Рішення

від 24.09.2007 по справі 3023-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

3023-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 120

РІШЕННЯ

Іменем України

24.09.2007Справа №2-28/3023-2007

За позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю «Армада», м. Сімферополь,

до відповідача – Селянського фермерського господарства «Мирний», с. Сінокісне Роздольненського району,

про стягнення 17 111,51 грн.

                                                                                               Суддя С. М. Альошина

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача – Гіталов А.В. – представник по довіреності від 26.01.2007 року

Від відповідача – Налівайко М.М. – голова, паспорт серії ЕС № 402605, виданий Роздольненським РВГУ МВС України в Криму 16.09.1997 р.

Суть спору:  

Товариство з обмеженою відповідальністю «Армада», м. Сімферополь, звернулось до господарського суду АР Крим із позовом до Селянського фермерського господарства «Мирний», с. Сінокісне Роздольненського району, про стягнення  17 111,51 грн. заборгованості за поставлений товар, у тому числі 15 000,00 грн. основного боргу та 2 111,51 грн. пені.

Представник позивача у судовому засіданні, яке відбулось 02.04.2007 р., представив суду довідку № 50/2007 від 02.04.2007 року, в якій позивач уточнив, що сума заборгованості відповідача перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Армада», м. Сімферополь, станом на 02.04.2007 р. складає 12 896,76 грн.

Також, представник позивача у цьому ж судовому засіданні усно пояснив, що відповідачем було здійснено попередню оплату за договором в сумі 2 103,24 грн.

У засіданні суду, яке відбулось 27.04.2007 р., представник позивача надав суду письмове клопотання про залучення до матеріалів справи, зокрема, копії прибуткового касового ордеру, який свідчить про оплату відповідачем вищевказаної суми в розмірі 2 103,24 грн. в якості передоплати за договором.

Представник позивача у засіданні суду позовні вимоги, з урахуванням вищевказаного уточнення від 02.04.2007 р., підтримав у повному обсязі та представив суду уточнений розрахунок заборгованості від 24.09.2007 р., з якого вбачається, що сума заборгованості відповідача на день розгляду справи складає 12 896,76 грн., у зв'язку з частковою сплатою відповідачем суми основного боргу у розмірі 2 103,24 грн.

Також, позивач у вищевказаному розрахунку уточнив суму пені, та зазначив, що у зв'язку з перерозрахунком сума пені складає 1 072,73 грн.

Представник відповідача у судовому засіданні надав суду письмове клопотання від 24.09.2007 р., в якому просив залучити до матеріалів справи документи в обґрунтування своїх заперечень проти позову, зокрема, письмові пояснення, які, на його думку, мають суттєве відношення до даної справи, та копії накладних № 26 від 05.08.2004 р . і № 27 від 06.08.2004 р.

         Крім того, відповідач у даному клопотанні просив суд відмовити позивачу у задоволенні позову в частині стягнення пені, у зв'язку зі спливом строку позовної давності.

Строк вирішення спору був продовжений у порядку ст. 69 ГПК України для надання сторонами додаткових документів у справі.

          Розгляд справи відкладався та у судовому засіданні оголошувались перерви відповідно до вимог ст. 77 ГПК України, у зв'язку з клопотаннями сторін та для надання суду додаткових доказів у справі.

           Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін,  суд      

В С Т А Н О В И В:

16 вересня 2004 року між сторонами було укладено договір постачання № 39.

Відповідно до п. 1.1. цього договору постачальник (позивач) зобов'язувався передати у встановлений строк покупцю (відповідачу) у власність борону БВД-6,           далі – товар, а покупець - прийняти товар і сплатити за нього грошову суму, що вказується в договорі.

Пунктом 3.2. вищевказаного договору передбачався термін постачання -                    26 вересня 2004 року.

Згідно п. 4.2. договору ціна одиниці товару – п'ятнадцять тисяч гривень.

Відповідно до п. 5.1. даного договору, умови оплати за товар: попередня оплата, Сім тисяч п'ятсот грн., останні кошти сім тисяч п'ятсот грн. - до 01 жовтня 2004 року.

На виконання умов вищевказаного договору, позивач, згідно накладної № 31 від            29 вересня 2004 року, поставив відповідачу товар на суму 15 000,00 грн., який було отримано представником відповідача за довіреністю серії НАФ № 332153 від 29.09.2004 р.     

Однак, відповідач, у порушення умов вищевказаного договору, свої зобов'язання не виконав, у зв'язку з чим за ним перед позивачем утворилась заборгованість у сумі 15 000,00 грн.

Однак, у ході розгляду справи позивачем були уточнені позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу, та позивач просив стягнути з відповідача                         12 896,76 грн. боргу, у зв'язку з тим, що відповідачем було здійснено часткову передоплату за товар за договором у сумі 2 103,24 грн., що підтверджено копією прибуткового касового ордеру, наявного у матеріалах справи.

Вищевикладене свідчить про наявність зобов'язання у відповідача перед позивачем.

Згідно з ч. 1  ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання  та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності  конкретних  вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

Як вбачається з матеріалів справи та на що також вказує представник відповідача у своєму клопотанні від 24.09.2007 р., ТОВ «Армада», на підставі усної домовленості з СФГ «Мирний», зарахувало вищевказану суму у розмірі 2 103,24 грн. в якості передоплати у рахунок погашення боргу СФГ «Мирний» за майбутнім договором № 39 від 16.09.2004 року, що також підтверджується, письмовими поясненнями колишнього директора ТОВ «Армада» та іншими матеріалами справи.

Вищевказане підтримали представники сторін у судовому засіданні.

За таких обставин, в частині стягнення з відповідача 2 103,24 грн. заборгованості у позові повинно бути відмовлено, оскільки 2 103,24 грн. боргу були погашені відповідачем до порушення провадження у справі та до подачі позовної заяви до господарського суду.

Пунктом 9.2. вищезазначеного договору передбачено, що у випадку прострочення оплати товару, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплаченого товару за кожен день прострочення у відповідності до Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22 листопада 1996 року № 543/96-ВР.

Частиною 2 ст. 343 Господарського кодексу України передбачено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно зі ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється  від  суми  простроченого платежу та не може перевищувати  подвійної  облікової  ставки   Національного   банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивач нарахував відповідачу пеню за період з 01.04.2006 р. по 18.01.2007 р. у розмірі 2 111,51 грн.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, позивач, у зв'язку з перерозрахунком суми пені, просив стягнути з відповідача 1 072,73 грн. пені за період з 11.01.2007 р. по 12.07.2007 р.

Проте, як передбачено п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних  санкцій  за  прострочення  виконання зобов'язання,  якщо  інше  не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання  мало бути виконано.

Як було зазначено вище, позивачем нарахована пеня, яка, з урахуванням уточненого розрахунку суми пені, за період з 11.01.2007 р. по 12.07.2007 р., склала 1 072,73 грн., однак, строк позовної давності щодо нарахування відповідачу пені, згідно ст. 258 Цивільного кодексу України, сплинув.

У зв'язку з вищевикладеним, відносно стягнення з відповідача суми пені у позові повинно бути відмовлено.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Посилання відповідача на те, що Селянське фермерське господарство «Мирний», с. Сінокісне Роздольненського району, розрахувалось з Товариством з обмеженою відповідальністю «Армада», м. Сімферополь, у повному обсязі шляхом поставлення останньому зерна пшениці судом до уваги не приймаються, оскільки умовами договору постачання № 39 від 16.09.2004 р. передбачений розрахунок між сторонами шляхом внесення грошових коштів в сумі 15 000,00 грн.: 7 500,00 грн. мали бути внесені в якості передоплати, а решта коштів у розмірі 7 500,00 грн. – до 01.10.2004 р., тобто розрахунок між сторонами шляхом поставлення товару, зокрема, зерна пшениці, умовами договору постачання № 39 від 16.09.2004 р. не передбачений.

Накладні № 26 від 05.08.2004 р. та № 27 від 26.08.2004 р. також не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки договір постачання № 39 був укладений тільки 16.09.2004 р., тобто вказані накладні датовані раніше ніж був укладений договір.

Докази проведення між сторонами взаємозаліку щодо вартості поставленого товару та вказаного у вищезазначених накладних зерна пшениці суду представлені не були, відповідна позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю «Армада», м. Сімферополь, або зустрічні позовні вимоги у даній справі Селянським фермерським господарством «Мирний», с. Сінокісне Роздольненського району, не заявлялись.

Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем, на день розгляду справи, з урахуванням вищевказаних уточнень, відображених у довідці № 50/2007 від 02.04.2007 року та уточненому розрахунку заборгованості від 24.09.2007 р., в сумі 12 896,76 грн. основного боргу, документально встановлений та підтверджений матеріалами справи.

За таких обставин позов підлягає задоволенню частково.

Витрати на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволеним вимогам  відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

За згодою представників сторін, згідно зі ст. 85 ГПК України, у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Рішення  оформлене  у  відповідності  до  ст.  84  ГПК  України  і  підписане 28.09.2007 року.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –                                             

                                                   В И Р І Ш И В:

1).    Позов задовольнити частково.

2). Стягнути з Селянського фермерського господарства «Мирний» (96241, АР Крим, Роздольненський район, с. Сінокісне, р/р 26007301510 у ВАТ ДОБ «Україна», Роздольненське відділення № 4571, МФО 384168, ідентифікаційний код 31497406) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Армада» (юридична адреса: 95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Донська, б. 6, фактична адреса: 95017, АР Крим, м. Сімферополь, пр. Кірова/вул. Леніна, 29/1, р/р 260052199 в СФ ВАТ АБ «Укргазбанк», МФО 324797, ідентифікаційний код 32841126) 12 896,76 грн. заборгованості, а також 128,97 грн. державного мита та 88,94 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

           3). В іншій частині у позові відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням господарського суду АР Крим  законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Альошина С.М.