Рішення

від 30.04.2024 по справі 753/116/24

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/116/24

провадження № 2/753/2870/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2024 року суддя Дарницького районного суду міста Києва Шаповалова К.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Житлово-будівельного кооперативу "Річковик-5" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,

В С Т А Н О В И В:

25 грудня 2023 року ЖБК "Річковик-5" звернулося до Дарницького районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що ЖБК "Річковик-5" надає послуги з управління будинком, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач є власником квартири АДРЕСА_2 вказаного будинку та споживачем житлово-комунальних послуг, які надаються позивачем. У зв`язку з тим, що відповідач неналежно виконує обов`язки щодо сплати отриманих послуг, у нього в період з 01 жовтня 2021 року по 01 листопада 2023 року утворилася заборгованість, яка складає 5 679, 53 грн, та яку позивач просить суд стягнути на свою користь

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 січня 2024 року позовну заяву було передано для розгляду судді Шаповаловій К.В. Фактично справу було передано судді 11 січня 2024 року. У період з 17 січня 2024 року по 19 січня 2024 року включно суддя була відсутня на роботі у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю.

23 січня 2024 року до суду надійшла відповідь з електронного реєстру територіальної громади м. Києва ГІОЦ/КМДА про зареєстроване місце проживання відповідача.

Ухвалою суду від 25 січня 2024 року відкрито провадження у справі та визначено проводити її розгляд у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

27 лютого 2024 року до суду від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи в судовому засіданні із викликом (повідомленням) сторін, у якому відповідач зазначає, що характер спірних правовідносин та предмет доказування потребують проведення судового засідання, з метою забезпечення права відповідача на справедливий суд та забезпечення реалізації прав, передбачених ЦПК України. Окрім того, відповідач зазначає, що судом при відкритті провадження справу було віднесено до малозначних, та наголошує на тому, що Рішенням Конституційного Суду №10-р(ІІ)/2023 від 22 листопада 2023 року пункт перший частини шостої статті 19 ЦПК України (у якому зазначено, що малозначними є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) було визнано таким, що не відповідає Конституції України.

Ухвалою суду від 04 березня 2024 року відповідачу було відмовлено у задоволенні клопотання про розгляд справи в судовому засіданні із викликом (повідомленням) сторін.

У відповідності до частини восьмої статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Копія ухвали про відкриття провадження у справі та копія позовної заяви з додатками направлялася відповідачу на адресу його місця реєстрації: АДРЕСА_3 , та як зазначав відповідач у клопотанні від 27 лютого 2024 року про розгляд справи в судовому засіданні із викликом (повідомленням) сторін, вони отримані ним у відділенні Укрпошти № 02068 11 лютого 2024 року. Окрім того, про це свідчить роздруківка трекінгу судового відправлення, яка наявна у матеріалах справи.

Копія ухвали суду від 04 березня 2024 року про відмову у задоволенні клопотання про розгляд справи в судовому засіданні із викликом (повідомленням) сторін не була вручена адресату та повернулася до суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання.

У відповідності до статей 174, 178 ЦПК України відповідач не скористався своїм процесуальним правом та не направив суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти позову.

Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані у справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, вивчивши доводи позивача, викладені у письмових заявах, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 07 вересня 1992 року було зареєстровано ЖБК "Річковик-5", про що свідчить копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, основним видом економічної діяльності якого є управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту (а.с.6).

Позивач зазначає, що здійснює управління багатоквартирним будинком за адресою: АДРЕСА_1 , що не заперечувалося відповідачем.

ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , про що свідчить інформація, яка надійшла до суду з електронного реєстру територіальної громади м. Києва ГІОЦ/КМДА (а.с. 16), та є споживачем послуг, які надаються позивачем.

Рішенням загальних зборів членів ЖБК "Річковик-5" від 10 червня 2021 року встановлено розмір внеску на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 6.30 грн за кв.м., а для власників квартир першого поверху - 6.00 грн за кв.м. (а.с.8-9).

У зв`язку із несплатою відповідачем коштів за утримання будинку та прибудинкової території за період з 01 жовтня 2021 року по 01 листопада 2023 року, у мешканців квартири утворилася заборгованість у розмірі 5679, 53 грн

Статтею 10 ЖК України встановлено, що громадяни зобов`язані дбайливо ставитися до будинку, в якому вони проживають, використовувати жиле приміщення відповідно до його призначення, додержувати правил користування жилими приміщеннями, економно витрачати воду, газ, електричну і теплову енергію, а стаття 66 ЖК України передбачено, що плата за користування житлом (квартирна плата) обчислюється виходячи із загальної площі квартири.

Статтею 151 Житлового кодексу України передбачено, що громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.

Відповідно до положень частини п`ятої статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» на споживачів покладається обов`язок оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Статтею 9 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги, споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Згідно з п. 7 «Правил користування приміщеннями житлових будинків», затверджених Постановою КМУ № 45 від 24 січня 2006 року «Про внесення змін до постанови Кабміну від 8 жовтня 1992 року № 572», власник та наймач квартири зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Звертаючись із позовом, позивач зазначає, що у відповідача виник борг зі сплати коштів за комунальні послуги за період з 01 жовтня 2021 року по листопад 2023 року у сумі 5679,53 грн.

Згідно із статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Позивач зазначає, що житлова площа квартири АДРЕСА_4 становить 48,8 кв.м., площа балкону - 4,23 кв.м.

Розрахунок заборгованості за внескам на утримання будинку та прибудинкової території, здійснений позивачем, був перевірений судом та покладається в обґрунтування рішення як об`єктивний і належний доказ, що містить відомості щодо розміру нарахованих відповідачам сум, і здійснений на основі затверджених в установленому порядку тарифів та пропорційно до загальної площі квартири.

Поряд з цим, суд зазначає, що як вбачається із доданого до позову розрахунку заборгованості, фактично заборгованість позивачем в сумі 5679,53 грн нараховувалась, починаючи з липня 2022 року до дистопада 2023 року, та позивачем враховано кошти, які були сплачені відповідачем за надані послуги у період з жовтня 2021 року по червень 2022 року, що відображено у наданому позивачем розрахунку.

Відповідачем у справі не було подано суду будь-яких заперечень щодо вимог позивача, а також не надано доказів на спростування наявності заборгованості за послуги з утримання будинку та прибудинкової території чи існування такої заборгованості у меншому розмірі ніж визначено позивачем.

Згідно із частиною третьою статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, зважаючи на встановлені обставини та наведені положення Закону, суд дійшов висновку про обґрунтованість і доведеність позовних вимог ЖБК "Річковик-5" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Окрім того, позивач просив стягнути з відповідача витрати понесені ним на правничу допомогу у розмірі 4 000 грн.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до умов договору про надання правової допомоги № 1 від 11 листопада 2023 року, укладеному між ЖБК "Річковик-5" та адвокатом Кохановським В.В., виконавець зобов`язується надати замовнику правову допомогу щодо захисту інтересів останнього в судових інстанціях стосовно стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з ОСОБА_1 .

Пунктом 2.1. договору передбачено, що послуги надаються замовнику шляхом; надання допомоги будь-якими законними способами й здійснення правових дій для захисту його інтересів; правовий аналіз та обгрунтування позиції замовника; складання позовної заяви та підготовка необхідних документів, для стягнення заборгованості; особиста участь у судових засіданнях.

Пунктом 4 договору передбачено, що замовник сплачує виконавцю винагороду у розмірі 4000 грн.

Відповідно до платіжної інструкції № 154 від 21 грудня 2023 року, ЖБК "Річковик-5" перерахувало на рахунок ФОП ОСОБА_2. кошти у розмірі 4000 грн, призначення платежу: "юридичні послуги договір № 1 від 1.11.2023 без ПДВ.

Отже суду надано докази щодо понесених позивачем витрат на правничу допомогу в розмірі 4 000 грн.

За змістом частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із : 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать, зокрема, витрати на правничу допомогу.

Отже, враховуючи положення статті 141 ЦПК України, що вказана категорія справ не є складною, не потребує значного часу для професійного адвоката для складання позовної заяви, враховуючи її зміст, обґрунтування, викладені обставини, долучені до позову документи, ціну позову, розгляд справи у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників справи, виходячи з обсягу фактично наданих послуг, зважаючи на співмірність витрат на правову допомогу та складність даної справи, з урахуванням характеру виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 4000 грн підлягає частковому задоволенню, а саме в розмірі 2000 грн.

Відповідно до статті 141 ЦПК України суд присуджує з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 2684,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 279, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

позовну заяву Житлово-будівельного кооперативу "Річковик-5" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Житлово-будівельного кооперативу "Річковик-5" заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги у розмірі 5679,53 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Житлово-будівельного кооперативу "Річковик-5" судовий збір за подання позову до суду у розмірі 2684,00 грн та витрати понесені позивачем на правову допомогу у розмірі 2000,00 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Житлово-будівельний кооператив "Річковик-5", код ЄДРПОУ 22883402, місцезнаходження: м. Київ, пр-т Григоренка, 21.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

Суддя К.В. Шаповалова