазначає наступне.

31. Відповідно до статті 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

32. Відповідно до статті 16 ЦК України кожен має право звернутись до суду за захистом порушеного права. Способами захисту є, зокрема, припинення правовідношення, відновлення становища, яке існувало до порушення.

33. Згідно частини першої статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

34. В силу положень статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

35. За приписами статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

36. Якщо спір стосується правочину, укладеного власником майна, то його відносини з контрагентом мають договірний характер, що зумовлює і можливі способи захисту його прав. Водночас, коли власник та володілець майна не перебували у договірних відносинах один з одним, власник майна може використовувати речово-правові способи захисту.

37. Зважаючи на обставини цієї справи, які існували на момент звернення позивача з позовом та прийняття рішення судом першої інстанції, для захисту порушеного права позивача необхідно відновити становище, яке існувало до порушення. Вказане відповідає способу захисту, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 16 ЦК України.

38. При цьому абзацом другим частини третьої статті 26 Закону № 1952-IV (у редакції, чинній на момент подання позовної заяви) встановлено, що у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

39. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

40. Оскільки порушення прав користування і розпорядження земельною ділянкою позивача відбулось у результаті державної реєстрації права оренди на земельну ділянку територіальної громади міста Києва, заявлені Першим заступником керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради позовні вимоги про скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 17.03.2020, індексний номер 51666736 та рішення про реєстрацію виправлення іншого речового права від 19.03.2020, індексний номер 51700401 опосередковують відновлення становища, яке існувало до порушення.

41. Отже, враховуючи обставини конкретної справи та за умови, якщо правовідносини між сторонами щодо спірного нерухомого майна мають договірний характер та таке майно не було відчужено до третіх осіб, вимога про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на нерухоме майно не може бути розцінена судами як неналежний спосіб захисту. Задоволення такого позову призводить до внесення державним реєстратором до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про речове право позивача на спірне нерухоме майно. Це відновлює становище, яке існувало до прийняття державним реєстратором оспорюваного рішення. Зазначене відповідає способу захисту, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 16 ЦК України, частині 2 статті 20 ГК України.

42. Подібні за змістом правові висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.12.2022 року у справі № 914/2350/18 (914/608/20) (Провадження № 12-83гс21).

43. У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила, що диспозитивність - один з базових принципів судочинства, керуючись яким, позивач самостійно вирішує, які позовні вимоги заявляти. Суд позбавлений можливості формулювати позовні вимоги замість позивача. Якщо особою заявляється належна позовна вимога, яка може її ефективно захистити, суди не повинні відмовляти у її задоволенні виключно з формальних міркувань.

44. У справі, що розглядається позивач фактично обґрунтовує позовні вимоги наявністю у нього права власності на спірну земельну ділянку та протиправністю дій відповідачів щодо позбавлення позивача права користуватися та розпоряджатися земельною ділянкою у зв`язку з наявністю зареєстрованого права оренди на спірну земельну ділянку. При цьому, суди встановили, що наявність зареєстрованого права оренди за відсутності правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку, порушує права позивача.

45. Поняття перешкод у реалізації прав користування і розпорядження є загальним поняттям і може включати не лише фактичну відсутність доступу до земельної ділянки та можливість використовувати її за цільовим призначенням, а й будь-які інші неправомірні дії порушника прав, у зв`язку з якими розпорядження і користування майном ускладнене або повністю неможливе.

46. На підставі аналізу наведених норм та дослідження наявних в матеріалах справи доказів суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що станом на дату прийняття оскаржуваного рішення суду першої інстанції, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право оренди на земельну ділянку площею 16,7951 га з кадастровим номером 8000000000:90:116:0053 зареєстровано за відповідачем-1 без правових підстав, тому права позивача, а саме користування і розпорядження нею, підлягають захисту шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 17.03.2020, індексний номер 51666736 та рішення про реєстрацію виправлення іншого речового права від 19.03.2020, індексний номер 51700401 і здійсненої на їх підставі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди землі за відповідачем-1.

47. Разом з тим, посилання скаржника на правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду (п. 12.2. постанови) є необґрунтованим, з огляду на відмінний предмет спору, підстави заявлених позовних вимог, нормативно правове регулювання спірних правовідносин, обставини справи.

48. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де є схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

49. При цьому на предмет подібності слід оцінити саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін у справі та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їх змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність необхідно також визначати за суб`єктним і об`єктним критерієм відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

50. Слід виходити також із того, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції на обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.

51. Відповідно неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах як підстави для касаційного оскарження, має місце тоді, коли суд апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі, де мали місце подібні правовідносини.

52. Разом з тим, зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

53. Таким чином, подібність правовідносин означає, зокрема, схожість суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин).

54. Так, у наведених скаржником постановах Верховного Суду:

- у справі № 908/976/19 про визнання недійсними результатів аукціону, протоколу, акта, договору купівлі-продажу майна банкрута на аукціоні, свідоцтва про право власності, скасування державної реєстрації права власності, визнання права власності та здійснення державної реєстрації;

- у справі № 916/1415/19 предметом спору є визнання припиненими договорів іпотеки. У цьому спорі позивач через обраний ним спосіб захисту намагався підтвердити правомірність отримання ним нерухомого майна в іпотеку;

- справі № 462/5368/16-ц заявлено позов про визнання договору поруки припиненим;

- у справі № 757/31372/18-ц предметом розгляду був позов про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити дії;

- у справі № 488/5027/14-ц розглядався спір про визнання незаконними та скасування окремих пунктів рішень міської ради, визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, визнання недійсними договорів купівлі-продажу, скасування запису про право власності та витребування земельної ділянки з незаконного володіння;

- у справі № 368/1158/16-ц предметом спору є визнання незаконним і скасування рішення сільської ради, визнання недійсним та скасування рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію земельної ділянки, витребування земельної ділянки);

- у справі № 369/6892/15-ц заявлено позов про скасування державної реєстрації права власності на земельні ділянки та витребування їх з чужого незаконного володіння);

- у справі № 359/3373/16-ц предметом спору є визнання недійсними рішень органу місцевого самоврядування, державних актів на право власності на земельні ділянки, свідоцтв про право власності на земельні ділянки, рішень про державну реєстрацію права власності на ці об`єкти нерухомого майна, договорів іпотеки та витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння;

- у справі № 183/1617/16 розглядався спір про визнання неправомірним і скасування рішення, визнання недійсним державного акта та витребування земельної ділянки).

55. Разом з тим у справі, що розглядається предметом спору є скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а спір стосується законності державної реєстрації права оренди спірної земельної ділянки за відповідачами. У цій справі обраний позивачем спосіб захисту визнано судами ефективним; є таким що відповідає способу захисту, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 16 ЦК України та правовим висновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.12.2022 року у справі № 914/2350/18 (914/608/20) (Провадження № 12-83гс21).

56. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи скаржника про те, що суди в оскаржуваних рішеннях застосували норму права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у перелічених у касаційній скарзі постановах Верховного Суду, не знайшли свого підтвердження.

57. З огляду на викладене та висновки судів попередніх інстанцій щодо обґрунтованості позовних вимог та обраного позивачем способу захисту який має на мені відновити становище, яке існувало до порушення його прав, аргументи касаційної скарги наведені у пункті 12.3. постанови не спростовують правомірних висновків судів попередніх інстанцій.

58. Враховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що доводи касаційної скарги про порушення судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження, а Суд не вбачає підстав для скасування законних та обґрунтованих рішень судів попередніх інстанцій.

59. У даній справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій.

60. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 ГПК України).

61. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України дійшла висновку, що постанова Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2023 та рішення Господарського суду м. Києва від 10.04.2023 у справі № 910/24323/16 (910/99/22) прийняті відповідно до фактичних обставин справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для їх зміни або скасування відсутні.

62. Оскільки підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції та ухвали суду першої інстанції немає, то судовий збір згідно статті 129 ГПК України за подання касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 15.01.2020 № 460-IX, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КПС-ГРУПП" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2023 та на рішення Господарського суду м. Києва від 10.04.2023 у справі № 910/24323/16 (910/99/22) залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2023 та рішення Господарського суду м. Києва від 10.04.2023 у справі № 910/24323/16 (910/99/22) залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. В. Білоус

Судді О. В. Васьковський

В. Я. Погребняк